Ухвала

від 26.04.2024 по справі 761/40157/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/40157/23

Провадження № 2-з/761/338/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Харечко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва заяву представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Ратич Христини Олегівни про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Наш Дім» про визнання права власності на майнові права, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Наш Дім» про визнання права власності на майнові права.

В квітні 2024р стороною позивача було подано заяву про забезпечення позову шляхом:

-заборони Обслуговуючому кооперативу «Наш Дім» вчиняти будь-які дії з реалізації, відчуження, відступлення майнових прав або права власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 23,60 кв.м.;

-заборони Обслуговуючому кооперативу «Наш Дім» вчиняти, сприяти у вчиненні будь-яких реєстраційних дій, спрямованих на набуття права власності або майнових прав третіх осіб на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 23,60 кв.м.

Свою заяву, сторона позивача обґрунтувала тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому та вжиття заходів забезпечення зазначеним шляхом є необхідним і співмірним заходом, випливає з фактичних обставин, які прямо свідчать про те, що відповідач діє недобросовісно, оскільки останнім, 01 листопада 2023р. було незаконно відчужено право власності на вказану квартиру іншій особі, та за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 , наказом Міністерства юстиції України №958/5 від 04 квітня 2024р. визнано прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анульовано рішення від 01 листопада 2023р. №70016563 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорногуз О.В. щодо спірної квартири.

Дослідивши матеріали справи та заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про те, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Згідно ч.ч. 1, 6, 7, 11 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, шляхом заборони вчиняти певні дії.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

За таких обставин, забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 2ст. 190 ЦК України, майнові права є нєспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Згідно ч. 2 ст. 656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

За змістом ст. 3 Закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Враховуючи висновки Верховного Суду України за результатами розгляду спорів з приводу майнових прав (справи №6-29429св09. 6-52295св10. 6-32594св10), вбачається, що майнові права разом з будь-якими рухомими, нерухомими речами, грошима, цінними паперами є об`єктами цивільного обороту.

Відповідно до ст. 876 ЦК України, власником об`єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020р. в справі №381/4019/18 зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суд має перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачка просить визнати за нею майнове право на фактично оплачені 23,60 кв.м. однокімнатної квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.

Судом встановлено, що між сторонами дійсно виник спір.

Згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У відповідності до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006р. у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003р. у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

З урахуванням встановлених обставин, предмету спору і змісту заявлених вимог, характеру взаємовідносин сторін по справі, суд, зважаючи на те, що в разі задоволення позовних вимог, виконання такого рішення може бути ускладненим або неможливим, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо вжиття заходів забезпечення позову у даній справі шляхом заборони Обслуговуючому кооперативу «Наш Дім» вчиняти будь-які дії з реалізації, відчуження, відступлення майнових прав або права власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 23,60 кв.м.

Вирішуючи питання щодо заборони Обслуговуючому кооперативу «Наш Дім» вчиняти, сприяти у вчиненні будь-яких реєстраційних дій, спрямованих на набуття права власності або майнових прав третіх осіб на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 23,60 кв.м., суд звертає увагу на те, що вказана вимога за своєю правовою природою та суттю входить до вищезазначеної вимоги, а тому в цій частині суд не вбачає підстав для задоволення поданої заяви.

За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення поданої заяви.

Керуючись ст.ст. 149 - 154, 259, 260, 353, 354 ЦПК України; Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, -

у х в а л и в :

Заяву представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Ратич Христини Олегівни про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Наш Дім» про визнання права власності на майнові права - задовольнити частково.

Заборонити Обслуговуючому кооперативу «Наш Дім» вчиняти будь-які дії з реалізації, відчуження, відступлення майнових прав або права власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 23,60 кв.м.

В задоволенні іншої частини заяви - відмовити.

Дані про стягувача: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Дані про боржника: Обслуговуючий кооператив «Наш Дім», код ЄДРПОУ: 41960256, місцезнаходження: м. Харків, вул. Зернова, буд. 1/2 .

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову - три роки.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено законом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Оскарження ухвали суду про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя: