Ухвала

від 02.05.2024 по справі 947/4104/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/669/24

Справа № 947/4104/24 1-кс/947/4428/24

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙСУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.05.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Київського райсуду м. Одеси від 02.04.2024, якою в межах к/п №72023160000000061 від 15.06.2023 стосовно:

ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одеса, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, ФОП, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого;

- підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України, змінено запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням розміру застави

установив:

Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді в межах №72023160000000061 від 15.06.2023 було частково задоволено клопотання ст. слідчого СУ ГУНП в Одеській обл. ОСОБА_9 та змінено застосований стосовно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України, запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», строком до 13.05.2024 включно, в межах строку досудового розслідування, із визначенням в якості альтернативного запобіжного заходу застави в розмірі 265 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 802 420 грн., з покладенням на нього у разі внесення застави строком до 13.05.2024 включно певних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Мотивуючи своє рішення про зміну запобіжного заходу, слідчий суддя, у сукупності із фактом того, що ОСОБА_8 не виконав вимоги ч. 6 ст. 182 КПК України та не вніс встановлений ухвалою слідчого судді Київського райсуду м. Одеси від 20.03.2024 розмір застави в якості застосованого стосовно нього запобіжного заходу, послався на те, що органом досудового розслідування була доведена обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України та наявність в зазначеному кримінальному провадженні ризиків переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, здійснення незаконного впливу на свідків у провадженні з огляду на тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим; розмір завданої кримінальним правопорушенням майнової шкоди; подальшою необхідністю допиту свідків безпосередньо судом під час судового розгляду кримінального провадження по суті.

Водночас, врахувавши положення ч. 4 ст. 182 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність визначення підозрюваному ОСОБА_8 застави в якості альтернативного запобіжного заходу з виходом за межі, встановлені п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме у розмірі 265 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 802 420 грн.

Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 не погодився із оскаржуваною ухвалою, посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону з огляду на наступні обставини:

- поза увагою слідчого судді залишилось те, що надані стороною обвинувачення докази не доводять обставин, які б свідчили про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України, натомість, підозра побудована на показаннях двох свідків, які не допитані судом, ОСОБА_8 здійснював свою підприємницьку діяльність з продажу та покупки товарів побутової хімії, підозрюваний немає жодного відношення до речей, виявлених на підприємстві за адресою: АДРЕСА_2 -є, а те, що ОСОБА_8 виготовляв фальсифіковані засоби побутової хімії, не підтверджується жодними доказами;

- заявлені слідчим у клопотанні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не є доведеними, є непереконливими, натомість, слідчим суддею не надано оцінки тому, що у підозрюваного ОСОБА_8 в орендованому ним контейнері виявлено товару приблизно на 60000 грн., інший товар, виявлений в інших контейнерах, до нього немає жодного відношення; підозрюваний самостійно утримує неповнолітню дитину, до кримінальної відповідальності раніше не притягувався; свідки у провадженні вже надали показання, з початку досудового розслідування даного кримінального провадження вже минуло багато часу; всупереч твердженням органу досудового розслідування, ОСОБА_8 в червні 2023 року не викривали у будь-яких незаконних діях.

Посилаючись на викладені обставини, захисник ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про зміну застосовано стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та застосувати стосовно останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або особистого зобов`язання.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_7 , який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти її задоволення, дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновків про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Частина 1 ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.

При вирішенні питання щодо допуску апеляційної скарги захисника до розгляду, апеляційний суд керується правовою позицію, викладеною в постанові ККС ВС від 17.05.2021 у справі №335/9520/19 (провадження №512755км20), в мотивувальній частині якої зазначено, що сторони кримінального провадження мають право оскаржувати в апеляційному порядку ухвалу слідчого судді про зміну підозрюваному обраного запобіжного заходу у випадку, якщо застосування такого запобіжного заходу або відмова в його застосуванні підлягають апеляційному оскарженню відповідно до ч. 1 ст. 309 КПК України.

Враховуючи те, що п. 2 ч. 1 ст. 309 КПК України передбачена можливість апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмови в його застосуванні, колегія суддів доходить висновку про те, що оскаржувана ухвала слідчого судді про зміну застосованого стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Разом зтим,ч.1ст.370КПК Українипередбачає,що судоверішення повиннобути законним,обґрунтованим івмотивованим.

Системний аналіз оскаржуваної ухвали свідчить про те, що слідчий суддя зазначених вище вимог кримінального процесуального закону дотримався з огляду на таке.

Положеннями ч.ч. 1 та 2 ст. 200 КПК України передбачено, що прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому ст. 184 КПК України, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.

У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які: 1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; 2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

Системний аналіз викладених вище положень кримінального процесуального законодавства дає підстави дійти висновку про те, що розгляд клопотання про зміну запобіжного заходу здійснюється за правилами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Згідно з приписом п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Так, на підставі аналізу матеріалів провадження вбачається, що 13.03.2024 ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України (а.с. 154-163), санкція якої передбачає покарання у виді штрафу від 10 000 до 15 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років або без такого.

Ухвалою слідчого судді Київського райсуду м. Одеси від 20.03.2024 було частково задоволено клопотання слідчого та застосовано стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 500 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 514 000 грн., із покладенням на підозрюваного у разі внесення застави строком до 13.05.2024 включно певних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України (справа №947/4104/24, провадження №1-кс/947/3627/24).

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Так, відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21.04.2011, заява №42310/04, суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Органами досудового розслідування ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України, зокрема, у тому, що він, здійснюючи підприємницьку діяльність, як фізична особа-підприємець, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , достеменно знаючи про те, що тільки правовласник знаку для товарів має виключне право володіти, користуватися та розпоряджатися знаками для товарів «FAIRY» «ARIEL», «MR. PROPER», «TIDE», які охороняються відповідно до вимог міжнародних договорів та Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (що унеможливлює у законний спосіб іншим особам використовувати їх без згоди правовласників) у період з листопада 2022 року (більш точну дату та час органом досудового розслідування встановити не виявилось за можливе) по 03.01.2024, керуючись корисливим мотивом, здійснював функції зі збуту фальсифікованих засобів побутової хімії, які виготовлялись у цеху за адресою: АДРЕСА_2 -є на території України, у тому числі промринку «7 кілометр», що розташований в межах Одеського р-ну, Одеської обл., а також підшукував потенційних покупців, приймав замовлення щодо необхідної кількості продукції від них, здійснював зберігання фальсифікованої продукції, проводив розрахунки з покупцями, отримував грошові кошти за збуті фальсифіковані засоби побутової хімії.

Окрім того, ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , в період часу з 07.06.2023 по 03.01.2024, здійснював наклеювання етикетки з незаконним використанням знаків для товарів «FAIRY» «ARIEL», «TIDE» на вищезазначену продукцію на промринку «7 кілометр» (більш точного місця досудовим розслідуванням не встановлено), яку зберігав у контейнерах за адресою: АДРЕСА_3 , з метою подальшого збуту.

Таким чином, своїми протиправними діями, що полягали у незаконному використанні знака для товарів «FAIRY» «ARIEL», «MR. PROPER», «TIDE», ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , завдали компанії «The Procter Gambler Company» матеріальних збитків на загальну суму 2 007 515, 81 грн.

Всупереч твердженням сторони захисту, колегія суддів зауважує на тому, що обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченому ч. 3 ст. 229 КК України на даному етапі досудового розслідування підтверджується долученими до клопотання матеріалами провадження, зокрема: показаннями свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ; актами ідентифікації продукції, складеними спеціалістами компанії «The Procter Gamble Company»; висновками проведених судових експертиз у сфері інтелектуальної власності за експертною спеціальністю 13.5 «Дослідження, пов`язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговельними марками (знаками для товарів і послуг) географічними значеннями»; висновками судових експертиз у сфері інтелектуальної власності за спеціальністю 13.9 «Економічні дослідження у сфері інтелектуальної власності»; протоколом обшуку від 06.06-07.06.2023; протоколом обшуку від 03.01.2024; протоколами оглядів мобільного телефону ОСОБА_10 , мобільного телефону ОСОБА_8 , ноутбуку ОСОБА_10 та іншими матеріалами в їх сукупності.

На переконання апеляційного суду, в даному випадку сукупності зібраних органом досудового розслідування у зазначеному провадженні доказів достатньо для формування стійкого переконання у причетності ОСОБА_8 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України, тому підозра у вчиненні останнім зазначеного злочину є обґрунтованою.

Водночас, апеляційний суд критично оцінює доводи сторони захисту про те, що заявлені органом досудового розслідування ризики, передбачені ст. 177 КПК України, є недоведеними та непереконливими, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Апеляційний суд, погоджуючись із висновками слідчого судді, звертає увагу на те, що в даному кримінальному провадженні існують доведені органом досудового розслідування ризики переховування підозрюваного ОСОБА_8 від органів досудового розслідування та суду, а також здійснення незаконного впливу на свідків у провадженні, обумовлені тим, що: останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину у сфері господарської діяльності, пов`язаного із порушенням права інтелектуальної власності компанії «The Procter Gamble Company», передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України, відповідальність за який передбачена лише у виді штрафу від 10 000 до 15 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років або без такого; розмір заподіяної ймовірним вчиненням кримінального правопорушення майнової шкоди складає 2007515, 81 грн.; підозрюваним не були виконані умови застосованого стосовно нього ухвалою слідчого судді Київського райсуду м. Одеси від 20.03.2024 запобіжного заходу у вигляді застави, зокрема, не було внесено її розмір 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1514000 грн.; ОСОБА_8 в силу свого процесуального статусу підозрюваної особи має можливість ознайомлюватись із матеріалами кримінального провадження та, як наслідок, анкетними даними свідків у кримінальному провадження, що може спонукати його до здійснення на таких осіб впливу з метою надання ними сприятливих для нього показань, або відмови від надання показань взагалі.

В цьому контексті суд апеляційної інстанції зауважує, що ризик незаконного впливу на свідків кримінального провадження залишається актуальним не тільки на стадії досудового розслідування кримінального провадження, а й також на стадії його судового розгляду, з огляду на те, що в силу вимог ст.ст. 23, 95 КПК України, суд не може обґрунтовувати свої висновки на показаннях, які він не сприймав безпосередньо під час судового засідання, внаслідок чого в даному випадку посилання захисника на факт надання свідками своїх показань не може бути прийнятий до уваги в якості підстави для висновку про відсутність такого ризики, оскільки свідки підлягають подальшому безпосередньому допиту судом 1-ої інстанції під час судового розгляду кримінального провадження по суті.

Водночас, колегія суддів вважає слушними твердження сторони захисту про те, що підозрюваний ОСОБА_8 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався та має на утриманні неповнолітню дитину, проте зазначає, що вказані обставини не зменшують ризики, встановлені апеляційним судом вище та не можуть бути підставою для обрання більш м`якого запобіжного заходу, враховуючи обставини вчинення злочину, в якому останній обґрунтовано підозрюється.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ні слідчим суддею, ні апеляційним судом під час апеляційного розгляду скарги не встановлено.

За таких обставин, на переконання апеляційного суду, органом досудового розслідування було доведено неможливість застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_8 на даній стадії кримінального провадження більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання вищеназваним ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Окремо колегія суддів зауважує на тому факті, що, відповідно до наданої прокурором в судовому засіданні копії супровідного листа, обвинувальний акт у к/п №72023160000000061 за обвинуваченням, серед іншого, ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України 19.04.2024 надійшов до Біляївського райсуду Одеської обл. для його судового розгляду, тобто наразі стадія досудового розслідування кримінального провадження завершена та провадження перебуває на розгляді суду.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги захисника немає, оскільки слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що стосовно підозрюваного ОСОБА_8 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, який, на відміну від інших, більш м`яких запобіжних заходів, зможе запобігти названим вище ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, тому ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 24, 177, 182, 183, 194, 370, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 02.04.2024, якою стосовно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України, змінено запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13.05.2024 включно, із визначенням застави в розмірі 802 420 грн. залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4