Ухвала

від 01.05.2024 по справі 694/1083/24

ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №694/1083/24

провадження № 2-з/694/10/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.05.2024 року м. Звенигородка

Суддя Звенигородського районного суду міста Черкаської області Сакун Д. І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Звенигородський відділ ДВС у Звенигородському районі Черкаської області Центрального МУМЮ (м. Київ) про визнання припиненим зобов`язання про стягнення аліментів за рішенням суду у зв`язку з затвердженням сторонами мирової угоди про добровільне виконання батьківських прав та визнання зобов`язання по сплаті аліментів виконаним та таким, що виконується відповідно до затвердженої мирової угоди.

Одночасно з позовом ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення (виконання рішення) та інші заборони в рамках виконавчого провадження відкритого на підставі рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 03.11.2008 у справі №2-657/2008.

ОСОБА_1 заяву про забезпечення позову обґрунтовує тим, що він ставить вимогу про визнання припиненим зобов`язання по сплаті аліментів, яке виникло на підставі рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 03.11.2008 у справі №2-657/2008 у зв`язку з затвердженням мирової угоди ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 10.01.2018 у справі №694/1301/17. Вказує, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може істотно ускладнити або унеможливити поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За вимогами ч.1ст.153ЦПК Українизаява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

За правиламич.1ст.153ЦПК України суд проводить розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд вважає, що така заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1ст.149ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихст.150цього Кодексузаходів забезпечення позову.

Згідно із п. 6 ч.1ст.150ЦПК Українипозов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Відповідно до ч. 10ст. 150 ЦПК Українипозов також забезпечується іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Диспозиція норми, викладеної в п.6 ч.1ст.150 ЦПК України, передбачає зупинення стягнення на підставі виконавчого документа лише в одному випадку у разі оскарження виконавчого документа в судовому порядку. ОСОБА_1 не оскаржував у даній справі виконавчий документ стягнення за яким він просить зупинити, тому він не має права вимагати забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за цим виконавчим документом. Чинним національним законодавством, зокремаЗаконом України «Про виконавче провадження», також не передбачено зупинення стягнення на підставі виконавчого документа в інших випадках

Ці обставини свідчать про те, що заходи забезпечення позову, обрані позивачем, не ґрунтуються ні на п.6, ні на п.10 ч.1ст.150 ЦПК України.

Відповідно до приписів пункту 9 статті 129 Конституції України обов`язковість судового рішення є однією з засад судочинства.

Згідно частини 1статті 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

В даному випадку забезпечення позову шляхом зупинення виплат аліментів на утримання дітей фактично зупинить виконання судового рішення, яке набрало законної сили, що в свою чергу призведе до порушення гарантованого державою права інших учасників виконавчого провадження на своєчасне виконання рішення суду.

Крім того, зупинення відрахувань з заробітної плати та інших доходів платника аліментів є фактичним звільненням його від сплати аліментів. Тимчасовість вжиття означеного процесуального заходу не змінює його сутність, адже у платника аліментів на невизначений період часу припиняється обов`язок їх сплачувати. Ці обставини свідчать про те, що застосування заходів забезпечення позову, обраних позивачем є способом вирішення іншого спору, аніж того, який є предметом у даній цивільній справі.

Доводи заявника про безпідставність стягнення аліментів на користь відповідача є по суті поясненнями до позовних вимог, які можуть бути враховані під час вирішення спору по суті, і не можуть бути враховані на стадіїзабезпечення позову.

Відповідно п. 2Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову`та постанови Верховного Суду від 01.10.2020 року у справі №524/188/18 (провадження № 61-38051св18), недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Аналогічна позиція викладена і в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 серпня 2020 року по справі N 950/2492/19, провадження N 61-11673ск20.

В даному випадку позивач фактично просить зупинити виконання судового рішення про стягнення з нього аліментів на утримання дитини, яке набрало законної сили, що суперечить гарантованому Конституцією України принципу обов`язковості судових рішень.

Крім того, суд має наголосити про відсутність підстав ввжати, що не вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим документом утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду про визнання припиненим зобов`язання про стягнення аліментів за рішенням суду у зв`язку з затвердженням сторонами мирової угоди про добровільне виконання батьківських прав та визнання зобов`язання по сплаті аліментів виконаним та таким, що виконується відповідно до затвердженої мирової угоди.

Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.151,152,153,258-260,353 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Д.І.Сакун