Рішення

від 01.05.2024 по справі 753/713/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/713/24

провадження № 2/753/3077/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

01 травня 2024 року м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М.,

за участю секретаря судового засідання Сірокваши К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу

за позовом 1. ОСОБА_1 , 2. ОСОБА_2 , 3. ОСОБА_3 , 4. ОСОБА_4

до ОСОБА_5

про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,

У С Т А Н О В И В:

Адвокат Шкабура Владислав Вадимович, який представляє інтереси 1. ОСОБА_1 , 2. ОСОБА_2 , 3. ОСОБА_3 , 4. ОСОБА_4 , звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, у якому просив стягнути з відповідача:

1) на користь ОСОБА_1

- матеріальну шкоду, завдану внаслідок залиття квартири в розмірі 29 985,50 грн

- 8 500,00 грн витрат за оцінку вартості матеріального збитку

- 3 750,00 грн витрат за професійну правничу допомогу

- судовий збір у розмірі 1 073,60 грн;

2) на користь ОСОБА_2

- матеріальну шкоду, завдану внаслідок залиття квартири в розмірі 29 985,50 грн,

- 3 750,00 грн витрат за професійну правничу допомогу

- судовий збір у розмірі 1 073,60 грн;

3) на користь ОСОБА_3

- матеріальну шкоду, завдану внаслідок залиття квартири в розмірі 29 985,50 грн,

- 3 750 грн витрат за професійну правничу допомогу

- судовий збір у розмірі 1 073,60 грн;

4) на користь ОСОБА_4

- матеріальну шкоду, завдану внаслідок залиття квартири в розмірі 29 985,50 грн,

- 3 750,00 грн витрат за професійну правничу допомогу

- судовий збір у розмірі 1 073,60 грн.

Позовну заяву обґрунтовано наступним.

Позивачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 05.11.2007, виданого Відділом приватизації житла Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації. Метою звернення позивачів до Суду з цією позовною заявою є відшкодування завданої матеріальної шкоди та понесених ними витрат внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 в результаті пошкодження шланга під`єднання до пральної машини в квартирі АДРЕСА_2 цього ж будинку, власником якої є Відповідач. Власником квартири АДРЕСА_3 (із якої сталося залиття) є ОСОБА_5 . Це підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Документи, подані для державної реєстрації: договір дарування, серія та номер: 934, виданий 08.09.2021. Номер відомостей про речове право: 43850075, Дата, час державної реєстрації: 08.09.2021. Відповідно до акту від 01.09.2023, затвердженого начальником ЖЕД-204 ОСОБА_6 (далі - Акт), комісією в складі майстра з експлуатації ОСОБА_7 , майстра з технічного нагляду ОСОБА_8 , слюсаря - сантехніка ОСОБА_9 було проведено комісійне обстеження квартири АДРЕСА_1 . Вищезгаданим актом встановлено: «При візуальному обстеженні, вищезазначеної квартири, виявлено залиття коридору, великої кімнати та кухні: коридор: стіни (шпалери) - спостерігається часткове відшарування шпалер, по праву сторону між кімнатами; стеля (водоемульсійне фарбування) - спостерігаються жовті плями; велика кімната: стеля (водоемульсійне фарбування) - спостерігаються жовті плями; стіни (шпалери) - спостерігається жовта пляма та часткове відшарування шпалер; кухня: стеля (водоемульсійне фарбування) - спостерігаються по кутках жовті плями; стіни (шпалери) - спостерігаються жовті плями. Залиття, вище вказаної квартири, відбулося в результаті пошкодженню шлангу під`єднання до пральної машини в квартирі АДРЕСА_2 . Відповідальність за технічний стан та експлуатацію інженерного обладнання, в своємі помешканні, несуть саме власники квартири». Акт підписали ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 . Крім відповідного акту, факт залиття квартири та завдання шкоди майну Позивачів підтверджується фотоілюстраціями, які містяться у Звіті про визначення матеріальних збитків, що нанесені власнику пошкодженого майна, внаслідок затоплення трикімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 (далі - Звіт), та самим Звітом. Відповідно до висновку цього Звіту вартість матеріального збитку, що нанесений власнику пошкодженого майна, внаслідок затоплення трикімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 складає на дату оцінки 119 942,00 грн.

За проведення оцінки вартості матеріального збитку, завданого внаслідок затоплення квартири, Позивачем-1 відповідно до умов Договору № VR230929-004 на проведення оцінки майна від 29.09.2023 з актом здачі-приймання наданих послуг, укладеного між Позивачем 1 та «Експерт ІН», код ЄДРПОУ 38940313 було сплачено загалом 8 500,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 0.0.3228585451.1 від 02.10.2023 та платіжною інструкцією № 0.0.3269535762.1 від 24.10.2023.

Відповідно до ч. 4 ст. 319 Цивільного кодексу України, власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 Цивільного кодексу України). Вказана стаття встановлює презумпцію обов`язку власника нести всі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна. Оскільки утримання належного власнику майна, яке знаходиться в межах квартири АДРЕСА_1 є обов`язком власника цієї квартири - ОСОБА_5 , то саме він на підставі ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, повинен у повному обсязі відшкодувати позивачам майнову шкоду, завдану залиттям квартири.

Відповідно до протокола автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2024 для розгляду справи визначено суд у складі головуючого судді Маркєлової В.М.

17.01.2024 за запитом судді Дарницького районного суду м. Києва Маркєлової В.М. судом отримано відповідь № 409809 з Єдиного державного демографічного реєстру щодо місця реєстрації відповідача, сформованої засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд».

18.01.2023 на запит суду що зареєстрованого місця проживання відповідача надійшла відповідь з електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА».

Ухвалою від 22.01.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 19.02.2024 о 16 год. 30 хв. , яке відбудеться у приміщенні Дарницького районного суду м. Києва, за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5-А, каб. 127.

У підготовче засідання 19.02.2024 сторони не з`явились, про дату та час проведення повідомлені належним чином, причину неявки не повідомили. Відповідно до реєстру відправки та відомостей із Веб-сайту «Укрпошта» , у розділі Трекінг - встановлено, що лист із судовою повісткою адресований відповідачу знаходиться у статусі: «Повернення за зворотною адресою: Адресат відсутній за вказаною адресою». Представник позивачів подав клопотання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

У хвалою, занесенною до протоколу судового засідання від 19.02.2024, суд на місці ухвалив: відповідно до положень ст. 197, п. 3 ч. 2 ст. 200 ЦПК України закрити підготовче провадження у справі за позовною заявою 1. ОСОБА_1 , 2. ОСОБА_2 , 3. ОСОБА_3 , 4. ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, та призначити до судового розгляду по суті на 26.03.2024 року об 14.30 год. за адресою: м. Київ, вул.. Кошиця 5-А, каб. 127.

26.03.2024 судове засідання у справі відкладено на 01.05.2024 у зв`язку з неявкою належним чином повідомленого про слухання справи відповідача.

01.05.2024 представник позивачів адвокат Шкабура В.В. подав заяву про проведення судового засідання без його участі, у якій зазначив, що він не заперечує проти ухвалення заочного рішення (заява зареєстрована судом 01.05.2024 за вх. № 32104).

Відповідач на виклик суду в судове засідання для слухання справи по суті повторно не з`явився, причину неявки суду не повідомив, правом щодо подання відзиву на позовну заяву чи будь-яких інших заяв та клопотань до суду не скористався, тому суд, з урахування думки представника позивачів, ухвалив розглядати справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши доводи позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд установив такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Позивачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 05.11.2007, виданим Відділом приватизації житла Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації (а.с. 20).

Відповідач є власником розташованої вище квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна. Документи, подані для державної реєстрації: договір дарування, серія та номер: 934, виданий 08.09.2021. Номер відомостей про речове право: 43850075, Дата, час державної реєстрації: 08.09.2021 (а.с. 32-33, 43-46).

Згідно із частиною четвертою статті 319 ЦК України власність зобов`язує. Це означає також обов`язок власника утримувати належне йому майно у відповідному технічно справному стані.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 383 Цивільного кодексу України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Згідно з нормою п.1.4.4. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житловокомунального господарства від 17 травня 2005 р. № 76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкової території», перепланування житлових приміщень, що погіршує умови експлуатації та проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається.

Згідно до приписів ст. 151 Житлового кодексу України, громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію. Безгосподарне утримання громадянином належного йому будинку (квартири) тягне за собою наслідки, передбачені Цивільним кодексом УРСР.

Відповідно до ст. 179 Житлового кодексу України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житловобудівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим дотриманням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і при будинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 18 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 08 жовтня 1992 року №572, власники квартир зобов`язані використовувати приміщення житлових будинків за призначенням, забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків, дотримувати правил пожежної безпеки. При появі несправностей у квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємства по обслуговуванню житла.

Відповідно до п. 2.3.6. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житловокомунального господарства № 76 від 17 травня 2005 року «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, форма якого передбачена додатком № 4.

Відповідно до акту від 01.09.2023, затвердженого начальником ЖЕД-204 ОСОБА_6 (далі - Акт), комісією в складі майстра з експлуатації ОСОБА_7 , майстра з технічного нагляду ОСОБА_8 , слюсаря - сантехніка ОСОБА_9 було проведено комісійне обстеження квартири АДРЕСА_1 . Вищезгаданим актом встановлено: «При візуальному обстеженні, вищезазначеної квартири, виявлено залиття коридору, великої кімнати та кухні: коридор: стіни (шпалери) - спостерігається часткове відшарування шпалер, по праву сторону між кімнатами; стеля (водоемульсійне фарбування) - спостерігаються жовті плями; велика кімната: стеля (водоемульсійне фарбування) - спостерігаються жовті плями; стіни (шпалери) - спостерігається жовта пляма та часткове відшарування шпалер; кухня: стеля (водоемульсійне фарбування) - спостерігаються по кутках жовті плями; стіни (шпалери) - спостерігаються жовті плями. Залиття, вище вказаної квартири, відбулося в результаті пошкодженню шлангу під`єднання до пральної машини в квартирі АДРЕСА_2 . Відповідальність за технічний стан та експлуатацію інженерного обладнання, в своємі помешканні, несуть саме власники квартири». Акт підписали ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 (а.с. 29).

Факт залиття квартири та завдання шкоди майну Позивачів також підтверджується фотоілюстраціями, які містяться у Звіті про визначення матеріальних збитків, що нанесені власнику пошкодженого майна, внаслідок затоплення трикімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 та самим Звітом.

Відповідно до положень статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частина друга статті 1166 ЦК встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, тобто особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Згідно з нормою ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до висновку Звіту вартість матеріального збитку, що нанесений власнику пошкодженого майна, внаслідок затоплення трикімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , матеріальні збитки складають на дату оцінки 119 942,00 грн (а.с. 23-118).

Отже, суд дійшов висновку, що позивачі довели факт залиття належної їм квартири відповідачем, а відповідач не спростував презумпцію своєї вини, тому позов підлягає задоволенню повністю.

Щодо стягнення судових витрат.

Згідно з положеннями статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

За проведення оцінки вартості матеріального збитку, завданого внаслідок затоплення квартири, позивачем-1 відповідно до умов Договору № VR230929-004 на проведення оцінки майна від 29.09.2023 згідно актом здачі-приймання наданих послуг, укладеного між позивачем 1 та «Експерт ІН», код ЄДРПОУ 38940313 було сплачено 8 500,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 0.0.3228585451.1 від 02.10.2023 та платіжною інструкцією № 0.0.3269535762.1 від 24.10.2023 (а.с. 30-31, 39-42). Ці витрати є обґрунтованими, оскільки пов`язані із визначенням вартості матеріального збитку, тому вони підлягають стягненню з відповідача на користь позивача-1.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Ч. 2 ст. 137 цього Кодексу встановлено, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

-1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

-2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Ч. 3 ст. 137 цього Кодексу встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлює, що Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На виконання умов Договору про надання правничої допомоги № б/н від 15.09.2023 року, укладеним між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Адвокатом Шкабурою Владиславом Вадимовичем (додаток 10) останній взяв на себе зобов`язання з надання юридичних послуг (адвокатської допомоги). З 15.09.2023 до 27.12.2023 адвокат Шкабура В.В. надав Клієнту правничу допомогу, детальний опис якої зазначений у Звіті по виконаних роботах (Додаток № 1 до Акта прийому-передачі наданих послуг № 1 від 27 грудня 2023 року 27.12.2023 за Договором «Про надання юридичних послуг (адвокатської допомоги)» № б/н від 15.09.2023 року). Відповідно до п. 1.3. Розрахунку вартості правової допомоги за період з 15.09.2023 року до 27.12.2023 року Вартість правової допомоги за період з 15.09.2023 року до 27.12.2023 року становить 15 000,00 грн. Станом на момент подання до суду цієї позовної заяви правнича допомога була надана адвокатом у повному обсязі й прийнята Клієнтом, що підтверджується Актом прийому-передачі наданих послуг № 1 від 27.12.2023 та додатками до акта (а.с. 37-68).

Оцінюючи докази з метою розподілу судових витрат суд вважає, що позивачі документально підтвердили фактично понесені ним витрати за надання їм правничої допомоги в розмірі 15 000,00 грн.Тому з відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 15 000,00 грн, - по 3 750,00 грн на користь кожного з позивачів, оскільки витрати у розмірі 15 000,00 грнгривень є співмірними із складністю цієї справи, та виконаною адвокатом роботою, часом, витраченим адвокатом, а також враховуючи повне задоволення позову.

Судовий збір згідно зі ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог - у розмірі 1 073,60 грн на кожного позивача.

Керуючись нормами ст. 141, 259, 263-265, 268, 280-284, 288, 289, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов 1. ОСОБА_1 , 2. ОСОБА_2 , 3. ОСОБА_3 , 4. ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 : матеріальну шкоду, завдану внаслідок залиття квартири в розмірі 29 985,50 грн, 8 500,00 грн витрат за оцінку вартості матеріального збитку, 3 750,00 грн витрат за професійну правничу допомогу та судовий збір у розмірі 1 073,60 грн, разом до стягнення - 34 808,50 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 : матеріальну шкоду, завдану внаслідок залиття квартири в розмірі 29 985,50 грн, 3 750,00 грн витрат за професійну правничу допомогу та судовий збір у розмірі 1 073,60 грн, разом до стягнення - 26 308,50 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 : матеріальну шкоду, завдану внаслідок залиття квартири в розмірі 29 985,50 грн, 3 750,00 грн витрат за професійну правничу допомогу та судовий збір у розмірі 1 073,60 грн, разом до стягнення - 26 308,50 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 : матеріальну шкоду, завдану внаслідок залиття квартири в розмірі 29 985,50 грн, 3 750,00 грн витрат за професійну правничу допомогу та судовий збір у розмірі 1 073,60 грн, разом до стягнення - 26 308,50 грн.

Позивач-1 ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_4 .

Позивач-2 ОСОБА_2 адреса: громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_4 .

Позивач-3 ОСОБА_3 , громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_4 .

Позивач-4 ОСОБА_4 , громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач ОСОБА_5 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_5 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На заочне рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В.М. Маркєлова