Рішення

від 22.04.2024 по справі 606/2/24

ТЕРЕБОВЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 606/2/24

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

22 квітня 2024 року м.Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючої судді Ромазан Л.С.,

з участю секретаря Будз М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Теребовлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛОГІКА", товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Снігур Олег Юрійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом доприватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича, ТзОВ «ТЕХНОЛОГІКА», ТзОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ»,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору:приватний виконавецьвиконавчого округуТернопільської областіСнігур ОлегЮрійович,у якомупросить визнатитаким,що непідлягає виконаннювиконавчий напис,вчинений 23червня 2021року приватнимнотаріусомКиївськогоміськогонотаріального округуОстапенком ЄвгеномМихайловичем, зареєстрованийу реєстріза №218147,про стягненняіз ОСОБА_2 на користьтовариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» заборгованості в розмірі 9794.12 грн., а також стягнути судовий збір, сплачений позивачем при зверненні із позовом до суду у розмірі 1073.60 грн.

Свої вимогипозивач обґрунтовуєтим,що виконавчимнаписом приватногонотаріуса Київськогоміського нотаріальногоокругу Остапенка Євгена Михайловича, вчиненого 23 червня 2021 року, зареєстрованого в реєстрі за №218147, пропонується стягнути із ОСОБА_2 на користь ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» заборгованість, що виникла за кредитним договором № 327/2004 від 06 липня 2004 року, який укладений між нею та відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "НАДРА" в особі філії ВАТ "КБ "НАДРА" Тернопільського регіонального управління, яке відступило своє право вимоги за цим договором ТОВ «Фінансова компанія "ДНІПРОФІНАНСГРУП», а останнє - товариству з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ». Сума заборгованості складає 9794.12 гривень, в тому числі 2243.98 гривень прострочена заборгованість за сумою кредиту; 7550.14 гривень прострочена заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками за користування кредитом. Постановою приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Снігура О.Ю. від 16 листопада 2021 року в рамках ВП №67549738 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису №218147 від 23 червня 2021 року.

Позивач ОСОБА_3 вказує, що нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, чим не виконав норми ст.88 Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, п.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29 червня 1999 року № 1172. Оскільки укладений між відповідачем та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису не був посвідчений нотаріально, а тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Так, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 Закону України «Про нотаріат» та глава 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій. Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами новим розділом такого змісту:Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св 19) прийшов до висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірпому порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачсм документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17.

Міністерство юстиції України в своєму листі № 5232/19.5.6/32-20 від 25.06.2020 року, адресованому начальникам міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції прямо вказало на незаконність виконавчих написів нотаріусів у разі відсутності нотаріального засвідчення самого договору. Виконавчий напис вчинений нотаріусом 23 червня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. При вчиненні напису нотаріус отримував від відповідача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед відповідачем зазначений у написі є безспірним. Наведені обставини також вказують на те, що розмір кредитної заборгованості, зазначений нотаріусом в оспорюваному виконавчому написі, не є безспірним, оскільки позивач звернулася одразу до суду після початку стягнення з неї заборгованості по виконавчому напису нотаріуса, заперечила розмір боргу. Це є достатньою правовою підставою для визнання даного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а відповідач не позбавляється можливості вирішити спірні питання у позовному провадженні.

Позивач зазначає, що нею не було отримано письмової вимоги (повідомлення) від відповідача та відповідно вона не визнає розміру заборгованості, нарахованої відповідачем, оскільки позбавлена будь-якої інформації зі сторони відповідача щодо кредитних зобов`язань. В матеріалах справи відсутні будь які відомості на підтвердження того, що лист з вимогою про усунення порушень за кредитним договором ОСОБА_3 отримувала, у зв`язку з чим остання була позбавлена можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги відповідача, або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення. Також зазначає, що вона і не отримувала вимоги про можливе стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса. Нотаріусом, в свою чергу, не було перевірено надіслання такої вимоги і отримання її позивачем, що унеможливило подання останнім нотаріусу обґрунтованих заперечень щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди, чи не пропущено відповідачем строк позовної давності, не встановлено, коли було здійснено останню оплату по кредиту.

УхвалоюТеребовлянського районного суду Тернопільської області від 05 січня 2024 року відкрито провадження у даній справі за правилами позовного провадження, із викликом сторін.

Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, звернулась до суду із заявою про розгляд справи за її відсутності та відсутності її представника ОСОБА_4 , позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити. Також у своїй заяві вказала, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачі приватнийнотаріус Київськогоміського нотаріальногоокругу ОстапенкоЄ.М,ТОВ «ТЕХНОЛОГІКА»,ТОВ«БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до суду не з"явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Снігур Олег Юрійович, в судове засідання не з"явився, хоча повідомлявся судом належним чином про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи зазначені вимоги закону та згоду позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив

Позивач ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , 26 червня 1998 року уклала шлюб із ОСОБА_5 , змінивши своє дошлюбне прізвище на " ОСОБА_6 ".

Згідно ізнаявною уматеріалах справикопією кредитногодоговору №327/2004від 06липня 2004року,укладеного міжвідкритим акціонернимтовариством Комерційний банк"НАДРА"в особіфілії ВАТ"КБ"НАДРА"Тернопільського регіональногоуправління (кредитодавець)та ОСОБА_2 (позичальник), за даним договором кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у сумі 4480 грн, а позичальник зобов`язується повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за кредитне обслуговування кредиту, а також здійснити всі інші платежі за кредитом на строк 24 місяці.

Між публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "НАДРА" та ТОВ «Фінансова компанія "ДНІПРОФІНАНСГРУП» 05 серпня 2020 року укладено договір №GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги. Відповідно до умов вказаного договору публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "НАДРА" відступило новому кредитору належні товариству права, а новий кредитор набув право вимоги товариства до боржників за договором. Виходячи з наведених положень договору та додатків до нього, ТОВ «Фінансова компанія "ДНІПРОФІНАНСГРУП» набуло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_2 .

В подальшому, 30 вересня 2020 року ТОВ «Фінансова компанія "ДНІПРОФІНАНСГРУП» із ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» уклало договір №GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого відступило новому кредитору належні товариству права, а новий кредитор набув право вимоги до боржника ОСОБА_2

23 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем,на підставі ст. 87 91 Закону України «Про нотаріат», пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №218147, про стягнення на користь ТОВ "БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ" із ОСОБА_2 заборгованості, що виникла за кредитним договором №327/2004 від 06.07.2004 року, який укладений нею із первісним кредитором публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра", право вимоги за яким було відступлено до нового кредитора - товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "ДНІПРОФІНАНСГРУП», та в подальшому останнім було відступлено право вимоги новому кредитору ТОВ "БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ".Правонаступникомусіх правта обов`язків за вказаним кредитним договором є ТОВ "БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ" на підставі договору №GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги від 30 вересня 2020 року. Строк платежу за кредитним договором настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 20 вересня 2019 року по 22 червня 2021 року. Сума заборгованості складає 9794.12 гривень, в тому числі 2243.98 гривень прострочена заборгованість за сумою кредиту; 7550.14 гривень прострочена заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками за користування кредитом.

На підставі зазначеного виконавчого напису нотаріуса, 16 листопада 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Снігуром О.Ю. відкрито виконавче провадження №67549738 з виконання виконавчого напису №218147 від 23 червня 2021 року про стягнення із ОСОБА_2 на користь ТОВ "БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ" заборгованості в розмірі 9844.12 грн. (9794.12 грн. - сума заборгованості за кредитним договором + 50 грн. плата за вчинення виконавчого напису).

Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість (ст. 87 Закону України «Про нотаріат»).

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат»передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Статтею 90 Закону України «Про нотаріат»передбачено, що стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленомуЗаконом України «Про виконавче провадження».

Відповідно ч. 1ст. 627 ЦК Українипередбачено, що відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року (п. 3.1 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5).

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою КМ України від 29.06.99 №1172(п.3.2 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5).

Відповідно до пункту 1постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Як передбачено п. 2.11 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Відповідно до пунктів 1 - 9 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 (надалі - Порядок) для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах (згідно з Переліком), що встановлюють заборгованість, і які мають бути подані нотаріусу, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, зміст якої встановлений пунктом 2 глави 16 Порядку.

Пункт 3 глави 16 Порядку визначає виключний перелік умов вчинення виконавчого напису. Зокрема, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року; безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Пунктами 3.3, 3.4. глави 16 Порядку встановлено, що якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис-вчиняється у межах цього строку, а строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Пунктом 3.5. глави 16 Порядку також встановлена імперативна норма, яка передбачає, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у справі за №6-887цс17 від 05.07.2017 року з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

В постанові Верховного Суду від 11.07.2019 р. у справі №461/4609/16-ц зазначено, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Але характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. З урахуванням приписів статей15,16,18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Як на підставу вчинення виконавчого напису, нотаріус посилається на Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 р. (далі - Постанова).

Проте, вказанапостановане відносить кредитний договір до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідні зміни допостановита віднесення кредитного договору до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, були внесеніпостановою Кабінету Міністрів України за № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Разом з тим,постанова Кабінету Міністрів України за № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі № 826/20084/14 визнана судом незаконною та нечинною.

З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001, тобто в редакції, яка діяла до моменту доповнення Переліку п. 2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у своїйпостанові у справі 910/13233/17 від 29 січня 2019 року.

Відповідно до пункту 1постанови КабінетуМіністрів Українивід 29червня 1999року №1172«Про затвердженняпереліку документів,за якимистягнення заборгованостіпровадиться убезспірному порядкуна підставівиконавчих написівнотаріуса» для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Також, пп. б п. 2 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, зокрема, подаються засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Відповідно до вимогст. 81 Цивільного процесуального кодексу Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною третьоюст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем не надано доказів, які б спростовували твердження позивача.

Беручи до уваги те, що для вчинення виконавчого напису звернулось товариство з обмеженою відповідальністю БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ" (стягувач), на користь якого стягнуто із позивача кредитну заборгованість, до відповідача ТОВ "ТЕХНОЛОГІКА" право вимоги до ОСОБА_3 перейшло 06 червня 2023 року (договір № 0606/К-1 про відступлення прав вимоги, укладений між ТОВ БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ" та ТОВ "ТЕХНОЛОГІКА"), тобто після вчинення виконавчого напису нотаріуса, а тому суд вважає, що відповідачем ТОВ "ТЕХНОЛОГІКА" права позивача не порушені, у зв"язку із чим у задоволенні позову до останнього слід відмовити.

Також суд вважає, що слід відмовити і у задоволенні позову ОСОБА_7 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, виходячи з наступного.

Частинами першою та другою статті 1 Закону України "Про нотаріат" встановлено, що нотаріат в Україні це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Відповідач є обов`язковим учасником цивільного процесу його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.

Тобто, відповідач це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. При цьому неналежний відповідач це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі належному відповідачеві.

Нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення.

Спори за позовами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом вирішуються судом у порядку цивільного судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа. За правилами цивільного судочинства як спір про право в позовному провадженні розглядаються позови про оскарження дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права відповідно до положень цивільного законодавства.

Тобто, нотаріус не може бути відповідачем у цій категорії справ, оскільки предметом позову є спір про право, зокрема позивач заперечує наявність у неї суми заборгованості перед кредитором, яка вказана у виконавчому написі.

Виходячи з норм Закону України «Про нотаріат», у нотаріуса немає спільних чи однорідних прав та обов`язків стосовно позивача. Нотаріус вчиняє нотаріальні дії від імені держави, тому в нього не можуть бути спільні чи однорідні права і обов`язки з особами, які звернулися до нього, або з особами, які вирішили, що їх права порушені нотаріальними діями.

Справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) розглядаються судами за позовоами боржників до стягувачів.

Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Тобто, цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом. Сам же нотаріус може залучатися судами як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Викладене узгоджується із висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 14 серпня 2019 року у справі № 519/77/18 (провадження № 61-10311св19) та від 15 квітня 2020 року у справі № 474/106/18 (провадження № 61-13847св19).

Решта доводів та заперечень позивача, зокрема і щодо пропуску строку для звернення стягувача для видачі виконавчого напису нотаріуса, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Враховуючи викладене, даючи юридичну оцінку поясненням та наданим у справі доказам, беручи до уваги те, що заборгованість боржника не є безспірною, доказів, які б спростовували твердження позивача, зазначені ним у позові, відповідачем не надано, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Крім того, впорядкустатті 141 Цивільного процесуального кодексу Україниз урахуванням задоволення позову, стягненню з відповідача ТОВ "БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ" на користь позивача підлягає сплачений судовий збір в розмірі 1073.60 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. 4, 13, 82, 141, 258-268, 273, 352 355 ЦПК України, ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29 червня 1999 року № 1172, суд,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛОГІКА", товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Снігур Олег Юрійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити частково.

Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем 23 червня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за №218147, про стягнення із ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» заборгованості за кредитним договором №327/2004 від 06 липня 2004 року на загальну суму 9794 (дев"ять тисяч сімсот дев"яносто чотири ) грн. 12 коп., таким, що не підлягає виконанню.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛОГІКА" відмовити.

Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ" на користь ОСОБА_3 сплачений нею судовий збір у розмірі 1073.60 (однієї тисячі сімдесят три) грн. 60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Учасники справи:

1. Позивач: ОСОБА_3 , проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

2. Відповідач: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, місце здійснення діяльності: вул.Мала Житомирська,6/5, м.Київ, Київська область.

3. Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛОГІКА", місце реєстрації: м.Дніпро, вул.Панікахи,2, Дніпропетровська область, код ЄРДПОУ 24446137.

4. Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», місце реєстрації: м.Дніпро, вул.Академіка Белелюбського, буд.54, офіс 402, Дніпропетровська область, код ЄРДПОУ 43115064.

5. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Снігур Олег Юрійович, місце здійснення діяльності: вул.Степана Бандери, 34-А, м.Чортків Тернопільської області.

Повне рішення складено 02 травня 2024 року.

Головуюча суддя