Постанова

від 24.04.2024 по справі 420/30303/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/30303/23Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,

суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.

при секретарі - Альонішко С.І.,

представника апелянта - Нікітіної О.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області, Старшого інспектора сектору поліцейської діяльності Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області капітана поліції Олійника Ігоря Андрійовича, за участю третьої особи - ОСОБА_2 , як законного представника неповнолітнього ОСОБА_3 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування припису, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2023 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів, в якій просив визнати протиправним та скасувати Терміновий заборонний припис відносно кривдника ОСОБА_1 серії АА № 423401 , винесений 23.10.2023 року старшим інспектором сектору поліцейської діяльності Одеського районного управління поліції №1 ГУНП Одеській області капітаном поліції Олійником Ігорем Андрійовичем ;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області виключити відомості щодо ОСОБА_1 як кривдника з Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вказаний терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесений без дотримання вимог законодавства, без належної перевірки всіх належних обставин. Обвинувачення позивача стосовно малолітнього ОСОБА_3 є надуманими та безпідставними, оскільки позивач ніколи не вчиняв домашнього насильства щодо дітей своєї дружини ОСОБА_2 , вважає їх своїми синами, з яким спільно проживає два з половиною роки. Зазначає, що віднесення його до осіб, які вчиняють домашнє насильство є порушенням прав, порочать його честь та гідність, є прямим звинуваченням його у чиненні домашнього насильства щодо дітей, з якими він проживає два з половиною роки, веде спільне господарство, проводить дозвілля, будує плани на майбутнє. Як наслідок, внесення його даних як кривдника до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі створює негативні репутаційні ризики, в тому числі і щодо подальшої кар`єри.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить повністю скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Доводами апеляційної скарги зазначено, що постановою Приморського районного суду м. Одеси від 20.12.2023 по справі 522/21292/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП. При цьому дана постанова Приморського районного суду м. Одеси від 20.12.2023 по справі 522/21292/23 відсутня в матеріалах даної справи. Апелянт вказує, що посилання на постанову Приморського районного суду м. Одеси у справі №522/21292/23 від 20.12.2023 не встановлює та не підтверджує преюдиціальних обставин, оскільки вказана постанова не набула законної сили, оскаржується до суду апеляційної інстанції через те, що факти зазначені в ній є надуманими, не перевіреними, неповно з`ясованими обставинами, що мають значення для справи, виклику судом свідків та відмови від їх допиту, перекручення в рішенні встановлених обставин справи тощо. Вказує, що стороною відповідачів у справі не надано доказів того, що винесення заборонного ТЗП було необхідним у даному випадку. Оскаржуваний терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесено всупереч вимогам ст. 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», оскільки останній виноситься у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Одеській області зазначає, що під час розгляду справи № 522/21292/23, яка розглядалась у Приморському районному судді м. Одеси, (для встановлення обставин даної справи) щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, ОСОБА_2 пояснила, що ОСОБА_1 є її чоловіком. У жовтні 2023 року вона поїхала у відрядження до Румунії, оскільки є приватним підприємцем, залишивши дітей із ОСОБА_1 , з яким на той час не перебувала у офіційному шлюбі, але мешкала разом. Терміновий заборонний припис, з огляду на визначення наведене у ст.1 вказаного Закону, є спеціальним заходом протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення, домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров`я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства. Поліцейський уповноваженого підрозділу поліції, оцінивши рівень небезпеки постраждалої особи як низький або середній, можливі ризики, має повноваження винести терміновий заборонний припис стосовно кривдника на свій розсуд, як це визначено пунктом 7 Порядку № 369/180. Вважають обґрунтованими дії інспектора СПДН ВН ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області капітана поліції Олійника І.А., який після встановлення рівня небезпеки постраждалої особи ОСОБА_3 склав терміновий припис, таким чином реалізувавши свої дискреційні повноваження, що не суперечить нормам чинного законодавства. З огляду на зазначене, представник Головного управління Національної поліції в Одеській області просить залучити дані пояснення з додатками до матеріалів справи та врахувати при винесенні остаточного рішення по справі; у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі; задовольнити заяву ОСОБА_4 від 01.04.2024 щодо вступу у справу у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року заяву ОСОБА_4 про вступ у справу в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - задоволено. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 . Надіслано ОСОБА_4 копію апеляційної скарги, копію ухвали про відкриття апеляційного провадження та повістку про виклик до суду. Запропоновано ОСОБА_4 у строк до 23.04.2024 року подати до П`ятого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу, а також свої заперечення на заяви чи клопотання у разі їх подання, копію відзиву направити сторонам у справі, надати суду докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів учасникам справи.

У відзиві на апеляційну скаргу представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_4 зазначає, що постановою Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2023 року у справі № 522/21292/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП. Судом було встановлено, що діти чотири дні знаходились без матері, з чоловіком з яким вона перебуває у цивільному шлюбі. Окрім того, що особа є чужою для дітей, за показаннями свідків вбачається, що поведінка ОСОБА_1 є вкрай негативною, а саме неодноразово сусідами було чутно лайку та образи на адресу дітей. Більше того, при огляді у поліції, психолог констатував наявність синців на різних частинах тіла малолітніх дітей. Станом на сьогоднішній день, вказана постанова суду 1 інстанції була переглянута судом апеляційної інстанції, про що свідчить постанова від 29.03.2024 р., якою було залишено в силі оскаржуване рішення. Факт вчинення домашнього насильства, щодо малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_7 підтверджується, зокрема, відомостями викладеними у протоколі адміністративне правопорушення серії ВАД № 005268 від 23.10.2023р.; терміновим заборонним приписом від 23.10.2023р. стосовно кривдника ОСОБА_1 . У випадку скасування судом термінового заборонного припису щодо ОСОБА_1 це може призвести до уникнення відповідальності за вчинення ним правопорушення пов`язаного з домашнім насильством, та продовження чи повторного вчинення такого чи подібних правопорушень щодо малолітніх дітей заявника. З огляду на зазначене, представник ОСОБА_4 просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу третя особа ОСОБА_2 зазначає, що оскаржуване рішення є таким, шо має бути скасовано судом апеляційної інстанції, оскільки не підтверджене будь - якими фактичними даними. А дії органів поліції, що є предметом розгляду даної справи, щодо неї та її чоловіка та дітей є протизаконними, надуманими та не підтверджені будь - якими доказами, вчинені з метою підняття показників своєї роботи. Вказує, що їй, як матері, ніхто не надав жодного доказу вчинення домашнього насильства над дитиною чи дітьми. Докази, які надавались судам при розгляді справи про вчинення домашнього насильства її чоловіком суперечили один одному, пояснення ОСОБА_2 та пояснення свідків не брались до уваги взагалі. Зазначає, що оскаржуваний терміновий заборонний припис відносно кривдника має бути визнано судом протиправним та скасованим, як незаконний та безпідставний. З огляду на зазначене, ОСОБА_2 просить прийняти даний відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 ; розгляд апеляційної скарги проводити за участю третьої особи - ОСОБА_2 , а також допитати інших свідків у справі; скасувати повністю рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України.

19 квітня 2024 року до суду від третьої особи - ОСОБА_2 надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Вказана заява розглянута в судовому засіданні і у її задоволенні колегією суддів відмовлено.

В судовому засіданні представник позивача заявила клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що її довіритель, позивач по справі, не зміг з`явитись в судове засідання, однак бажає брати участь у розгляді справи, надавати пояснення.

Протокольною ухвалою у задоволенні заявленого клопотання колегією суддів відмовлено.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 20 жовтня 2023 року о 15 годині 48 хвилин ОСОБА_1 за місцем свого проживання, а саме в квартирі АДРЕСА_1 вчинив відносно малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 насильство у сім`ї, а саме умисні дії фізичного характеру, які виразились у нанесенні декількох ударів по різним частинам тіла.

23.10.2023 старшим інспектором сектору поліцейської діяльності Одеського районного управління поліції №1 ГУНП Одеській області капітаном поліції Олійником Ігорем Андрійовичем винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 423401, яким гр. ОСОБА_1 встановлено заборону на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи строком на 2 доби з 00:05год. 24.10.2023 по 00:05 год. 25.10.2023, у зв`язку зі скоєнням ним домашнього насильства 20.10.2023 о 15:48 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство стосовно постраждалої особи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Під час розгляду справи № 522/21292/23, яка розглядалась у Приморському районному судді м. Одеси, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, ОСОБА_2 пояснила, що ОСОБА_1 є її чоловіком. У жовтні 2023 року вона поїхала у відрядження до Румунії, оскільки є приватним підприємцем, залишивши дітей із ОСОБА_1 , з яким на той час не перебувала у офіційному шлюбі, але мешкала разом.

Інспектор СЮП ОРУП №1 ГУНП в Одеській області Міщенко О.О. , пояснила, що на лінію 102 надійшло повідомлення від батька про зникнення дітей. Під час встановлення обставин справи було з`ясовано, що діти чотири дні знаходились без матері, з чоловіком з яким вона перебуває у цивільному шлюбі. Під час огляду дітей у поліції, психолог надав висновок про наявність у них синців на лобі, спині. На щоках, зі слів поліцейської, вона бачила на дітях сліди відбитка від руки та синяки. Крім того, остання зазначила, що було опитано сусідів, які підтвердили факт домашнього насильства ОСОБА_1 відносно дітей, а саме: свідки неодноразово чули лайку та образи на адресу дітей від особи, яка притягається до відповідальності, а тому на підставі зібраних матеріалів справи було складено протокол про адміністративне правопорушення. Міщенко О.О. також зазначила, що мати заперечувала фізичне насильство щодо її дітей з блоку ОСОБА_1 , а їх рідний батько є військовослужбовцем, тому нечасто бачить своїх дітей.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 20.12.2023 по справі 522/21292/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Не погоджуючись з винесеним терміновим заборонним приписом, позивач за його скасуванням звернувся до суду.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що винесення уповноваженою особою відповідача тимчасового заборонного припису стосовно ОСОБА_1 здійснено у відповідності до чинного законодавства, обґрунтовано та правомірно.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства, визначені Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII (Закон № 2229-VIII).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 2229-VIII надано наступні визначення понять:

-домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (п. 3);

- кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі (п. 6);

- особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі (п. 8);

- терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров`я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства (п. 16).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 10 Закону № 2229-VIII до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать, зокрема винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників.

Статтею 24 Закону № 2229-VIII визначено, що до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.

Частинами 1, 2, 4-5 ст. 25 Закону № 2229-VIII визначено, що терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Терміновий заборонний припис може містити такі заходи: 1) зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; 2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; 3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Вирішуючи питання обґрунтованості апеляційної скарги колегія суддів виходить з такого.

Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.

Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.

Терміновий заборонний припис виноситься в порядку, затвердженому Міністерством внутрішніх справ України (ч. 11 ст. 25 Закону № 2229-VIII).

Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01 серпня 2018 року № 654 затверджено Порядок винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника (Порядок № 654).

Відповідно до п.2,3 розділу ІІ Порядку №654, припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків.

Під час вирішення питання про винесення припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення.

Згідно з п.5 Поряду №654 при винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).

Положення Закону України "Про запобігання та протидії домашньому насильству" у випадках звернення до органів поліції із заявами щодо домашнього насильства зобов`язують відповідні органи для підтвердження факту домашнього насильства чи його спростування здійснити перевірку відповідної інформації.

Процедуру проведення оцінки вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи, з метою визначення ефективних заходів реагування, спрямованих на припинення такого насильства та попередження його повторного вчинення визначає Порядок проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, затверджений спільним наказом Мінсоцполітики України та МВС України від 13.03.2019 №369/180, згідно пунктів 4, 5 розділу І якого оцінку ризиків проводить поліцейський уповноважений підрозділ органу Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) за фактом вчинення домашнього насильства.

Результати оцінки ризиків враховує поліцейський уповноваженого підрозділу поліції під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення та надання допомоги постраждалим особам у порядку, визначеному законодавством.

В даній справі, після встановлення рівня небезпеки постраждалих осіб, інспектор сектору поліцейської діяльності Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області капітаном поліції Олійником І.А. винесено терміновий заборонний припис, яким ОСОБА_1 заборонено на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи строком на 2 доби а саме з 24.10.2023 року по 25.10.2023 рік. Таким чином, відповідач реалізував свої дискреційні повноваження, що не суперечить нормам чинного законодавства.

При цьому, дослідивши всі наявні докази, що містяться в матеріалах справи, судом не встановлено порушень відповідачем процедури прийняття оскаржуваного припису.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що постановою Приморського районного суду м. Одеси від 20.12.2023 по справі 522/21292/23, яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного суду від 29.03.2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

В ході розгляду даної справи відповідачем були надані докази у підтвердження вжиття заходів з боку уповноважених органів Національної поліції України щодо здійснення перевірки інформації щодо наявності підстав для винесення заборонного припису.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що вказані позивачем обґрунтування протиправності припису не підтверджуються жодними доказами та є безпідставними, позовна заява містить перелік правових норм щодо оформлення припису, при цьому позивачем не вказано, які саме порушення допущено відповідачем при винесенні такого припису.

Натомість судом апеляційної інстанції встановлено правомірність дій працівника поліції щодо складання заборонного припису.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що винесення уповноваженою особою відповідача тимчасового заборонного припису стосовно ОСОБА_1 здійснено у відповідності до чинного законодавства, обґрунтовано та правомірно.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року - залишити без змін.

Відповідно до ст. 329 КАС України постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 02.05.2024 року.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик