Ухвала

від 01.05.2024 по справі 953/11008/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/11008/23

н/п 1-кс/953/3196/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" травня 2024 р. м. Харків

Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотаннястаршого слідчого СВ УСБУ в Харківській області майора юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023052110000044 від 12.06.2023, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Козача Лопань Дергачівського району Харківської області, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, військовозобов`язаного, директора КП "БЕРІЗКА", зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.1 ст. 114-1 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурор ОСОБА_4

підозрюваний ОСОБА_5

захисники підозрюваного адвокати ОСОБА_6 , ОСОБА_7

в с т а н о в и в :

До Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання, у якому слідчий просить застосувати запобіжний захід стосовно громадянина України ОСОБА_5 , підозрюваного за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України у кримінальному провадженні № 42023052110000044, у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

1. Зміст поданого клопотання.

Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим відділом УСБУ в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023052110000044 від 12.06.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 та ч. 1 ст. 358 КК України, в якому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури.

Досудовим розслідуваннямвстановлено,що ОСОБА_5 ,будучи жителем Харківськоїобласті,у періодпісля повномасштабноговоєнного вторгненняв Українуз бокудержави-агресора(російськоїфедерації),яке розпочалось24.02.2022,вирішив статина шляхпротиправної діяльностіта вчинив злочин проти основ національної безпеки України, пов`язаний з перешкоджанням законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, за наступних обставин.

Саме 24.02.2022 російською федерацією (далі «рф»), як державою-агресором, було першою застосовано збройну силу проти України і шляхом збройної агресії, із загрозою застосування зброї та України через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Харківській, Донецькій, Луганській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській її фактичним застосуванням, здійснено незаконне вторгнення на територію, інших областей та вчинено збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, що мають важливе народногосподарське та оборонне значення, та вчинили окупацію частин зазначеної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України з порушенням порядку, встановленого Конституцією України, яка триває до теперішнього часу та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.

У відповідь на вказані дії держави-агресора 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому було неодноразово продовжено у встановленому законодавством України порядку та який діє до теперішнього часу.

З урахуваннямвикладеного, ОСОБА_5 ,перебуваючи вУкраїні,був достовірнообізнаним проособливий правовийрежим воєнногостану,який введенов Україніз 24.02.2022у зв`язкузі збройноюагресією «рф»,та настаннямз моментуоголошення рішенняпро мобілізаціюособливого періоду,який передбаченоч.1ст.1Закону України«Про оборонуУкраїни» та ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

?Відповідно до п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 405 від 17 червня 2015 р. військово-транспортний обов`язок є складовою частиною мобілізаційної підготовки і мобілізації в державі та включає в себе проведення заходів, пов`язаних з військовим обліком, завчасною підготовкою, перевіркою готовності до передачі та передачею в особливий період транспортних засобів і техніки військовим формуванням.

Відповідно до п. 7 постанови КМУ № 405 Військово-транспортний обов`язок виконується: в особливий період - шляхом передачі підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами транспортних засобів і техніки для задоволення потреб військових формувань відповідно до визначених завдань. Також, відповідно до п. 11 постанови КМУ № 405 Для державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів в органах Державтоінспекції (крім транспортних засобів, власниками яких є громадяни), крім документів, необхідних для реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку, представником підприємства, установи чи організації, транспортні засоби яких підлягають реєстрації (перереєстрації), зняттю з обліку, подається довідка, форма якої визначається Міноборони, з відміткою військового комісара про постановку транспортного засобу на військовий облік або зняття з такого обліку. Відповідно до п. 12 постанови КМУ № 405 військові комісаріати та органи військового управління ведуть військовий облік транспортних засобів і техніки з метою планування передачі підприємствами, установами та організаціями транспортних засобів і техніки для задоволення потреб військових формувань на особливий період.

При цьому ОСОБА_5 з особистих інтересів і матеріальної вигоди, оцінивши обстановку в умовах військового стану, умисно, вирішив скоїти перешкоджання, спрямовані на створення перепон у законній діяльності районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки АДРЕСА_2 , пов`язаної з військовим обліком, завчасною підготовкою, перевіркою готовності до передачі та передачею в особливий період транспортних засобів і техніки військовим формуванням.

Так, ОСОБА_5 , діючи на виконання свого злочинного умислу, направленого на вчинення перешкоджань, спрямованих на створення перепон у законній діяльності районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки АДРЕСА_2 , з метою власного збагачення мав у своєму розпорядженні підроблені довідки про перебування транспортного засобу на військовому обліку виготовленні за допомогою кольорового знакосінтезуючого пристрою зі струменевим способом друку (принтера), після чого за грошову винагороду мав намір надавати вищевказані підроблені довідки особам, які бажають здійснити державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку транспортних засобів в органах Державтоінспекції представником підприємства, установи чи організації.

На виконання вказаного злочинного плану, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи негативні наслідки у вигляді перешкоджань, спрямованих на створення перепон у законній діяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 в червні 2023 року, більш точну дату в ході досудового розслідування встановити не виявилось за можливе, перебуваючи на території м. Харкова з метою конспірації своїх протиправних дій а також залучення більшої кількості осіб до реалізації свого злочинного умислу, звернувся до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з пропозицією налагодити спільну реалізацію вищевказаних підроблених довідок на що останній погодився.

З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_5 в червні 2023 року, більш точну дату в ході досудового розслідування встановити не виявилось за можливе, перебуваючи на території м. Харкова через третю особу передав вищевказані незаповнені підроблені довідки до приміщення, за адресою: АДРЕСА_2 , яке використовувалось ОСОБА_8 з метою подальшого їх незаконного узгодженого з ОСОБА_5 використання згідно раніше отриманих домовленостей.

Зокрема встановлено, що ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , у невстановлений досудовим розслідування час, але не пізніше 06.07.2023, у зв`язку з наявністю у громадянина України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 потреби у здійсненні перереєстрації транспортних засобів, які належать юридичним особам, ОСОБА_5 направив ОСОБА_9 до місця ведення діяльності ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 , де останній на виконання домовленості з ОСОБА_5 надав ОСОБА_9 дві підроблені довідки , а саме: довідку №241 від 06.07.2023 про перебування транспортного засобу «SCHMITZ SFG10 AX0024XP VIN НОМЕР_1 » на військовому обліку; довідку №240 від 06.07.2023 про перебування транспортного засобу «SCHMITZ SKO24 AX3772XP VIN НОМЕР_2 » на військовому обліку.

За вищевказані довідки ОСОБА_9 передав ОСОБА_8 грошові кошти у сумі 10 (десять) тисяч гривень (5 тисяч гривень за кожну з довідок), половину з яких, а саме 5 (п?ять тисяч гривень), ОСОБА_8 передав ОСОБА_5 .

У подальшому, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 . продовжуючи реалізовувати свій злочинний задум 13.10.2023 направив ОСОБА_9 до місця ведення діяльності ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 , де останній надав ОСОБА_9 дві підроблені довідки, а саме: довідку №162 від 12.10.2023 про перебування транспортного засобу «RENAULT KANGOO VF1FC07AF31536371» на військовому обліку; довідку без номеру від 12.10.2023 про перебування транспортного засобу «ЗАГАЛЬНИЙ Н/ПРИЧІП БОРТОВИЙ - Е SCHMITZ НОМЕР_3 » на військовому обліку.

За вказані послуги з надання вищевказаних довідок ОСОБА_8 попросив ОСОБА_9 сплатити йому грошові кошти в сумі 5 (п?яти) тисяч гривень за кожну довідку. ОСОБА_9 в свою чергу передав ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 10 (десять) тисяч гривень, половину з яких, а саме 5 (п?ять тисяч гривень), ОСОБА_8 передав ОСОБА_5 .

Згідно висновку Харківського Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/121-23/26387-ДД від 17.11.2023 зображення відбитків круглої Гербової печатки « ІНФОРМАЦІЯ_5 , код НОМЕР_4 » у вищевказаних довідках відтворені за допомогою кольорового знакосінтезуючого пристрою зі струменевим способом друку, а не нанесені кліше печатки.

Згідно даних ІНФОРМАЦІЯ_6 транспортні засоби «RENAULT KANGOO VF1FC07AF31536371» та «ЗАГАЛЬНИЙ Н/ПРИЧІП НОМЕР_5 » на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_6 не перебувають.

В свою чергу, ІНФОРМАЦІЯ_7 довідка №162 від 12.10.2023 щодо перебування транспортного засобу «RENAULT KANGOO VF1FC07AF31536371» на військовому обліку та довідка без номеру від 12.10.2023 щодо перебування транспортного засобу «ЗАГАЛЬНИЙ Н/ПРИЧІП БОРТОВИЙ - Е SCHMITZ НОМЕР_3 » на військовому обліку не видавались.

За таких підстав ОСОБА_5 чітко усвідомлював, що надання ОСОБА_8 за його вказівкою вищевказаних підроблених довідок ОСОБА_9 та подальшого проведення на підставі них реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку, представником підприємства, установи чи організації, транспортних засобів, які підлягають реєстрації (перереєстрації) фактично унеможливить постановку вказаних транспортних засобів на військовий облік у РТЦК та СП.

В подальшому, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний задум з метою перешкоджання діяльності районних ІНФОРМАЦІЯ_8 пов`язаної з військовим обліком, завчасною підготовкою, перевіркою готовності до передачі та передачею в особливий період транспортних засобів і техніки військовими формуванням та з метою власного збагачення, направив ОСОБА_9 до місця ведення діяльності ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 , де останній надав ОСОБА_9 за грошову винагороду в сумі 15 (п?ятнадцять) тисяч гривень три довідки про перебування транспортного засобу на військовому обліку, а саме: -довідку №5 від 16.01.2024 року «Фургон спеціалізований НОМЕР_6 RENAULT KANGOO 2004 р.в. НОМЕР_7 »; - довідку №628 від 18.01.2024 «KOGEL SN 24 н/причіп бортовий НОМЕР_8 р.в.» ; - довідку №627 від 18.01.2024 «FRUEHAUF CRANE н/причіп бортовий АХ9037ХX SWW795627 1995 р.в.».

З метою доведення до кінця свого єдиного злочинного умислу ОСОБА_5 за сприяння ОСОБА_8 (за вказане сприяння ОСОБА_8 отримав від ОСОБА_9 грошові кошти у сумі 3500 грн.) з метою унеможливлення постановки транспортного засобу «спеціалізований вантажний фургон НОМЕР_6 RENAULT KANGOO 2004 р.в. НОМЕР_7 » на військовий облік у РТЦК та НОМЕР_9 , на підставі отриманої ним підробленої довідки №5 від 16.01.2024 про нібито перебування транспортного засобу «Фургон спеціалізований НОМЕР_6 RENAULT KANGOO 2004 р.в. НОМЕР_7 » на військовому обліку, зі змісту якої вищевказаний транспортний засіб знятий з військового обліку, здійснив необхідні реєстраційні дії, а саме 18.01.2024 в сервісному центрі № 6342 (на правах відділу) регіонального сервісного центру ІНФОРМАЦІЯ_9 (філія ГСЦ МВС) за адресою: АДРЕСА_2 було здійснено перереєстрацію вищевказаного транспортного засобу, на підставі чого було видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_10 автомобіля RENAULT KANGOO, номер шасі НОМЕР_7 , державний номер НОМЕР_6 .

Таким чином, вказані протиправні дії ОСОБА_5 вчинені за попередньою змовою з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 призвели до перешкоджання законній діяльності ІНФОРМАЦІЯ_10 в особливий період.

За таких підстав ОСОБА_5 чітко усвідомлював, що всі вищевказані довідки про нібито перебування транспортних засобів на військовому обліку, які ОСОБА_8 за його вказівкою неодноразово надавав ОСОБА_9 , мали ознаки підробки, оскільки до них вносились відповідні відомості, що не відповідають дійсності, та як наслідок вказані протиправні дії фактично унеможливлювали постановку зазначених транспортних засобів на військовий облік у РТЦК та СП.

?16.04.2024 відповідно до ухвали Київського районного суду м. Харкова строк досудового розслідування кримінального провадження № 42023052110000044 від 12.06.2023 продовжено до шести місяців, тобто по 19.07.2024.

22.04.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.

2.Позиція учасників у судовому засіданні.

У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, яке просив задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підозрюваний, не визнаючи обставин, викладених у підозрі, у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого, оскільки обрання запобіжного заходу є недоцільним.

Захисники підозрюваного у судовому засіданні проти задоволення клопотання слідчого також заперечували, посилаючись на необгрунтовваність підозри та відсутності необхідності обирати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, свідків сторони захисту ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , які надали свідчення стосовно даних про особу підозрюваного, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

3.Мотиви та оцінка слідчого судді.

3.1.Законодавчіпідставидля обраннязапобіжногозаходуу вигляді тримання під вартою.

Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.

Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

При цьому, ч. 3 ст. 183 КПК України визначає, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, у розмірі достатньому для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 вказаної статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 вказаної статті.

Згідно з положеннями ч.ч. 1-4 та 7 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбаченихчастиною першоюцієї статті.

3.2. Набуття статусу підозрюваного.

Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування можуть застосовуватися лише до підозрюваного.

За змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, статус підозрюваного має, зокрема, особа,якій у порядку, передбаченомустаттями 276-279цього Кодексу, повідомлено про підозру.

Частиною 1 статті 276 КПК України визначено, щоповідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченомустаттею 278цього Кодексу, у випадках: (1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; (2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; (3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).

Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1КК України, складено і підписано 23.04.2024 та вручено останньому 23.04.2024.

Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

3.3. Наявність обґрунтованої підозри.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетністьостанньогодо вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, протоколами допиту свідка ОСОБА_9 від 18.09.2023, 13.10.2023, 17.01.2024 та 18.01.2024;протоколами допиту свідка ОСОБА_12 від 18.01.2024;Відповіддю 1 відділу 5 управління ДВКР СБУ на доручення слідчого від 13.09.2023;Відповідями 1 відділу 5 управління ДВКР СБУ на доручення слідчого від 14.11.2023;Висновком Харківського Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/121-23/26387-ДД від 17.11.2023,Протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 19.10.2023;Протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 05.12.2023;Протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 06.12.2023;Протоколом огляду місця події від 18.01.2024; Відповіддю ІНФОРМАЦІЯ_6 від 18.01.2024; Відповіддю ІНФОРМАЦІЯ_11 від 18.01.2024; Протоколом обшуку від 18.01.2024 за адресою: АДРЕСА_1 ;Протоколом обшуку від 18.01.2024 за адресою: АДРЕСА_2 , адмінінстративно побутовий корпус літ. «А-4», 4-й поверх, 26 кабінет, Протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_8 ,Протоколом допиту свідка ОСОБА_13 , Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_13 .

Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру, вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_5 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.

Обставини здійснення підозрюваним ОСОБА_5 конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

3.4. Наявність ризиків.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Так, у клопотанні слідчий посилається на наявність ризиків, які свідчать про можливе вчинення ОСОБА_5 дій, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

3.4.1. Ризик переховування від органівдосудовогорозслідуваннята/абосуду .

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.

3.4.3. Ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченомустаттею 225цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеногостаттею 615цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

В своючергу,частиною11ст.615КПКУкраїнивизначено,щопоказання,отриманіпідчас допитусвідка,у томучисліодночасногодопиту двохчибільшевже допитанихосіб,укримінальномупровадженні,щоздійснюєтьсяв умовахвоєнногостану,можутьбутивикористані якдоказивсуді виключноувипадку,якщохіді результатитакогодопитуфіксувалися задопомогоюдоступнихтехнічних засобіввідеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

3.4.3. Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Той факт, що у разі засудження за вчинення даного кримінального правопорушення, ОСОБА_5 , як основне покарання, судом може бути призначене покарання у виді позбавленні волі на тривалий термін, може свідчити про неналежну процесуальну поведінку останнього у майбутньому, чим остання буде перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, в тому числі, перешкоджанню здійснення швидкого та об`єктивного досудового розслідування, в тому числі знищенню речових доказів, які мають суттєве значення для кримінального провадження.

3.4.4. Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Слідчий суддя не погоджується із доводами сторони обвинувачення про те, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки вказаний ризик не доведено ані слідчим у клопотанні, ані прокурором під час судового розгляду. Навпаки, зі змісту клопотання слідує, що підозрюваний ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягався та не судимий. Оскільки у підозрюваного відсутні ознаки прокримінальної поведінки, слідчий суддя зазначає про відсутність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

3.5. Наявність інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України.

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним злочинів, у разі визнання винуватим у вчиненні яких йому може загрожувати покарання, у тому числі, у видіпозбавлення волі. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права.

3.6. Наявність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків,зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, до нього може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вирішуючи питання про строк дії такого запобіжного заходу, слідчий суддя враховує інтенсивність встановлених ризиків, обсяг обставин, що підлягають доказуванню, з огляду на правову кваліфікацію, а також введений на всій території України воєнний стан, який поза залежністю від волі сторони обвинувачення може ускладнити проведення слідчих та процесуальних дій, а тому вважає за доцільне визначити строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування - по 21.06.2024 включно.

3.7. Альтернативний запобіжний захід.

Згідно із ч. 3ст. 183 КПК України,слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Слідчий суддя, відповідно до положень абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи фактичні обставини кримінального провадження, не визначає розмір застави у кримінальному провадженні.

4. Висновки за результатами розгляду клопотання.

З урахуванням встановлених вище обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_5 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім інкримінованого злочину, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення ним дій, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання слідчого та застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Слід зазначити, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідуваннявиправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваної з метою забезпечення кримінального провадження.

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

Керуючись ст. 177, 178, 183, 197 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

Клопотаннястаршого слідчого СВ УСБУ в Харківській області майора юстиції ОСОБА_3 , - задовольнити.

Застосувати допідозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжнийзахід увигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», у межах строку досудового розслідування на 60(шістдесят)днів,тобто по21.06.2024 включно, без визначення розміру застави.

Зобов`язатистаршого слідчого СВ УСБУ в Харківській області майора юстиції ОСОБА_3 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_5 про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали встановитипо 21.06.2024 (включно).

Копію ухвали вручити підозрюваному, прокурору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк з моменту отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складений і підписаний 03.05.2024.

Слідчий суддя - ОСОБА_1