Рішення

від 16.04.2024 по справі 441/1602/23

ГОРОДОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

441/1602/23 2/441/87/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.04.2024 Городоцький районний суд Львівської області у складі:

головуючої судді Малахової-Онуфер А.М.

за участю секретаря судового засідання Нагірної М.В.

позивача, представника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городок Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Босна», третя особа ОСОБА_3 про відшкодування збитків у виді упущеної вигоди, -

в с т а н о в и в :

представник ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , 17.07.2023 звернулась в суд з позовом до ПП «Босна», третя особа ОСОБА_3 про стягнення з відповідача на користь позивача 96847 грн. 26 коп. майнової шкоди та понесених у справі судових витрат мотивуючи тим, що 01.08.2022 о 15 год. 20 хв. на 36 км + 680 м автодороги Т1425 «Миколаїв-Комарно-Городок-Івано-Франкове-Жовква-Кам`янка-Бузька-Бібрка» сталася дорожньо-транспортна пригода за участю сідлового тягача «DAF FT XF 105.460», р.н. НОМЕР_1 з напіврпричіпом «Krone SD», р.н. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_3 та автомобіля «Volkswagen Golf», р.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок ДТП транспортним засобам завдано механічних пошкоджень, а позивач отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому основної фаланги першого пальця лівої стопи, перелом другої, третьої, четвертої плюснових кісток лівої стопи, що відноситься до тілесного ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я, внаслідок чого тривало лікувався в Львівському військово-медичному клінічному центрі (клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України, що ухвалою Городоцького районного суду Львівської області від 18.01.2023 винуватим у вчиненні вищеозначеної ДТП визнано ОСОБА_3 , який на той час перебував у трудових відносинах з відповідачем у справі - ПП «Босна». ОСОБА_2 до настання дорожньо-транспортної пригоди проходив службу на посаді молодшого інспектора прикордонної служби у НОМЕР_4 прикордонному загоні ІНФОРМАЦІЯ_1 , військова частина НОМЕР_5 , отримував заробітну плату та додаткову винагороду передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30000 щомісяця, що перебуваючи на лікуванні позивач мав право, проте додаткову винагороду не отримував з вини ОСОБА_3 , відтак така, як упущена вигода, підлягає стягненню з відповідача, як з роботодавця, що окрім упущеної вигоди позивачем також понесено витрати на евакуацію ТЗ «Volkswagen Golf», р.н. НОМЕР_3 у розмірі 1700 грн. 00 коп. та його зберігання на штраф-майданчику у розмірі 2115 грн. 00 коп. Просила позов задовольнити.

Ухвалою судді від 13.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, а 22.11.2023 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 38, 66).

Представник позивача ОСОБА_1 та позивач ОСОБА_2 в суді вимоги підтримали, уточнили, просять про стягнення з відповідача 89161 грн. 29 коп. збитків у виді упущеної вигоди, 1700 грн. 00 коп. витрат понесенихна евакуаціюТЗ «VolkswagenGolf»,р.н. НОМЕР_3 ,2115грн.00коп.витрат понесенихна зберіганняТЗ наштраф-майданчику,а також понесених у справі судових витрат.

Директор ПП «Босна» Безуглий С.Л., як представник відповідача, у відзиві на позовну заяву від 13.10.2023 вимоги заперечив мотивуючи в основному тим, що ПП «Босна» не має обов`язку виплачувати позивачу додаткову винагороду згідно Постанови КабінетуМіністрів Українивід 28.02.2022№168«Питання деякихвиплат військовослужбовцям,особам рядовогоі начальницькогоскладу,поліцейським таїх сім`ямпід часдії воєнногостану» за період його лікування внаслідок вчинення працівником ОСОБА_3 дорожньо-транспортної пригоди 01.08.2022, що такий обов`язок шляхом прийняття відповідного рішення має командир НОМЕР_4 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_1 , військова частина НОМЕР_5 , відтак спір який виник підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, інше. У заяві від 15.11.2023 просив про розгляд справи за відсутності представника (а.с. 46, 47, 54).

Третя особа ОСОБА_3 у заяві від 19.12.2023 вимоги заперечив мотивуючи тим, що на його думку, додаткова винагорода згідно Постанови КМУ від 28.02.2022№168 мала би бути виплачена позивачу за рішенням командира військової НОМЕР_5 , а витрати на евакуацію ТЗ «VolkswagenGolf»,р.н. НОМЕР_3 та витратина йогозберігання наштраф-майданчикунесе Страховик,а невинна вдорожньо-транспортнійпригоді особа (а.с. 76).

Заслухавши пояснення позивача, його представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно статей 4, 12, 81, 82 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній чи адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Статтею 89ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до положень ч. 1, 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, ОСОБА_3 , 01.08.2022 о 15 год. 20 хв., керуючи сідловим тягачем «DAF FT ХF 105.460», р.н. НОМЕР_1 з напівпричіпом «Krone SD», р.н. НОМЕР_6 , на 36 км + 680 м автодороги Т1425 «Миколаїв-Комарно-Городок-Івано-Франкове-Жовква-Кам`янка-Бузька-Бібрка», в порушення вимог п. 16.11. ПДР України та дорожнього знаку 2.1. «Дати дорогу» додатку 1 до ПДР України, виїжджаючи із другорядної дороги на головну проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не дав дорогу автомобілю «Volkswagen Golf», р.н. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , який наближався до перехрещення проїзних частин по головній дорозі та мав перевагу в русі, чим створив аварійну обстановку, як наслідок сталось зіткнення вищеозначених транспортних засобів, у ДТП водію ОСОБА_2 спричинено закритий перелом основної фаланги першого пальця лівої стопи, перелом другої, третьої, четвертої плюснових кісток лівої стопи, що відноситься до тілесного ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.

Ухвалою Городоцького районного суду Львівської області провадження у справі на ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 286 закрито, на підставі ст. 46 КК України, у зв`язку із примиренням винного з потерпілим (а.с. 33, 34).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 22ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі №750/8676/15-ц (провадження №14-79цс18) зроблено висновок, що «відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування. Відповідно до статті 22ЦК України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання. Кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. З іншого боку, боржник має право доводити відсутність своєї вини (стаття 614 ЦК України). Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані. Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток».

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Відтак, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні даного спору про відшкодування матеріальної шкоди підлягає: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Так, вимагаючи відшкодування збитків у виді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу. При цьому важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої особи. Слід довести, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.

Статтею 1166ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідним є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника, збитками та вини.

Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов`язань.

Згідно із частинами першою, другою статті 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 1 частини першої статті 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до частини першої статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

З аналізу змісту глави 82 Цивільного кодексу України вбачається, що законодавець розрізняє поняття «особа, яка завдала шкоду» та «особа, яка відповідає за шкоду».

Для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченої статтею 1172 Цивільного кодексу України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника ;причинний зв`язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків).

На моментДТП водій ОСОБА_3 перебував утрудових відносинахз Приватнимпідприємством «БОСНА»та виконувавсвої трудовіобов`язки,що підтверджуєтьсяухвалою Городоцькогорайонного судуЛьвівської областівід 18.01.2023у справі№ 441/1539/22,яка набралазаконної силита визнаєтьсявідповідачем ПП«Босна» (а.с. 33).

Із пояснень позивача в суді, із змісту заяви від 10.08.2023, інших матеріалів справи убачається, що ОСОБА_2 на час настання 01.08.2022 дорожньо-транспортної пригоди проходив службу на посаді молодшого інспектора прикордонної служби у НОМЕР_4 прикордонному загоні ІНФОРМАЦІЯ_1 , військова частина НОМЕР_5 .

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Законом України №2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, а Указом Президента України №49/2024 від 05.02.2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та Законом України №3564-IX від 06.02.2024 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк його дії в черговий раз продовжено на 90 діб.

Пунктом першим Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Із виписки із медичної карти стаціонарного хворого №1806 убачається, що у зв`язку із отриманням з вини ОСОБА_3 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 01.08.2022 середньої тяжкості тілесного ушкодження, позивач ОСОБА_2 з 02.08.2022 по 04.11.2022 перебував на лікуванні у Львівському військово-медичному клінічному центрі (клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України (а.с. 12, 12 зворот).

Згідно витягів з наказу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_1 №253-ВВ від 06.08.2022, №284-ВВ від 05.09.2022 та №323-ВВ від 06.10.2022 виданих на підставі Довідок військово-лікарської комісії у відповідності до п. 3 ч. 4 Р.12 Наказу № 333 від 06.05.2009 «Про затвердження Положення про проходження медичного огляду у Державній прикордонній службі України», довідок про доходи №235 від 03.10.2022 та №280 від 02.11.2022 ОСОБА_2 з 06.08.2022 по 05.11.2022 перебував у відпустці за станом здоров`я, додаткової винагороди згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 за вищеозначений період не отримував (а.с. 16, 17).

Як убачається із відповіді начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 №11/11501-23-вих від 13.07.2023, довідки розрахунку головного бухгалтера-начальника фінансово-економічного відділу ОСОБА_5 , загальна сума додаткової винагороди за період з 01.08.2022 по 06.11.2022, яка б була нарахована ОСОБА_2 і останній міг би реально одержати за звичайних обставин, у випадку його перебування на службі становить 89161 грн. 29 коп. (а.с. 36, 37, 37 зворот).

З огляду на наведене, враховуючи положення ст. 22 ЦК України, а також те, що вина ОСОБА_3 , який на час вчиненення дорожньо-транспортної пригоди 01.08.2022 перебував у трудових відносинах з ПП «Босна» встановлена судом, суд доходить висновку, що з ПП «Босна» на користь ОСОБА_2 слід стягнути збитки в сумі 89161 грн. 29 коп., які останній міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене (упущена вигода).

При цьому, наслідки у виді упущеної для позивача вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв`язку із наведеним протиправним діянням ОСОБА_3 , тобто працівника який перебував у трудових відносинах з юридичною особою - роботодавцем ПП «Босна», яке в силу прямої вказівки закону, незалежно від вини, має обов`язок відшкодувати завдану шкоду.

Покликання представника ПП «Босна» у відзиві про відсутність у відповідача підстав для відшкодування позивачу збитків у виді упущеної вигоди, не ґрунтуються нормах закону.

Суд відмовляє позивачу у стягненні з відповідача витрат понесених на евакуацію ТЗ «Volkswagen Golf», р.н. НОМЕР_3 та витрат на його зберігання на штраф-майданчику з огляду на наступне.

Так, згідно рахунків-фактура від 30.08.2022 до сплати позивачу за евакуацію ТЗ «Volkswagen Golf», р.н. НОМЕР_3 із місця дорожньо-транспортної пригоди до штраф-майданчику, а також за зберігання означеного ТЗ на штраф-майданчику нараховано 1700 грн. 00 коп. та 2115 грн. 00 коп. відповідно (а.с. 11).

Між тим, у справі відсутні докази на підтвердження перерахування позивачем грошових коштів за вищеозначені послуги, а відповідно докази понесення ОСОБА_2 таких витрат.

Більше того, як убачається із змісту ухвали Городоцького районного суду Львівської області від 18.01.2023 ТЗ «Volkswagen Golf», р.н. НОМЕР_3 було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12022141440000130 від 02.08.2022 (а.с. 33, 34).

Відповідно до пункту 20 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою КМУ від 19.11.2012р. №1104, зберігання речових доказів у вигляді автомобілів здійснюється на спеціальних майданчиках і стоянках Державтоінспекції МВС для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.

Відповідно до ст. 123 КПК витрати, пов`язані із зберіганням і пересиланням речей і документів, здійснюються за рахунок Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, обов`язку оплачувати витрати на евакуацію ТЗ «Volkswagen Golf», р.н. НОМЕР_3 та витрати за його зберігання на штраф-майданчику, позивач не мав.

Відповідно до положень ст. 133, 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача 1073 грн. 00 коп. судового збору.

Керуючись ст. 4, 10, 12, 81, 82, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст. 22, 1166, 1172, 1187, 1188, ЦК України, суд -

в и р і ш и в :

позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Босна» (Код ЄДРПОУ:32745019, місцезнаходження вул. Будівельників, 6-В в м. Рівне) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_7 , прож. на АДРЕСА_1 ) 89161 (вісімдесят дев`ять тисяч сто шістдесят один) грн. 29 коп. збитків у виді упущеної вигоди.

Стягнути з Приватного підприємства «Босна» на користь ОСОБА_2 1073 (тисяча сімдесят три) грн. 00 коп. судового збору.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 01.05.2024.

С у д д я А.М.Малахова-Онуфер