Ухвала

від 09.05.2024 по справі 953/11008/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №953/11008/23 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/818/593/24

Категорія: запобіжний захід

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Харкова провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 01 травня 2024 року,-

УСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою слідчого судді задоволено клопотання старшого слідчого СВ УСБУ в Харківській області та застосовано до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на 60 днів, тобто до 21.06.2024 року, без визначення розміру застави.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді змінити та визначити підозрюваному ОСОБА_9 заставу відповідно до ст.182 КПК України.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги послалася на те, що наявність ризиків не доведена прокурором. Зазначила, що підозрюваний визнає вину та бажає співпрацювати із органом досудового слідства, наявність у нього міцних соціальних зв`язків, офіційного місця роботи, нагород та відзнак ЗС України. Наголосила, що ОСОБА_9 знав про наявність кримінального провадження ще в січні 2024 року та не вчиняв будь яких дій направлених на переховування, до того ж, він не може покинути територію України, враховуючи обмеження щодо перетину кордону під час воєнного стану. Указала, що ОСОБА_9 раніше не судимий, має проблеми зі здоров`ям, міцні соціальні зв`язки, працює на посаді директора КП ДМР «Берізка», має вищу освіту, активну громадянську позицію, є патріотом України, має нагороди за сприяння та допомогу ЗСУ, разом з іншими учасниками партизанського загону під егідою Дергачівської міської ради неодноразово приймав участь у бойових діях, брав участь у звільненні с. Руська Лозова, нагороджений знаком «За співпрацю» та «За бойові досягнення». З урахуванням вказаного на думку захисника до підозрюваного можливо визначити розмір застави.

Заслухавши суддю-доповідача, захисників, які підтримали апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Під час апеляційного розгляду, колегією суддів встановлено, що рішення слідчого судді першої інстанції є обґрунтованим та постановлено з дотриманням зазначених вимог чинного та міжнародного законодавства.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від органу досудового розслідування чи суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.

Так, ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.114-1 КК України, за який останньому може бути призначено покарання до 8 років позбавлення волі, на що обґрунтовано послався слідчий суддя у своєму рішенні.

Однак, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

З урахуванням фактичних обставин кримінального провадження, а саме того, що ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти основ національної безпеки групою осіб за попередньою змовою, на думку колегії суддів, у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.

З огляду на значимі для даного провадження обставини, на переконання колегії суддів, слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі наявні відомості в матеріалах провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.

Згідно ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Ці приписи закону є імперативними, тобто обов`язковими для застосування

Згідно абз.8 ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Отже з урахуванням вказаних вимог закону, слідчий суддя має право не визначати розмір застави, тобто має дискреційні повноваження щодо її визначення.

Таким чином, мотивуючи своє рішення щодо не визначення розміру застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 КК України, слідчий суддя повинен навести мотиви прийняття такого рішення.

Разом з цим, слідчий суддя дійшовши висновку про неможливість визначення розміру застави щодо підозрюваного ОСОБА_9 , не зазначив жодних мотивів прийняття такого рішення.

Відповідно до матеріалів провадження ОСОБА_9 раніше не судимий, має міцні соціальні зв`язки, працює на посаді директора КП ДМР «Берізка», має вищу освіту, має подяки та нагороди, у тому числі за сприяння та допомогу ЗСУ, неодноразово приймав участь у бойових діях, брав участь у звільненні с. Руська Лозова, був нагороджений знаком «За співпрацю» та «За бойові досягнення».

Зазначені обставини на думку колегії суддів свідчать про можливість визначення розміру застави щодо ОСОБА_9 , враховуючи також відсутність тяжких наслідків кримінального правопорушення, що узгоджується з вимогами абз.8 ч.4 ст.183 КПК України.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування ухвали слідчого судді, постановлення нової узвали, якою застосувати до ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_9 його процесуальних обов`язків.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 01 травня 2024 року щодо ОСОБА_9 скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого СВ УСБУ в Харківській області про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_9 - задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі "Харківський слідчий ізолятор" у межах строку досудового розслідування до 21 червня 2024 року включно.

Визначити ОСОБА_9 суму застави у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, яку можливо внести на відповідний депозитний рахунок Харківського апеляційного суду.

Підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент протягом строку дії відповідного запобіжного заходу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_9 з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_9 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, який буде встановлено та в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти)для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;

5) утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити ОСОБА_9 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: