Ухвала

від 24.04.2024 по справі 308/8617/14-к

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/8617/14-к

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

24.04.2024 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі :

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретарки судових засідань ОСОБА_4 ,

та учасників судового розгляду: прокурорки ОСОБА_5 ,

адвоката ОСОБА_6 ,

обвинуваченої ОСОБА_7 , та її захисника, адвоката ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 11-кп/4806/170/24, за апеляційними скаргами, які подали представник потерпілого ТОВ «Магазин Взуття», адвокат ОСОБА_6 та прокурор Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_9 ,

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 грудня 2023 року, задоволено погоджене ОСОБА_7 клопотання адвоката ОСОБА_10 та звільнено обвинувачену у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України, ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Цією ухвалою кримінальне провадження №12013070030002437, внесене 04.07.2013 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) щодо обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України, ОСОБА_7 , закрито у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Цивільний позов ТОВ «Магазин взуття» до ОСОБА_7 про відшкодування завданої матеріальної шкоди, - залишено без розгляду.

В ухвалі суду вказується на те, що 17.05.2018, захисник обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України, ОСОБА_7 , адвокат ОСОБА_11 , за згодою обвинуваченої ОСОБА_12 , звернувся до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження. Адвокат у клопотанні вказує на те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України, яке, відповідно до ст. 12 КК України віднесено до нетяжких злочинів, санкція частини статті якого передбачає покарання у виді обмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. В обґрунтування клопотання адвокат посилається на те, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , вчинено у період з 07.07.2011 до 26.04.2013, і з цього часу минуло більше п`яти років, перебіг строків давності не переривався і не зупинявся, тому є всі підстави для звільнення обвинуваченої ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ч.1 ст. 49 КК України. Адвокат ОСОБА_13 просив клопотання задовольнити.

Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи клопотання, дійшов висновку про наявність підстав для закриття кримінального провадження та звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за спливом строку давності. При цьому в ухвалі вказується на те, що доводи, викладені у клопотанні адвоката ОСОБА_11 про звільнення обвинуваченої ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження, знайшли своє підтвердження. Так, судом встановлено, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до нетяжких злочинів, вчинено у період з 07.07.2011 до 26.04.2013, і з цього часу минуло більше п`яти років, перебіг строків давності не переривався і не зупинявся. З огляду на наведене, суд дійшов висновку про наявність безумовних підстав для звільнення обвинуваченої ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ч.1 ст. 49 КК України. З огляду на приписи ч. 4 ст. 286 КПК України, беручи до уваги приписи ст. 322 КПК України, суд також дійшов висновку, що оскарження сторонами ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.11.2023 про повернення обвинувального акту зі зміненим обвинуваченням прокурору, не перешкоджає розгляду клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_7 , адвоката ОСОБА_10 , про звільнення обвинуваченої ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України. За таких обставин, суд, за наявності згоди ОСОБА_7 , суд звільнив обвинувачену ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності та закрив кримінальне провадження.

В апеляційній скарзі представник потерпілої сторони - ТОВ «Магазин Взуття», адвокат ОСОБА_6 , вказує на те, що місцевим судом ухвала постановлена безпідставно, оскільки підстави для задоволення клопотання, яке подав адвокат ОСОБА_13 , відсутні. В обґрунтування доводів апелянт зазначає, що ОСОБА_7 було змінено обвинувачення з ч. 2 ст. 191 КК України на ч. 5 ст. 191 КК України та ч. 2 ст. 366 КК України, вказаний обвинувальний акт погоджено прокурором, відтак зі зміненим обвинуваченням вручено учасникам кримінального провадження. Надалі, ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 10.11.2023 у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 обвинувальний акту зі зміненим обвинуваченням повернуто прокурору. Вказана ухвала була оскаржена потерпілим в апеляційному порядку, відтак ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 29.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника потерпілої сторони. Тому, станом на 05 грудня 2023 року ухвала суду першої інстанції про повернення прокурору обвинувального акту зі зміненим обвинуваченням не набрала законної сили, а тому в суду не було підстав розглядати обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 191 КК України. Просить ухвалу скасувати, у задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_7 , адвоката ОСОБА_11 , відмовити.

В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_14 вказує на незаконність ухвали, просить її скасувати. В обгрунтування доводів прокурор зазначає, що судом не взято до уваги заперечення прокурора та представника потерпілого щодо закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності з тих підстав, що ухвала суду про повернення обвинувального акту зі зміненим обвинуваченням була оскаржена та не набрала законної сили, а тому на період 05.12.2023 підстав розглядати подане адвокатом ОСОБА_10 клопотання про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження, не було. Апелянт також зазначає, що ОСОБА_7 було змінено обвинувачення з ч. 2 ст. 191 КК України на ч. 5 ст. 191 КК України та ч. 2 ст. 366 КК України, вказаний обвинувальний акт погоджено прокурором, відтак зі зміненим обвинуваченням вручено учасникам кримінального провадження. Надалі, ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 10.11.2023 у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 обвинувальний акту зі зміненим обвинуваченням повернуто прокурору. Вказана ухвала була оскаржена потерпілим в апеляційному порядку, відтак ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 29.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника потерпілої сторони. Тому, станом на 05 грудня 2023 року ухвала суду першої інстанції про повернення прокурору обвинувального акту зі зміненим обвинуваченням не набрала законної сили, а тому в суду не було підстав розглядати обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 191 КК України. Окремо апелянт звертає увагу на те, що обвинувачена ОСОБА_7 впродовж тривалого часу не з`являлась у судові засідання, а тому судом неодноразово застосовувався щодо обвинуваченої привід, що може свідчити про ухилення обвинуваченої від правосуддя. Просить ухвалу скасувати, у задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_7 , адвоката ОСОБА_11 , відмовити.

У запереченнях на апеляційну скаргу представниця обвинуваченої ОСОБА_7 , адвокатка ОСОБА_15 , вказує на необґрунтованість апеляційних скарг, просить ухвалу суду залишити без зміни. Зазначає, що розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_7 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, за ч. 2 ст. 191 КК України вже мав місце і в апеляційній та касаційній інстанціях, та повторно розглядався судом першої інстанції на виконання відповідних вказівок касаційного та апеляційного судів, наданих саме в рамках судового розгляду обвинувачення ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 191 КК України. Доводи апеляційних скарг про те, що обвинувачена впродовж тривалого часу не з`являлась у судові засідання, а тому судом неодноразово застосовувався щодо обвинуваченої привід, що може свідчити про ухилення обвинуваченої від правосуддя, слід розцінювати критично, оскільки судовий розгляд неодноразово відкладався саме через неявку прокурора. Просить ухвалу залишити без зміни, апеляційну скаргу представника потерпілої сторони повернути, залишивши її без розгляду, а апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді про суть ухвали, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, про основні доводи апеляційних скарг, пояснення прокурорки ОСОБА_5 та адвоката ОСОБА_6 , які підтримали апеляційні скарги, обвинуваченої ОСОБА_7 та її захисника адвоката ОСОБА_11 , які заперечили щодо задоволення апеляційних скарг, перевіривши матеріали судового провадження, дослідивши прийняті у даному кримінальному провадженні відповідні процесуальні рішення, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги, які подали представник потерпілої сторони - ТОВ «Магазин Взуття», адвокат ОСОБА_6 , та прокурор ОСОБА_9 , задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404КПК Українита загальної засади змагальності кримінального провадження, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Надаючи оцінку доводам апеляційних скарг щодо безпідставного застосування судом першої інстанції положень ст. 49 КК України та звільнення обвинуваченої ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч. 2ст. 191 КК Україниу зв`язку із закінченням строків давності, апеляційний суд бере до уваги таке.

Так, відповідно до п. 1 ч. 2ст. 284 КПК Україникримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Застосування інституту давності обумовлене зменшенням суспільної небезпечності кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила внаслідок спливу певного проміжку часу.

Строк давності - це передбаченийст. 49 КК Українипевний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення, що визначено в обвинувальному акті та встановлено судом, і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою для звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.

Чинна ч. 1ст. 49 КК Українипередбачає, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Вищевказаною нормою встановлено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, відповідно до класифікації, визначеної приписамист. 12 КК України, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення; правила обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення і переривання.

Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені у ч. 1ст. 49 КК Українидиференційовані строки давності за умови, що протягом вказаних строків особа не вчинила нового злочину, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років (перебіг давності не перерваний); особа не ухилялася від досудового слідства або суду (перебіг давності не зупинявся); законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою кримінального правопорушення.

Відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст.284, ч. 3 ст.285, ч. 4 ст.286, ч. 3 ст.288 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання, та у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, і за наявності згоди особи на її звільнення у зв`язку зі спливом строків давності, закрити кримінальне провадження, звільнивши таку особу від кримінальної відповідальності.

Зокрема, суд встановлює наявність певного обвинувачення, закінчення відповідних строків, передбаченихст. 49 КК України, і за таких умов зобов`язаний задовольнити клопотання сторони захисту про звільнення від кримінальної відповідальності.

Відповідно до п. 8Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року N 12 "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності"особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції дотримався вищенаведених вимог закону, перевірив передбачені ст. 49 КК України підстави для звільнення особи від кримінальної відповідальності, врахував доводи сторони захисту, за ініціативою якої вирішувалося питання про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності, заслухав заперечення прокурора та представника потерпілої сторони, прийняв обґрунтоване рішення про закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченої ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувалася у вчиненні передбаченого ч. 2ст. 191 КК України кримінального правопорушення, яке було скоєно нею у період з 07.07.2011 до 26.04.2013, та згідно зіст. 12 КК Українивідноситься до нетяжких злочинів.

За умови відсутності факту ухилення ОСОБА_7 від слідства або суду, строк давності для звільнення її від кримінальної відповідальності згідно з приписами ч. 1 ст. 49 КК України становить п`ять років з дня вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 191 КК України, і до дня набрання вироком законної сили.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що із дня вчинення обвинуваченою ОСОБА_7 інкримінованого їй кримінального правопорушення на момент постановлення оскаржуваної ухвали минуло більше п`яти років.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які дані (офіційні відомості, документи, будь-які докази тощо) з приводу ухилення обвинуваченої ОСОБА_7 від досудового розслідування та суду у даному кримінальному провадженні, зокрема оголошення її у розшук та зупинення кримінального провадження, а також вчинення нею нового кримінального правопорушення, що засвідчує безперервність перебігу строків давності заст. 49 КК України.

Законність звільнення обвинуваченої ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1ст. 49 КК України узгоджуєтьсяіз висновками Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеного у постанові ЄУ N 328/1109/19 (провадження 51-5464кмо20) від 5 квітня 2021 року, та у постанові ЄУ 521/8873/18 (провадження 51-413кмо21) від 6 грудня 2021 року.

Отже, попри загальні доводи апеляційних скарг прокурора та представника потерпілої сторони стосовно відмови в задоволенні клопотання сторони захисту, такі доводи у контексті положеньст. 49 КК Україниє безпідставними, оскільки не спростовують висновків суду щодо спливу строку давності, що перешкоджає подальшому кримінальному переслідуванню ОСОБА_7 .

На підставі наведеного вище доводи апеляційних скарг про те, що ОСОБА_7 було змінено обвинувачення з ч. 2 ст. 191 КК України на ч. 5 ст. 191 КК України та ч. 2 ст. 366 КК України, вказаний обвинувальний акт погоджено прокурором, відтак зі зміненим обвинуваченням вручено учасникам кримінального провадження, надалі, ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 10.11.2023 у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 обвинувальний акту зі зміненим обвинуваченням повернуто прокурору, і вказана ухвала була оскаржена потерпілим в апеляційному порядку, відтак ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 29.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника потерпілої сторони, що свідчить про те, що станом на 05 грудня 2023 року ухвала суду першої інстанції про повернення обвинувального акту зі зміненим обвинуваченням не набрала законної сили, а тому в суду не було підстав розглядати обвинувальний акт щодо обвинуваченої ОСОБА_7 про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 191 КК України, - апеляційний суд відхиляє як такі, що не спростовують висновків суду першої інстанції про необхідність задоволення клопотання сторони захисту про звільнення обвинуваченої ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 191 КК України у зв`язку зі спливом строків давності.

При оцінці доводів апеляційних скарг, колегія суддів бере до уваги і те, що ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 23.01.2024 залишено без зміни ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 10.11.2023 про повернення прокурору обвинувального акту щодо ОСОБА_7 зі зміненим обвинуваченням з ч. 2 ст. 191 КК України на ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 366 КК України. Приймаючи судове рішення колегія суддів також бере до уваги пояснення сторони обвинувачення - прокурорки, яка не підтвердила, що у період з лютого 2024 року до моменту розгляду апеляційних скарг, які подали адвокат ОСОБА_6 та прокурор Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_9 , прокурором усунуті недоліки обвинувального акту, виконані вказівки суду першої інстанції про повернення обвинувального акту прокурору і такий повторно направлено на новий судовий розгляд до місцевого суду.

Із урахуванням наведеного вище, як такі, що не спростовують висновків суду першої інстанції, апеляційний суд не бере до уваги й доводи апеляційної скарги прокурора про те, що обвинувачена впродовж тривалого часу не з`являлась у судові засідання, а судом неодноразово застосовувався привід щодо неї.

Відхиляючи доводи апеляційних скарг, колегія суддів бере до уваги і твердження сторони захисту, викладені в запереченні на апеляційні скарги, зокрема про те, що: розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_7 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 191 КК України, вже мав місце і в апеляційній та касаційній інстанціях, та повторно розглядається судом першої інстанції на виконання відповідних вказівок касаційного та апеляційного судів, наданих саме в рамках судового розгляду обвинувачення за ч. 2 ст. 191 КК України, а судовий розгляд неодноразово відкладався і через неявки прокурора.

З огляду на наведене, колегія суддів також вважає, що всупереч тверджень апелянтів, суд дотримався вимогст. 49 КК України та розглянув клопотання про звільнення обвинуваченої ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, а саме невідкладно з прийняттям рішення, що виключало будь-яке подальше провадження у справі.

Колегія суддів також вважає, що звільнення обвинуваченої ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за наявності настання спливу строків давності, передбачених ч. 1ст. 49 КК Українита згоди обвинуваченої на таке звільнення, було обов`язком суду першої інстанції.

Клопотання про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності судом першої інстанції розглянуто з дотриманням вимог ч. 4ст. 286 КПК Українищодо невідкладності розгляду поданого стороною захисту клопотання.

Разом із тим, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, обгрунтовано взяв до уваги положення ст. ст. 100, 124, 129 КПК України і дійшов належних висновків про вирішення долі речових доказів, процесуальних витрат та цивільного позову. При цьому, береться до уваги те, що апелянтами не вказується на незаконність рішень суду першої інстанції у цій частині.

Таким чином, неправильного застосування Закону України про кримінальну відповідальність, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б підставою для скасування судового рішення, у тому числі й із призначенням нового судового розгляду кримінального провадження, як у апеляційних скаргах, так і прокурора та представником потерпілої сторони під час їх розгляду апеляційним судом не наведено, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав для їх задоволення.

Тому, ухвала суду першої інстанції як законна та обґрунтована підлягає залишенню без зміни.

Керуючись ст. ст. 291, 404, 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги, які подали адвокат ОСОБА_6 та прокурор Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_9 , залишити без задоволення.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 грудня 2023 року, якою задоволено клопотання адвоката ОСОБА_10 та звільнено обвинувачену у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України, ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, та закрито кримінальне провадження, - залишити без зміни.

Ухвала набираєзаконної силиз моментуїї проголошенняі нанеї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців із дня її проголошення.

Судді: