Ухвала

від 02.05.2024 по справі 461/3984/22

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/3984/22

Провадження № 1-кс/461/2741/24

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

02.05.2024 м. Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно підозрюваного:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, пенсіонера, працюючого на посаді начальника кар`єру Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «Львівське», одруженого, невійськовозобов`язаного, раніше не судимого,

у кримінальному провадженні, внесеному 03.02.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022140000000035, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.240 КК України, та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України,-

в с т а н о в и в:

02.05.2024 слідчий відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Галицького районного суду м. Львова із клопотанням, в якому просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 грн., та покласти на останнього, відповідно до ст.194 КПК України, відповідні обов`язки.

В обґрунтування внесеного клопотання покликається на те, що у провадженні відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП у Львівській області, перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42022140000000035 від 03.02.2022 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.240 КК України та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що відповідно до п.2.1. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «Львівське» (нова редакція), затвердженого Загальними зборами учасників, протокол №27 від 22.09.2005, в особі Голови ОСОБА_7 , м. Пустомити (код ЄДРПОУ 20789952, юридична адреса: АДРЕСА_2 ), метою діяльності Товариства є: здійснення підприємницької діяльності у сфері виробництва, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції, промислової та продовольчої сировини та продукції, в тому числі з використанням технологій вторинної переробки, а також виробництва і реалізація товарів широкого вжитку та здійснення інших видів господарської діяльності; підвищення рентабельності виробництва, одержання прибутків та підвищення добробуту його учасників; створення додаткових робочих місць у регіоні.

Предметом діяльності Товариства, згідно з п.2.2. Статуту, серед іншого, є проведення геолого-розвідувальних робіт; розробка та реалізація корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення; розробка та промисловий видобуток пісків, глин, вапняку, та інших корисних копалин.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. Законодавством України громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Статтею 1 Кодексу України про надра визначено, що надра це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Статтею 4 Кодексу України про надра передбачено, що надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади.

Згідно з статтею 13 вказаного Кодексу користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Частинами 1, 2, 4 статті 17 Кодексу України про надра (в редакції станом на період з 21.08.2022 по 04.11.2022) визначено, що гірничим відводом є частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовища корисних копалин та цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин. Користування надрами за межами гірничого відводу забороняється.

Гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин, будівництва і експлуатації підземних споруд та інших цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, надаються центральним органом виконавчої влади, що реалізовує державну політику у сфері охорони праці, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Порядок надання гірничих відводів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 4 Положення про порядок надання гірничих відводів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 №59, зі змінами та доповненнями (в редакції станом на період з 21.08.2022 по 04.11.2022), гірничі відводи можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям (далі - підприємства), а також громадянам України, іноземцям та особам без громадянства (далі - громадяни), лише за наявністю у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр, а також затвердженого в установленому порядку проекту розробки родовища корисних копалин або будівництва гірничодобувного об`єкта чи підземної споруди, не пов`язаної з видобуванням корисних копалин.

Так, Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України в особі Заступника Голови ОСОБА_8 05.01.2015 Товариству з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «Львівське» надано гірничий відвід (Акт № 2989) з метою розробки Сихівського родовища скляних та будівельних пісків у Пустомитівському районі Львівської області, площею проекції 21,3 га., терміном чинності до 18.04.2033.

Згідно з пунктом 11 вказаного вище Положення, земельні ділянки для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, якщо інше не передбачено актами законодавства, виділяються після надання гірничого відводу в порядку, передбаченому чинним земельним законодавством.

Відповідно до статті 18 Кодексу України про надра надання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України. Земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів. Місцеві ради при наданні земельної ділянки для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення одночасно надають у користування і надра.

Так, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 №800-р «Про вилучення та передачу земельної ділянки в оренду із зміною цільового призначення», відповідно до статей 20, 93, 122-124, 134, 149 і 207 Земельного кодексу України вказано на вилучення з постійного користування державного підприємства «Львівське лісове господарство» земельної ділянки (державної власності лісогосподарського призначення (ліси) площею 9,9826 гектара, що розташована на території Пустомитівського району Львівської області (кадастровий номер 4623682400:08:000:0056), та передачу її в оренду із зміною цільового призначення товариству з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «Львівське» на строк дії спеціального дозволу на користування надрами від 18 квітня 2003 року № 2952 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (для розробки (розширення) Сихівського кар`єру піску). Львівську обласну державну адміністрацію зобов`язано укласти договір оренди зазначеної земельної ділянки в установленому законодавством порядку.

31.01.2019 орендодавцем: Кабінетом Міністрів України в особі голови Львівської обласної державної адміністрації ОСОБА_9 та орендарем: Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «Львівське» в особі генерального директора ОСОБА_10 укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки.

Відповідно до пункту 1 вказаного договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (для розробки (розширення) Сихівського кар`єру піску) з кадастровим номером 4623682400:08:000:0056, яка розташована за межами населеного пункту на території Пустомитівського району Львівської області.

Згідно з пунктом 2 даного договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 9,9826 га. з кадастровим номером 4623682400:08:000:0056.

Пунктом 8 договору передбачено, що такий укладено на строк дії спеціального дозволу на користування надрами від 18 квітня 2003 року № 2952 терміном до 18 квітня 2033 року.

Відповідно до пункту 14 договору, земельна ділянка передається в оренду для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (для розробки (розширення) Сихівського кар`єру піску).

Стаття 19 Кодексу України про надра (в редакції станом на період з 21.08.2022 по 04.11.2022) визначає, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Так, Державною службою геології та надр України в особі т.в.о. голови ОСОБА_11 18.04.2003 Товариству з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «Львівське» видано Спеціальний дозвіл на користування надрами № 2952, підстава надання - Наказ від 15.12.2016 № 476; вид користування надрами видобування; мета користування надрами видобування пісків, придатних в якості: скляної сировини, для благоустрою, планування та рекультивації, для виготовлення штукатурних розчинів, для опоряджувального шару та для дорожнього будівництва; із відображенням географічних координат Ділянки № 1 площею 10,1 га та Ділянки № 2 площею 1,2 га., загальною площею 11,3 га.; вид корисної копалини пісок; строком дії до 18 квітня 2033 року.

Відповідно до статті 24 Кодексу, користувачі надр мають право: здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу або угоди про розподіл продукції; розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено законодавством або умовами спеціального дозволу. Користувачі надр зобов`язані: використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр.

Так, наказом генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «Львівське» ОСОБА_10 №47-к від 11.08.2016, ОСОБА_5 прийнято на роботу начальником кар`єру.

Відповідно до пункту 2.1. посадової інструкції для начальника піщаного кар`єру, затвердженою наказом №15 від 14.06.2021, до службових обов`язків останнього належить: організація виробничої та господарської діяльності кар`єру; керівництво трудовим колективом кар`єру; створення безпечних умов праці на кожному робочому місці у відповідності до вимог нормативних актів, а також забезпечення прав працюючих, які гарантовані їм законодавством про охорону праці; забезпечення дієвого контролю за справністю всіх машин і механізмів працюючих в кар`єрі, проведення їх ремонтів та техобслуговування згідно графіків планово-попереджувальних ремонтів; організація безпечного ведення гірничих робіт та дотримання вимог проекту розробки родовища та річних планів розвитку гірничих робіт; контроль за роботою працівника геолого-маркшейдерської служби; проведення інструктажів з питань охорони праці та техніки безпеки з працюючими в кар`єрі, а також періодичної перевірки ними знань; контроль за виконанням заходів по охороні праці, промсанітарії та техніці безпеки при веденні гірничих робіт; проведення роботи по підвищенню культури виробництва, раціонального використання робочого часу та дотримання працюючими трудової та виконавчої дисципліни; ведення обліку травматизму в кар`єрі; проведення аналізу виробничо-господарської діяльності кар`єру; контроль за правильністю реалізації піску та його обліку; своєчасна матеріальна звітність перед бухгалтерією підприємства.

Пунктом 2.2. вказаної інструкції визначено права начальника піщаного кар`єру, зокрема: при виявленні небезпеки для життя і здоров`я працюючих в кар`єрі та несправності в роботі механізмів призупинити ведення робіт до повного усунення порушень; не допускати або відсторонити від роботи осіб працюючих в кар`єрі, які порушують трудовий режим та правила охорони праці і техніки безпеки при веденні гірничих робіт; приймати участь в розробці річних планів розвитку гірничих робіт та подавати свої пропозиції щодо покращення ведення гірничих робіт на родовищі; розробляти, доповнювати і затверджувати інструкції з охорони праці для осіб, які працюють в кар`єрі; забороняти або не допускати завантаження транспортних засобів в кар`єрі, які не відповідають вимогам і не пройшли відповідного інструктажу або порушують правила безпеки в кар`єрі; заборонити відпуск піску з кар`єру підприємствам/організаціям, які не виконують укладених угод і доповідати про це генеральному директору підприємства; не допускати сторонніх осіб в кар`єр.

Розділом 3 вказаної інструкції передбачено, що начальник піщаного кар`єру несе відповідальність за виробничо-господарську діяльність кар`єру; стан охорони праці і техніки безпеки при веденні гірничих робіт та виробничий травматизм на виробництві; правильність гірничих робіт і відповідальність їх річним паном розвитку гірничих робіт; підзвітну йому техніку, матеріали, документацію.

Таким чином, ОСОБА_5 перебуваючи на посаді начальника кар`єру Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «Львівське», у період з 21.08.2022 по 04.11.2022 був службовою особою, що постійно обіймає на підприємстві посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, отже мав статус службової особи в розумінні ч.3 ст.18 КК України.

Досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_5 перебуваючи на посаді начальника кар`єру Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «Львівське» (далі Товариство), будучи службовою особою, всупереч вищенаведених вимог законодавства України та зазначеної посадової інструкції, діючи умисно з використанням свого службового становища, в період з 21.08.2022 по 04.11.2022, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, здійснив незаконне видобування корисних копалин місцевого значення (піску) у великих розмірах поза межами земельної ділянки визначеної Спеціальним дозволом на користування надрами № 2952 (підстава надання - Наказ від 15.12.2016 № 476) в інтересах даного Товариства, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_5 , обіймаючи посаду начальника вказаного кар`єру, будучи обізнаним про те, що Державною службою геології та надр України в особі т.в.о. голови ОСОБА_11 18.04.2003 Товариству з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «Львівське» видано Спеціальний дозвіл на користування надрами № 2952, підстава надання - Наказ від 15.12.2016 № 476; вид користування надрами видобування; мета користування надрами видобування пісків, придатних в якості: скляної сировини, для благоустрою, планування та рекультивації, для виготовлення штукатурних розчинів, для опоряджувального шару та для дорожнього будівництва; із відображенням географічних координат Ділянки № 1 площею 10,1 га та Ділянки № 2 площею 1,2 га., загальною площею 11,3 га.; вид корисної копалини пісок; строком дії до 18 квітня 2033 року, достовірно знаючи межі земельної ділянки визначеної даним Спеціальним дозволом, діючи умисно в інтересах згаданого Товариства, у невстановлений органом досудового розслідування час, але не пізніше 21.08.2022, використовуючи своє службове становище залучив до незаконного видобування корисних копалин місцевого значення (піску) працівників Товариства, а саме: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , які керували самохідними землерийними машинами екскаваторами, які на праві власності належать Товариству, та ОСОБА_15 , який керував трактором бульдозером, що на праві власності належить Товариству, які не були обізнані із злочинними намірами ОСОБА_5 .

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел ОСОБА_5 , в період з 21.08.2022 по 04.11.2022, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, перебуваючи на території кар`єру Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «Львівське» Сихівського родовища скляних та будівельних пісків у Пустомитівському районі Львівської області, більш точне місце органом досудового розслідування не встановлено, використовуючи службове становище начальника вказаного кар`єру, безпосередньо надавав працівникам Товариства, зокрема: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 вказівки щодо здійснення незаконного видобування корисних копалин місцевого значення (піску) за допомогою самохідних землерийних машин екскаваторів та трактора - бульдозера під їх керуванням, які на праві власності належать Товариству, поза межами земельної ділянки визначеної Спеціальним дозволом на користування надрами №2952 (підстава надання - Наказ від 15.12.2016 № 476) в інтересах даного Товариства.

Внаслідок зазначених протиправних дій ОСОБА_5 , за період з 21.08.2022 по 04.11.2022, на земельній ділянці Сихівського родовища скляних та будівельних пісків у Пустомитівському районі Львівської області, поза межами земельної ділянки визначеної Спеціальним дозволом на користування надрами №2952 (підстава надання - Наказ від 15.12.2016 № 476), вказаними працівниками Товариства незаконно видобуто в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «Львівське» корисні копалини місцевого значення пісок об`ємом 19 374,809 м.куб. Відповідно до Методики визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №303 від 29.08.2011 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.09.2011 №1097/19835, розмір шкоди (збитки), завданої державі внаслідок вказаного незаконного видобування корисних копалин місцевого значення (піску), складають 21 157 291 грн. (двадцять один мільйон сто п`ятдесят сім тисяч двісті дев`яносто одна гривня), що відповідно до примітки ст.240 КК України є великими розмірами.

Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у незаконному видобуванні корисних копалин місцевого значення у великому розмірі, вчиненому службовою особою з використанням службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.240 КК України.

01.05.2024 ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.240 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 ,у вчиненні інкримінованого йому злочини у підтверджується наступними доказами, отриманими у встановленому КПК України порядку: рапортом старшого оперуповноваженого Львівського РВ Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_16 № 62/45-141 від 31.05.2022; протоколом огляду земельної ділянки з кадастровим номером 4623682400:08:000:0056 від 21.08.2022; протоколом огляду земельної ділянки в межах кварталів 62, 69, 70 Винниківського лісового господарства, яка прилягає до земельної ділянки з кадастровим номером 4623682400:08:000:0056 від 21.08.2022; протоколом огляду земельної ділянки з кадастровим номером 4623682400:08:000:0056 від 04.11.2022; протоколом огляду земельної ділянки в межах кварталів 62, 69, 70 Винниківського лісового господарства, яка прилягає до земельної ділянки з кадастровим номером 4623682400:08:000:0056 від 04.11.2022; протоколами допиту свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 від 22.02.2022; листом ТзОВ «Західземлепроект» № 225/22 від 15.12.2022 з картограмами об`ємів і площ Давидівського карєру; листом ДЕІ у Львівській області від №08-836 від 10.03.2023; висновком додаткової судової земельно-технічної експертизи № 4653-Е від 18.12.2023; висновком додаткової судової інженерно-екологічної експертизи № 20-Е від 18.01.2024; іншими матеріалами досудового розслідування та документами, вилученими в ході проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій, в тому числі гірничим відводом (Акт № 2989) від 05.01.2015, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 №800-р «Про вилучення та передачу земельної ділянки в оренду із зміною цільового призначення», договором оренди землі від 31.01.2019, Спеціальним дозволом на користування надрами № 2952, підстава надання - Наказ від 15.12.2016 №476, Статутом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «Львівське» (нова редакція), затвердженого Загальними зборами учасників, протокол №27 від 22.09.2005, наказом генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «Львівське» ОСОБА_10 №47-к від 11.08.2016, про прийняття ОСОБА_5 на роботу начальником кар`єру, посадовою інструкцією для начальника піщаного кар`єру, затвердженою наказом №15 від 14.06.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «Львівське».

Враховуючи вищезазначене, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у незаконному видобуванні корисних копалин місцевого значення у великому розмірі, вчиненому службовою особою з використанням службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.240 КК України.

З метою забезпечення виконання ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків, як підозрюваного, орган досудового розслідування вважає, що до нього необхідно застосувати запобіжний захід.

Оцінюючи обставини, передбачені ст.178 КПК України, сторона обвинувачення дійшла до висновків, що:

- наявні докази вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення є вагомими та допустимими, отриманими у встановленому КПК України порядку;

- у разі визнання винним, ОСОБА_5 загрожує покарання у виді позбавлення волі від трьох до шести років;

- вік та стан здоров`я підозрюваного дозволяє застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді застави;

- шкода державі, заподіяна внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 складає 21 157 291 грн. (двадцять один мільйон сто п`ятдесят сім тисяч двісті дев`яносто одна гривня), що відповідно до примітки ст.240 КК України є великими розмірами.

Оцінюючи особу підозрюваного та вчинене ним кримінальне правопорушення, враховуючи те, що у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого злочину ОСОБА_5 загрожує покарання у виді позбавлення волі від трьох до шести років, орган досудового розслідування приходить до висновку про наявність передбачених ст.177 КПК України підстав для застосування запобіжного заходу, з огляду на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та ризиків, які дають підстави вважати, що ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності та призначення вищевказаного покарання може:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик підтверджується тим, що у разі визнання винуватим, ОСОБА_5 загрожує максимальне покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до шести років і це може стимулювати підозрюваного до втечі, та з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин підозрюваний може перетнути, в тому числі й незаконно, державний кордон України.

- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб. Про неможливість запобігти такому ризику свідчить і той факт, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст.23 КПК України) такі ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу обвинувального вироку відносно нього. Зокрема, з метою уникнення передбаченої законом відповідальності підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 з метою зміни ним показів або відмови від раніше наданих показів. Вказані вище дії може вчинити як сам підозрюваний, а також і залучити для цього інших осіб.

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інші кримінальні правопорушення. Цей ризик обґрунтовується тим, що для закінчення досудового розслідування та прийняття остаточного рішення у даному кримінальному провадженні необхідно провести низку слідчих (розшукових) та процесуальних дій, в свою чергу ОСОБА_5 може перешкоджати їх проведенню, зокрема, може негативно впливати на хід досудового розслідування, узгоджувати свої показання з показанням свідків та осіб, які ще не допитані в ході досудового розслідування, давати цим особам поради з врахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування з метою створення собі штучного алібі щодо його непричетності до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню. Враховуючи те, що вказаний злочин вчинений останнім використовуючи займану посаду, ОСОБА_5 зможе у подальшому вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення.

Таким чином, з урахуванням викладених ризиків та особи підозрюваного, обставин вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 орган досудового розслідування приходить до висновку про необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави.

Так, в ході досудового розслідування встановлено, що заподіяна, внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 , майнова шкода державі, складає 21 157 291 грн. (двадцять один мільйон сто п`ятдесят сім тисяч двісті дев`яносто одна гривня), що відповідно до примітки ст.240 КК України є великими розмірами.

Таким, чином орган досудового розслідування приходить до висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 грн.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, надав пояснення, аналогічні доводам, викладеним у клопотанні. Вказав, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, та існують ризики, передбачені ст.177 КПК України. Вважає, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, а у разі неможливості обрання такого запобіжного заходу, просить визначити заставу у мінімальному розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Вважає ризики позапроцесуальної поведінки підозрюваного недоведеними, оскільки останній ефективно співпрацює з органом досудового розслідування, як свідок давав викривальні покази, все розповів. Просив врахувати, що оскільки ОСОБА_5 невійськовозобов`язаний, він міг давно виїхати за межі України.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, підтримав думку захисника. Додатково пояснив, що є пенсіонером та працює на посаді начальника кар`єру Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «Львівське», має дохід близько 30000 грн. в місяць, який складається з заробітної плати та пенсії, з вищою освітою, одружений, проживає з дружиною, невійськовозобов`язаний, має гіпертонію, ниркову недостатність та діабет ІІ типу.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши клопотання та документи, якими воно обґрунтоване, а також подані стороною захисту на обґрунтування своїх заперечень, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною другоюстатті 131 КПК Україниодними із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ч.2 ст.177 КПК України).

Згідно положень ст.178 КК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Згідно з вимогами ч.1ст.182 КПК Українизапобіжний захід у виді застави полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Так, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Частиною п`ятої цієї статті визначено межі розміру застави, який може бути визначений, залежно від тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.

Згідно з положеннямист.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також може покласти виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 03.02.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022140000000035, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.240 КК України, та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України.

01.05.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у незаконному видобуванні корисних копалин місцевого значення у великому розмірі, вчиненому службовою особою з використанням службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.240 КК України.

Відповідно до положень ч.2ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.240 КК України повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: рапортом старшого оперуповноваженого Львівського РВ Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_17 № 62/45-141 від 31.05.2022; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_12 від 22.02.2023; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_13 від 22.02.2023; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_14 від 22.02.2023; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_15 від 22.02.2023; протоколом огляду земельної ділянки з кадастровим номером 4623682400:08:000:0056 від 21.08.2022; протоколом огляду земельної ділянки в межах кварталів 62, 69, 70 Винниківського лісового господарства, яка прилягає до земельної ділянки з кадастровим номером 4623682400:08:000:0056 від 21.08.2022; протоколом огляду земельної ділянки з кадастровим номером 4623682400:08:000:0056 від 04.11.2022; протоколом огляду земельної ділянки в межах кварталів 62, 69, 70 Винниківського лісового господарства, яка прилягає до земельної ділянки з кадастровим номером 4623682400:08:000:0056 від 04.11.2022; листом ТзОВ «Західземлепроект» №225/22 від 15.12.2022 з картограмами об`ємів і площ Давидівського кар`єру; листом ДЕІ у Львівській області від №08-836 від 10.03.2023; висновком додаткової судової земельно-технічної експертизи №4654-Е від 18.12.2023; висновком додаткової судової інженерно-екологічної експертизи №20-Е від 18.01.2024.

Проаналізувавши та оцінивши досліджені докази, слідчий суддя вважає, що такі є достатніми для висновку суду про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 , оскільки існують факти, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_5 міг вчинити дане кримінальне правопорушення.

Питання щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, а також більш вагомі докази причетності до кримінального правопорушення, належність та допустимість цих доказів, можуть бути більш ретельно дослідженів подальшому органами досудового розслідування та/або судом при розгляді кримінального провадження в судовому засіданні.

Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч.1ст.177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому,КПК Українине вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

Слідчим суддею встановлено, що на даний час наявні певні ризики, передбаченіст.177 КПК України, про які вказано у клопотанні та доведені прокурором, зокрема: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, слідчим суддею на даний час не встановлено.

Слідчим суддею встановлено, що існують ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 ч.1ст.177 КПК України.

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, обумовлюється тим, що у разі визнання винуватим, ОСОБА_5 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років і це може стимулювати підозрюваного до втечі, та з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин підозрюваний може перетнути, в тому числі й незаконно, державний кордон України.

На думку слідчого судді, наявні підстави вважати, що існує ризик незаконного впливу ОСОБА_5 на свідків у цьому ж кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб. Про неможливість запобігти такому ризику свідчить і той факт, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст.23 КПК України) такі ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу обвинувального вироку відносно нього. Зокрема, з метою уникнення передбаченої законом відповідальності підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 з метою зміни ним показів або відмови від раніше наданих показів. Вказані вище дії може вчинити як сам підозрюваний, а також і залучити для цього інших осіб.

Також наявні підстави вважати, що існує ризик того, що ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інші кримінальні правопорушення. Цей ризик обґрунтовується тим, що для закінчення досудового розслідування та прийняття остаточного рішення у даному кримінальному провадженні необхідно провести низку слідчих (розшукових) та процесуальних дій, в свою чергу ОСОБА_5 може перешкоджати їх проведенню, зокрема, може негативно впливати на хід досудового розслідування, узгоджувати свої показання з показанням свідків та осіб, які ще не допитані в ході досудового розслідування, давати цим особам поради з врахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування з метою створення собі штучного алібі щодо його непричетності до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню. Враховуючи те, що вказаний злочин вчинений останнім використовуючи займану посаду, ОСОБА_5 зможе у подальшому вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення.

Вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 з вищою освітою, пенсіонер та працює на посаді начальника кар`єру Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «Львівське», має дохід близько 30000 грн. в місяць, який складається з заробітної плати та пенсії, одружений, проживає з дружиною, невійськовозобов`язаний, має гіпертонію, ниркову недостатність та діабет ІІ типу, раніше не судимий.

При вирішенніпитання прозастосування допідозрюваного запобіжногозаходу,крім встановленихризиків кримінальногопровадження,слідчий суддятакож враховує,що завчинення злочину,передбаченого ч.3ст.240КК України,встановлено відповідальністьу вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

На переконання слідчого судді, досліджені слідчим суддею ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, може негативно відобразитися на здійсненні швидкого та ефективного досудового розслідування, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За встановлених слідчим суддею обставин, необхідним запобіжним заходом є саме застава, оскільки застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, такого як особисте зобов`язання, про що просила сторона захисту, не створить для підозрюваного достатніх умов для утримання від вчинення дій, що можуть вважатися як реалізація встановлених ризиків. Крім того, слідчий суддя вважає, що ризик звернення застави у дохід держави буде стримуючим фактором для утримання підозрюваного від позапроцесуальних дій.

Застава ж як запобіжний захід має середній рівень суворості та з урахуванням встановлених обставин може повною мірою запобігти існуючим ризикам кримінального провадження без надмірного обмеження свободи підозрюваного.

За таких підстав клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді застави є обґрунтованим.

При вирішенні питання про розмір застави, який необхідно визначити підозрюваному, слідчий суддя має враховувати тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_5 , майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу та ризики, передбаченістаттею 177 цього Кодексу.

Інкримінований підозрюваному злочин є тяжким злочином, а тому враховуючиположенняп.2 ч.5ст.182 КПК Українирозмір застави щодо нього має визначатися у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Також слідчий суддя бере до уваги висновки, викладені у рішенні ЄСПЛ «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010, в яких зазначається, що гарантії, передбачені у п.3 ст.5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні.

У клопотанні про застосування запобіжного заходу слідчий просить визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 грн., згідно з встановленим розміром прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024, а саме - 3028 грн.

Визначаючи таку суму застави сторона обвинувачення зазначає про тяжкість кримінального правопорушення та розмір заподіяної ОСОБА_5 майнової шкоди.

Оцінюючи наведені доводи сторони обвинувачення та позицію підозрюваного і захисника, слідчий суддя виходить з такого.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні «Istomina v. Ukraine» від 13.01.2022 (заява №23312/15), «гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликана забезпечити не відшкодування будь-якої шкоди, завданої внаслідок підозрюваного злочину, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні. Таким чином, розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на обвинуваченого, його майно та його чи її відносини з особами, які мають надати особисту поруку, іншими словами, на ступінь впевненості щодо можливої перспективи того, що втрата застави або позов проти гарантів у разі неявки підсудного в судове засідання буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб запобігти бажанню втекти з його або її боку. Оскільки йдеться про основне право на свободу, гарантоване статтею 5, органи влади повинні надзвичайно обережно встановити відповідний розмір застави, і вирішити, чи є необхідним продовження тримання під вартою. Серйозність звинувачень проти обвинуваченого не може бути вирішальним фактором, що виправдовує суму застави» (§25 рішення).

При цьому, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 одружений, є пенсіонером та працює на посаді начальника кар`єру Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «Львівське», має дохід близько 30000 грн. в місяць, який складається з заробітної плати та пенсії, відсутність у його власності нерухомого майна, та вважає, що визначення ОСОБА_5 застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб є непомірною сумою та спричинить надмірний тягар останньому.

З урахуванням характеру та обставин кримінального правопорушення, матеріального становища підозрюваного, стану його здоров`я, слідчий суддя вважає, що достатнім для гарантування виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків буде розмір застави у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181680 грн.

Такий розмір застави, хоча не відповідає розміру збитків, проте є помірним і достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Одночасно, враховуючи доведені прокурором обставини, слідчий суддя вважає за необхіднеу разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 обов`язки визначені ч.5ст.194 КПК України.

Керуючись статтями131, 132, 176-178, 182, 184, 186, 193-194, 196, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в:

клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 -задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181680 гривень (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят гривень), яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, строком на 2 місяці, до 02.07.2024:

1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися за межі Львівської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок суду №UA598201720355219002000000757, банк ДКСУ м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742, одержувач ТУ ДСА України у Львівській області.

Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, у тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному та попередити заставодавця, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 03.05.2024.

Слідчий суддя ОСОБА_1