Ухвала

від 30.04.2024 по справі 757/42991/20-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№22-з/824/770/2024

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2024 року місто Київ

справа №757/42991/20-ц

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Левенця Б.Б., Ратнікової В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Балкової А.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву позивача Дочірнього підприємства «Мессер Україна» про відшкодування витрат на правову допомогу у цивільній справі за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 21 лютого 2023 року та на додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 28 березня 2023 року, ухвалені під головуванням судді Григоренко І.В. у справі за позовом Дочірнього підприємства «Мессер Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обов`язків,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2020 року позивач ДП «Мессер Україна» звернулося до суду з позовом до відповідача, в якому просило:

стягнути з ОСОБА_1 на користь ДП «Мессер Україна» матеріальну шкоду в розмірі 61550,83 грн.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 21 лютого 2023 року позов ДП «Мессер Україна» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ДП «Мессер Україна» матеріальну шкоду у розмірі 61550,83 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ДП «Мессер Україна» 2102 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Додатковим рішенням Печерського районного суду міста Києва від 28 березня 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ДП «Мессер Україна» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14000 грн.

В іншій частині - відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову та заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Київського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 21 лютого 2023 року та на додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 28 березня 2023 року задоволено частково.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 21 лютого 2023 року залишено без змін.

Додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 28 березня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Заяву ДП «Мессер Україна» про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.

Ухвалено додаткове судове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ДП «Мессер Україна» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

13 квітня2024 року позивач ДП «Мессер Україна» подав до Київського апеляційного суду заяву, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь 33000 грн. витрат на правову допомогу.

В обґрунтування вимог заяви посилалося на те, що відповідно до Додаткової угоди №1 від 15 вересня 2021року до договору про надання правової допомоги від 29квітня 2020рокуза надання правової допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар з розрахунку 2000 грн. без ПДВ за одну годину надання правничої допомоги.

Вказувало, що відповідно до акту від 10 січня 2024 року прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 29 квітня 2020 року адвокат надав наступні послуги по справі №757/42991/20 (Київський апеляційний суд):

складання, підписання, роздруківка тексту відзиву від 10 грудня 2023 року на апеляційну скаргу на рішення Печерського районного суду міста Києва від 21 лютого 2023 року та на додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 28 березня 2023 року для суду;

роздруківка та підготовка примірника відзиву на апеляційну скаргу на рішення Печерського районного суду міста Києва від 21 лютого 2023 року та на додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 28 березня 2023 року для відповідача;

складання, підписання, роздруківка тексту заяви про розподіл судових витрат від 10 грудня 2023 року;

відправлення відзиву на адресу Київського апеляційного суду - 11 грудня 2023 року (Укрпошта);

відправлення відзиву на адресу відповідача - 11 грудня 2023 року (Укрпошта), що загалом становить 12 годин 30 хв. х 2000,00 грн. = 25000,00 грн.

Зазначало, що відповідно до акту від 10 квітня 2024 року прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги адвокат надав наступні послуги по справі №757/42991/20 (Київський апеляційний суд): участь 09 квітня 2024 року у судовому засіданні по справі (2 години, з 16.50 год. до 18:50 год.), що становить 8000,00 грн.

29 квітня 2024 року на адресу Київського апеляційного суду від представника відповідача надійшло клопотання, в якому останній заперечував проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення, посилаючись на те, що розмір витрат на правову допомогу є неспівмірним, необгрунтованим. Вказував на те, що дії із друкування, підписання та надсилання адвокатом процесуальних документів не можуть бути віднесені до жодних із видів правової допомоги, а витрачений представником позивача час у судових засіданнях є значно меншим, ніж він зазначає. Просив відмовити у задоволенні заяви.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційного суду підтримала заяву та просила її задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Колегія суддів вважає можливим розглядати справу у відсутність відповідача на підставі ч.4 ст.270 ЦК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши доводи заяви, колегія суддів вважає, що заява ДП «Мессер Україна» про відшкодування витрат на правову допомогу підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.

Згідно з п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 3 ст.270 ЦПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (частина третя статті 141 ЦПК України).

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 141 ЦПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев'ятої статті 141 цього Кодексу.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на правову допомогу або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою, шостою, сьомою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Від відповідача будь-яких заперечень щодо вирішення питання про стягнення витрат на правову допомогу не надходило.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно з пунктами 4, 6, 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VIдоговір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Статтею 29 Закону України «Про адвокатуру» визначено, що дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням. Договір про надання правової допомоги може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором. При цьому клієнт зобов'язаний оплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об'єднанню) гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання, а адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язаний (зобов'язане) повідомити клієнта про можливі наслідки та ризики, пов'язані з достроковим припиненням (розірванням) договору.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West AllianceLimited» проти України» заява №19336/04, від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95), від 06 липня 2015 року у справі «Заїченко проти України» (п.131), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Аналогічнийправовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19, від 03 лютого 2021 року у справі №522/24585/17.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Так, відповідно до статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 грудня 2023 року позивач, подаючи відзив на апеляційну скаргу відповідача, в ньому вказував на те, що ДП «Мессер Україна» поніс витрати на правову допомогу у розмірі 24000 грн., докази понесення витрат будуть надані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.

19 грудня 2023 року від представника позивача на адресу апеляційного суду надійшла заява про розподіл судових витрат, в якій остання вказувала на те, що протягом п'яти днів після ухвалення рішення будуть подані додаткові докази понесення витрат на правову допомогу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення ДП «Мессер Україна» було направлено до Київського апеляційного суду 13 квітня 2024 року, отже останнім були дотримані вимоги ч.1 ст.134 та ч.8 ст.141 ЦПК України.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування ДП «Мессер Україна» надано копії: договору про надання правової допомоги від 29 квітня 2020 року, укладеного між адвокатом Пелих Л.Д. та ДП «Мессер Україна»; додаткової угоди №1 від 15 вересня 2021 року; додаткової угоди до договору від 08 травня 2023 року; додаткової угоди №1 від 01 лютого 2024 року; акту прийому-передачі наданих послуг від 10 січня 2024 року; опису робіт від 10 січня 2024 року; акту прийому-передачі наданих послуг від 10 квітня 2024 року; опису робіт від 10 квітня 2024 року; платіжних інструкцій на суму 8000 грн. та 25000 грн.

З актів прийому-передачі наданих послуг та опису робіт вбачається, що адвокат надав наступні послуги по справі №757/42991/20 (Київський апеляційний суд):

складання, підписання, роздруківка тексту відзиву від 10 грудня 2023 року на апеляційну скаргу на рішення Печерського районного суду міста Києва від 21 лютого 2023 року та на додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 28 березня 2023 року для суду;

роздруківка та підготовка примірника відзиву на апеляційну скаргу на рішення Печерського районного суду міста Києва від 21 лютого 2023 року та на додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 28 березня 2023 року для відповідача;

складання, підписання, роздруківка тексту заяви про розподіл судових витрат від 10 грудня 2023 року;

відправлення відзиву на адресу Київського апеляційного суду - 11 грудня 2023 року (Укрпошта);

відправлення відзиву на адресу відповідача - 11 грудня 2023 року (Укрпошта), що загалом становить 12 годин 30 хв. х 2000,00 грн. = 25000,00 грн.;

участь 09 квітня 2024 року у судовому засіданні по справі (2 години, з 16.50 год. до 18:50 год.), що становить 8000,00 грн. Разом надано послуг на 33000 грн.

Колегія суддів приходить до висновку, що зазначений позивачем ДП «Мессер Україна» у заяві про ухвалення додаткового рішення розмір витрат на професійну правничу допомогу - 33000 грн. є завищеним, неспівмірним з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару, в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Гонорар успіху як сума, обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою, є складовою частиною гонорару адвоката, тож належить до судових витрат. За наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§70-72) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18 (провадження №12-171гс19)).

З матеріалів справи вбачається, що в суді апеляційної інстанції було проведено одне судове засідання 09 квітня 2024 року, яке тривало з 18.44 год. по 19.06 год., в якому було ухвалено судове рішення.

Таким чином, беручи до уваги заперечення відповідача щодо неспівмірності витрат на правову допомогу, складність справи, обсяг та час необхідний для виконання адвокатом, який надавав професійну правничу допомогу позивачу ДП «Мессер Україна» в суді апеляційної інстанції, обсяг фактично виконаної адвокатом роботи,колегія суддів дійшла висновку про доведеність понесених позивачем в суді апеляційної інстанції витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн., які відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та є пропорційними до предмета спору.

З огляду на вищевикладене,колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ДП «Мессер Україна» понесенівитрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 8000 грн.

Керуючись ст.ст.133, 141, 268, 270 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву позивача Дочірнього підприємства «Мессер Україна» про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Ухвалити додаткове судове рішення наступного змісту.

Стягнути з ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь Дочірнього підприємства «Мессер Україна», місцезнаходження: місто Дніпро, вул. Дніпросталівська, 22-К, код ЄДРПОУ 35253290 витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції у розмірі 8000 грн.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст додаткової постанови складено 01 травня 2024 року.

Головуючий:

Судді: