Ухвала

від 01.05.2024 по справі 334/3602/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 01.05.2024

Справа № 334/3602/24

Провадження № 1-кс/334/1084/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2024 року Ленінський районний суд м.Запоріжжя у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Ленінського районного суду м. Запоріжжя клопотання слідчого СВ Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12024082050000838 від 29.04.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який має середню освіту, одружений, має на утриманні малолітню дитину, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стрілець військової частини НОМЕР_1 , військове звання солдат, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , раніше не засуджений,

ВСТАНОВИВ:

01.05.2024 р. до Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 , погоджене із прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 строком на 60 діб, внесене у кримінальному провадженні №12024082050000838 від 29.04.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Згідно ст.ст. 11,16,49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (далі - Статуту внутрішньої служби ЗС України) військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_6 , як військовослужбовець, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, поважати честь і гідність кожної людини, додержуватися правил поведінки військовослужбовців, беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, берегти державне майно, завжди пам`ятати, що за його поведінкою судять про Збройні Сили України в цілому.

Відповідно до ст.ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі - Дисциплінарний статут ЗС України), військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця бездоганно та неухильно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, застосовувати зброю лише в бойовій обстановці, а в мирний час - у виняткових випадках, відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби ЗС України.

Відповідно до «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 року та інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів з гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї або вибухових матеріалів» передбачено порядок отримання дозвільних документів на придбання бойових припасів.

Так,військовослужбовець військовоїчастини НОМЕР_1 ОСОБА_6 ,знаючи проте,що дляпридбання данихпредметів необхіднийпередбачений закономдозвіл,у невстановленийдосудовим слідствомчас придбав: одинкорпус гранати«Ф-1»; підривач типу УЗРГМ.

29.04.2024, в період часу з 22 годині 45 хвилин по 23 годину 29 хвилин, ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України, в ході чого під час обшуку останнього виявлено та вилучено вище вказані предмети.

Згідно висновку експерта від 30.04.2024 № СЕ-19/108-24/8094-ВТХ, предмет елепсоїдної форми являється корпусом бойової ручної оборонної осколкової гранати Ф-1 промислового виготовлення, який до бойових припасів не відноситься але містить в собі заряд бризантної вибухової речовини - тротил, масою 50-56 г.; предмет циліндричної форми являється бойовим уніфікованим підривачем дистанційної дії УЗРГМ-2 промислового виготовлення, який до бойових припасів не відноситься, але являється самостійним вибуховим пристроєм і відноситься до засобів підриву (ініціювання вибуху) та містить в собі ініціюючу вибухову речовину ТНРС масою 0.1 г., азид свинцю масою 0.2 г. та бризантну вибухову речовину підвищеної потужності ТЕН або гексоген масою 1 г. Корпус бойової гранати Ф-1 в конструктивному поєднанні з наданим на дослідження бойовим підривачем УЗРГМ-2 являється вибуховим пристроєм військового призначення, а саме бойовою ручною оборонною осколковою гранатою Ф-1 промислового виготовлення, яка відноситься до бойових припасів.

Таким чином ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у носінні, зберіганні та придбанні, бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

30 квітня 2024 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_6 інкримінованого правопорушення повністю підтверджується зібраними на даний час у кримінальному проваджені доказами:

Протоколом огляду місця події від 29.04.2024, яким в період часу з 21:59 по 22:28 оглянуто ділянку місцевості біля під`їзду №3 будинку АДРЕСА_3 , в ході чого виявлено предмет схожий на бойову ручну осколкову гранату іноземного виробництва, яку вилучено та запаковано до картонної коробки;

Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який повідомив, що 29.04.2024, під час відпрацювання території Дніпровського району ним разом з іншими співробітниками був помічений чоловік, який в подальшому представився як ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомив що він є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , який під час бесіди почав нервувати та дивно поводитись, та надалі діставши предмет схожий на гранату та намагаючись її позбутись викинув на клумбу поряд. Надалі під час того як вказаний чоловік намагався втекти до нього було застосовано фізичну силу та зупинено його;

Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який повідомив що 29.04.2024, під час відпрацювання території Дніпровського району ним разом з іншими співробітниками був помічений чоловік, який в подальшому представився як ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомив що він є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , який під час бесіди почав нервувати та дивно поводитись, та надалі діставши предмет схожий на гранату та намагаючись її позбутись викинув на клумбу поряд. Надалі під час того як вказаний чоловік намагався втекти до нього було застосовано фізичну силу та зупинено його;

Протоколом затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ст. 208 КПК України, в ході якого проведено обшук затриманого та виявлено: пристрій для куріння, який вилучено та запаковано до паперового конверта; полімерний згорток з вмістом речовини буро-зеленого кольору, який вилучено та запаковано до паперового конверта; мобільний телефон марки «Росо» у корпусі чорного кольору, які вилучено та поміщено до паперового конверта; особисті речі, які вилучено та поміщено до спецпакетів № PSP 4376555 та PSP4376554; предмет схожий на підривник, який вилучено та поміщено до картонної коробки; предмет схожий на корпус бойової ручної осколкової гранати, який вилучено та запаковано до картонної коробки;

Висновком експертів вибухотехніків Запорізького НДЕКЦ МВС України від 30.04.2024 № СЕ-19/108-24/8094-ВТХ, в якому зазначено що надані на дослідження речі є: предмет елепсоїдної форми являється корпусом бойової ручної оборонної осколкової гранати Ф-1 промислового виготовлення, який до бойових припасів не відноситься але містить в собі заряд бризантної вибухової речовини - тротил, масою 50-56 г.; предмет циліндричної форми являється бойовим уніфікованим підривачем дистанційної дії УЗРГМ-2 промислового виготовлення, який до бойових припасів не відноситься, але являється самостійним вибуховим пристроєм і відноситься до засобів підриву (ініціювання вибуху) та містить в собі ініціюючу вибухову речовину ТНРС масою 0.1 г., азид свинцю масою 0.2 г. та бризантну вибухову речовину підвищеної потужності ТЕН або гексоген масою 1 г. Корпус бойової гранати Ф-1 в конструктивному поєднанні з наданим на дослідження бойовим підривачем УЗРГМ-2 являється вибуховим пристроєм військового призначення, а саме бойовою ручною оборонною осколковою гранатою Ф-1 промислового виготовлення, яка відноситься до бойових припасів.

Під час проведення досудового розслідування слідчим встановлена наявність ризиків, передбачених 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному проваджені; вчинити інше кримінальне правопорушення.

ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років.

Усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення і наступного покарання, у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, підозрюваний ОСОБА_6 , може почати переховуватися, що являється ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

На підтвердження вказаного ризику слідчий вказує також, що у провадження ТУ ДБР у м. Краматорськ перебувають матеріали кримінального №62023050010002093 від 07.07.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що знаходячись поза місцем обмеження волі підозрюваний ОСОБА_6 може впливати на свідків, оскільки під час бесіди з працівниками поліції дізнався про їх дані.

Враховуючи, що ОСОБА_6 є військовослужбовцем ЗСУ, який самовільно залишив військову частину без поважних причин, вчинив тяжке кримінальне правопорушення, тому він може у подальшому продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, пов`язані з незаконним поводженням зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами, що є ризиком, передбаченим п. 5 ч. 1 ст. 177 КК України.

При цьому більш м`які запобіжні заходи не можуть бути застосовані: письмових звернень від громадян, які поручаються за підозрюваного до слідчого не надходили, домашній арешт також не може бути застосований до підозрюваного, оскільки він фактично не зможе забезпечити реальне запобігання спробам вчинити дії, передбачені п. 1, 3 ,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні слідчий просив суд задовольнити клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки підозрюваний має реальну можливість переховувати від слідства або суду, впливати на свідків, вчинити новий злочин. ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Прокурор підтримав клопотання слідчого.

Захисник проти клопотання заперечував, просив у задоволенні клопотання відмовити, застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту. Захисник вказувала, що підозрюваний раніше не засуджений, одружений, має на утриманні малолітню дитину. Постійно проживає разом з родиною, наміру ухилятися від слідства або суду немає. Інші ризики не доведені.

У судовому засіданні ОСОБА_6 пояснив, що у літку 2023 року через конфлікт з командиром покинув місце служби та повернувся додому. Приблизно у серпні 2023 року він подзвонив командиру та попросив дозволу повернутися на бойові позиції. У телефонному режимі від командира отримав вказівку про місце свого розташування та прибув у відповідний населений пункт та приступив до виконання бойових задач. Через деякий час він дізнався, що відносно нього розпочате кримінальне провадження: самовільне залишення військової частини. З метою з`ясування вказаних обставин з дозволу командира він повернувся до м. Запоріжжя. Він звертався до військкомату, потім до адвоката, але так нічого не вирішив, тому просто залишився проживати разом з дружиною та сином за адресою: АДРЕСА_2 . Через деякий час він орендував квартиру по АДРЕСА_3 , оскільки через сімейні обставини вирішив пожити окремо. Оскільки його стосунки з дружиною покращилися, він повернувся проживати разом з неї. Десь у середні квітня 2024 року до нього звернулася дружина товариша з дитиною, ОСОБА_11 , якій терміново було потрібно житло, оскільки її виселили з гуртожитку та орган опіки мав намір забрати дитину. Через кілька днів вона попросила його відвезти її у с. Юріївка, де їй мали віддати борг, за вказану послугу обіцяла 2000,00 грн. Вечором після повернення з с. Юріївка, він прийшов до орендованої квартири та помітив у сумці ОСОБА_12 гранату. Він розібрав гранату, дістав з неї запал. На його питання вона відповіла, що граната подарунок для брата, він поліцейський, тому все гаразд. Через чотири дні вона подзвонила та сказала, що у під`їзді ходять якісь чоловіки, мабуть, його шукають. Через кілька днів вона подзвонила, сказала, що в неї проблеми та просила не приїжджати поки до квартири. Підозрюваний незважаючи на таке застереження вирішив поїхати до орендованої квартири. Коли паркував свій автомобіль біля під`їзду помітив, що дочка ОСОБА_12 розмовляє з якимось хлопцем. Дитина пішла кудись у двір, а хлопець зайшов у під`їзд. Приблизно на 8-му поверсі підозрюваний знову побачив цього хлопця, який спускався вниз. Діставшись 9-го поверху він виявив, що двері квартири замкнені, його ключ не замку не підходив, бо хтось змінив замок, на стук ніхто не відреагував, крім сусідки. Біля двері були два пакети з речами підозрюваного. Оскільки двері ніхто не відчинив, він забрав пакети з речами та почав спускатися вниз. У цей час підозрюваний отримав повідомлення від ОСОБА_12 , що вона чекає його у дворі біля його машини. Спускаючись сходами він вирішив уважніше роздивитися зміст пакетів та побачив в одному з них гранату, та прийняв рішення її самостійно знешкодити. При виході з під`їзду йому відразу заломали руки, він відкинув пакет у сторону, граната випала на газон. Усвідомлює свою провину, розкаюється.

Вислухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Відповідно до вимогст. 177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

На підставі вимогст. 178 КПК Українипри вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених уст. 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість злочину, у вчинені якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров`я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання, та інші обставини що її характеризують.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу.

Згідно ч. 1ст. 194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З матеріалів клопотання, слідчим суддею встановлено, що 29.04.2024, в період часу з 22 годині 45 хвилин по 23 годину 29 хвилин, ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України, в ході чого під час обшуку останнього виявлено та вилучено один корпус гранати «Ф-1»; підривач типу УЗРГМ.

Згідно висновку експерта від 30.04.2024 № СЕ-19/108-24/8094-ВТХ, предмет елепсоїдної форми являється корпусом бойової ручної оборонної осколкової гранати Ф-1 промислового виготовлення, який до бойових припасів не відноситься але містить в собі заряд бризантної вибухової речовини - тротил, масою 50-56 г.; предмет циліндричної форми являється бойовим уніфікованим підривачем дистанційної дії УЗРГМ-2 промислового виготовлення, який до бойових припасів не відноситься, але являється самостійним вибуховим пристроєм і відноситься до засобів підриву (ініціювання вибуху) та містить в собі ініціюючу вибухову речовину ТНРС масою 0.1 г., азид свинцю масою 0.2 г. та бризантну вибухову речовину підвищеної потужності ТЕН або гексоген масою 1 г. Корпус бойової гранати Ф-1 в конструктивному поєднанні з наданим на дослідження бойовим підривачем УЗРГМ-2 являється вибуховим пристроєм військового призначення, а саме бойовою ручною оборонною осколковою гранатою Ф-1 промислового виготовлення, яка відноситься до бойових припасів.

Вказані обставини підтверджуються протоколом огляду місця події від 29.04.2024 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , протоколом затримання ОСОБА_6 , висновком експертів вибухотехніків Запорізького НДЕКЦ МВС України від 30.04.2024 № СЕ-19/108-24/8094-ВТХ.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку про існування обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

У своєму клопотанні слідчий вказує на наявність ризиків,передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Злочин, у скоєнні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 , згідно з ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.

Відносно ОСОБА_6 також розпочато досудове розслідування №62023050010002093 від 07.07.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, що підтверджується витягом з ЄРДР.

Будучі військовослужбовцем ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення зберігання та придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Вказані обставини, на думку слідчого судді свідчать про існування ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак запобіжний захід у виді тримання під вартою застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України на думку слідчого судді не доведений, оскільки не встановлені яким чином та на яких саме свідків має можливість незаконно впливати підозрюваний.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству.

Ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачена можливість призначення суворого покарання у виді позбавлення волі, запроваджений воєнний стан об`єктивно створюють певний ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду.

У той же час, підозрюваний має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні малолітню дитину, раніше не засуджений, вчинив злочин вперше. Наявність інформації щодо розпочатого досудового розслідування відносно підозрюваного щодо іншого кримінального правопорушення ймовірно підвищує, вказані слідчим ризики, у той же час відсутні будь-які відомості щодо неналежної процесуальної поведінки підозрюваного у іншому кримінальному провадженні, яке розпочате 07.07.2023 року.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим та прокурором не доведена неможливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу. На думку суду застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту є достатнім запобіжним заходом, який може запобігти встановленим ризикам.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183,184, 194, 309, 395 КПК України,

УXВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12024082050000838 від 29.04.2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.

Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід вигляді цілодобового домашнього арешту, а саме з 01.05.2024 року по 29.06.2024 включно, у межах строку досудового розслідування, за адресою АДРЕСА_2

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України такі обов`язки:

- не залишати місце свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- з`являтися за викликом до слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_6 положення ч.5 ст.181 КПК України, згідно з якими працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтись в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.

Ухвалу суду направити для виконання органам Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення, підозрюваним, який тримається під вартою в той же строк з дня отримання повного тексту ухвали.

Оголошення повного тексту ухвали 02 травня 2024 р. о 15 год. 30 хв.

Суддя: ОСОБА_1