Ухвала

від 30.04.2024 по справі 947/24427/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/661/24

Справа № 947/24427/23 1-кс/947/2745/24

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючий суддя ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

представника ОСОБА_7 та КП «ДУНАЙСЕРВІС», який є власником майна адвоката ОСОБА_8 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні матеріалисправи заапеляційною скаргоюпредставника ОСОБА_7 та КП«ДУНАЙСЕРВІС» адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 28.02.2024 року про арешт майна в кримінальному провадженні №12023160000001046 від 19.07.2023 року,

встановив:

оскарженою ухвалою слідчого судді задоволено клопотаннястаршого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Суворовської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_6 в кримінальному провадженні №12023160000001046 від 19.07.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.197-1, ч.1 ст.209, ч.2 ст.209 КК України, та накладено арешт на видаткову частину наступних рахунків КП «ДУНАЙСЕРВІС» для проведення розрахунків (за виключенням видаткових частин обов`язкових платежів в бюджет та державні цільові фонди):

- IBAN НОМЕР_1 відкрито 27.01.2022 року у АТ КБ «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, МФО НОМЕР_2 ;

- IBAN НОМЕР_3 відкрито 27.01.2022 року у АТ КБ «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, МФО НОМЕР_2 ;

- IBAN НОМЕР_4 відкрито 27.01.2022 року у АТ КБ «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299;

- IBAN НОМЕР_5 відкрито 27.01.2022 року у Державному Казначействі України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37607526, МФО 899998;

в межах суми заподіяної вчиненням кримінального правопорушення шкоди 175216, 23 грн., шляхом заборони будь-кому розпоряджатися ними до скасування арешту у порядку, встановленому КПК України.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, представник ОСОБА_7 та КП «ДУНАЙСЕРВІС» адвокат ОСОБА_8 звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

Адвокат посилається на те, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, за результатами неповного з`ясування обставин кримінального провадження та посилається на наступне:

-зміст клопотання слідчого про накладення арешту відповідно до якого нібито заподіяно шкоду у розмірі 175216,23 грн., протирічить обставинам зазначеним в повідомленні про підозру, оскільки в його тексті відсутня будь-яка інформація про завдання діями ОСОБА_7 збитків або шкоди;

-цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений;

-стороною обвинувачення не обґрунтовано необхідність накладення арешту на рахунки КП «ДУНАЙСЕРВІС», а не на рахунки підозрюваного ОСОБА_7 , та чому підприємство несе цивільну відповідальність;

-слідчий в клопотанні вказує, що під час досудового розслідування нібито здобуті докази про здійснення операцій, які могли проводитись в якості розрахунків за незаконні дії під час оформлення прав на землю та нерухомість, а також проведення інших незаконних дій з використанням безготівкових коштів. Однак, слідчий не зазначає в клопотанні, з яких саме рахунків здійснювалися відповідні операції, та яким чином відносяться до КП «ДУНАЙСЕРВІС»;

Крім того, адвокат просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки клопотання слідчого про арешт майна розглянуто без виклику та без участі ОСОБА_7 та його захисника, копія ухвали слідчого судді від 28.02.2024 року їм судом не направлялась. Про існування вказаної ухвали стало відомо в процесі здійснення господарської діяльності КП «ДУНАЙСЕРВІС» від співробітників банківської установи. 20.03.2024 року адвокат звернувся до суду із клопотанням про ознайомлення із матеріалами справи, а 28.03.2024 року отримав копію ухвали слідчого судді та подав апеляційну скаргу.

23.04.2024 року ухвалою Одеського апеляційного суду задоволено клопотання адвоката ОСОБА_8 та поновлено строк на апеляційне оскарження.

Заслухавши суддю-доповідача; вислухавши адвоката ОСОБА_8 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги; колегія суддів дійшла висновку про таке.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно вимог ст.370КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Перевіривши матеріали судової справи, колегія суддів приходить до висновку про те, щорозглянувши клопотання слідчого, слідчий суддяне звернув уваги на необґрунтованість та невідповідність клопотання вимогам ст.171 КПК, а висновок про наявність підстав для накладення арешту на рахунки КП «ДУНАЙСЕРВІС», є безпідставним та необґрунтованим, з огляду на таке.

Частиною 1 статті 173 КПК визначено, що слідчий суддя вправі відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, яка його подала не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст.170 КПК.

Ініціювання слідчим питання про накладення арешту на вказані в клопотанні рахунки, не відповідає положенням Конституції України, кримінального процесуального закону України та практиці Європейського суду з прав людини, з наступних підстав.

Відповіднодо вимог ч.1 ст.171 КПК з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач.

Клопотання слідчого про арешт майна не відповідає вимогам ч.2 ст. 171 КПК, оскільки відсутнє належне обґрунтування підстав та мети арешту майна.

В порушення абз.2 ч.2 ст.171 КПК до клопотання не додановідповідних оригіналів або копій документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Як убачається з матеріалів судової справи СУ ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні №12023160000001046 від 19.07.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.197-1, ч.1 ст.209, ч.2 ст.209 КК України.

З обставин викладених у клопотанні та ухвалі слідчого судді вбачається, що органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_10 , перебуваючи на посаді директора КП «ДУНАЙСЕРВІС», з`ясував, що у підприємства відсутні юридичні підстави для користування земельною ділянкою, через яку простягалась ґрунтова дорога до плав-крану та понтону на узбережжі ріки Дунай, що використовуються підприємством у господарській діяльності.

З метою заволодіння правами на земельну ділянку, яка необхідна для розширення бізнесу КП «ДУНАЙСЕРВІС», ОСОБА_10 , достовірно знаючи, що органами державної влади та місцевого самоврядування не приймалось рішень про передачу у користування земельної ділянки, а також розуміючи, що їх прийняття можливе лише із додержанням вимог передбачених ч.3 ст.24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», тобто розроблення і затвердження містобудівної документації на місцевому рівні (детального плану території або плану зонування території), підшукав робочих, відомості про яких наразі не встановлені, для самочинного будівництва будівель і споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці.

У період з 12.08.2016 року до 03.12.2018 року ОСОБА_10 , без оформлення дозвільних документів у сфері містобудування (дозволу на виконання підготовчих та будівельних робіт), а також без проєкту будівництва, за відсутності правоустановчих документів на земельну ділянку площею 0,63 га, яка розташована на 85,6 - 85,85 км вздовж лівого берегу ріки Дунай на території Старонекрасівської сільської ради, яка не була сформована у Державному земельному кадастрі та визначена в натурі, діючи умисно, з корисливих мотивів, здійснив самовільне будівництво на повороті ґрунтової дороги, що простягається вниз до ріки, нежитлового приміщення двоповерхової нежитлової будівлі загальною площею 133,1 кв.м.

У подальшому ОСОБА_10 замовив інженеру-техніку ФОП ОСОБА_11 складання технічного паспорту на об`єкт самочинного будівництва, якою 12.09.2018 року складено технічний паспорт із визначенням графічних меж території землеволодіння без визначення відомостей про рік побудови споруди.

Відповідно до розділу «Графічний план земельної ділянки громадського будинку» технічного паспорту, складеного ФОП ОСОБА_11 09.08.2019 року, площа земельної ділянки складає 0,63 га, без визначення відомостей про рік побудови споруди. Також, у розділі «Експлікація приміщень до плану поверхів громадського будинку» технічного паспорту зазначено 107,4 кв.м. площу забудови земельної ділянки.

У подальшому, за замовленням ОСОБА_10 на вказану споруду інженером-техніком ФОП ОСОБА_11 05.08.2022 року повторно складено технічний паспорт на вказаний об`єкт нерухомості, який завантажений до Реєстру будівельної діяльності за № TI01: НОМЕР_6 , із внесенням до розділу «Графічний план земельної ділянки громадського будинку» меж та конфігурації земельною ділянки із виправленням площі забудови у 125,5кв.м та зазначенням відомостей, зі слів замовника, про рік її побудови 1980.

Враховуючи викладене, директор КП «ДУНАЙСЕРВІС» ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою з наразі невстановленими особами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання,у порушення ст.ст. 116, 123 - 125 Земельного кодексу України,ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України, ст.ст. 24, 34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», п. 13 «Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт», а самеза відсутності документів, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою, а також дозвільних документів для виконання будівельних робіт, здійснив шляхом організації проведення наразі невстановленими працівниками будівельних робіт із самовільного будівництва нежитлової споруди площею 133,1 кв.м. для організації діяльності, створення адміністративної будівлі та промислової площадки підприємства на самовільно зайнятій земельній ділянці орієнтовною площею 0,63 га за адресою: АДРЕСА_1 .

В подальшому, у період з 28.12.2022 року до 23.01.2023 року, ОСОБА_10 із залученням наразі невстановлених осіб, організував початок робіт з очищення території суміжної (сусідньої) земельної ділянки, яка знаходиться поруч з іншого боку від оформленої у користування КП «ДУНАЙСЕРВІС» земельної ділянки з кадастровим номером 5122086300:01:002:0133.

Зокрема за його вказівками проведені роботи з видалення зелених насаджень, вирівнювання ландшафту та будівництва споруди у крайній точці (частині) суміжної земельній ділянки, яка не визначена в натурі та не сформована у Державному земельному кадастрі.

ОСОБА_10 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою із наразі невстановленими особами, перебуваючи на суміжній земельній ділянці орієнтовною площею 0,375 га, що знаходиться вздовж лівого берегу ріки Дунай, без оформлення дозвільних документів у сфері містобудування (дозволу на виконання підготовчих та будівельних робіт), а також без проєкту будівництва, за відсутності правоустановчих документів на земельну ділянку площею 0,375 га на території Саф`янівської сільської ради, яка не була сформована у Державному земельному кадастрі та визначена в натурі, здійснив самовільне будівництво нежитлового приміщення загальною площею 59,5 кв.м. на самовільно зайнятій земельній ділянці.

Після цього, ОСОБА_10 під приводом виявлення помилки, що нібито полягала у не проведенні інвентаризації третьої будівлі та не зазначення про неї відомостей у довідці про балансову вартість від 20.12.2022 року за № 25, повторно звернувся до керівника ТОВ «ПРОФ БТІ» ОСОБА_12 та замовив надання послуг з технічної інвентаризації та виготовлення технічної документації на об`єкт нерухомого майна, підписавши договір за №15/22 від 23.01.2023 року.

За замовленням ОСОБА_10 інженером ТОВ «ПРОФ БТІ» ОСОБА_12 складено новий технічний паспорт на об`єкти нерухомості, у тому числі на новозбудовані об`єкти нерухомості площею 44,9 кв.м. та 59,5 кв.м., із зазначенням відомостей про право користування КП «ДУНАЙСЕРВІС» земельною ділянкою з кадастровим номером 5122086300:01:002:0133, яка у дійсності не є місцем розміщення новозбудованих будівель.

Вказаний Технічний паспорт від 23.01.2023 року, завантажений 27.01.2023 року до Реєстру будівельної діяльності за № TI01:4844-2418-4404-4991. До розділу «Схема розташування будівель та споруд» внесені відомості з виправленням меж та конфігурації трьох суміжних земельних ділянок на фактично зайняту площу, а також відображено нежитлові будівлі під літерою «А» площею 125,5 кв.м, під літерою «Б» площею 44,9 кв.м (рік завершення будівництва 1992 рік) та під літерою «В» площею 59,5 кв.м (рік завершення будівництва 1992 рік).

Для підтвердження належності нежитлової будівлі під літерою «В» площею 59,5 кв.м. ОСОБА_10 склав та видав довідку КП «ДУНАЙСЕРВІС» від 23.01.2024 року №04 та лист про входження до складу основних засобів підприємства станом на 20.12.2022 року вказаного приміщення, а також помилкове не зазначення відомостей про неї у довідці від 20.12.2022 року. Вказаний документ переданий інженеру ТОВ «ПРОФ БТІ».

Враховуючи викладене, директор КП «ДУНАЙСЕРВІС» ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою із наразі невстановленими особами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, їх настання, у порушення ст.ст. 116, 123 - 125 Земельного кодексу України,ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України, ст.ст. 24, 34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», п. 13 «Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт», а самеза відсутності документів, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою, а також дозвільних документів для виконання будівельних робіт, здійснив повторно шляхом організації проведення наразі невстановленими працівниками будівельних робіт із самовільного будівництва нежитлової споруди площею 59,5 кв.м. для організації діяльності власного підприємства та збільшення його промислової території за рахунок самовільного зайнятій земельній ділянці площею 0,375 га на території Саф`янівської сільської ради.

На підставі технічних паспортів від 22.12.2022 року та 23.01.2023 року, завантажених 28.12.2022 року та 27.01.2023 року до Реєстру будівельної діяльності за №TI01:2017-2902-5114-2913 та № TI01:4844-2418-4404-4991:

27.12.2022 року зареєстровано право власності КП «ДУНАЙСЕРВІС» на об`єкт самочинного будівництва літера «Б» площею 44,9 кв.м. та змінено загальну площу об`єктів нерухомості за літерами ОСОБА_13 та «Б» з 123,4 кв.м. на 168,3 кв.м.;

27.01.2023 року зареєстровано право власності КП «ДУНАЙСЕРВІС» на об`єкт самочинного будівництва літера «В» площею 59,5 кв.м. та змінено загальну площу об`єктів нерухомості за літерами ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 з 168,3 кв.м. на 227,8 кв.м.

Орган досудового розслідування вважає, що, розуміючи необхідність конспірації власних протиправних дій із самовільного будівництва на самовільно зайнятих земельних ділянках, ОСОБА_10 , маючи корисливий мотив до збільшення майнових прав та зростання привабливості власного бізнесу, звернувся через представника до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області з двома клопотаннями про надання дозволів на розробку землевпорядної документації для відведення земельних ділянок орієнтовною площею:

- 0,2919 га на умовах оренди, до якого додав витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на нежитлові будівлі загальною площею 227,8 кв.м.;

- 0,3750 га на умовах оренди, до якого додав той же витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За результатами розгляду клопотань КП «ДУНАЙСЕРВІС» 22.02.2023 року Саф`янівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області прийняті рішення:

- «Про надання дозволу КП «ДУНАЙСЕРВІС» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 49 років для розміщення та експлуатації будівель і споруд річного транспорту, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 площею 0,2919 га;

- «Про надання дозволу КП «ДУНАЙСЕРВІС» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 49 років для розміщення та експлуатації будівель і споруд річного транспорту, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 площею 0,3750 га.

Виготовлену МПП «АЛІДАДА» землевпорядну документацію після реєстрації 10.03.2023 у Державному земельному кадастрі земельних ділянок площею 0,2919 га з кадастровим номером 5122086300:01:002:0136 та 0,375 га з кадастровим номером 5122086300:01:002:0137передано 15.09.2022 для її затвердження до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області.

Рішеннями Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 29.03.2023№ 4005-VIII та № 4006-VIII затверджено проєкти землеустрою щодо відведення КП «ДУНАЙСЕРВІС» земельних ділянок в оренду на 49 років для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту.

ОСОБА_10 , будучи директором КП «ДУНАЙСЕРВІС», діючи умисно, з корисливих мотивів, прибув 03.04.2023 року до Саф`янівської сільської ради, де з метою легалізації майна прямо та повністю одержаного злочинним шляхом самовільно зайнятих земельних ділянок, перебуваючи в адміністративній будівлі сільської ради, яка розташована за адресою: м. Ізмаїл, пр. Незалежності, 69, уклав договори оренди землі № 92 та № 93, предметом якого є земельні ділянки площею 0,3750 га з кадастровим номером 5122086300:01:002:0137 та 0,2919 га з кадастровим номером 5122086300:01:002:0136, строком дії на 49 років.

Таким чином, ОСОБА_10 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, повторно вчинив правочини з майном, яке прямо та повністю одержане злочинним шляхом земельними ділянками площею 0,3750 га, у тому числі 59,5 кв.м. під об`єктом самочинного будівництва та площею 0,2919 га, у тому числі 44,9 кв.м. під об`єктом самочинного будівництва.

Одразу після підписання договорів оренди земельних ділянок ОСОБА_10 підписано акти приймання-передачі вказаних земельних ділянок від 03.04.2023 року, відповідно до п. 1 яких він прийняв у володіння і користування КП «ДУНАЙСЕРВІС» земельні ділянки площею 0,375 га з кадастровим номером 5122086300:01:002:0137 та 0,2919 га з кадастровим номером 5122086300:01:002:0136.

З метою приховування походження майна одержаного злочинним шляхом, зокрема трьох земельних ділянок,прийняв рішення про зміну форми (перетворення) вказаних об`єктів нерухомості в один, а саме про об`єднанняземельних ділянок з кадастровими номерами: 5122086300:01:002:0133 площею 0,63 га,5122086300:01:002:0136 площею 0,2919 га та 5122086300:01:002:0137 площею 0,375 га.

Для цього ОСОБА_10 , 21.04.2023 року подав від імені КП «ДУНАЙСЕРВІС» до Саф`яніської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області клопотання про об`єднання в одну трьох земельних ділянок з кадастровим номерами 5122086300:01:002:0133, 5122086300:01:002:0136 та 5122086300:01:002:0137.

На підставі рішення Саф`яніської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 31.07.2023 року № 4559-VIII«Про надання дозволу КП «ДУНАЙСЕРВІС» замовив 07.08.2023 року у МПП «АЛІДАДА» технічну документацію з об`єднання земельних ділянок з кадастровим номерами 5122086300:01:002:0133, 5122086300:01:002:0136 та 5122086300:01:002:0137.

На підставі технічної документації, розробленої МПП «АЛІДАДА», у Державному земельному кадастрі 24.08.2023 року сформовано земельну ділянку з кадастровим номером 5122086300:01:002:0146, загальною площею 1,2969 га до складу якої увійшли три земельні ділянки площею 0,63 га, 0,2919 га та 0,375 га.

22.02.2024 року директору КП «ДУНАЙСЕРВІС» ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.197-1, ч.1 ст.209, ч.2 ст.209 КК України.

На підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 12.02.2024 року органом досудового розслідування отримано відомості від Головного управління ДПС в Одеській області про те, що КП «ДУНАЙСЕРВІС» у господарській діяльності використовує наступні банківські рахунки:

- IBAN НОМЕР_1 відкрито 27.01.2022 року у АТ КБ «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, МФО НОМЕР_2 ;

- IBAN НОМЕР_3 відкрито 27.01.2022 року у АТ КБ «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, МФО НОМЕР_2 ;

- IBAN НОМЕР_4 відкрито 27.01.2022 року у АТ КБ «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, МФО НОМЕР_2 ;

- IBAN НОМЕР_5 відкрито 27.01.2022 року у Державному Казначействі України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37607526, МФО 899998.

В клопотанні слідчий вказує, що під час досудового розслідування здобуті докази про здійснення фінансових операцій, які могли проводитись в якості розрахунків за незаконні дії під час оформлення прав на землю та нерухомість, а також проведення інших незаконних дій з використанням безготівкових розрахунків.

Згідно листа Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) від 16.02.2024 року, внаслідок порушення законодавства про охорону земель при самовільному зайнятті КП «ДУНАЙСЕРВІС» на території Саф?янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області за межами населеного пункту заподіяно шкоду на суму 175216,23 грн.

Орган досудового розслідування вважає, що грошові кошти розміщені на вище зазначених банківських рахунках в АТ КБ «ПриватБанк» та Державному Казначействі України (ЕАП) є матеріальними об`єктами, що можуть бути використані з метою забезпечення можливості відшкодування заподіяної шкоди.

27.02.2024 року старший слідчий СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Київського районного суду м. Одеси з клопотанням про накладення арешту на видаткову частину рахунків комунального підприємства «ДУНАЙСЕРВІС» для проведення розрахунків (за виключенням видаткових частин обов`язкових платежів в бюджет та державні цільові фонди), відкритих у АТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299), а також у Державному Казначействі України (ЕАП) (код ЄДРПОУ 37607526, МФО 899998), в межах суми заподіяної вчиненням кримінального правопорушення шкоди у сумі 175216, 23 грн., із забороною розпорядження грошовими коштами.

Клопотання слідчого мотивоване тим, що в кримінальному провадженні виникла необхідність в накладенні арешту на вищевказані банківські рахунки, з метою запобігання можливості відчуження грошових коштів та забезпечення можливості відшкодування заподіяної шкоди.

Апеляційним судом встановлено, що ініціювання слідчим та прокурором питання про накладення арешту на вказані в клопотанні рахунки КП «ДУНАЙСЕРВІС», не відповідає положенням Конституції України, кримінального процесуального закону України та практиці Європейського суду з прав людини.

Колегія суддів звертає увагу на те, що при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні прокурора або слідчого та відповідати вимогам закону. Вказана норма узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

За змістом ст.170КПК арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно.

Відповідно до ч. 2 ст.173КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3)розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4)наслідки арешту майна для інших осіб; 5)розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Згідно з п.1 ч.3 ст.132КПК застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Апеляційний суд вважає, що посилання слідчого та прокурора про наявність підстав для накладення арешту на зазначені в клопотанні банківські рахунки КП «ДУНАЙСЕРВІС», з метою запобігання можливості відчуження грошових коштів та забезпечення можливості відшкодування заподіяної шкоди, не ґрунтуються на належних доказах.

Обґрунтовуючи необхідність накладення арешту на рахунки КП «ДУНАЙСЕРВІС», сторона обвинувачення в клопотанні посилається на необхідність забезпечення можливості відшкодування заподіяної шкоди кримінальним правопорушенням на суму 175216,23 грн. (сто сімдесят п?ять тисяч двісті шістнадцять гривень двадцять три копійки).

Разом з тим, згідно повідомлення про підозру ОСОБА_16 від 22.02.2024 року у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.197-1, ч.1 ст.209, ч.2 ст.209 КК України, вказаний розмір можливо заподіяної кримінальними правопорушеннями шкоди, не зазначений.

У судовому засіданні апеляційного суду прокурор не заперечував факту відсутності в підозрі інформації щодо розміру шкоди, яка спричинена за версією органу досудового розслідування в даному кримінальному провадженні, однак не надав суду раціонального пояснення відносно того, чим керувався орган досудового розслідування, зазначаючи в клопотанні про накладення арешту на майно суму спричиненої шкоди. Крім того, прокурор підтвердив відсутність цивільного позову в кримінальному провадженні.

Доводи прокурора про те, що орган досудового розслідування встановив, що внаслідок порушення законодавства про охорону земель при самовільному зайнятті КП «ДУНАЙСЕРВІС» на території Саф?янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області за межами населеного пункту заподіяно шкоду на суму 175216,23 грн., враховуючи повідомлення Державної екологічної інспекції Південно Західного округу (Миколаївська та Одеська області) в листі від 16.02.2024 року, колегія суддів оцінює критично.

Колегія суддів звертає увагу на недопустимість накладення арешту на рахунки підприємства, з метою забезпечення можливості відшкодування можливої заподіяної шкоди, про яку не було вказано в повідомлені про підозру ОСОБА_16 , а також розмір якої не встановлений у передбаченому КПК порядку.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що на день розгляду слідчим суддею клопотання та апеляційного перегляду ухвали слідчого судді, прокурор не довів факту існування підстав для застосування до КП «ДУНАЙСЕРВІС», обмежувальних заходів.

З урахуванням наведеного, покладені в основу оскарженої ухвали слідчого судді мотиви, що стали підставою для задоволення клопотання слідчого, апеляційний суд визнає необґрунтованими, а ухвалу слідчого судді такою, що не відповідає вимогам кримінального процесуального закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

З огляду на зазначене, апеляційна скарга адвоката ОСОБА_8 підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді скасуванню з прийняттям нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту.

Керуючись ст.ст. 132, 170, 171, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 та КП «ДУНАЙСЕРВІС» адвоката ОСОБА_8 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 28.02.2024 року, в кримінальному провадженні №12023160000001046 від 19.07.2023 року, якою накладено арешт на видаткову частину рахунків комунального підприємства «ДУНАЙСЕРВІС» для проведення розрахунків скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Суворовської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_6 , про накладення арешту в кримінальному провадженні №12023160000001046 від 19.07.2023 року на видаткову частину рахунків КП «ДУНАЙСЕРВІС» для проведення розрахунків (за виключенням видаткових частин обов`язкових платежів в бюджет та державні цільові фонди) у АТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) та у Державному Казначействі України (ЕАП) (код ЄДРПОУ 37607526, МФО 899998).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4