Ухвала

від 02.05.2024 по справі 390/759/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 390/759/24

Провадження № 2/390/270/24

УХВАЛА

про прийняття позовної заяви до розгляду

та відкриття провадження по цивільній справі

"02" травня 2024 р. Суддя Кіровоградського районного суду Кіровоградської області Квітка О.О., розглянувши матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства «СГ Надія Нова» (27613, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Велика Северинка, пров. Тепличний, б.1), інтереси якого представляє ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення сум виплаченого відшкодування за правом зворотної вимоги (регресу),

ВСТАНОВИВ:

До Кіровоградського районного суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «СГ Надія Нова», інтереси якого представляє ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про стягнення сум виплаченого відшкодування за правом зворотної вимоги (регресу).

На виконання вимог ч. 6 ст.187 ЦПК України до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи направлено звернення суду щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи відповідача ОСОБА_2 . Вказана інформація отримана судом 02.05.2024.

Позовна заява відповідає вимогам ст.ст.175-177 ЦПК України. Перешкоди для відкриття провадження, передбачені ст.ст.185-186 ЦПК України, відсутні. Справа підсудна Кіровоградському районному суду Кіровоградської області. Позов підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення заяви або відмови у відкритті провадження, передбачених ст.185, ч.1 ст.186 ЦПК України, не встановлено.

Таким чином, вважаю можливим прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження по справі.

Виходячи з положень ст.ст. 19, 274 ЦПК України та проаналізувавши матеріали позовної заяви вважаю, що розгляд позовної заяви необхідно провести у порядку загального позовного провадження.

Разом з поданням позовної заяви позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій представник позивача просить суд в порядку забезпечення позову накласти арешт на:

- земельну ділянку площею 7,0001 га, кадастровий номер 3522581200:02:000:0537, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого манна 2866488935225) з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, власником якої є ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );

- земельну ділянку площею 6,4302 га, кадастровий номер 3522581200:02:000:0533, (реєстраційний номер об 'єкта нерухомого майна 2788799435225) з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, власником якої є ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Заборонити фізичним та юридичним особам, у т.ч. органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, до виконання рішення суду вчиняти будь-які дії щодо:

- земельної ділянки площею 7,0001 га, кадастровий номер 3522581200:02:000:0537, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого манна 2866488935225) з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, власником якої є ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );

- земельної ділянки площею 6,4302 га, кадастровий номер 3522581200:02:000:0533, (реєстраційний номер об 'єкта нерухомого майна 2788799435225) з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, власником якої є ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

В обґрунтування заяви зазначено, що вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 03.07.2019 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні ДТП, який на момент ДТП перебував у трудових відносинах з ПрАТ «СГ НАДІЯ НОВА» - власника автомобіля КАМАЗ 55102, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Внаслідок вказаних подій потерпілими до відповідачів: ОСОБА_2 , ПрАТ «СГ НАДІЯ НОВА» та страхової компанії - ПАТ «НАСК «Оранта» заявлено позови про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. На розгляді в Кіровоградському районному суді Кіровоградської області перебували: справа № 390/386/20 за позовом ОСОБА_3 ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , а також справа № 390/424/21 за позовом ОСОБА_6 до вказаних відповідачів. Під час розгляду справ ПАТ «НАСК «Оранта» було здійснено всі виплати в межах страхового відшкодування. Рішеннями суду в зазначених справах на ПрАТ «СГ НАДІЯ НОВА» покладено відшкодування матеріальної та моральної шкоди, що завдана ОСОБА_2 кримінальним правопорушенням, в загальній сумі 828 579,52 грн. На підставі судових рішень ПрАТ «СГ НАДІЯ НОВА» впродовж червня - липня 2022 р. повністю відшкодувало матеріальну та моральну шкоду завдану потерпілим особам. Проте, з того часу ОСОБА_2 не вжито будь-яких заходів та дій стосовно повернення виплаченого відшкодування, що і стало підставою звернення ПрАТ «СГ НАДІЯ НОВА» до суду з цією позовною заявою про стягнення сум в розмірі виплаченого відшкодування. Позивачу достеменно відомо, що у власності ОСОБА_2 перебувають дві земельні ділянки загальною вартістю (за нормативно грошовою оцінкою) 376 911,05 грн. Відповідач у цій справі є особою пенсійного віку, немає достатнього заробітку та майна (окрім земельних ділянок). Зважаючи на це існує об`єктивна упевненість в тому, що у разі вибуття цих земельних ділянок з власності відповідача, це унеможливить виконання рішення суду та позбавить позивача на поновлення його законних прав та інтересів. Також позивач зазначає, що ціна заявленого позову становить 828 579, 52 грн, що свідчить про співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

На підтвердження викладених в заяві обставин позивачем надано до суду:

- копії витягів з Держаного реєстру речових прав, щодо земельної ділянки площею 7,0001 га, кадастровий номер 3522581200:02:000:0537, та земельної ділянки площею 6,4302 га, кадастровий номер 3522581200:02:000:0533, від 27.03.2024;

- копії витягів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 7,0001 га, кадастровий номер 3522581200:02:000:0537, та земельної ділянки площею 6,4302 га, кадастровий номер 3522581200:02:000:0533, від 22.03.2024.

Дослідивши обґрунтування поданої заяви та матеріали позовної заяви, суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1ст. 4 ЦПК).

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч. ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику суду як джерело права.

Стаття 6 Конвенції гарантує кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків право на справедливий і відкритий розгляд у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 13 Конвенції встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Так, згідно з п. 43 рішення ЄСПЛ по справі «Шмалько проти України» право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Крім того, заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.

До видів забезпечення позову законом віднесено, зокрема, накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб (пункт 1 частини 1статті 150 ЦПК України), а також заборону вчиняти певні дії (пункти 2,4 частини 1статті 150 ЦПК).

Під арештом майна слід розуміти заборону розпорядження цим майном, а в певних випадках - і користування ним.

Заборона вчиняти певні дії, поряд з іншим, може бути пов`язана з необхідністю збереження об`єкта, який просять забезпечити, в існуючому стані та збереження його статусу, що має сприяти вирішенню спору та можливості виконання судового рішення.

Згідно із частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) зазначено, що: «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Таким чином, при розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Окрім того, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Як зазначено позивачем предметом судового розгляду по справі є стягнення виплаченого відшкодування в сумі 828579, 52 грн.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельні ділянки, які позивач просить забезпечити, належать на праві власності відповідачу ОСОБА_2 .. Згідно з витягів щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок загальна вартість земельних ділянок дорівнює - 376 911,05 грн.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, зокрема, шляхом накладення арешту на земельні ділянки, представник позивача посилається на те, що відповідач у цій справі є особою пенсійного віку та не має достатнього заробітку та майна (окрім земельних ділянок), а тому існує об`єктивна упевненість в тому, що у разі вибуття цих земельних ділянок з власності відповідача, це унеможливить виконання рішення суду та позбавить позивача на поновлення його законних прав та інтересів.

Відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

За абзацом четвертим цієї норми права, виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Згідно із абзацами першим - другим частини 5 цієї статті, про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов`язковим.

Таким чином, арешт є крайнім заходом забезпечення позову та полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмеженні права користування майном або його вилученні у власника та передачі на зберігання іншим особам.

За змістом статті 1 Першого Протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При цьому вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

У кожному випадку, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Звертаючись до суду із заявою про застосування заходу забезпечення позову, зокрема, шляхом накладення арешту на земельні ділянки, які на праві власності належать ОСОБА_2 , позивач не навів правових підстав забезпечення позову саме шляхом накладення арешту та не надав докази на підтвердження необхідності забезпечення позову саме у такий спосіб, а застосування такого виду забезпечення позову може призвести до безпідставної заборони користуватись майном та передачу його іншим особам, що є обмеженням права власності.

З огляду на викладене, суд, враховуючи відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам та баланс інтересів сторін, приходить до висновку, що такий вид забезпечення позову, як накладення арешту на земельні ділянки, в цьому випадку не є співмірним заявленим позовним вимогам, невиправданим та таким, який обмежує права відповідача на мирне користування майном.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 24 листопада 2022 року у справі № 204/4475/21 (провадження № 61-20259св21) та від 12 квітня 2022 року у справі № 391/7/21 (провадження № 61-8820св21).

Враховуючи те, що між сторонами дійсно виник спір, станом на день звернення до суду з позовом, відповідачем не вжито будь-яких заходів та дій стосовно повернення виплаченого відшкодування, нерухоме майно, яке просить забезпечити позивач, на цей час зареєстровано за відповідачем, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.03.2024, які надані позивачем, та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.05.2024, яка отримана судом, тому відповідач має можливість переоформити його на іншу особу, беручи до уваги обставини справи, співмірність виду забезпечення позову із вимогами, які заявлені позивачем, враховуючи, що вибуття цих земельних ділянок з власності відповідача призведе до ускладнення захисту прав позивача, суд вважає, що у цьому випадку необхідним та співмірним видом забезпечення позову буде заборона вчиняти будь-які дії щодо цих земельних ділянок, про що також просить представник позивача в поданій заяві.

Суд вважає, що такий вид забезпечення позову відповідає предмету, ціні позову, та, водночас, забезпечення позову у вказаний спосіб не обмежує права користування земельною ділянкою її теперішнім власником в існуючих розмірах за її цільовим призначенням та не є позбавленням права власності ОСОБА_2 , а спрямовано лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи.

Інших заяв та клопотань, що підлягають вирішенню при відкритті провадження, не надходило.

Керуючись ст. ст. 3, 19, 84, 149-150, 153, 157, 187,190, 274, 353, 354, 355 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Прийняти до розгляду позовну заяву та відкрити провадження по цивільній справі № 390/759/24 (провадження № 2/390/270/24) за позовом Приватного акціонерного товариства «СГ Надія Нова» (27613, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Велика Северинка, пров. Тепличний, б.1), інтереси якого представляє ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення сум виплаченого відшкодування за правом зворотної вимоги (регресу).

Розгляд цивільної справи провести за правилами загального позовного провадження, призначити підготовче засідання по справі на 11 год. 20 хв. 28 травня 2024 року у залі судових засідань Кіровоградського районного суду Кіровоградської області (25014, м.Кропивницький, вул. Кільцева, 36-Б).

В призначене судове засідання викликати сторони.

Запропонувати відповідачу у разі невизнання позову у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, подати до Кіровоградського районного суду Кіровоградської області відзив на позовну заяву, який би відповідав вимогам ст.178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Роз`яснити відповідачу, що він повинен подати суду докази разом із поданням відзиву, а також має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Заяву представника позивача про забезпечення позову задовольнити частково.

В порядку забезпечення позову заборонити фізичним та юридичним особам, у т.ч. органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, до виконання рішення суду вчиняти будь-які дії щодо:

- земельної ділянки площею 7,0001 га, кадастровий номер 3522581200:02:000:0537, (реєстраційний номер об 'єкта нерухомого майна 2866488935225) з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, власником якої є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

- - земельної ділянки площею 6,4302 га, кадастровий номер 3522581200:02:000:0533, (реєстраційний номер об 'єкта нерухомого майна 2788799435225) з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, власником якої є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

В іншій частині заяви відмовити.

Копію ухвали направити для відома позивачу, відповідачу разом із копією ухвали надіслати копію позовної заяви та доданих до неї матеріалів, до Кропивницького відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (25006, м. Кропивницький, вул. Преображенська, б.2), для виконання.

Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: https://court.gov.ua/sud1108/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в частині забезпеченні позову в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її вручення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.О.Квітка