Постанова

від 30.04.2024 по справі 420/34376/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/34376/23

Головуючий в 1 інстанції: Стефранов С.О.

Місце та час укладення судового рішення «--:--», м. Одеса

Повний текст судового рішення складений 14.12.2023р.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Державного підприємства «Дослідне господарство «Жеребківське» Селекційно-генетичного інституту національного центру насіннєзнавства та сортовивчення», ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі України, -

ВСТАНОВИВ:

08.12.2023р. Головне управління ДПС у Одеській області звернулося до суду з позовом до Державного підприємства «Дослідне господарство «Жеребківське» Селекційно-генетичного інституту національного центру насіннєзнавства та сортовивчення», ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду - керівника Державного підприємства «Дослідне господарство «Жеребківське» Селекційно-генетичного інституту національного центру насіннєзнавства та сортовивчення», що має податковий борг на загальну суму 4878196,84грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що станом на 31.03.2023р. відповідно до податкової вимоги від 31.03.2023р. №0000764-1308-1532 (вручена 12.04.2023р.) та детального розрахунку до вказаної податкової вимоги податковий борг підприємства складає 1529636,93грн., та який не сплачено протягом 240 календарних днів. Тому, тимчасове обмеження у праві виїзду керівника Державного підприємства «Дослідне господарство «Жеребківське» Селекційно-генетичного інституту національного центру насіннєзнавства та сортовивчення» слугуватиме забезпечувальним заходом виконання рішення про стягнення коштів платника податків рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу №489/4-1532 від 10.07.2023 року, №1512/4-1532 від 27.10.2023 року. Крім того, станом на 23.11.2023 року, відповідно до розрахунку податкового боргу інтегрованої картки платника (ІКП), у Державного підприємства «Дослідне господарство «Жеребківське» Селекційно-генетичного інституту національного центру насіннєзнавства та сортовивчення» непогашена податкова заборгованість/недоїмка зросла до 4878196,84грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.12.2023р. позов задоволений, оскільки податковим органом в обґрунтування позову надано до суду докази наявності у державного підприємства заборгованості зі сплати податків, що перевищує 1 мільйон гривень, який не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Скаржник зазначає, що заборгованість за податковою вимогою від 31.03.2023 року №0000764-1308-1532 на суму 1529636,93грн. (на яку посилається позивач) вже була державним підприємством погашена, а наявна заборгованість зі сплати податків на загальну суму 4878196,84грн. виникла після 31.03.2023 року і тому відповідно щодо неї не пройшов 240 денний строк сплати (ч.1 ст.289-2 КАС України).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Як встановлено апеляційним судом та підтверджено матеріалами справи, державне підприємство «Дослідне господарство «Жеребківське» Селекційно-генетичного інституту національного центру насіннєзнавства та сортовивчення» є платником податків і зборів та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС в Одеської області.

У зв`язку з несплатою відповідачем податкової заборгованості у встановлені законодавством строки, податковим органом винесено податкову вимогу форми «Ю» №0000764-1308-1532 від 31.03.2023 року на суму податкового боргу 1529636,93грн., яку направлено Державному підприємству «Дослідне господарство «Жеребківське» Селекційно-генетичного інституту національного центру насіннєзнавства та сортовивчення» та отримано останнім 12.04.2023 року. /а.с.47/

Також ГУ ДПС в Одеській області на підставі п. 95.5 ст. 95 ПК України направило рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу № 489/4-1532 від 10.07.2023 року та № 1512/4-1532 від 27.10.2023 року, які були направлені платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення. /а.с.45-46/

Стверджуючи, що у Державного підприємства «Дослідне господарство «Жеребківське» Селекційно-генетичного інституту національного центру насіннєзнавства та сортовивчення» наявний, станом на 23.11.2023р., податковий борг в сумі 4878196,84грн., який не був погашений протягом 240 календарних днів з дати вручення платнику податків податкової вимоги, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіривши матеріали справи судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позову виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 20.1.35-2 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» від 30.11.2021р. №1914-IX (набрав чинності 01.01.2022) статтю 87 Податкового кодексу України доповнено пунктами 87.13 і 87.14.

Відповідно до абз.1-3 п.87.13 ст.87 ПК України у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.

Вимоги абзацу першого цього пункту не застосовується у разі наявності зобов`язання держави щодо повернення юридичній особі або постійному представництву нерезидента-боржника помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.

Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.

Цим же Законом № 1914-IX Кодекс адміністративного судочинства України доповнено статтею 289-2 «Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу тимчасового обмеження права громадян України на виїзд за межі території України».

Відповідно до частини 1 статті 289-2 КАС України у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставами для застосування забезпечувального заходу у виді тимчасового обмеження керівника юридичної особи у праві виїзду за межі території України є: наявність у юридичної особи податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень; не сплата такого боргу протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги.

Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Тобто стаття 58 Конституції визначає, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт (норма матеріального права), під час дії якого вони настали або мали місце.

Встановлені у цій справі обставини свідчать, що згідно податкової вимоги податковий борг у підприємства наявний у розмірі 1529636,93грн., який виник після 31.03.2023р., стосовно якої пройшов 240 денний строк сплати (ч.1 ст.289-2 КАС України), оскільки податкова вимога на суму 1529636,93грн. отримана відповідачем 12.04.2023р., а позивач звернувся до суду з даним позовом 08.12.2023р. /а.с.47-48/

За правилами ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПК України).

Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання (п.59.3 ст.59 ПК України).

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) п.59.5 ст.59 ПК України.

Так, податковим органом в обґрунтування позову надано до суду докази наявності у державного підприємства заборгованості зі сплати податків, що перевищує 1 мільйон гривень, який не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги.

Заборгованість за податковою вимогою від 31.03.2023 року №0000764-1308-1532 на суму 1529636,93грн. (отримана 12.04.2023р.) Державним підприємством не погашена, та наявна заборгованість зі сплати податків виникла станом на 31.03.2023 року і тому відповідно щодо неї на час звернення позивача до суд (08.12.2023р.) пройшов 240 денний строк сплати (ч.1 ст.289-2 КАС України).

Крім того, станом на 23.11.2023 року, відповідно до розрахунку податкового боргу інтегрованої картки платника (ІКП), у Державного підприємства «Дослідне господарство «Жеребківське» Селекційно-генетичного інституту національного центру насіннєзнавства та сортовивчення» непогашена податкова заборгованість/недоїмка зросла до 4878196,84грн., що не заперечується відповідачем.

Виходячи з наведеного, а також приймаючи до уваги правову природу передбаченого п.87.13 ст.87 ПК України тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі України як забезпечувального заходу виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу, суд апеляційної інстанції вважає, що на час набрання чинності Законом №1914-IX - 01.01.2022 обставини, які відповідно до наведеної вище норми п.87.13 ст.87 ПК України є підставою для застосування обмежувальних заходів щодо керівника юридичної особи, не перестали існувати і на час розгляду цієї справи продовжують існувати, тому твердження скаржника про неможливість розповсюдження положень п.87.13 ст.87 ПК України на спірні правовідносини є помилковими.

Вказані вище підстави у їх сукупності надають право контролюючому органу подати до суду позовну заяву про застосування судом тимчасового обмеження керівника такої юридичної особи у праві виїзду за межі території України.

Норми ст. 289-2 КАС України не встановлюють строків звернення до суду, визначають лише необхідність дотримання 240 календарних днів несплати податкового боргу з дня вручення платнику податків податкової вимоги як необхідний запобіжник, який дозволяє уникнути передчасному зверненню до суду контролюючого органу з позовом про обмеження виїзду керівника юридичної особи-боржника, що має податковий борг у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, як одного із заходів забезпечення виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень (абз.2 ч.2 ст.122 КАС України).

Наведеним вище п.87.13 ст.87 ПК України визначено, що у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України регулює Закон України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року № 3857-XII.

Відповідно до статті 6 цього Закону право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли, зокрема він є керівником юридичної особи або постійного представництва нерезидента (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру, наданими відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»), що не виконує встановленого Податковим кодексом України податкового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, - до погашення суми такого податкового боргу, у зв`язку з яким таке обмеження встановлюється.

Отже, з огляду на встановлений судом факт наявності у відповідача податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, і непогашення суми такого податкового боргу протягом 240 днів з дня вручення підприємству податкової вимоги, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи дослідив обставини, які мають значення для справи, дійшов правильного висновку про наявність підстав для застосування судом тимчасового обмеження керівника Державного підприємства «Дослідне господарство «Жеребківське» Селекційно-генетичного інституту національного центру насіннєзнавства та сортовивчення» ОСОБА_1 у праві виїзду за межі території України, що має податковий борг на суму 4878196,84грн.

В той же час, приймаючи рішення про запровадження тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи-боржника за межі України, суд має враховувати, що таке обмеження у праві виїзду за межі території України є забезпечувальним заходом, яким має тимчасовий характер і відповідно до п.87.14 ст.87 ПК України закінчення дії тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника здійснюється у разі погашення суми податкового боргу, зазначеної у рішенні суду, у зв`язку з якою було застосовано таке обмеження, або у разі отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника.

Отже, оскільки обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі території України пов`язано з наявністю певних обставин, суд вважає за необхідне визначити в рішенні суду межі застосування такого заходу.

Наведе відповідно до ч.4 ст.317 КАС України є підставою для зміни резолютивної частини рішення суду першої інстанції.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст.311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року змінити.

Змінити абзац 2 резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року, виклавши його в редакції: «Встановити тимчасове обмеження у праві виїзду керівника Державного підприємства «Дослідне господарство «Жеребківське» Селекційно-генетичного інституту національного центру насіннєзнавства та сортовивчення» ОСОБА_1 за межі України до погашення податкового боргу в розмірі 4878196,84грн., або настання інших обставин, зазначених в п.87.14 ст.87 ПК України».

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Суддя-доповідач А.В. КрусянСудді О.В. Єщенко О.В. Яковлєв