Постанова

від 19.07.2024 по справі 922/475/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2024 року м. Харків Справа № 922/475/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В.,

без виклику представників сторін,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Канкран", м.Харків, (вх. №1330 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 03.05.2024 у справі №922/475/24 (суддя Чистякова І.О., ухвалене в м.Харків, дата складення повного тексту 03.05.2024)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна фірма Україна", Київська область, Києво-Святошинський район, с.Софіївська Борщагівка,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Канкран", м.Харків,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - фізичної особи - підприємця Офіцерова Василя Борисовича, Вінницька область Тульчинський район, с. Рахни-Лісові,

про стягнення 185127,01грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна фірма Україна" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Канкран" про стягнення вартості усунених недоліків (збитків) в сумі 71476,80грн., штрафу в сумі 71476,80грн., пені в сумі 37391,72грн. та інфляційних у розмірі 4781,69грн. Позивач також просив суд стягнути з відповідача судовий збір в сумі 3376,91грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 40000,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем було неякісно виконано роботи з виготовлення 15 (п`ятнадцяти) одиниць балок з перфорованою стінкою за договором на виконання робіт №КР 08/08/2023 від 21.08.2023, що підтверджується складеним позивачем в односторонньому порядку дефектним актом від 03.10.2023, який було надіслано відповідачу на виконання вимог пункту 11.3. договору разом з претензіями №24/23 від 03.10.2023, №25/23 від 11.10.2023, в яких запропоновано протягом 10 робочих днів прибути на об`єкт для усунення недоліків та підписання дефектного акту.

Проте, відповідачем дефектний акт підписано не було, як і не було усунуто виявлені недоліки, у зв`язку із чим, позивачем згідно умов пункту 11.5. договору для усунення виявлених недоліків було залучено іншу особу - ФОП Офіцерова В.Б., що підтверджується договором №16/10/23 від 16.10.2023, актом про усунення виявлених недоліків від 24.10.2023 на суму 71476,80грн. та платіжною інструкцією № 1253 від 01.11.2023 про сплату позивачем на рахунок ФОП Офіцерова В.Б. суми 7476,80грн., яку з огляду на положення пункту 11.5 договору відповідач зобов`язаний компенсувати позивачу в повному обсязі протягом 5-ти (п`яти) календарних днів з моменту отримання вимоги позивача №31/23 від 03.11.2023.

За твердженням позивача, відповідач залишив вказану вимогу без задоволення, при цьому в листі від 17.11.2023 №15 відповідач володів інформацією про застосування позивачем умов пунктів 11.3. та 11.5. договору, однак не скористався правом заявити про незгоду із виявленими позивачем дефектами у виконаних роботах.

Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача на користь позивача вартості усунених недоліків (збитків) в сумі 71476,80грн., інфляційних в розмірі 4781,69грн. за період з 20.10.2023 по 29.01.2024 у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання щодо своєчасної оплати вартості усунених недоліків в сумі 71476,80грн., а також штрафу в сумі 71476,80грн. на підставі пункту 9.7. договору та пені в сумі 37391,72грн. на підставі пункту 9.11. договору за період з 20.10.2023 по 05.02.2024.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.05.2024 у справі №922/475/24 позов задоволено частково у розмірі 149090,98грн.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Канкран" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна фірма Україна" вартість усунених недоліків (збитків) у сумі 71476,80грн., штраф в сумі 71476,80грн., пеню в сумі 4987,81грн., інфляційні в сумі 1149,57грн., а також судовий збір в розмірі 2438,58грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 26576,36грн.; відмовлено в решті позовних вимог.

Відповідні висновки місцевого господарського суду з посиланням на положення статей 11, 22, 526,530 610, 611,623, 626, 627, 628, 629, 837, 846, 852, 853, 857, 858, 859, 882, 883 Цивільного кодексу України, статей 218, 224 Господарського кодексу України мотивовані тим, що в діях відповідача наявні всі елементи складу господарського правопорушення для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків, зокрема, протиправною є поведінка відповідача, яка виражена в умисному порушені встановлених умов договору, внаслідок чого були порушені права іншої особи позивача, яка виражена у формі бездіяльності - безпідставної відмови та ухилення від виконання власних гарантійних зобов`язань за договором щодо усунення недоліків в роботах, зафіксованих в дефектному акті від 03.10.2023.

Під збитками розуміється матеріальна шкода позивача, що виражається у зменшенні майна (грошових коштів) позивача (як потерпілого) в результаті порушення його прав, яка полягає у понесенні додаткових грошових витрат на відновленням свого порушеного права, що включають вартість виконаних робіт по усуненню недоліків на об`єкті, виконаних за договором №16/10/23 від 16.10.2023 ФОП Офіцеровим В.Б. на суму 71476,80грн.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправна бездіяльність відповідача (неналежне виконання умов договору) є причиною, а настання збитків у позивача є безпосереднім наслідком такої протиправної поведінки (бездіяльності).

Вина відповідача полягає у неякісному виконанні робіт за договором попри взятті зобов`язання виконати останні якісно, з можливістю експлуатації об`єкта щонайменше протягом гарантійного строку.

Враховуючи, що збитки позивача внаслідок неякісного виконання відповідачем підрядних робіт, що було виявлено позивачем під час приймання виконаних робіт та гарантійного строку, та що не було виправлено відповідачем, доводяться матеріалами справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача вартості усунених недоліків (збитків) в сумі 71476,80грн.

Крім того, керуючись приписами статей 549, 610, 611, 625, 883 Цивільного кодексу України, статей 217, 230, 231, 253, 343 Господарського кодексу України господарський суд першої інстанції встановив, що враховуючи прострочення оплати відповідачем суми усунених недоліків, у позивача виникло право на нарахування штрафу на підставі пункту 9.7. договору за період з 20.10.2023 по 05.02.2024 від суми договору (397315,32грн.), розмір якого згідно розрахунку складає 2165368,49грн.

Судом було враховано, що позивачем при зверненні до суду з відповідним позовом, було зменшено суму штрафу до розмірів збитків в сумі 71476,80грн., з посиланням на правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №925/577/21, в якій Суд вказав, що частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України, з урахуванням положень статті 3 Цивільного кодексу України щодо загальних засад цивільного законодавства дає право суду зменшити розмір неустойки за умови якщо її розмір значно перевищує розмір збитків.

Отже, перевіривши розрахунок штрафу, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в сумі 71476,80грн.

Судом було частково задоволено позовні вимоги в частині стягнення пені та інфляційних з огляду на те, що позивачем було неправильно нараховано пеню та інфляційні від всієї суми договору (397315,32грн.), а не від суми вартості усунених недоліків (71476,80грн.), оскільки за умовами пункту 9.11. договору передбачено нарахування пені за прострочення повернення підрядником саме вартості усунення недоліків (71476,80грн).

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача 40000,00грн витрат на професійну правничу допомогу, суд керуючись приписами статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, оцінивши подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат під час розгляду справи, виходячи з критеріїв розумності та співмірності витрат та обставин справи, незначної складності даної справи, дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом цієї справи, підлягають задоволенню частково в сумі 26576,36грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Канкран" з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 03.05.2024 у справі №922/475/24 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не було надано належної правової оцінки всім обставинам справи, що призвело до передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Апелянт підтверджує виконання ним робіт за договором № КР 08/08/2023 від 21.08.2023, а також наявність дефектів у виконаних роботах. Проте, він вважає, що заявлена позивачем сума вартості усунених недоліків є непідтвердженою належними доказами та не має відношення до предмету виконаних робіт.

Скаржник звертає увагу суду на те, що матеріали справи містять лист № 15 від 17.11.2023, яким відповідач надав відповідь на претензію позивача, в якій вказував про те, що для забезпечення досудового врегулювання спору та можливості оцінки заявленої суми в контексті її обґрунтованості, необхідним є отримання додаткових документів.

Так, заявлена сума, зокрема, включає в себе суму 71476,80грн., визначену позивачем як вартість усунених недоліків виконаних робіт. Ппроте, до претензії не було додано ані розрахунку вартості усунення, ані доказів фактичного виконання робіт з усунення недоліків (тобто доказів, що підтверджують обставини, на підставі яких пред`явлено претензію, як це передбачене ч. 3 ст. 222 Господарського кодексу України).

Враховуючи викладене, для належного і якісного розгляду претензії відповідач просив надати докази того, що заявлена до відшкодування сума 71476,80 грн. дійсно є сумою витрат позивача та такі витрати понесені саме за виконані роботи з усунення недоліків, що відповідним чином оформлені й задокументовані. Після отримання таких документів відповідач був готовий оцінити обґрунтованість всієї суми претензії та вирішити питання про її задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернення відповідача проігнорував, та звернувся до суду, при цьому, матеріали справи не містять підтверджень настання обставин, передбачених пунктом 11.5 договору (зобов`язання компенсувати позивачу в повному обсязі вартість усунення недоліків протягом 5-ти (п`яти) календарних днів).

За наведених обставин, на думку апелянта, фактично, строк виконання зобов`язання не настав, а позовні вимоги є передчасними.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Канкран" на рішення господарського суду Харківської області від 03.05.2024 у справі №922/475/24; встановлено сторонам у справі строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 15 днів (з урахуванням вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України) з дня вручення даної ухвали; встановлено сторонам у справі строк для подання заяв і клопотань - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; ухвалено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Канкран" на рішення господарського суду Харківської області від 03.05.2024 у справі №922/475/24 розпочати з 28.05.2024 без повідомлення учасників справи.

17.06.2024 позивачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№8140), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Канкран", рішення господарського суду Харківської області від 03.05.2024 у справі №922/475/24 залишити без змін.

Згідно з частиною 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За приписами частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до частини 7 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з частиною 2 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Як вбачається з долученої до матеріалів справи довідки про доставку електронного листа, копію ухвали Східного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 отримано позивачем 27.05.2024.

Клопотання від позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надійшло.

За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження, в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.

В ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до приписів пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною 1 статті 273 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом, 21.08.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна фірма Україна" (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Канкран" (надалі - підрядник) було укладено договір на виконання робіт № КР 08/08/2023 (надалі договір т.1 а.с.40-44), відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов`язання виконання наступних видів робіт: виготовлення та поставка металоконструкції балок з перфорованою стінкою у кількості 15 (п`ятнадцять) одиниць (пункт 1.1. договору).

Роботи виконуються підрядником з використанням власного інструменту, обладнання, механізмів, транспортних засобів, матеріалу, а також допоміжного матеріалу (пункт 1.2. договору).

Згідно з пунктом 2.1. договору договірна ціна виконуваних робіт та поставки вказується в Додатку 1 ("договірна ціна"), який є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до пункту 2.2. договору загальна вартість робіт та поставки, що виконуються за цим договором включає в себе вартість робіт і матеріалів, вартість використання інструменту, обладнання, механізмів, транспортних засобів і т.п. становить: 397315,32грн., у т.ч. ПДВ: 66219,22грн.

Згідно з пунктом 2.3. договору оплата робіт здійснюється шляхом перерахування замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника, вказаний в даному договорі до початку робіт оплата поетапна: аванс 40% та 60% після закінчення роботи і підписання Актів прийому-передачі виконаних робіт протягом 5 (п`яти) робочих днів.

За умовами пункту 3.3 договору термін виконання робіт, у тому числі поставки і доставка згідно з пунктом 1.3. даного договору.

Згідно з пунктом 1.3. договору підрядник зобов`язується виконати роботи у строки до 21 робочих днів з дня авансу.

Пунктом 3.1. договору визначено, що цей договір набуває чинності з моменту перерахування авансу на розрахунковий рахунок підрядника.

Відповідно до пункту 5.1.1. договору підрядник зобов`язаний виконати роботи та поставити зазначені в предметі цього договору балки з перфорованою стінкою у строки, зазначені в п. 1.3. цього договору.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов пунктів 2.2., 2.3. договору замовником (позивачем) було перераховано на рахунок підрядника (відповідача) суму загальної вартості робіт у розмірі 397315,32грн., що підтверджується платіжними інструкціями № 870 від 28.08.2023 на суму 177657,66грн., № 1016 від 22.09.2023 на суму 80000,00грн., №1053 від 29.09.2023 на суму 139657,66грн. (т.1 а.с.95-97).

За умовами пункту 8.1. договору виконання робіт оформляється Актами прийому-передачі виконаних робіт, які підписуються повноважними представниками сторін. Проекти таких актів складаються підрядником. Акт виконаних робіт підписується сторонами протягом 10-ти робочих днів після отримання проекту Акту замовником. Замовник має право не підписувати Акт, надавши підряднику мотивовану відмову в письмовій формі протягом 10-ти робочих днів і вимагати усунення недоліків.

Згідно з пунктом 8.2. договору здача-приймання робіт після закінчення робіт здійснюється відповідно до чинних норм і правил, оформлюється актом приймання робіт. Роботи за цим договором вважаються виконаними в повному обсязі після підписання сторонами Акту прийому-передачі виконаних робіт, який підписується за результатами виконання всього комплексу робіт, поставки і доставки, врегулювання всіх суперечок за штрафними санкціями за договором, надання підрядником оригіналів всієї виконавчої документації, погодженої з технічним наглядом замовника і авторським наглядом, а також в разі необхідності з відповідними органами і службами, документами щодо матеріалів.

Місце поставки та приймання робіт: Київська область, Бучанський район, с.Петропавлівська Борщагівка, вул.Соборна, 30 (пункт 1.6. договору).

Звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач зазначав, що 03.10.2023 при прийманні виконаних робіт Акт прийому-передачі виконаних робіт відповідачем, як підрядником надано не було, натомість було надано видаткову накладну № 54 від 02.10.2023 на суму 397315,32грн. (т.1 а.с.194).

За твердженням позивача, 03.10.2023 при прийманні виконаних робіт представниками позивача (замовника) було складено в односторонньому порядку дефектний акт до договору від 03.10.2023 (т.1 а.с.73-74), в якому зафіксовано наступні недоліки:

балки у кількості 15 (п`ятнадцяти) одиниць з перфорованою стінкою відрізняються від проектних рішень, що наведено у Додатку 2 до договору «Робочий проект «Капітальний ремонт актової зали адресою, евакуаційних виходів з найпростішого укриття Комунального закладу загальної середньої освіти «Ліцей Петропавлівський» Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області за: вул.Соборна, 30 в с.Петропавлівська Борщагівка Бучанського району Київської області (т.1 а.с.47-57), та є невід`ємною частиною даного договору, а саме:

1. Довжина виготовлених підрядником 15 (п`ятнадцяти) одиниць балок з перфорованою стінкою становить - 11610 мм, що є відхиленням за проектом становить - 11570 мм (що є значним недоліком у роботах у відхиленні від проекту на 40 мм довше).

2. Не витримані відстані між ребрами жорсткості, на кресленні позначені як поз. 4, відстань за проектом, по осях, між ребрами жорсткості 1200 мм, по факту, відстань різниться від проектної в діапазоні 5 - 10 мм.

Щодо опорних елементів балок (зі зворотною пластиною) позивачем у позовній заяві зазначено, що згідно з Додатком № 1 до Договору необхідно було виконано за специфікацією елементів для конструкції актової зали. 20230726-01-КР аркуш 4 поз. 7,8,9, відповідно до Додатку № 2 до вищевказаного Договору (т.1 а.с.57).

Натомість позивач отримав опорні елементи балок з наступними дефектами:

згідно з Додатком № 1 до Договору виготовлення металоконструкцій балок з перфорованою стінкою необхідно було виконати за специфікацією матеріалів та виробів на балку Б1 20230726-01-КР аркуш 3, відповідно до Додатка № 2 до вищевказаного Договору.

1. Кут 100x7мм та 1 (довжина) = 300 мм (поз. 7) з специфікацією елементів для конструкції актової зали, у кількості 11 (одинадцяти) одиниць, був зварений з двох частин та не повністю проварений (фото додається. Фото. №1,2 т.1 а.с.58-59).

2. Підсилюючі пластини -10x80 мм 1 (довжина) = 93мм (поз. 8) зі специфікацією елементів для конструкції актової зали, на всіх 30 (тридцяти) опорних елементах балок виступали за кут 100x7мм 1 (довжина)=300 мм (поз. 7) та не були проварені з торців (Фото № 2 т.1 а.с.59).

3. Зварні шви опорних елементів виконані з підрізами та кратерами, по деяких швах пішли тріщини (фото додається Фото №3,4,5,6 т.1 а.с.60-63).

4. Бризки від зварювання елементів не були видалені після зварювальних робіт (фото додається. Фото №№3,4,5,6 т.1 а.с.60-63).

Пунктами 11.1 та 11.2 договору сторони погодили, що гарантійний термін на виконані за даним договором роботи, поставки і доставки становить 10 років, з дня прийняття робіт замовником, якщо триваліший строк не встановлений законом. Якщо в період гарантійної експлуатації виявляються недоліки, які не дозволяють продовжувати нормальну експлуатацію результату робіт, то гарантійний термін продовжується на період усунення цих недоліків.

За умовами пункту 11.3. договору у разі виявлення замовником недоліків (дефектів), він зобов`язаний повідомити про це підрядника і запросити його для складання відповідного акта виявлених недоліків (дефектів), про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів). Якщо підрядник відмовився взяти участь у складанні акта, не повідомив дату, час прибуття, особу свого представника, або протягом 5 (п`яти) календарних днів не направить свого повноважного представника для складання акту, замовник має право, скласти такий акт самостійно.

Такий Акт вважається складеним і затвердженим сторонами договору і є підставою виникнення у підрядника зобов`язань по усуненню виявлених недоліків. У разі виявлення недоліків виконаних робіт, такі недоліки повинні бути усунені підрядником за свій рахунок і своїми засобами протягом 10 (десяти) днів з моменту складання Акта про виявлені недоліки. Якщо підряднику потрібно більш тривалий термін, він узгоджується спільно з замовником. Складення Акту не вимагається, якщо сторони дійшли згоди щодо строків та порядку усунення недоліків.

У разі виявлення недоліків замовник письмово повідомляє про це підряднику і вказує термін для їх усунення (пункт 11.4. договору).

Згідно з пунктом 8.3. договору строки для усунення недоліків за загальним правилом складають 10 (десять) робочих днів. Якщо підряднику потрібно більш тривалий строк, він узгоджується спільно з замовником.

Положеннями пункту 5.1.9. договору визначено, що підрядник зобов`язаний забезпечити усунення недоліків і дефектів, виявлених при прийманні робіт, і в період гарантійної експлуатації об`єкта в термін, який не повинен перевищувати 10 робочих днів. Якщо підряднику для усунення невідповідностей знадобиться додатковий строк, він повинен бути визначений спільно з замовником.

Згідно з пунктом 5.3.2. договору замовник має право: вимагати безоплатного виправлення недоліків, що виникли внаслідок допущених підрядником порушень, або виправити їх своїми силами, якщо інше не передбачено договором. У такому разі збитки, завдані замовнику, відшкодовуються підрядником, в тому числі за рахунок відповідного зниження договірної ціни.

У зв`язку із виявленими недоліками, на виконання пункту 11.3 договору, 03.10.2023 замовником (позивачем) було направлено на адресу підрядника (відповідача) претензію про усунення недоліків у роботах №24/23 (т.1 а.с.64-74), в якій просив відповідача протягом 10 робочих днів прибути на об`єкт для усунення недоліків та підписання дефектного акту, що перелічені у даній претензії за власні кошти відповідача. До вказаної претензії було додано копії фотофіксації недоліків у роботах на 6 арк. та дефектний акт на 2 арк.

Факт направлення вказаної претензії на адресу підрядника підтверджується доданими до позовної заяви копіями опису вкладення у цінний лист за номером 0302212557672 та поштової накладної АТ «Укрпошта» від 04.10.2023 (т.1 а.с.75).

Проте, підрядником (відповідачем) відповіді на вказану претензію надано не було, як і не було підписано дефектний акт до договору від 03.10.2023 та не усунуто виявлені недоліки, у зв`язку з чим 11.10.2023 замовником (позивачем) було повторно направлено на адресу підрядника (відповідача) претензію про усунення недоліків у роботах №25/23 (т.1 а.с.78-88), в якій просив відповідача протягом 10 робочих днів прибути на об`єкт для усунення недоліків та підписання дефектного акту, що перелічені у даній претензії за власні кошти відповідача. До вказаної претензії було додано копії фотофіксації недоліків у роботах на 6 арк. та дефектний акт на 2 арк.

Факт направлення вказаної претензії на адресу підрядника підтверджується доданими до позовної заяви копіями опису вкладення у цінний лист за номером 0302212569077 та поштової накладної АТ «Укрпошта» від 11.10.2023 (т.1 а.с.89).

Проте, підрядником (відповідачем) відповіді на вказану претензію також надано не було, як і не було підписано дефектний акт до договору від 03.10.2023 та не усунуто виявлені недоліки.

За умовами пункту 11.5. договору якщо підрядник протягом строку, зазначеного замовником, не усуне недоліки, то замовник має право їх усунути за свій рахунок з залученням іншої особи. При цьому підрядник зобов`язаний компенсувати в повному обсязі замовнику залучення для усунення недоліків іншої особи протягом 5-ти (п`яти) календарних днів з моменту отримання такої вимоги від замовника.

На виконання умов пункту 11.5. договору, для усунення виявлених недоліків замовником (позивачем) було залучено іншу особу фізичну особу - підприємця Офіцерова В.Б., що підтверджується укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна фірма Україна" (надалі - замовник) та фізичною особою - підприємцем Офіцеровим В.Б. (надалі - виконавець) договором №16/10/23 від 16.10.2023 (т.1 а.с.98-100), відповідно до умов якого виконавець зобов`язується за завданням замовника на свій ризик виконати та здати замовнику за ціно., у терміни та на умовах цього договору комплекс робіт та послуг, що включають в себе (але не обмежуючись цим): усунення недоліків у переданих замовником металоконструкцій балок з перфорованою стінкою у кількості 15 одиниць, перелік яких зазначений у специфікації (додаток №1 до договору т.1 а.с.101-103), відповідно до проекту, а саме: Київська область, Бучанський район, с.Петропавлівська Борщагівка, вул.Соборна, 30 (пункт 1.1. договору).

Згідно з пунктом 2.1. договору, ціна виконання робіт по даному договору складає 71476,80грн.

Пунктом 3.1. договору визначено, що строк виконання робіт по договору до 24.10.2023. Датою закінчення робіт є дата їх прийняття замовником та підписання акту приймання виконаних робіт.

Передання робіт виконавцем і прийняття їх замовником оформляється актом приймання виконаних робіт, який підписується уповноваженими на те представниками сторін протягом 3 робочих днів з моменту повідомлення замовника про готовність предмета підряду до приймання (пункт 7.1 договору).

Пунктом 5.1 договору визначено, що замовник проводить розрахунок за виконані роботи згідно з актом приймання виконаних робіт.

24.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна фірма Україна" (надалі замовник, позивач) та фізичною особою - підприємцем Офіцеровим В.Б. (надалі - виконавець) було підписано акт приймання виконаних робіт №1 (т.1 а.с.104-106). Вказаний акт підписано уповноваженими представниками сторін без жодних заперечень чи зауважень.

01.11.2023 позивачем було проведено оплату за договором №16/10/23 від 16.10.2023 на суму 71476,80грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1253 від 01.11.2023 (т.1 а.с.108).

Після усунення недоліків, 03.11.2023 замовником (позивачем) на виконання пункту 11.5. договору, було направлено на адресу відповідача (підрядника) претензію №31/23 (т.1 а.с.221-222), в якій просив відповідача відшкодувати позивачу в повному обсязі протягом 5-ти (п`яти) календарних днів з моменту отримання вимоги вартість усунених недоліків в сумі 71476,80грн., а також штраф у розмірі 19865,77грн. нарахований на підставі п. 9.7. договору, що становить 5% від суми договору за кожен календарний день такого прострочення. До вказаної претензії було надано рахунок-фактуру про стягнення 71 476,80 грн та копію платіжної інструкції №1253 від 01.11.2023 (т.1 а.с.223-224).

Факт направлення вказаної претензії на адресу підрядника (відповідача) підтверджується доданими до позовної заяви копіями опису вкладення у цінний лист за номером 0216100138428 та поштової накладної АТ «Укрпошта» від 03.11.2023 (т.1 а.с.225).

Підрядник (відповідач) отримавши вказану претензію 09.11.2023 залишив її без задоволення та у строк до 14.11.2023 включно не сплатив вартість усунених недоліків у сумі 71476,80 грн

Натомість, у відповідь на вказану претензію, 17.11.2023 підрядником (відповідачем) було направлено на адресу замовника (позивача) лист №15 (т.1 а.с.239), в якому підрядник просив замовника для надання якісного розгляду заявленої претензії надати докази того, що заявлена до відшкодування сума 71 476,80 грн дійсно є сумою витрат позивача та такі витрати понесені саме за виконані роботи з усунення недоліків, що відповідним чином оформлені й задокументовані.

З огляду на те, що підрядник (відповідач) в добровільному порядку не відшкодував позивачу вартість усунених недоліків, вважаючи свої права порушеними, 15.11.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна фірма Україна" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 26.02.2024) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Канкран" про стягнення вартості усунених недоліків (збитків) в сумі 71476,80грн., штрафу в сумі 71476,80грн., пені в сумі 37391,72грн., інфляційних в сумі 4781,69грн. (т.1 а.с.1-123, 147-247).

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.05.2024 у даній справі позов задоволено частково, з підстав викладених вище (т.2 а.с.23-44).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судова колегія зазначає, що за загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених в статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відносини, що виникли між сторонами цього спору на підставі зазначеного вище договору на виконання робіт, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень статей 4, 173 - 175 та частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей передбачених ГК України.

Оцінюючи зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору на виконання робіт № КР 08/08/2023 від 21.08.2023, з якого виникли цивільні права та обов`язки сторін, колегія суддів вважає, що цей договір за своєю правовою природою має усі ознаки договору будівельного підряду та підпадає під правове регулювання § 3 Глави 61 ЦК України, а також загальних норм ЦК та ГК України, які регулюють зобов`язання за договором підряду.

Частинами 1 та 2 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Стаття 846 Цивільного кодексу України встановлює, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно із статтею 858 Цивільного кодексу України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Частиною п`ятою статті 858 Цивільного кодексу України передбачено, що підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості.

Відповідно до статті 859 Цивільного кодексу України якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов`язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку. Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.

Відповідно до частини другої статті 883 Цивільного кодексу України передбачено, що за невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або якщо це передбачено договором, етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Згідно з вимогами статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Відповідно до частини 1 статті 852 Цивільного кодексу України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов п. 2.2., 2.3. договору замовником (позивачем) було перераховано на рахунок підрядника (відповідача) суму загальної вартості робіт у розмірі 397315,32грн., що підтверджується платіжними інструкціями № 870 від 28.08.2023 на суму 177657,66грн., № 1016 від 22.09.2023 на суму 80000,00грн., № 1053 від 29.09.2023 на суму 139657,66грн. (т.1 а.с.95-97).

Звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач зазначав, що 03.10.2023 при прийманні виконаних робіт Акт прийому-передачі виконаних робіт відповідачем, як підрядником надано не було, натомість було надано видаткову накладну № 54 від 02.10.2023 на суму 397315,32грн. (т.1 а.с.194)

За твердженням позивача, 03.10.2023 при прийманні виконаних робіт представниками позивача (замовника) було складено в односторонньому порядку дефектний акт до договору від 03.10.2023 (т.1 а.с.73-74), в якому зафіксовано наступні недоліки:

Балки у кількості 15 (п`ятнадцяти) одиниць з перфорованою стінкою відрізняються від проектних рішень, що наведено у Додатку 2 до договору «Робочий проект «Капітальний ремонт актової зали, евакуаційних виходів з найпростішого укриття Комунального закладу загальної середньої освіти «Ліцей Петропавлівський» Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області за адресою: вул.Соборна, 30 в с.Петропавлівська Борщагівка Бучанського району Київської області (т.1 а.с.47-57), та є невід`ємною частиною даного договору, а саме:

1. Довжина виготовлених підрядником 15 (п`ятнадцяти) одиниць балок з перфорованою стінкою становить - 11610 мм, що є відхиленням за проектом становить - 11570 мм (що є значним недоліком у роботах у відхиленні від проекту на 40 мм довше).

2. Не витримані відстані між ребрами жорсткості, на кресленні позначені як поз. 4, відстань за проектом, по осях, між ребрами жорсткості 1 200 мм, по факту, відстань різниться від проектної в діапазоні 5 - 10 мм.

Щодо опорних елементів балок (з зворотною пластиною) позивачем у позовній заяві зазначено, що згідно з Додатком № 1 до Договору необхідно було виконати за специфікацією елементів для конструкції актової зали. 20230726-01-КР аркуш 4 поз. 7,8,9, відповідно до Додатку № 2 до вищевказаного Договору (т.1 а.с.57).

Але, позивач отримав опорні елементи балок з наступними дефектами:

згідно з Додатком № 1 до договору виготовлення металоконструкцій балок з перфорованою стінкою, необхідно було виконати за специфікацією матеріалів та виробів на балку Б1 20230726-01-КР аркуш 3, відповідно до Додатка № 2 до вищевказаного Договору.

1. Кут 100x7мм та 1 (довжина) = 300 мм (поз. 7) з специфікацією елементів для конструкції актової зали, у кількості 11 (одинадцяти) одиниць, був зварений з двох частин та не повністю проварений (фото додається. Фото. №1,2 т.1 а.с.58-59).

2. Підсилюючі пластини -10x80 мм 1 (довжина) = 93мм (поз. 8) з специфікацією елементів для конструкції актової зали, на всіх 30 (тридцяти) опорних елементах балок виступали за кут 100x7мм 1 (довжина)=300 мм (поз. 7) та не були проварені з торців (Фото № 2 т.1 а.с.59).

3. Зварні шви опорних елементів виконані з підрізами та кратерами, по деяких швах пішли тріщини (фото додається Фото №3,4,5,6 т.1 а.с.60-63).

4. Бризки від зварювання елементів не були видалені після зварювальних робіт (фото додається. Фото №№3,4,5,6 т.1 а.с.60-63).

Пунктами 11.1 та 11.2 договору сторони погодили, що гарантійний термін на виконані за даним договором роботи, поставки і доставки становить 10 років, з дня прийняття робіт замовником, якщо триваліший строк не встановлений законом. Якщо в період гарантійної експлуатації виявляються недоліки, які не дозволяють продовжувати нормальну експлуатацію результату робіт, то гарантійний термін продовжується на період усунення цих недоліків.

За умовами п. 11.3. договору у разі виявлення замовником недоліків (дефектів), він зобов`язаний повідомити про це підрядника і запросити його для складання відповідного акта виявлених недоліків (дефектів), про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів). Якщо підрядник відмовився взяти участь у складанні акта, не повідомив дату, час прибуття, особу свого представника, або протягом 5 (п`яти) календарних днів не направить свого повноважного представника для складання акту, замовник має право, скласти такий акт самостійно.

Такий Акт вважається складеним і затвердженим сторонами договору і є підставою виникнення у підрядника зобов`язань по усуненню виявлених недоліків. У разі виявлення недоліків виконаних робіт, такі недоліки повинні бути усунені підрядником за свій рахунок і своїми засобами протягом 10 (десяти) днів з моменту складання Акта про виявлені недоліки. Якщо підряднику потрібно більш тривалий термін, він узгоджується спільно з замовником. Складення Акту не вимагається, якщо сторони дійшли згоди щодо строків та порядку усунення недоліків.

У разі виявлення недоліків замовник письмово повідомляє про це підряднику і вказує термін для їх усунення (пункт 11.4. договору).

Згідно з пунктом 8.3. договору строки для усунення недоліків за загальним правилом складають 10 (десять) робочих днів. Якщо підряднику потрібно більш тривалий строк, він узгоджується спільно з замовником.

Положеннями пункту 5.1.9. договору визначено, що підрядник зобов`язаний забезпечити усунення недоліків і дефектів, виявлених при прийманні робіт, і в період гарантійної експлуатації об`єкта в термін, який не повинен перевищувати 10 робочих днів. Якщо підряднику для усунення невідповідностей знадобиться додатковий строк, він повинен бути визначений спільно з замовником.

Згідно з пунктом 5.3.2. договору, замовник має право: вимагати безоплатного виправлення недоліків, що виникли внаслідок допущених підрядником порушень, або виправити їх своїми силами, якщо інше не передбачено договором. У такому разі збитки, завдані замовнику, відшкодовуються підрядником, у тому числі за рахунок відповідного зниження договірної ціни.

У зв`язку із виявленими недоліками, 03.10.2023 замовником (позивачем) було направлено на адресу підрядника (відповідача) претензію про усунення недоліків у роботах №24/23 (т.1 а.с.64-74), в якій просив відповідача протягом 10 робочих днів прибути на об`єкт для усунення недоліків та підписання дефектного акту, що перелічені у даній претензії за власні кошти відповідача. До вказаної претензії було додано копії фотофіксації недоліків у роботах на 6 арк. та дефектний акт на 2 арк.

Факт направлення вказаної претензії на адресу підрядника підтверджується доданими до позовної заяви копіями опису вкладення у цінний лист за номером 0302212557672 та поштової накладної АТ «Укрпошта» від 04.10.2023 (т.1 а.с.75).

Проте, підрядником (відповідачем) відповіді на вказану претензію надано не було, як і не було підписано дефектний акт до договору від 03.10.2023 та не усунуто виявлені недоліки, у зв`язку з чим 11.10.2023 замовником (позивачем) було повторно направлено на адресу підрядника (відповідача) претензію про усунення недоліків у роботах №25/23 (т.1 а.с.78-88), в якій просив відповідача протягом 10 робочих днів прибути на об`єкт для усунення недоліків та підписання дефектного акту, що перелічені у даній претензії за власні кошти відповідача. До вказаної претензії було додано копії фотофіксації недоліків у роботах на 6 арк. та дефектний акт на 2 арк.

Факт направлення вказаної претензії на адресу підрядника підтверджується доданими до позовної заяви копіями опису вкладення у цінний лист за номером 0302212569077 та поштової накладної АТ «Укрпошта» від 11.10.2023 (т.1 а.с.89).

Проте, підрядником (відповідачем) відповіді на вказану претензію також надано не було, як і не було підписано дефектний акт до договору від 03.10.2023 та не усунуто виявлені недоліки.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що дефектний акт, складений позивачем, оформлений із дотриманням умов пункту 11.3. договору та норм чинного законодавства, є належним, допустимим доказом у справі, та слугує доказом порушення відповідачем гарантійних зобов`язань за договором.

За умовами пункту 11.5. договору, якщо підрядник протягом строку, зазначеного замовником, не усуне недоліки, то замовник має право їх усунути за свій рахунок з залученням іншої особи. При цьому підрядник зобов`язаний компенсувати в повному обсязі замовнику залучення для усунення недоліків іншої особи протягом 5-ти (п`яти) календарних днів з моменту отримання такої вимоги від замовника.

З огляду на те, що відповідач, як підрядник відповіді на вказані претензії позивачу не направив, дефектний акт до договору від 03.10.2023 не підписав, виявлені недоліки у роботах протягом 10 робочих днів, як це передбачено пунктами 5.1.9., 8.3., 11.3. договору не усунув, на виконання умов пункту 11.5. договору, для усунення виявлених недоліків замовником (позивачем) було залучено іншу особу фізичну особу - підприємця Офіцерова В.Б.

Вказані обставини підтверджуються доданими до позовної заяви договором №16/10/23 від 16.10.2023 укладеним між позивачем та ФОП Офіцеровим В.Б., актом про усунення виявлених недоліків від 24.10.2023 та платіжною інструкцією № 1253 від 01.11.2023 про сплату позивачем на рахунок ФОП Офіцерова В.Б. вартості усунених недоліків у сумі 71 476,80 грн. (т.1 а.с.98-100, 104-106, 108).

Отже, як вірно встановлено місцевим господарським судом, позивач, як замовник власними силами усунув зазначені у дефективному акті від 03.10.2023 недоліки, що підтверджується вказаним вище доказами наявними в матеріалах справи.

З матеріалів справи також вбачається, що після усунення недоліків, 03.11.2023 замовником (позивачем) на виконання п. 11.5. договору, було направлено на адресу відповідача (підрядника) претензію №31/23 (т.1 а.с.221-222), в якій просив відповідача відшкодувати позивачу в повному обсязі протягом 5-ти (п`яти) календарних днів з моменту отримання вимоги вартість усунених недоліків в сумі 71476,80грн., а також штраф у розмірі 19865,77грн. нарахований на підставі п. 9.7. договору, що становить 5% від суми договору за кожен календарний день такого прострочення. До вказаної претензії було надано рахунок-фактуру про стягнення 71476,80 грн та копію платіжної інструкції №1253 від 01.11.2023 (т.1 а.с.223-224).

Факт направлення вказаної претензії на адресу підрядника (відповідача) підтверджується доданими до позовної заяви копіями опису вкладення у цінний лист за номером 0216100138428 та поштової накладної АТ «Укрпошта» від 03.11.2023 (т.1 а.с.225).

Проте, підрядник (відповідач) отримавши вказану претензію 09.11.2023 залишив її без задоволення та у строк до 14.11.2023 включно не сплатив вартість усунених недоліків у сумі 71476,80грн.

Натомість, у відповідь на вказану претензію, 17.11.2023 підрядником (відповідачем) було направлено на адресу замовника (позивача) лист №15 (т.1 а.с.239), в якому підрядник просив замовника для надання якісного розгляду заявленої претензії надати докази того, що заявлена до відшкодування сума 71 476,80грн. дійсно є сумою витрат позивача та такі витрати понесені саме за виконані роботи з усунення недоліків, що відповідним чином оформлені й задокументовані.

В контексті спірних правовідносин, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, судова колегія вважає, що обставини викладені у відповіді на претензію від 17.11.2023 № 15 свідчать про те, що відповідач володів інформацією про застосування позивачем умов пунктів 11.3. та 11.5. договору, однак не скористався правом заявити про незгоду із виявленими позивачем дефектами у виконаних роботах.

Під час розгляду справи місцевим господарським судом відповідач також не спростував обставини зазначені позивачем в позовній заяві.

Оскільки вказану претензію позивача №31/23 від 03.11.2023 про повернення відповідачем на рахунок позивача суми виявлених недоліків у розмірі 71476,80грн отримано відповідачем 09.11.2023, то відповідно до умов пункту 9.11. договору відповідач повинен був сплатити на рахунок позивача вказану суму не пізніше 14.11.2023 включно.

Проте, відповідач в добровільному порядку не відшкодував позивачу витрати на суму 71476,80 грн, понесені на оплату виконаних ремонтних робіт ФОП Офіцеровим В.Б. у зв`язку із чим виникло прострочення з оплати відповідачем зазначеної суми з 15.11.2023.

При цьому, судова колегія зауважує, що згідно з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі 922/2297/20, з огляду на приписи частини другої статті 884, частини першої статті 883 Цивільного кодексу України саме на підрядника законодавець покладає обов`язок доведення тієї обставини, що виявлені недоліки або дефекти при експлуатації об`єкта виникли саме не з його вини.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що в силу приписів частини 5 статті 858 Цивільного кодексу України, з огляду на особливості виконання таких робіт як виготовлення та поставка металоконструкції балок з перфорованою стінкою з використанням матеріалів підрядника, на дані правовідносини також розповсюджується дія статей 678, 679 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до частин 1 та 2 статті 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Згідно зі статтею 679 Цивільного кодексу України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Судовою колегією також враховуються висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 13.12.2019 у справі №904/5002/18 та від 06.12.2022 у справі №925/1429/21, згідно яких "у випадку встановлення недоліків товару, на який надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк експлуатації), існує презумпція вини постачальника (виробника). У такому випадку для звільнення себе від відповідальності саме постачальник (виробник) повинен довести, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу".

Таким чином, враховуючи те, що відповідач гарантував якість і надійність виконаних робіт та матеріалів, що були ним використані, протягом гарантійного строку (пункти 11.1-11.2 договору) та встановивши, що позивач під час дії гарантійного строку звернувся до відповідача стосовно наявності недоліків (дефектів) виконаних робіт, у матеріалах, що були використані відповідачем, колегія суддів приходить до висновку, що саме відповідач відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли внаслідок порушення позивачем правил експлуатації або зберігання такого матеріалу (металоконструкції балок з перфорованою стінкою) (аналогічні висновки наведено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №925/400/21).

Проте, жодних доказів на підтвердження обставини виникнення зазначених в дефектному акті недоліків не з вини підрядника відповідачем ані під час розгляду справи місцевим господарським судом ані під час апеляційного перегляду даної справи надано не було.

Положеннями статті 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з умовами пункту 9.9. укладеного між сторонами договору, у разі неналежного виконання своїх обов`язків за цим договором кожні зі сторін відшкодовує іншій стороні всі збитки завдані таким невиконанням.

Відповідно до частини 1 статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, у т.ч. у вигляді відшкодування збитків, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі статтею 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже обов`язок з відшкодування збитків настає для суб`єктів господарювання у разі порушення господарського зобов`язання в результаті неналежного виконання (або невиконання) умов договору (статті 224, 225 Господарського кодексу України, стаття 623 Цивільного кодексу України).

Таким чином, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб`єктів тощо.

Для застосування такої відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку (аналогічна правова позиція викладена, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.06.2021 у справі № 910/11287/16).

Враховуючи положення статті 74 Господарського процесуального кодексу України, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.

Отже, позивач в контексті спірних правовідносин у встановленому порядку, належним та допустимими доказами повинен довести факт невиконання (неналежного виконання) умов договору підряду - протиправної поведінки, наявність збитків та їх розмір, а також причинний зв`язок між збитками позивача та діями відповідача.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 10.12.2018 у справі № 902/320/17).

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, протиправною є поведінка відповідача, яка виражена в умисному порушені встановлених умов договору, внаслідок чого були порушені права іншої особи позивача, яка виражена у формі бездіяльності - безпідставної відмови та ухилення від виконання власних гарантійних зобов`язань за договором щодо усунення недоліків у роботах, зафіксованих у дефектному акті від 03.10.2023.

Під збитками розуміється матеріальна шкода позивача, що виражається у зменшенні майна (грошових коштів) позивача (як потерпілого) в результаті порушення його прав, яка полягає у понесенні додаткових грошових витрат на відновленням свого порушеного права, що включають вартість виконаних робіт по усуненню недоліків на об`єкті, виконаних за договором №16/10/23 від 16.10.2023 ФОП Офіцеровим В.Б. на суму 71 476,80 грн.

На підтвердження понесених витрат на усунення недоліків позивачем надано договір №16/10/23 від 16.10.2023, укладений між позивачем та ФОП Офіцеровим В.Б., акт про усунення виявлених недоліків від 24.10.2023, підписаний між позивачем та ФОП Офіцеровим В.Б. та платіжну інструкцію № 1253 від 01.11.2023 про сплату позивачем на рахунок ФОП Офіцерова В.Б. суми 71476,80грн.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправна бездіяльність відповідача (неналежне виконання умов договору) є причиною, а настання збитків у позивача є безпосереднім наслідком такої протиправної поведінки (бездіяльності).

Вина відповідача полягає у неякісному виконанні робіт за договором попри взятті зобов`язання виконати останні якісно, з можливістю експлуатації Об`єкта щонайменше протягом гарантійного строку.

Отже, з урахуванням предмета позову, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що в діях відповідача наявний повний склад господарського правопорушення, за яке наступає відповідальність особи, що порушила зобов`язання.

Враховуючи, що збитки позивача, як замовника внаслідок неякісного виконання відповідачем, як підрядником підрядних робіт, що було виявлено позивачем під час приймання виконаних робіт та гарантійного строку, та що не було виправлено відповідачем, доводяться матеріалами справи, судова колегія погоджується з висновками господарського суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача вартості усунених недоліків (збитків) в сумі 71476,80грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних в сумі 4781,69грн. за період з 20.10.2023 по 29.01.2024 у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання щодо своєчасної оплати вартості усунених недоліків в сумі 71476,80 грн, а також штрафу у сумі 71476,80грн. на підставі п. 9.7. договору та пені в сумі 37 391,72грн. на підставі п. 9.11. договору за період з 20.10.2023 по 05.02.2024, судова колегія зазначає наступне.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

За змістом пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 2 статті 883 Цивільного кодексу України, за невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (частина 2 статті 193, частина 1 статті 216 та частина 1 статті 218 Господарського кодексу України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною 2 статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).

Так, відповідно до статей 230, 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Зі змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що пунктом 9.7. сторони погодили, що у разі прострочення усунення недоліків, виявлених упродовж здачі-приймання або гарантійного строку, Підрядник сплачує замовникові штраф у розмірі 5% від суми договору за кожен календарний день такого прострочення.

Враховуючи прострочення оплати відповідачем суми усунених недоліків, у позивача виникло право на нарахування штрафу на підставі пункту 9.7. договору за період з 20.10.2023 по 05.02.2024 від суми договору (397315,32грн), розмір якого згідно розрахунку складає 2165368,49грн.

Поряд з цим, судова колегія враховує, що позивачем при зверненні до суду з відповідним позовом, було зменшено суму штрафу до розмірів збитків в сумі 71476,80грн. з посиланням на правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №925/577/21, в якій Суд вказав, що частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України, з урахуванням положень статті 3 Цивільного кодексу України щодо загальних засад цивільного законодавства дає право суду зменшити розмір неустойки за умови якщо її розмір значно перевищує розмір збитків.

Отже, перевіривши розрахунок штрафу, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в сумі 71476,80грн.

Крім того, судова колегія зазначає, що згідно з частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

З аналізу вказаних правових норм випливає, що початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Зі змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що пунктом 9.11. сторони погодили, що якщо недоліки неможливо усунути або підрядник їх не усуває, замовник має право відмовитися в односторонньому порядку від даного Договору, від прийняття робіт і вимагати повернення грошових сум, перерахованих на розрахунковий рахунок підрядника в сумі відповідної вартості усунення виявлених замовником недоліків у тому числі штрафних санкцій відповідно до пунктів даного договору. Такі суми повинні бути повернуті підрядником на розрахунковий рахунок замовника протягом 3-х банківських днів з моменту отримання підрядником письмової вимоги замовника. У разі прострочення перерахування даних коштів підрядник виплачує замовнику пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, розрахованої від суми, що підлягає поверненню замовнику.

Виходячи з того, що договором не встановлено іншого порядку припинення нарахування пені за прострочення оплати підрядником вартості усунення недоліків, у даному випадку застосовуються положення ч. 6 ст. 232 ГК України, тобто нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Водночас, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Як було зазначено вище, відповідачем з 15.11.2023 прострочено повернення витрат на усунення недоліків у розмірі 71476,80 грн, отже, як вірно встановлено місцевим господарським судом, у позивача виникло право на підставі пункту 9.11. договору на нарахування пені та інфляційних на підставі статті 625 Цивільного кодексу України з 15.11.2023, а не з 20.10.2023 як зазначено у розрахунку позивача.

При ухваленні оскаржуваного рішення, господарським судом першої інстанції було встановлено, що позивачем неправильно нараховано пеню та інфляційні від всієї суми договору (397315,32грн.), а не від суми вартості усунених недоліків (71476,80грн.), оскільки за умовами пункту 9.11. договору передбачено нарахування пені за прострочення повернення підрядником саме вартості усунення недоліків (71476,80грн).

Отже, нарахування позивачем пені та індексу інфляції від всієї суми договору 397315,32грн. не відповідає обставинам справи та умовам укладеного між сторонами договору.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача пені за період з 15.11.2023 по 05.02.2024 в сумі 4987,81грн. та інфляційних за період з 15.11.2023 по 29.01.2024 у розмірі 1149,57грн.

Судова колегія зазначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 03.05.2024 у справі №922/475/24 з урахуванням меж його перегляду встановлених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Канкран" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 03.05.2024 у справі №922/475/24 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 19.07.2024

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя О.І. Терещенко

Суддя П.В. Тихий