Постанова

від 02.05.2024 по справі 911/1941/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" травня 2024 р. Справа№ 911/1941/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Євсікова О.О.

Корсака В.А.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Спецтехнотрейд»

на рішення Господарського суду Київської області від 08.11.2023

у справі № 911/1941/23 (суддя Грабець С.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенто Форкліфт»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія

«Спецтехнотрейд»

про стягнення збитків,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сенто Форкліфт» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Спецтехнотрейд» (надалі - відповідач) про стягнення збитків у сумі 124 874,56 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 08.11.2023 у справі № 911/1941/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенто Форкліфт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Спецтехнотрейд» про стягнення збитків задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Спецтехнотрейд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенто Форкліфт» 124 874,56 грн. збитків; 15 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу; 2 684,00 грн. витрат на сплату судового збору.

В обґрунтування рішення місцевий господарський суд вказав, що відповідач порушив вимоги п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України та не склав розрахунок коригування на зменшення податкових зобов`язань до податкової накладної, у зв`язку з чим, позивач був позбавлений права на зменшення своїх податкових зобов`язань з податку на додану вартість, на суму 124 874,56 грн. Вина відповідача полягає у порушенні податкових зобов`язань, а саме нездійсненні реєстрації розрахунку коригування податкових накладних, що унеможливило зменшення позивачем податкових зобов`язань з податку на подану вартість. За висновком суду, документів, що спростовували б доводи представника позивача або підтверджували б відшкодовування відповідачем збитків, не надано, тому вимога позивача про стягнення з відповідача збитків у сумі 124 874,56 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ «Торгово-промислова компанія «Спецтехнотрейд» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 08.11.2023 у справі № 911/1941/23 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «Сенто Форкліфт» до ТОВ «Торгово-промислова компанія «Спецтехнотрейд» відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі вказано, що враховуючи той факт, що розрахунки коригування до податкових накладних могли бути складені у 2025 році, а позов подано 26.06.2023, то не обґрунтовано стверджувати, що відповідачем завдано збитки на час звернення позивача до суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2023 апеляційна скарга ТОВ «Торгово-промислова компанія «Спецтехнотрейд» у справі № 911/1941/23 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Корсак В.А., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Спецтехнотрейд» на рішення Господарського суду Київської області від 08.11.2023 у справі № 911/1941/23; справу № 911/1941/23 призначено до розгляду в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

23.02.2024 до апеляційного суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенто Форкліфт» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано на помилковість висновків апелянта щодо зміни строків реєстрації розрахунків коригування та на безпідставність твердження про відсутність вини з боку відповідача.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

За змістом частини 3 статті 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною 10 цієї статті та частиною 2 статті 271 цього Кодексу.

Частиною 10 статті 270 ГПК України унормовано, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до частини 5 статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки необхідності призначення справи до розгляду у відкритому засіданні судом не встановлено, ця постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята за результатами дослідження наявних в матеріалах справи документів в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, 16.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сенто Форкліфт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Спецтехнотрейд» був укладений договір купівлі продажу № НТК-16/1221 (далі - Договір), згідно з умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Сенто Форкліфт» зобов`язувалось передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Спецтехнотрейд» автонавантажувач дизельний «Combilift» C3000 (далі - Товар), а Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Спецтехнотрейд» зобов`язувалось товар прийняти та оплатити.

Відповідно до п. 1.2. Договору найменування, кількість, комплектація, технічні характеристики, ціна та вартість товару, що є предметом купівлі-продажу за цим договором, визначені сторонами у специфікації (додаток № 1), що є невід`ємною частиною цього договору.

Технічний стан: новий, рік виробництва 2022 рік (п. 1.3. Договору).

Сторонами погоджена поставка автонавантажувача дизельного «Combilift», модель C3000, вартістю 2 116 644,72 грн з ПДВ.

Згідно з п 2.2. Договору, оплата товару згідно цього договору здійснюється відповідачем в українських гривнях в безготівковій формі шляхом перерахунку на поточний банківський рахунок позивача наступним чином: передоплата в обсязі 30% від загальної вартості товару, що становить: 634 993,42 грн (шістсот тридцять чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто три грн. 42 коп.) в тому числі ПДВ 20% - 105 832,24 грн, відповідач перераховує на поточний банківський рахунок позивача протягом 3 (трьох) робочих днів після отримання рахунку - фактури на товар (п 2.2.1. Договору).

Відповідно до п. 3.3. Договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Сенто Форкліфт» зобов`язується передати товар Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Спецтехнотрейд» протягом 39 (тридцяти дев`яти) календарних тижнів з моменту надходження коштів згідно п. 2.2.1. Договору.

Пунктом 3.12. Договору встановлено, що зобов`язання по поставці товару вважаються виконаними з моменту передачі товару відповідачу, що засвідчується підписом акта прийому-передачі або видаткової накладної на товар, підписаної уповноваженими представниками сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Сенто Форкліфт» був наданий Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Спецтехнотрейд» рахунок на оплату № 177 від 21.12.2021, на суму 2 116 644,72 грн, а Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Спецтехнотрейд» був сплачений на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенто Форкліфт» авансовий платіж у розмірі 749 247,32 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 396 від 12.01.2022 та № 403 від 13.01.2022, копії яких долучені до матеріалів справи.

Крім цього, Товариством з обмеженою відповідальністю «Сенто Форкліфт» були складені та зареєстровані податкові накладні № 4 від 12.01.2022, № 5 від 13.01.2022 та квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 31.01.2022 (долучені до матеріалів справи).

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Сенто Форкліфт» товар у строки, встановлені умовами договору не поставило, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Спецтехнотрейд» звернулось з позовом до суду, просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенто Форкліфт» 749 247,32 грн основного боргу, 234 860,50 грн пені, 22 354,25 грн трьох процентів річних та 199 299,79 грн суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.03.2023 в справі № 910/1196/23 позов задоволений частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенто Форкліфт» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Спецтехнотрейд» 749 247,32 грн основного боргу, 5 296,05 грн 3% річних, 10 526,18 грн суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції та 11 476,04 грн судового збору.

Після набрання рішенням суду від 30.03.2023 у справі № 910/1196/23 законної сили приватним виконавцем Д`яченком Є.С. було відкрито виконавче провадження, про що винесена постанова ВП № 71659337 від 25.04.2023.

Наказ Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 в справі № 910/1196/23 виконаний у повному обсязі, виконавче провадження № 71659337 закрите, у зв`язку з його виконанням.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Сенто Форкліфт» були повернуті Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Спецтехнотрейд» грошові кошти в сумі 749 247,32 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 13188887 від 26.04.2023, № 15013343 та № 15515912 від 28.04.2023.

Суд першої інстанції вказав, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Спецтехнотрейд» не здійснило коригування на зменшення податкових зобов`язань, після повернення авансу позивачем, у зв`язку з чим, позивач був позбавлений права на зменшення податкових зобов`язань із податку на додану вартість, та звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача 124 874,56 грн збитків.

Так, предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача збитків у зв`язку з втратою права на податковий кредит.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Так, Товариством з обмеженою відповідальністю «Сенто Форкліфт» були складені податкові накладні № 4 від 12.01.2022, № 5 від 13.01.2022, які зареєстровано у Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Однак, у подальшому через нездійснення поставки товару відбулось фактичне повернення Товариством з обмеженою відповідальністю «Сенто Форкліфт» передплати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Спецтехнотрейд».

Згідно з абз. 1 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до абз. 2 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Згідно з п. 192.1.1 ст. 192 Податкового кодексу України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Тобто постачальник має право зменшити податкові зобов`язання залежно від своєчасності реєстрації розрахунку коригування на зменшення отримувачем (покупцем) з урахуванням вищезазначених строків, а саме у звітному (податковому) періоді, в якому такий розрахунок коригування складено (у разі своєчасної реєстрації отримувачем (покупцем)) або зареєстровано (у разі несвоєчасної реєстрації отримувачем (покупцем)).

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг (абз. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України).

За приписом п. 192.3 ст. 192 Податкового кодексу України результат перерахунку податкових зобов`язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, суд першої інстанції, встановивши відсутність документів, які підтверджували б реєстрацію розрахунку коригування податкових накладних, дійшов обґрунтованого висновку про неможливість зменшення позивачем податкових зобов`язань з податку на додану вартість до моменту реєстрації покупцем розрахунку коригування.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 ст. 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ч. 3 ст. 22 Цивільного кодексу України, збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Частиною 1 ст. 224 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно з ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків (ч. 3 ст. 225 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 226 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

У разі невиконання зобов`язання виконати певну роботу (надати послугу) управнена сторона має право виконати цю роботу самостійно або доручити її виконання (надання послуги) третім особам, якщо інше не передбачено законом або зобов`язанням, та вимагати відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов`язання (ч. 6 ст. 226 Господарського кодексу України).

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинно - наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована, як правопорушення.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинно - наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинно - наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Колегія суддів зазначає, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстровано в Мін`юсті України за № 137/28267 від 29.06.2016, затверджено Порядок заповнення податкової накладної (далі - Порядок).

За приписом п. 5 Порядку податкова накладна складається на дату виникнення податкових зобов`язань постачальника (продавця), крім випадків, передбачених Податковим кодексом України та цим Порядком.

Відповідно до п. 21 Порядку у разі здійснення коригування сум податкових зобов`язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Згідно з п. 23 Порядку у разі коригування кількісних та/або вартісних показників табличної частини розділу Б податкової накладної у зв`язку зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадку повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником (продавцем) суми попередньої оплати товарів/послуг розрахунок коригування заповнюється у такому порядку:

показники рядка податкової накладної, що коригується, зазначаються із знаком «-» окремо в кожній графі;

додається(ються) новий(і) рядок(ки) з виправленими показниками (за потреби), якому(им) присвоюється новий черговий порядковий номер, що не зазначався в податковій накладній;

рядку податкової накладної, що коригується, зазначеному із знаком «-», та новому(им) рядку(ам) з виправленими показниками, що його замінює(ють), присвоюється однаковий порядковий номер групи коригування, який зазначається у графі 2.2 табличної частини розділу Б розрахунку коригування, та наводиться однакова причина коригування.

При цьому, відповідно до п. 25 Порядку розрахунок коригування, складений постачальником (продавцем) товарів (послуг) до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника (продавця) або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (продавцю), для чого постачальник (продавець) надсилає складений розрахунок коригування отримувачу (покупцю). З цією метою постачальник (продавець) складає у загальному порядку розрахунок коригування, у верхній лівій частині якого робить відповідну помітку «X», та надсилає його отримувачу (покупцю). Накладання електронних цифрових підписів посадових осіб постачальника (продавця) та отримувача (покупця) на такий розрахунок коригування здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з п. 26 Порядку реєстрація розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником (продавцем) та отримувачем (покупцем) здійснюється на суму податку, обчислену за формулою, зазначеною у пункті 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України або обчислену відповідно до пункту 200-1.9 статті 200-1 Податкового кодексу України.

З тексту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції встановив порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Спецтехнотрейд» п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України внаслідок нездійснення ним реєстрації розрахунку коригування, водночас, судом не враховано особливостей порядку складення розрахунку коригування та його реєстрації згідно з вимогами Порядку заповнення податкової накладної.

Аналіз спірних правовідносин надає підстави для висновку, що коригування податку на додану вартість відбувається у такій послідовності: продавець складає розрахунок коригування до податкової накладної, його посадова особа накладає електронний цифровий підпис на такий розрахунок коригування та направляє на адресу покупця, посадова особа якого також накладає електронний цифровий підпис та здійснює реєстрацію отриманого від продавця розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В силу принципів рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13, 14 ГПК України), обов`язок з доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

При цьому відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

У матеріалах справи відсутні докази складення Товариством з обмеженою відповідальністю «Сенто Форкліфт» розрахунків коригування до податкових накладних № 4 від 12.01.2022 та № 5 від 13.01.2022, а також їх направлення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Спецтехнотрейд» для здійснення подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За умови нескладання Товариством з обмеженою відповідальністю «Сенто Форкліфт» розрахунків коригування Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Спецтехнотрейд» було позбавлене можливості здійснити реєстрацію відповідних розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних задля подальшого зменшення позивачем податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

Таким чином, позивачем не доведено на підставі належних та достатніх доказів причинно-наслідкового зв`язку між завданням збитків та бездіяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Спецтехнотрейд» у нездійсненні реєстрації розрахунку коригування відповідно до вимог п. 192.1. ст. 192 Податкового кодексу України, а також вини відповідача у нездійсненні такої реєстрації.

Окрім того, 01.01.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» від 30.11.2022 №1914-ІХ, яким до пункту 192.1. статті 192 Податкового кодексу України внесені зміни, відповідно до яких розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Отже, у разі складення Товариством з обмеженою відповідальністю «Сенто Форкліфт» розрахунків коригування до податкових накладних № 4 від 12.01.2022 та № 5 від 13.01.2022, останні могли бути зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних не пізніше січня 2025 року, про що зазначено апелянтом в апеляційній скарзі.

Разом з тим, виходячи з положень статті 173 Господарського кодексу України, а також умов договору від 16.12.2021 № НТК-16/1221, нездійснення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строки, встановлені Податковим кодексом України, не є порушенням з боку відповідача правил здійснення господарської діяльності - невиконанням господарського зобов`язання, оскільки обов`язок зі складання та реєстрації податкових декларацій виникає у відповідача саме на підставі податкового законодавства.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 908/3565/16, від 12.03.2018 у справі № 918/216/17, від 13.04.2018 у справі № 902/380/17, від 10.01.2024 у справі № 904/6023/19 (904/4903/22).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про заподіяння відповідачем збитків на час звернення позивача до суду внаслідок нездійснення обов`язку щодо своєчасної реєстрації розрахунку коригування є передчасним.

Так, з огляду на відсутність доказів складення розрахунків коригування та їх направлення покупцю для реєстрації, а також виходячи з того, що як станом на момент подання до суду позову, так і станом на момент розгляду даної справи судом, у відповідача не сплинув встановлений вимогами п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України строк для реєстрації складеного позивачем розрахунку коригування до податкових накладних № 4 від 12.01.2022 та № 5 від 13.01.2022, апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність позивачем всіх елементів складу цивільного правопорушення відповідача, наявність яких є підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст. 74 ГПК України.

Отже, за загальним правилом, обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов`язку доказування визначається предметом спору.

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК).

Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

Частиною 1 статті 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, у зв`язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового про відмову у задоволенні позовних вимог, а апеляційна скарга, - задоволенню.

Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги та прийняття нового рішення у даній справі про відмову у задоволенні позову, судовий збір, згідно приписів статті 129 ГПК України, покладається на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сенто Форкліфт».

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Спецтехнотрейд» на рішення Господарського суду Київської області від 08.11.2023 у справі № 911/1941/23 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 08.11.2023 у справі № 911/1941/23 скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенто Форкліфт» повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенто Форкліфт» (адреса: 02090, м. Київ, вул. Володимира Сосюри, 5, оф. 408/2, ідентифікаційний код - 41381207) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Спецтехнотрейд» (адреса: 08602, м. Київ, Київська обл., Обухівський р-н, м. Васильків, вул. Володимирська, 184, ідентифікаційний код - 38764105) 4 026,00 (чотири тисячі двадцять шість) грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду Київської області видати наказ на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду.

5. Справу № 911/1941/23 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, що визначені в частині 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді О.О. Євсіков

В.А. Корсак