Рішення

від 16.04.2024 по справі 755/19499/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/19499/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Гончарука В.П.,

за участю секретаря: Гриценко О.І.,

представника позивача ОСОБА_1

представників третіх осіб Цимбал Ю.А. , Шрамко О.А. , Бикової Ю.І.

неповнолітньої ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовною заявою Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_6 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, Центр соціально-психологічної реабілітації дітей №1 Служби у справах дітей та сім`ї виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про позбавлення батьківських прав, передання дитини для подальшого влаштування та стягнення аліментів, суд-

в с т а н о в и в:

Позивач - Дніпровська районна у м. Києві державної адміністрація звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 про позбавлення її батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_7 в розмірі частини всіх її доходів але не менше 50% від прожиткового мінімуму для віку дитини з дня пред`явлення позову та до досягнення дитиною повноліття.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 12.10.2022 р. на підставі акту органів внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину неповнолітню ОСОБА_5 доставлено до Центру соціально- психологічної реабілітації дітей №1 Служби у справах дітей та сім`ї виконавчого органу Київської міської ради.

Відомості про батька дитини відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження дитини було здійснено у відповідності до вимог ч.1 ст. 135 СК України.

З моменту перебування неповнолітньої ОСОБА_6 в Центрі соціально- психологічної реабілітації дітей №1 Служби у справах дітей та сім`ї виконавчого органу Київської міської ради , а саме з 12.10.2022 р. відповідач ОСОБА_6 свою доньку не відвідувала та за відповідними дозволами до Служби у справах дітей та сім`ї не зверталася.

Під час опитування неповнолітньої ОСОБА_5 працівниками Центру було з`ясовано, що відповідач застосовувала до своєї доньки ОСОБА_5 як фізичне так і психологічне насильство, виганяла її з дому, відбирала ключі від квартири, позбавляючи неповнолітню ОСОБА_5 місця проживання.

Неповнолітня ОСОБА_5 перебуваючи вже в Центрі намагалася зв`язатися зі своєю матір`ю за допомогою телефонного зв`язку, але дані спроби не дали бажаного результату.

Також працівники центру намагалися встановити контакт з ОСОБА_6 , але остання ігнорувала дані виклики та до Центру чи до Служби у справах діитей та сім`ї не з`являлася.

Крім того, відповідач ОСОБА_6 притягувалася до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 18 КУпАП.

ОСОБА_6 тривалий період часу не контактує зі своєю донькою ОСОБА_5 не цікавиться її долею та будь - якої участі у її вихованні, утримані, навчанні не приймає, подальшою долею не цікавляться .

З врахуванням самоусунення відповідача ОСОБА_8 від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до своєї неповнолітньої доньки, на підставі рекомендацій комісії з питань захисту прав дитини від 13.02.2023 р. Органом опіки та піклування Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації було надано висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 стосовно її доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В судовому засіданні представник позивача наполягала на задоволені позову з обставин викладених в позовній заяві, вказуючи на те, що відповідач ОСОБА_6 самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до своєї доньки ОСОБА_5 , підтримавши обставини, що викладені в позовній заяві, а також просила стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 .

Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала .

Відповідач ОСОБА_6 в зал судового засідання не з`явилася, сповіщалася про день, місце та час розгляду справи у встановлений законом спосіб.

У відповідності до п.2 ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.

Треті особи в судовому засіданні підтримали позов, просили його задовольнити надавши пояснення аналогічні поясненням представника позивача.

В судовому засіданні було опитано неповнолітню ОСОБА_5 , яка підтвердила осбтавини, що викладені в позовній заяві, вказуючи на те, що відповідач по справі її матір ОСОБА_6 неодноразово виганяла її з дому, позбавляючи її житла, застосовувала фізичне насильство, вона тривалий час проживала у своїх знайомих, друзів, фактично зі своєю матері`ю вона не спілкується, перебуваючи вже в Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей №1 Служби у справах дітей та сім`ї виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) вона намагалася поговорити зі своєю матір`ю по телефону, але розмова не дала позитивного результату, так -як ОСОБА_6 стала кричати на неї та висувати якісь умови, хоча ОСОБА_5 намагалася примиритися з ОСОБА_6 та мала надію, що остання прийде до неї в Центр та буде її відвідувати, також, від своєї матері вона не отримує будь якої допомоги.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи судом було встановлено, що у відповідача ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 народжилася донька ОСОБА_5 , відомості про батька дитини внесені відповідно до вимог ч.1 ст.135 СК Украи.

12.10.2022 р. на підставі акту органів внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину неповнолітню ОСОБА_5 доставлено до Центру соціально- психологічної реабілітації дітей №1 Служби у справах дітей та сім`ї виконавчого органу Київської міської ради.

16.08.2022 р. було видано наказ Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації №8 "Про постановку ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 на облік дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах"

За час перебування дитини ОСОБА_5 у Центрі соціально- психологічної реабілітації дітей №1 Служби у справах дітей та сім`ї виконавчого органу Київської міської ради матір дитини ОСОБА_6 жодного разу не відвідувала дитину, не цікавилася її станом , не забезпечувала догляд.

Відповідно до довідки Дніпровського УП ГУНП у м.Києві від 15.03.2023 р. вбачається, що відповідач ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 двері свого помешкання не відкриває, веде скритний стиль життя, ні з ким не спілкується до квартири нікого не пускає.

Органом опіки та піклування Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації від 13.02.2023 р. було надано висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 стосовно її доньки ОСОБА_5 .

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

У п. 15 Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківський прав» від 30 березня 2007 року роз`яснює, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Пункт 16 зазначеної Постанови роз`яснює, що ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї (ст.150 Сімейного кодексу України).

Згідно зі ст.ст.12, 15 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину,піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральнийрозвиток, навчання, сторювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Також як було встановлено в судовому засіданні, що відповідач не намагаєся встановити контакт зі своєю донькою, не приймає участі в її вихованні та утриманні.

Згідно із ч.8 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Із системного тлумачення ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ст.ст.7,141,159 СК України випливає, що при вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, судом мають враховуватися передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

У рішенні Європейського суду від 18 грудня 2008р. по справі "Савіни проти України" зазначається "що хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини."

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Також статтями 80,81 даного Кодексу визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази на підставі вказаних норм закону, суд приходить до висновку про доцільність в задоволенні заявлених вимог про позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_9 відносно малолітнього доньки ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідач повинна у відповідності до вимог закону утримувати дитину, відчувати відповідальність за неї, забезпечувати їй добрі умови для проживання та виховання, у тому числі, забезпечувати матеріально. Дитина потребує матеріальної допомоги, відповідач здатна надати таку допомогу.

Згідно з частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до Глави 8 ЦПК України та вважає за доцільне стягнути з відповідача ОСОБА_6 на користь державного бюджету України судовий збір в сумі по 2147,2 грн.

Керуючись ст.ст.12, 15 Закону України «Про охорону дитинства» ст. ст. 164,141,180,181,73,153,157 СК України,ст.ст..81,12,141,81,76,89,49,258,263,265,268,273, 280 ЦПК, суд-

У Х В А Л И В:

Позов Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_6 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, Центр соціально-психологічної реабілітації дітей №1 Служби у справах дітей та сім`ї виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про позбавлення батьківських прав, передання дитини для подальшого влаштування та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 паспорт НОМЕР_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( актовий запис про народження №3545 складений Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м.Києві) .

Стягнути з ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 паспорт НОМЕР_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 на користь установи чи/або особи, в якій буде перебувати дитина, аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісячно в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 13.12.2023 року і до досягнення дитино повноліття.

Стягнути ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 паспорт НОМЕР_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 на користь державного бюджету України судовий збір в сумі 2147,2 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складено 16.04. 2024 р.

Суддя