Ухвала

від 03.05.2024 по справі 922/1561/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

03 травня 2024 року Справа № 922/1561/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

без виклику представників сторін

розглянувши матеріали справи

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінгер Груп" (адреса: 02094, м. Київ, вул. Хоткевича Гната, буд. 12, оф. 177) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "ОККО-2020" (адреса: 61146, м. Харків, вул. Яроша Отакара, буд. 22) про видачу судового наказу

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінгер Груп" звернулось до Господарського суду Харківської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "ОККО-2020" 54000,00 грн основної заборгованості за договором поставки товару № W06042023 від 06.04.2023.

Крім того, заявник просить суд стягнути з боржника судовий збір у сумі 302,80 грн та 10000,00 грн витрат за отриману професійну правничу допомогу.

Розглянувши матеріали заяви про видачу судового наказу, суд зазначає таке.

Згідно з ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

Відповідно до ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

До того ж грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 ЦК України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається, в тому числі, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто, в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

З викладеного вбачається, що наказне провадження передбачає можливість стягнення неоспорюваної заборгованості за заявою особи, якій належить таке право вимоги.

Разом з тим, процесуальними нормами не передбачено стягнення з боржника у наказному провадженні сум, відмінних від неоспорюваної заборгованості, та судових витрат на професійну правничу допомогу за подання заяви про видачу судового наказу, що вбачається з наступного.

Частинами 1 та 3 ст. 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Отже, на підставі положень ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат сторона має подати до суду разом з першою заявою по суті спору, якими відповідно до ч. 2 ст. 161 ГПК України є позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 150 ГПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.

Частини друга і третя зазначеної статті встановлюють, що повинно бути зазначено в заяві і що до заяви додається.

Так, розділ II ГПК України не передбачає подання будь-якої заяви по суті спору, що унеможливлює подання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Проте, враховуючи порядок здійснення судочинства у наказному провадженні, виходячи з приписів у тому числі ст. 126 ГПК України, у боржника відсутня можливість доведення неспівмірності витрат, заявлених до стягнення заявником, що суперечить приписам частини першої статті 13 ГПК України.

Отже, стягнення заявником з боржника витрат на професійну правову допомогу за договором про надання юридичної допомоги № 18/03 від 18.03.2024, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінгер Груп" та адвокатським об`єднанням "Юридична компанія "Воронов і партнери" суперечить самій суті наказного провадження.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 ГПК України.

Частинами 2-3 ст. 152 ГПК України передбачено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити заявнику у видачі судового наказу в частині стягнення з боржника витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10000,00 грн.

Керуючись ст. 13, 123, 124, 148, 152, 153, 161, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Вінгер Груп" у видачі судового наказу в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "ОККО-2020" витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10000,00 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в строки та порядку, передбаченому ст. ст. 254-257 ГПК України з урахуванням п. 4 Прикінцевих положень ГПК України та п. 17.5 перехідних положень ГПК України.

СуддяО.І. Байбак

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.