Рішення

від 01.05.2024 по справі 700/953/23

ЛИСЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 700/953/23

Провадження № 2/700/175/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2024 року Лисянський районний суд Черкаської області у складі

головуючого судді Бесараб Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Бондарчук Т.І.,

представника позивача - адвоката Бабенка Р.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу №700/953/23, провадження №2/700/175/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: орган опіки та піклування - виконавчий комітет Звенигородської міської ради, служба у справах дітей Лисянської селищної ради Черкаської області про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: орган опіки та піклування - виконавчий комітет Звенигородської міської ради, служба у справах дітей Лисянської селищної ради Черкаської області про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 02.12.2007 року між ним та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб відділом реєстрації актів цивільного стану Звенигородського районного управління юстиції Черкаської області. Від шлюбу мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В процесі спільного проживання між ним та відповідачем виникали спори, у зв`язку з різними поглядами на сімейне життя, що негативно впливало на його настрій та емоційний стан, у зв`язку з чим рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 21.08.2023 року шлюб між ними було розірвано. Дитина залишилася проживати з ним, мати дитини - ОСОБА_2 в період з березня 2023 року не приймає участі у вихованні дитини, не дбає про фізичний та духовний розвиток дитини, аліменти на утримання дитини не сплачує. Він проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом з донькою - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Він самостійно виховує доньку. Мати дитини - ОСОБА_2 проживає окремо, не має стабільного доходу - не працює, не приймає участі у вихованні дитини, не дбає про духовний та фізичний розвиток дитини, не приймає участі в утриманні та забезпеченні дитини в період з березня 2023 року, має заборгованість по сплаті аліментів на утримання доньки. Відповідач ухиляється від своїх батьківських обов`язків щодо забезпечення фізичного та духовного розвитку дитини та обов`язків щодо виховання та утримання дитини, жодної участі у вихованні дитини не приймає. Крім того, відповідач не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання, не спілкується з дитиною, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі. Взагалі ОСОБА_2 з березня 2023 року по даний час не підтримує жодних стосунків з донкою та має заборгованості по сплаті аліментів.

З урахуванням вищенаведеного, просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно її доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з ОСОБА_2 на його користь понесені судові витрати - 1073,60 грн. оплата судового збору та 5000 грн. правову допомогу.

Представник позивача у підготовчому судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач у підготовче судове засідання не з`явилася, звернулася до суду із заявою про визнання позову та розгляд справи без її участі. Також відповідач вказала, що вона не заперечує проти позбавлення її батьківських праві відносно доньки - ОСОБА_3 , але судові витрати, які поніс позивач в зв`язку з розглядом справи, просить з неї не стягувати.

Представник третьої особи без самостійних вимог: служби у справах дітей виконавчого комітету Лисянської селищної ради Черкаської області у підготовче судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: орган опіки та піклування - виконавчий комітет Звенигородської міської ради у підготовче судове засідання не з`явилася, звернулася до суду із заявою, в якій просила про розгляд справи без її участі, у частині позовних вимог поклалася на розсуд суду.

Відповідно до вимог ч.3 ст.200 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 206 цього ж Кодексу.

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Заслухавши позивача, дослідивши та перевіривши письмові докази справи, встановивши юридичні факти та відповідні їм правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є донькою позивача та відповідача, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 16.01.2018 року.

Рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 21.07.2023 року було розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком - ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки. Судове рішення набрало законної сили 25.08.2023 року.

Згідно з даними витягу №2199/12-2-04 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, з акту депутатів Звенигородської міської ради від 27.09.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 з донькою ОСОБА_3 . Мати дитини - ОСОБА_2 проживає окремо, не має стабільного доходу - не працює, не приймає участі у вихованні дитини, не дбає про духовний та фізичний розвиток дитини, не приймає участі в утриманні та забезпеченні дитини з березня 2023 року по дату складення даного акту, має заборгованість зі сплати аліментів на утримання доньки. ОСОБА_2 ухиляється від своїх батьківських обов`язків щодо забезпечення фізичного та духовного розвитку дитини, участі у вихованні дитини не приймає.

Згідно з даними розрахунку заборгованості зі сплати аліментів Лисянського ВДВС у Звенигородському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м.Київ), ОСОБА_2 має заборгованість зі сплати аліментів станом на 30.11.2023 року у сумі 17298 грн.75 коп.

Згідно з постановами Звенигородського районного суду Черкаської області від 22.12.2023 року (справа №694/3051/23 та справа №694/3049/23) ОСОБА_2 була визнана винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.184 КУпАП та ч.1 ст.183-1 КУпАП.

Крім того, у заявах, що були подані відповідачем до суду, остання зазначила, що не заперечує проти позбавлення її батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Статтею 150 Сімейного кодексу України визначено обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Зокрема, крім іншого, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

У відповідності до п.2 ч.1 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати і батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно зі ст.165 цього ж Кодексу право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Ухилення від виконання юридичного обов`язку - завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій. Так, батько чи мати вважатимуться такими, що ухиляються від обов`язку по вихованню дитини, коли вони не проявляють до неї щонайменшої батьківської турботи, хоча мають таку можливість.

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

В п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 року зазначено, що позбавлення батьківських прав (тобто права на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

В п.16 зазначеної постанови роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний та духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності , можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Під час розгляду справи достовірно встановлено, що відповідач ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх обов`язків із виховання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не проявляє батьківської турботи, не цікавиться станом здоров`я та життям дитини, не турбується про її фізичний та духовний розвиток, матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.

Зазначені факти, суд розцінює як умисне ухилення відповідачем від виховання доньки та свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками, що є підставою для позбавлення її батьківських прав.

Факт ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідачем в судовому засіданні підтверджений дослідженими письмовими доказами, доданими позивачем до позовної заяви.

Зважаючи на те, що відповідач не дбає про фізичний розвиток і здоров`я дитини, не виконує батьківський обов`язок щодо виховання та матеріального утримання своєї доньки, захисту її прав та інтересів, не заперечує проти позбавлення її батьківських прав, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо позбавлення батьківських прав підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із квитанції №68 від 28.09.2023 року, позивачем за подання позовної заяви до суду сплачено судовий збір у сумі 1073 грн. 60 коп.

Крім того, позивачем понесено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн., що підтверджується до договором про надання правничої (правової) допомоги від 27.09.2023 року, розрахунком від 03.10.2023 року, актом виконаних робіт від 03.10.2023 року та квитанцією до прибуткового касового ордера від 27.09.2023 року, ордером на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 від 03.10.2023 року.

З огляду на вищевикладене з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 6073 грн. 60 коп. на відшкодування понесених позивачем судових витрат при зверненні з позовом до суду.

Керуючись ст.ст.143, 150, 164-166 СК України, 3, 6, 7, 10, 12, 13, 81, 141, 200, 206, 258, 259, 260-265, 269, 273, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: орган опіки та піклування - виконавчий комітет Звенигородської міської ради, служба у справах дітей Лисянської селищної ради Черкаської області про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно її доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 6073,60 грн. (шість тисяч сімдесят три гривні 60 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 02.05.2024 року.

Реквізити сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової карти платників податків: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової карти платників податків: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - орган опіки та піклування - виконавчий комітет Звенигородської міської ради, місцезнаходження: про-т.Шевченка, 63 м.Звенигородка Черкаської області.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - служба у справах дітей Лисянської селищної ради Черкаської області, місцезнаходження: пл..Миру, 27 селище Лисянка Звенигородського району Черкаської області.

Суддя Наталія БЕСАРАБ