Рішення

від 23.04.2024 по справі 920/1131/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.04.2024м. СумиСправа № 920/1131/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., за участі секретаря судового засідання Виходцевої О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали справи №920/1131/23

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітель-Інжиніринг» (вул. Космічна, буд. 49Г, м. Дніпро, 49040; код за ЄДРПОУ 34776060),

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Техмас» (вул.Центральна, буд. 43, смт. Степанівка, Сумський р-н, Сумська обл., 42304; код за ЄДРПОУ 34451322),

про розірвання договору та стягнення 101446,41 грн

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техмас» (вул.Центральна, буд. 43, смт. Степанівка, Сумський р-н, Сумська обл., 42304; код за ЄДРПОУ 34451322)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітель-Інжиніринг» (вул. Космічна, буд. 49Г, м. Дніпро, 49040; код за ЄДРПОУ 34776060),

про розірвання договору та стягнення 70500,00 грн

за участі представників сторін за первісним позовом:

від позивача: Смолов К.В. (адвокат, ордер серії АЕ №1244826 від 01.12.2023),

від відповідача: Мірошніченко В.В. (адвокат, ордер серії ВМ №1044951 від 05.01.2024),

справа розглядається у порядку загального позовного провадження

установив:

29.09.2023 позивач за первісним позовом звернувся з позовом, відповідно до якого просив:

- розірвати договір №13-10/1 від 13.10.2022, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Капітель-Інжиніринг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техмас»;

- стягнути з відповідача 79500,00 грн заборгованості за фактично виконані роботи за договором №13-10/1 від 13.10.2022, 18879,61 грн пені відповідно до п. 12.3 договору №13-10/1 від 13.10.2022, 1150,03 грн 3% річних, 1916,77 грн інфляційних втрат, а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи, зазначивши їх орієнтовний розрахунок у позовній заяві, а саме: 5368,00 грн судового збору та 15000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

- здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

02.10.2023 за електронним запитом суду сформований витяг з ЄДРПОУ, за яким відповідач - ТОВ «Техмас», зареєстрований як юридична особа з місцезнаходженням: вул. Центральна, буд. 43, смт Степанівка, Сумський р-н, Сумська обл., 42304.

Ухвалою від 03.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/1131/23; справу №920/1131/23 визнано малозначною; задоволено клопотання позивача, викладене в пункті 2 прохальної частини позовної заяви, про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; постановлено справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; установлено учасникам справи строки для надання зав по суті справи.

24.10.2023 (відповідно до відмітки на поштовому конверті) відповідач - ТОВ «Техмас», надіслав зустрічну позовну заяву до ТОВ «Капітель-Інжиніринг», відповідно до якої просив:

- прийняти зустрічну позовну заяву до розгляду та об`єднати її із позовною заявою ТОВ «Капітель-Інжиніринг» в межах справи №920/1131/23;

- перейти до розгляду справи в порядку загального позовного провадження;

- розірвати договір №13-10/1 від 13.10.2022, укладений між ТОВ «Техмас» (код ЄДРПОУ 34451322) та ТОВ «Капітель-Інжиніринг» (код ЄДРПОУ 34776060);

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітель-Інжиніринг» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техмас» заборгованість (фактично сплачену суму авансового платежу) за договором №13-10/1 на проведення робіт з нанесення вогнезахисного матеріалу від 13.10.2022 в сумі 70500, 00 грн.

- понесені судові витрати покласти на відповідача, зазначивши їх орієнтовний розрахунок, а саме: 5368,00 грн судового збору та 12000,00 грн витрат на професійну правову допомогу.

Ухвалою від 01.11.2023 у справі №920/1131/23 залишено без руху зустрічну позовну заяву від 23.10.2023 №б/н (вх 4149 від 27.10.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю «Техмас» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітель-Інжиніринг» про розірвання договору та стягнення 70500,00 грн у справі №920/1131/23; установлено ТОВ «Техмас» строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви протягом семи днів з дня вручення даної ухвали шляхом: надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 5368,00 грн (п`ять тисяч триста шістдесят вісім грн 00 коп.); реєстрації електронного кабінету або у разі неможливості такої реєстрації надання заяви, передбаченої абзацом 3 частини 6 статті 6 ГПК України.

13.11.2023 ТОВ «Техмас» надіслав заяву від 08.11.2023 №б/н про усунення недоліків (вх №7143/23), за якою відповідач як доказ сплати судового збору надав платіжну інструкцію від 02.11.2023 №159 в сумі 5368,00 грн та подав відповідь №250125 від 08.11.2023 про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС у ТОВ «Техмас» (код за ЄДРПОУ 34451322).

Заява про усунення недоліків (вх №7143823 від 13.11.2023) з доданими доказами прийнята до розгляду та долучена до матеріалів справи.

Ухвалою від 16.11.2023 у справі №920/1131/23 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Техмас» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітель-Інжиніринг» про розірвання договору та стягнення 70500,00 грн (вх №4149 від 27.10.2023) до спільного розгляду з первісним позовом у справі №920/1131/23; об`єднано в одне провадження з первісним позовом зустрічний позов у справі №920/1131/23; постановлено подальший розгляд справи №920/1131/23 здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання у справі на 08.01.2024, 12:00; установлено сторонам строки для надання заяв по суті справи щодо поданої зустрічної позовної заяви.

07.12.2023 позивачем за первісним позовом поданий відзив на зустрічну позовну заву (вх №7681), в якому позивач за первісним позовом просить відмовити у задоволенні зустрічного позову.

Ухвалою від 11.12.2023 у справі 3920/1131/23 задоволено заяву представника позивача за первісним позовом про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх №4781 від 06.12.2023) у справі №920/1131/23; постановлено провести підготовче судове засідання у справі №920/1131/23, призначене на 08.01.2023, 12:00 за участю представника ТОВ «Капітель-Інжиніринг» Смолова Костянтина Вікторовича (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

У підготовчому судовому засіданні 08.01.2024 в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про задоволення клопотання представника відповідача за первісним позовом про відкладення підготовчого засідання; продовжено строк підготовчого провадження до 16.02.2024; відкладено підготовче судове засідання на 07.02.2024, 10:30, в режимі відеоконференції.

07.02.2024 представник відповідача за первісним позовом подав клопотання про проведення експертизи (вх №690).

У підготовчому судовому засіданні 07.02.2024 відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу, якою задоволено усне клопотання представника ТОВ «Техмас», продовжено відповідачу за первісним позовом строк для подання клопотання про призначення експертизи до 07.02.2024, продовжено відповідачу за зустрічним позовом строк для подання відзиву на зустрічний позов до 21.02.2024, оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 27.02.2024, 15:00, в режимі відеоконференції, продовжено строк підготовчого провадження в межах розумних строків.

19.02.2024 представник позивача за первісним позовом подав заперечення на клопотання про призначення судової експертизи у справі (вх №489).

27.02.2024 розгляд справи №920/1131/23, призначений в судове засідання на 15:00, не відбувся у зв`язку із оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги. Зазначене підтверджується актом Господарського суду Сумської області від 27.02.2024 у справі №920/1131/23.

Ухвалою від 28.02.2024 у справі №920/1131/23 призначено підготовче судове засідання у справі на 18.03.2024, 12:00, в режимі відеоконференції за участі представника позивача за первісним позовом поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У підготовчому судовому засіданні 18.03.2024 постановлено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання представника ТОВ "Техмас" від 06.02.2024 №б/н про проведення експертизи (вх №690 від 07.02.2024) та постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті в судове засідання на 17.04.2024, 14:30, в режимі відеоконференції.

05.04.2024 через систему «Електронний суд» представник позивача за первісним позовом подав заяву про долучення доказів на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (вх №1014), в якій просить долучити до матеріалів справи докази понесених витрат позивачем за первісним позовом на професійну правничу допомогу в сумі 41000,00 грн.

У судовому засіданні 17.04.2024 постановлено протокольну ухвалу якою задоволено заяву представника позивача за первісним позовом про долучення до матеріалів справи доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу та долучено до матеріалів справи додаткові докази.

У судовому засіданні 17.04.2024 під час розгляду справи по суті постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви з розгляду справи по суті до 23.04.2024, 14:30, в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 23.04.2024 встановлено:

Учасники справи в судове засідання прибули.

Представник позивача за первісним позовом просив первісний позов задовольнити, здійснити розподіл судових витрат та відмовити у задоволенні зустрічного позову.

Представник відповідача за первісним позовом підтримав зустрічний позов та просив відмовити у задоволенні первісного позову.

Судовий процес на виконання ч. 1 ст. 222 ГПК України фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судовому засіданні 23.04.2024 на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується зустрічний та первісний позови, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд установив наступне.

13.10.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Техмас» (далі - відповідач за первісним позовом, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Капітель Інжиніринг» (далі - позивач за первісним позовом, підрядник) укладено договір №13-10/1 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання робіт з нанесення вогнезахисного матеріалу (фарба вогнезахисна) Defens MS по об`єкту: «Нове будівництво складської будівлі в с. Княжичі».

Пунктом 2.1. договору визначено, що площа виконання робіт з нанесення вогнезахисного матеріалу (фарба вогнезахисна) Defens MS згідно з цим договором становить: на межу вогнестійкості будівельних конструкцій R30- 1000,00 м2, на межу вогнестійкості будівельних конструкцій R45- 300,00 м2.

Відповідно до п. 2.1. договору місце виконання робіт: с. Княжичі. Броварською р-ну. Київської обл.

Згідно з п. 2.2. договору термін виконання робіт в об`ємах, вказаних у п. 1.2. цього договору - 7 робочих дні після повного виконання замовником умов п. 4.1.2., п. 4.1.6., п.11.1.цього договору.

Пунктом 2.4. договору встановлено, що датою закінчення робіт за договором вважається дата їх прийняття замовником, що засвідчується підписанням акту прийому-передачі робіт.

Відповідно до п. 3.4. договору вартість робіт за договором включає витрати підрядника на: забезпечення транспортом працівників підрядника для своєчасного прибуття на місце виконання робіт; оренда житла для працівників підрядника на весь термін виконання робіт; використання якісного та технічно справного обладнання для виконання робіт згідно п. 1.1. цього договору. Загальна вартість робіт складає 207000,00 грн з ПДВ.

Після завершення виконання робіт підрядник передає замовнику оформленій у встановленому порядку акт здачі-приймання робіт (п. 3.5. договору).

Відповідно до п. 3.6. договору замовник протягам 3-х днів з дня отримання акту здачі-приймання робіт зобов`язаний прийняти роботи шляхом підписання акту та направиш його підряднику. У разі вимови ви підписання акту з дачі-приймання робіт замовник у цей самий термін зобов`язаний направити підряднику мотивовану відмову від приймання виконаних робіт.

Згідно з п. 4.3.1. договору підрядник зобов`язаний виконувати всі роботи, обумовлені договором, у відповідності із:

- затвердженою проектною документацією, котру надає замовник згідно з п. 1.1. цього договору;

- технічними вимогами, будівельними нормами і правилами.

За пунктом 4.4.1. договору підрядник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за виконані роботи на умовах визначених цим договором.

Проектна документація розробляється та затверджується відповідно до регіональних і місцевих правил забудови, державних будівельних норм за інших нормативних документів (п. 6.1. договору).

Відповідно до п. 9.1. договору підрядник самостійно організовую свою роботу з виконання цього договору з дотриманням вимог ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва» іншими нормативними документами, які регулюють виконання будівельних робіт і гарантує надійність і якість виконаних робіт з моменту підписання акту прийняття виконаних робіт в гарантійну експлуатацію протягом нормативного терміну.

Прийняття-передача закінчених робіт но об`єкту проводиться у порядку, встановленому Загальними умовами, укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668, іншими нормативними актами та договором підряду (п. 10.1. договору).

Відповідно до п. 10.2. договору акт прийняття виконаних робіт підписується уповноваженими представниками сторін.

Згідно з п. 11.1. договору розрахунки за виконані роботи за цим договором здійснюються замовником наступним чином:

-попередня передоплата 50% від загальної вартості робіт згідно з п. 3.4. цього договору до початку робіт підрядником;

- залишок оплати у розмірі 50% від загальної вартості робіт згідно з п. 3.4. цього договору протягом 3-х робочих днів з часу підписання сторонами цього договору відповідних актів прийому-передачі робіт.

За пунктом 12.1. договору за невиконання або неналежне виконаним зобов`язань за даним договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством України.

Відповідно до п. 12.3. договору у випадку порушення строків оплати, визначених у договорі, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період несвоєчасної оплати.

21.10.2022 ТОВ «Техмас» за платіжною інструкцією №185 перерахував ТОВ «Капітель-Інжиніринг» 70500,00 грн з призначенням платежу «попередня оплата за виконання підрядних робіт за договором №13-10/1 від 13.10.2022».

20.02.2023 між замовником та підрядником без жодних зауважень підписаний акт надання послуг №1.

У зустрічній позовній заяві ТОВ «Техмас» зазначає, що ним як замовником неодноразово зверталась увага підрядника, що роботи останнім виконуються без дотримання передбачених технологічних процесів для даного виду робіт та в подальшому можуть виникнути дефекти у вигляді відлущування, тріщин, нерівномірного прилягання захисного покриття. При першому візуальному виявленні таких дефектів у лютому 2023 році замовником повідомлено підрядника та запропоновано усунути недоліки у добровільному порядку. Відповідних доказів на підтвердження звернення замовника до підрядника з приводу якості виконаних робіт матеріали справи не містять.

17.03.2023 на замовлення ТОВ «Техмас» ТОВ «Будівельна лабораторія» здійснено випробування захисного покриття сталевих елементів складської будівлі, що оформлене протоколом №79 від 17.03.2023.

Відповідно до протоколу від 17.03.2023 №79:

1) мета випробування - визначення товщини захисного покриття та адгезії до металу сталевих елементів складської будівлі;

2) найменування конструкції: 1) верхній пояс ферми металевої Фк-2 в осях 2/А-Б; 2) верхній пояс ферми металевої Фк-1 в осях 6/А-Б; 3) верхній пояс ферми металевої Фк-1 в осях 9/Б-В; 4) прогін П1 в осях 2-3/А-Б; 5) прогін П1 в осях 6-7/А-Б; 6) прогін П1 в осях 9-10/Б-В;

3) місце проведення випробування: об`єкт - нове будівництво складської будівлі в с. Княжичі, Броварського району, Київської області;

4) нормативні вимоги - Робочий проект 05-11/2022-ВМ.

У таблиці №2 «Визначення товщини захисного покриття та адгезії до металу сталевих елементів» протоколу від 17.03.2023 №79 встановлено невідповідність вимогам робочого проекту за адгезією до металу.

Водночас суд зауважує, що ні Робочий проект 05-11/2022-ВМ, ні інша проектна документація за спірним договором сторонами спору до справи не подані.

18.07.2023 замовник надіслав підряднику рекомендованим листом №4904006005170 лист-претензію від 18.07.2023 №18 щодо якості виконаних робіт за договором. У зазначеному листі-претензії ТОВ «Техмас» повідомив ТОВ «Капітель-Інжиніринг» щодо неякісно виконаної підрядником роботи за договором, повідомивши, що навесні вогнезахист прогонів покриття з гарячекатаного швелера номер 24 та верхнього поясу крокв`яних ферм в вісях (Б-В)х(9-15) полущився, обсипався (зазначивши, що фотофіксація надається). З огляду на що ТОВ «Техмас» пропонувало усунути допущені дефекти і недоліки або повернути кошти. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зазначений лист-претензію ТОВ «Капітель-Інжиніринг» отримало 25.07.2023.

Разом з тим, суд зауважує, що фотофіксація виявлених замовником недоліків робіт підрядника за договором, про яку йдеться мова в листі-претензії, до матеріалів справи не додана.

21.07.2023 та 25.07.2023 підрядник надіслав цінними листами №4904006015027 та №4904006015027 з описом вкладення на дві адреси замовника лист- вимогу №21/23 від 21.07.2023, в якому ТОВ «Капітель-Інжиніринг» повідомило ТОВ «Техмас» про розірвання договору підряду №13-10/1 від 13.10.2022 та вимагало від замовника здійснити перерахування залишку грошових коштів у розмірі 79500,00 грн, що підлягають сплаті за фактично виконаний обсяг робіт, що були прийняті замовником.

Поштове відправлення з листом-вимогою, направлене 21.07.2023 на юридичну адресу відповідача за первісним позовом, було вручене отримувачу 10.08.2023, що підтверджується трекінгом з офіційного вебсайту АТ "Укрпошта" щодо поштового відправлення №4904006014349.

Крім того, поштове відправлення з листом-вимогою, направлене за адресою фактичного місцезнаходження відповідача за первісним позовом, було вручене особисто отримувачу 28.07.2023, що підтверджується трекінгом з офіційного вебсайту АТ «Укрпошта» щодо поштового відправлення №4904006015027.

Водночас, позивач у первісному позові зауважив, що станом на дату подання даного позову відповіді на направлений лист-вимогу вих. №21/23 від 21.07.2023 про розірвання договору підряду та сплату заборгованості за фактично виконані обсяги робіт від відповідача на адресу позивача не надходило.

Як наслідок позивач за первісним позовом звернувся з позовними вимогами щодо розірвання договору та стягнення з відповідача за первісним позовом 18879,61 грн пені відповідно до п. 12.3 договору №13-10/1 від 13.10.2022, 1150,03 грн 3% річних, 1916,77 грн інфляційних втрат, а також судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідач за первісним позовом звернувся із зустрічним позовом щодо розірвання договору №13-10/1 від 13.10.2022 та стягнення з позивача за первісним позовом заборгованості (фактично сплаченої суми авансового платежу) за договором №13-10/1 на проведення робіт з нанесення вогнезахисного матеріалу від 13.10.2022 в сумі 70500, 00 грн, а також судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

З огляду на подані первісний та зустрічний позов суд зазначає наступне.

Щодо вимоги позивача за первісним позовом про стягнення 79500,00 грн вартості виконаних робіт та вимоги позивача за зустрічним позовом щодо стягнення 70500,00 грн авансового платежу суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Відповідно до ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

За приписами ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

За статтею 852 ЦК України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Згідно зі ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Статтею 857 ЦК України визначено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Відповідно до ст. 858 ЦК України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.

Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Умова договору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботи не звільняє його від відповідальності за недоліки, які виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника.

Підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості.

За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Суд зазначає, що матеріли справи не містять ні проектної документації, яка зазначена в п. 1.1. спірного договору, ні Робочого проекту 5-11/2022-ВМ, що досліджувався ТОВ «Будівельна лабораторія» при складанні протоколу від 17.03.2023 №79 випробувань захисного покриття сталевих елементів складської будівлі, ні фотофіксації виявлених замовником недоліків, яка додавалась до листа-претензії ТОВ «Техмас» від 18.07.2023 №18.

Також суд наголошує, що відповідачем за первісним позовом не подано належних та допустимих доказів на підтвердження факту того, що результати здійснених ТОВ «Будівельна лабораторія» випробувань захисного покриття сталевих елементів складської будівлі, оформлене протоколом від 17.03.2023 №79, стосуються саме робіт, проведених за договором від 13.10.2022 №13-10/1, оскільки встановлена за результатом випробувань невідповідність виконаних підрядником робіт Робочому проекту 5-11/2022-ВМ не доводить, що саме цей Робочий проект є додатком спірного договору підряду.

Натомість матеріали справи містять акт надання послуг від 20.02.2023, підписаний сторонами без зауважень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що матеріалами справи не підтверджено порушення підрядником своїх зобов`язань за договором, у зв`язку з чим вимоги позивача за первісним позовом щодо стягнення з відповідача за первісним позовом 79500,00 грн вартості виконаних робіт за спірним договором визнаються законними та обґрунтованими і задовольняються судом. У той час як суд відмовляє у задоволенні вимоги позивача за зустрічним позовом щодо стягнення з позивача за первісним позовом 70500,00 грн авансового платежу за спірним договором за недоведеністю та необґрунтованістю такої вимоги.

Щодо стягнення з відповідача за первісним позовом 3% річних та інфляційних збитків.

Відповідно до розрахунку позивача за первісним позовом останній просить стягнути з відповідача за первісним позовом 1916,77 грн інфляційних збитків за період з 01.03.2023 по 31.07.2023 та 1150,03 грн 3% річних за період з 24.02.2023 по 18.08.2023.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст.612 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши обставини, пов`язані з правильністю здійснення розрахунку 3 % річних, інфляційних втрат за допомогою «Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій» на офіційному вебсайті «Платформа: Ліга Закон» за посиланням https://ips.ligazakon.net/calculator/ff, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем за первісним позовом умов договору щодо своєчасної та повної сплати вартості виконаних робіт за договором, суд вважає правомірними та обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1916,77 грн інфляційних втрат та 1150,03 грн 3% річних.

Щодо стягнення з відповідача пені суд зазначає наступне:

Згідно зі ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись, зокрема, неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до поданого розрахунку позивачем за первісним позовом нараховано відповідачу за первісним позовом 18879,61 грн пені за період з 24.02.2023 по 18.08.2023.

Відповідно до п. 12.3. договору у випадку порушення строків оплати, , визначених у договорі, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період несвоєчасної оплати.

Перевіривши обставини, пов`язані з правильністю здійснення розрахунку пені, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем за первісним позовом умов договору щодо своєчасної та повної сплати вартості виконаних робіт за договором, суд вважає, законними, правомірними та обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 18879,61 грн пені за період з 24.02.2023 по 18.08.2023.

Водночас, частиною 1 статті 233 ГК України передбачено право суду зменшити розмір стягуваних санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Аналогічне положення міститься в ч. 3 ст. 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз наведених норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду, і відповідно питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто, сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

Таким чином, розмір штрафних санкцій (неустойки) може бути зменшений за рішенням господарського суду. При цьому, статті 551 ЦК України, 233 ГК України та положення ГПК України не містять норм, які б ставили можливість суду використати право на зменшення заявлених до стягнення з боржника штрафних санкцій в залежність від наявності відповідного клопотання з цього приводу сторони у справі. Тобто суд може реалізувати своє право та прийняти рішення про зменшення розміру неустойки за власною ініціативою.

Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 03.11.2020 у справі № 927/184/13-г.

Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Загальновідомим та нормативно врегульованим є питання щодо існування на території України надзвичайних обставин, а саме введення воєнного стану, що неодмінно впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків, обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який на час розгляду справи не скасований.

Воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України засвідчила форс - мажорні обставини (обставин непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022 року відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи викладене, Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для об`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору (контракту, угоди тощо) обов`язків згідно із законодавчими чи іншими нормативними актами виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Оскільки зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки (пені та/або штрафу) є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши матеріали справи, враховуючи співмірність негативних наслідків для відповідача з інтересами позивача, зменшує розмір пені з 18879,61 грн до 1000,00 грн.

Щодо вимоги сторін про розірвання договору суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, шо у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, що передбачено ст. 629 ЦК України.

Згідно з п. 16.1, 16.2 договору даний набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2022, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами умов Договору. У будь-якому випадку термін дії договору продовжується до повного виконання сторонами своїх зобов`язань згідно умов цього договору.

У пп. 4.4.3 п. 4.4 договору встановлено, що підрядник також має інші права, передбачені цим договором, Цивільним та Господарським кодексами України, іншими підзаконними і нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку (ч. 1 ст. 613 ЦК України).

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Аналогічні приписи викладені у Загальних умовах укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668, що у разі порушення зобов`язань за договором підряду можуть настати такі правові наслідки, як, зокрема, припинення виконання зобов`язань за договором підряду внаслідок односторонньої відмови від нього, якщо це встановлено договором підряду або законом, чи розірвання договору підряду.

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим

Відповідно до матеріалів справи, обставини, які підтверджують невиконання відповідачем за первісним позовом, як замовником, зобов`язань, встановлених договором та передбачених чинним законодавством України, зокрема в частині несплати вартості підрядних робіт у повному обсязі, а саме: несплати протягом трьох робочих днів з дня підписання акту № 1 від 20.02.2023 залишку вартості виконаних позивачем за первісним позовом робіт та нездійснення належним чином сприяння у виконанні підрядних робіт з нанесення вогнезахисної фарби Defens MS на межу вогнестійкості будівельних конструкцій R45, що унеможливило їх здійснення, підтверджують факт порушення відповідачем за первісним позовом взятих на себе зобов`язань за договором.

Враховуючи те, що договором права на односторонню відмову від договору не передбачено, а відповідач за первісним позовом у 20-денний строк з дня отримання листа-вимоги вих. №21/23 від 21.07.2023 про розірвання договору підряду та сплату заборгованості за фактично виконані обсяги робіт відповіді не надав та заборгованість не сплатив, позивачем за первісним позовом доведені підстави для розірвання договору №13-10/1 від 13.10.2022 в судовому порядку.

Таким чином, вимоги позивача за первісним позовом щодо розірвання договору визнаються судом законними та обґрунтованими.

Водночас, враховуючи недоведеність позивачем за зустрічним позовом обставин порушення з боку відповідача за зустрічним позовом умов договору, які могли б стати підставою для повернення авансового платежу, обставини, викладені позивачем за зустрічним позовом щодо розірвання договору суд визнає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до матеріалів справи суд дійшов висновку, що позивачем за первісним позовом доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову. Водночас, враховуючи обставини щодо зменшення пені, суд задовольняє первісні позовні вимоги в частині розірвання договору та стягнення з відповідача за первісним позовом 79500,00 грн заборгованості за договором, 1000,00 грн пені, 1150,03 грн 3% річних, 1916,77 грн інфляційних збитків; в іншому суд відмовляє. Щодо вимог позивача за зустрічним позовом - суд відмовляє в їх задоволенні за необґрунтованістю та недоведеністю .

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Позивачем за первісним позовом заявлено до стягнення з відповідача за первісним позовом судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Позивачем за зустрічним позовом заявлено до стягнення судовий збір та витрати на професійну правову допомогу.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись нормою ч. 9 ст. 129 ГПК України, позивачу за первісним позовом за рахунок відповідача за первісним позовом відшкодовується сплачена сума судового збору.

Разом з тим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України 5368,00 грн судового збору за подання зустрічного позову суд покладає на позивача за зустрічним позовом.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України 12000,00 грн витрат на професійну правову допомогу за зустрічним позовом суд покладає на позивача за зустрічним позовом.

Разом з тим, 05.04.2024 представник позивача за первісним позовом через систему «Електронний суд» надіслав заяву про долучення доказів на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (вх №1014), в якому на підтвердження витрат позивача за первісним позовом на професійну правничу допомогу представник позивача за первісним позовом надав наступні докази: ордер серії АЕ №1244826 виданий ТОВ «Капітель-Інжиніринг» на ім`я адвоката Смолова Костянтина Вікторовича; рахунки на оплату - від 19.06.2023 №24 в сумі 15000,00 грн, від 23.11.2023 №40 в сумі 20000,00 грн, від 03.01.2024 №1 в сумі 2000,00 грн, від 05.02.2024 №7 в сумі 2000,00 грн, від 12.02.2024 №8 в сумі 2000,00 грн; договір про надання правової допомоги від 19.06.2023 №10/23; додатковий договір від 23.11.2023 №1; акти наданих послуг - від 18.03.2024 №8 в сумі 2000,00 грн, від 29.06.2023 №24 в сумі 15000,00 грн, від 08.01.2024 №1 в сумі 2000,00 грн, від 07.02.2024 №7 в сумі 2000,00 грн, від 16.02.2024 №40 в сумі 20000,00 грн; виписки з рахунку на підтвердження сплати адвокатських послуг.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд як за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, так і з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Висновки, аналогічні відображеним вище, викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 наголосила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Суд встановив, що факт понесення відповідачем за первісним позовом витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі в сумі 41000,00 грн підтверджується: договором про надання правової допомоги, додатковим договором, рахунками на оплату, актами наданих послуг та випискою з рахунку адвоката.

Відповідно до актів наданих послуг:

-від 29.06.2023 №24 адвокат надав послуги щодо повного судового супроводу позову про стягнення боргу та розірвання договору (аналіз судової практики, підготовка правової позиції, надання усних та письмових консультацій, підготовка проекту позову та підготовка всіх процесуальних документів в межах справи) вартість яких склала 15000,00 грн;

-від 08.01.2024 №1 адвокат надав послуги підготовки та участі адвоката в судовому засіданні 08.01.2024 вартість яких склала 2000,00 грн;

-від 07.02.2024 №7 адвокат надав послуги підготовки та участі адвоката в судовому засіданні 07.02.2024 вартість яких склала 2000,00 грн;

-від 16.02.2024 №40 адвокат надав послуги щодо повного юридичного супроводу справи №920/1131/23 (аналіз зустрічного позову та доданих документів, аналіз судової практики, подання відзиву на зустрічний позов, заперечень, інших процесуальних документів) вартість яких склала 20000,00 грн.

-від 18.03.2024 №8 адвокат надав послуги підготовки та участі адвоката в судовому засіданні 18.03.2024 вартість яких склала 2000,00 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, суд зауважує, що акти наданих послуг від 29.06.2023 №24 в сумі 15000,00 грн та від 16.02.2024 №40 в сумі 20000,00 грн включають послуги надані адвокатом, які взаємо виключають одна-одну, а тому вартість таких послуг є істотно завищеною.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, керуючись принципами справедливості та пропорційності, суд дійшов висновку про часткову відмову позивачу за первісним позовом у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням таких критеріїв, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, завищення розміру вартості послуг адвоката щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи.

Таким чином, суд вважає, що у спірних правовідносинах обґрунтованим та пропорційним до предмета спору за первісним позовом, зважаючи на складність справи, є розмір витрат позивача за первісним позовом на оплату послуг адвоката в сумі 26000,00 грн, з розрахунку обсягу роботи, яка реально була виконана адвокатом. У відшкодуванні понесених позивачем за первісним позовом витрат на правову допомогу в сумі 15000,00 грн суд відмовляє в їх розподілі за необґрунтованим завищенням обсягу виконаної роботи.

З огляду на зазначене, відповідно до ст. 129 ГПК України на відповідача за первісним позовом судом покладаються витрати позивача за первісним позовом на професійну правничу допомогу в сумі 26000,00 грн.

Керуючись статтями 123, 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір №13-10/1 від 13.10.2022, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Капітель-Інжиніринг» (вул. Космічна, буд. 49Г, м. Дніпро, 49040; код за ЄДРПОУ 34776060) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техмас» (вул. Центральна, буд. 43, смт. Степанівка, Сумський р-н, Сумська обл., 42304; код за ЄДРПОУ 34451322).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техмас» (вул. Центральна, буд. 43, смт. Степанівка, Сумський р-н, Сумська обл., 42304; код за ЄДРПОУ 34451322) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітель-Інжиніринг» (вул. Космічна, буд. 49Г, м. Дніпро, 49040; код за ЄДРПОУ 34776060) 79500,00 грн (сімдесят дев`ять тисяч п`ятсот грн 00 коп.) заборгованості за договором, 1000,00 грн (одна тисяча грн 00 коп.) пені, 1150,03 грн (одна тисяча сто п`ятдесят грн 03 коп.) 3% річних, 1916,77 грн (одна тисяча дев`ятсот шістнадцять грн 77 коп.) інфляційних втрат, 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп.) судового збору та 26000,00 грн (двадцять шість тисяч грн 00 коп.) витрат на правничу допомогу.

4. В іншому в задоволенні первісного позову відмовити.

5. У задоволенні зустрічного позову відмовити.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256, ст. 257 ГПК України).

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повний текст рішення складено та підписано 03.05.2024.

Суддя В.Л. Котельницька