Постанова

від 24.04.2024 по справі 912/2042/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2024 року м.Дніпро Справа № 912/2042/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чус О.В. (доповідач)

судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.

секретар судового засідання Солодова І.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Кузнецов О.М. (поза межами суду, з використанням власних технічних засобів) адвокат;

від відповідача: Макаренко Д.М. (в залі суду) - адвокат, ордер серія ВА № 1078887 від 01.04.2024;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український національний продукт" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 31.01.2024 (повний текст рішення складено 05.02.2024, суддя Кабакова В.Г.) у справі №912/2042/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Український національний продукт", вул. Магдалинівська, 1А, м. Дніпро, 49074

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Украгропрод", вул. Центральна, буд. 15, смт Приютівка, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28020

про стягнення 1 232 000,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Український національний продукт" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Украгропрод" 1 232 000,00 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Украгропрод" взятих на себе зобов`язань, передбачених положеннями п.п. 4.5-4.6. Договору купівлі-продажу № 005/2023-ц від 09.01.2023, в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних, а тому позивач відповідно до п. 6.5. Договору здійснив нарахування відповідачу штрафу у розмірі суми ПДВ.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 31.01.2024 у даній справі в позові відмовлено.

Суд першої інстанції з посиланням на висновок, викладений у постановах Верховного Суду у справах № 908/3565/16, № 917/799/17, вказав, що невиконання або неналежне виконання таких умов договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання та не може бути підставою для покладення на продавця господарської відповідальності у вигляді штрафної санкції. Наявність в договорі відповідальності за "неналежну" реєстрацію податкової накладної не дає права позивачу на отримання штрафу від відповідача.

Крім того, господарський суд вказав, що ТОВ "ТД Украгропрод" податкові накладні зареєстрував, а отже, суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту: за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж зокрема, через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Тобто, податкові накладні зареєстровані, строк 365 календарних днів не сплив, а отже позивач має право включити суму ПДВ в розмірі 1 232 000,00 грн. до складу податкового кредиту та відповідно скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання.

При цьому місцевий суд зауважив, що сплата ТОВ Український національний продукт 1 232 000 грн податку на додану вартість при наявності зареєстрованих податкових накладних на цю ж суму та за тими ж господарськими операціями, у незалежності від часу сплати, не є сумою, яка сплачена ним додатково у межах договору, оскільки надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику у найбільш прийнятний для нього спосіб.

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням Господарського суду Кіровоградської області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Український національний продукт", звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що умовами укладеного між Сторонами договору не передбачено можливості для врахування поважності для пропуску п`ятнадцятиденного строку передачі накладних.

Позивач зазначає, що висновки суду щодо реєстрації податкових накладних не узгоджуються з умовами пунктів п. 4.5., 4.6. договору, також не узгоджуються з вимогами законодавства, а саме частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України, якою визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вказує скаржник, пунктом 6.6. Договору передбачено, що сплата Стороною штрафних санкцій не звільняє її від виконання своїх зобов`язань по Договору. Тобто подальше виконання своїх зобов`язань не звільняє від сплати штрафу. Чинним законодавством України не передбачено, що у разі блокування податкових накладних, позивач та відповідач не могли в договорі передбачити штрафні санкції, також законом не передбачено, що розмір штрафних санкцій не може бути більше за якийсь відсоток.

Крім цього, позивач в апеляційній скарзі стверджує, що шаблон для укладення договору надавався відповідачем, апелянт не вносив в нього доповнення або коригування, тобто надаючи саме цей договір, прописуючи відповідальність, відповідач брав на себе обов`язок від якого тепер відмовляється, тобто водив в оману апелянта.

Додатково позивач акцентує увагу апеляційного суду на тому, що діями відповідача порушені права апелянта за договором (п. 4.5., 4.6.). Апелянт мав право по договору отримати податкову накладну, а згідно Податкового кодексу України отримати податковий кредит, дана обставина жодним чином не пов`язана з правом відповідача на розблокування податкових накладних в строк - 365 днів, яке обумовлене в "Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних". Апелянт не лишав відповідача можливості на розблокування податкових накладних, але право відповідача на розблокування податкових накладних у визначені вище строки фактично перешкодило апелянту своєчасно отримати податковий кредит, тобто це як не своєчасна сплата, а за несвоєчасну сплату нараховувались би штрафні санкції, навіть якщо згодом основний борг був би погашений, на штрафні санкції за договором можна ж було б подати на протязі 1095 днів.

Апелянт вважає, що у діях відповідача є склад господарського правопорушення в якому є всі складові для настання господарської відповідальності. Так умовами договору та Податкового кодексу України встановлений обов`язок відповідача по реєстрації податкових накладних, умовами п. 201.10 ПКУ передбачені строки реєстрації податкових накладних, відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних передбачена п. 6.5. договору, рішенням Господарського суду Кіровоградської області у справі № 912/581/23 встановлено, що: «водночас, договір не містить умов, якими б допускалася можливість врахування поважності пропуску п`ятнадцятиденного строку передачі накладних, але передбачає відповідальність винної сторони за порушення...

Ще однією обставиною, на думку позивача, на підтвердження протиправної поведінки відповідача є невиконання умов договору в частині своєчасної передачі зареєстрованих податкових накладних, дана обставина була встановлена Господарським судом Кіровоградської області під час розгляду позовної заяви ТОВ Український національний продукт до ТОВ ТД Украгропрод щодо стягнення збитків по договору купівлі-продажу № 005/2023-ц від 09.01.2023, справа № 912/581/23: Отож, ТОВ «ТД Украгропрод» не забезпечило виконання умов договору щодо своєчасної передачі ТОВ «Український національний продукт» зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних на кожну партію товару. В силу ч. 4 ст. 75 ГПК України обставина несвоєчасної реєстрації податкових накладних не підлягає доказуванню в іншій справі.

Згідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 22.02.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.02.2024 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 912/2042/23. Доручено Господарському суду Кіровоградської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 912/2042/23.

04.03.2024 матеріали справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Український національний продукт" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 31.01.2024 у справі №912/2042/23. Розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 24.04.2024.

25.03.2024 до Центрального апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Украгропрод" надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український національний продукт" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 31.01.2024 у справі №912/2042/23, в якому відповідач зазначив, що вимоги позивача, викладені в апеляційній скарзі, ним не визнаються повністю.

У відзиві на скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український національний продукт" відповідач наводить наступні аргументи на спростування доводів апелянта:

- на виконання пункту 4.5. Договору відповідачем було складено та відправлено на реєстрацію податкові накладні № 40 від 16.01.2023, № 39 від 09.01.2023, № 38 від 09.01.2023, № 41 від 17.01.2023, № 76 від 24.01.2023, № 77 від 26.01.2023, № 85 від 31.01.2023, № 78 від 30.01.2023, № 15 від 09.02.2023, № 13 від 07.02.2023, № 12 від 06.02.2023, № 11 від 02.02.2023, № 14 від 08.02.2023 (далі - ПН), що підтверджується квитанціями від 08.02.2023 №№ №№ 9017265317, 9017257728, 9017260239, 9017289707 та від 27.02.2023 №№ 9036128185, 9036127321, 9036128987, 9036124320, 9036127300. Отже, відповідачем в повному обсязі виконано умови пункту 4.5. Договору;

- Договором не передбачена відповідальність у вигляді сплати Продавцем штрафу в розмірі суми ПДВ у разі порушення пункту 4.6. Договору.

Пунктом 201.1.6 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ПКУ передбачено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: норма яка діяла до 08.02.2023 року:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

норма яка діє починаючи з 08.02.2023 року:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Квитанціями від 08.02.2023 року №№ 9017265317, 9017257728, 9017260239, 9017289707 та від 27.02.2023 року №№ 9036128185, 9036127321, 9036128987, 9036124320, 9036127300 підтверджується, що відповідачем складено та відправлено на реєстрацію податкові накладні в межах термінів передбачених ПКУ. Виходячи з наведеного, відповідачем не було порушено умови пункту 4.6. Договору;

-податковим органом було зупинено реєстрацію 9-ти податкових накладних, а саме №76 від 24.01.2023, № 77 від 26.01.2023, № 85 від 31.01.2023, № 78 від 30.01.2023, № 15 від 09.02.2023, № 13 від 07.02.2023, № 12 від 06.02.2023, № 11 від 02.02.2023, № 14 від 08.02.2023 (далі - ПН), що підтверджується відповідними квитанціями. Причиною зупинення реєстрації ПН вказано: ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Станом на дату звернення позивача до суду, відповідачем знято статус ризикового контрагента, що підтверджується рішенням про невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості № 721 від 25.04.2023 року, а також ПН зареєстровані, що підтверджується рішеннями про реєстрацію податкових накладних від 02.05.2023 №№ 8737840/416110592, 8737841/416110592, 8737852/41610592, 8737857/41610592, 8737864/41610592, 8737885/41610592, 8737879/41610592, 8737872/41610592, 8737871/41610592;

- зупинення реєстрації податкових накладних не залежить від постачальника товарів, а здійснюється податковим органом в автоматичному режимі. При наданні пояснень до органів ДПС, відповідач отримав як рішення про невідповідність відповідача критеріям ризиковості, так і рішення про реєстрацію податкових накладних, що свідчить про те, що податковий орган визнав той факт, що відповідач не являється ризиковим контрагентом і податкові накладні підлягають реєстрації;

-в рішенні Господарського суду Кіровоградської області від 05.07.2023 у справі №912/581/23, яким відмовлено ТОВ «Український національний продукт» у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ТОВ «Украгропрод» збитків у розмірі 1232000 грн, встановлено, що: «У справі Суд установив, що ТОВ «ТД Украгропрод» своєчасно склало податкові накладні та подало їх на реєстрацію (ця обставина не оспорюється сторонами), але сама реєстрація здійснена пізніше, ніж це передбачалося договором;

-у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 05.10.2023 у цій же справі зазначено: «Зупинення органами ДПС реєстрації податкових накладних та наступне подання пояснень і відповідних документів є частиною процедури реєстрації, яка надає можливість органами ДПС упевнитись в законності господарської операції, на підставі якої платник податків отримує право на податковий кредит.»;

- висновки про те, що реєстрація податкової накладної в ЄРПН не є порушенням правил здійснення господарської діяльності, викладено у постановах Верховного Суду від 12.03.2018 у справі №918/216/17, від 13.04.2018 №902/380/17, від 10.05.2018 у справі №917/799/17, від 02.05.2018 у справі № 908/3565/16;

- Верховний Суд звертає увагу на те, що «невиконання або неналежне виконання таких умов Договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання, що відповідно до вимог ст. 218, ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій»;

-наявність в договорі відповідальності за "неналежну" реєстрацію податкової накладної не дає права позивачу на отримання штрафу від відповідача;

- в зазначених рішеннях Верховного Суду відповідачі взагалі не зареєстрували податкові накладні, тоді коли відповідач податкові накладні зареєстрував;

- суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж зокрема, через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Тобто, податкові накладні станом на дату написання даного відзиву зареєстровані, строк 365 календарних днів не сплив, а отже позивач має право включити суму ПДВ в розмірі 1 232 000,00 грн. до складу податкового кредиту та відповідно скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання.

В судовому засіданні 24.04.2024 представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та надав пояснення на підтвердження своєї позиції. Просить апеляційну скаргу задовольнити. Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 31.01.2024 у даній справі скасувати. Ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Представник відповідач заперечив проти задоволення апеляційної скарги та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення господарського суду залишити без змін.

24.04.2024 в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх учасників справи, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та надані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Кіровоградської області у справі 912/581/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український національний продукт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Украгропрод" про стягнення 1 232 000 грн збитків встановлено такі обставини:

"09.01.2023 ТОВ "ТД Украгропрод", виступаючи у якості продавця, уклало з ТОВ "Український національний продукт", як покупцем, договір купівлі-продажу № 005/2023-ц (а.с. 13-15), за умовами якого зобов`язалося поставити і передати товар, вказаний у специфікації до договору (пункт 1.1.).

Згідно з пунктами 4.5. та 4.6. договору ТОВ "ТД Украгропрод" зобов`язалося разом з партією товару передати, з-поміж іншого, податкову накладну, якщо в ціну товару включено податок на додану вартість, в електронній формі з дотриманням умов про її реєстрацію і зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 15 днів з дня виникнення податкового зобов`язання.

Поряд з цим, за змістом пункту 6.1. за порушення умов договору винна сторона відшкодовує заподіяні ним збитки.

Відповідно до специфікацій № 1 від 09.01.2023 (а.с. 16), № 2 від 17.01.2023 (а.с. 17), № 3 від 24.01.2023 (а.с. 18) до договору, складених як додатки до нього, ТОВ "ТД Украгропрод" зобов`язалося поставити ТОВ "Український національний продукт" цукор.

На виконання умов договору ТОВ "ТД Украгропрод" передало ТОВ "Український національний продукт" обумовлений товар за видатковими накладними: № 7 від 09.01.2023 на суму 631400 грн (а.с. 19), № 8 від 10.01.2023 на суму 631400 грн (а.с. 20), № 9 від 11.01.2023 на суму 631400 грн (а.с. 21), № 29 від 17.01.2023 на суму 620400 грн (а.с. 22), № 30 від 17.01.2023 на суму 620400 грн (а.с. 23), № 55 від 24.01.2023 на суму 616000 грн (а.с. 25), № 79 від 31.01.2023 на суму 616000 грн (а.с. 26), № 80 від 31.01.2023 на суму 616000 грн (а.с. 27), № 83 від 31.01.2023 на суму 616000 грн (а.с. 28), № 87 від 01.02.2023 на суму 616000 грн (а.с. 29), № 94 від 02.02.2023 на суму 616000 грн (а.с. 30), № 101 від 06.02.2023 на суму 616000 грн (а.с. 31), № 109 від 07.02.2023 на суму 616000 грн (а.с. 32), № 121 від 08.02.2023 на суму 616000 грн (а.с. 33), № 134 від 09.02.2023 на суму 616000 грн (а.с. 34), № 135 від 09.02.2023 на суму 616000 грн (а.с. 35), № 141 від 13.02.2023 на суму 616000 грн (а.с. 36).

У свою чергу, ТОВ "Український національний продукт" сплатив ТОВ "ТД Украгропрод" вартість отриманого товару платіжними дорученнями № 1968 від 09.01.2023 на суму 1262800 грн (а.с. 55), № 1973 від 09.01.2023 на суму 631400 грн (а.с. 56), № 1989 від 16.01.2023 на суму 620400 грн (а.с. 57), № 1992 від 17.01.2023 на суму 620400 грн (а.с. 58), № 2026 від 24.01.2023 на суму 616000 грн (а.с. 59), № 2028 від 26.01.2023 на суму 616000 грн (а.с. 60), № 2035 від 30.01.2023 на суму 1232000 грн (а.с. 61) та № 2038 від 31.01.2023 на суму 616000 грн (а.с. 62).

Як слідує із роздруківок електронних Квитанцій про реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних до нього внесені відомості про реєстрацію поданих ТОВ "ТД Украгропрод" податкових накладних за господарськими операціями з ТОВ "Український національний продукт", а саме № 76 від 24.01.2023 (а.с. 94), № 77 від 26.01.2023 (а.с. 95), № 78 від 30.01.2023 (а.с. 96), № 85 від 31.01.2023 (а.с. 97), № 11 від 02.02.2023 (а.с. 89), № 12 від 06.02.2023 (а.с. 90), № 13 від 07.02.2023 (а.с. 91), № 14 від 08.02.2023 (а.с. 92), № 15 від 09.02.2023 (а.с. 93).

За твердженнями ТОВ "Український національний продукт", які не спростовуються ТОВ "ТД Украгропрод", останнє надало доступ до електронного кабінету платника податків з метою отримання інформації про складені та подані податкові накладні за результатами здійснених господарських операцій по вказаному договору.

Зокрема, згідно з роздруківки відомостей, наявних в електронному кабінеті платника податків (а.с. 63), ТОВ "ТД Украгропрод" подало до податкового органу 08.02.2023 податкові накладні № 76 від 24.01.2023 щодо суми податку на додану вартість 102666,67 грн, № 77 від 26.01.2023 щодо суми податку на додану вартість 102666,67 грн, № 78 від 30.01.2023 щодо суми податку на додану вартість 205333,33 грн, № 85 від 31.01.2023 щодо суми податку на додану вартість 102666,67, а також 27.02.2023 податкові накладні № 11 від 02.02.2023 щодо суми податку на додану вартість 205333,33 грн, № 12 від 06.02.2023 щодо суми податку на додану вартість 102666,67 грн, № 13 від 07.02.2023 щодо суми податку на додану вартість 102666,67 грн, № 14 від 08.02.2023 щодо суми податку на додану вартість 205333,33 грн, № 15 від 09.02.2023 щодо суми податку на додану вартість 102666,67 грн, а всього щодо суми податку на додану вартість 1232000,01 грн.

У розділі електронного кабінету під назвою: "Статус податкової накладної", наявна інформація про зупинення реєстрації податкових накладних № 76 від 24.01.2023, № 77 від 26.01.2023, № 78 від 30.01.2023, № 85 від 31.01.2023, № 11 від 02.02.2023, № 12 від 06.02.2023, № 13 від 07.02.2023, № 14 від 08.02.2023, № 15 від 09.02.2023.

28.02.2023 ТОВ "Український національний продукт" звернулося листом за вих. № 03/10-2 (а.с. 67-68) з вимогою до ТОВ "ТД Украгропрод" про вжиття заходів для реєстрації податкових накладних.

Листом за вих. № 06/03/2023 від 06.03.2023 (а.с. 70) ТОВ "ТД Украгропрод" повідомило ТОВ "Український національний продукт" про належне оформлення та подання до податкового органу податкових декларацій та вжиття заходів щодо відновлення їх реєстрації у Реєстрі.

Відповідно до платіжного доручення № 2130 від 02.03.2023 (а.с. 71) ТОВ "Український національний продукт" сплатило до державного бюджету 1232000 грн податку на додану вартість за зобов`язаннями лютого місяця 2023 року.

Із повідомлень Олександрійської державної податкової інспекції Голованівського управління ДПС У Кіровоградській області (Олександрійський район) про надання пояснень та копій документів щодо поданих на реєстрацію податкових накладних № 01/03-2023 від 01.03.2023 (а.с. 128), № 17/02-1 від 17.02.2023 (а.с. 140), № 20-03-2023 від 09.03.2023 (а.с. 112), № 17-04-2023 від 14.04.2023 (а.с. 146), № 26/04-1 від 26.04.2023 (а.с. 99) вбачається, що податковий орган зобов`язав ТОВ "ТД Украгропрод" надати пояснення про господарські операції, за наслідками яких подані, у тому числі, податкові накладні № 76 від 24.01.2023, № 77 від 26.01.2023, № 78 від 30.01.2023, № 85 від 31.01.2023, № 11 від 02.02.2023, № 12 від 06.02.2023, № 13 від 07.02.2023, № 14 від 08.02.2023, № 15 від 09.02.2023, а також вказав, що реєстрація їх зупинена.

На виконання вказаних повідомлень ТОВ "ТД Украгропрод" надало пояснення до податкового органу (а.с. 114-127, 130-139, 142-145, 148-154), в яких відобразило наявні господарські правовідносини, у тому числі з ТОВ "Український національний продукт".

У подальшому відповідно до рішень податкового органу № 8737840/41610592 від 02.05.2023 (а.с. 103), № 8737841/41610592 від 02.05.2023 (а.с. 104), № 8737852/41610592 від 02.05.2023 (а.с. 105), № 8737857/41610592 від 02.05.2023 (а.с. 106), № 8737864/41610592 від 02.05.2023 (а.с. 107), № 8737885/41610592 від 02.05.2023 (а.с. 108), № 8737879/41610592 від 02.05.2023 (а.с. 109), № 8737872/41610592 від 02.05.2023 (а.с. 110), № 8737871/41610592 від 02.05.2023 (а.с. 111) податкові декларації № 76 від 24.01.2023, № 77 від 26.01.2023, № 78 від 30.01.2023, № 85 від 31.01.2023, № 11 від 02.02.2023, № 12 від 06.02.2023, № 13 від 07.02.2023, № 14 від 08.02.2023, № 15 від 09.02.2023 зареєстровані у Реєстрі".

Позивач вважає, що відповідачем не було виконано зобов`язання передбачене п. 4.5 договору купівлі-продажу від 09.01.2023 за № 005/2023-ц в повному обсязі, оскільки відповідач не передав позивачу зареєстровані податкові накладні на протязі 15 днів з дня виникнення податкового зобов`язання.

Умовами п. 4.5 договору передбачено, що разом з партією товару продавець зобов`язаний передати покупцю наступні документи:

- транспортну накладну чи інший документ про кількість товару;

- сертифікат якості чи іншу технічну документацію;

- податкову накладну, якщо в ціну товару включено ПДВ.

Відповідно до п. 4.6 договору, продавець зобов`язаний надати покупцю підписану уповноваженою на те особою і скріпленою печаткою (при наявності) податкову накладну в електронній формі з дотримуванням умов про реєстрацію в порядку, визначеному законодавством України (п. 201.1 б ПКУ), електронного підпису уповноваженої особи і зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних на протязі 15-ти днів з дня виникнення податкового зобов`язання.

Пунктом 6.5. договору передбачено, що у випадку порушення продавцем п. 4.5 цього договору, продавець сплачує покупцю штраф в розмірі суми ПДВ.

Позивач, посилаючись на встановлені рішенням у справі № 912/581/23 обставини щодо отримання податкових накладних із порушенням строків згідно з рішенням податкового органу про реєстрацію податкових накладних від 02.05.2023, вважає, що у 15 денний термін з моменту виникнення податкового зобов`язання відповідач зобов`язання по передачі податкових накладних не виконав, відтак має сплатити штраф відповідно до п. 6.5. договору у розмірі суми ПДВ.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно із ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об`єктів інтелектуальної власності та інших дій суб`єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Зі змісту ст. 3, 173 ГК України вбачається, що зобов`язанням (господарським зобов`язанням) є обов`язки сторін вчинити дії, які спрямовані на досягнення мети договору, тобто, зобов`язанням виконавця є обов`язок виконати роботи (надати послуги), а зобов`язанням замовника - обов`язок оплатити вартість цих робіт (послуг).

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 02.05.2018 у справі № 908/3565/16 та від 18.11.2019 у справі № 904/5949/18.

Положеннями ч. 1 ст. 216 і ч. 1 ст. 218 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В силу п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, як колегія суддів зазначає, що штрафні санкції, відповідно до ст. 173 і 230 ГК України, можуть нараховуватись лише за неналежне виконання саме основних зобов`язань.

Виходячи з положень ст. 173, 174 ГК України, нездійснення реєстрації податкової накладної, розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН протягом передбаченого законодавством строку не є порушенням з боку відповідача правил здійснення господарської діяльності - невиконанням господарського зобов`язання, оскільки обов`язок зі складання та реєстрації податкових декларацій виникає у відповідача саме на підставі податкового законодавства.

Водночас зазначення сторонами у Договорі про обов`язок відповідача здійснити реєстрацію податкової накладної, розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом передбаченого законодавством строку не має наслідком зміну характеру відповідних правовідносин з податкових на господарські.

Тому невиконання або неналежне виконання таких умов Договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання, що відповідно до вимог ст. 218, ч. 1 ст. 230 ГК України виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 02.05.2018 у справі № 908/3565/16 та від 07.02.2019 у справі № 913/272/18.

Зазначаючи про неправильне дослідження судом першої інстанції обставин справи, в апеляційній скарзі позивач посилається на пункт 6.5 Договору, яким передбачено, відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в розмірі вартості ПДВ.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, відповідач зазначає, що невиконання або неналежне виконання таких умов Договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання та не може бути підставою для покладення на продавця господарської відповідальності у вигляді штрафної санкції.

Обґрунтовуючи зазначене, відповідач посилається на аналогічний висновок, викладений у постановах Верховного Суду у справах № 908/3565/16, № 917/799/17, № 902/380/17.

Питання виникнення податкових зобов`язань та складання податкової накладної за результатами господарської дії врегульовано в статті 201 ПК України.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 01 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Отже, встановлюючи відповідальність постачальника у вигляді штрафу в розмірі ПДВ, сторони у такий спосіб фактично передбачили компенсацію позивачеві негативних наслідків, яких він може зазнати у разі невиконання відповідачем передбаченого нормами податкового законодавства зобов`язання зі складання та реєстрації податкової накладної та неможливості отримання позивачем у зв`язку із цим податкового кредиту.

Тобто, передбачена пунктом 6.5 Договору відповідальність продавця не пов`язана із виконанням ним своїх зобов`язань щодо поставки і передачі товару, вказаного у специфікації до договору, оскільки виникає у разі невиконання постачальником вимог податкового законодавства.

Зазначення сторонами у договорі про обов`язок відповідача надати покупцю підписану уповноваженою на те особою і скріпленою печаткою (при наявності) податкову накладну в електронній формі з дотримуванням умов про реєстрацію в порядку, визначеному законодавством України (п. 201.1 б ПКУ), електронного підпису уповноваженої особи і зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних на протязі 15-ти днів з дня виникнення податкового зобов`язання (п. 4.6. Договору) не призводить до зміни характеру відповідних правовідносин із податкових на господарські.

Отже, невиконання або неналежне виконання таких умов договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання та не може бути підставою для покладення на продавця господарської відповідальності у вигляді штрафної санкції.

Таким чином, виходячи з положень статті 173 ГК України, підстав виникнення господарських зобов`язань (стаття 174 ГК України), нездійснення реєстрації податкової накладної в ЄРПН у строки, встановлені ПК України, не є порушенням з боку відповідача правил здійснення господарської діяльності - невиконанням господарського зобов`язання, оскільки обов`язок зі складання та реєстрації податкових декларацій виникає у відповідача саме на підставі податкового законодавства. Водночас зазначення сторонами у Договорі про обов`язок відповідача надати покупцю податкову накладну не має наслідком зміну характеру відповідних правовідносин з податкових на господарські.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 908/3565/16, від 12.03.2018 у справі № 918/216/17, від 13.04.2018 у справі № 902/380/17, від 10.01.2024 у справі № 904/6023/19 (904/4903/22).

Враховуючи компенсаційний характер санкції, передбаченої пунктом 6.5 Договору від 09.01.2023 № 005/2023-ц, яка не пов`язана із забезпеченням належного виконання зобов`язань, що виникають з поставки та передачі товару, доводи позивача в обґрунтування наявності підстав для покладення на відповідача відповідальності за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН податкових накладних колегією судів відхиляються.

З урахуванням зазначеного, оскільки в даному випадку зобов`язання відповідача щодо належного (своєчасного) оформлення податкових накладних, їх офіційної реєстрації не стосуються господарських відносин, що склалися між сторонами на підставі укладеного між ними Договору купівлі-продажу від 09.01.2023 № 005/2023-ц, а є за своєю природою податковими зобов`язаннями, які регулюються нормами ПК України та контролюються ДФС, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відтак, зазначення сторонами в Договорі про обов`язок відповідача здійснити реєстрацію податкової накладної, не має наслідком зміну характеру відповідних правовідносин з податкових на господарські.

Тому невиконання або неналежне виконання таких умов Договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання, що згідно з вимогами статті 218 та частини першої статті 230 ГК України виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій.

Апеляційний суд вважає, що в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що наявність в договорі відповідальності за "неналежну" реєстрацію податкової накладної не дає права позивачу на отримання штрафу від відповідача.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

У рішенні у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» та від 28.10.2010 у справі «Трофимчук проти України» п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим та апеляційним господарськими судами, колегія суддів констатує, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують висновків, наведених в рішенні Господарського суду Кіровоградської області від 31.01.2024 у справі № 912/2042/23.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Підсумовуючи вищевказане, апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Оскільки відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції, судовий збір за подачу апеляційної скарги покладається на скаржника згідно з ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269-270, 275, 276, 281-282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український національний продукт" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 31.01.2024 у справі №912/2042/23- залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 31.01.2024 у справі №912/2042/23 - залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Український національний продукт".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 03.05.2024.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін