Постанова

від 30.04.2024 по справі 753/2212/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/8938/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2024 року місто Київ

справа № 753/2212/22

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Левенця Б.Б., Ратнікової В.М.

за участю секретаря судового засідання - Балкової А.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 15 лютого 2024 року про призначення експертизи, постановлену під головуванням судді Сіромашенко Н.В. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело-1» до ОСОБА_1 про поновлення становища, що існувало до порушення,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2022 року ТОВ «Джерело-1» звернулося до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просило:

поновити становище, яке існувало до порушення шляхом виконання робіт за рахунок ОСОБА_1 з демонтажу несанкціонованого самовільного підключення водопроводу домоволодіння ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 до розподільчого водопроводу ТОВ «Джерело-1»;

поновити підключення водопроводу будинку ОСОБА_1 до розподільчого водопроводу ТОВ «Джерело-1» у технологічному колодязі №14 згідно вимог технічного паспорту «Схема системи водопроводу ТОВ «Джерело-1», затвердженого директором ТОВ «Джерело-1» 11 травня 2011 року з встановленням вузлу обліку води.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 15 лютого 2024 року призначено по даній справі судову будівельно-інженерну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського НДІСЕ, попереджено експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України.

Поставлено на вирішення експертизи наступні питання:

Чи наявне підключення (приєднання) будинку за адресою: АДРЕСА_1 до водопроводу без встановлення лічильника всупереч Схемі системи водопроводу ТОВ «Джерело-1»?

Чи наявні докази самовільного підключення будинку за адресою: АДРЕСА_1 до системи водопроводу ТОВ «Джерело-1» без встановлення лічильника?

У розпорядження експертів надано матеріали цивільної справи №761/2212/22.

Покладено на сторони обов'язок подати експертам всі необхідні матеріали та документи.

Оплату за проведення експертиз покладено на позивача ТОВ «Джерело-1».

Зупинено провадження у справі до часу надання суду висновку експерта.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповне встановлення обставин, які мають значення для справи, просив скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що перше судове засідання по справі 06 липня 2023 року та друге судове засідання 19 жовтня 2023 року відбулося за участі представника відповідача.

Вказував, що 15 лютого 2024 року о 10.50 год. (за 10 хв. до початку судового засідання) він прибув до приміщення суду та чекав в холі суду (біля стійки, за якою знаходяться працівники Служби судової охорони) своєї черги для внесення даних до журналу відвідувачів суду.

Зазначав, що о 10.54 год. в місті Києві була оголошена повітряна тривога та співробітники Служби судової охорони припинили доступ відвідувачів до приміщення суду.

Посилався на те, що приблизно о 10.58 год. на вимогу працівника Служби судової охорони він покинув приміщення суду та за допомогою ноутбука через систему Електронний суд подав заяву про відкладення судового засідання у справі №753/2212/22, призначеного на 11.00 год. 15 лютого 2024 року, в зв`язку з оголошенням в місті Києві повітряної тривоги та недопуску його в приміщення Шевченківського районного суду міста Києва.

Вказував, що незважаючи на оголошену о 10.54 год. 15 лютого 2024 року в місті Києві повітняну тривогу, яка тривала до 12.04 год., суд першої інстанції об 11:58:13 годині розпочав судове засідання у справі №753/2212/22 без його участі, вирішив за можливе провести судове засідання під час повітряної тривоги без його участі та прийняв до розгляду клопотання представника позивача про призначення будівельно-інженерної експертизи у справі та об 11:58:59 видалився до нарадчої кімнати для прийняття судового рішення щодо зазначеного клопотання.

Зазначав, що заявлене представником позивача клопотання про призначення будівельно-інженерної експертизи, яке судом першої інстанції задоволено, не може бути виконано експертною установою з огляду на те, що в переліку інженерно-технічних експертиз, які може провести Київський науково-дослідний інститут судових експертиз, будівельно-інженерної експертизи немає, а тому оскаржувана ухвала від 15 лютого 2024 року не може бути виконана зазначеною експертною установою.

Посилався на те, що позивач разом з позовом клопотання про призначення експертизи на подавав, а також в позові не зазначав про намір в разі необхідності подати таке клопотання разом із заявою по суті справи.

Вказував, що суд першої інстанції всупереч вимогам статті 103 ЦПК України постановив ухвалу про призначення експертизи, не з`ясувавши при цьому позицію відповідача з цього питання та без дотримання процесуальних гарантій участі сторони в судовому процесі.

Відзиву на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надійшло.

Представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні апеляційного суду заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у лютому 2022 року звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому посилався на те, що ТОВ «Джерело-1» в процесі здійснення своєї господарської діяльності забезпечує обслуговування та поточний ремонт колективних водопровідних мереж по АДРЕСА_2 , що знаходяться в мікрорайоні Бортничі у Дарницькому районі міста Києва. Вказував, що відповідач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,1 га з кадастровим номером 8000000000:90:309:0004 за адресою: АДРЕСА_1 та на зазначеній ділянці знаходиться житловий будинок. 05 лютого 2011 року між ТОВ «Джерело-1» та ОСОБА_1 був укладений договір №Л-76-А «Про участь у витратах на експлуатацію електричних та водопровідних мереж», однак відповідач порушила умови вказаного договору. Посилався на те, що у 2018 році комісією у присутності ОСОБА_1 було встановлено, що будинок АДРЕСА_1 підключений до водопроводу ТОВ «Джерело-1» в несанкціонованому місці та в несанкціонований спосіб, тобто приховано та без наявності колодязя та лічильника води в ньому в місці врізки.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 01 серпня 2022 року відкрито провадження по справі та призначено судове засідання на 06 липня 2023 року о 15.00 год.

Згідно протоколу судового засідання від 06 липня 2023 року, в якому були присутні представник позивача та представник відповідача, судове засідання було відкладено на 19 жовтня 2023 року о 13.00 год., у зв`язку з тим, що відповідач не отримував копію позовної заяви з додатками.

З протоколу судового засідання від 19 жовтня 2023 року вбачається, що судове засідання було відкладено на 11 лютого 2024 року о 11.00 год., оскільки сторона відповідача не отримала позовної заяви з додатками.

03 листопада 2023 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до суду першої інстанції було подано відзив на позовну заяву, в якій останній вказував на те, що позивач не надав доказів фактичного проходження (прокладання) колективних вуличних водопровідних мереж по вул. Лісовій, на якій, на його думку, знаходиться будинок відповідача. Зазначав, що відповідач з 2007 року використовує власну свердловину, яка повністю забезпечує її домоволодіння водою.

Як вбачається з протоколу судового засідання від 15 лютого 2024 року, яке розпочалося об 11:51:57 год., в судове засідання з`явився представник позивача та останнім було заявлено клопотання про призначення по справі судової будівельно-інженерної експертизи. Об 11:58:59 год. суд видалився до нарадчої кімнати по виходу з якої була постановлена ухвала про призначення по справі судової будівельно-інженерної експертизи.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Згідно з п.1 ч.1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Положеннями ч.ч.3-5 статті 103 ЦПК України визначено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Частинами 1, 2 ст.182 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, щодля з`ясування обставин, що мають значення для справи необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Разом з тим, суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, не взяв до уваги, що при вирішенні питання про наявність підстав для розгляду справи або її відкладення, у якій на початок судового засідання оголошено сигнал «повітряна тривога» суд має керуватися пріоритетом збереження життя здоров`я людини, а обов`язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити з того, що відсутній учасник справи не з`явився в судове засідання з об`єктивних і поважних причин, за відсутності клопотання про розгляд справи за його відсутності. Обставини оголошення сигналу «повітряна тривога» у певному регіоні необхідно вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування, а неявка у судове засідання учасників справи може бути спричинена такою надзвичайною ситуацією, яка об`єктивно унеможливлює завчасне подання клопотання про відкладення розгляду справи з цих причин (постанова Верховного Суду від 04 квітня 2023 року по справі №523/11536/19).

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 22 грудня 2022 року у справі №910/2116/21 (910/12050/21), від 21 лютого 2023 року у справі №916/3496/20, від 06 вересня 2023 року у справі №2-2823/11.

З матеріалів справи вбачається, що як у визначений час розгляду справи 15 лютого 2024 року о 11.00 год., так і на час відкриття судового засідання 15 лютого 2024 року о 11:51:57 год. у місті Києві тривала «повітряна тривога», сигнал про яку оголошено о 10.54 год., а про «відбій повітряної тривоги» - о 12.04 год., що підтверджується даними з веб-сайту Київ Цифровий.

Об 11.06 год. 15 лютого 2024 року на адресу суду першої інстанції від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з тривогою.

Отже, недопущення представника відповідача у судове засідання 15 лютого 2024 року у зв`язку з повітряною тривогою обмежує право доступу до суду.

Крім того,постановляючи оскаржувану ухвалу у відсутність сторони відповідача судом першої інстанції не було надано відповідачуможливості ознайомитися з клопотанням про призначення експертизи, враховуючи, що його копію не було направлено позивачем на адресу відповідача для ознайомлення, та відповідно надати будь-які заяви, пояснення та міркування з приводу необхідності призначення експертизи.

А відтак, колегія суддів приходить до висновку, що вирішення судом першої інстанції питання про призначення експертизи було передчасним.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції були порушені норми процесуального права.

Відповідно до ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріальногоправа, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Виходячи з вищевикладеного,колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України є підставною для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 379, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 15 лютого 2024 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 01 травня 2024 року.

Головуючий:

Судді: