ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/8204/24
провадження № 2/753/5893/24
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" травня 2024 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Шаповалова К.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Академ-Клуб" про припинення права спільної часткової власності на будинок,
ВСТАНОВИВ:
23 квітня 2024 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ "Академ-Клуб" про припинення права спільної часткової власності на будинок.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 753/8204/24 між суддями від 24 квітня 2024 року, матеріали позовної заяви передано в провадження судді Шаповалової К.В. Фактично справа була передана судді 26 квітня 2024 року.
Відповідно до частини першої статті 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.
Однак, ознайомившись із змістом та формою позовної заяви, судом встановлено, що вона подана без додержання вимог, викладених в статті 177 ЦПК України.
Відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зазначає, що ним заявлена одна немайнова вимога та сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, однак вбачається, що позовна заява містить дві позовні вимоги, а саме: одну вимогу немайнового характеру (припинення права спільної часткової власності), за яку судовий збір сплачено, та вимогу майнового характеру (виділення майна в натурі).
Відповідно до частини третьої статті 364 ЦК України у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Таким чином, позовна вимога ОСОБА_1 про виділ у натурі частки з нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є вимогою майнового характеру.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 30 березня 2023 року у справі № 591/3750/20.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір", за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 3028 грн.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Всупереч приписам пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК УКраїни, подана позовна заява не містить ціни позову, а додані до позову документи не дозволяють суду визначити ціну позову станом на день його подання, оскільки неможливо встановити дійсну вартість частки спірного нерухомого майна, яку позивач просить виділити в натурі зі спільної часткової власності.
Тож позивач повинен самостійно встановити ціну позову та, відповідно, сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру, з урахуванням вимог ЗУ "Про судовий збір" та подати суду оригінал відповідної квитанції.
У відповідності до статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення даної ухвали, для усунення недоліків, а саме: визначити ціну позову та надати суду докази сплати судового збору за позовну вимогу майнового характеру.
Керуючись статтями 175, 176-177, 185 ЦПК України,
ПОСТАНОВИВ:
позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Академ-Клуб" про припинення права спільної часткової власності на будинок - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя: К.В. Шаповалова
Суд | Дарницький районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 02.05.2024 |
Оприлюднено | 06.05.2024 |
Номер документу | 118811654 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: |
Цивільне
Дарницький районний суд міста Києва
Шаповалова К. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні