Рішення

від 01.05.2024 по справі 698/171/24

КАТЕРИНОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 698/171/24

Провадження № 2/698/106/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2024 р. Катеринопільський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Баранова О.І.,

за участю секретаря Пугачовської Т.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в селищі Катеринопіль в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , терті особи без самостійних вимого щодо предмету спору: орган опіки та піклування Єрківської селищної ради Звенигородського району Черкаської області,служба у справах дітей Єрківської селищної ради Звенигородського району Черкаської області, про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до Катеринопільського районного суду Черкаської області із вказаним вище позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що позивач ОСОБА_1 є бабусею неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у її сина, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , під час їх спільного проживання у незареєстрованому шлюбі.

Коли онуку ОСОБА_2 був рік, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , привезли дитину бабусі і залишили на постійне проживання, так як мали проблеми у стосунках і часу на виховання сина не залишалось.

Протягом першого, 2018 року проживання онука у позивача, батьки час від часу цікавились його життям, здоров`ям, потребами, але потім, припинивши стосунки між собою, обоє повністю втратили інтерес і до дитини.

ОСОБА_2 перебуває на повному утриманні ОСОБА_1 . Вона піклується про розвиток онука та його здоров`ям, забезпечує необхідним одягом, харчуванням, речами по потребі віку дитини, тобто, виконує всі батьківські функції, щоб хлопчик зростав в належних умовах, але батьки ОСОБА_2 усунулись від виконання таких обов`язків і наміру виправляти ситуацію, що склалась, не мають.

Батьки ОСОБА_2 не цікавляться життям сина, його потребами, його розвитком та успіхами, жодні обов`язки, що покладені на них з дня народження сина, ніколи не виконували, у зв`язку із чим позивач змушена звернутись до суду із даним позовом.

29 лютого 2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 01.05.2024 року до участі у справі залучено службу у справах дітей Єрківської селищної ради Звенигородського району Черкаської області, як третю особу без самостійних вимог.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилися, від представника позивача надійшла до суду заява про розгляд справи у її відсутність, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надавши до суду заяву від 17.04.2024 року, згідно якої просить справу слухати у його відсутність, заявлені позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Представник третіх осіб ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилася, подала заяву згідно якої просить справу розглядати у її відсутність, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 06.04.2018 року, відповідач ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судом встановлено, що на теперішній час дитина перебуває на повному утриманні та проживає разом із бабусею ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: в АДРЕСА_1 , що підтверджується актом обстеження умов проживання від 12.01.2024 року.

Згідно заяви відповідача ОСОБА_1 від 17.04.2024 року, останній надав згоду на позбавлення його батьківських прав щодо малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 щодо малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , орган опіки та піклування Єрківської селищної ради Звенигородського району Черкаської області вважає за доцільне позбавити відповідача батьківських прав.

У відповідності до ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Пунктом 2 частини 164 СК України передбачено, що підставою для позбавлення батьків або одного з них батьківських прав, може бути ухилення останніх від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, засудження за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьком обов`язків по вихованню, а також встановити, що батько ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що він систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки.

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

Умовою по ухиленню від обов`язків по вихованню дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, передбачена п.2 ч.1 ст.164 СК України, може бути лише винна поведінка особи, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками. Відповідні докази умисного ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідача відносно своєї дитини в матеріалах справи відсутні.

Пунктом 18 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України передбачено право суду, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось з батьків з урахуванням характеру, особи батька, а також конкретних обставин справи, відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність зміни ставлення до виховання дітей, поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Відповідно до положень ст.81 ч.1 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю (батьком).

При ухваленні рішення судом враховано, що відповідач надав згоду на позбавлення його батьківських прав щодо його сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав у даному випадку є доцільним, оскільки відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не приймає участі у вихованні малолітньої дитини, не утримує його та не спілкується з ним, надав згоду на позбавлення його батьківських прав щодо сина. Вихованням неповнолітньої дитини займається позивач, а тому позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд проводить розподіл судових витрат. Позивач у позовній заяві питання про стягнення судових витрат з відповідача не ставить.

Керуючись ст.ст.3, 12, 81, 265 ЦПК України та ст.ст. 141, 150, 164, 165, 166 Сімейного Кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов - задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав стосовно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Черкаського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Роз`яснити, що згідно ч.ч. 1,3 ст. 169 СК України мати і батько позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав до досягнення дитиною повноліття.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 02 травня 2024 року.

Головуючий Баранов О.І.

Довідка : після набрання рішенням законної сили воно підлягає направленню до органу реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини відповідно до ч. 6 ст. 164 СК України.