Постанова

від 16.04.2024 по справі 910/6309/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2024 р. Справа№ 910/6309/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Шапрана В.В.

Андрієнка В.В.

секретар

судового засідання Рибчич А.В.

за участю

представників:

від позивача - Стадник А.С.

від відповідача - Кочмарук М.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерріпо"

на рішення Господарського суду м. Києва від 06.09.2023 р. (повний текст складено 14.09.2023 р.)

у справі № 910/6309/23 (суддя - Баранов Д.О.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Гуриненка Сергія Миколайовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерріпо"

про стягнення 434132,40 грн

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерріпо"

до Фізичної особи-підприємця Гуриненка Сергія Миколайовича

про стягнення 927045,78 грн

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2023 року Фізична особа-підприємець Гуриненко Сергій Миколайович звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерріпо" про стягнення 7655,00 доларів США, що еквівалентно 280232,40 грн за курсом Національного банку України станом на 20.042023 р. та 153900,00 грн, що разом становить 434132,40 грн.

Вимоги позивача обгрунтовані тим, що відповідно до договору оренди № 29/03 від 29.03.2021 р. та розписки, яка фактично є додатковою угодою до договору, позивачем в повному обсязі виконувались свої грошові зобов`язання, тому після дострокового розірвання договору за ініціативи відповідача неповернення позивачу авансового платежу є порушенням вимог ст. 1212 ЦК України.

У травні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ерріпо" звернулось з зустрічним позовом до Фізичної особи-підприємця Гуриненка Сергія Миколайовича про стягнення 927045,78 грн.

Вимоги позивача за зустрічним позовом обгрунтовані тим, що через невнесення Фізичною особою-підприємцем Гуриненком С.М. повної суми коштів відповідно до розписки за період з червня по грудень 2022 року, а також відсутність будь-яких платежів, визначених у розписці, за січень-лютий 2023 року в останнього виникла заборгованість в загальному розмірі 1207354,83 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва 06.09.2023 р. у справі № 910/6309/23 позов Фізичної особи-підприємця Гуриненка Сергія Миколайовича задоволено повністю, у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерріпо" відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ерріпо" подало апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач за первісним позовом посилається на те, що відсутні правові підстави для застосування ст. 1212 ЦК України, оскільки зміст розписки свідчить про те, що вона є додатковою угодою до договору оренди № 29/03 від 29.03.2021 р. та не змінює умов такого договору, а лише її доповнює. Крім цього, скаржник посилається на існування заборгованості зі сплати орендних платежів саме у Фізичної особи-підприємця Гуриненка С.М. у зв`язку з порушенням останнім договірних зобов`язань та не здійсненням в повному обсязі орендної плати.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2023 р. апеляційну скаргу у справі № 910/6309/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 р. відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерріпо" на рішення Господарського суду м. Києва від 06.09.2023 р. до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/6309/23.

До суду 23.11.2023 р. надійшли матеріали справи № 910/6309/23.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги, суддею-доповідачем виявлено її недоліки, а саме дана апеляційна скарга подана з пропуском встановленого законом процесуального строку без порушення скаржником питання стосовно поновлення такого строку.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 р. апеляційну скаргу у справі № 910/6309/23 залишено без руху на підставі ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали шляхом звернення до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 р. поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження у справі 910/6309/23 та призначено її до розгляду на 23.01.2024 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 р. розгляд справи № 910/6309/23 відкладено до 06.02.2024 р.

У судовому засіданні 06.02.2024 р. у справі № 910/6309/23 оголошено перерву до 27.02.2024 р.

Засідання суду, призначене на 27.02.2024 р., не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого судді Буравльова С.І. у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 р. справу № 910/6309/23 призначено до розгляду на 26.03.2024 р.

У судовому засіданні 26.03.2024 р. після надання представниками сторін пояснень по суті апеляційної скарги було оголошено перерву до 16.04.2024 р.

У судовому засіданні 16.04.2024 р. представники сторін надали додаткові усні пояснення по суті апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

29.03.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ерріпо" (далі - орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Гуриненком Сергієм Миколайовичем (далі - орендар) був укладений договір оренди № 29/03 (далі - договір оренди).

Відповідно до п. 1.1 договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в оренду групу приміщень № 233, загальною площею 255,5 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Предславинська, будинок 53, приміщення 233, далі за текстом "об`єкт".

Згідно з п. п. 3.1, 3.2 договору щомісячна орендна плата складається з базової частини орендної плати та компенсації частини орендної плати. Щомісячна базова частина орендної плати складає 24000,00 грн.

Як передбачено п. 3.3 договору, компенсаційна частина вкладає суму в українській гривні, що дорівнює розміру фактичних витрат орендодавця на оплату електроенергії за показниками лічильника, водопостачання і водовідведення за показниками лічильника відповідно до розрахункових документів, що надаються постачальниками таких послуг, пов`язаних з експлуатацією об`єкту з моменту підписання орендарем акту прийомки-передачі.

Також, 29.03.2021 р. ОСОБА_1 складено розписку № 01.03-21, відповідно до якої останній зобов`язався передати ОСОБА_2 кошти на виконання договору оренди № 29/03 від 29.03.2021 р. в наступні терміни: з першого числа поточного місяця по десяте число поточного місяця.

Періоди та суми оплат:

з 01.08.2021 р. по 31.08.2021 р. - 5100,00 $ США (за мінусом 96000,00 грн по курсу НБУ на день оплати);

з 01.09.2021 р. по 31.02.2023 р. - 5100,00 $ США (за мінусом 24000,00 грн по курсу НБУ на день оплати);

з 01.03.2023 р. по 31.02.2024 р. - 6387,00 $ США (за мінусом 24000,00 грн по курсу НБУ на день оплати);

з 01.03.2024 р. по 01.05.2024 р. - 7665,00 $ США (за мінусом 24000,00 грн по курсу НБУ на день оплати).

28.02.2022 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ерріпо" та Фізичною особою-підприємцем Гуриненком Сергієм Миколайовичем було укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди № 29/03 від 29.03.2021 р., якою сторони погодили, що орендна плата у період з 01 березня 2022 року по 31 травня 2022 року не нараховується, а починаючи з 01.06.2022 р. розмір орендної плати за один календарний місяць становить 15330,00 грн.

27.01.2023 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ерріпо" направило на адресу Фізичної особи-підприємця Гуриненка Сергія Миколайовича лист, в якому повідомило орендаря про розірвання договору оренди № 29/03 від 29.03.2021 р. у зв`язку з неодноразовим простроченням орендарем сплати орендної плати за договором більше, ніж на 30 календарних днів з дня настання обов`язку сплати, та вимагав повернути орендодавцю об`єкт у належному стані.

17.02.2023 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ерріпо" та Фізичною особою-підприємцем Гуриненком Сергієм Миколайовичем був підписаний акт прийому-передачі об`єкта нерухомості, яким орендарю надано дозвіл у строк до 24.02.2023 р. (включно) демонтувати наступні від`ємні поліпшення: міжкімнатні двері, електропроводка з кабелетримаючими конструкціями, навісну сантехніку, систему вентиляції та кондиціонування, та підтверджено, що за попереднім оглядом об`єкта не виявлено у ньому дефектів від первинного стану.

24.02.2023 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ерріпо" та Фізичною особою-підприємцем Гуриненком Сергієм Миколайовичем було укладено акт прийому-передачі об`єкта нерухомості, яким засвідчено факт здійснення орендарем до 24.02.2023 р. (включно) демонтажу від`ємних поліпшень; стан приміщення зафіксовано у фото та відеозйомках.

06.03.2023 р. Фізична особа-підприємць Гуриненко Сергій Миколайович направив на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерріпо" претензію № 06/03 щодо неналежного виконання останнім умов договору оренди та вимогу повернути передоплату (аванс) у сумі 7665,00 доларів США за договором.

10.03.2023 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ерріпо" отримало вказану вище претензію, однак відповіді на неї не надало.

При цьому, Фізична особа-підприємець Гуриненко Сергій Миколайович вказує, що ним добровільно 30.03.2021 р. було здійснено платіж в сумі 7665,00 доларів США, а також оплачено у період з 16.09.2022 р. по 13.12.2022 р. грошові кошти у сумі 153900,00 грн з призначенням "за червень-грудень місяці 2022 року", які є фактично передоплатою (авансовими платежами) за договором оренди.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач за первісним позовом, на думку позивача за первісним позовом, під час приймання-передачі (повернення) об`єкта не повернув авансові платежі в сумі 7655,00 доларів США та в сумі 153900,00 грн, а тому, на переконання останнього, неповернення Товариством з обмеженою відповідальністю "Ерріпо" вказаних сум суперечить вимогам ст. ст. 1212, 1213 ЦК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ерріпо", звертаючись із зустрічним позовом вказує, що через невнесення Фізичною особою-підприємцем Гуриненком С.М. повної суми коштів відповідно до розписки за період з червня по грудень 2022 року, а також відсутність будь-яких платежів, визначених у розписці, за січень-лютий 2023 року, в останнього виникла заборгованість в загальному розмірі 1207354,83 грн, зокрема: за червень 2022 року - 103200,00 грн, липень 2022 року - 103200,00 грн, серпень 2022 року - 140532,00 грн, за вересень 2022 року - 140532,00 грн, за жовтень 2022 року - 140507,00 грн, за листопад 2022 року - 140507,00 грн, за грудень 2022 року - 140507,00 грн, за січень 2023 року - 162507,00 грн, за лютий 2023 року (до 24.02.2023 р. включно) - 135862,83 грн. При цьому, позивачем за зустрічним позовом були враховані кошти у розмірі 7665,00 доларів США, передані відповідачем за зустрічним позовом в якості авансу. Таким чином, на переконанням позивача за зустрічним позовом, у Фізичної особи-підприємця Гуриненка С.М. наявна заборгованість в розмірі 927045,78 грн.

За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Як передбачено ч. 6 ст. 238 ГК України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 763 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як передбачено ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Задовольняючи первісний позов, місцевий суд виходив з того, що з огляду на зміст розписки, за своєю правовою природою в даному випадку вона є документом, який складений в межах договору оренди № 29/03 від 29.03.2021 р.

Однак колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого суду з огляду на таке.

Як було встановлено вище, договір оренди було укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ерріпо" та Фізичною особою-підприємцем Гуриненком Сергієм Миколайовичем.

При цьому, розписку № 01.03-21 складено ОСОБА_1 , відповідно до якої останній зобов`язався передати ОСОБА_2 грошові кошти (долари США) на виконання договору оренди № 29/03 від 29.03.2021 р. Наведене підтверджує виникнення правовідносин між фізичними особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно з ч. ч. 1 - 3 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами (частини перша - третя).

Як передбачено ч. 5 ст. ст. 202 ЦК України, до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 як фізична особа взяв на себе зобов`язання передавати грошові кошти (долари США) фізичній особі ОСОБА_2 на підставі розписки, правовідносини за відповідним правочином виникли між фізичними особами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а не між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ерріпо».

За змістом статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 р. у справі № 916/3027/21.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 р. у справі № 129/1033/13-ц та від 16.11.2021 р. у справі № 904/2104/19).

Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов до необґрунтованого висновку про те, що додаткова угода № 1 від 28.02.2022 р. до договору оренди № 29/03 від 29.03.2021 р. змінила умови розписки, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку, що грошові кошти, які сплачені за розпискою з визначеним призначенням платежу, підлягають поверненню.

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що до підписання актів приймання-передачі об`єкта оренди Фізичною особою-підприємцем Гуриненком С.М. не оспорювався факт прострочення оплати орендної плати за договором оренди. В рамках розгляду справи Фізична особа-підприємець Гуриненко С.М. не надав жодного доказу на підтвердження відсутності прострочення оплати орендної плати за договором оренди.

Також у розписці № 01.03-21 від 29.03.2021 р. ОСОБА_1 засвідчив своїм підписом, що він вносив платежі у розмірі 22000,00 грн з червня по грудень 2022 року відповідно до умов розписки за конкретні календарні місяці, відтак останній усвідомлював, що такі платежі є платежами за розпискою за конкретний календарний місяць, а не авансовими платежами за договором оренди.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що платіж у сумі 7655,00 доларів США був здійснений Фізичною особою-підприємцем Гуриненком С.М. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерріпо» у якості передоплати (авансового платежу) за договором оренди, що свідчить про відсутність правових підстав для стягнення цих коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерріпо» відповідно до ст. ст. 1212, 1213 ЦК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимога позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом 434132,40 грн є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Стосовно вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерріпо" за зустрічним позовом колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстав позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Тобто вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Враховуючи, предмет та підстави поданого Товариством з обмеженою відповідальністю «Ерріпо» позову, вимоги якого ґрунтуються з посиланням на порушення Фізичною особою-підприємцем Гуриненком Сергієм Миколайовичем умов розписки щодо сплати коштів, колегія суддів визнає такі вимоги безпідставними з мотивів, викладених вище, та за відсутності порушеного права чи інтересу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерріо» на час звернення до господарського суду.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Як передбачено ч. 1, 4 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 06.09.2023 р. у справі № 910/6309/23 підлягає скасуванню в частині задоволення первісного позову, в іншій частині рішення підлягає залишенню без змін, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерріпо" підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України та беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги необхідно покласти на сторони пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерріпо" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 06.09.2023 р. у справі № 910/6309/23 скасувати в частині задоволення первісного позову та прийняти в цій частині нове рішення, в іншій частині рішення залишити без змін.

3. Відмовити Фізичній особі-підприємцю Гуриненку Сергію Миколайовичу у задоволенні первісного позову.

4. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Ерріпо" у задоволенні зустрічного позову.

5. Стягнути з Фізичної особи-підприємцю Гуриненка Сергія Миколайовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерріпо" (32302, Хмельницька обл., місто Кам`янець-Подільський, вулиця Гагаріна, будинок 83, квартира 1, код 41931199) 9767 (дев`ять тисяч сімсот шістдесят сім),98 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

7. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 03.05.2024 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Шапран

В.В. Андрієнко