Ухвала

від 03.05.2024 по справі 924/433/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"03" травня 2024 р. Справа № 924/433/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Танасюк О.Є., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Елкос-ЛТД, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Болвінбріз, м. Хмельницький

про стягнення 304751,15 грн., з яких: 263591,40 грн. частина передоплати за недопоставлений товар; 5042,86 грн. інфляційні втрати; 36117,29 грн. штрафні санкції

ВСТАНОВИВ:

01.05.2024 до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Елкос-ЛТД, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Болвінбріз, м. Хмельницький про стягнення 304751,15 грн., з яких: 263591,40 грн. частина передоплати за недопоставлений товар; 5042,86 грн. інфляційні втрати; 36117,29 грн. штрафні санкції.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2024 вказаний позов передано на розгляд судді Танасюк О.Є.

Частиною 1 ст. 176 ГПК України передбачено, що за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

За результатами аналізу поданої позовної заяви з доданими до неї документами судом не встановлено підстав, передбачених ст. ст. 174, 175 ГПК України.

На підставі зазначеного позовну заяву необхідно прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ГПК України Господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження та позовного провадження (загального або спрощеного).

Частиною 3 ст. 12 ГПК України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) ціну позову;

2) значення справи для сторін;

3) обраний позивачем спосіб захисту;

4) категорію та складність справи;

5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо;

6) кількість сторін та інших учасників справи;

7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

У даній справі ціна позову не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не відноситься до справи, які відповідно до ч. 4 ст. 247 ГПК України не можуть бути розглянуті у порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи предмет та ціну позову, характер спірних правовідносин, предмет доказування у справі, суд вважає за можливе розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч. 7 ст. 252 ГПК України).

Позивачем разом з позовом подано заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 304751,15 грн., що належать Товариству з обмеженою відповідальністю „Болвінбріз, які знаходяться на поточних рахунках: НОМЕР_1 в АТ КБ „Приватбанк МФО 305299 та НОМЕР_2 в АТ „Райфайзен Банк Аваль, МФО 380805, та на усіх інших рахунках, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилається на відсутність у відповідача нерухомого майна, за рахунок якого в подальшому можливе виконання рішення суду, наявність великої кількості невиконаних грошових зобов`язань, підтверджених судовими рішеннями. На думку відповідача зазначені обставини свідчать про імовірність утруднення виконання рішення у разі невжиття заходів забезпечення позову. Також зазначає, що відповідач уникає спілкування та перемовин щодо предмету позову.

Порядок забезпечення позову врегульовано положеннями глави 10 розділу І ГПК України.

Відповідно до частини 1 статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Положеннями ст. 136 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Суд зазначає, що заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

За приписами ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17, постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №916/1572/19, від 28.10.2019 у справі №916/1845/19, від 10.09.2020 у справі №922/3502/19, від 12.08.2021р. у справі №908/309/21).

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в ухвалі від 20.08.2018р. у справі № 917/1390/17.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилається на відсутність у відповідача нерухомого майна, за рахунок якого в подальшому можливе виконання рішення суду, наявність великої кількості невиконаних грошових зобов`язань, підтверджених судовими рішеннями.

За приписами ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд звертає увагу, що звертаючись із заявою про забезпечення позову, заявник повинен не тільки обґрунтувати причини звернення із такою заявою, але й підтвердити відповідними доказами. Отже, обов`язковим є подання доказів наявності обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивачем не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідачем вчиняються будь-які дії, спрямовані на зменшення грошових коштів, наявних у нього на рахунках, перерахунок грошових коштів на інші рахунки, закриття рахунків тощо.

Крім того, суд зазначає, що арешт грошових коштів відповідача у розмірі ціни позову у даній справі, не означає, що позивач буде мати пріоритетне право перед іншими кредиторами ТОВ „Болвінбріз на стягнення заборгованості з останнього.

Враховуючи зазначене, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в майбутньому, або позбавить позивача можливості ефективно захистити його порушені чи оспорювані права та інтереси, за захистом яких він звернувся до суду.

З огляду на зазначене, вимога про накладення арешту на грошові кошти відповідача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Оцінивши обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості, співмірності та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, враховуючи що позивачем не подано доказів на підтвердження обставин, що можуть бути підставою для вжиття заходів забезпечення позову в порядку ст. 136-137 ГПК України, суд дійшов висновку про відмову у забезпеченні позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Згідно з ч. 7 ст. 42 ГПК України якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Таким чином, Товариства з обмеженою відповідальністю „Болвінбріз зобов`язане зареєструвати свій електронний кабінет, після чого матиме можливість ознайомитися з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 77, 136, 137, 140, 176, 247, 250, 252, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

3. Сторонам, за наявності заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін подати суду відповідні заяви, відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч. 7 ст. 252 ГПК України).

4. Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов до 20.05.2024 року із урахуванням вимог ст. 251 ГПК України, копію відзиву та доданих документів надіслати позивачу, докази надіслання надати суду.

5. Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив до 27.05.2024 року, копії відповіді на відзив та доданих документів надіслати відповідачу, докази надіслання надати суду.

6. Встановити відповідачу строк для подання заперечень до 03.06.2024 року, копії заперечень та доданих документів надіслати позивачу, докази надіслання надати суду.

7. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Елкос-ЛТД від 01.05.2024 про забезпечення позову у справі №924/433/24 відмовити.

8. Роз`яснити учасникам справи, що:

- докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подала, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї;

- копії доказів, що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи; суд не бере до уваги докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними;

- письмові докази відповідно до ч. 2 ст. 91 ГПК України подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії;

- у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (п. 9 ст. 165 ГПК України).

9. Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://km.arbitr.gov.ua

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північно-Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 254-259 ГПК України.

Ухвала підписана 03.05.2024 р.

СуддяО.Є. Танасюк

Віддрук. 3 прим.: 1 до справи;

2 - ТОВ „Елкос-ЛТД надвсл. до ел.кабінету;

3 - ТОВ „Болвінбріз (29019, м. Хмельницький,вул. Нижня Берегова, буд. 42/2) - рек. з повід.