Рішення

від 24.04.2024 по справі 308/18969/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/18969/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2024 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Логойди І.В.,

за участі секретаря судового засідання Янцо М.В.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу №308/18969/23 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Бухтоярова Оксана Василівна, до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Ужгороді Південно- Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, виконавчий комітет Ужгородської міської ради як орган опіки та піклування, про визнання батьківства,

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - Бухтоярової О.В.

відповідача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Бухтоярова Оксана Василівна, звернувся до Ужгородського міськрайонного суд Закарпатської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Ужгороді Південно- Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, виконавчий комітет Ужгородської міської ради як орган опіки та піклування, про визнання батьківства, згідно з яким просить: визнати, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зобов`язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до актового запису про народження дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказавши в графі «батько» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та видати нове свідоцтво про народження; зобов`язати ОСОБА_2 усунути позивачу - ОСОБА_1 перешкоди вихованні та побаченнях з малолітньою ОСОБА_5 і встановити позивачу - ОСОБА_1 , порядок побачень з ОСОБА_5 : 4 дні на тиждень, а саме: в понеділок, середу, суботу, неділю протягом трьох годин з 10.00 по 13.00 кожного дня.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що між сторонами виникли позашлюбні відносини, після новин про вагітність відповідачки спільно відвідували всі прийоми в гінеколога ОСОБА_6 в ТОВ "Клініка здорової родини "Астрамед" в м.Ужгороді по вул.Перемоги, 21. В неї була заведена індивідуальна карта вагітної та породілі, де позивач був записаний як батько дитини, якою вагітна ОСОБА_2 . Вищевикладене підтверджується переписками з відповідачкою, спільними фото та відео. У червні 2022 року відбувся розрив стосунків. В серпні 2022 року позивач вимушений був виїхати з України в зв`язку з об`єктивними обставинами непереборної сили, запропонувавши відповідачці спільний виїзд разом з її донькою ОСОБА_7 (норвезька компанія була готова сплатити за квитки, але далі лише допомогу держави), але відповідачка відмовилася. 25.09.2022 року позивач виїхав з України, залишивши кошти на пологи і запропонував найняти доглядальницю для післяпологового періоду. Далі з відповідачкою підтримували спілкування, переписувалися, позивач постійно цікавився її життям та вагітністю. ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася донька ОСОБА_8 . Відповідачка оформила статус одинокої матері і запис про народження дитини був проведений за вказівкою матері. По батькові донька вказана за позивачем - ОСОБА_9 . 04.05.2023 виїжджав у творче відрядження. 01.06.2023 року в черговий раз запропонував відповідачці узаконити батьківство за взаємною заявою до РАГСу, однак зіткнувся з відмовою. 11.08.2023 року відповідачка заблокувала позивача в мобільних додатках Телеграм та Месенджер, через які здійснювалася комунікація і припинила пересилати фотографії та інформацію про спільну доньку. 02.10.2023 року позивач повернувся в Україну, побачень з донькою не відбувалось. Відповідачка перешкоджає брати участь у вихованні дитини та в побаченнях з дитиною.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.11.2023 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження.

Відповідач 05.12.2023 подала відзив на позов, факт батьківства позивача ОСОБА_1 не заперечила, однак і підтверджувати його батьківство не може. Проти проведення судово-генетичної експертизи не заперечує в разі покладення всіх судових витрат на позивача ОСОБА_1 у зв`язку з його ініціативою проведення даних процесуальних дій. Враховуючи те, що позивач ОСОБА_1 проживає на зйомному житлі, яке не облаштоване для побачень з немовлям, а також відсутність будь якого досвіду у спілкуванні з дітьми, а тим більше, дитина не знає особу позивача, то вимогу про частоту побачень - чотири рази на тиждень є надмірною, в цій частині заперечує. Просить суд зобов`язати позивача обгрунтувати дану вимоги та надати суду докази готовності до спілкування з грудним немовлям. Також просить суд врахувати малий вік дитини, а саме: 1 рік, а також звернути увагу на відсутність запитів до клініки «Дбаю» про наявність чи відсутність будь яких захворювань дитини, що підтверджувало би зацікавленість позивача, як батька, у житті та здоров`ї дитини. Позивачем було здійснено оплату проведення аналізів та 3 консультацій лише з 20.08.2023, а вагітність фактично розпочалась з березня 2022 року. Позивач є громадянином Росії і мета встановлення батьківства не досягнення справедливості та кровних зв`язків, а укорінення в Україні та отримання законних підстав проживати на території держави. Вважає вимогу про встановлення графіку побачень передчасною, тому що доцільним було звернення в першу чергу до Органу опіки та піклування для всебічного з`ясування обставин після набрання законної сили рішення про встановлення батьківства, тому дану вимогу заперечує повністю.

У відповіді на відзив позивачем вказано, що не наполягає на проведенні експертизи, якщо поданих доказів достатньо, з метою дотримання та забезпечення якнайкращих інтересів дитини є доцільним здійснення обстеження умов проживання доньки ОСОБА_10 за її місцем проживання з відповідачкою. На заперечення відповідача щодо досвіду спілкування з немовлям - не проти необхідної присутності матері (за винятком інших членів її сім`ї, коханців, та будь яких третіх осіб тощо).

Розгляд справи відкладено на 05.01.2024 у зв`язку з неявкою відповідачки. У судовому засіданні представник відповідачки повідомила про визнання позовних вимог в частині визнання батьківства, розгляд справи відкладено, щодо решти позовних вимог, то сторонам надано час для добровільного їх врегулювання.

У судове засідання 24.01.2024 відповідач та її представник не з`явились, розгляд справи відкладено.

Позивач подав заяву про зменшення та збільшення позовних вимог від 24.01.2024, згідно з якою просить визнати, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком дитини- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 3обов`язати відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді внести зміни до актового запису № 1173 про народження дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , скасувавши запис: в графі «Відомості про батька» "Прізвище, власне ім`я, по батькові": ОСОБА_11 "Громадянство": Україна; скасувавши запис: "Відомості про батька записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України»; внісши: в графі «Відомості про батька» "Прізвище, власне ім`я, по батькові": ОСОБА_1 , "Громадянство": Російська Федерація, та видати нове Свідоцтво про народження. Визначити прізвище дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , «ОСОБА_13", змінивши його з " ОСОБА_12 " на " ОСОБА_13 " та видати нове Свідоцтво про народження з прізвищем ОСОБА_13 . Зобов`язати ОСОБА_2 усунути ОСОБА_1 перешкоди у вихованні та побаченнях з малолітньою ОСОБА_5 і встановити ОСОБА_1 , порядок побачень з ОСОБА_5 3 дні на тиждень, а саме: в середу з 17 до 19 години, в суботу з 11 до 14 години, в неділю з 11 до 14 години, під час яких, зобов`язати ОСОБА_2 не заважати спілкуванню батька з донькою, не настроювати дитину на негативне пряме чи опосередковане відношення до батька, не створювати конфлікту чи іншу негативну напружену обстановку, сприяти дружелюбній і позитивній атмосфері. Зобов`язати ОСОБА_2 усунути ОСОБА_1 перешкоди участі в житті малолітньої ОСОБА_5 шляхом: спільного з батьком дитини прийняття ключових рішень щодо життєдіяльності дитини, спільного з батьком дитини прийняття рішень щодо оформлення дитини та відвідування нею дитячих дошкільних та шкільних навчальних закладів, гуртків, секцій, розвиваючих занять, надання інформації про стан здоров`я дитини та її розвиток, спілкуванню та побаченню з дитиною за допомогою власних технічних засобів (мобільних телефонів, ноутбуків ) матері та батька дитини в дистанційному режимі по мобільному зв`язку та відеозв`язку, в тому числі з застосуванням месенджеру WhatsApp, месенджеру Telegram, месенджеру Facebook Messenger, застосунку Viber на час відряджень ОСОБА_1 за межі міста Ужгорода Закарпатської області.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.02.2024 зобов`язано орган опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради відповідно до вимог ч. 5 ст. 19 Сімейного кодексу України надати суду письмовий висновок щодо способів участі ОСОБА_1 у вихованні дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заявою від 05.03.2024 відповідач уточнив позовні вимоги, згідно з якими просить: визнати, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зобов`язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді внести зміни до актового запису № 1173 про народження дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , скасувавши запис: в графі «Відомості про батька» "Прізвище, власне ім`я, по батькові": ОСОБА_11 "Громадянство": Україна; - скасувавши запис: "Відомості про батька записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України»; - внісши: в графі «Відомості про батька» "Прізвище, власне ім`я, по батькові": ОСОБА_1 , "Громадянство": Російська Федерація , - та видати нове Свідоцтво про народження. Визначити прізвище дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 «ОСОБА_13", змінивши його з "ОСОБА_2" на " ОСОБА_13 " та видати нове Свідоцтво про народження з прізвищем ОСОБА_13 . Зобов`язати ОСОБА_2 усунути ОСОБА_1 перешкоди у вихованні та побаченнях з малолітньою ОСОБА_5 і встановити ОСОБА_1 , порядок побачень з ОСОБА_5 4 дні на тиждень, а саме: в суботу з 11:00 до 14:00 години, в неділю з 11:00 до 14:00 години, у вівторок з 15:30 до 18:30 години, в четвер з 15:30 до 18:30 годин, - під час яких, зобов`язати ОСОБА_2 не заважати спілкуванню батька з донькою, не настроювати дитину на негативне пряме чи опосередковане відношення до батька, не створювати конфлікту чи іншу негативну напружену обстановку, сприяти дружелюбній і позитивній атмосфері. Зобов`язати ОСОБА_2 усунути ОСОБА_1 перешкоди участі в житті малолітньої ОСОБА_5 шляхом: спільного з батьком дитини прийняття ключових рішень щодо життєдіяльності дитини, спільного з батьком дитини прийняття рішень щодо оформлення дитини та відвідування нею дитячих дошкільних та шкільних навчальних закладів, гуртків, секцій, розвиваючих занять, надання інформації про стан здоров`я дитини та її розвиток, спілкуванню та побаченню з дитиною за допомогою власних технічних засобів (мобільних телефонів, ноутбуків) матері та батька дитини в дистанційному режимі по мобільному зв`язку та відеозв`язку, в тому числі з застосуванням месенджеру WhatsApp, месенджеру Telegram, месенджеру Facebook Messenger, застосунку Viber на час відряджень ОСОБА_1 за межі міста Ужгорода Закарпатської області.

Розгляд справи 05.03.2024 відкладався у зв`язку з ненадходженням висновку органу опіки та піклування.

На виконання ухвали суду від 05.02.2024 орган опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради подав висновок від 08.03.2024 №186/17/01-12, згідно з яким рекомендує визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , способи його участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народження, шляхом встановлення систематичних побачень наступним чином: щосуботи з 11.00 по 13.00; зустрічі проводити виключно в присутності матері дитини з можливістю присутності її старшої доньки ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

11.03.2024 відповідач ОСОБА_2 подала заперечення на заяву про зміну предмета позову, вказуючи на зловживання процесуальними правами позивачем та нестабільність у прийнятті рішень. Зазначає, що позивачем керує не бажання бачитись із дитиною, а особиста помста за невдачі у особистому житті з відповідачкою, а тому йому без різниці 3 рази, чи 4 рази, він легко змінює свою думку. А так як він вже залишав її, у стані вагітності, самою на 1 рік, та не цікавився і не підтримував ні фізично, ні морально, то де гарантія, що він не прив`яже дитину до себе, а потім так само не покине межі країни на невизначений термін. Вказує на недоведеність тверджень про неналежний матеріальний стан відповідачки, наявність скарг на ОСОБА_15 , особисте життя відповідачки охороняється законом. Не заперечує аби позивач 1 раз на тиждень мав змогу познайомитися та поспілкуватися з дитиною. Але насамперед він зобов`язаний припинити паплюжити честь та гідність відповідачки, тому що побачення з дитиною не можуть проходити в обстановці сварок та образ в сторону матері, чим самим буде шкодити психіці дитини, вказала на належні умови проживання її дітей, а позивач комісію до себе не впустив.

13.03.2024 позивачем подано клопотання про приєднання до матеріалів справи аргументів стосовно заперечень ОСОБА_2 на заяву про зміну предмета позову, вказує про свої первинні позовні вимоги, намагання піти на поступки з відповідачкою по графіку побачень з донькою, дії мотивує прихильністю до доньки, наводить факт колишнього місця роботи ОСОБА_15 в Ужгородській міській раді, не уникання питань інспектування його місця проживання, оскільки таке визнано необов`язковим, відчуває ознаки дискримінації за національною ознакою під час роботи комісії.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті на 01.04.2024.

Розгляд справи 01.04.2024 відкладався за заявою представника відповідача, причини неявки визнані поважними.

15.04.2024, 16.04.2024 у судовому засіданні оголошувались перерви.

У судовому засіданні 24.04.2024 позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі на підставі поданих доказів, повідомив також про дискримінаційні ознаки під час засідання органу опіки та піклування за національністю, не володіння ситуацією комісією, вважає стабільним місце проживання у м. Ужгород - за 10 років змінив 4 помешкання.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити. Вважає висновок органу опіки та піклування недопустимим доказом через недотримання вимог законодавства при його складанні. Даний позов виник виключно внаслідок дій відповідачки, яка ще на п`ять місяців позбавила батька побачень з дитиною.

Відповідачка у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову, окрім визнаних позовних вимог, зокрема, щодо побачень з дитиною, наполягала на одному побаченні з дитиною у тиждень, як це визначено у висновку органу опіки та піклування, вважає, що ставлення до неї батька дитини є зверхнім, позивач не має досвіду спілкування з маленькими дітьми, вважає свою присутність і присутність своєї старшої дитини при побаченнях обов`язковою.

Представник відповідачки просила відмовити у задоволенні решти позовних вимог, окрім визнаних.

Вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши учасників розгляду даної справи, суд приходить до наступних висновків.

Із свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 23.11.2022 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Ужгород Ужгородського району Закарпатської області народилася ОСОБА_5 , батьками якої записані ОСОБА_11 та ОСОБА_2 . Актовий запис про народження ОСОБА_5 складено відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 23.11.2022 за №1173.

Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України за № витягу 00037608692 від 23.11.2022, номер актового запису 1173, відомості про дитину: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце народження: Закарпатська область, Ужгородський район, м. Ужгород; відомості про батька: ОСОБА_11 , громадянство - Україна; відомості про матір: ОСОБА_2 , громадянство - Україна. Відомості про батька записані відповідно до частини 1 стаття 135 Сімейного кодексу.

До матеріалів справи додано також відповідь на адвокатський запит лікаря ОСОБА_6 про прийом вагітної ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як батька, останній був присутній на консультаціях, УЗД обстеженнях, оплачував огляди, у медичній документації зазначений як батько; результати лабораторних досліджень ОСОБА_2 . Також додано лист на адвокатський запит Центру обробки спеціальної інформації ДПС України про перетин кордону Карташовим А. Позивачем додано довідку ПАТ КБ «Приватбанк» про переказ коштів відповідачці, та платіжні інструкції про неодноразовий переказ коштів для дитини. Батьки дитини не перебували у зареєстрованому шлюбі.

Відповідно до статті 51 Конституції України, ч. 2 та 3 ст. 5 СК України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Згідно з ст. 7 Конвенції про права дитини, дитина, наскільки це можливо, має право знати своїх батьків.

Відповідно до ст.121 Сімейного кодексу України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Згідно з ч. 1 ст. 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно положень ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 129 СК України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства. До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.

Відповідно до ст. 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Згідно з ч.1 ст. 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» (далі - Постанова) рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Згідно до п. 10 вказаної Постанови в судовому порядку батьківство може бути оспорено як у випадках, коли в Книзі реєстрації народжень батьками дитини записано осіб, які перебували у шлюбі між собою (статті 122, 124 СК), так і тоді, коли при реєстрації народження дитини її батьком на підставі спільної заяви батьків або заяви чоловіка, котрий визнавав себе батьком, записано особу, яка не перебувала у шлюбі з матір`ю дитини (статті 126, 127 СК).

Відповідно до п.п. 20 п. 1 Розділу III Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п.п. 18 п. 3 Розділу III Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, якщо мати дитини не перебуває у шлюбі та немає спільної заяви батьків, прізвище та громадянство батька дитини зазначається за прізвищем та громадянством матері, а власне ім`я та по батькові - за вказівкою матері у заяві про державну реєстрацію народження. Графи актового запису про народження "Дата народження", "Місце проживання" в розділі "Відомості про батька" у цьому випадку не заповнюються.

Згідно з п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року № 96/5, підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до п. 2.16.4 Розділу ІІ зазначених вище правил, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно з постановою № 14 Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», за змістом частини четвертої статті 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

У відзиві на позов відповідачка факт батьківства позивача ОСОБА_1 не заперечує, однак і підтверджувати батьківство не може. У судовому засіданні представник позивача та позивач визнали позовні вимоги в частині визнання батьківства відповідача.

Згідно з клопотанням від 26.01.2024 відповідач визнала батьківство позивача за донькою, визнала також внесення змін до актового запису про народження дитини, вказавши у графі батько - ОСОБА_1 , видати нове свідоцтво про народження.

Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Зважаючи на досліджені судом письмові докази, суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності обставин, визнаних відповідачем та добровільності їх визнання.

Враховуючи установлені судом обставини, а також вимоги вищевикладеного чинного законодавства, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача та визнати, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зобов`язати відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді внести зміни до актового запису № 1173 про народження дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , скасувавши запис: в графі «Відомості про батька» "Прізвище, власне ім`я, по батькові": ОСОБА_11 "Громадянство": Україна; скасувавши запис: "Відомості про батька записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України»; внісши: в графі «Відомості про батька» "Прізвище, власне ім`я, по батькові": ОСОБА_1 , "Громадянство": Російська Федерація, та видати нове Свідоцтво про народження.

Згідно зі ст. 145 Сімейного кодексу України прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Батьки, які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище, утворене шляхом з`єднання їхніх прізвищ. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Згідно з ч. 5 ст. 148 Сімейного кодексу України у разі заперечення одним із батьків щодо зміни прізвища дитини спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов`язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.

Позивач просить визначити дитині його прізвище, бо є її батьком, є відомим художником, вважає, що з його прізвищем їй буде легше в житті, повідомив, що планував створення сім`ї з відповідачкою, однак під час вагітності в реєстрації шлюбу було відмовлено через його громадянство, а потім відповідачка розірвала відносини.

Відповідачка просила відмовити у задоволенні даної позовної вимоги, не наводячи мотивів такого заперечення. Суд, керуючись вищенаведеними нормами СК України, з урахуванням доводів позивача, вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в цій частині та вважає за можливе визначити прізвище дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , змінивши його з "ОСОБА_2" на " ОСОБА_13 " та видати нове Свідоцтво про народження з прізвищем ОСОБА_13.

Частинами 1-4 статті 157 Сімейного кодексу України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Той з батьків, хто проживає з дитиною, у разі його ухилення від виконання договору зобов`язаний відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану другому з батьків.

Статтею 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами. За заявою заінтересованої сторони суд може зупинити виконання рішення органу опіки та піклування до вирішення спору. У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним. Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов`язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Позивач просить зобов`язати, з урахуванням заяви про зміну підстав позову від 05.03.2024, ОСОБА_2 усунути ОСОБА_1 перешкоди у вихованні та побаченнях з малолітньою ОСОБА_5 і встановити ОСОБА_1 , порядок побачень з ОСОБА_5 4 дні на тиждень, а саме: в суботу з 11:00 до 14:00 години, в неділю з 11:00 до 14:00 години, у вівторок з 15:30 до 18:30 години, в четвер з 15:30 до 18:30 годин, під час яких, зобов`язати ОСОБА_2 не заважати спілкуванню батька з донькою, не настроювати дитину на негативне пряме чи опосередковане відношення до батька, не створювати конфлікту чи іншу негативну напружену обстановку, сприяти дружелюбній і позитивній атмосфері. Зобов`язати ОСОБА_2 усунути ОСОБА_1 перешкоди участі в житті малолітньої ОСОБА_5 шляхом: спільного з батьком дитини прийняття ключових рішень щодо життєдіяльності дитини, спільного з батьком дитини прийняття рішень щодо оформлення дитини та відвідування нею дитячих дошкільних та шкільних навчальних закладів, гуртків, секцій, розвиваючих занять, надання інформації про стан здоров`я дитини та її розвиток, спілкуванню та побаченню з дитиною за допомогою власних технічних засобів (мобільних телефонів, ноутбуків) матері та батька дитини в дистанційному режимі по мобільному зв`язку та відеозв`язку, в тому числі з застосуванням месенджеру WhatsApp, месенджеру Telegram, месенджеру Facebook Messenger, застосунку Viber на час відряджень ОСОБА_1 за межі міста Ужгорода Закарпатської області.

На підтвердження наведених позовних вимог вказує про розірвання відносин з позивачкою, заблокування у соціальних мережах такою, неможливість вчасного врегулювання відносин через перебування у довготривалому відрядженні, неможливість спілкування та зустрічі з дитиною через перешкоди матері.

До матеріалів справи додано докази переписки сторін у телефонних додатках, фотозображення сторін та спільної дитини, старшої дитини ОСОБА_2 .

Відповідачка у відзиві на позов вказує на аморальну поведінку відповідача, схильність до морального насильства позивача, як негативний фактор, що впливатиме на психіку дитини, зважаючи на додану до матеріалів справи переписку сторін, дитина занадто мала, не звикла до відповідача, такий є громадянином Росії, проживає на орендованому житлі, яке не облаштоване для побачень з немовлям, а також відсутність будь якого досвіду у спілкуванні з дітьми, а тим більше, дитина не знає особу позивача, то вимога про частоту побачень - чотири рази на тиждень надмірно велика, на що категорично заперечує. Додала копію посвідчення НОМЕР_3 ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про призначення державної соціальної допомоги інваліду з дитинства, довідку ЛКК від 28.112023 №235, консультаційний висновок спеціалістів №444/2019-01 ОСОБА_11 , листування у телефонному додатку на підтвердження своєї позиції.

Відповідач повідомив у відповіді на відзив про неналежну атмосферу у родині відповідачки, неналежні умови проживання дитини, відсутність у неї, як і у нього власного житла. На заперечення відповідача щодо досвіду спілкування з немовлям відповів, що не проти необхідної присутності матері (за винятком інших членів її сім`ї, коханців, та будь яких третіх осіб тощо). У плані «дитина не знає позивача особисто» відповів, що відповідачка не надала ні йому, ні дитині ні найменшої можливості познайомитися та зблизитися, і навпаки, всіляко цьому перешкоджала та перешкоджає у грубій формі, заявляючи «ти нам не потрібен, спілкуватися не дам, буде інший тато». Вважає неналежним моральний вигляд відповідачки, наводячи відомі йому приклади з її життя, обставини народження старшої дитини від чоловіка з алкогольною залежністю, відносини відповідачки з іншими чоловіками, в тому числі під час вагітності. Вказав на невдалу спробу передати подарунок дитині на день народження, отримання погроз від співмешканця. Повідомив, що його громадянство не може бути підставою упередженого ставлення, оскільки народився в м.Ужгород, про що, будучи досить публічною особистістю і відомим художником міжнародного рівня, не раз заявляв у численних інтерв`ю та біографіях. Оскільки Україна тоді була не незалежною державою, а Союзною Республікою СРСР, свідоцтво про народження отримав за місцем нової прописки батьків (мати вийшла заміж за ленінградця) у Петербурзі . Там і з тієї ж причини після розвалу СРСР отримав російське громадянство, для отримання якого приїхав з м.Ужгорода, де навчався з 1989 по 1990 р. у школі номер 4, а з 1990 по 1994 р. в Ужгородському Коледжі прикладного мистецтва. Після закінчення Академії мистецтв у Петербурзі та роботи в Китаї, 2012 р. повернувся до України, де вже проживав постійно. У 2016 році отримав статус резидента та посвідку на постійне проживання, яку було замінено у 2019 році після досягнення 45-річного віку. На підтвердження своєї позиції додав листування у телефонному додатку з відповідачкою, відомості стосовно ОСОБА_18 з сайту Ужгородського міськрайонного суду, інтернет видання «Закарпаття онлайн», відомості зі списку дзвінків позивача, копію диплома молодшого спеціаліста НОМЕР_6 ОСОБА_1 про закінчення Ужгородського училища прикладного мистецтва за спеціальністю художник-оформитель, навчання з 1994 по 1998 р.р., копію консультаційного висновку спеціалістів №444/2019-01 ОСОБА_11 , відповідь на адвокатський запит КНП «Ужгородський міський пологовий будинок» Ужгородської міської ради від 04.12.2023 №15/03-14 про відсутність архіву за період народження позивача.

05.02.2024 позивач подав клопотання в порядку ст. 182, 183 ЦПК про приєднання аргументів, згідно з якими повідомив про певні домовленості з відповідачкою, досягнуті 19.01.2024, розблокування телефону такою, зміну відносин з 24.01.2024 на призначеному судовому засіданні, не з`явившись на таке, зміну відносин після скарги на співмешканця. Додав дані телефонного спілкування з відповідачкою, фотозображення дитячих речей.

У запереченні на збільшення та зменшення позовних вимог відповідачка вказує, що твердження усунення перешкод у вихованні дитини нічим не підтверджене та недопустиме у вживанні в даній заяві, тому що не стосується позовних вимог, у зв`язку з чим просить не брати його до уваги. Позивач пропонує встановити графік побачень - 3 рази на тиждень, однак вкотре звертає увагу суду на наступні обставини. У відповідачки є дві доньки, така є матір`ю-одиначкою, старша донька - інвалід 1 групи, підгрупа «А». Змоги залишати старшу доньку на когось не має, вона потребує особливої уваги та догляду. Вона навчається у спеціалізованій школі для особливих дітей під назвою «Дорога життя», яку відвідують щодня, у зв`язку з чим повинна її відвозити, спостерігати й піклуватися про неї. Наразі позивач не намагається встановити контакт із нею та дитиною, в судовому засіданні 05.02.2024 підтвердив, що подав скарги до поліції та органу опіки та піклування, що суперечить твердженням, що він всіляко намагається налагодити стосунки. Просить суд взяти це до уваги. А у зв`язку з поданими скаргами та численними образами особистої гідності позивачем та сприянням цьому суду наголошує, що позивач втрачає можливість створити добробут та здорову обстановку під час спілкування з дитиною, чим самим шкодить психіці дитини. Для дитини образ матері є ідеалом та прикладом протягом всього життя, але позивач намагається спаплюжити її честь та гідність в очах дитини та суду. Просить суд звернути на це увагу та не допускати в подальшому таких ситуацій. Адже залишає за собою право на звернення з позовом про захист честі, гідності та ділової репутації, а також відшкодування моральної шкоди. Вкотре наголошує, що не проти того, аби ОСОБА_19 приймав участь у вихованні спільної доньки ОСОБА_8 , однак потрібно враховувати її вік (а тому її присутність є обов`язковою), харчування (змішано-грудне), інтереси, наявність рідної сестри з інвалідністю І групи, що також потребує не меншої уваги, та поступове звикання батька до доньки у сприятливих умовах, а не в умовах, де він ображає та принижує її маму. При цьому, наголошує про можливість звернення до суду з позовом про зміну порядку спілкування батька з дитиною з урахуванням вікових змін та особливостей формування соціальних та сімейних зв`язків. Вкотре наголошує про відсутність досвіду у ОСОБА_20 , 1974 р.н., у догляді за немовлятами, відсутність умов для перебування дитини, а також елементарної поваги до матері дитини. Також позивачем заявлено клопотання до суду зобов`язати її надати доступ до дитини в дистанційному режимі за допомогою телефонних месенджерів. Наголошує, що суд не вправі її зобов`язати тримати телефон біля обличчя дитини, що є абсолютним абсурдом. А в силу віку дитини (1 рік) сама вона цього робити не може і не розуміє. Додатково повідомила, що позивач неодноразово наголошує про те, що йому не подобається оточення відповідачки, її сім`я та відносини з матір`ю. Долучила скрін-шот листування, де позивач сам зізнається в тому, що 10 років не спілкується зі своєю рідною матір`ю, чим самим для суду підтверджується те, що а) позивач обмежений у материнській любові, а тому доньці не зможе дати батьківську любов та турботу, бо не має уявлення, що таке сімейні стосунки; б) у позивача в самого не благонадійні стосунки в сім`ї, а тому він не може проводити аналіз відносин у сім`ї відповідачки. Також позивач стверджує, про проблеми з психікою у відповідачки, але заперечує щодо цього тим, що позивач побудував зі нею стосунки, допустив народження дитини від неї, тоді його влаштовувало все, тому дані висловлювання є зазіханням на її честь та гідність, що буде висвітлено в позові про стягнення моральної шкоди. Позивач неодноразово описує відносини з ОСОБА_21 , але відповідачка з ним не проживає, довідки з органів місцевого самоврядування долучено не було до матеріалів справи, тому це ніяким чином не впливає на розвиток дитини та не стосується предмету спору, а спрямоване виключно на приниження честі та гідності відповідачки в очах суду, в той час як сама є повнолітньою дієздатною особою та має право на особисте життя. Відтак, просить суд не брати до уваги жодні твердження чи аргументацію позивача, і затвердити графік побачень з дитиною 1 раз на тиждень 1 годину, в силу віку доньки 1 рік та з можливістю в подальшому змінити графік відповідно до збільшення віку дитини, згідно з національним законодавством. Долучила також довідку ЛКК від 28.11.2023 №235 відносно ОСОБА_11 , довідку громадської організації Центру надання соціальних та реабілітаційних послуг для дітей та осіб з інвалідністю «Дорога життя» від 06.02.2024 №05 про те, що ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дійсно відвідує даний заклад з 2020 року по даний час та отримує послуги денного догляду для дітей з інвалідністю, дитина відвідує заклад систематично, без пропусків.

У заяві про зміну предмета позову від 05.03.2024 позивач вказав, зокрема, що відповідачка заперечує вимоги щодо усунення перешкод у вихованні дитини, які на її думку нічим не підтверджені. Вказує, що з липня 2023 року відповідачка припинила надавати будь-яку інформацію про спільну дитину, заблокувала карту, на яку перераховував матеріальну допомогу. Після першого та єдиного побачення зі сплячою ОСОБА_22 03.10.2023 р. у присутності матері та старшої доньки ОСОБА_7 , прямо заявила: «спілкуватися не дам, ти нам не потрібен, буде інший батько». На пропозицію врегулювати питання батьківства мирним шляхом за взаємною заявою шляхом звернення до РАГСу для узаконення батьківства - відповіла відмовою. Пропозиція прийняти гроші, які будуть витрачені на правову допомогу, судові збори, поштові витрати тощо і все ж таки вирішити питання мирним шляхом - відкинула. У відповідь на спробу подарувати подарунок дочці на 1 рік (після тритижневих безплідних спроб додзвонитися та домогтися зустрічі на сам День народження доньки) у магазині « Техномаркет » 25.11.2023р., намагалася написати завідомо неправдиву заяву в поліцію нібито «за домагання». Неодноразово письмово підтвердив свою згоду на присутність матері та старшої сестри під час моїх побачень із дочкою. Графік «тричі на тиждень» було погоджено з відповідачкою раніше, після чого було нею скасовано з дріб`язкової помсти, оскільки позивач написав скаргу на ОСОБА_24 , котрий неодноразово дзвонив позивачу в п`яному вигляді з погрозами. Важливо, щоб дочка ОСОБА_25 отримала повноцінний особистісний розвиток, освіту, широкий кругозір, психологічну стійкість, впевненість у собі, гідність, здатність розбиратися в людях та ситуаціях, здатність ставити та досягати великих цілей. Навів довідки про умови прийому до дитячого простору раннього розвитку «Крила», куди приймають дітей з 1,3 року на кілька годин на тиждень, був би радий відводити туди Лізу і бути присутнім на уроках раннього розвитку. І передати все це неможливо за одну годину один раз на тиждень. Виходячи з вимог ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства», ОСОБА_26 порушує не лише право бачитися з дитиною та брати участь у вихованні, а й право дитини підтримувати регулярні особисті стосунки та контакти зі ним, як із батьком. За пропоновану відповідачкою одну годину на тиждень не зможе передати і привити дитині ні розумові, ні моральні, ні духовні цінності. Виховання та розвиток дитини потребують щоденного контакту. Намагався налагодити стосунки з відповідачкою та зберегти для дитини можливість рости у повноцінній сім`ї ще зі звістки про вагітність ОСОБА_2: намагався укласти з нею шлюб, у чому було відмовлено органом РАГС у зв`язку з громадянством. Терпів негатив на свою адресу та неадекватні перепади настрою ОСОБА_27 . Залишив усі наявні у на той момент кошти (і позичив у ОСОБА_28 500 доларів) для фінансового забезпечення пологів перед своїм від`їздом. Стикнувся з погрозами від ОСОБА_29 , наклепом на нього, долученням фото, повідомив про позитивне спілкування з донькою при зустрічі 21.01.2024. Відсутність досвіду вважає причиною надуманою та формальною, оскільки намагається налагодити стосунки зі своєю маленькою дочкою, досвід нагляду за якою набувається саме в процесі комунікації, якій ОСОБА_27 всіляко перешкоджає; наявні у умови для перебування дитини за рівнем багаторазово перевершують умови проживання відповідачки: орендує триповерховий будинок у центрі міста, з усіма зручностями: паровим опаленням, каміном, кухнею, ванною, побутовою технікою, де кожна з чотирьох кімнат вже обладнана для життя та розвитку дитини: крім вже наявних шести спальних місць, спеціально придбав дитяче ліжечко, столик для малювання, дитячий набір для образотворчого мистецтва, іграшки, що розвивають, і навіть великий «будиночок принцеси». Про це відповідачка достеменно знає, бо неодноразово там була. Крім цього, у фактичному розпорядженні зараз знаходиться двокімнатна квартира, що юридично належить матері за адресою АДРЕСА_1 (саме на ремонт цієї квартири для подальшого спільного проживання з ОСОБА_27 та дітьми, намагався заробити під час своєї відсутності). Стосовно спілкування телефоном - мова не про постійне тримання телефону в дитини або вимогу від маленької Лізи дзвонити самостійно, а про розблокування месенджерів та телефону, оскільки відсутні будь-які можливості дистанційної комунікації як з дитиною, так і з мамою, оскільки всі месенджери та телефон для відповідачка заблокувала. Вказує на схожість життєвих ситуацій, що спочатку зближувало сторони, а в подальшому відштовхнуло.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Висновком органу опіки та піклування Ужгородського міськвиконкому від 08.03.2024 №186/17/01-12 встановлено наступне. Громадянин російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та громадянка України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживали у незареєстрованому шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 народила доньку ОСОБА_5 (актовий запис про народження № 1173 від 23.11.2022 року). Запис про народження дитини зроблено згідно ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України. 02.11.2023 року ОСОБА_1 звернувся в Ужгородський міськрайонний суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання батьківства відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 06.02.2024 року по справі №308/18969/23 за даним позовом орган опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради зобов`язано надати суду письмовий висновок щодо способів участі ОСОБА_1 у вихованні дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У своїй позовній заяві ОСОБА_1 просив суд зобов`язати ОСОБА_2 усунути йому перешкоди у вихованні та побаченнях з малолітньою ОСОБА_5 і встановити йому наступний порядок побачень з ОСОБА_5 : 4 дні на тиждень, а саме: в понеділок, середу, суботу, неділю протягом трьох годин з 10.00 по 13.00 кожного дня. У своєму відзиві від 04.12.2023 року ОСОБА_2 не заперечувала щодо батьківства ОСОБА_1 . Щодо позовної вимоги стосовно побачень ОСОБА_1 з ОСОБА_5 , то мати дитини у відзиві повністю заперечувала щодо її задоволення, оскільки, на її думку, доцільним в першу чергу було б звернення до органу опіки та піклування для всебічного з`ясування обставин після набрання законної сили рішення про встановлення батьківства. 15.01.2024 року ОСОБА_1 звернувся до виконавчого комітету Ужгородської міської ради як органу опіки та піклування з заявою про визначення побачень з дитиною. У даній заяві ОСОБА_1 просить встановити йому наступний порядок побачень з ОСОБА_5 : 4 дні на тиждень, а саме: в понеділок, середу, суботу, неділю протягом трьох годин з 10.00 по 13.00 кожного дня, але не менше 12 годин на тиждень в сукупності, в разі існування незалежних від обох батьків обставин (стан здоров`я дитини, батька дитини тощо). Дані побачення він просив визначити йому без присутності будь-яких сторонніх осіб, з якими ОСОБА_2 має чи може мати відносини: чоловіків, співмешканців, друзів, коханців, інших членів родини. Крім того, у своїй заяві ОСОБА_1 просив зобов`язати ОСОБА_2 не чинити йому перешкоди в побаченнях та спілкуванні з ОСОБА_5 шляхом: прогулянок з дитиною на свіжому повітрі; участі в іграх з дитиною та спілкування за його місцем проживання; можливості відвідування з дитиною розвиваючих занять, концертів, виставок, лікарів; можливості спілкування з дитиною через ОСОБА_2 за допомогою мобільного зв`язку, відео, будь-яких месенджерів без блокування таких ОСОБА_2 . Громадянин російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується копією довідки про реєстрацію місця проживання особи. Мати дитини гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає за адресою АДРЕСА_3 . За даною адресою також проживають її доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (бабуся дітей), та ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (тітка дітей), що підтверджується Актом обстеження умов проживання від 16.02.2024 року. Акт обстеження складений 16.02.2024 року за адресою: АДРЕСА_3 , вказує на те, що умови проживання в житлі задовільні. Даний приватний будинок з прибудинковою територією складається з 3-х житлових кімнат, кухні та ванної кімнати. Санітарно-гігієнічний стан будинку знаходиться на належному рівні. В помешканні є всі комунальні зручності (світло, вода, газ) та автономне і пічне опалення. Житло облаштовано необхідними меблями та побутовою технікою. Для виховання та розвитку дитини створено належні умови. У Єлизавети є спальне місце (дитяче ліжко), стільчик для годування, дитячий візок, іграшки, дитячі засоби гігієни, одяг та взуття по сезону, продукти харчування. Мама належним чином виконує батьківські обов`язки, дитина доглянута та охайна. Ухвалу суду та заяву ОСОБА_1 було розглянуто та вивчено на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Ужгородського міськвиконкому, яке відбулось 21.02.2024 року. На даному засіданні заслухано пояснення надані, як матір`ю дитини - ОСОБА_2 , так і ОСОБА_1 . Мати дитини на засіданні зазначила, що враховуючи малолітній вік дитини вона бажає, щоб зустріч з її донькою відбувались виключно у її присутності, щоб на цих зустрічах мала право бути присутньою її старша донька ОСОБА_7 . ОСОБА_1 на засіданні комісії зазначив, що він бажає приймати якомога більшу участь у житті дитини, оскільки має вільний графік дня та може більше часу приділяти дитині. Заслухавши надані пояснення, вивчивши усі матеріали справи та насамперед беручи до уваги інтереси малолітньої дитини, члени комісії вирішили, що проведення зустрічей ОСОБА_1 з малолітньою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є доцільним та відповідатиме інтересам дитини з встановленням йому графіку побачень з нею щосуботи з 11:00 до 13:00, враховуючи те, що дитина є малолітнього віку, та зважаючи на те, що дитина певний час не бачила ОСОБА_1 зустрічі проводити виключно у присутності матері дитини з можливістю присутності її старшої доньки ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . При голосуванні голоси членів комісії розділились наступним чином: «за» - 7, утримались - 3, проти - 0. Виходячи з наведеного, беручи до уваги рішення комісії з питань захисту прав дитини та насамперед діючи в інтересах малолітньої дитини, Орган опіки та піклування Ужгородського міськвиконкому рекомендував визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , способи його участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народження, шляхом встановлення систематичних побачень наступним чином: щосуботи з 11.00 по 13.00; зустрічі проводити виключно в присутності матері дитини з можливістю присутності її старшої доньки ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Окрім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (стаття 142 СК України), у тому числі, й на рівномірне виховання батьками.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (МАМСНUR v. UKRАІNЕ, №10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16.07.2015 р.); що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, до дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (НUNТ v. UKRАІNЕ, № 31111/04, § 54,ЄСПЛ, від 07.12.2006 р.).

Отже, визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею, суд має враховувати принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини.

Вирішуючи цей спір по суті, суд вважає доведеним стороною позивача наявність перешкод з боку відповідача щодо спілкування з дитиною, доказом чого є уникнення спілкування як при зустрічах, так і за допомогою мобільного чи іншого зв`язку, зокрема, але не виключно, з моменту повернення позивача до України, про що свідчать додані до матеріалів докази переписки між сторонами, пояснення у заявах по суті справи, пояснення сторін у судових засіданнях. Вказані обставини свідчать про те, що між сторонами наявний конфлікт з приводу участі позивача у вихованні та спілкуванні з дитиною. Також поведінка і стосунки сторін у судових засіданнях засвідчили про нездатність дійти спільного рішення щодо участі батька у спілкуванні з дитиною. Наявність такого конфлікту між сторонами та звернення позивача до суду з цим позовом свідчить про перешкоджання з боку відповідача для спілкування батька з дитиною. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 13.10.2021 року у справі №522/2593/19, провадження№61-5380св21.

Із наявних матеріалів справи вбачається наявними розбіжності у поглядах на участь батька у вихованні дитини. Позивач просить усунути перешкоди у вихованні та побаченнях з дитиною 4 дні на тиждень загальною тривалістю 12 годин на тиждень.

Висновком органу опіки і піклування Ужгородського міськвиконкому від 08.03.2024 №186/17/01-12, заслухавши надані пояснення, вивчивши усі матеріали справи та насамперед беручи до уваги інтереси малолітньої дитини, члени комісії вирішили, що проведення зустрічей ОСОБА_1 з малолітньою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є доцільним та відповідатиме інтересам дитини з встановленням йому графіку побачень з нею щосуботи з 11:00 до 13:00, враховуючи те, що дитина є малолітнього віку, та зважаючи на те, що дитина певний час не бачила ОСОБА_1 , зустрічі проводити виключно у присутності матері дитини з можливістю присутності її старшої доньки ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно з ч. 6 ст. 19 Сімейного кодексу України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Так, вимогами ст. 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 159 СК України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Наданий суду висновок органу опіки і піклування Ужгородського міськвиконкому від 08.03.2024 №186/17/01-12 в частині встановленням графіку побачень позивачу з дитиною щосуботи з 11:00 до 13:00 мотивований малолітнім віком дитини та тим, що дитина певний час не бачила ОСОБА_1 . Батько дитини просить визначити побачення з дитиною у кількості 12 годин на тиждень. Стосовно визначення дотримання у висновку вимог стосовно його обґрунтованості та врахування інтересів дитини, то такий також обґрунтований тим, що дитина певний час не бачила ОСОБА_1 , тому зустрічі проводити виключно у присутності матері дитини з можливістю присутності її старшої доньки ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Однак, такі значні обмеження прав батька та порушення у зв`язку з цим прав дитини при розгляді справи на підставі поданих доказів не встановлені, а наявність різних поглядів на життя, різних сімейних обставин у батька і матері дитини не можуть бути достатньою підставою для встановлення обмежень такого рівня, а саме: до 2 годин на тиждень, як вказано у висновку. Висновок органу опіки та піклування Ужгородського міськвиконкому від 08.03.2024 №186/17/01-12 щодо визначення способів участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітньою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом встановлення систематичних побачень щосуботи з 11.00 по 13.00 год. приймає до уваги, однак, не погоджується з таким як необґрунтованим в частині кількості побачень батька з дитиною, при цьому відсутні підстави визнати такий як недопустимий доказ. Поряд цим, для забезпечення інтересів дитини, з метою створення умов для виконання батьком, який проживає окремо, обов`язку по вихованню дитини та здійснення його права на особисте спілкування з дитиною, враховуючи принцип рівності батьків у вихованні дитини, суд вважає за необхідне визначити спосіб участі позивача у вихованні доньки шляхом систематичних побачень у кількості 8 годин на тиждень, а саме: субота - з 11 год. до 14 год., неділя - з 11 год. до 14 год., четвер - з 16 год. 30 хв. до 18 год 30 хв. у присутності матері дитини з можливістю присутності її старшої доньки ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Визначаючи дні та години побачень із запропонованим органом опіки та піклування графіком, суд виходить з того, що спілкування батька зі своєю донькою дозволить налагодити психологічний контакт з батьком. Докази, які б свідчили, що спілкування батька саме із малолітньою донькою буде перешкоджати нормальному розвитку останньої матеріалами справи не доведено. При цьому батько не заперечує проти побачень у присутності матері дитини та її старшої доньки у денний час. Поряд з цим, суд також враховує заперечення матері дитини про наявність на її утриманні двох дітей, одна з яких потребує додаткового піклування, відвідування останньою освітнього закладу «Дорога життя», що вимагає організації як освітнього процесу, так і зустрічей молодшої дитини з батьком, малолітній вік Єлизавети - 1 рік 5 місяців. А тому суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині кількості побачень ОСОБА_1 зі ОСОБА_5 3 дні на тиждень, а саме: в суботу з 11:00 до 14:00 години, в неділю з 11:00 до 14:00 години, четвер з 16:30 до 18:30 годин, у присутності ОСОБА_2 та її малолітньої доньки ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . У зв`язку з наявністю неприязних стосунків між сторонами, неможливістю батьків самостійно дійти згоди у вихованні доньки, чинення перешкод у спілкуванні батька із донькою, яка проживає із відповідачкою, наявність у відповідачки старшої доньки, яка потребує догляду і яку немає на кого залишати, зважаючи на позиції сторін: з боку позивача - не заперечує, з боку відповідача - наполягає, буде доцільним проводити побачення дитини з батьком у присутності матері та її старшої доньки. Також, зважаючи на підтвердження сторонами відсутності нормального рівня спілкування, що саме по собі може вплинути під час побачень на дітей, на їх психологічний стан та фізичний розвиток, встановлення факту ненадання побачень батька з донькою, зокрема, з вручення подарунку на день народження, позбавлення позивача надавати матеріальну допомогу доньці, конфлікту між сторонами та недосягнення між ними самостійних домовленостей, суд приходить до висновку, що під час таких встановлених судом побачень зобов`язати ОСОБА_2 не заважати спілкуванню батька з донькою, не настроювати дитину на негативне пряме чи опосередковане відношення до батька, не створювати конфліктну чи іншу негативну напружену обстановку, сприяти дружелюбній і позитивній атмосфері.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання ОСОБА_2 усунути ОСОБА_1 перешкоди участі в житті малолітньої ОСОБА_5 шляхом спільного з батьком дитини прийняття ключових рішень щодо життєдіяльності дитини, спільного з батьком дитини прийняття рішень щодо оформлення дитини та відвідування нею дитячих дошкільних та шкільних навчальних закладів, гуртків, секцій, розвиваючих занять, надання інформації про стан здоров`я дитини та її розвиток, спілкуванню та побаченню з дитиною за допомогою власних технічних засобів (мобільних телефонів, ноутбуків) матері та батька дитини в дистанційному режимі по мобільному зв`язку та відеозв`язку, в тому числі з застосуванням месенджеру WhatsApp, месенджеру Telegram, месенджеру Facebook Messenger, застосунку Viber на час відряджень ОСОБА_1 за межі міста Ужгорода Закарпатської області слід зазначити наступне. Обставини відключення мобільного зв`язку з позивачем відповідачкою не заперечувались у судовому засіданні та поданими доказами. Зважаючи на сучасний розвиток технологій, з метою надання можливості налагодження спілкування з донькою та вирішення питань її виховання та побачення з дитиною, суд вважає дану позовну вимогу такою, що підлягає до задоволення.

У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1, 3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

При цьому тлумачення частини другої статті 159 СК України дає підстави для висновку, що саме на суд покладено обов`язок з визначення конкретних способів участі одного з батьків у вихованні дитини, періодичності побачень з дитиною, можливості їх спільного відпочинку, місця та тривалості спілкування батьків з дитиною.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.02.2022 року в справі №359/2755/19 (провадження № 61-18212св21).

З урахуванням наданих суду повноважень у цій категорії справ установлення судом способу участі відповідача у вихованні дитини, не свідчить про вихід суду за межі позовних вимог та порушення принципу диспозитивності. Визначення способу участі одного з батьків у вихованні дитини, враховуючи специфіку предмету судового розгляду, є повноваженнями суду.

Під час розгляду справи відповідачкою не спростовано наявність у відповідача права на особисте спілкування з малолітньою дитиною, передбачене положеннями ч. 2 ст.157 СК України, не доведено неспроможність батька спілкуватися та доглядати за донькою, що могло б перешкоджати нормальному її розвитку.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

При цьому, слід зазначити, що визначений судом спосіб участі батька у спілкуванні та вихованні дитини не є перешкодою для підтримки зв`язків між батьком і дитиною в інших формах за погодженням батьків. При цьому, батьки повинні вживати всіх можливих і залежних від них заходів для налагодження (відновлення) нормального позитивного спілкування і контакту дитини з обома батьками. Дитина повинна рости під опікою і відповідальністю обох батьків, що забезпечить їй виховання в атмосфері любові і моральної, та матеріальної забезпеченості.

При цьому, слід роз`яснити сторонам можливість звернення до суду з позовом про зміну порядку спілкування батька з дитиною з урахуванням вікових змін та особливостей формування соціальних та сімейних зв`язків.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на часткове задоволення позову, з урахуванням визнання частини позовних вимог відповідачем, з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір в сумі 4748,53 грн.

Керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 200, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Бухтоярова Оксана Василівна, до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Ужгороді Південно- Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, виконавчий комітет Ужгородської міської ради як орган опіки та піклування, про визнання батьківства - задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зобов`язати відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до актового запису №1173 про народження дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , скасувавши запис: в графі

«Відомості про батька»

"Прізвище, власне ім`я, по батькові": ОСОБА_11

"Громадянство": Україна;

скасувавши запис: "Відомості про батька записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України»;

внісши: в графі «Відомості про батька»

"Прізвище, власне ім`я, по батькові": ОСОБА_1 ,

"Громадянство": Російська Федерація,

та видати нове Свідоцтво про народження.

Визначити прізвище дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , "ОСОБА_13", змінивши його зі " ОСОБА_12 " на " ОСОБА_13 " та видати нове Свідоцтво про народження з прізвищем ОСОБА_13 .

Зобов`язати ОСОБА_2 усунути ОСОБА_1 перешкоди у вихованні та побаченнях з малолітньою ОСОБА_5 і встановити ОСОБА_1 , порядок побачень зі ОСОБА_5 3 дні на тиждень, а саме: в суботу з 11:00 до 14:00 години, в неділю з 11:00 до 14:00 години, четвер з 16:30 до 18:30 годин, у присутності ОСОБА_2 та її малолітньої доньки ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , під час яких зобов`язати ОСОБА_2 не заважати спілкуванню батька з донькою, не настроювати дитину на негативне пряме чи опосередковане відношення до батька, не створювати конфліктну чи іншу негативну напружену обстановку, сприяти дружелюбній і позитивній атмосфері.

Зобов`язати ОСОБА_2 усунути ОСОБА_1 перешкоди участі в житті малолітньої ОСОБА_5 шляхом: спільного з батьком дитини прийняття ключових рішень щодо життєдіяльності дитини; спільного з батьком дитини прийняття рішень щодо оформлення дитини та відвідування нею дитячих дошкільних та шкільних навчальних закладів, гуртків, секцій, розвиваючих занять; надання інформації про стан здоров`я дитини та її розвиток спілкування та побачення з дитиною за допомогою власних технічних засобів (мобільних телефонів, ноутбуків) матері та батька дитини в дистанційному режимі по мобільному зв`язку та відеозв`язку, в тому числі з застосуванням месенджеру WhatsApp, месенджеру Telegram, месенджеру Facebook Messenger, застосунку Viber на час відряджень ОСОБА_1 за межі міста Ужгорода Закарпатської області.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4748,53 грн.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету судовий збір у розмірі 536,80 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Закарпатського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,код ЄДРПОУ 25999022, 88000, Закарпатська область, м.Ужгород, вул.Небесної Сотні, 5.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: виконавчий комітет Ужгородської міської ради як орган опіки та піклування, код ЄДРПОУ 04053699 88000, Закарпатська область, м.Ужгород, пл.Поштова, 3.

Повний текст рішення виготовлено 03.05.2024.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області І.В. Логойда