Постанова

від 31.10.2007 по справі 2/193-07

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/193-07

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

31.10.07                                                                                       Справа №2/193-07

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Колодій Н.А. судді  Колодій Н.А.    , Кричмаржевський В.А.  , Мірошниченко М.В.

при секретарі: Соколові А.А.

за участю представників:

позивача: Ніколащенко С.О. – довіреність №420 від 15.09.2005 року;  

відповідача: Мітяй М.П. – довіреність №01-8/1443 від 14.08.2007 року;  

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  Дочірнього підприємства «Херсонський річковий порт» Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот», м. Херсон

на рішення господарського суду Херсонської області  від 03.07.2007 р. у справі                            № 2/193-07

за позовом  Одеської залізниці, м. Одеса

до відповідача Дочірнього підприємства «Херсонський річковий порт» Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот», м. Херсон

про стягнення 527,83 грн.

ВСТАНОВИВ:

Одеська залізниця (далі-позивач) звернулась до господарського суду Херсонської області з позовною заявою про стягнення з Дочірнього підприємства «Херсонський річковий порт» Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот»  (далі-відповідач) заборгованості за послуги за переважування вагонів в грудні 2006 року в сумі 527,83 грн.

Позовні вимоги заявник обґрунтовував тим, що відповідач, в порушення умов договору № 466237 «Про організацію перевезень і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги» (далі - Договір № 466237), доповнення до вказаного договору від березня 2005 року та пункту 3 не виконує зобов'язання з оплати послуг за зважування й перевірку одержувачем (відправником) маси вантажів при прийманні, видачі, і перевантаженні у випадках, не передбачених Правилами. Внаслідок чого його заборгованість за грудень 2006 року складає 527,83 грн., яка підлягає стягненню.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 03.07.2007 р. (суддя Скобєлкін С.В.) позовні вимоги Одеської залізниці задоволені у повному обсязі. З відповідача на користь позивача стягнуто 527,83 грн. основного боргу за послуги переважування вагонів по станції Херсон-Порт в грудні 2006 року, 102,00 грн. по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із прийнятим рішення, відповідач звернувся до Запорізького апеляційного господарського суду  з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду Херсонської області від 03.07.2007 р. скасувати та припинити провадження по справі.

Скаржник вважає, що оскаржуване рішення  прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до прийняття незаконного судового акту.

  Заявник апеляційної скарги зазначає, що договір із доповненням не містить узгодженого розміру тарифу за послугу зважування вагонів. Вважає, що залізниця не має права встановлювати такий розмір одноособово без узгодження з портом. Вказує, що розмір плати за цю послугу визначений п.4 розділу 2 Тарифного керівництва №1. Тому визначати вільну ціну на цю послугу у позивача не було підстав. Крім того, скаржник зазначає, що при прийнятті рішення господарський суд не звернув уваги на рішення господарського суду Одеської області від 05.09.2006р., яким вирішено спір між тими же сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. Даним рішенням було зобов'язано Одеську залізницю повернути порту збір за зважування вагонів, так як розмір збору нарахований залізницею з порушенням вимог п.4 розділу 2 Тарифного керівництва №1. Вказане рішення не було оскаржено Одеською залізницею і вступило в законну силу.

 Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що рішення суду прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №2914 від           30.10.2007р справу призначено до розгляду у складі колегії суддів: головуючого -                  Колодій Н.А. (доповідач), суддів: Мірошниченко М.В., Кричмаржевський В.А.

За клопотанням представників позивача та відповідача розгляд справи вівся без застосування засобів технічного забезпечення фіксації судового процесу.

За їх згодою в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

          Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

          Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

          Проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів не знаходить підстав для зміни чи скасування рішення в силу наступного.

Відповідно до укладеного між сторонами в березні 2005р. договору № 466237 «Про організацію перевезень і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги», (а.с.23) залізниця зобов'язалася приймати до перевезення вантажі порту, для чого подавати під навантаження вагони (контейнери) згідно із затвердженими планами і заявками порту та надавати порту додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів (п.2.2 Договору).  

Відповідно до ч.2 п.3.1 зазначеного договору, розмір плати за додаткові послуги, для яких відсутні тарифні ставки, визначаються  за домовленістю сторін і зазначаються в доповненні до цього договору.

         Перелік послуг наведено у таблиці Доповнення до Договору

(а.с.24) якою визначено,   що   у   відповідності   до   п. 3.1 Договору, залізниця виконує за

вільними тарифами послуги, для яких відсутні тарифні ставки. Вільні тарифи розраховуються на підставі витрат залізниці на виконання послуг та рентабельності 30 %. Зокрема, серед таких робіт, послуг у п.3 визначено зважування й перевірка одержувачем (відправником) маси вантажів при прийманні, видачі і перевантаженні у випадках, не передбачених Правилами. В якості одиниці виміру за такі послуги, сторони визначили – вагон.

                  Тим же додатком до договору, передбачено, що вартість наведених у таблиці послуг доводиться до станцій телеграмами залізниці про що станція повідомляє вантажовласника

Телеграмою залізниці (а.с.17), яка отримана відповідачем у справі, доведені ставки вільних тарифів з 00:00 10.11.2006р. Зокрема, п.10 встановлено, що у разі зважування та перевірки за проханням отримувача (відправника) маси вантажів при прийомі, видачі та перевантажені у випадках, не передбачених Правилами, на терезах залізниці локомотивом залізної дороги – 110,71 грн. за одну операцію.

        Відповідачем не заперечується факт отримання зазначеної телеграми.  

Як вбачається із копії залученого до справи листа, адресованого начальнику станції Херсон-Порт, ДП «Херсонський річковий порт» просить здійснювати переваження вагонів, при цьому гарантує оплату згідно договірного тарифу.

Надання послуг з переваження станцією Херсон-Порт у грудні 2006р. підтверджується залученими до справи копіями накопичувальних карток №№011203, 201203, 201204, 311242 (а.с.10-15).

Херсонський річковий порт послуги залізниці по переваженню сплатив частково.

До матеріалів справи залучені акти звірок між сторонами у справі за грудень 2006р.  щодо нарахованих платежів Херсонському річковому порту, за послуги по переваженню, відповідно до вищезгаданих накопичувальних карток.

        Згідно залучених актів звірок, вбачається, що відповідачем визнано до сплати та сплачено послуги виходячи з тарифу 37,40грн. за вагон, тоді як тариф станції 110,71грн.

          Направлена позивачем претензія №19 від 05.03.2007р. щодо сплати 527,83грн. плати за зважування вагонів, відповідачем відхилена із посиланням на п.14 умов договору №4434 від 06.02.2002р. та п.4 розділу 2 Тарифного керівництва №1.    

Відповідно до частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 525 та 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Доводи заявника апеляційної скарги щодо необхідності застосування тарифу відповідно до Тарифного керівництва у розмірі 37,40грн. не може бути прийняті судом  до уваги, оскільки в даному випадку, річковий порт запропонував станції Херсон-Порт  переважувати ваготи та гарантував оплату згідно договірного тарифу. Крім того, п. 3 додатку до договору №466237, сторони наперед передбачили надання таких послуг залізницею як зважування й перевірка одержувачем (відправником) маси вантажів при їх прийманні, видачі і перевантаженні у випадках, не передбачених Правилами. Вартість таких послуг, відповідно до п.1 додатку до Договору, доводиться телеграмами, що і було зроблено позивачем.

        Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про задоволення позовних вимог Одеської залізниці, м. Одеса.

          Посилання заявника апеляційної  скарги на рішення господарського суду Одеської області у справі №12/310-06-7058, яким вирішено спір між тими ж сторонами не може бути прийняте апеляційним  судом до уваги, оскільки предметом спору у справі  №12/310-06-7058 є повернення безпідставно списаних грошових коштів, у той час як у справі 2/90-07 предметом спору є стягнення заборгованості за договором.  При цьому  задоволення позовних вимог  ДП «Херсонський  річковий  порт» «Акціонерної судноплавної компанії  «Укррічфлот» про стягнення  з ДП Одеська залізниця  списаною нею  з рахунку  позивача грошової  суми, суд  мотивував тим, що спірна сума   є  неузгодженою, а  тому   не могла  бути  списана  з рахунку    порту  без  його згоди,  тобто  у  безспірному  порядку.   

      Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача  у справі.

   Керуючись ст. ст. 49, 89, 101-105 Господарського процесуального кодексу України,  Запорізький апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

          Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Херсонський річковий порт» Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот», м. Херсон, залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від  03.07.2007 р. у справі № 2/193-07 – без змін.

Головуючий суддя Колодій Н.А.

 судді  Колодій Н.А.  

 Кричмаржевський В.А.  Мірошниченко М.В.