Ухвала

від 02.05.2024 по справі 202/20621/23

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/20621/23

Провадження № 1-кс/202/3074/2024

УХВАЛА

Іменем України

02 травня 2024 року слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Дніпро, клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дзержинськ Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, працевлаштованого монтером ТОВ «УБК СПЕЦБУД», одруженого, який має на утриманні малолітніх дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 149 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло вищезазначене клопотання, в якому слідчий зазначає, що підставою для застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 149 КК України.

З метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, передбаченим п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, експертів та потерпілих та інших підозрюваних у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, з визначенням застави у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, підтвердивши наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Захисник адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні подав письмові заперечення на клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та зазначив, що дії ОСОБА_5 кваліфіковано невірно, а тому підозра є необґрунтованою. Ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, відсутні, підозрюваний з`являється за кожним викликом до слідчого, суду й не має наміру переховуватись. Адвокат вказує, що ОСОБА_5 має захворювання, працевлаштований, має родину, двох малолітніх дітей та місце мешкання. Також захисник вказав, що за наведених доводів, відсутня необхідність у застосуванні до ОСОБА_5 найжорсткішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце мешкання у нічний період доби.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні 12023040000000217 від 15.03.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 149 КК України.

В рамках даного кримінального провадження, 26 квітня 2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 149 КК України, тобто у скоєнні умисних дій, які виразились у незаконному позбавленні волі, вербуванні, переміщенні, переховуванні людей, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, їх уразливого стану та матеріальної залежності щодо кількох осіб, вчинені повторно, організованою групою.

Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні підозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цьогоКодексу,і наякі вказуєслідчий,прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Метою застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 є забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 149 КК України, про що свідчать наявні в матеріалах клопотання докази, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованого злочину, в межах розслідування якого ставиться питання про тримання підозрюваного під вартою.

Разом з тим, слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Слідчим суддею враховуються обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим; дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , який має середню освіту, працевлаштований, одружений, має на утриманні малолітніх дітей 2018, 2019 р.н., має місце реєстрації та місце мешкання, характеристику з місця роботи, а також те, що матеріали клопотання не містять будь-яких даних, що поточний стан його здоров`я перешкоджає перебуванню в ізоляції від суспільства.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Так, у своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред`явлених заявникові, та ризик його втечі.

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

При вирішенні питання щодо існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КК України, слідчий суддя враховує, що ризик переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання, тяжкість якого особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності. Водночас, наявні у підозрюваного соціальні зв`язки, не можуть нівелювати фактор втечі та в повній мірі запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Щодо ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя зазначає про наявність підстав вважати, що ОСОБА_5 може впливати на інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, з метою розроблення загальної, узгодженої стратегії уникнення від кримінальної відповідальності.

Також беручи до уваги те, що під час ознайомлення з матеріалами клопотання та кримінального провадження, ОСОБА_5 стануть відомі анкетні дані свідків, потерпілих, експертів, слідчий суддя приходить до переконання, що підозрюваний, наділений потенційною можливістю незаконно впливати на них, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

Слідчий суддя також бере до уваги те, ОСОБА_5 раніше не судимий, однак на даний час підозрюється у скоєнні тяжкого та особливо тяжкого злочинів проти волі, честі та гідності особи, вчиненого з корисливих мотивів, в групі з іншими особами, як за ознак ретельного планування, так і з розподіленням відповідних ролей, роль підозрюваного у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

Враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, їх специфіку, та корисливий характер, а також те, що ОСОБА_5 офіційного працевлаштувався лише з березня 2024 року, тобто до припинення органами досудового розслідування незаконної діяльності незаконному позбавленніволі,вербуванні,переміщенні,переховуванні людей,вчинені зметою експлуатації,з використаннямобману,їх уразливогостану таматеріальної залежності)групи осіб до складу якої входив підозрюваний, останній, ймовірно, отримував дохід лише від своєї протиправної діяльності, кількість потерпілих осіб, слідчий суддя вважає, що наведене вказує на систематичний характер його протиправної поведінки та дає підстави вважати, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, що є ризиком, визначеним п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму ВСУ від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строку тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя вважає, що прокурором під час розгляду клопотання надано достатньо матеріалів (доказів), які є достатніми для переконання, та з врахуванням сукупності викладених обставин, даних про особу підозрюваного, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчинені яких підозрюється ОСОБА_5 , та одночасної потреби у проведенні слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, для забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти усім вищевказаним ризикам, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Обставин які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст.183КПК України слідчим суддею не встановлено.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слідчий суддя виходить із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Таким чином, на підставі наданих слідчому судді матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, слідчий суддя обґрунтовано вважає, що на даній стадії досудового розслідування, більш м`які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 ..

Вирішуючи питання щодоможливості визначення підозрюваному ОСОБА_5 розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, слідчий суддя зазначає наступне.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за можливе визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно доч.4ст.182КПК Українирозмір заставивизначається слідчимсуддею,судом зурахуванням обставинкримінального правопорушення,майнового тасімейного станупідозрюваного,обвинуваченого,інших данихпро йогоособу таризиків,передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Виходячи з вимог ст. ст. 176, 177, 178, 182 КПК України, слідчий суддя враховує наявність встановлених ризиків, передбачених п.п. 1-3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , його сімейний та майновий стан, рівень шкоди, завданої в результаті протиправних дій останнього.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у підозрюваного бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя визначає ОСОБА_5 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242240 гривень. Такий розмір застави не є завідомо непомірним для підозрюваного, однак на цьому етапі досудового розслідування, буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків та забезпечить запобігання спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений у будь-який момент до 09 червня 2024 року включно, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, визначені частиною 5 статті 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 176-178, 182, 183-187, 193-194,196-197, 205, 309-310 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 149 КК України - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, помістивши його до ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)», в межах строку досудового розслідування, тобто до 09 червня 2024 року включно.

Одночасно визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу, як альтернативний запобіжний захід у кримінальному провадженні, в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242240 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області в будь-який момент протягом дії ухвали до 09 червня 2024 року включно.

У разі внесення застави, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, та покласти на нього такі обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- не відлучатися за межі населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 09 червня 2024 року включно.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомоїстатті 194 КПК України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3

Повний текст ухвали оголошено о 12 годині 45 хвилин 03 травня 2024 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1