Рішення

від 03.05.2024 по справі 922/475/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" травня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/475/24

Господарський суд Харківської області у складі

судді Чистякової І.О.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна фірма Україна" (08131, Київська область, Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, вул. Волошкова, буд. 42/2, офіс 1, ідентифікаційний код 33776341) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - фізична особа - підприємець Офіцеров Василь Борисович ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАНКРАН" (61105, м. Харків, вул. Киргизька, буд. 19, ідентифікаційний код 42526968) про стягнення 185 127,01 грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна фірма Україна" (позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАНКРАН" (відповідач) про стягнення вартості усунених недоліків (збитків) у сумі 71 476,80 грн, штрафу у сумі 71 476,80 грн, пені у сумі 37 391,72 грн, індексу інфляції у сумі 4 781,69 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача судовий збір у сумі 3 376,91 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 40 000 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані зокрема тим, що відповідачем неякісно виконано роботи з виготовлення 15 (п`ятнадцяти) одиниць балок з перфорованою стінкою за договором на виконання робіт №КР 08/08/2023 від 21.08.2023, що підтверджується складеним позивачем в односторонньому порядку дефектним актом від 03.10.2023, який було надіслано відповідачу на виконання вимог п. 11.3. договору разом з претензіями №24/23 від 03.10.2023, №25/23 від 11.10.2023, в яких запропоновано протягом 10 робочих днів прибути на об`єкт для усунення недоліків та підписання дефектного акту. Проте відповідач дефектний акт не підписав, виявлені недоліки не усунув у зв`язку з чим позивачем згідно умов п. 11.5. договору для усунення виявлених недоліків було залучено іншу особу - ФОП Офіцерова В.Б., що підтверджується договором №16/10/23 від 16.10.2023, актом про усунення виявлених недоліків від 24.10.2023 на суму 71 476,80 грн та платіжною інструкцією № 1253 від 01.11.2023 про сплату позивачем на рахунок ФОП Офіцерова В.Б. суми 71 476,80 грн, яку згідно умов п. 11.5 договору відповідач зобов`язаний компенсувати позивачу в повному обсязі протягом 5-ти (п`яти) календарних днів з моменту отримання вимоги позивача №31/23 від 03.11.2023. За твердженням позивача, відповідач залишив вказану вимогу без задоволення, при цьому у листі від 17.11.2023 № 15 відповідач володів інформацією про застосування позивачем умов пунктів 11.3. та 11.5. договору, однак не скористався правом заявити про незгоду із виявленими позивачем дефектами у виконаних роботах. Зазначені обставини стали підставою для пред`явлення до суду цього позову про стягнення з відповідача на користь позивача вартості усунених недоліків (збитків) у сумі 71 476,80 грн, індексу інфляції у сумі 4 781,69 грн за період з 20.10.2023 по 29.01.2024 у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання щодо своєчасної оплати вартості усунених недоліків у сумі 71 476,80 грн, а також штрафу у сумі 71 476,80 грн на підставі п. 9.7. договору та пені у сумі 37 391,72 грн на підставі п. 9.11. договору за період з 20.10.2023 по 05.02.2024, всього: 185 127,01 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.02.2024 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/475/24. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Залучено до участі у справі 3-ю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - фізичну особу - підприємця Офіцерова Василя Борисовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ). Зобов`язано позивача не пізніше двох днів з дня вручення цієї ухвали направити 3-й особі копію позовної заяви разом з доданими до неї документами, докази чого надати суду протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Роз`яснено відповідачу, що згідно ст.251 ГПК України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву на позов у встановлений строк, справа згідно з ч.9 ст.165 ГПК України буде розглянута за наявними в ній матеріалами. Встановлено позивачу строк для подання до суду відповіді на відзив із урахуванням вимог ст.166 ГПК України - п`ять днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечення із урахуванням вимог ст.167 ГПК України - п`ять днів з дня отримання відповіді на відзив. Встановлено 3-й особі строк для подання письмових пояснень щодо позову - 10 днів з дня отримання копії позовної заяви та доданих до неї документів; щодо відзиву на позов - 10 днів з дня отримання відзиву на позов.

Суд зазначає, що 05.10.2022 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд" підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Пунктом 17 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення) визначено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з п. 37 наведеного розділу Положення підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).

Як убачається з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" позивач та відповідач зареєстрували "Електронний кабінет" в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі.

З довідки про доставку документа в кабінет електронного суду, яку отримано з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що документ в електронному вигляді "Ухвала про відкриття провадження (спрощене)" від 04.03.2024 по справі №922/475/24 (суддя Чистякова І.О.) було надіслано сторонам - Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна фірма Україна" та Товариству з обмеженою відповідальністю "КАНКРАН" в їх Електронний кабінет. Документ доставлено до Електронного кабінету: 07.03.24 о 12:19.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно з абз. 2 ч. 6 цієї статті, якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, таке рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отож датою вручення сторонам ухвали суду від 04.03.2024 про відкриття провадження у справі - є 07.03.2024.

Також, копію ухвали суду від 04.03.2024 про відкриття провадження у справі вручено 3-й особі на стороні позивача 26.03.2024, що підтверджується повернутим до суду поштовими повідомленнями про вручення за №0600253299050.

Суд зазначає, що зазначені ухвали суду оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про повідомлення учасників справи про відкриття провадження у справі у встановлені чинним процесуальним Законом порядку та спосіб, а також надання учасникам справи достатньо часу для реалізації ними процесуальних прав передбачених ГПК України.

Разом з цим, судом ураховується, що за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України").

Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Скордіно проти Італії"). Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах "Скордіно проти Італії", "Сюрмелі проти Німеччини").

В ухвалі суду від 04.03.2024 про відкриття провадження у цій справі роз`яснено відповідачу, що згідно ст. 251 ГПК України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Частиною 1 статті 116 ГПК України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Днем отримання відповідачем копії ухвали суду від 04.03.2024 є - 07.03.2024.

Отже відповідач мав право подати до суду відзив на позовну заяву не пізніше 22.03.2024, проте у строк встановлений судом відповідач не надав до суду відзив на позовну заяву.

Ураховуючи те, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 ГПК України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Також, суд зазначає, що в ухвалі суду від 04.03.2024 про відкриття провадження у справі встановлено 3-й особі строк для подання письмових пояснень щодо позову - 10 днів з дня отримання копії позовної заяви та доданих до неї документів; щодо відзиву на позов - 10 днів з дня отримання відзиву на позов.

13.03.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла заява (вх.№6926) про долучення доказів надсилання 3-й особі на стороні позивача копії позовної заяви разом з доданими до неї документами.

Як вбачається роздруківки трекінгу відстеження поштового пересилання № 0311803184319 на офіційному сайті поштового оператора «Укрпошта», копію позовної заяви з доданими до неї доказами 3-я особа отримала 19.03.2024.

Отож 3-я сторона на стороні позивача мала право подати до суду письмові пояснення щодо позову не пізніше 29.03.2024, проте у строк встановлений судом 3-я особа не надала до суду письмові пояснення щодо позову.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Розглянувши подані документи і матеріали, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Як убачається з матеріалів справи, 21 серпня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна фірма Україна" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КАНКРАН" (Підрядник) був укладений договір на виконання робіт № КР 08/08/2023 (далі договір).

Відповідно до пункту 1.1. договору Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов`язання виконання наступних видів робіт: виготовлення та поставка металоконструкції балок з перфорованою стінкою у кількості 15 (п`ятнадцять) одиниць.

Роботи виконуються Підрядником з використанням власного інструменту, обладнання, механізмів, транспортних засобів, матеріалу, а також допоміжного матеріалу (п.1.2. договору).

Згідно з п. 2.1. договору договірна ціна виконуваних робіт та поставки вказується в Додатку 1 ("договірна ціна"), який є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 2.2. договору загальна вартість робіт та поставки, що виконуються за цим Договором включає в себе вартість робіт і матеріалів, вартість використання інструменту, обладнання, механізмів, транспортних засобів і т.п., становить: 397 315 грн 32 коп. (Триста дев`яносто сім тисяч триста п`ятнадцять грн тридцять дві коп.) у т.ч. ПДВ: 66 219 грн. 22 коп. (шістдесят шість тисяч двісті дев`ятнадцять гривень двадцять дві копійки).

Згідно з п. 2.3. договору оплата робіт здійснюється шляхом перерахування Замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника, вказаний в даному Договорі до початку робіт оплата поетапна: аванс 40% та 60% після закінчення роботи і підписання Актів прийому-передачі виконаних робіт протягом 5 (п`яти) робочих днів.

За умовами п. 3.3 договору термін виконання робіт, у тому числі поставки і доставка згідно з п. 1.3. даного договору.

Згідно з п. 1.3. договору Підрядник зобов`язується виконати роботи у строки до 21 робочих днів з дня авансу.

Згідно з п. 3.1. договору визначено, що цей договір набуває чинності з моменту перерахування авансу на розрахунковий рахунок Підрядника.

Відповідно до 5.1.1. договору Підрядник зобов`язаний виконати роботи та поставити зазначені в предметі цього Договору балки з перфорованою стінкою у строки, зазначені в п. 1.3. цього Договору.

На виконання умов п. 2.2., 2.3. договору позивач перерахував на рахунок відповідача загальну вартість робіт у розмірі 397 315,32 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 870 від 28.08.2023 на суму 177 657,66 грн, № 1016 від 22.09.2023 на суму 80 000,00 грн, № 1053 від 29.09.2023 на суму 139 657,66 грн.

За умовами п. 8.1. договору виконання робіт оформляється Актами прийому-передачі виконаних робіт, які підписуються повноважними представниками Сторін. Проекти таких актів складаються Підрядником. Акт виконаних робіт підписується Сторонами протягом 10-ти робочих днів після отримання проекту Акту Замовником. Замовник має право не підписувати Акт, надавши Підряднику мотивовану відмову в письмовій формі протягом 10-ти робочих днів і вимагати усунення недоліків.

Згідно з п. 8.2. договору здача-приймання робіт після закінчення робіт здійснюється відповідно до чинних норм і правил, оформлюється актом приймання робіт. Роботи за цим Договором вважаються виконаними в повному обсязі після підписання Сторонами Акту прийому-передачі виконаних робіт, який підписується за результатами виконання всього комплексу робіт, поставки і доставки, врегулювання всіх суперечок за штрафними санкціями за Договором, надання Підрядником оригіналів всієї виконавчої документації, погодженої з технічним наглядом Замовника і авторським наглядом, а також в разі необхідності з відповідними органами і службами, документами щодо матеріалів.

Місце поставки та приймання робіт: Київська область, Бучанський район, с.Петропавлівська Борщагівка, вул.Соборна, 30 (п. 1.6. договору).

У позовній заяві зазначено, що 03.10.2023 при прийманні виконаних робіт Акт прийому-передачі виконаних робіт відповідачем не було надано, а було надано видаткову накладну № 54 від 02.10.2023 на суму 397 315,32 грн.

Вказана видаткова накладна підписана повноважними представниками сторін і скріплена печатками сторін.

За твердженням позивача, 03.10.2023 при прийманні виконаних робіт представниками позивача було складено в односторонньому порядку дефектний акт до договору від 03.10.2023, в якому зафіксовано наступні недоліки:

Балки у кількості 15 (п`ятнадцяти) одиниць з перфорованою стінкою відрізняються від проектних рішень, що наведено у Додатку 2, та є невід`ємною частиною даного договору, а саме:

1. Довжина виготовлених Підрядником 15 (п`ятнадцяти) одиниць балок з перфорованою стінкою становить - 11 610 мм, що є відхиленням за проектом становить - 11 570 мм (що є значним недоліком у роботах у відхиленні від проекту на 40 мм довше).

2. Не витримані відстані між ребрами жорсткості, на кресленні позначені як поз. 4, відстань за проектом, по осях, між ребрами жорсткості 1 200 мм, по факту, відстань різниться від проектної в діапазоні 5 - 10 мм.

Щодо опорних елемент балок (з зворотною пластиною) позивачем у позовній заяві зазначено, що згідно з Додатком № 1 до Договору необхідно було виконати за специфікацією елементів для конструкції актової зали. 20230726-01-КР аркуш 4 поз. 7,8,9, відповідно до Додатку № 2 до вищевказаного Договору.

Натомість позивач отримав опорні елементи балок з наступними дефектами:

Згідно з Додатком № 1 до Договору виготовлення металоконструкцій балок з перфорованою стінкою, необхідно було виконати за специфікацією матеріалів та виробів на балку Б1 20230726-01-КР аркуш 3, відповідно до Додатка № 2 до вищевказаного Договору.

1. Кутик 100x7мм та 1 (довжина) = 300 мм (поз. 7) з специфікацією елементів для конструкції актової зали, у кількості 11 (одинадцяти) одиниць, був зварений з двох частин та не повністю проварений (фото додається. Фото. №1,2).

2. Підсилюючі пластини -10x80 мм 1 (довжина) = 93мм (поз. 8) з специфікацією елементів для конструкції актової зали, на всіх 30 (тридцяти) опорних елементах балок виступали за кутик 100x7мм 1 (довжина)=300 мм (поз. 7) та не були проварені з торців (фото додається № 2).

3. Зварні шви опорних елементів виконані з підрізами та кратерами, по деяких швах пішли тріщини (фото додається Фото №3,4,5,6).

4. Бризки від зварювання елементів не були видалені після зварювальних робіт (фото додається. Фото №№3,4,5,6).

За умовами п. 11.3. договору у разі виявлення Замовником недоліків (дефектів), він зобов`язаний повідомити про це Підрядника і запросити його для складання відповідного акта виявлених недоліків (дефектів), про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів). Якщо Підрядник відмовився взяти участь у складанні акта, не повідомив дату, час прибуття, особу свого представника, або протягом 5 (п`яти) календарних днів не направить свого повноважного представника для складання акту, Замовник має право, скласти такий акт самостійно. Такий Акт вважається складеним і затвердженим Сторонами договору і є підставою виникнення у Підрядника зобов`язань по усуненню виявлених недоліків. У разі виявлення недоліків виконаних робіт, такі недоліки повинні бути усунені Підрядником за свій рахунок і своїми засобами протягом 10 (десяти) днів з моменту складання Акта про виявлені недоліки. Якщо Підряднику потрібно більш тривалий термін, він узгоджується спільно з Замовником. Складення Акту не вимагається, якщо Сторони дійшли згоди щодо строків та порядку усунення недоліків.

У разі виявлення недоліків Замовник письмово повідомляє про це Підряднику і вказує термін для їх усунення (п. 11.4. договору).

Згідно з п. 8.3. договору строки для усунення недоліків за загальним правилом складають 10 (десять) робочих днів. Якщо Підряднику потрібно більш тривалий строк, він узгоджується спільно з Замовником.

Положеннями п. 5.1.9. договору визначено, що Підрядник зобов`язаний забезпечити усунення недоліків і дефектів, виявлених при прийманні робіт, і в період гарантійної експлуатації об`єкта в термін, який не повинен перевищувати 10 робочих днів. Якщо Підряднику для усунення невідповідностей знадобиться додатковий строк, він повинен бути визначений спільно з Замовником.

Згідно з п. 5.3.2. договору Замовник має право: вимагати безоплатного виправлення недоліків, що виникли внаслідок допущених Підрядником порушень, або виправити їх своїми силами, якщо інше не передбачено договором. У такому разі збитки, завдані Замовнику, відшкодовуються Підрядником, у тому числі за рахунок відповідного зниження договірної ціни.

03.10.2023 позивач направив на адресу місцезнаходження відповідача з описом вкладення у цінний лист за номером 0302212557672 дефектний акт до договору від 03.10.2023 разом з претензією про усунення недоліків у роботах №24/23 від 03.10.2023, в якій просив відповідача протягом 10 робочих днів прибути на об`єкт для усунення недоліків та підписання дефектного акту, що перелічені у даних претензіях за власні кошти відповідача.

Проте відповідач відповіді на вказану претензію позивачу не направив, дефектний акт до договору від 03.10.2023 не підписав, виявлені недоліки не усунув у зв`язку з чим позивач повторно направив 11.10.2023 на адресу місцезнаходження відповідача описом вкладення у цінний лист за номером 0302212569077 претензію про усунення недоліків у роботах №25/23 від 11.10.2023 разом з дефектним актом від 03.10.2023, в якій просив відповідача протягом 10 робочих днів прибути на об`єкт для усунення недоліків та підписання дефектного акту, що перелічені у даних претензіях за власні кошти відповідача.

Однак відповідач відповіді на вказану претензію позивачу також не направив, дефектний акт до договору від 03.10.2023 не підписав, виявлені недоліки не усунув.

За умовами п. 11.5. договору якщо Підрядник протягом строку, зазначеного Замовником, не усуне недоліки, то Замовник має право їх усунути за свій рахунок з залученням іншої особи. При цьому Підрядник зобов`язаний компенсувати в повному обсязі Замовнику залучення для усунення недоліків іншої особи протягом 5-ти (п`яти) календарних днів з моменту отримання такої вимоги від Замовника.

Згідно умов п. 11.5. договору для усунення виявлених недоліків позивачем було залучено іншу особу - ФОП Офіцерова В.Б., що підтверджується укладеним між позивачем та ФОП Офіцеровим В.Б. договором №16/10/23 від 16.10.2023, актом про усунення виявлених недоліків від 24.10.2023 та платіжною інструкцією № 1253 від 01.11.2023 про сплату позивачем на рахунок ФОП Офіцерова В.Б. вартості усунених недоліків у сумі 71 476,80 грн, яку згідно умов п. 11.5 договору відповідач зобов`язаний був компенсувати позивачу в повному обсязі протягом 5-ти (п`яти) календарних днів з моменту отримання вимоги позивача.

Після усунення недоліків позивач на виконання п. 11.5. договору направив на адресу місцезнаходження відповідача з описом вкладення у цінний лист за номером 0216100138428 претензію №31/23 від 03.11.2023, в якій просив відповідача відшкодувати позивачу в повному обсязі протягом 5-ти (п`яти) календарних днів з моменту отримання вимоги вартість усунених недоліків у сумі 71 476,80 грн, у тому числі штраф у сумі 19 865,77 грн на підставі п. 9.7. договору, що становить 5% від суми договору за кожен календарний день такого прострочення. До вказаної претензії було надано рахунок-фактуру про стягнення 71 476,80 грн та копію рахунку-фактури сплаченого позивачем щодо усунення недоліків за договором.

Відповідач отримавши вказану претензію позивача 09.11.2023 залишив її без задоволення та у строк до 14.11.2023 включно не сплатив вартість усунених недоліків у сумі 71 476,80 грн, втім у відповіді №15 від 17.11.2023 просив позивача для надання якісного розгляду заявленої претензії надати докази того, що заявлена до відшкодування сума 71 476,80 грн дійсно є сумою витрат позивача та такі витрати понесені саме за виконані роботи з усунення недоліків, що відповідним чином оформлені й задокументовані.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не відшкодував позивачу вартість усунених недоліків у сумі 71 476,80 грн, позивач подав до суду цей позов про стягнення з відповідача на користь позивача вартості усунених недоліків (збитків) у сумі 71 476,80 грн, індексу інфляції у сумі 4 781,69 грн, розрахований починаючи з 20.10.2023 по 29.01.2024 у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання щодо своєчасної оплати вартості усунених недоліків у сумі 71 476,80 грн, а також штрафу у сумі 71 476,80 грн на підставі п. 9.7. договору та пені у сумі 37 391,72 грн на підставі п. 9.11. договору розрахованої починаючи з 20.10.2023 по 05.02.2024.

Відповідач правом на висловлення своєї правової позиції у справі не скористався та відзив на позов не надав.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Ч. 1 ст. 628 ЦК України унормовано, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору останній за своєю правовою природою є договором підряду на виготовлення.

Частинами 1, 2 статті 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Стаття 846 ЦК України встановлює, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно із статтею 858 ЦК України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Частиною п`ятою статті 858 ЦК України передбачено, що підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості.

Відповідно до статті 859 ЦК України якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов`язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку. Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.

Відповідно до частини другої статті 883 ЦК України передбачено, що за невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або якщо це передбачено договором, етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Згідно з вимогами ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 852 ЦК України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з п. 5.3.2. договору Замовник має право: вимагати безоплатного виправлення недоліків, що виникли внаслідок допущених Підрядником порушень, або виправити їх своїми силами, якщо інше не передбачено договором. У такому разі збитки, завдані Замовнику, відшкодовуються Підрядником, у тому числі за рахунок відповідного зниження договірної ціни.

На підставі договірних зобов`язань Підрядник несе відповідальність за якість виконаних робіт, а саме, у разі, якщо при виконанні робіт Підрядник відступив без узгодження з Замовником від проектної та іншої документації, затвердженої та переданої Замовником, в такому випадку Замовник вважає роботи що не виконані (п. 9.5. договору).

Судом установлено, що позивач виконав свої договірні зобов`язання належним чином, на виконання умов п. 2.2., 2.3. договору позивач перерахував на рахунок відповідача загальну вартість робіт у сумі 397 315,32 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 870 від 28.08.2023 на суму 177 657,66 грн, № 1016 від 22.09.2023 на суму 80 000,00 грн, № 1053 від 29.09.2023 на суму 139 657,66 грн.

Проте відповідачем неякісно виконано роботи з виготовлення 15 (п`ятнадцяти) одиниць балок з перфорованою стінкою за договором, що підтверджується складеним позивачем при прийманні виконаних робіт в односторонньому порядку дефектним актом від 03.10.2023, який було надіслано на адресу місцезнаходження відповідача на виконання вимог п. 11.3. договору разом з претензіями №24/23 від 03.10.2023, №25/23 від 11.10.2023 та запропоновано протягом 10 робочих днів прибути на об`єкт для усунення недоліків та підписання дефектного акту.

Однак відповідач відповіді на вказані претензію позивачу не направив, дефектний акт до договору від 03.10.2023 не підписав, виявлені недоліки у роботах протягом 10 робочих днів як це передбачено пунктами 5.1.9., 8.3., 11.3. договору не усунув, у зв`язку з чим згідно умов п. 11.5. договору для усунення виявлених недоліків позивачем було залучено іншу особу - ФОП Офіцерова В.Б., що підтверджується укладеним між позивачем та ФОП Офіцеровим В.Б. договором №16/10/23 від 16.10.2023, актом про усунення виявлених недоліків від 24.10.2023 та платіжною інструкцією № 1253 від 01.11.2023 про сплату позивачем на рахунок ФОП Офіцерова В.Б. вартості усунених недоліків у сумі 71 476,80 грн, яку згідно умов п. 11.5 договору відповідач зобов`язаний був компенсувати позивачу в повному обсязі протягом 5-ти (п`яти) календарних днів з моменту отримання вимоги позивача, в даному випадку, як вище встановлено судом, до 14.11.2023.

Отже позивач власними силами усунув зазначені у дефективному акті від 03.10.2023 недоліки, що підтверджується вказаним вище договором № 16/10/23 від 16.10.2023, актом про усунення виявлених недоліків від 24.10.2023 та платіжним дорученням № 1253 від 01.11.2023 про сплату позивачем на рахунок ФОП Офіцерова В.Б. вартосі усунених недоліків 71 476,80 грн.

Після усунення недоліків позивач на виконання п. 11.5. договору направив на адресу місцезнаходження відповідача з описом вкладення у цінний лист за номером 0216100138428 претензію №31/23 від 03.11.2023, в якій просив відповідача відшкодувати позивачу в повному обсязі протягом 5-ти (п`яти) календарних днів з моменту отримання вимоги вартість усунених недоліків у сумі 71 476,80 грн, у тому числі штраф у сумі 19 865,77 грн на підставі п. 9.7. договору, що становить 5% від суми договору за кожен календарний день такого прострочення. При цьому, до вказаної претензії було надано рахунок-фактуру про стягнення 71 476,80 грн та копію рахунку-фактури сплаченого позивачем щодо усунення недоліків за договором.

У відповіді №15 від 17.11.2023 на претензію відповідач просив позивача для надання якісного розгляду заявленої претензії надати докази того, що заявлена до відшкодування сума 71 476,80 грн дійсно є сумою витрат позивача та такі витрати понесені саме за виконані роботи з усунення недоліків, що відповідним чином оформлені й задокументовані.

Отже відповідь на претензію від 17.11.2023 № 15 свідчить про те, що відповідач володів інформацією про застосування позивачем умов пунктів 11.3. та 11.5. договору, однак не скористався правом заявити про незгоду із виявленими позивачем дефектами у виконаних роботах.

Під час розгляду справи відповідач також не спростував обставини зазначені позивачем у позовній заяві.

Оскільки вказану претензію позивача №31/23 від 03.11.2023 про повернення відповідачем на рахунок позивача суми виявлених недоліків у розмірі 71 476,80 грн отримано відповідачем 09.11.2023, то відповідно до умов п. 9.11. договору відповідач повинен був сплатити на рахунок позивача вказану суму не пізніше 14.11.2023 включно.

Проте відповідач в добровільному порядку не відшкодував позивачу витрати на суму 71 476,80 грн, понесені на оплату виконаних ремонтних робіт ФОП Офіцеровим В.Б. у зв`язку з чим виникло прострочення з оплати відповідачем зазначеної суми з 15.11.2023, що не спростовано відповідачем.

При цьому суд зауважує, що з огляду на приписи частини другої статті 884, частини першої статті 883 ЦК України саме на підрядника законодавець покладає обов`язок доведення тієї обставини, що виявлені недоліки або дефекти при експлуатації об`єкта виникли саме не з його вини.

У п. 9.9. договору сторонами передбачено, що у разі неналежного виконання своїх обов`язків за цим договором кожні зі Сторін відшкодовує іншій Стороні всі збитки завдані таким невиконанням.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч.1 ст. 629 ЦК України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ст. 218 ГК України підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, у т.ч. у вигляді відшкодування збитків, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже обов`язок з відшкодування збитків настає для суб`єктів господарювання у разі порушення господарського зобов`язання в результаті неналежного виконання (або невиконання) умов договору (ст. 224, 225 ГК України, ст. 623 ЦК України).

Таким чином, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб`єктів тощо.

Для застосування такої відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку. Аналогічна правова позиція викладена, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.06.2021 у справі № 910/11287/16.

Ураховуючи положення ст. 74 ГПК України, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.

Отже позивач у контексті спірних правовідносин у встановленому порядку, належним та допустимими доказами повинен довести факт невиконання (неналежного виконання) умов договору підряду - протиправної поведінки, наявність збитків та їх розмір, а також причинний зв`язок між збитками позивача та діями відповідача.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 10.12.2018 у справі № 902/320/17).

Так, судом встановлено, що протиправною визнана поведінка відповідача, яка виражена в умисному порушені встановлених умов договору, внаслідок чого були порушені права іншої особи - позивача.

В даному випадку така поведінка виражена у формі бездіяльності - безпідставної відмови та ухилення від виконання власних гарантійних зобов`язань за договором щодо усунення недоліків у роботах, зафіксованих у дефектному акті від 03.10.2023.

Під збитками розуміється матеріальна шкода позивача, що виражається у зменшенні майна (грошових коштів) позивача (як потерпілого) в результаті порушення його прав, яка полягає у понесенні додаткових грошових витрат на відновленням свого порушеного права, що включають вартість виконаних робіт по усуненню недоліків на об`єкті, виконаних за договором №16/10/23 від 16.10.2023 ФОП Офіцеровим В.Б. на суму 71 476,80 грн.

На підтвердження понесених витрат на усунення недоліків позивачем надано договір №16/10/23 від 16.10.2023, укладений між позивачем та ФОП Офіцеровим В.Б., акт про усунення виявлених недоліків від 24.10.2023, підписаний між позивачем та ФОП Офіцеровим В.Б. та платіжну інструкцію № 1253 від 01.11.2023 про сплату позивачем на рахунок ФОП Офіцерова В.Б. суми 71 476,80 грн.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправна бездіяльність відповідача (неналежне виконання умов договору) є причиною, а настання збитків у позивача є безпосереднім наслідком такої протиправної поведінки (бездіяльності).

Вина відповідача полягає у неякісному виконанні робіт за договором попри взятті зобов`язання виконати останні якісно, з можливістю експлуатації Об`єкта щонайменше протягом гарантійного строку.

Отже з урахуванням предмета позову, суд погоджується з позивачем, що в діях відповідача наявний повний склад господарського правопорушення, за яке наступає відповідальність особи, що порушила зобов`язання.

Зважаючи на наведені вище обставини, збитки позивача внаслідок неякісного виконання відповідачем підрядних робіт, що було виявлено позивачем під час приймання виконаних робіт та гарантійного строку, та що не було виправлено відповідачем, доводяться матеріалами справи, є законними та обґрунтованими, а тому суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача вартості усунених недоліків (збитків) у сумі 71 476,80 грн такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно стягнення індексу інфляції у сумі 4 781,69 грн за період з 20.10.2023 по 29.01.2024 у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання щодо своєчасної оплати вартості усунених недоліків у сумі 71 476,80 грн, а також штрафу у сумі 71 476,80 грн на підставі п. 9.7. договору та пені у сумі 37 391,72 грн на підставі п. 9.11. договору за період з 20.10.2023 по 05.02.2024, суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 2 ст. 883 ЦК України за невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною 2 статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Так, відповідно до статей 230, 231 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 9.7. договору у разі прострочення усунення недоліків, виявлених упродовж здачі-приймання або гарантійного строку, Підрядник сплачує Замовникові штраф у розмірі 5% від суми договору за кожен календарний день такого прострочення.

Ураховуючи прострочення оплати відповідачем суми усунених недоліків, суд дійшов висновку, що у позивача виникло право на нарахування штрафу на підставі п. 9.7. договору за період з 20.10.2023 по 05.02.2024 від суми договору (397 315,32 грн), розмір якого згідно розрахунку складає 2 165 368,49 грн.

В той же час, позивачем у позовній заяві зменшено суму штрафу до розмірів збитків у сумі 71 476,80 грн із посиланням на правові висновки Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №925/577/21 про те, що частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України, з урахуванням положень статті 3 Цивільного кодексу України щодо загальних засад цивільного законодавства дає право суду зменшити розмір неустойки за умови якщо її розмір значно перевищує розмір збитків.

Перевіривши розрахунок штрафу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу у сумі 71 476,80 грн є обгрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 статті 549 ЦК України).

Згідно з ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Так, згідно з п. 9.11. договору якщо недоліки неможливо усунути або Підрядник їх не усуває, Замовник має право відмовитися в односторонньому порядку від даного Договору, від прийняття робіт і вимагати повернення грошових сум, перерахованих на розрахунковий рахунок Підрядника в сумі відповідної вартості усунення виявлених Замовником недоліків у тому числі штрафних санкцій відповідно до пунктів даного договору. Такі суми повинні бути повернуті Підрядником на розрахунковий рахунок Замовника протягом 3-х банківських днів з моменту отримання Підрядником письмової вимоги Замовника. У разі прострочення перерахування даних коштів Підрядник виплачує Замовнику пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, розрахованої від суми, що підлягає поверненню Замовнику.

Виходячи з того, що договором не встановлено іншого порядку припинення нарахування пені за прострочення оплати Підрядником вартості усунення недоліків, у даному випадку застосовуються положення ч. 6 ст. 232 ГК України, тобто нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Водночас, відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Як установлено вище судом, відповідачем з 15.11.2023 прострочено повернення витрат на усунення недоліків у розмірі 71 476,80 грн, а відтак суд вважає, що у позивача виникло право на підставі п. 9.11. договору на нарахування пені та індексу інфляції на підставі ст. 625 ЦК України з 15.11.2023, а не з 20.10.2023 як зазначено у розрахунку позивача.

В той же час, судом установлено, що позивачем неправильно нараховано пеню та індекс інфляції від всієї суми договору (397 315,32 грн), а не від суми вартості усунених недоліків (71 476,80 грн), адже за умовами п. 9.11. договору передбачено нарахування пені за прострочення повернення Підрядником саме вартості усунення недоліків (71 476,80 грн). При цьому, суд зауважує, що позивач просить стягнути індекс інфляції у сумі 4 781,69 грн саме у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання щодо своєчасної оплати (повернення) вартості усунених недоліків у сумі 71 476,80 грн.

Відтак нарахування позивачем пені та індексу інфляції від всієї суми договору 397 315,32 грн не відповідає обставинам справи та умовам договору.

Разом з тим, здійснивши розрахунок пені за період з 15.11.2023 по 05.02.2024 та індексу інфляції за період з 15.11.2023 по 29.01.2024 від суми вартості усунених недоліків (71 476,80 грн), суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені та індексу інфляції підлягають частковому задоволенню, а саме: пеня у сумі 4 987,81 грн та 1 149,57 грн індекс інфляції. В решті частині позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 32 403,91 грн та індексу інфляції у сумі 3 632,12 грн слід відмовити у зв`язку з безпідставним пред`явленням до стягнення.

Підсумовуючи вищенаведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 149 090,98 грн, з яких: вартість усунених недоліків (збитків) у сумі 71 476,80 грн, штраф у сумі 71 476,80 грн, пеня у сумі 4 987,81 грн та індекс інфляції у сумі 1 149,57 грн. В частині стягнення з відповідача пені у сумі 32 403,91 грн та індексу інфляції у сумі 3 632,12 грн слід відмовити.

Щодо стягнення з відповідача 40 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Статтею 16 ГПК України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частинами першою та другою статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

У позовній заяві позивачем зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс, складає 40 000 грн.

Відповідно до частин 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Статтею 129 ГПК України визначений порядок розподілу судових витрат, частиною 1 вказаної статті визначений порядок розподілу судового збору, частиною 4 - інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи. Так, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).

Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч. ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В даному випадку відповідач клопотання про зменшення розміру заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу до суду не подав.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як убачається з матеріалів справи, 03.10.2023 між Адвокатом Діденко Наталією Олександрівною (Адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна фірма Україна" (Клієнт) була укладена угода про надання правової допомоги б/н (далі - угода).

Згідно з п. 11 угоди строк дії угоди про надання правової допомоги до 31.12.2024.

Також, 03.10.2023 між Адвокатом та позивачем була укладена Додаткова угода №1 від 03.10.2023 до Угоди (далі - Додаткова угода), за умовами п. 1 якої дана Додаткова угода визначає порядок оплат юридичних послуг (гонорару) адвоката за надання правової допомоги у спорі з ТОВ "КАНКРАН" щодо стягнення збитків та штрафних санкцій за договором па виконання робіт №КР 08/08/2023 від 21 серпня 2023 року.

Згідно з п. 2 Додаткової угоди до стягнення з ТОВ "КАНКРАН" збитків на користь TOB "Будівельно-проектна фірма "Україна" становить у сумі - 71 476,81 грн та штрафні санкції, які будуть розраховані у судовому порядку.

Відповідно до п. 3 Додаткової угоди Адвокат зобов`язується здійснювати представництво та захист інтересів Клієнта у всіх державних та недержавних органах, у тому числі, у Господарському суді Харківської області, та інших судах всіх інстанцій відповідно до умов договору.

Згідно з п. 4.1. Додаткової угоди відповідно до даної угоди сума гонорару адвоката становить всього 40 000 грн.

За умовами п.п. 4.2.1.-4.2.4. п. 4.2. Додаткової угоди оплата послуг адвоката становить у наступному розмірі:

4.2.1. Перший платіж повинен сплатити Клієнт адвокату протягом 10 (десяти) робочих днів з дня підписання договору у сумі - 10 000 (десять тисяч) гривень.

4.2.2. Другий платіж повинен сплатити Клієнт адвокату у сумі - 18 000 (вісімнадцять тисяч) гривень до 30 листопада 2023 року.

4.2.3. Третій платіж повинен сплатити Клієнт з представництва інтересів адвоката у суді першої інстанції, та подання документів, що становить 8 000 (вісім тисяч) гривень здійснюється в наступному порядку 100% вартості послуги сплачується після підготовки позовної заяви до суду.

4.2.4. Клієнт сплачує Адвокату після винесення у першій інстанції рішення суду на користь Клієнта гонорар успіху у сумі - 4 000 грн. (чотири тисячі) гривень.

Згідно з п. 7 Додаткової угоди правова допомога вважаються наданою після підписання акту приймання-передачі наданої правової допомоги, який підписується Сторонами.

10.10.2023 між Адвокатом та позивачем був підписаний Акт про прийняття-передачі наданих послуг, відповідно до якого Адвокат з 03 жовтня 2023 року по 10 жовтня 2023 року надав Клієнту юридичні послуги відповідно до угоди про надання правової допомоги б/н від 03.10.2023 року та д/у № 1 від 03.10.2023 року, а Клієнт прийняв наступні послуги на загальну суму 10 000 грн:

- надання консультацій клієнту усні, письмові, щодо можливості досудового повернення боргу, вивчення документів, участь у переговорах по договору виконання робіт № КР 08/08/2023 від 21 серпня 2023 року - 4 000 грн,

- аналіз судової практики, формування правової позиції захисту Клієнта у суді у розмірі - 1 000 грн,

- складання претензій - вимоги у розмірі - 2 000 грн,

- складання юридичного - висновку до загальних зборів Товариства щодо причини виникнення недоліків по договору виконання робіт № КР 08/08/2023 від 21 серпня 2023 року та шляхи вирішення усунення недоліків - 3 000 грн.

Крім того, 30.11.2023 між Адвокатом та позивачем у цій справі був підписаний Акт про прийняття-передачі наданих послуг, відповідно до якого Адвокат з 11 жовтня 2023 року по 30 листопада 2023 року надав Клієнту юридичні послуги відповідно до угоди про надання правової допомоги б/н від 03.10.2023 року та д/у № 1 від 03.10.2023 року, а Клієнт прийняв наступні послуги на загальну суму 18 000 грн:

- надання консультацій клієнту усні, письмові, щодо можливості укладання угоди про усунення недоліків у роботі, аналіз договору про усунення недоліків, узгодження правок з контрагентом, участь у підписанні договору № 16\10\23 від 16.10.2023 - 15 000 грн,

- підготовка та складання вимоги-листа (2шт) про сплату боргу за недоліки у роботах по договору виконання робіт № КР 08/08/2023 від 21 серпня 2023 року - 3 000 грн.

Також, 02.02.2024 між Адвокатом та позивачем був підписаний Акт про прийняття-передачі наданих послуг, відповідно до якого Адвокат з 02 січня 2024 року по 02 лютого 2024 року надав Клієнту юридичні послуги відповідно до угоди про надання правової допомоги б/н від 03.10.2023 року та д/у № 1 від 03.10.2023 року, а Клієнт прийняв наступні послуги на загальну суму 8 000 грн:

- підготовка та складання процесуальної заяви по суті справи позовна заява про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором виконання робіт № КР 08/08/2023 від 21 серпня 2023 року, розрахунок боргу та штрафних санкцій, підготовка додатків до позовної заяви та подача до суду, у розмірі - 8 000 грн.

Отже відповідно до вказаних Актів про прийняття-передачі наданих послуг адвокатом Діденко Наталією Олександрівною було надано позивачу у цій справі послуги за Угодою про надання правової допомоги б/н від 03.10.2023 та Додатковою угодою №1 від 03.10.2023 на загальну суму 36 000 грн, які оплачено позивачем повністю прибутковими касовими ордерами №1 від 10.10.2023 на суму 10 000 грн, №1 від 30.11.2023 на суму 18 000 грн та № 1 від 02.02.2024 на суму 8 000 грн, які містяться в матеріалах справи.

З матеріалів справи убачається, що професійну правничу допомогу у цій справі надано позивачу адвокатом Діденко Наталією Олександрівною на підставі ордеру серії АА № 1406534 від 02.02.2024, який було видано позивачем для представництва та захисту інтересів позивача у Господарському суді Харківської області на підставі договору про надання правової допомоги б/н від 03.10.2023 від 19.10.2023.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Адвокат не повинен підтверджувати розмір гонорару, якщо гонорар встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі. Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18.

У пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зазначено, що у визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У п. 5.44 постанови від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Як вказано вище судом, відповідач клопотання про зменшення розміру заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу до суду не подав.

Надавши оцінку наданим позивачем документам на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що суму 3 000,00 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача як оплату за послугу - (складання юридичного - висновку до загальних зборів Товариства щодо причини виникнення недоліків по договору виконання робіт № КР 08/08/2023 від 21 серпня 2023 року та шляхи вирішення усунення недоліків), не відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а тому їх включення і стягнення з відповідача є безпідставними.

Стосовно стягнення з відповідача гонорару успіху у сумі 4000 грн, яку за умовами пп. 4.2.4. п.4.2. договору позивач у цій справі сплачує Адвокату після винесення у першій інстанції рішення суду на користь Клієнта, суд зазначає наступне.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.01.2024 у справі №906/462/22, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 в частині відмови у стягненні гонорару успіху Верховний Суд залишив без змін та зазначив наступне.

"4.35 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18, на яку посилається Товариство у касаційній скарзі, дійшла висновку про можливість існування "гонорару успіху" як форми оплати винагороди адвокату; визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як "гонорар успіху", що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

4.36 При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

4.37 Присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ЄСПЛ застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява N 19336/04, § 268)).

4.38 У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява N 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

4.39 З урахуванням наведеного, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

4.40 Суд апеляційної інстанції, зважаючи на положення статті 126 ГПК України, дослідивши докази, надані заявником на підтвердження понесених судових витрат, практику ЄСПЛ та Верховного Суду, дійшов висновку, що "гонорар успіху" не був необхідним у зв`язку з розглядом даної справи в місцевому господарському суді.

4.41 За вказаних обставин колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для покладення на позивача відшкодування "гонорару успіху", який сплачує заявник на користь адвоката в межах їх домовленості за умовами договору.

4.42 При цьому стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24.01.2022 у справі N 911/2737/17)".

Отже ураховуючи наведені вище висновки Верховного Суду та ураховуючи, що дана справа №922/475/24, суд вважає, що заявлений позивачем до стягнення з відповідача "гонорар успіху" у сумі 4000 грн не є необхідним у зв`язку з розглядом цієї справи в місцевому господарському суді, а тому відсутні підстави для покладення на відповідача відшкодування "гонорару успіху" у сумі 4000 грн.

З огляду на вказане та оцінивши подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат під час розгляду справи, виходячи з вищенаведених критеріїв та обставин справи, незначної складності даної справи, керуючись ст. 126, 129 ГПК України, суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом цієї справи, підлягають задоволенню частково у сумі 26 576,36 грн, з урахуванням того, що позов задоволено частково, а також за відсутності підстав для покладення на відповідача відшкодування "гонорару успіху" у сумі 4000 грн та 3000 грн за складання юридичного - висновку до загальних зборів Товариства щодо причини виникнення недоліків по договору виконання робіт № КР 08/08/2023 від 21 серпня 2023 року та шляхи вирішення усунення недоліків.

Щодо розподілу судового збору, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання до суду цього позову позивач мав сплатити судовий збір у сумі 3 028 грн, фактично ж сплачено згідно платіжної інструкції N96 від 06.02.2024 у сумі 3 376,91 грн, а отже позивачем зайво сплачено судовий збір у сумі 348,91 грн.

Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, у разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже суд звертає увагу позивача, що він має право на повернення з Державного бюджету України зайво сплаченого судового збору у розмірі 348,91 грн.

Ураховуючи те, що позов задоволено частково, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у сумі 2 438,58 грн, решта сума сплаченого судового збору у сумі 589,42 грн покладається на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 55, 59, 124, 129, 131-2 Конституції України, ст. 6, 11, 253, 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 623, 627-629, 625, 837, 853, 859, 882 Цивільного кодексу України, ст. 173, 193, 218, 224, 225, 230, 232, 233, 343 Господарського кодексу України та ст. 2, 4, 16, 20, 58, 73, 74, 77, 129, 130, 191, 233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково у розмірі 149 090,98 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАНКРАН" (61105, м. Харків, вул. Киргизька, буд. 19, ідентифікаційний код 42526968) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна фірма Україна" (08131, Київська область, Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, вул. Волошкова, буд. 42/2, офіс 1, ідентифікаційний код 33776341) вартість усунених недоліків (збитків) у сумі 71 476,80 грн, штраф у сумі 71 476,80 грн, пеню у сумі 4987,81 грн, індекс інфляції у сумі 1 149,57 грн, а також судовий збір у сумі 2 438,58 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 26 576,36 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "03" травня 2024 р.

СуддяІ.О. Чистякова