Ухвала

від 29.05.2024 по справі 202/20621/23

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/20621/23

Провадження № 1-кс/202/3671/2024

УХВАЛА

Іменем України

29 травня 2024 року слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро, в режимі відеоконференції, клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсона, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149, ч. 3 ст. 146 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло вищезазначене клопотання в якому наведені дані, що вказують на причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149, ч. 3 ст. 146 КК України, а також в обґрунтування необхідності продовження тримання підозрюваного під вартою, слідчим зазначено, що ОСОБА_5 може: переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, на даний час не зменшились.

Прокурор у судовому засіданні, вказавши на наявність підстав для продовження відносно ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Захисник адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні в режимі відеоконференції заперечував проти хадоволення клопотання, оскільки підозрюваний вже тривалий час утримується під вартою, а наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурором не доведена.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Дослідивши матеріали клопотання та заслухавши думку сторін, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні 12023040000000217 від 15.03.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149, ч. 3 ст. 146 КК України.

09.01.2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України, та цього ж дня останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149 КК України.

10.01.2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149 КК України, тобто у вчиненні умисних дій, які виразились у вербуванні, переміщенні людини, вчинені повторно за попередньою змовою групою осіб з метою експлуатації, з використанням примусу та обману.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 січня 2024 року відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08.03.2024 року. Одночасно визначено ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 242240 грн. та перелік обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які підозрюваний має виконувати у разі внесення застави.

Постановою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 , строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023040000000217 від 15.03.2023 року продовжено до трьох місяців, тобто до 09 квітня 2024 року включно.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 березня 2024 року строк застосованого відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжено до 09 квітня 2024 року включно.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 квітня 2024 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023040000000217 продовжено до п`яти місяців, тобто до 09 червня 2024 року включно.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 березня 2024 року строк застосованого відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжено до 31 травня 2024 року включно, з можливістю внесення застави в розмірі 242240 грн. до 31.05.2024 року.

27 квітня2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 149, ч. 3 ст. 146 КК України, тобто у вчиненні умисних дій, які виразились у незаконному позбавленні волі, вербуванні, переміщенні, переховуванні людини з метою експлуатації, з використанням обману, її уразливого стану та матеріальної залежності, вчинені повторно, організованою групою.

На обґрунтування обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії застосованого запобіжного заходу, тобто до 31.05.2023 року, слідчим у клопотанні зазначено, що у слідства є необхідність проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій.

Відповідно до ч. 3ст. 199 КПК Українипри продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім відомостей, зазначених устатті 184цього Кодексу, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено слідчим суддею при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу.

Що ж стосується наявності підстав для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 , то слідчий суддя вважає, що викладені слідчим у клопотанні відомості щодо існування окремих ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного та наявності ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України є обґрунтованими та виправдовують необхідність продовження відносно підозрюваного ОСОБА_5 строку тримання під вартою.

Слідчим суддею враховуються обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим; дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , який має середню освіту, офіційно не працевлаштований, неодружений, а також те, що матеріали клопотання не містять будь-яких даних, що поточний стан його здоров`я перешкоджає перебуванню в ізоляції від суспільства.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Так, у своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред`явлених заявникові, та ризик його втечі.

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

При вирішенні питання щодо існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1ст. 177 КК України, слідчий суддя враховує, що ризик переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання, тяжкість якого особливо сильно підвищуютьризик переховуваннявід органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності. Водночас, наявні у підозрюваного соціальні зв`язки та орендована квартира, не можуть нівелювати фактор втечі та в повній мірі запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Щодо ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя зазначає про наявність підстав вважати, що ОСОБА_5 може впливати на інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, з метою розроблення загальної, узгодженої стратегії уникнення від кримінальної відповідальності.

Також беручи до уваги те, що під час ознайомлення з матеріалами клопотання та кримінального провадження, ОСОБА_5 стануть відомі анкетні дані свідків, потерпілих, експертів, слідчий суддя приходить до переконання, що підозрюваний, наділений потенційною можливістю незаконно впливати на них, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

Слідчий суддя також бере до уваги те, ОСОБА_5 раніше не судимий, однак на даний час підозрюється у скоєнні особливо тяжкого та тяжкого злочинів проти волі, честі та гідності особи, вчиненого з корисливих мотивів, в групі з іншими особами, як за ознак ретельного планування, так і з розподіленням відповідних ролей.

Враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, їх специфіку, та корисливий характер, а також те що ОСОБА_5 ймовірно отримував дохід від незаконних дій (незаконного позбавлення волі, вербування, переміщення осіб з метою експлуатації, з використанням примусу та обману), кількість потерпілих осіб, слідчий суддя вважає, що наведене вказує на систематичний характер його протиправної поведінки та дає підстави вважати, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, що є ризиком, визначеним п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму ВСУ від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строку тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя вважає, що прокурором під час розгляду клопотання надано достатньо матеріалів (доказів), які є достатніми для переконання, та з врахуванням сукупності викладених обставин, даних про особу підозрюваного, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчинені яких підозрюється ОСОБА_5 , та одночасної потреби у проведенні слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінальних правопорушень, для забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти усім вищевказаним ризикам, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При цьому, обставин, які є перешкодою для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено.

Зазначене вказує на необхідність продовження застосованого відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Слідчий суддя приймає до уваги те, що в період введення на території України воєнного стану підозрюваний систематично в групі з іншими особами, вчиняв незаконні дії, тим самим наносив шкоду суспільним інтересам.

Таким чином, продовжуючи строку дії застосованого до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходить із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Вирішуючи питання щодо можливості визнання підозрюваному ОСОБА_5 розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, слідчий суддя зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно доч.4ст.182КПКУкраїнирозмір заставивизначаєтьсяслідчим суддею,судом зурахуванням обставинкримінальнихправопорушень,майновоготасімейного станупідозрюваного,обвинуваченого,іншихданихпро йогоособутаризиків,передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Виходячи з вимог ст. ст. 176, 177, 178, 182 КПК України, слідчий суддя враховує наявність встановлених ризиків, передбачених п.п. 1-3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , його майновий стан, рівень шкоди, завданої в результаті протиправних дій останнього.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у підозрюваного бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя визначає ОСОБА_5 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242240 гривень. Такий розмір застави не є завідомо непомірним для підозрюваного, однак на цьому етапі досудового розслідування, буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків та забезпечить запобігання спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений у будь-який момент до 31 травня 2024 року включно, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, визначені частиною 5статті 194 КПК України.

Керуючись ст.ст.176,177,178,182, 183,193,194,196,197,199,309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149, ч. 3 ст. 146 КК України - задовольнити.

Продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, до 09 червня 2024 року включно.

Одночасно визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу, як альтернативний запобіжний захід у кримінальному провадженні, в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242240 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області в будь-який момент протягом дії ухвали до 09 червня 2024 року включно.

У разі внесення застави, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, та покласти на нього такі обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- не відлучатися за межі населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 09 червня 2024 року включно.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положеньчастини сьомої статті 194КПК України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3

Повний текст ухвали оголошено о 10 годині 15 хвилин 30 травня 2024 року.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1