Ухвала

від 03.05.2024 по справі 916/1912/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"03" травня 2024 р.м. Одеса № 916/1912/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Петрова В.С., розглянувши матеріали позовної заяви № 1960/24 Товариства з обмеженою відповідальністю Ранголі до Компанії New Way Ithalat Ihracat Ve Ticaret Limited Sirketi (03426, Стамбул/Туреччина, квартал Гьозтепе, вул. Батишехір, сіте Батишехир, поверх 1, корпус №2/1/38 Багджилар, управління податкової інспекції Гюнешлі 6311487020) про розірвання контракту, стягнення 715375,00 доларів США та 3914242,00 грн. збитків, -

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю Ранголі звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Компанії New Way Ithalat Ihracat Ve Ticaret Limited Sirketi про:

- розірвання контракту № NW/UZB-2023.07 від 07.07.2023 р., укладеного між ТОВ Ранголі та Компанією New Way Ithalat Ihracat Ve Ticaret Limited Sirketi у звязку із істотним порушенням відповідачем його умов;

- стягнення з Компанії New Way Ithalat Ihracat Ve Ticaret Limited Sirketi на користь ТОВ Ранголі 715375,00 доларів США та 3914242,00 грн. збитків всього включно з упущеною вигодою та штрафом за непоставку товару.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов контракту № NW/UZB-2023.07 від 07.07.2023 р. щодо поставки передбаченого контрактом товару в обумовлені строки.

Відповідно до ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 365 Господарського процесуального кодексу України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно ст. 74 Закону України Про міжнародне приватне право процесуальна правоздатність і дієздатність іноземних осіб в Україні визначаються відповідно до права України. На вимогу суду, який розглядає справу, іноземна юридична особа має представити оформлений з урахуванням ст. 13 цього закону документ, що є доказом правосуб`єктності юридичної особи (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

Відповідно до статті 26 Закону України "Про міжнародне приватне право" цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи визначається особистим законом юридичної особи. При цьому стаття 25 цього Закону встановлює, що особистим законом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи (тобто право держави, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави).

Відповідно до частин першої, третьої статті 8 Закону України "Про міжнародне приватне право" при застосуванні права іноземної держави суд чи інший орган встановлює зміст його норм згідно з їх офіційним тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі. Особи, які беруть участь у справі, мають право подавати документи, що підтверджують зміст норм права іноземної держави, на які вони посилаються в обґрунтуванні своїх вимог або заперечень, іншим чином сприяти суду чи іншому органу у встановленні змісту цих норм.

З метою дотримання вимог законодавства щодо правосуб`єктності сторін даного спору господарський суд має вживати заходів для встановлення статусу іноземного підприємства чи організації, яка є учасником судового процесу. При цьому доказом правосуб`єктності юридичної особи є сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем не надано належних доказів, що підтверджують правовий статус Компанії New Way Ithalat Ihracat Ve Ticaret Limited Sirketi як юридичної особи за законодавством країни, де її створено, зокрема Республіки Туреччина, а саме оригіналу або нотаріально засвідченої копії сертифікатів реєстрації або витягу з торгового реєстру щодо вказаної особи. Додана заявником копія бюлетеню торгового реєстру Туреччини не є належним доказом.

Відтак, відсутність вказаних документів унеможливлює встановлення судом статусу відповідача як іноземної юридичної особи, що в свою чергу унеможливлює встановлення наявність процесуальної право- та дієздатності іноземної юридичної особи як учасника господарського процесу, адже це є обов`язком господарського суду під час вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Поряд з цим в силу приписів ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно положень ч. 1, 2, 3 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази у вигляді документів, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.

Відповідно до частини 4 статті 91 Господарського процесуального кодексу України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (ч. 5 ст. 91 ГПК України).

В ч. 8 статті 91 Господарського процесуального кодексу України визначено, що іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

До письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України "Про нотаріат". Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.06.2019 у справі № 910/4473/17.

Отже, господарський суд приймає документи, що складені іноземною мовою, за умови їх легалізації дипломатичними або консульськими службами України. При цьому належним чином засвідченими вважаються докази, складені мовами іноземних держав, за умови супроводження їх нотаріально засвідченим перекладом українською мовою з урахуванням вимог чинного законодавства.

Так, позивачем надано частину доказів, переклад яких здійснено перекладачем ОСОБА_1 , водночас справжність його підпису нотаріусом не засвідчено. При цьому господарський суд зауважує, що частина поданих позивачем доказів взагалі не містить перекладу на українську мову, а деякі документи перекладені, проте без зазначення ким саме, містять напис: Переклад вірно. Ген. Директор Мішра А..

Відтак, заявником не виконано у встановленому законом порядку обов`язок щодо надання до позовної заяви засвідчених належним чином доказів, враховуючи відсутність нотаріально засвідченого перекладу доданих до позову документів українською мовою.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів;

2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, господарський суд звертає увагу позивача, що ним не дотримані вимоги щодо подачі до суду належних доказів на підтвердження направлення на адресу відповідача доданих до позовної заяви документів.

Згідно з частиною 1 статті 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Вказані приписи норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (пункти 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України), так і аналогічних приписів статей 7, 13 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, оскільки відповідач є нерезидентом та не зареєстрований за законодавством України, обов`язок у останнього зареєструвати електронний кабінет відсутній, то позивач, у свою чергу, має обов`язок щодо направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами листом з описом вкладення.

Так, позивачем на підтвердження надсилання відповідачу копії позову із додатками додано до позову фіскальний чек № 4000759624 від 27.04.2024 року. Однак, вказаний фіскальний чек не є належним доказом направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів в розумінні вищенаведених положень ГПК України з огляду на відсутність опису вкладення у поштове відправлення, з якого можливо було би встановити зміст направленого поштового відправлення відповідачу.

До того ж при цьому порядок сплати та розмір судового збору визначені Законом України Про судовий збір від 08.07.2011 р. (зі змінами і доповненнями). В силу приписів ч. 1 ст. 4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Також згідно підпунктів 1, 2 пункту 2 ч. 2 ст. 4 цього Закону ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у 2024 році - 3028 грн.

В силу приписів ч. 1 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається:

1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;

2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Згідно положень ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Враховуючи те, що заявником у позові заявлено дві вимоги, що мають одночасно майновий (стягнення передоплати за контрактом 715375,00 доларів США та 3914242,00 грн. збитків) і немайновий характер (розірвання контракту), відповідно судовий збір за поданий позов має бути сплачено як за вимогу майнового характеру (1,5% від суми позову), так і немайнового характеру (3028 грн.).

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Отже, враховуючи наведене, позивачем за подачу даного позову має бути сплачено судовий збір в розмірі 1,5% від ціни позову з урахуванням офіційного курсу гривні, встановленого Національним банком України на день сплати до іноземної валюти, суму якої заявлено до стягнення, а також 1,5% від заявленої суми збитків 58713,63 грн.

Однак, позивачем на підтвердження сплати судового збору копію платіжної інструкції № 130 від 04.04.2024 р. на суму 3028,00 грн., тобто лише за одну вимогу немайнового характеру. Доказів сплати судового збору за позовну вимогу майнового характеру позивачем не надано.

За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність належних доказів сплати заявником судового збору за поданий позов у встановленому законом розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю Ранголі при зверненні до господарського суду з поданою позовною заявою не виконано вимоги ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Ранголі до Компанії New Way Ithalat Ihracat Ve Ticaret Limited Sirketi (03426, Стамбул/Туреччина, квартал Гьозтепе, вул. Батишехір, сіте Батишехир, поверх 1, корпус №2/1/38 Багджилар, управління податкової інспекції Гюнешлі 6311487020) про розірвання контракту, стягнення 715375,00 доларів США та 3914242,00 грн. збитків залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю Ранголі 10-денний строк для усунення виявлених недоліків при поданні позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю Ранголі, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.

Ухвала набирає законної сили 03.05.2024 року та оскарженню не підлягає.

Суддя В.С. Петров