Рішення
від 19.10.2023 по справі 505/3189/18
КОТОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 505/3189/18

Провадження № 2/505/181/2023

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19.10.2023 року м.Подільськ Одеської області

Котовський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючоїсудді Павловської Г.В.,

за участю секретарів судового засіданняШевчук С.В., ОСОБА_1 , ОСОБА_2

за участю представника позивача адвоката Цуркана О.О.

представника відповідача адвоката Цінчик В.М.

представника відповідача ОСОБА_3

представника відповідача адвоката Мотуренко Ю.А.

за відсутності позивача ОСОБА_4

за відсутності представників позивача адвокатів Банташа Д.С., Колосовича В.В. та ОСОБА_5

за відсутності третьої особи - Голови первинної профспілкової організації Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» Приходько О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Подільську Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», третя особа Голова первинної профспілкової організації Приватного акціонерного товариства «Національної енергетичної компанії «Укренерго» Приходько Олександр Микитович про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди-, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_4 , в особі представника адвоката Банташа Д.С. звернувся до Котовського міськрайонного суду Одеської області з позовом до Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди та просить:

1. Визнати незаконним і скасувати наказ ДП НЕК Укренерго від 31.08.2018 року № 661-к Про звільнення ОСОБА_4 , інспектора (із дипломом спеціаліста) з внутрішнього контролю відділу внутрішнього контролю відокремленого підрозділу Укренергосервіс ДП НЕК Укренерго, робоче місце: м. Київ, вул. Симона Петлюри 27, якого звільнено з роботи на підставі п.1 ст.40 Кодексу України про працю України, у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці.

2.Поновити ОСОБА_4 на посаді інспектора (із дипломом спеціаліста) з внутрішнього контролю відділу внутрішнього контролю відокремленого підрозділу Укренергосервіс ДП НЕК Укренерго робоче місце: м. Одеса, вул. Коблевська, 11, з 01.09.2018 року та зобов`язати державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» перевести ОСОБА_6 на посаду інспектора (із дипломом спеціаліста) з внутрішнього контролю відділу внутрішнього контролю відокремленого підрозділу Укренергосервіс ДП НЕК Укренерго робоче місце: м. Одеса, вул.Коблевська, 11.

3.У випадку відсутності на момент поновлення посади інспектора (із дипломом спеціаліста) з внутрішнього контролю відділу внутрішнього контролю відокремленого підрозділу Укренергосервіс ДП НЕК Укренерго робоче місце: м. Київ, вул. Симона Петлюри 27, з 01.09.2018 року та зобов`язати державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» перевести ОСОБА_4 на посаду інспектора (із дипломом спеціаліста) з внутрішнього контролю відділу внутрішнього контролю відокремленого підрозділу Укренергосервіс ДП НЕК Укренерго робоче місце: м. Київ, вул. Симона Петлюри 27.

4.У випадку відсутності на момент поновлення посади інспектора (із дипломом спеціаліста) з внутрішнього контролю відділу внутрішнього контролю відокремленого підрозділу Укренергосервіс ДП НЕК Укренерго робоче місце: м.Одеса, вул. Коблевська, 11, здійснити з 01.09.2018 року формальне поновлення ОСОБА_4 на посаді інспектора (із дипломом спеціаліста) з внутрішнього контролю відділу внутрішнього контролю відокремленого підрозділу Укренергосервіс ДП НЕК Укренерго робоче місце: м. Київ, вул. Симона Петлюри 27, та перевести на посаду інспектора (із дипломом спеціаліста) з внутрішнього контролю відділу внутрішнього контролю відокремленого підрозділу Укренергосервіс ДП НЕК Укренерго робоче місце: м. Київ, вул. Симона Петлюри 27.

5.Стягнути з ДП НЕК Укренерго на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 01 вересня 2018 року по день ухвалення судового рішення, шляхом перерахування у безготівковій формі на поточний рахунок № НОМЕР_1 , який закріплено банком за заробітною карткою № НОМЕР_2 за ОСОБА_4 , ІПН НОМЕР_3 , Банк утримувач - ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО №305299, код ЄДРПОУ № 14360570.

6.Стягнути з ДП НЕК Укренерго на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 70000,00 (сімдесят тисяч) гривень, шляхом перерахування у безготівковій формі на поточний рахунок № НОМЕР_1 , який закріплено банком за заробітною карткою № НОМЕР_2 за ОСОБА_4 , ІПН НОМЕР_3 , Банк утримувач - ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО №305299, код ЄДРПОУ № 14360570.

7.Стягнути з ДП НЕК Укренерго на користь ОСОБА_4 вихідну допомогу, яка передбачена ст. 44 КЗпП України у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку, шляхом перерахування його у безготівковій формі на поточний рахунок № НОМЕР_1 , який закріплено банком за заробітною карткою № НОМЕР_2 за ОСОБА_4 , ІПН НОМЕР_3 , Банк утримувач - ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО №305299, код ЄДРПОУ № 14360570.

8.Допустити рішення до негайного виконання в частині поновлення на роботі.

9.Допустити рішення до негайного виконання в частині виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Позовна заява мотивована тим, що згідно наказу Державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго від 05.02.2016 року № 83-к позивача прийнято на посаду головним фахівцем сектора економічної безпеки служби економічної та внутрішньої безпеки.

23.03.2017 року згідно наказу ДП НЕК Укренерго № 84-к ОСОБА_4 переведено на посаду професіонала з фінансово-економічної безпеки групи економічної безпеки відділу економічної та внутрішньої безпеки ДП «НЕК» «Укрнерго».

21.11.2017року згіднонаказу ДПНЕК Укренерго№ 570-к ОСОБА_4 переведено напосаду інспектора (із дипломом спеціаліста) з внутрішнього контролю відділу внутрішнього контролю відокремленого підрозділу Укренергосервіс ДП НЕК Укренерго.

Наказом т.в.о. директора ДП НЕК Укренерго Ковальчука В.В. від 14.06.2018 №212-к/оп «Про зміни в організації виробництва і праці ДП «НЕК «Укренерго» із організаційної структури відокремленого підрозділу «Укренергосервіс» виведено структурний підрозділ: Відділ внутрішнього контролю.

Того ж дня, 14.06.2018 року, ОСОБА_7 видано наказ № 213-к/оп «Про скорочення штату ДП «НЕК «Укренерго», яким виведено із штатного розпису у тому числі посаду інспектора (із дипломом спеціаліста) з внутрішнього контролю відділу внутрішнього контролю відокремленого підрозділу Укренергосервіс ДП НЕК "Укренерго.

Наказом директора з управління персоналом ДП НЕК Укренерго ОСОБА_8 від 14.06.2018 № 416-к «Про наступне вивільнення» вирішено підготувати попередження про наступне вивільнення у зв`язку із змінами в організації праці і зміною організаційної структури.

15.06.2018 року позивача попереджено про вивільнення (про зміну істотних умов праці) та повідомлено, що у разі відмови від переведення на іншу роботу за відповідною професією чи спеціальністю або у зв`язку з її відсутністю його буде звільнено 16.08.2018 року з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України. При ознайомленні з зазначеним попередженням ОСОБА_4 вказав на ньому «у зв`язку з ненаданням необхідної інформації стосовно заборонованих посад прошу надати повний перелік вакансій із зазначенням посадових окладів. Дата 15.06.2018 року, підпис» однак жодної відповіді з боку адміністрації ДП НЕК «Укренерго» на зазначені недоліки та прохання ОСОБА_4 отримано не було.

Також 15.06.2018 року йому був наданий перелік вакантних посад по ДП «НЕК «Укренерго», який був неповний, в переліку не зазначено інформацію щодо посадових окладів.

Наказом директора з управління персоналом ДП «НЕК «Укренерго» ОСОБА_9 від 16.08.2018 №605-к «Про перенесення дати звільнення» перенесено дату звільнення працівників відділу внутрішнього контролю, в тому числі і ОСОБА_4 .

21.08.2018 року ОСОБА_4 наданий перелік вакантних посад від 20.08.2018 року по ДП «НЕК «Укрнерго», у зв`язку з цим ОСОБА_4 у попередженні від 15.06.2018 року здійснив два записи: Про ознайомлення з новим переліком вакансій і надав згоду на переведення його на посаду Керівника груп адміністрування процедур приєднання департаменту розвитку електроенергії.

31.08.2018 року ОСОБА_4 був наданий перелік вакантних посад від 31.08.2018 року по ДП «НЕК «Укрнерго», у звязку з чим ОСОБА_4 на переліку вакантних посад від 314.08.2018 року здійснив запис про ознайомлення з переліком посад та надання згоди на переведення його на посаду, з якою він погодився 21.08.2018, тобто на посаду Керівника групи адміністрування процедур приєднання департаменту розвитку ринку електроенергії.

Не зважаючи на його згоду на переведення на посаду Керівника групи адміністрування процедур приєднання департаменту розвитку ринку електроенергії, всупереч діючого законодавства, наказом ДП «НЕК «Укренерго» від 31.08.2018 року № 661-к «Про звільнення ОСОБА_4 , інспектора (із дипломом спеціаліста) з внутрішнього контролю відділу внутрішнього контролю відокремленого підрозділу «Укренергосервіс» ДП «НЕК «Укренерго», робоче місце: м.Київ вул.Симона Петлюри 27, звільнено з роботи на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу України про працю України, у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці.

Позивач вказав, що зазначений Наказ ДП НЕК Укренерго від 31.08.2018 року № 661-к є протиправним, таким, що порушує його законні права та інтереси і підлягає скасуванню з наступних підстав:

- Наказ ДП НЕК Укренерго від 31.08.2018 року № 661-к Про звільнення видано неуповноваженою особою, яка не мала на це відповідних повноважень - директором з управління персоналом ОСОБА_8 . Проте, пунктом 8.8.9 Статуту, затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 12.09.2017 № 599 та погодженого головою профспілкової організації ДП НЕК Укренерго, чітко визначено, що рішення про прийняття на роботу та звільнення з роботи працівників приймає директор. Делегування даних повноважень іншим особам Статутом не передбачено.

- ДП НЕК Укренерго мало можливість перевести його на іншу посаду, але, навпаки, завадило залишенню його на роботі. Попри обов`язок роботодавця вжити заходів до збереження його працевлаштування відповідач запропонував йому неповний перелік наявних на підприємстві посад, які працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду.

Більш того, згодом спочатку 21 серпня 2018 року, а потім 31.08.2018 року отримавши згоду позивача на переведення його на іншу посаду «Керівника групи адміністрування процедур приєднання департаменту розвиту ринку електроенергії, в той же день звільнив його на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України.

Так, йому був наданий перелік вакантних посад по ДП «НЕК «Укренерго» станом на 01.06.2018 року, який не містив повної інформації, зокрема не зазначено розмір посадових окладів, відсутній пункт 13, що не давало йому змоги зробити вільний вибір посади відповідно до його освіти, та досвіду роботи.

Після цього, жодної вакансії та оновленого переліку вакантних місць до 21.08.2018 йому запропоновано не було. Хоча відомо, згідно інформаційного дайджесту призначення місяця та телефонного довідника підприємства, керівництво підприємства переводило та приймало на посади людей, які не було віднесено до вищевказаного переліку, та які було введено після його попередження про вивільнення. Новий перелік вакантних посад по ДП «НЕК «Укрненерго» на 20.08.2018 року було надано лише після засідання профспілкового комітету, яке відбулося 14.08.2018 року.

31.08.2018 року йому надано повідомлення за підписом директора з управління персоналом ОСОБА_10 з пропозицією про переведення на іншу роботу, в якому зазначено, що згідно наказу від 16.08.2018 № 605-к дату звільнення перенесено на 31.08. 2018 року він погодився на переведення на запропоновану посаду. Викладені обставини підтверджуються особистим його підписом на листі повідомленні від 15.06.2018 року.

Попри цей факт наказом ДП «НЕК «Укрненерго» від 31.08.2018 № 661-к Про звільнення його звільнено з роботи на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.

- ДП НЕК Укренерго порушено процедуру отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації на звільнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 49-4 КЗпП України ліквідація, реорганізація підприємств, зміна форм власності або часткове зупинення виробництва, що тягнуть за собою скорочення чисельності або штату працівників, погіршення умов праці, можуть здійснюватися тільки після завчасного надання професійним спілкам інформації з цього питання, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про строки проведення звільнення. Власник або уповноважений ним орган не пізніше трьох місяців з часу прийняття рішення проводить консультації з професійними спілками про заходи щодо запобігання звільненню чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення.

Позивач зазначив, що усупереч вказаним вимогам закону Відповідач із зверненням щодо проведення консультацій з питань скорочення чисельності або штату працівників до профспілкового комітету підприємства не звертався.

14.08.2018 року його було запрошено на засідання профспілкового комітету підприємства на якому розглядалося подання директора з управління персоналом ОСОБА_8 від 24.07.2018 про надання згоди на звільнення працівників відділу внутрішнього контролю відокремленого підрозділу Укренергосервіс ДП НЕК Укренерго, у тому числі і його. На засіданні було вказано, що він відмовився від запропонованих вакансій та взагалі від працевлаштування на підприємстві, що є недостовірними даними. Оскільки жодних підтверджень відмов працівників не було, у тому числі і його, профспілковим комітетом розгляд вищевказаного подання було відкладено, витребувано у роботодавця особові справи працівників та додаткові документи. Повторно на засідання профспілкового комітету його не запрошували.

Вищевикладене свідчить, що згода профспілкового комітету на його звільнення не надавалася. Відсутність згоди профкому підприємства підтверджується виданим Відповідачем наказом від 16.08.2018 № 605-к та № 612-к, яким у зв`язку з відсутністю погодження або обґрунтованої відмови профспілкової організації щодо розірвання трудового договору із працівником, дату звільнення було перенесено на 31.08.2018 року.

Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивач зазначив, що згідно з ч.ч.1,2 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше олдного року, не з вини працівника, орган який розглядає трудовий спір виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Позивач зазначив, що його заробітна плата за два місяці, що передували звільненню складає червень 2018 року 25494,85 грн., кількість робочих днів 21, липень 2018 року 24940,85 грн., кількість робочих днів 22. Середньоденний заробіток становить 1172,92 за один день вимушеного прогулу.

Щодо відшкодування моральної шкоди заподіяної порушенням трудових прав, позивач, з посиланням наст.23 ЦК України,ст.237-1 КЗпПУта з урахуванням постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», вказав, що внаслідок порушення відповідачем трудового законодавства його життєвий уклад зазнав суттєвих змін, а саме: він залишився без єдиного джерела заробітку, втратив нормальні життєві зв`язки, у зв`язку з втратою роботи, усталений спосіб життя, налагоджений спокійний побут, впевненість у майбутньому. Він був вимушений покинути місце свого проживання у місті Одеса та переїхати до м. Подільськ Одеської області з метою пошуку нової роботи.

Крім того у нього є малолітня дитина, якій він допомагає та утримує, через порушення відповідачем трудового законодавства залишився без коштів для існування і позбавлений можливості надавати допомогу своїй дитині.

Усі викладені обставини вимагають від нього значних додаткових зусиль для організації свого теперішнього життя. Такі життєві обставини спричиняють йому доволі глибокі та болісні моральні страждання.

Незаконними діями Відповідача йому завдано душевного болю, відчуттів зневаги і приниження, пригнічення та образи, підриву його авторитету і репутації серед колег, рідних та друзів. Тому вважає, що розмір моральної шкоди 70000.00 грн. є розумним і справедливим.

Таким чином, позивач вважає його звільнення незаконним, а він має бути поновлений на посаді зі стягненням з відповідача на його користь середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

26.10.2018р. ухвалою судді Котовського міськрайонного суду Одеської області Павловської Г.В. позовну заяву ОСОБА_4 прийнято до розгляду, розгляд цивільної справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

06.12.2018р. до суду надійшов відзив ДП «НЕК «Укренерго» на позовну заяву ОСОБА_4 , в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Так, у відзиві, зокрема, вказано, що позивача дійсно було звільнено із займаної посади згідно з наказом ДП «НЕК «Укренерго» від 31.08.2018р. №661-к «Про звільнення» у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці на підставі п.1ст.40 КЗпПУ.

Відповідно до наказу ДП «НЕК «Укренерго» від 14.06.2018 № 212-к/оп «Про зміни в організації виробництва і праці» структурний підрозділ - відділ внутрішнього контролю відокремленого підрозділу «Укренергосервіс», в якому працював позивач, виведено із організаційної структури ДП «НЕК «Укренерго».

Наказом ДП «НЕК «Укренерго» від 14.06.2018 № 213-к/оп «Про скорочення штату» у тому числі посаду позивача - інспектор (з дипломом спеціаліста) з внутрішнього контролю відділу внутрішнього контролю відокремленого підрозділу і Укренергосервіс» ДП «НЕК «Укренерго» виведено зі штатного розпису керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців, робітників та непромислового персоналу апарату управління ДП «НЕК «Укренерго».

У зв`язку з викладеним, 15.06.2018 позивача попереджено про наступне вивільнення (про зміну істотних умов праці) та роз`яснено, що у разі відмови від переведення на іншу роботу за відповідною професією чи спеціальністю або у зв`язку з її відсутністю позивача буде звільнено з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України. Факт особистого ознайомлення позивача із вказаним попередженням визнається самим позивачем (про що зазначено у позовній заяві) та підтверджується його підписом про ознайомлення із попередженням про вивільнення.

Зміст вищезазначених наказів був доведений до відома позивача під час ознайомлення із попередженням про вивільнення (про зміну істотних умов праці).

Щодо твердження позивача про видання наказу ДП «НЕК «Укренерго» від 31.08.2018 року №661-к «Про звільнення» неуповноваженою на це особою, зазначив, що у відповідності до п. 1.4 посадової інструкції інспектора (з дипломом спеціаліста) відділу внутрішнього контролю відокремленого підрозділу «Укренергосервіс» інспектор призначається на посаду, переміщується та звільняється з посади наказом ДП «НЕК «Укренерго».

Відповідно до пп. 8.8.9 п. 8.8 Статуту ДП «НЕК «Укренерго» директор підприємства у встановленому порядку та з урахуванням вимог цього Статуту та Галузевої угоди приймає рішення про прийняття на роботу та звільнення з роботи працівників підприємства, забезпечення ведення обліку кадрів, встановлення системи заохочень та накладення стягнень на працівників підприємства, розподіл обов`язків та напрямків діяльності підприємства, які закріплюються за відповідними працівниками підприємства.

Згідно з посадовою інструкцією директора з управління персоналом ДП «НЕК Укренерго» останній є функціональним керівником працівників ДП «НЕК Укренерго» в частині виконання функцій з управління персоналом, в тому числі: з кадрового обліку, підбору, найму, переведення та звільнення персоналу тощо.

На виконання вищевикладеного керівник підприємства уповноважив директора з управління персоналом ОСОБА_8 на звільнення працівників ДП НЕК «Укренерго» відповідно до її функціональних обов`язків, що підтверджується довіреністю від 13.06.2018 № 85.

При цьому зауважили, що жодних заборон щодо делегування вищезазначених повноважень директора та їх виконання особисто останнім ні Статут, ні діюче законодавство не містить. Навпаки, Статутом ДП «НЕК «Укренерго» передбачено право директора підприємства здійснювати розподіл наданих йому повноважень, у тому числі повноважень щодо звільнення позивача.

Таким чином, позивача звільнено уповноваженою на це особою, яка діяла від імені та в інтересах ДП «НЕК «Укренерго», в порядку, визначеному чинним законодавством.

Обґрунтовуючи позов позивач зазначає, що відповідач мав можливість перевести позивача на іншу роботу, але, навпаки, завадив залишенню його на роботі. Також позивач стверджує про надання згоди на переведення на іншу роботу.

Проте, зміни в організації виробництва і праці, а саме скорочення штату працівників, у тому числі посади позивача, дійсно мало місце, та крім наказів від 14.06.2018 № 212-к/оп, від 14.06.2018 № 213-к/оп, від 14.06.2018 № 416-к підтверджується штатним розписом керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців, робітників та непромислового персоналу апарату управління ДП «НЕК «Укренерго» на 2017 рік, що введений в дію з 01.11.2017, а також штатним розписом керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців, робітників та непромислового персоналу апарату управління ДП «НЕК «Укренерго» на 2018 рік, що введений в дію з 01.09.2018.

Так, з аналізу штатного розпису, введеного в дію з 01.09.2018, та штатного розпису, який діяв до прийняття рішення про виведення відділу внутрішнього контролю з організаційної структури відокремленого підрозділу «Укренергосервіс» вбачається, що новим штатним розписом не передбачені ні відділ внутрішнього контролю відокремленого підрозділу «Укренергосервіс», ні посада інспектора (з дипломом спеціаліста) з внутрішнього контролю відділу внутрішнього контролю відокремленого підрозділу «Укренергосервіс».

Працівники виведеного з організаційної структури ДП «НЕК «Укренерго» підрозділу, в тому числі і позивач були повідомлені роботодавцем про майбутнє вивільнення та звільнені у відповідності до вимог чинного законодавства. Частина працівників відділу внутрішнього контролю ВП «Укренергосервіс» ( ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ), в якому працював позивач, після попередження про майбутнє вивільнення скористалися правом на звільнення за угодою сторін та були звільнені згідно з п. 1 ст.36 КЗпП України, що підтверджується наказами від 19.06.2018 №№ 432-к, 433-к, 434-к, від 21.06.2018 № 442-к, від 19.07.2018 № 522-к. Інші працівники зазначеного з відділу ( ОСОБА_4 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_6 , ОСОБА_20 ) звільнені у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці за п. 1 ст. 40 КЗпП країни, що підтверджується наказами від 31.08.2018 №№ 661-к, 662-к, 663-к, 664-к, 687-к.

Таким чином, факт скорочення штату працівників ДП «НЕК «Укренерго» підтверджується.

При цьому наголошено, що, виходячи з положеньГосподарського кодексу України, підприємство має право самостійно визначати свою організаційну структуру і встановлювати чисельність працівників та штатний розпис.

В силу викладеного, відповідач законодавчо наділений правом самостійно формувати штат і структуру підприємства, змінювати чисельність працівників певного фаху і кваліфікації, зменшувати чи збільшувати чисельність штатних посад, а також здійснювати звільнення працівників, що не забороняє одночасного прийняття на роботу працівників іншого фаху і кваліфікації. Зазначене в ч. 3 ст. 64 ГК України право є абсолютним та не піддягає обмеженому трактуванню.

Нормами трудового законодавства не передбачено право суду перевіряти доцільність скорочення працівників, оскільки власник підприємства або уповноважений ним орган самостійно вирішує питання організаційної структури, чисельності та штатів працівників, ці питання стосуються суто внутрішньої господарської діяльності окремого суб`єкта господарювання і не є предметом доказування у судових спорах.

На застосуванні відповідно правової позиції наголошує Верховний Суд України (ухвала від 28.01.2009 року у справі №6-1429св08).

На виконання ч. 2 ст. 40 та ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України відповідач пропонував під розписку позивачу іншу роботу. Так, одночасно з попередженням про вивільнення від 15.06.2018 Позивача ознайомлено з переліком вакантних посад які відповідали його професії та спеціальності, а також з іншою роботою, наявною на підприємстві. Також, 21.08.2018 та 31.08.2018 позивача повторно під розписку ознайомлено з переліком вакансій ДП НЕК «Укренерго». У першому та в наступних випадках від запропонованої роботи позивач відмовився, згоду на переведення на посаду яка відповідала його кваліфікаційним вимогам, досвіду, напряму підготовки у відповідній електроенергетичній сфері не надав. Актом від 31.08.2018 року зафіксовано факт ненадання позивачем згоди на переведення на вакантні посади.

При наявності відмови позивача від переведення на іншу роботу згідно з запропонованими вакансіями, позивач підлягав звільненню відповідачем відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Таким чином, відповідач, як роботодавець, виконав свої зобов`язання, передбачені ч. 2 ст. 40 та ч. З ст. 49-2 КЗпП України, у тому числі запропонував всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам (професії чи спеціальності позивача, іншу роботу), які існували в ДП «НЕК «Укренерго», незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник ОСОБА_4 , який вивільнювався, працював.

Відповідач зауважив, що при звільненні позивача також не було порушено вимоги ст. 42 КЗпП України, відповідно до якої при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Оскільки у відповідача відбулась зміна організаційної структури, із якої виключено відділ внутрішнього контролю відокремленого підрозділу «Укренергосервіс», а також посаду, яку обіймав позивач, підстав для застосування положень ст. 42 КЗпП України не було.

Щодо надання профспілковою організацією ДП «НЕК «Укренерго» згоди на вивільнення позивача за п. 1 ст. 40 КЗпП України відповідач звернув увагу на наступне.

Згідно ізст.43КЗпПУкраїнирозірвання трудовогодоговорузпідстав,передбаченихпунктами1(крімвипадкуповноїліквідації підприємства,установи,організації),2-5,7статті40іпунктами2і3статті41цьогоКодексу,можебутипроведено лишезапопередньоюзгодою виборногооргану(профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником.

На виконання вищевикладеного, враховуючи, що позивач був членом діючої на підприємстві профспілкової організації, відповідач звернувся з поданням від 24.07.2018 № 21 про звільнення працівників, які вивільнюються (у тому числі позивача), що було отримане головою профспілкової організації 26.07.2018.

Вимогами ч. 5 ст. 43 КЗпП України встановлено, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору.

Беручи до уваги, що подання про надання згоди на звільнення позивача отримане профспілковою організацією 26.07.2018, то згідно з вимогами ст. 43 КЗпП України профспілкова організація була зобов`язана розглянути вказане подання у термін до 10.08.2018 та повідомити про прийняте рішення не пізніше 13.08.2018.

Проте, по спливу зазначених строків профспілкова організація про прийняте рішення відповідача не повідомила, відповіді на подання про надання згоди на звільнення працівників за п. 1 ст. 40 КЗпП України не надала.

Разом з тим листами від 15.08.2018 № 15 та від 16.08.2018 № 16 профспілкова організація повідомила відповідача про необхідність надання додаткової інформації для своєчасного прийняття рішення стосовно розгляду подання від 24.07.2018 № 21. При цьому, запитувана інформація була надана профспілковій організації листом ДП «НЕК «Укренерго» від 21.08.2018 № 01/34054. Оскільки станом на 30.08.2018 про прийняте рішення профспілкова організація не повідомила відповідача, останній листом від 30.08.2018 № 01/35185 повторно звернувся з проханням надати обґрунтовану відповідь щодо можливості розірвання трудового договору з працівниками відділу внутрішнього контролю відокремленого підрозділу «Укренергосервіс», що вивільнювалися за п. 1 ст.40 КЗпП України. Про розгляд зазначених листів профспілкова організація відповідача не повідомляла.

У зв`язку з тим, що профспілкова організація порушила встановлений ст. 43 КЗпП України порядок розгляду подання на звільнення працівників, відповідач вважає, що профспілкова організація надала згоду на розірвання трудового договору з позивачем, що відповідає ч. 5 ст. 43 КЗпП України.

Також звертає увагу, що передбачений ст. 49-4 КЗпП України обов`язок щодо проведення спільних консультацій з професійними спілками про заходи, спрямовані на пом`якшення наслідків будь-якого звільнення виникає у роботодавця лише в разі ліквідації, реорганізації підприємств, зміни форм власності або при частковому зупиненні виробництва.

Водночас, скорочення посад відділу внутрішнього контролю відокремленого підрозділу «Укренергосервіс» ДП «НЕК «Укренерго» не було пов`язане з ліквідацією, реорганізацією ДП «НЕК «Укренерго» як підприємства, зміною форми власності чи частковим зупиненням виробництва.

В даному випадку мала місце ліквідація структурного підрозділу в організаційній структурі відповідача. Відповідне рішення було прийняте відповідачем на підставі вимог ст. 64 ГК України з метою підсилення контролю за здійсненням економічної та господарської діяльності, оптимізації бізнес-процесів, скорочення витрат тощо.

Отже, відповідач не був зобов`язаний проводити попередні консультації з профспілковою організацією в порядку ст. 49-4 КЗпП України.

Щодо відшкодування моральної шкоди відповідач зазначив наступне.

Згідно ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або повноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зав`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що внаслідок порушення відповідачем трудового законодавства життєвий уклад позивача зазнав суттєвих змін: він залишився без єдиного джерела заробітку, втратив нормальні життєві зв`язки у зв`язку з втратою роботи, усталений спосіб життя, налагоджений спокійний побут, впевненість у майбутньому. Водночас яких саме змін у житті позивач зазнав та в чому саме вони проявляються (яким чином) не пояснив, і всупереч п. 4 постанови Пленуму належних доказів не надав.

Визначаючи розмір заподіяної моральної шкоди в 70 000,00 грн. позивач, в порушення засад розумності та справедливості, не обґрунтував з чого він при цьому виходив.

Як було зазначено вище, позивач був звільнений за п. 1 ст. 40 КЗпП України, з чим було проведено повний та своєчасний розрахунок. Порушень на які посилається позивач зі сторони відповідача вчинено не було.

Враховуючи, що по відношенню до інших позовних вимог, які в даному випадку задоволенню не підлягають, відшкодування моральної шкоди є похідною позовною вимогою, а отже, підстави для її задоволення також відсутні.

Крім того, дотримання ДП «НЕК Укренерго» вимог чинного трудового законодавства при вивільненні ОСОБА_4 підтверджується актом інспекційного відвідування від 28.09.2018 №КВ 1139/57/АВ, складений інспектором праці Головного управління Держпраці у Київській області Куліш Н.І.

Так, під час проведення інспекційної перевірки інспектором праці встановлено, що в період з 14.06.2018 по 03.07.2018 всі працівники відділу внутрішнього контролю відокремленого підрозділу «Укренергосервіс» були повідомлені про вивільнення, в тому числі ОСОБА_4 - 15.06.2018.

Після попередження про вивільнення ОСОБА_19 , ОСОБА_4 , ОСОБА_21 , ОСОБА_18 були ознайомлені з переліком вакансій по підприємству. За результатами ознайомлення із запропонованими роботодавцем вакантними посадами працівники зазначали в попередженні про вивільнення лише той факт, що перелік вакантних посад був наданий без зазначення посадових окладів. Інформація про посадові оклади не була надана працівникам в складі переліку вакантних посад, оскільки згідно з Положенням про комерційну таємницю конфіденційну інформацію ДП «НЕК «Укренерго», затвердженим наказом від 09.01.2018 № 4 інформація про заробітну плату, штатний розпис керівників, професіоналів, фахівців і технічних службовців становлять конфіденційну інформацію підприємства. Працівникам було роз`яснено, що обравши посаду з переліку, вони можуть ознайомитись з посадовою інструкцією, а також посадовим окладом в індивідуальному порядку, звернувшись до представника відділу організації праці і управління винагородами.

Як вбачається з матеріалів справи роботодавець запропонував працівникам відділу внутрішнього контролю відокремленого підрозділу «Укрненргосервіс» ДП «НЕК «Укренерго» вакансії, які існували в ДП «НЕК «Укрнерго» станом на 01.06.2018, 20.08.2018 та 31.08.2018.

Оскільки чинне трудове законодавство зобов`язує роботодавця запропонувати вакансії, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював ДП «НЕК «Укренерго» є таким, що виконав обов`язок по працевлаштуванню працівників. Проте, працівники відділу внутрішнього контролю відокремленого підрозділу «Укренергосервіс» ДП «НЕКУ «Укренерго» не скористались пропозицією переведення на вакантні посаді.

На переконання відповідача акт інспекційного відвідування від 28.09.2018 № КВ 1139/57/АВ є належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом, що спростовує позовні вимоги позивача.

Позивач не довів факт незаконності його звільнення відповідачем за п. 1 ст. 40 КЗпП України, не обґрунтував наявність порушення відповідачем порядку вивільнення працівників, а також не довів факт заподіяння йому моральної шкоди належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами в розумінні ст.ст. 77-80 ЦПК України. При цьому відповідач навпаки довів законність звільнення позивача.

Представник ДП «НЕК «Укрненерго» через канцелярію Котовського міськрайонного суду Одеської області за вх.№2497 від 18.02.2019 року надав додаткові пояснення до відзиву.

Так, у позовній заяві ОСОБА_4 , обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що за наявності його згоди на переведення на посаду керівника групи адміністрування процедур приєднання Департаменту розвитку ринку електроенергії, Відповідачем видано наказ № 661-к від 31.08.18 про звільнення позивача за п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України - у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, виданням якого Відповідач порушив вимоги діючого законодавства та не вжив заходів щодо збереження зайнятості Позивача.

Із зазначеними доводами Позивача ДП «НЕК Укренерго» не погоджується, вважає, що вони не відповідають дійсності, спростовуються обставинами та доказами у справі, а Відповідачем, як роботодавцем, вжито всіх можливих заходів для працевлаштування (переведення) ОСОБА_4 в межах підприємства.

Так, частиною 2 ст. 40 КЗпП України встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно з ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги ч. 2 ст. 40, ч. З ст. 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01.07.2015 у справі № 6-491цс15.

Як зазначалося Відповідачем у поданому відзиві, наказом ДП «НЕК «Укренерго» від 14.06.18 за № 212 к/оп виведено із організаційної структури відокремленого підрозділу «Укренергосервіс» структурний підрозділ: Відділ внутрішнього контролю.

Наказом ДП «НЕК «Укренерго» від 14.06.18 за № 213 к/оп «Про скорочення штату ДП «НЕК «Укренерго» виведено із штатного розпису підприємства посади працівників Відділу внутрішнього контролю відокремленого підрозділу «Укренергосервіс», в тому числі посаду інспектора (з дипломом спеціаліста) з внутрішнього контролю, яку обіймав Позивач.

15.06.18 Позивача попереджено про виведення зі штатного розпису підприємства посади інспектора (з дипломом спеціаліста) з внутрішнього контролю, яку обіймав ОСОБА_4 (про зміну істотних умов праці), що засвідчено власним підписом ОСОБА_4 на попередженні.

Одночасно з попередженням про вивільнення (про зміну істотних умов праці) ОСОБА_4 15.06.18 запропоновано іншу роботу, наявну на підприємстві, та ознайомлено з переліком вакантних, що підтверджується його особистим підписом на попереджені від 15.06.18.

21.08.18 ОСОБА_4 повторно ознайомлено з переліком вакантних посад на підприємстві станом на 20.08.18, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_4 від 21.08.18 та його коментарем у попередженні про його згоду на переведення на посаду керівника групи адміністрування процедур приєднання (єдине вікно) Департаменту розвитку ринку електроенергії.

Посада керівника групи адміністрування процедур приєднання (єдине вікно) Департаменту розвитку ринку електроенергії ОСОБА_4 , при його ознайомлені 21.08.18 з переліком вакантних посад ДП «НЕК «Укренерго» станом на 20.08.18, не пропонувалася, оскільки дана посада не відповідає його професії та спеціальності.

Так, завдання, обов`язки, кваліфікаційні вимоги, права та відповідальність осіб, що займають або призначаються на посаду керівника групи адміністрування процедур приєднання (єдине вікно) Департаменту розвитку ринку електроенергії визначені посадовою інструкцією Керівника групи адміністрування процедур приєднання (єдине вікно) Департаменту розвитку ринку електроенергії, затвердженою директором з управління персоналом 17.07.18.

Пунктом 6 посадової інструкції встановлені кваліфікаційні вимоги до особи, яка призначається на посаду керівника групи. Згідно п. 6 посадової інструкції на посаду керівника групи призначається особа з повною вищою електротехнічною освітою, відповідного напрямку підготовки (спеціаліст, магістр), з вільним володінням англійською мовою, зі стажем роботи у сфері електроенергетики відповідно до електротехнічної освіти не менше року з останніх 3.

Відповідно до висновку начальника Департаменту розвитку ринку електроенергії Вишневського М.В., викладеного в його службовій записці адресованій Директору з управління персоналом ОСОБА_8 , посада керівника групи адміністрування процедур приєднання (єдине вікно) Департаменту розвитку ринку електроенергії не відповідає ні спеціальності, ні кваліфікації, ні досвіду ОСОБА_4 .

Таким чиномпосада «Керівникагрупи адмініструванняпроцедур приєднання(єдиневікно)Департаменту розвиткуринку електроенергії»провідному інспекторувідділу внутрішньогоконтролю відокремленогопідрозділу «Укренергосервіс»ДП «НЕК«Укренерго» ОСОБА_4 при йогоознайомлені 21.08.18з переліком вакантних посад станом на 20.08.18 не пропонувалася, оскільки зазначена посада не відповідає його професії та спеціальності, що підтверджується Актом від 21.08.18 за підписами: директора з управління персоналом ОСОБА_8 , начальника відділу економічної безпеки Департаменту економічної безпезпеки Чернишенко О.І., начальника відділу трудових і соціальних та обліку персоналу ОСОБА_22 .

В день звільнення 31.08.18, до видання оскаржуваного Позивачем наказу № 661-К, роботодавцем черговий раз запропоновано ОСОБА_4 (повідомлення від 31.08.18) переведення на іншу роботу, зокрема вакантні посади: професіонала з фінансово-економічної безпеки (робоче місце - м. Вінниця, вул. Івана Богуна, 5) групи фінансово-економічної безпеки електроенергетичних систем відділу економічної безпеки Департаменту економічної безпеки; диспетчера автомобільного транспорту відділу транспортного забезпечення відокремленого підрозділу «Укренергосервіс» ДП «НЕК «Укренерго»; водія транспортних засобів відділу транспортного забезпечення відокремленого підрозділу «Укренергосервіс» ДП «НЕК «Укренерго»; консультанта 1 категорії групи управління сервісами відділу управління сервісами та поліграфічних робіт Департаменту адміністративно-господарчої діяльності відокремленого підрозділу «Укренергосервіс» ДП «НЕК «Укренерго»; слюсара-сантехніка 6 розряду групи організації ремонтів та технічно експлуатації відділу експлуатації адміністративних будівель та споруд Департаменту адміністративно-господарчої діяльності відокремленого підрозділу «Укренергосервіс» ДП «НЕК «Укренерго».

Однак, ОСОБА_4 31.08.18 письмово не засвідчив свою відмову від переведення на запропоновану роботу, що підтверджується Актом від 31.08.18 за підписами ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_22 . Натомість у повідомленні від 31.08.18 зробив запис, що згоден з переведенням на посаду «яку зазначав у попередньому повідомленні 20.08.18», тобто посаду «Керівника групи адміністрування процедур приєднання (єдине вікно) Департаменту розвитку ринку електроенергії», яка йому не пропонувалася через відсутність у ОСОБА_4 відповідної спеціальності, кваліфікації та досвіду.

Таким чином, відповідач, як роботодавець, виконав свої зобов`язання, передбачені ч. 2 ст. 40 та ч. З ст. 49-2 КЗпП України, а тому оскаржуваний наказ від 31.08.2018 № 661-к «Про звільнення» є законним та правомірним, позовна заява ОСОБА_4 такою, що не підлягає задоволенню.

09.04.2019р. до суду від представника позивача адвоката Банташа Д.С. надійшла відповідь на відзив, в якій вказано про незгоду з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву.

Так, з приводу правомірності підписання оскаржуваного наказу директором з управління персоналом ОСОБА_8 позивач наголошує, що відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5 Про затвердження Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, зареєстрованого в Мінюсті України 22.06.2015 № 736/27181, наказ - це розпорядчий документ, що видається керівником підприємства, організації, установи на правах єдиноначальності й у межах своєї компетенції. Право на видання певного виду розпорядчого документа, зокрема наказу, закріплюється у Статуті установи і зумовлюється правовим статусом установи та порядком прийняття управлінських рішень (на підставі єдиноначальності або колегіальності).

Згідно з п. 8. Статуту ДП НЕК Укренерго, затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 12.09.2017 № 599, управління діяльністю підприємства здійснює директор, який є одноособовим виконавчим органом підприємства. У своїй діяльності директор підзвітний наглядовій раді та Уповноваженому органу управління. Директор самостійно вирішує питання діяльності підприємства, за винятком тих, що віднесені до виключної компетенції наглядової ради та Уповноваженого органу управління.

Пунктом 8.8.9 Статуту, чітко визначено, що рішення про прийняття на роботу та звільнення з роботи працівників, забезпечення обліку кадрів, встановлення системи заохочень та накладення стягнень на працівників, розподіл обов`язків та напрямків діяльності підприємства, приймає виключно директор.

Тобто, директор згідно статуту затверджує розподіл обов`язків, а не доручає виконання своїх обов`язків іншим службовим особам.

Пункт 1 статті 40 КЗпП України передбачає, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом.

Тобто, звільнення працівника може вважатися правомірним тільки якщо скорочення чисельності або штату працівників дійсно мало місце та роботодавець дотримався норм законодавства щодо вивільнення працівників.

Разом з тим, юридично і фактично реорганізації та ліквідації відділу внутрішнього контролю ВП «Укренергосервіс» ДП «НЕК «Укренерго» не відбулося. На сьогоднішній день у відділі внутрішнього контролю і надалі продовжують працювати ОСОБА_21 та інші, які працювали у відділі на час вивільнення позивача, що підтверджується даними телефонного довідника. Також факт діяльності та існування відділу підтверджується наказом директора з управління персоналом ДП НЕК Укренерго ОСОБА_8 від 31.10.2018 № 881-к «Про перенесення дати звільнення» (копії додаються). Цим наказом адміністрація ДП «НЕК «Укренерго» закріпила узгодження подальшої роботи працівника відділу внутрішнього контролю відокремленого підрозділу «Укренергосервіс» ДП «НЕК «Укренерго» ОСОБА_21 , чим визнала що наказ т.в.о. директора ДП НЕК Укренерго Ковальчука В.В від 14.06.2018 №212-к/оп «Про зміни в організації виробництва і праці ДП «НЕК «Укренерго» із організаційної структури відокремленого підрозділу «Укренергосервіс» виведено структурний підрозділ: Відділ внутрішнього контролю, та наказ від 14.06.2018 № 213-к/оп «Про скорочення штату ДП «НЕК «Укренерго», яким виведено із штатного розпису у тому числі посаду інспектора (із дипломом спеціаліста) з внутрішнього контролю відділу внутрішнього контролю відокремленого підрозділу Укренергосервіс ДП НЕК Укренерго, не вступили юридично і фактично в дію, що підтверджує та ще раз доводить законність вимог позивача та незаконність його звільнення з посади.

Позивач не погоджується також з доводами Відповідача щодо: відповідач, як роботодавець, виконав свої зобов`язання, передбачені ч. 2 ст. 40 та ч. З ст. 49-2 КЗпП України, у тому числі запропонував всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам (професії чи спеціальності позивача, іншу роботу), які існували в ДП НЕК Укренерго, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник ОСОБА_4 , який вивільнювався, працював».

Так, 14.06.2018 року були видані накази т.в.о. директора ДП НЕК Укренерго Ковальчука В.В. від 14.06.2018 № 212-к/оп «Про зміни в організації виробництва і праці ДП «НЕК «Укренерго», яким із організаційної структури відокремленого підрозділу «Укренергосервіс» виведено структурний підрозділ: Відділ внутрішнього контролю: наказ № 213-к/оп «Про скорочення штату ДП «НЕК «Укренерго», яким виведено із штатного розпису у тому числі посаду інспектора (із дипломом спеціаліста) з внутрішнього контролю відділу внутрішнього контролю відокремленого підрозділу Укренергосервіс ДП НЕК Укренерго; наказ директора з управління персоналом ДП НЕК Укренерго ОСОБА_8 від 14.06.2018 № 416-к «Про наступне вивільнення», яким вирішено підготувати попередження про наступне вивільнення у зв`язку із змінами в організації праці і зміною організаційної структури.

При цьому до видання цих наказів частина працівників відділу внутрішнього контролю була переведена до новоствореного відділу економічної безпеки, а саме ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 та інші, також вакантні посади були укомплектовані людьми, які до цього не працювали у ДП «НЕК «Укренерго» взагалі. Таким чином адміністрація проігнорувала першочергове право Позивача на працевлаштування закріплене ст. 42 КЗпП України.

15.06.2018 року ОСОБА_4 попереджено про вивільнення (про зміну істотних умов праці) та повідомлено, що у разі відмови від переведення на іншу роботу за відповідною професією чи спеціальністю або у зв`язку з її відсутністю його буде звільнено 16.08.2018 року з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Також, 15.06.2018 року ОСОБА_4 був наданий перелік вакантних посад по ДП «НЕК «Укрненрго», який був неповний (п/п №13 відсутній), в переліку не зазначено інформацію щодо посадових окладів.

При ознайомленні з зазначеним попередженням ОСОБА_4 вказав на ньому: «у зв`язку з ненаданням необхідної інформації стосовно запропонованих посад прошу надати повний перелік вакансій із зазначенням посадових окладів. Дата 15.06.2018 року, підпис».

Однак жодної відповіді з боку адміністрації ДП «НЕК «Укренерго» на зазначені недоліки, прохання, ОСОБА_4 отримано не було.

Далі, наказом директора з управління персоналом ДП «НЕ» «Укренерго» ОСОБА_8 від 16.08.2018 №605-к «Про перенесення дати звільнення», перенесено дату звільнення працівників відділу внутрішнього контролю, в тому числі і ОСОБА_4 .

21.08.2018 року ОСОБА_4 був наданий інший перелік вакантних посад від 20.08.2018 року по ДП «НЕК «Укренерго». У зв`язку з чим ОСОБА_4 у попередженні від 15.06.1018 року здійснив дві записи: «Про ознайомлення з новим переліком вакансій і надав згоду на переведення його на посаду Керівника групи адміністрування процедур приєднання департаменту розвитку ринку електроенергії.

Незважаючи на надану згоду позивачем 21.08.2018 року на переведення його на посаду керівника групи адміністрування процедур приєднання департаменту розвитку ринку електроенергії відповідач повторно 31.08.2018 року ОСОБА_4 надав новий перелік вакантних посад від 31.08.2018 року по ДП «НЕК «Укренерго», у зв`язку з чим ОСОБА_4 на переліку вакантних посад від 31.08.2018 року здійснив запис про ознайомлення з переліком посад та надання згоди на переведення його на посаду з якою він погодився 21.08.2018 року (тобто посаду Керівника групи адміністрування процедур приєднання департаменту розвитку ринку електроенергії).

Не зважаючи на згоду позивача на переведення на посаду Керівника групи адміністрування процедур приєднання департаменту розвитку ринку електроенергії в супереч діючого законодавства Наказом ДО «НЕК «Укренерго» від 31.08.2018 №661-к «Про звільнення» ОСОБА_4 звільнено з роботи на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу України про працю України, у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці.

Цуркан С.С., жодним чином не відмовлявся від запропонованих йому вакансій, натомість і 21.08.2018 і 31.08.2018 року надав свою згоду на переведення на посаду Керівника групи адміністрування процедур приєднання департаменту розвитку ринку електроенергії, що відповідачем було проігноровано.

Позивач додатково зауважив, що згідно інформаційного дайджесту «Призначення місяця» та телефонного довідника підприємства, що після надання переліку вакантних посад за червень 2018 року, стало відомо що адміністрація переводила та приймала на посади людей, які не було внесено до вищезазначеного переліку, та які було введено після попередження про вивільнення Позивача.

В інформаційному дайджесті «Призначення місяця» за червень 2018 року було вказано, що: 21.06.2018 відбулося призначення ОСОБА_28 на посаду начальника відділу ведення бази земельних ділянок та оформлення прав; 22.06.2018 ОСОБА_29 призначена на посаду керівника групи з процесного управління IT Департаменту технічної підтримки користувачів; 25.06.2018 керівником групи підтримки користувачів призначено ОСОБА_30 , та 26.06.2018 ОСОБА_31 призначено начальником відділу ведення договорів з учасниками ринку Департаменту розвитку ринку електроенергії, а ОСОБА_32 начальником відділу адміністрування документів третинного законодавства Департаменту розвитку ринку електроенергії.

Проте, відповідач стверджує, що позивач відмовився від запропонованої роботи та посилається на акт ненадання згоди на переведення на вакантні посади від 31.08.2018.

Позивачу природа цього акту не відома, в його присутності він не складався та він не відмовлявся на переведення на вакантні посади, як у день звільнення та і до нього.

Зазначені факти свідчать проте, що свої обов`язки, передбачені ч. 2 ст. 40 та ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України відповідач не виконав.

Також, позивач не погоджується з доводами Відповідача щодо отримання згоди профспілкової організації на розірвання з ним трудового договору.

Так, статтею 43 КЗпП України визначено, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 (крім випадків ліквідації підприємства, установи, організації) ст. 40 цього Кодексу може бути проведено лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членом якої є працівник.

14.08.2018 року Позивача вперше було запрошено на засідання профспілкового комітету підприємства на якому розглядалося подання директора з управління персоналом ОСОБА_8 від 24.07.2018 про надання згоди на звільнення працівників відділу внутрішнього контролю відокремленого підрозділу Укренергосервіс ДП НЕК Укренерго, у т.ч. ОСОБА_4 .

Позивач зазначив, що відповідно до частин 3, 4 ст. 43 КЗпП України подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником має бути розглянуто профкомом у п`ятнадцятиденний термін у присутності працівника, на якого воно винесено. Разом з тим, усупереч вказаним вимогам закону, розгляд вищевказаного подання відбувся з порушенням строку встановленого законом (15 діб).

На засіданні було вказано, що Позивач відмовився від запропонованих вакансій та взагалі від працевлаштування на підприємстві, що є недостовірними даними. Оскільки жодних підтверджень відмов працівників не було, у т.ч. Позивача, профспілковим комітетом розгляд вищевказаного подання було відкладено, витребувано у роботодавця особові справи працівників та додаткові документи. Повторно на засідання профспілкового комітету Позивача не запрошували.

Вищевикладене свідчить, що згода профспілкового комітету на звільнення Позивача не надавалася та звільнення відбулося в період проведення консультацій між профспілковим комітетом та адміністрацією ДП НЕК Укренерго.

Відсутність згоди профкому підприємства підтверджується виданим Відповідачем наказом від 16.08.2018 № 605-к, яким у зв`язку з відсутністю погодження або обґрунтованої відмови профспілкової організації щодо розірвання трудового договору із працівником, дату звільнення, було перенесено на 31.08.2018 року.

Крім того, у відповіді Голови первинної профспілкової організації ДП НЕК Укренерго Приходька О.М. від 08.10.2018 № 19, зазначено, що профспілковий комітет рішення щодо звільнення ОСОБА_4 на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України - не приймав.

Зазначене додатково підтверджується протоколом засідання Первинної профспілкової організації ДП «НЕК «Укренерго» № 34/1 від 14.08.2018 року і поясненнями наданими Головою Первинної профспілкової організації ДП «НЕК «Укренерго» від 23.11.2018 року наданими на адресу суду.

На засіданні колективу профспілкового комітету первинної організації ДП НЕК Укренерго ухвалено не приймати рішення про звільнення працівників відділу внутрішнього контролю підприємства (у т.ч. ОСОБА_4 ) у зв`язку з наявністю розбіжностей процедури звільнення з законодавчими актами України (протокол засідання від 14.08.2018 №34/1).

Стосовно заперечень відповідача з приводу відшкодування моральної шкоди.

Внаслідок порушення відповідачем трудового законодавства життєвий уклад позивача зазнав суттєвих змін, він залишився без єдиного джерела заробітку, втратив нормальні життєві зв`язки, у зв`язку із втратою роботи, усталений спосіб життя, налагоджений спокійний побут, впевненість у майбутньому, тому вважає справедливим визначити суму компенсації моральної шкоди у розмірі 70 000 грн.

Стосовно перевірок Головного управління Держпраці у Київській області, які підтверджують начебто додержання вимог трудового законодавства при вивільненні ОСОБА_4 .

За період з 06.07.2018 по 17.09.2018 Позивач та його колеги чотири рази звертались до Державної службі України з питань праці з заявами щодо проведення перевірки за фактом їх вивільнення.

В усіх заявах було зазначено, щодо проведення перевірки виключно і обов`язково за участю заявників та за усіма фактами вказаними в них, що є їх непохитним правом, також просили надати Акт перевірки усім заявникам.

До моменту отримання Відзиву від ДП «НЕК «Укренерго» з залученням до нього Акту перевірки Державної служби України з питань праці, Позивачу не було відомо про її результати, зазначеного Акту він не отримував та до перевірки залучений не був. Ознайомившись з Актом Позивачу стало відомо і зрозуміло, що перевірку проведено не за всіма фактами зазначеними в усіх заявах, інспектором ОСОБА_33 та керівництвом Державної служби України з питань праці було перекручено факти на користь адміністрації ДП «НЕК «Укренерго» та надано незаконні переваги адміністрації ДП «НЕК «Укренерго», що призвело до порушення закону та прав Позивача, яке прямо передбачено ЗУ «Про запобігання корупції».

Враховуючи вищезазначене про неодноразове порушення закону і прав Позивача та для надання правової оцінки діям з боку посадових осіб Державної служби України з питань праці та адміністрації ДП «НЕК «Укренерго» Позивач змушений звернутися з цього приводу з заявами до Національного антикорупційного бюро України та Національного агентства з питань запобігання корупції.

24.05.2019 р. до суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив, в яких відповідач зазначив, що доводи позивача про нібито його звільнення неуповноваженою на це особою не відповідають дійсності. Позивач помилково та однобічно трактує положення Статуту ДП «НЕК «Укренерго».

Вчергове зауважили, що у відповідності до п. 1.4 посадової інструкції інспектора (з дипломом спеціаліста) відділу внутрішнього контролю відокремленого підрозділу «Укренергосервіс» інспектор призначається на посаду переміщується та звільняється з посади наказом ДП «НЕК «Укренерго».

Згідно з посадовою інструкцією директора з управління персоналом ДП «НЕК «Укренерго» останній є функціональним керівником працівників ДП «НЕК «Укренерго» в частині виконання функцій з управління персоналом, в тому числі: з кадрового обліку, підбору, найму, переведення та звільнення персоналу тощо.

На виконання вищевикладеного керівник підприємства уповноважив директора з управління персоналом ОСОБА_8 на звільнення працівників ДП «НЕК «Укренерго» відповідно до її функціональних обов`язків, що підтверджується довіреністю від 13.06.2018 № 85.

Крім того,відповіднодопп.1п.7Правилорганізаціїділоводства таархівногозберіганнядокументів удержавнихорганах,органахмісцевогосамоврядування,напідприємствах,вустановахі організаціях,затвердженінаказомМіністерства юстиціїУкраїнивід18.06.2015№1000/5посадовіособипідписують документивмежахсвоїх повноважень,визначенихуположеннях (статутах)установи,положенняхпроструктурні підрозділи,посадовихІнструкціях,розпорядчомудокументіпро розподілобов`язківміжкерівникомта йогозаступникамитощо.Узазначенихдокументах визначаєтьсятакожпорядокпідписання документів іншими особами в разі відсутності керівника установи та посадових осіб, які уповноважені їх підписувати. Право підписання документів може надаватися посадовим та іншим особам на підставі довіреності.

Вищезазначене вчергове підтверджує можливість підписання наказу на звільнення працівника не лише керівником підприємства, а й будь-якою іншою особою, повноваження якої можуть бути підтверджені відповідною довіреністю.

Таким чином, позивач помилково дійшов висновку, що його було звільнено нібито неуповноваженою на це особою. Наведені у відповіді на відзив пояснення та аргументи позивача не доводять зворотного.

Заперечуючи проти доводів відповідача щодо необґрунтованості позовних вимог, з посиланням на п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» позивач дійшов висновку про нібито відсутність факту виведення з організаційної структури ДП «НЕК «Укренерго» відділу внутрішнього контролю відокремленого підрозділу «Укренергосервіс», що виключає можливість його звільнення за скороченням штату.

Проте, погодитись із вищевикладеними висновками позивача, в силу їх помилковості, не вбачається за можливе.

Для визнання скорочення чисельності або штату працівників правомірним роботодавцю достатньо наявності факту скорочення посади працівника.

Так, з аналізу п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» вбачається, що звільнення працівників у зв`язку з скороченням чисельності або штату працівників може вважатися правомірним тільки з наступних умов: 1) скорочення чисельності або штату працівників дійсно мало місце і 2) роботодавець дотримався норм законодавства щодо вивільнення працівників, відповідні дії належним чином задокументовані.

Як вже було зазначено у відзиві на позов скорочення штату працівників ДП «НЕК «Укренерго», у тому числі посади позивача, дійсно мало місце, що підтверджується матеріалами справи, зокрема штатним розписом керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців, робітників та непромислового персоналу апарату управління ДП «НЕК «Укренерго» на 2017 рік, що введений в дію з 01.11.2017, а також штатним розписом керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців, робітників та непромислового персоналу апарату управління ДП «НЕК «Укренерго» на 2018 рік, що введений в дію з 01.09.2018.

Зі змісту штатного розпису, введеного в дію з 01.09,2018 слідує, що фактично з дати звільнення позивача в організаційній структурі ДП «НЕК «Укренерго» не передбачені ні відділ внутрішнього контролю відокремленого підрозділу «Укренергосервіс», ні посада інспектора (з дипломом спеціаліста) з внутрішнього контролю (робоче місце - м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27) відділу внутрішнього контролю відокремленого підрозділу «Укренергосервіс».

Працівники виведеного з організаційної структури ДП «НЕК «Укренерго» підрозділу, в тому числі і позивач, були повідомлені роботодавцем про майбутнє вивільнення з дотриманням визначеного ст. 49-2 КЗпП України строку. При цьому частина працівників відділу внутрішнього контролю ВП «Укренергосервіс» в якому працював позивач, після попередження про майбутнє вивільнення скористалися правом на звільнення за угодою сторін та були звільнені згідно з п. 1 ст. 36 КЗпП України, що підтверджується наказами від 19.06.2018 №№ 432-к, 433-к, 434-к, від 21.06.2018 № 442-к, від 19.07.2018 № 522-к Інші працівники зазначеного відділу звільнені у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці за п. 1 ст. 40 КЗпП України, що підтверджується наказами від 31.08.2018 №№ 661-к, 662-к, 663-к, 664-к, 687к.

Тобто факт скорочення штату працівників ДП «НЕК «Укренерго» підтверджено та документально доведено останнім.

Обґрунтовуючи відповідь на відзив позивач, посилаючись на телефонний довідник ДП «НЕК «Укренерго», а також наказ від 31.10.2018 № 881-к «Про перенесення дати звільнення», дійшов висновку, що «юридично і фактично реорганізації та ліквідації відділу внутрішнього контрою ВП «Укренергосел ДП «НЕК «Укренерго» не відбулося», а накази ДП «НЕК «Укренерго» від 14.06.2018 № 212-к/оп «Про зміни в організації виробництва і праці» та від 14.06.2018 № 213-к/оп «Про скорочення штату» «не вступили юридично і фактично в дію».

Вищезазначені висновки відповідач вважає необґрунтованими, безпідставними, оскільки матеріалами підтверджується, що факт виведення з організаційної структури відповідача відділу внутрішнього контролю ВП «Укренергосервіс», у тому числі посади, яку займав позивач, дійсно мав місце

В розумінні ст.ст. 77-80 ЦПК України телефонний довідник та наказ 31.10.2018 № 881-к щодо перенесення дати звільнення іншого працівника не є належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, які б спростовували факт виведення з організаційної структури відділу внутрішнього контролю ВП «Укренергосервіс» та скорочення працівників зазначеного підрозділу.

Щодо роботи ОСОБА_21 відповідач пояснив, що зазначений працівник дійсно продовжує працювати в ДП «НЕК «Укренерго», однак як особа, яка підлягає вивільненню та за якою зберігаються умови праці до часу переведення на запропоновану роботу.

Відповідно до ч. З ст. 184 КЗпП України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179 одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов`язковим працевлаштуванням.

Оскільки ОСОБА_21 ,єодинокоюматір`ю,тобтотакою,якасамостійнівиховує іутримуємалолітнюдитину -доньку ОСОБА_34 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,нанеїрозповсюджуються положенняч.3ст.184КЗпПУкраїнищодо заборонизвільненнюзініціативи власникаабоуповноваженогоним органу,вт.ч.зап.1ст.40К3пП України. Наказ від 31.10.2018 № 881-к свідчить про бажання роботодавця працевлаштувати одиноку матір на Іншу роботу. Фактично зазначений наказ вчергове доводить дотримання відповідачем порядку вивільнення працівників.

Попри викладенеперенесеннязапланованоїдати звільненняпрацівниказа п.1ст.40КЗпПУкраїнине спростовуєобставинививеденнязі штатуДП«Укренерго» посади позивача, не підтверджує відсутність скорочення штату працівників відповідача, та, крім випадків передбачених чинним законодавством, є правом роботодавця. Накази ДП «НЕК «Укренерго» від 14.06.2018 № 212-к/оп «Про зміни в організації виробництва і праці», № 213-к/оп «Про скорочення штату» та № 416-к «Про наступне вивільнення» відповідачем не скасовувались, жодних змін до них внесено не було та станом на поточну дату вважаються чинними.

Згідно з ч. З ст. 64 ГК України ДП «НЕК «Укренерго» має право самостійно визначати свою організаційну структуру та встановлювати чисельність працівників і штатний розпис.

В силу викладеного, відповідач законодавчо наділений правом самостійно формувати штат і структуру підприємства, змінювати чисельність працівників певного фаху і кваліфікації, зменшувати чи збільшувати чисельність штатних посад, а також здійснювати звільнення працівників, що не забороняє одночасного прийняття на роботу працівників іншого фаху і кваліфікації. Зазначене в ч. З ст. 64 ГК України право є абсолютним та не підлягає обмеженому трактуванню.

З огляду на викладене пояснення, міркування та аргументи позивача щодо спростування заперечень відповідача проти позовних вимог є помилковими, а отже такими, що не заслуговують на увагу.

У відповіді на відзив позивач стверджує наступне: «При цьому до видання цих наказів частина працівників відділу внутрішнього контролю була переведена до новоствореного відділу економічної безпеки, а саме ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 та інші, також вакантні посади були укомплектовані людьми, які до цього не працювали у ДП «НЕК «Укренерго» взагалі. Таким чином адміністрація проігнорувала першочергове право Позивача на працевлаштування закріплене ст. 42 КЗпП України.»

Так, при звільненні позивача не були порушені вимоги ст. 42 КЗпП України, відповідно до якої при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Переважне право на залишення працівника на роботі враховується лише у разі скорочення однорідних професій та посад. Однак у даному випадку мала місце ліквідація структурного підрозділу. Переважне право на залишення працівника на роботі не тотожне переважному праву його працевлаштування на нову посаду. Перше право за більш кваліфікованими працівниками визначається ст. 42 КЗпП України, а друге - ні.

Відповідна правова позиція підтверджується висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 07.05.2018 у справі № 359/1499/17, від 27.06.2018 у справі № 344/2675/15-ц.

Оскільки у відповідача відбулась зміна організаційної структури із якої виключено відділ внутрішнього контролю відокремленого підрозділу «Укренергосервіс», а також посаду, яку обіймав позивач, підстав для застосування положень ст. 42 КЗпП України не було.

Щодо висновкупозивачапроукомплектування відділуекономічноїбезпекиДепартаменту економічноїбезпекилюдьми,якіранішене працюваливДП«НЕК «Укренерго»зазначили,щоукомплектуваннязазначеного підрозділупрацівникамиздійснювалосьвідповідачем увідповідностідоч.Зст.64ГКУкраїнизгідно зякоюроботодавецьнаділений правомсамостійноформуватиструктуру підприємства,змінюватичисельністьпрацівників певногофахуікваліфікації,зменшуватичизбільшувати чисельністьштатнихпосад,атакож здійснювати звільнення працівників, що не забороняє одночасного прийняття роботу працівників іншого фаху і кваліфікації.

При цьому відповідач погоджується з позивачем, що укомплектування відділу економічної безпеки Департаменту економічної безпеки апарату управління ДП «НЕК «Укренерго» відбувалось до прийняття наказів від 14.06.2018 № 212-к/оп, № 213-к/оп та 416-к. Водночас позивач залишив поза увагою той факт, що в такому разі виключається можливість застосування відносно нього положень ст. 42 КЗпП України.

Ще до моменту повідомлення позивача про майбутнє вивільнення наявні у штатному розписі Департаменту економічної безпеки посади, окрім посади від переведення на яку позивач відмовився - «професіонал з фінансово-економічної безпеки (робоче місце - м. Вінниця, вул. Івана Богуна, 5) групи фінансово - економічної безпеки електроенергетичних систем відділу економічної безпеки Департаменту економічної безпеки», були зайняті іншими працівниками, тобто не були вакантними і відповідно не могли бути запропоновані позивачу. Факт зайняття зазначених посад іншими працівниками підтверджується відповідними наказами ДП «НЕК «Укренерго» про прийняття на роботу/переведення.

Так, у відділі фінансового контролю Департаменту економічної безпеки станом на 18.06.2018 і по 31.08.2018 працювали: ОСОБА_35 - начальник відділу фінансового контролю; ОСОБА_36 - аудитор; ОСОБА_37 - аудитор; ОСОБА_38 - бухгалтер-ревізор; ОСОБА_39 - бухгалтер-ревізор; ОСОБА_40 - бухгалтер-ревізор. Відповідне підтверджується наказами від 08.12.2017 № 626-к та від 28.02.2018 № 129-к.

У відділі економічної безпеки Департаменту економічної безпеки станом на 18.06.2018 і по 31.08.2018 працювали: ОСОБА_24 . - начальник від економічної безпеки; ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 - професіонали з фінансово-економічної безпеки групи фінансово-економічної безпеки апарату управління відділу економічної безпеки; ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_25 , ОСОБА_51 , ОСОБА_27 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_26 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 (по 30.08.2018) - професіонали з фінансово- економічної безпеки групи фінансово-економічної безпеки електроенергетичних систем відділу економічної безпеки. Вищезазначене підтверджується наказами. 01.12.2017 № 602-к, від 07.12.2017 № 617-к, від 23.01.2018 № 38-к, від 29.05.2018 № 373-к, від 25.05.2018 № 369-к, від 01.06.2018 № 382-к, від 01.06.2018 № 385-к, від 13.12.2017 № 634-к.

У зв`язку зі звільненням 30.08.2018 ОСОБА_57 із посади професіонала з фінансово-економічної безпеки (робоче місце - АДРЕСА_1 ) групи фінансово-економічної безпеки електроенергетичних систем відділу економічної безпеки, зазначена посада була запропонована позивачу. Водночас від запропонованої робот позивач відмовився. Оскільки позивач відмовився від запропонованої роботи на вказану посаду з 04.09.2018 був працевлаштований ОСОБА_19 . Факт звільнення ОСОБА_57 та прийняття на роботу ОСОБА_19 підтверджується наказами від 29.08.2018 № 653-к та від 04.09.2018 № 684-к відповідно.

Таким чином доводи позивача про нібито порушення відповідачем передбаченого ст. 42 КЗпП України права позивача на переважне залишення на роботі не ґрунтуються на приписах чинного трудового законодавства та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Щодо надання профспілковою організацією ДП «НЕК «Укренерго» згоди на вивільнення позивача за п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Так,згідно ізст.43КЗпП Українирозірвання трудовогодоговору зпідстав,передбачених пунктами1(крімвипадку повноїліквідації підприємства,установи,організації),2-5,7статті 40і пунктами2і 3статті 41цього Кодексу,може бутипроведено лишеза попередньоюзгодою виборногооргану (профспілковогопредставника)первинної профспілковоїорганізації,членом якоїє працівник.У випадках,передбачених законодавствомпро працю,виборний органпервинної профспілковоїорганізації,членом якоїє працівник,розглядає уп`ятнадцятиденнийстрок обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником.

На виконання вищевикладеного, враховуючи, що позивач був членом діючої на підприємстві профспілкової організації, відповідач звернувся з поданням від 24.07.2018 № 21. про звільнення працівників, які вивільнюються (у тому числі позивача), що було отримане головою профспілкової організації 26.07.2018.

Разом з тим листами від 15.08.2018 № 15 та від 16.08.2018 № 16 профспілкова організація повідомила відповідача про необхідність надання додаткової інформації для своєчасного прийняття рішення стосовно розгляду подання від 24.07.2018 № 21. При цьому, запитувана інформація була надана профспілковій організації листом ДП «НЕК «Укренерго» від 21.08.2018 № 01/34054. Оскільки станом на 30.08.2018 про прийняте рішення профспілкова організація не повідомила відповідача, останній листом від 30.08.2018 №01/35185 повторно звернувся з проханням надати обґрунтовану відповідь щодо можливості розірвання трудового договору з працівниками відділу внутрішнього контролю відокремленого підрозділу «Укрненергосервіс», що вивільнювалися за п.1 ст. 40 КЗпП України. Про розгляд зазначених листів профспілкова організація відповідача не повідомляла.

У зв`язку з тим, що профспілкова організація порушила встановлений ст. 43 КЗпП України порядок розгляду подання на звільнення працівників, відповідач вважає що профспілкова організація надала згоду на розірвання трудового договору з позивачем, зо відповідач ч.5 ст. 43 КЗпП України.

Необґрунтованою та недоведеною є позовна вимога щодо стягнення з відповідача вихідної допомоги у розмірі, передбаченому колективним договором але не меншому тримісячного заробітку.

Оскільки позивач підлягав звільненню за п.1 ст. 40 КЗпП України, то згідно з наказом від 31.08.2018 №661-к «Про звільнення» йому була виплачена вихідна допомога у розмірі середньомісячного заробітку, що не оспорюється позивачем.

Ухвалою суду від 01.04.2020 року замінено відповідача Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» на його правонаступника приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго».

У судовому засіданні 22.07.2020р. судом розглянуто клопотання представника позивача про витребування доказів, яке задоволено частково, витребувано від ПАТ «НЕК «Укренерго» копії документів та викликано в судове засідання свідків.

31.08.2020р. відповідачем на виконання ухвали суду надано копії документів, витребуваних судом, відповідно додатку.

Ухвалою суду від 02.11.2021 року клопотання представника відповідача про приєднання до матеріалів додаткових доказів задоволено.

08.12.2021 року представником відповідача НЕК «Укренерго» Франюк А. були надані додаткові пояснення, які зареєстровані в канцелярії Котовського міськрайонного суду за вх.№17625, в яких зазначено, що твердження позивача щодо не пропонування роботи з посиланням на перелік змін до штатного розпису НЕК «Укренерго» не узгоджується з дійсними обставинами справи.

Будь-яких вакантних посад про які зазначає позивач, окрім посади від працевлаштування на яку відмовився позивач, в дійсності не було, що саме по собі унеможливило працевлаштування на такі посади інших осіб, у т.ч. позивача.

Ухвалою суду від 10.12.2021 року задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_3 та представника відповідача адвоката Цінчик В.М. про приєднання до матеріалів додаткових доказів.

Ухвалою суду від 16.05.2023 року клопотання представника позивача адвоката Цуркана О.О. про виклик та допит свідка задоволено.

Ухвалою суду від 10.07.2023 року клопотання представника позивача адвоката Цуркана О.О. про виклик та допит свідка задоволено.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 - адвокат Цуркан О.О., позов підтримав і просив задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та у письмових поясненнях, які долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача ПрАТ «НЕК «Укренерго» Франюк А.В., та представник відповідача адвокат Цінчик В.М., адвокат Мотуренко Ю.А. проти задоволення позову заперечували і просили відмовити у його задоволенні повністю.

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні пояснила, що вона працювала в ДП «НЕК Укренерго» у відділі запобігання та протидії корупції, фахівцем і у відділі внутрішнього контролю, спеціалістом з січня 2016 року по грудень 2020 року. Позивача ОСОБА_4 вона знає він працював у відділі внутрішнього контролю як і вона.

15.06.2018 року її і ОСОБА_58 викликали до начальника відділу кадрів, яка ознайомила із наказом і повідомила про вивільнення. Пізніше, 21.08.2018 року їм був наданий новий перелік посад від 20.08.2018 року, але також неповний перелік. Їм зачитали посадові інструкції. ОСОБА_4 зробив записи. 31.08.2023 року пропонували 6 посад. Їй було зпаропоновано посаду, яку іншим не пропонувалось. Зазначила, що вона пам`ятає, що ОСОБА_4 погодився на цю посаду. Щодо кваліфікаційних вимог до посади вона пам`ятає єдине, що не потрібно знання англійської мови. Також зазначила, що не була надана згода профспілки, що вони надають згоду на звільнення.

Свідок ОСОБА_21 зазначила, що при звільненні ОСОБА_4 було допущено порушення трудового законодавства.

З підприємства вона звільнилася за згодою сторін в грудні 2020 року ОСОБА_59 і ще один працівник продовжували працювати на посаді по рішенню суду. У ОСОБА_4 є освіта технічна і енергетична, він обрав посаду, яка пов`язана з єдиним вікном. Вона бачила цю посаду в списку вакантних посад.

21.08.18 і 31.08.18 ОСОБА_4 надавав згоду на обрану посаду. ОСОБА_4 віддали трудову книжку із поясненням, що він не підходить на посаду. Вона чула, що причина відмови ОСОБА_4 , полягає в тому, що він не підходить на посаду. 31.08.2018 ОСОБА_4 у її присутності зробив запис, що він погоджується на посаду. 31.08.2018 року ще підлягали звільненню ОСОБА_60 , ОСОБА_61 і ОСОБА_62 , а ОСОБА_63 перебував на лікарняному. ОСОБА_4 був звільнений за скороченням штату, хоч відділ працював ще до 2021 року. Процедуру звільнення вона оскаржувала і їм надавався акт-висновок, який вони оскаржували в інспекцію Держпраці.

Заслухавши представників сторін, свідка, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Статтею 43 Конституції України, зокрема, визначено: кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (ч.1, ч.6, ч.7ст.43 Конституції України).

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено і не заперечувалось сторонами, що позивач ОСОБА_4 , працював у ДП «НЕК «Укренерго» з 05.02.2016 року на посаді головного фахівця сектору економічної безпеки служби економічної та внутрішньої безпеки, а 23.03.2017 року згідно наказу ДП «НЕК «Укренерго» №84-к переведено на посаду професіонала з фінансово-економічної безпеки групи економічної безпеки відділу економічної та внутрішньої безпеки ДП «НЕК «Укренерго». 21.11.2017 року згідно наказу ДП «НЕК «Укренерго» №570-к ОСОБА_4 переведено на посаду інспектора (із дипломом спеціаліста) з внутрішнього контролю відділу внутрішнього контролю відокремленого підрозділу «Укренергосервіс» ДП «НЕК «Укренерго».

Наказом т.в.о. директора ДП «НЕК «Укренерго» Ковальчука В.В. від 14.06.2018 №212-к/оп «Про зміни в організації виробництва і праці ДП «НЕК «Укренерго», із організаційної структури відокремленого підрозділу «Укренергосервіс» виведено структурний підрозділ: Відділ внутрішнього контролю.

Згідно наказу № 213-к/оп, т.в.о. т.в.о.директора ДП «НЕК «Укренерго» ОСОБА_7 від 14.06.2018 року «Про скорочення штату ДП «НЕК «Укрнерго», виведено із штатного розпису у тому числі посаду інспектора (із дипломом спеціаліста) з внутрішнього контролю відділу внутрішнього контролю відокремленого підрозділу «Укренергосервіс» ДП НЕК «Укренерго».

Наказом директора з управління персоналом ДП «НЕК «Укренерго» ОСОБА_8 від 14.06.2018 №416-к «Про наступне вивільнення» вирішено підготувати попередження про наступне вивільнення у зв`язку із змінами в організації праці і зміною організаційної структури.

15.06.2018р. ОСОБА_4 попереджено про вивільнення (про зміну істотних умов праці), та повідомлено, що у разі відмови від переведення на іншу роботу за відповідною професією чи спеціальністю, або у зв`язку з її відсутністю, його буде звільнено 16.08.2018 року з роботи за п.1ст.40 КЗпПУ.

Факт того, що вказане попередження позивачу було надано не заперечувалось сторонами і підтверджується, в тому числі підписом самого позивача на тексті попередження. Також позивачем власноручно зазначено на попередженні: «У зв`язку з ненаданням необхідної інформації стосовно запронованих посад прошу надати повний перелік вакансій з зазначенням посадових окладів».

Згідно наказу №605 від 16.08.2018 року «Про перенесення дати звільнення» перенесено дату звільнення працівників відділу внутрішнього контролю, в тому числі і ОСОБА_4

31.08.2018 директором з управління персоналом ОСОБА_8 видано наказ №661-к «Про звільнення», згідно з яким ОСОБА_4 , інспектора (з дипломом спеціаліста) з внутрішнього контролю відділу внутрішнього контролю відокремленого підрозділу «Укренергосервіс» ДП НЕК «Укрнерего» звільнено з роботи з 31.08.2018 у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці за п.1ст.40 КЗпПУ, а головному бухгалтеру вказано провести позивачу виплату грошової компенсації за 15 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за період з 08.02.2017 по день звільнення, премії за основні результати виробничо-господарської діяльності згідно з пунктом 5.15. колективного договору та вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку відповідно до ст. 44 Кодексу законів про працю України. Із вказаним наказом позивач був ознайомлений, що підтверджується його підписом на тексті наказу.

Щодо доводів позивача, викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив, про те, що його звільнено неуповноваженою на це особою суд приходить до наступного.

Згідно п.1.4посадовоїінструкції інспектора (з дипломом спеціаліста) відділу внутрішнього контролю відокремленого підрозділу «Укренергосервіс» інспектор призначається на посаду переміщується та звільняється з посади наказом ДП «НЕК «Укренерго».

Згідно з п.1.4 посадової інструкції директора з управління персоналом ДП «НЕК «Укренерго» останній є функціональним керівником працівників ДП «НЕК «Укренерго» в частині виконання функцій з управління персоналом, в тому числі: з кадрового обліку, підбору, найму, переведення та звільнення персоналу тощо.

Також Статутом ДП «НЕК «Укренерго» передбачено право директора підприємства здійснювати розподіл наданих йому повноважень, у тому числі повноважень щодо звільнення позивача.

Таким чином, суд встановив, що позивача звільнено уповноваженою на це особою, яка діяла від імені та в інтересах ДП «НЕК «Укренерго», в порядку, визначеному чинним законодавством.

Щодо тверджень позивача, про те, що у відповідача не відбулось змін в організації виробництва і праці, суд приходить до наступного.

З наявних у матеріалах справи: копій наказів від 14.06.2018 №212-к/оп, від 14.06.2018 №213-к/оп, від 14.06.2018 №416-к, штатних розписів керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців, робітників та непромислового персоналу апарату управління ДП «НЕК «Укренерго» на 2017р., введеного в дію 01.11.2017р., також штатним розписом керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців, робітників та непромислового персоналу апарату управління ДП НЕК «НЕК «Укренерго» на 2018 рік, що введений в дію з 01.09.2018 зміни в організації виробництва і праці, а саме скорочення штату працівників, у тому числі посади позивача дійсно мало місце.

Так, з аналізу штатного розпису, введеного в дію з 01.09.2018 року та штатного розпису, який діяв до прийняття рішення про виведення відділу внутрішнього контролю з організаційної структури відокремленого підрозділу «Укренергосервіс» не передбачені ні відділ внутрішнього контролю відокремленого підрозділу «Укренергосервіс», ні посада інспектора (з дипломом спеціаліста) з внутрішнього контролю відділу внутрішнього контролю відокремленого підрозділу «Укренергосервіс».

Працівники виведеного з організаційної структури ДП «НЕК «Укренерго» підрозділу в тому числі і позивач були повідомлені про майбутнє вивільнення та звільнення у відповідності до вимог чинного законодавства.

Згідно з наказами №432-к, 433-к, 434-к від 19.06.2018 року, № 442-к від 21.06.2018 року, №522-к від 19.07.2018 року «Про звільнення» частина працівників відділу внутрішнього контролю відокремленого підрозділу «Укренергосервіс були звільнені за угодою сторін, згідно п.1 ст. 36 КЗпП України.

Згідно з наказами № 661-к, 662-к, 663-к, 664-к, 687-к від 31.08.2018 року «Про звільнення» частина працівників відділу звільнені у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці за п. 1ст. 40 КЗпП України.

Таким чином факт скорочення працівників ДП «НЕК «Укренерго» підтверджується.

Щодо посади позивача, то одночасно з попередженням про вивільнення від 15.06.2018 року позивача ознайомлено з переліком вакантних посад, які відповідали його професії та спеціальності, а також іншою роботою, наявною на підприємстві.

21.08.2018 та 31.08.2018 позивача повторно під розписку ознайомлено з переліком вакансій ДП «НЕК «Укренерго». У першому та в наступних випадках від запронованої роботи позивач відмовився, згоду на переведення на посаду яка відповідала його кваліфікаційним вимогам, досвіду, напряму підготовки у відповідній електроенергетичній сфері не надав.

Актом від 31.08.2018 зафіксовано факт ненадання позивачем згоди на переведення на вакантні посади.

Відповідно до положеньКЗпПУ, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, передбачалось, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності, може бути розірвано роботодавцем у випадку: 1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (з п.1 ч.1ст.40 КЗпПУ).

Звільнення з підстав, зазначених у п.п.1, 2 і 6 цієї статті цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу(ч.2ст.40 КЗпПУ).

Згідно з п.19 роз`яснень, викладених уПостанові Пленуму ВСУ №9 від 06.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів»розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п.1ст.40 КЗпП, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне звільнення. При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п.1 ст. 40 КЗпП України може мат місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями.

Зі змісту вищезазначеного випливає, що звільнення працівників у зв`язку з скороченням чисельності або штату працівників може вважатися правомірним тільки з наступних умов: скорочення чисельності або штату працівників дійсно мало місце і роботодавець дотримався норм законодавства щодо вивільнення працівників, відповідні дії задокументовані.

Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 2 (два) місяці; при вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством; одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи; при відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно (ст.49-2 КЗпПУ).

Частиною 2 ст. 40 КЗпП України встановлено, що звільнення з підстав зазначених у пунктах 1,2 і 6 цієї статті допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу.

Розірвання трудового договору з підстав, зокрема передбачених п.1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації)ст.40 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник (ч.1ст.43 КЗпПУ).

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги ч.2 ст.40, ч.3 ст.49-2 КЗпПУщодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

У даній справі встановлено, що позивач попереджений про майбутнє звільнення 15.06.2018 і йому надано на ознайомлення перелік вакантних посад, наявних у роботодавця.

Проте від запропонованої роботи позивач відмовився.

При наявності відмови позивача від переведення на іншу роботу згідно з запропонованими йому вакансіями, позивач підлягав звільненню відповідачем згідно до п.1 ст. 40 КЗпП України.

Отже, роботодавець виконав свої зобов`язання, передбачені ч.2 ст. 40 та ч.3 ст. 49-2 КЗпП України.

Вказана норма зобов`язує роботодавця одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці запропонувати працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.3ст. 64 Господарського кодексу України(далі -ГК України) підприємство самостійно визначає організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Відповідно до ч.2ст. 65 ГК Українивласник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства.

Втручання в господарську та іншу діяльність підприємства не допускається, крім випадків, передбачених законодавством України.

Отже, право роботодавця самостійно визначати чисельність працівників і штатний розпис не потребує додаткового доведення, і судові органи не можуть вимагати обґрунтування доцільності скорочення чисельності або штату та саме в рамках розгляду спору про поновлення на роботі й вирішується питання про правомірність звільнення з роботи, тому до повноважень суду входить перевірка правильності проведення та дотримання роботодавцем процедури звільнення, у тому числі за скороченням, конкретного працівника.

Відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.03.2019р. у справі № 755/3495/16-ц, провадження № 61-1350св17, від 22.01.2020р. у справі № 451/706/18, провадження № 61-17296св19.

При виникненні спору між працівником і роботодавцем суд не вирішує питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників, а перевіряє наявність підстав для звільнення (чи відбувалося скорочення штату або чисельності працівників) та дотримання відповідної процедури.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 12.01.2021р. у справі № 753/9240/18, провадження № 61-16204св20.

Щодо надання профспілковою організацією ДО «НЕК «Укренерго» згоди на вивільнення позивача за п.1 ст. 40 КЗпП України.

Згідно ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених п.1 (крім випадку повної ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5,7 статті 40 і пунктами 2 і 3 ст. 41 КЗпП України може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Згідно ч. 5 ст. 43 КЗпП України встановлено, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний трок після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору.

26.07.2018 року профспілкова організація отримала подання про надання згоди на звільнення позивача, яке була зобов`язана розглянути, згідно з вимогами ст. 43 КЗпП України у термін до 10.08.2018 року та повідомити про прийняте рішення не пізніше 13.08.2018 року.

Відповідно до листів №15 від 15.08.2018 та №16 від 16.08.2018 профспілкова організація повідомила відповідача про необхідність надання додаткової інформації для своєчасного прийняття рішення стосовно розгляду подання № 21 від 24.07.2018.

Листом №01/35185 від 30.08.2018 року відповідач повторно звернувся до профспілкової організації з проханням надати обґрунтовану відповідь щодо можливості розірвання трудового договору з працівниками відділу внутрішнього контролю відокремленого підрозділу «Укренергосервіс», що вивільнювалися за п.1 ст. 40 КЗпП України.

Про розгляд зазначених листів профспілкова організація відповідача не повідомляла.

Згідно статті ст. 49-4 КЗпП України ліквідація, реорганізація підприємств, зміна форм власності або часткове зупинення виробництва, що тягнуть за собою скорочення чисельності або штату працівників, погіршення умов праці, можуть здійснюватися тільки після подання виборному органу первинної профспілкової організації (профспілковому представнику) повідомлення про заплановане масове вивільнення з відповідною інформацією (у письмовому вигляді) про такі заходи, включаючи відомості про причини наступних звільнень, середню кількість і категорії працівників, а також про кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про строки проведення звільнення. Власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, не пізніше трьох місяців з дати прийняття рішення про масове вивільнення проводить консультації з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) щодо заходів із запобігання звільненню, зведення його до мінімуму та пом`якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення.

В даному випадку у відповідача мала місце ліквідація структурного підрозділу в організаційній структурі. Відповідне рішення було прийнято відповідачем на підставі вимог ст. 64 ГК України, з метою посилення контролю за здійсненням економічної та господарської діяльності. Оптимізації бізнес- процесів, скорочення витрат тощо. Тому, відповідач не зобов`язаний був проводити попередні консультації з профспілковою організацією в порядку ст. 49-4 КЗпП України.

З урахуванням наведеного, у даній справі суд приходить до висновку, що звільнення позивача ОСОБА_4 відбулося без порушенням норм трудового законодавства, оскільки у ДП «НЕК «Укренерго» відбулися зміни в організації виробництва і праці, скорочення штату працівників і відповідач виконав вимогистатті 49-2 КЗпП Українищодо обов`язку роботодавця запропонувати працівникові, який підлягає звільненню відповідно до п.1 ч.1ст. 40 КЗпПУ, іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Актом інспекційного відвідування №КВ 1139/57/АВ від 28.09.2018 року Державній служби України з питань праці Головного Управління Держпраці у Київській області підтверджено дотримання ДП «НЕК «Укренерго» вимог чинного законодавства при вивільненні позивача ОСОБА_64 .

Як вбачається з матеріалів справи роботодавець запропонував працівникам відділу внутрішнього контролю відокремленого підрозділу «Укренергосервіс» ДП «НЕК «Укренерго» вакансії, які існували в ДП «НЕК «Укренерго» станом на 01.06.2018, 20.08.2018 та 31.08.2018. проте, працівники не скористалися пропозицією переведення на вакантні посади.

Щодо посилань позивача у позовній заяві, у відповіді на відзив, представника позивача у судовому засіданні на те, що відповідачем йому не було запропоновано повний перелік вакантних посад, які працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується пропонування роботодавцем наявних посад позивачеві як на час попередження його про наступне вивільнення так і за весь час до дня звільнення.

Поряд із цим, суд звертає увагу на те що до моменту повідомлення позивача про майбутнє вивільнення наявні у штатному розписі Департаменту економічної безпеки посади, окрім посади від переведення на яку позивач відмовився були зайняті іншими працівниками, не були вакантними і відповідно не могли бути запропоновані позивачу.

Факт зайняття зазначених посад іншими працівниками підтверджується відповідними наказами про прийняття на роботу/переведення, які були долучені відповідачем ДП «НЕК «Укренерго» до матеріалів справи.

Враховуючи те, що судом не встановлено порушення прав позивача при звільненні, а відповідачем доведено належними та допустимими доказами дотримання процедури звільнення позивача, то суд приходить до висновку, що підстави для визнання незаконним наказу від 31.08.2018р. №664-к в частині звільнення позивача з роботи та для поновлення на його на посаді відсутні.

Судом не встановлено підстав і для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відповідно до ч.2ст.235 КЗпПУ, оскільки не задоволені вимоги позивача про його поновлення на роботі.

З приводу позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 70 000,00грн., суд звертає увагу на те, що згідно зіст. 237 КЗпПУвідшкодування роботодавцем такої шкоди працівнику здійснюється у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Однак у даній справі судом не встановлено порушення роботодавцем прав працівника, а тому підстави для задоволення даної позовної вимоги також відсутні.

Відповідно до вимог ч.1ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах закону, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином інші доводи сторін, викладені в їх заявах по суті та відповідних поясненнях, не впливають на вищевказані висновки суду щодо встановлення судом відсутності порушень відповідачем вимог чинного законодавства при звільненні позивача з роботи.

Судові витрати у відповідності до положеньст.141 ЦПК Україниу разі відмови у задоволені позову позивачу не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.40,42,43,49-2,233,234,235,237 КЗпПУ, ст.ст.12,13,76-81,89,95,141,229,258,259,263-266,268,273,277,352,354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», третя особа Голова первинної профспілкової організації Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» Приходько Олександр Микитович про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення №661-к від 31.08.2018 року, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В.Павловська

Повне судове рішення складено 24.10.2023 року.


Суд	Котовський міськрайонний суд Одеської області
Дата ухвалення рішення	19.10.2023
Оприлюднено	06.05.2024
Номер документу	118806422
Судочинство	Цивільне

Павловська Г. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 19.10.2023 по справі 505/3189/18КОТОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —505/3189/18

Рішення від 19.10.2023

Рішення
від 19.10.2023 по справі 505/3189/18
КОТОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ