Рішення

від 30.04.2024 по справі 910/1193/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.04.2024Справа № 910/1193/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біонік»

до Комунального підприємства «Київпастранс»

про стягнення 7.315,14 грн

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

31.01.2024 до Господарського суду міста Києва через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Біонік» до Комунального підприємства «Київпастранс» про стягнення 7.315,14 грн.

Позов обґрунтований тим, що на підставі укладеного між сторонами договору поставки № 52.21-183 від 29.07.2021 позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 85.100,40 грн, що підтверджується видатковою накладною № 190 від 20.10.2021. У зв`язку з несплатою відповідачем товару, позивач звернувся до суду про стягнення заборгованості, а також пені, 3% річних (за період з 20.12.2021 по 10.10.2022) та інфляційних втрат (з січня по вересень 2022 року). Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.03.2023 по справі № 910/13602/22 позовні вимоги були задоволені та стягнуто суму боргу та суми пені, 3% річних та інфляційних втрат. Суми за вказаним рішенням були сплачені відповідачем згідно платіжної інструкції № 1240289085 від 10.04.2023. Позивач 19.10.2023 та 22.11.2023 звертався до відповідача з вимогою щодо сплати 3% річних (за період з 11.10.2022 по 10.04.2023) та інфляційних втрат (за період з жовтня 2022 року по березень 2023 року), до погашення заборгованості, яка залишена відповідачем без задоволення. Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача заборгованість за періоди, які не були охоплені розрахунками в позовній заяві по справі № 910/13206/22, а саме суми 3% річних за період з 11.10.2022 по 10.04.2023 у розмірі 1.273,01 грн та суми інфляційних втрат за період з жовтня 2022 року по березень 2023 року у розмірі 6.042,13 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 відкрито провадження у справі № 910/1193/24 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/1193/24 від 08.04.2024 позов задоволено частково; стягнуто з Комунального підприємства «Київпастранс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Біонік» 6.031,51 грн інфляційних втрат, 1.266,01 грн 3% річних, 2.416,56 грн витрат по сплаті судового збору; в іншій частині в позові відмовлено повністю.

19.04.2024 від позивача до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява, відповідно до якої позивач просить суд здійснити розподіл судових витрат на правничу допомогу позивача, зазначених в акті приймання-передачі наданих послуг від 05.04.2024, розподіливши їх пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. У заяві міститься клопотання про поновлення позивачу строку для подання цієї заяви.

24.04.2024 від відповідача до суду через систему «Електронний суд» надійшли заперечення щодо поданої позивачем заяви про розподіл витрат позивача на правову допомогу.

29.04.2024 від позивача до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява, в якій позивач просить суд здійснити розподіл судових витрат на правничу допомогу позивача, зазначених в акті приймання-передачі наданих послуг від 05.04.2024, в повному обсязі понесених позивачем витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши надані суду докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частина 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Стаття 161 Господарського процесуального кодексу України визначає, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

У позовній заяві позивачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6.000,00 грн; зазначено, що докази щодо розміру витрат на правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи викладені вимоги Господарського процесуального кодексу, Верховний Суд у постанові № 922/376/20 від 06.10.2020 зазначив, що оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні.

Водночас в даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Рішення у даній справі прийнято у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін 08.04.2024 та копію його повного тексту було надіслано позивачу в його «Електронний кабінет» та доставлено останньому 15.04.2024 о 16:45 год., що підтверджується повідомленням Господарського суду міста Києва про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.

Заява позивача про розподіл витрат позивача на правничу допомогу подана до суду 19.04.2024, тобто в межах встановленого строку на її подання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

03.10.2022 між Адвокатським бюро «В`ячеслава Тиховліса» (Адвокатське бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Біонік» (Клієнт, позивач) укладено договір про надання правової допомоги № 03/10 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого Адвокатське бюро зобов`язалося надати Клієнту правову допомогу, зокрема надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності Клієнта; складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Згідно з п. 3.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2023.

29.12.2023 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору, відповідно до якої сторони дійшли згоди про продовження дії договору № 03/10 від 03.10.2022 по 31.12.2025.

Відповідно до п. 4.1 договору розмір гонорару та строк його оплати визначається в додатках до цього договору.

20.09.2023 між сторонами укладено додаток № 3 до договору, відповідно до п. 2 якого його предметом є захист прав та інтересів Клієнта, що виникли у взаємовідносинах між Клієнтом та Комунальним підприємством «Київпастранс» за договором № 52.21/183 від 29.07.2021, в тому числі судове представництво Клієнта з таких взаємовідносин.

Згідно з п. 3 додатку № 3 з метою надання правової допомоги Адвокатське бюро має повноваження здійснювати направлення адвокатських запитів, підготовку, підписання та направлення листів, підготовку, підписання та подання позовних заяв, скарг та всіх інших документів, які є необхідними в судовому процесі, підготовку, підписання та подання будь-яких інших документів, необхідність яких виникне у ході надання правової допомоги з питання, вказаного в пункті 2 цього додатку.

Відповідно до п. додатку № 3 гонорар за надання правової допомоги визначається, зокрема, в наступному розмірі:

- складання листів, відповідей на листи та аналогічних документів - 500,00 грн/сторінка (фіксований розмір);

- складання позовної заяви, апеляційної скарги, касаційної скарги - 5.000,00 грн за кожен документ (фіксований розмір).

10.01.2024 Адвокатським бюро «В`ячеслава Тиховліса» на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Біонік» у Господарському суді міста Києва адвокату Тиховліс В`ячеславу Романовичу видано ордер серії АЕ № 1236966.

Підтвердженням того, що Тиховліс В`ячеслав Романович є адвокатом свідчать відомості з Єдиного реєстру адвокатів України згідно яких адвокат має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1244 від 17.06.2017.

05.04.2024 між сторонами складено акт приймання-передачі наданих послуг, згідно якого сторонами засвідчено факт надання наступних послуг з правової допомоги Клієнту:

1.1. складання листа ТОВ «Біонік» від 25.09.2023 щодо оплати 3% річних та інфляційних збитків на адресу КП «Київпастранс» - 1.000,00 грн (фіксований розмір)(витрачений час - 1 година);

1.2. складання та подання позовної заяви щодо стягнення 3% річних та фнляційних ватрат з КП «Київпастранс» (простчроення оплати за договором поставки № 52.21-183)(справа № 910/1193/24) - 5.000,00 грн (фіксований розмір) (витрачений час - 2 години).

Загальна сума гонорару Адвокатському бюро склала 6.000,00 грн (п. 2 акту).

Відповідно до п. 6.1.1 додатку № 3 гонорар за підготовку позовної заяви та участь у справі в суді першої інстанції підлягає оплаті Адвокатському бюро в наступному порядку: гонорар за правову допомогу з усіх питань, що стосуються підготовки до судового процесу, а також за правову допомогу, яка надавалася протягом розгляду справи судом першої інстанції питань у відповідності з фактичним обсягом правової допомоги підлягає оплаті Адвокатському бюро протягом 60 календарних днів з дата винесення судом першої інстанції рішення по суті справи або винесення судом першої інстанції іншого рішення, яким завершується провадження у справі в суді першої інстанції з будь-яких підстав.

Доказів сплати позивачем адвокату коштів за договором в сумі 6.000,00 грн не подано.

Разом з цим, Об`єднана палата Верховного Суду у постанові № 922/445/19 від 03.10.2019 дійшла висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем подано заперечення щодо поданої позивачем заяви про розподіл витрат позивача на правову допомогу посилаючись на те, що складання листа від 25.09.2023 є досудовим заходом врегулювання спору, а тому не є витратами, які поніс позивач внаслідок розгляду справи та які підлягають стягненню з відповідача; сума 5.000,00 грн за складання позовної заяви з ціною позову в 7.315,14 грн не відповідає критерію співмірності та є значно завищеною.

Суд вважає, що викладені відповідачем в запереченнях обставини не є обґрунтованими з огляду на критерії визначенні положеннями ст. 126 Господарського процесуального кодексу України.

Слід зазначити, що за змістом статті ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Отже, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Суд приходить до висновку про відповідність заявленого позивачем розміру витрат на професійну правову допомогу критеріям, що визначені ст. 126 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що позивачем підтверджено правовий статус адвоката, співмірність розміру витрат з наданими послугами, господарський суд дійшов висновку, що у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача на правову допомогу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 5.985,55 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс» (04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, 2; код ЄДРПОУ 31725604) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Біонік» (49021, м. Дніпро, вул. Берегова, 133, корпус Л; код ЄДРПОУ 38120926) 5.985 (п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят п`ять) грн 55 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В. Сівакова