Ухвала

від 29.04.2024 по справі 753/11669/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 753/11669/22

провадження № 61-5171ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,

розглянувши касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Поетичне» на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 березня 2024 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Поетичне» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні спільним майном та захист права власності,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2022 року ОСББ «Поетичне» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні спільним майном та захист права власності.

Позов мотивовано тим, що ОСББ «Поетичне» забезпечує утримання та експлуатацію багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 , а також утримує його прибудинкову територію на підставі договору із безпосередніми виконавцями робіт та надавачами послуг та є юридичною особою. Метою ОСББ є захист прав співвласників будинку та дотримання ними своїх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна будинку, представництва інтересів у судах, якщо вони порушуються з боку інших осіб.

У травні 2021 року відповідач, як власник нежитлового приміщення № НОМЕР_1 за вказаною вище адресою, звернувся до ОСББ «Поетичне» із заявою про надання згоди на проведення робіт із реконструкції фасаду будинку з метою облаштування до нежитлового приміщення двох окремих входів.

16 липня 2021 року співвласники будинку провели загальні збори ОСББ «Поетичне» на якому, крім іншого, розглянули питання про надання відповідачу згоди на реконструкцію нежитлового приміщення. За результатами голосування рішення прийнято не було.

Таким чином, відповідач мав зупинити виконання робіт, натомість, при огляді внутрішнього простору нежитлового приміщення № НОМЕР_1 встановлено, що ОСОБА_1 демонтував віконно-балконну конструкцію та демонтував підвіконня з метою створення окремого входу-виходу через балкон у кімнатах номер два та номер вісім. При цьому позивач вказує, що наскільки йому відомо, відповідач не отримав дозвіл на проведення реконструкції квартири згідно з вимогами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», тому така реконструкція ним здійснюється протиправно. Відповідач, за відсутності погодження з боку співвласників багатоквартирного будинку, фактично виділив собі в натурі (самовільно захопив) частину спільного майна (маючи намір видалити частину фасаду будинку і в утворюваний отвір вставити двері до своєї квартири).

Посилаючись на викладені обставини, ОСББ «Поетичне» просило усунути перешкоди в користуванні спільним майном багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 шляхом:

- заборони відповідачу проведення будівельних робіт щодо облаштування до власного нежитлового приміщення № НОМЕР_1 у вказаному будинку окремої вхідної групи (як однієї так і декількох) та/або окремого входу (як одного, так і декількох), без отримання згоди співвласників будинку АДРЕСА_2 ;

- заборони відповідачу проведення будівельних робіт та будь-яких інших дій та/або робіт щодо облаштування та/або будівництва окремої вхідної групи (як однієї так і декількох) та/або окремого входу до нежитлового приміщення № НОМЕР_1 (як одного, так і декількох), на земельній ділянці прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 .

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 28 листопада 2023 року відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Київського апеляційного суду від 13 березня 2024 року рішення Дарницького районного суду міста Києва від 28 листопада 2023 року залишено без змін.

05 квітня 2024 року ОСББ «Поетичне», через засоби поштового зв`язку, звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 березня 2024 року та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Верховний Суд вивчив касаційну скаргу та додані до неї матеріали, зробив висновок про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки скаргу подано на судові рішення, ухвалені у справі незначної складності, тобто рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, специфіку його повноважень як «суду права», процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції, і учасникам справи був наданий відповідний обсяг гарантій права на справедливий суд у судах попередніх інстанцій.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.

Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах та справах з ціною позову, що не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов`язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності й визначеності у цивільних правовідносинах.

Конституційний Суд України у рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, який встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 Кодексу містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.

Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи та переоцінки доказів, яким було надано належну оцінку судами попередніх інстанцій.

Предметом позову у цій справі є вимоги про заборону відповідачу проведення будівельних робіт щодо облаштування до власного нежитлового приміщення нежитлового приміщення № НОМЕР_1 у вказаному будинку окремої вхідної групи (як однієї так і декількох) та/або окремого входу (як одного, так і декількох), без отримання згоди співвласників будинку АДРЕСА_2 .

Справа є незначної складності, не є справою з ціною позову, яка перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження, виключний перелік яких передбачений частиною четвертою статті 274 ЦПК України.

Урахувавши предмет позову, оскаржувані судові рішення, прийняті у такій справі, не підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у даній справі підлягає касаційному оскарженню.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено передбачених законом підстав для перегляду оскаржуваних судових рішень в касаційному порядку.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов`язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (п. 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК Українисуд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки оскаржувані судові рішення ухвалено у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Поетичне» на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 березня 2024 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Поетичне» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні спільним майном та захист права власності.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Петров

А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко