Постанова

від 04.04.2024 по справі 904/5124/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2024 року м.Дніпро Справа № 904/5124/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Чередка А.Є.,

секретар судового засідання Михайлова К.С.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2024 (прийняту суддею Мельниченко І.Ф.) у справі № 904/5124/23

за позовом Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"

до відповідача-1 Фізичної особи ОСОБА_1

відповідача-2 Фізичної особи ОСОБА_2

відповідача-3 Державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Мазуренко Сергія В`ячеславовича

відповідача-4 Фізичної особи ОСОБА_3

про визнання права іпотекодержателя, скасування рішень державних реєстраторів, визнання недійсним договору іпотеки та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст вимог.

04.01.2024 Акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" до Господарського суду Дніпропетровської області подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту та встановлення заборони ОСОБА_1 відчужувати об`єкт нерухомого майна - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 в (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1387343912101), та встановлення заборони Міністерству юстиції України та його територіальним органам, державним реєстраторам, а також будь-яким іншим суб`єктам, які наділені владними повноваженнями щодо здійснення реєстраційних дій, у тому числі нотаріусам, проводити реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо відчуження, зміни або поділу зазначеного вище об`єкта нерухомого майна.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2024 у справі № 904/5124/23:

-заяву Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" про забезпечення позову задоволено;

-з метою забезпечення позову до набрання рішенням у справі № 904/5124/23 законної сили вжито заходів забезпечення позову, шляхом:

- накладення арешту на нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 в (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1387343912101);

- заборони ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 в, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) відчужувати об`єкт нерухомого майна - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 в (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1387343912101);

- заборони Міністерству юстиції України та його територіальним органам, державним реєстраторам, а також будь-яким іншим суб`єктам, які наділені владними повноваженнями щодо здійснення реєстраційних дій, у тому числі нотаріусам, проводити реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо відчуження, зміни або поділу об`єкта нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1 в (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1387343912101).

Приймаючи рішення про задоволення заяви про забезпечення позову, місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що у разі невжиття запропонованих позивачем заходів забезпечення позову у цій справі цілком можливі чергова передача предмета іпотеки в наступну іпотеку, чергове відчуження відповідачем - ОСОБА_1 спірного об`єкта нерухомості й створення ситуації появи нових власників спірного об`єкта нерухомості, відповідно й необхідність звернення з новими позовами до суду, тощо.

3.Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2024 у справі № 904/5124/23, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про забезпечення позову в повному обсязі.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції помилково прийняв доводи позивача про те, що відповідачем та новим іпотекодержателем ОСОБА_3 здійснюються дії щодо звернення стягнення на предмет шляхом подачі позову новим іпотекодержателем до іпотекодавця про стягнення заборгованості за договором позики, у забезпечення якого вказане майно було незаконно передано в наступну іпотеку.

На сьогоднішній день, жодного спору між Відповідачем ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на предмет звернення стягнення на спірне майно шляхом подачі позову про стягнення заборгованості за договором позики не існує, як і не існувало на день ухвалення оскаржуваної ухвали. 17 липня 2023 року Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі № 201/2147/23 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Мошковська Наталія Миколаївна про стягнення боргу за договором позики і витрат, позов залишено без розгляду.

Крім того, судом не враховано, що Позивачем не надано доказів про можливий позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, як і не довів, що такий іпотечний договір, містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки. Що виклює будь-яку загрозу відчужити, чи іншим способом розпорядитись спірним майном.

Із поданої Позивачем Інформаційної довідки з ЄДР прав на нерухоме майно (номер запису про іпотеки: 48567497), вбачається, що запис про іпотеку було вчинено 30.11.2022 року. Відповідно до відомостей про основне зобов`язання: строк виконання основного зобов`язання - 30.05.2023 року. Тобто, слід дійти висновку, що жодних дій ні зі сторони Відповідача, ні зі сторони ОСОБА_3 , які б свідчили про можливу загрозу відчуження чи передачу майна в наступну іпотеку, починаючи з 30.05.2023 року (тобто після закінчення строку виконання основного зобов`язання) не вчинялись і не вчиняються.

Апелянт звертає увагу суду на неспівмірність розміру основного зобов`язання, вартості предмета іпотеки. Так, відповідно до відомостей про основне зобов`язання: розмір основного зобов`язання: 250 000, 00 гривень, а загальна вартість Предмету іпотеки складає суму 2 417 083,20 грн.

Слід звернути увагу суду на те, що позивач звернувся до суду з позовною вимогою про визнання права іпотекодержателя, а виконання можливого рішення суду про задоволення позову, в частині визнання права іпотекодержателя, здійснюється шляхом внесення державним реєстратором до Державного реєстру запису про іпотеку. Тобто, ні наявність будь-якої зареєстрованої іпотеки, чи чергової іпотеки, чи можливої появи нового власника, не є перешкодою для виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Вказані обставини виключають будь-яку імовірність ускладнення чи неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Навпаки, саме діями Позивача, порушується право Відповідача мирно володіти своїм майном. Відповідач не являється ні боржником ні іпотекодавцем, а є добросовісним набувачем нерухомого майна, яке було предметом договору іпотеки, залишається незахищеною від незаконного характеру вимог Позивача, та потребує особливому правовому захисту у відповідних кредитних правовідносинах.

На сьогоднішній день, проведено державну реєстрацію припинення іпотеки, та припинення обтяження зареєстрованих на підставі Договору іпотеки № КП461-Г-ДИЗ від 19.12.2012 року, а право Іпотекодержателя в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не поновлено, тобто - відсутнє, як і відсутнє будь-яке право на звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідно і на звернення з заявою про забезпечення позову.

5.Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Позивач проти задоволення скарги заперечує. На даний час в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Реєстрі прав власності на нерухоме майно. Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відсутні відомості про обтяження предмету іпотеки за Договором іпотеки № КП 461-Г-ДИЗ від 19.12.2012, укладеним між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 .

Відповідно, майно, передане в іпотеку АТ КБ "ПриватБанк" було незаконно передано в наступну іпотеку та може бути відчужене, що значно ускладнить фактичне та реальне виконання рішення по справі 904/5124/23 у разі його ухвалення на користь АТ КБ "ПриватБанк".

Враховуючи, що спірне майно відчужувалось, а також передавалось в іпотеку, а також, що метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів Позивача та можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову, з урахуванням пов`язаності заходів забезпечення позову з його предметом, є всі підстави для задоволення заяви та вжиття заходів забезпечення позову.

Позивач наводить доводи, що ОСОБА_1 не може вважатися добросовісним набувачем предмета іпотеки.

Відповідачі-2-4 своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.

29.03.2024 від відповідача -3 надійшла заява про розгляд справи без його участі.

6.Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 04.04.2024 о 14:15 год.

В судовому засіданні 04.04.2024 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

7.Встановлені судом обставини справи.

Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідачів, в якому просить суд:

1. Визнати за Акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" право іпотекодержателя (обтяжувача) щодо нерухомого майна, а саме: квартири за адресою АДРЕСА_1 в, яке виникло за Договором іпотеки № КП461-Г-ДИЗ від 19.12.2012, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Крючковою Т.В. та зареєстрований в реєстрі за № 13916.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського нотаріального округу Мошковської Наталії Миколаївни від 10.10.2017 з індексними номерами 37505339 та 37503013:

- про припинення іпотеки, зареєстрованої на підставі Договору іпотеки № КП461-Г-ДИЗ від 19.12.2012, укладеного між акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" та ОСОБА_2 , номер запису про іпотеку 22760134 (спеціальний розділ);

- про припинення обтяження, зареєстрованого на підставі Договору іпотеки № КП461-Г-ДИЗ від 19.12.2012, укладеного між акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" та ОСОБА_2 , номер запису про обтяження 22758782 (спеціальний розділ).

3. Визнати недійсним договір іпотеки № 999, виданий 30.11.2022, посвідчений приватним нотаріусом Мошковською Наталією Миколаївною (Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 65621988 від 30.11.2022), укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

4. Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренка Сергія В`ячеславовича № 68618831 від 27.07.2023 про відмову в проведенні реєстраційних дій.

5. Зобов`язати державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренка Сергія В`ячеславовича внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідні записи та накласти обтяження (іпотеку) та заборону відчуження на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" щодо нерухомого майна, а саме: квартири за адресою АДРЕСА_1 в, яка є предметом іпотеки за Договором іпотеки № КП461-Г-ДИЗ від 19.12.2012, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Крючковою Т.В. та зареєстрований в реєстрі за № 13916.

04.01.2024 Акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк подано до суду вищевказану заяву про забезпечення позову.

Вказана заява мотивована тим, що предметом спору у справі № 904/5124/23 є визнання права іпотекодержателя за договором іпотеки № КП 461-Г-ДИЗ від 19.12.2012, укладеним АТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_2 , відповідно до пункту 7 якого, в забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором № КП461-Г (укладений АТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "Істейтглобал"), іпотекодавець надав в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_3 в першої черги житлового комплексу "Амфітеатр" містобудівного ансамблю " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що розташована за адресою: АДРЕСА_4 т, загальною площею 151,2 кв.м, житловою - 41,4 кв.м.

Як зазначає заявник у поданій до суду заяві, згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна теперішнім власником предмета іпотеки за спірним іпотечним договором є ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 24.10.2017, реєстровий номер 2020, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мошковською Н.М.

Крім того, АТ КБ "Приватбанк" вказує на те, що державним реєстратором - приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мошковською Н.М. 10.10.2017 були прийняті незаконні, на думку останнього, рішення та зареєстровані в Державному реєстрі відомості про припинення обтяжень предмета іпотеки на користь банку на підставі іпотечного договору.

У подальшому, 30.11.2022 державним реєстратором (приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мошковською Н.М.) здійснено державну реєстрацію договору іпотеки № 998, у зв`язку з чим спірне майно (яке знаходиться в іпотеці АТ КБ "Приватбанк" та належить відповідачу - ОСОБА_1 ) передано в іпотеку третій особі без згоди іпотекодержателя - АТ КБ "Приватбанк".

Заявник зазначає про те, що окрім зазначених вище незаконних, на його думку, дій (зняття заборон та подальшого відчуження предмета іпотеки на користь іншої особи без згоди первісного іпотекодержателя, передачі предмета іпотеки в наступну іпотеку без згоди первісного іпотекодержателя) відповідачем - ОСОБА_1 та новим іпотекодержателем - ОСОБА_3 здійснюються дії щодо звернення стягнення на предмет іпотеки (квартиру АДРЕСА_3 в першої черги житлового комплексу "Амфітеатр" містобудівного ансамблю " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що розташована за адресою: АДРЕСА_1 в) шляхом подачі позову новим іпотекодержателем до іпотекодавця про стягнення заборгованості за договором позики, у забезпечення якого вказане майно було незаконно передано в наступну іпотеку.

Таким чином, на думку позивача, вищезазначені обставини свідчать про те, що учасниками справи здійснюються правочини щодо зняття заборон та подальшого відчуження предмета іпотеки на користь іншої особи без згоди первісного іпотекодержателя, передачі предмета іпотеки в наступну іпотеку без згоди первісного іпотекодержателя, звернення стягнення на предмет іпотеки з порушенням норм чинного законодавства. Так, вказані дії можуть призвести до невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, що свідчить про необхідність вжиття заходів забезпечення позову. Водночас, заявник вказує про те, що зазначені у поданій заяві заходи забезпечення не призведуть до порушення будь-яких прав відповідача.

За результатами розгляду зави про забезпечення позову судом першої інстанції прийнято ухвалу про її задоволення.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Переглядаючи оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду в апеляційному порядку, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

У випадку звернення з позовною вимогою немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

При цьому в такому немайновому спорі має досліджуватися і те, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частини третя статті 13 ГПК України).

Отже, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Як вже зазначалось, в обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивач вказує на те, що відповідач передав в іпотеку третій особі без згоди Банку майно, на яке позивач намагається поновити права іпотекодержателя, тобто відповідачі вчиняють дії, спрямовані на відчуження іпотечного майна.

Так, згідно рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.09.2017 по справі № 201/5563/17 договір іпотеки було визнано недійсним. Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29.08.2018, залишеною без змін Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.05.2020, було скасоване рішення Жовтневого районного суду.

Таким чином, рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 про припинення договорів поруки та майнової поруки відмовлено, набрало законної сили.

10.10.2017 державним реєстратором прийняті відповідні рішення та зареєстровані в Державному реєстрі відомості про припинення обтяжень предмета іпотеки на користь Банку на підставі іпотечного договору.

Підставою прийняття рішень та внесення запису про припинення іпотеки та обтяжень стало рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.09.2017 по справі № 201/5563/17.

Після припинення обтяжень предмета іпотеки на користь Банку, нерухоме майно було передано за договором дарування від 24.10.2017, реєстровий № 2020, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мошковською Н.М., новому власнику ОСОБА_1 .

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна власником предмета іпотеки за Іпотечним договором є ОСОБА_1

30.11.2022 Державним реєстратором - приватним нотаріусом Мошковською Наталією Миколаївною було здійснено державну реєстрацію договору іпотеки, серія та номер: 998, виданий 30.11.2022 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 65622261 від 30.11.2022 12:16:10, приватний нотаріус Мошковська Наталія Миколаївна, Дніпровський міський нотаріальний округ, Дніпропетровська обл.: Відомості про основне зобов`язання: строк виконання основного зобов`язання: 30.05.2023, розмір основного зобов`язання: 250 000,00 грн, правочин, в якому встановлено основне зобов`язання: Договір позики, серія та номер: 997, виданий 30.11.2022, видавник: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Мошковська Н.М. Відомості про суб`єктів: Іпотекодержатель: ОСОБА_3 , Іпотекодавець: ОСОБА_1

30.11.2022 Державним реєстратором - приватним нотаріусом Мошковською Наталією Миколаївною було здійснено державну реєстрацію обтяжень (заборона на нерухоме майно) на підставі договору іпотеки, серія та номер 999, виданий 30.11.2022, обтяжувачем є ОСОБА_3 , особа, майно/права якої обтяжується: ОСОБА_1 .

Крім того, Жовтневим районним судом розглядалась справа № 201/2147/23 за позовом ОСОБА_3 (новий іпотекодержатель) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики. Наразі позов залишено без розгляду.

З наведеного вбачається, що нерухоме майно, яке було предметом іпотечного договору Банку було передано іншому власнику та в іпотеку іншій особі для забезпечення зобов`язань за договором позики.

За вказаних обставин у разі невжиття позивачем заходів забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 відчужувати об`єкт нерухомого майна та заборони реєстраторам проводити реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо нерухомого майна у цій справі цілком можливе відчуження спірного нерухомого майна та реєстрація права власності на спірне нерухоме майно за іншою особою (яка не є учасником даного судового процесу) й створення ситуації появи нових власників спірного об`єкта нерухомості, а відтак і нових судових спорів; те ж саме стосується і нових обтяжень майна.

Тобто позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного судового провадження за його позовом в цій справі без нових звернень до суду, що в свою чергу істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Заборона відповідачу-0 вчиняти певні дії та заборона вчиняти реєстраційні дії є одними з визначених законом способами забезпечення позову. Заборона державним реєстраторам вносити відповідні зміни до реєстру є тимчасовою та не має своїм наслідком будь-якого перешкоджання користуванню відповідачем-1 майном. Тобто вжиття спірних заходів забезпечення позову спрямоване на запобігання імовірним порушенням прав позивача, забезпечуючи збалансованість інтересів сторін. Запроваджує законні обмеження, наявність яких дозволить створити належні умови для розгляду судом позову по суті за звичайною процедурою, а в разі задоволення позову сприятимуть ефективному захисту прав позивача в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду (подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 15.04.2022 у справі № 904/7930/21, від 10.03.2021 у справі № 922/2566/20).

Крім того, встановлення заборони суб`єктам державної реєстрації прав здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження відповідачем майна, яке є предметом спору не призведе до будь-яких збитків для відповідача, оскільки він не втрачає можливості подальшого використання цього майна на час розгляду справи.

За таких обставин, суд першої інстанцій дійшов правильних висновків, що невжиття вказаних позивачем заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, подавши позов у цій справі.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем докази та наведені доводи є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову у спосіб заборони ОСОБА_1 відчужувати об`єкт нерухомого майна та заборони реєстраторам проводити реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо відчуження, зміни або поділу об`єкта нерухомого майна.

Забезпечення позову у даному випадку спрямоване на виконання можливого рішення суду про задоволення позову, крім того, заходи забезпечення позову є тимчасовими і в разі вирішення спору можуть бути скасовані.

Проте, колегія суддів не погоджується з накладенням арешту на нерухоме майно.

Арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача-1 розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно суд, не врахував, що такий захід забезпечення позову як накладення арешту не узгоджується з предметом та підставами позову; позовні вимоги у цій справі не стосуються безпосередньо повернення чи витребування майна на користь позивача, тобто не мають майнового характеру, за наявності яких суд міг би забезпечити позов шляхом накладення арешту на відповідне майно; накладення арешту на нерухоме майно не є співмірним заходом забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами немайнового характеру.

Окрім того, решта вжитих заходів забезпечення позову є достатніми для захисту прав позивача.

Застосований судом апеляційної інстанції захід забезпечення позову у вигляді заборони власнику відчужувати у будь-який спосіб нерухоме майно щодо якого існує спір, не має своїм наслідком будь-якого перешкоджання користування ним власником, та спрямований на запобігання імовірним порушенням прав позивача, забезпечуючи збалансованість інтересів сторін, та є таким, що відповідає критеріям розумності, обґрунтованості й адекватності.

Щодо такого виду забезпечення як заборона вчинення реєстраційних дій щодо нерухомого майна, то він є одним із заходів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". У даному випадку цей вид забезпечення позову тісно пов`язаний з попереднім та гарантує дотримання власником майна заборони на відчуження нерухомого майна щодо якого існує спір.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:т1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду скасуванню в частині забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно; в решті ухвала підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2024 у справі № 904/5124/23 задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2024 у справі № 904/5124/23 скасувати в частині накладення арешту на нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 в (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1387343912101) та відмовити у вжитті заходів забезпечення у цій частині.

В решті ухвалу залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03.05.2024

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя А.Є. Чередко