Постанова

від 24.04.2024 по справі 361/2460/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110, тел./факс 0 (44) 284 15 77

e-mail: inbox@kas.gov.ua, inbox@kia.court.gov.ua, web: kas.gov.ua, код ЄДРПОУ 42258617

Унікальний номер справи № 361/2460/21 Апеляційне провадження № 22-ц/824/2287/2024Головуючий у суді першої інстанції - Сердинський В.С. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2024 року Київський апеляційний суд у складі:

суддя-доповідач Нежура В.А.,

судді Верланов С.М., Невідома Т.О.,

секретар Цуран С.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційні скарги ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 серпня 2023 року та на додаткове рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Гроуверс» про стягнення заборгованості за інфляційними втратами та відсотками річних,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до СТОВ «Юнайтед Гроуверс», в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просив стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні втрати та 48% річних за період з 01.04.2018 по 01.02.2021 у розмірі 912 307,64 грн.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 24.07.2009 між ним та СТОВ «Юнайтед Гроуверс» укладено договір процентної позики, відповідно до умов якого ним (позивачем) було передано відповідачу грошову суму у розмірі 28 000,00 грн.

Укладеним договором було визначено розмір процентної ставки, строк їх нарахування та повернення, а також нарахування штрафних санкцій при простроченні повернення позики (її частини).

Звертав увагу на те, що відповідач зобов`язався повернути позику у день строку, встановленого пунктом 4.1. договору процентної позики - до 24.07.2010. Разом з тим, зобов`язання за договором процентної позики від 24.07.2009 відповідачем виконані не були, у зв`язку з чим у жовтні 2011 року він (позивач) звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом про стягнення з СТОВ «Юнайтед Гроуверс» заборгованості за договором процентної позики.

За наслідками розгляду даного позову у судах першої, апеляційної та касаційної інстанціях, позов було задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 593 040,00 грн заборгованості за договором процентної позики та 534,31 грн судового збору.

На момент звернення до суду з даним позовом, рішення суду не виконано, тому у позивача виникло право на стягнення інфляційних втрат та 48% річних за останніх 3 роки, починаючи з 01.04.2018 по 01.02.2021. Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду за захистом свого порушеного права (т. 1 а.с. 1-5, 155-157).

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 16.08.2023 у задоволенні позову ОСОБА_1 до СТОВ «Юнайтед Гроуверс» про стягнення заборгованості за інфляційними витратами та відсотками річних відмовлено (т. 2 а.с. 172-177).

Додатковим рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 18.12.2023 заяву відповідача СТОВ «Юнайтед Гроуверс», яка подана представником - адвокатом Пісецькою Т.Ф. про ухвалення додаткового рішення задоволено. Ухвалено у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до СТОВ «Юнайтед Гроуверс» про стягнення заборгованості за інфляційними втратами та відсотками додаткове рішення, яким вирішено питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь СТОВ «Юнайтед Гроуверс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000,00 грн (т. 2 а.с. 194-196).

В апеляційній скарзі на рішення, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Вказує, що підставою звернення до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за інфляційними втратами та відсотками річних відповідно до ст. 625 ЦК України стало рішення Апеляційного суду Київської області від 10.02.2016 по справі № 361/11528/13-ц, яке ухвалено за результатами невиконання умов та порушених зобов`язань за договором процентної позики від 24.07.2009. Рішення Апеляційного суду Київської області від 10.02.2016, що набрало законної сили, на сьогоднішній день відповідачем не виконано, заборгованість не повернута. Отже, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не надав належної правової оцінки рішенню Апеляційного суду Київської області від 10.02.2016, яке набрало законної сили і є обов`язкове до виконання боржником, чим порушив норми матеріального права.

Окрім того, звертає увагу на те, що ухвала Господарського суду Київської області від 18.10.2012 у справі № 524/081-12, якою було визнано конкурсні кредиторські вимоги ОСОБА_1 та накладено мораторій на нарахування будь-яких штрафних санкцій, втратила свою чинність у зв`язку зі скасуванням ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 06.12.2023, рішення суду першої інстанції від 25.11.2011 за нововиявленими обставинами та призначено розгляд справи в загальному порядку.

Отже, на думку апелянта, закон та судова практика тлумачить, що скасоване судове рішення за яким визнано грошові вимоги, одночасно немає предмету спору, з цього періоду було втрачено статус конкурсного кредитора визнаного за скасованим судовим рішенням. Скасоване судове рішення не породжує правових наслідків, якщо судовий акт скасовано, то він не тягне за собою жодних юридичних дій з моменту його скасування, за таких умов право на конкурсну вимогу припиняється.

Таким чином, суд у своїх висновках посилається на скасоване судове рішення за яким були визнані конкурсні кредиторські вимоги позивача, в той же час, не надає обґрунтованої правової оцінки, які саме наслідки настають, якщо скасоване судове рішення припиняє свою дію, що призводить в необ`єктивному дослідженні судом цих фактів і порушення норм процесуального права (т. 2 а.с. 199-205).

В апеляційній скарзі на додаткове рішення, ОСОБА_1 , звертає увагу на те, що у рішенні суд помилково зазначає, що представником заявника СТОВ «Юнайтед Гроуверс» 26.09.2023 направлено ОСОБА_1 рекомендованим листом заяву про ухвалення додаткового рішення, та вказує що ніяких заперечень від ОСОБА_1 до суду не надходило, оскільки жодної заяви позивач не отримував а ні як засобами поштового зв`язку, а ні у будь-який інший спосіб, тому був позбавлений права подати відзив на відповідну заяву, а за відсутності доказів отримання позивачем заяви у суду не було підстав задовольняти подану заяву.

Зазначає, що надання правничої допомоги за договором та отримання коштів за надані послуги від СТОВ «Юнайтед Гроуверс» здійснювалося різними особами, які мають відокремлений юридичний статус. Доказів, що адвокат Пісецька Т.В. відступила право вимоги адвокатському бюро «Тетяни Пісецької» у матеріалах справи не має (т. 3 а.с. 2-6).

24.02.2024 СТОВ «Юнайтед Гроуверс» було подано відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на оскаржуване рішення суду першої інстанції та зазначено, що судове рішення Апеляційного суду Київської області від 10.02.2016, яким було скасовано рішення суду від 25.11.2011, та визначено розмір заборгованості товариства перед позивачем, не створює новий борг, а уточнює суму боргу, що утворилась за період з 24.07.2009 по 21.10.2011. При цьому, вимоги до відповідача на підставі зазначеного судового рішення, ОСОБА_1 не було заявлено у господарській справі № б24/081-12 у якій було розпочато процедуру банкрутства товариства, а також, якою визнано ОСОБА_1 конкурсним кредитором та запроваджено дію мораторію під час задоволення вимог кредиторів. Тому, строк на виконання вимог ОСОБА_1 за договором безпроцентної позики настав 24.07.2010 - до відкриття провадження у справі про банкрутство, вимоги за зобов`язанням було визнано конкурсними, а отже на додаткові вимоги позивача, як і на інші вимоги, що виникли до порушення справи про банкрутство, поширюється правовий режим мораторію у справі про банкрутство (т. 3 а.с. 18-23).

13.03.2024 СТОВ «Юнайтед Гроуверс» було подано відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення, та зазначено, що ОСОБА_1 є позивачем у даній справі та зобов`язаний з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у справі, добросовісно користуватись належним йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, а також не ігнорувати поштові повідомлення, направлені рекомендованими листами.

Щодо відшкодування понесених витрат на правничу допомогу на користь АБ «Тетяни Пісецької», то оформлення адвокатом рахунку для оплати наданих ним послуг перебуває поза межами предмету дослідження питання витрат на професійну правничу допомогу. Всі внутрішні документи між клієнтом та адвокатом перебувають у площині договірних відносин, та не можуть бути предметом розгляду саме витрат на професійну правничу допомогу та самого факту надання таких послуг (т. 3 а.с. 31-35).

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав свої подані апеляційну скарги з викладених в них підстав та просив їх задовольнити.

Представник СТОВ «Юнайтед Гроуверс» - Пісецька Т.В. заперечувала проти поданих апеляційних скарг та просила їх відхилити.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.07.2009 між ОСОБА_1 (Позикодавець) та СТОВ «Юнайтед Гроуверс» (Позичальник) укладено договір процентної позики.

Відповідно до п. 1.1. Договору процентної позики за цим договором Позикодавець передає у власність Позичальнику грошові кошту в розмірі, установленому Договором, а Позичальник зобов`язується повернути їх Позикодавцю, а також сплатити проценти в розмірі та порядку, встановлених Договором.

Згідно з п. 2.1. Договору процентної позики сума позики за договором становить 280 000,00 грн.

Згідно з п. 2.2. Договору процентної позики позичальник зобов`язаний сплачувати проценти в розмірі 48% річних від суми позики до дня фактичного повернення.

Відповідно до п. 2.5. Договору процентної позики проценти нараховуються починаючи з наступного дня після надання позикодавцем позики і до дня, що передує дню фактичного повернення позики.

Пунктом 4.1. вищевказаного Договору визначено, що позика разом з процентними нарахуваннями повинні бути повернуті до 24.07.2010.

Відповідно до п. 6.1. Договору процентної позики при простроченні повернення позики (її частини) позичальник понад сплату процентів, установлених в п. 2.2 договору, сплачує інфляційні втрати за весь час прострочення.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 25.11.2011 стягнуто з СТОВ «Юнайтед Гроуверс» на користь ОСОБА_1 борг в сумі 1 657 040 грн та судові витрати в сумі 1 820,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.09.2012 у справі № б24/081-12 за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до СТОВ «Юнайтед Гроуверс» про порушення справи про банкрутство прийнято справу, призначено її до роз7гляду, а також, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (т. 1 а.с. 68-69).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.10.2012 у справі № б24/081-12 ОСОБА_1 визнано конкурсним кредитором з вимогами до СТОВ «Юнайтед Гроуверс» у розмірі 584 220,00 грн, з яких: 280 000,00 грн - основний борг, 302 400, 00 грн - 48% річних, штраф та 1 820,00 грн - судові витрати, на підставі рішення Броварського міськрайонного суду від 25.11.2011.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.09.2013 у справі № б24/081-12 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника СТОВ «Юнайтед Гроуверс» та включено вимоги ОСОБА_1 у сумі 584 220, 00 грн (вимоги четвертої черги), 1 074 640, 00 грн (вимоги шостої черги) та 5 365, 00 грн. (вимоги першої черги).

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 06.12.2013 рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25.11.2011 скасовано у зв`язку з нововиявленими обставинами та призначено справу до розгляду в загальному порядку.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 24.12.2015 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з СТОВ «Юнайтед Гроуверс» на користь ОСОБА_1 борг за договором відсоткової позики від 24.07.2009 в сумі 1 657 040,00 грн та судовий збір в сумі 1 820,00 грн.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 10.02.2016 апеляційну скаргу СТОВ «Юнайтед Гроуверс» задоволено частково. Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 24.12.2015 скасовано і ухвалено нове рішення. Позов ОСОБА_1 до СТОВ «Юнайтед Гроуверс» про стягнення боргу за договором відсоткової позики задоволено частково. Стягнуто з СТОВ «Юнайтед Гроуверс» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в сумі 593 040,00 грн та судовий збір в сумі 534,31 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31.08.2016 касаційну скаргу СТОВ «Юнайтед Гроуверс» відхилено. Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 24.12.2015 в незмінній після апеляційного перегляду частині та рішення апеляційного суду Київської області від 10.02.2016 залишено без змін.

Зі змісту ухвали Господарського суду Київської області від 24.02.2021 вбачається, що відповідно до наявного в матеріалах справи реєстру вимог кредиторів боржника станом на 01.02.2021 непогашеними є кредиторські вимоги ОСОБА_1 - 584 220,00 грн (четверта черга задоволення), 5 365,00 грн (перша черга задоволення); Київське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції 373,78 грн (друга черга задоволення); ОСОБА_3 - 25 073,00 грн (перша черга задоволення), 631 520,17 грн (друга черга задоволення); ОСОБА_4 - 529 353,29 грн (четверта черга задоволення), 1 073,00 грн (перша черга задоволення). Крім того, із поданих 19.02.2021 ОСОБА_3 доказів, враховуючи ненадання кредиторами: ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у відповідь на запит ОСОБА_3 банківських реквізитів для перерахування коштів в рахунок погашення боржником конкурсних кредиторських вимог кредиторів СТОВ «Юнайтед Гроуверс», що можна розцінювати, як ухилення від прийняття від третьої особи виконання грошових зобов`язань боржника, ОСОБА_3 у порядку ст. 537 ЦК України було внесено кошти в рахунок погашення грошових вимог конкурсних кредиторів СТОВ «Юнайтед Гроуверс»: ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у депозит нотаріуса Горбаль Н.О.

Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зокрема, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

За приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проценти, встановлені ст. 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за ч. 2 ст. 625 ЦК України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції чинній на момент відкриття провадження у справі про банкрутство СТОВ «Юнайтед Гроуверс») протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Означені норми є імперативними по відношенню до вимог конкурсних кредиторів, в розумінні приписів ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відтак, нарахування, здійснені відповідно до ст. 625 ЦК України та заявлені самостійно від основного зобов`язання, яке виникло до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство і виконання якого не забезпечено заставою майна боржника (вимоги за яким визнані конкурсними), не можуть бути визнані поточними в розумінні приписів статті 1 вищевказаного Закону, і на них поширюється правовий режим мораторію у справі про банкрутство.

Аналогічні положення містить п. 3 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства.

Отже, позивач розглядає зобов`язання як таке, що виникло на підставі рішення Апеляційного суду Київської області від 10.02.2016 у справі № 361/11528/13, та просить стягнути 48% річних від суми, встановленої рішенням суду. Однак, нарахування 48% було передбачено за невиконання договору процентної позики від 24.07.2009 та вже було нараховано під час розгляду справи про стягнення коштів, зобов`язання з виконання якого було предметом розгляду у справі № 361/11528/13. Тому, у випадку прострочення виконання рішення Апеляційного суду Київської області від 10.02.2016 у справі № 361/11528/13 підлягали б застосуванню 3% річних, а не 48 %, як встановлено ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Окрім того, строк на виконання вимог ОСОБА_1 за договором безпроцентної позики від настав 24.07.2010 - до відкриття провадження у справі про банкрутство, вимоги за зобов`язанням по договору позики було визнано конкурсними, а отже на додаткові вимоги ОСОБА_1 , як і на інші вимоги, що виникли до порушення справи про банкрутство, поширюється правовий режим мораторію у справі про банкрутство.

Також, із матеріалів справи вбачається, що ухвалу Господарського суду Київської області від 11.09.2012 у справі № б24/081-12, якою було введено мораторій, жодна із сторін не оскаржувала, і вона до закінчення розгляду господарської справи про банкрутство була чинною, тобто, введений мораторій діяв до моменту погашення вимог конкурсних кредиторів та закриття провадження у справі про банкрутство. Тому доводи апеляційної скарги про те, що ведений мораторій було скасовано на підставі ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 06.12.2013 у цивільній справі №361/11528/13, якою було скасовано рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25.11.2011 у зв`язку з нововиявленими обставинами та призначено справу до розгляду в загальному порядку є помилковими.

За таких обставин, є правильними висновки суду першої інстанції про те, що вимоги щодо стягнення втрат від інфляції за період з 01.04.2018 по 01.02.2021 та річних від суми боргу не підлягають задоволенню у зв`язку забороною нараховувати такі виплати через поширення режиму мораторію, який було знято ухвалою Господарського суду Київської області від 24.02.2021 у справі № б24/081-12.

Твердження ОСОБА_1 про те, що постанова апеляційного суду Київської області від 10.02.2016 досі не виконана є необґрунтованим, оскільки ОСОБА_1 було сплачено в рамках справи про банкрутство 584 220,00 грн. - як конкурсна вимога на підставі договору процентної позики від 24.07.2009, що підтверджується ухвалою господарського суду Київської області від 24.02.2021 у справі № 624/081-12, а також копією заяви ОСОБА_1 до ПН КМНО Горбаль Н.О. про перерахування коштів згідно ухвали від 24.02.2021 у справі № б24/081-12. До того ж, у поданій апеляційній скарзі, ОСОБА_1 зазначає, що у справі про банкрутство він з рішенням апеляційного суду Київської області від 10.02.2016 він не звертався.

Окрім зазначеного слід звернути увагу на те, що у справі про банкрутство СТОВ «Юнайтед Гроуверс», яка розглядалась господарським судом Київської області з 11.09.2012 по 24.02.2021, позивач на підставі своєї заяви був визнаний судом саме конкурсним кредитором, за вимогами які ґрунтувались на доводах про порушення договору процентної позики від 24.07.2009, і жодних змін до реєстру кредиторів не ініціював.

Таким чином, затверджені у справі про банкрутство СТОВ «Юнайтед Гроуверс» вимоги конкурсного кредитора ОСОБА_1 , які було визнано на підставі рішення Броварського міськрайонного суду від 25.11.2011 у справі № 2-3884/2011, були погашені 18.02.2021 в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, що підтверджується платіжним дорученням № 2 від 18.02.2021 (т. 1 а.с. 103).

Щодо доводів апеляційної скарги на додаткове рішення, зміст яких зводиться до того, що позивачу не направлялась заява про ухвалення додаткового рішення, він був не обізнаний про заявлений розмір понесених відповідачем витрат на правничу допомогу, тому не мав можливості висловити свої заперечення з цього приводу, то вони є необґрунтованими, без підставними та спростовуються матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи в суді першої інстанції, СТОВ «Юнайтед Гроуверс» було подано клопотання про забезпечення судових витрат, у якому відповідач ставив питання про відшкодування майбутніх витрат у розмірі 40 000,00 грн (т. 1 а.с. 144-149). До заяви було надано копію ордеру від 03.09.2021, та договір про надання правничої допомоги № 03/06-21 від 03.06.2021 (т. 1 а.с. 150, 151-154).

15.09.2021 відповідачем було подано попередній розрахунок витрат на правову допомогу (т. 1 а.с. 195).

Згідно розписок, 31.05.2022, 07.06.2023 ОСОБА_1 ознайомлювався із матеріалами справи (т. 2 а.с. 100, 155).

07.06.2023 та 14.07.2023 ОСОБА_1 було подано додаткові письмові пояснення та заперечення на письмові пояснення відповідача, однак, зазначені документи не містять заперечень щодо заявленого попереднього розміру відшкодування понесених судових витрат (т. 2 а.с. 156-158, 162-165).

26.09.2023 СТОВ «Юнайтед Гроуверс» було подано заяву про ухвалення додаткового рішення, та стягнути з позивача на користь відповідача понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 35 000,00 грн. Подану заяву було обґрунтовано тим, що про відшкодування судових витрат ними вже заявлялось клопотання, однак, при вирішенні справи по суті, судом першої інстанції, у порушення п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, таке розглянуто не було. Тому наявні підстави для ухвалення додаткового рішення (т. 2 а.с. 181-183).

До поданої заяви, відповідачем було надано опис цінного листа та квитанцію про направлення заяви позивачу (т. 2 а.с. 186-188).

З наведеного вбачається, що позивач був обізнаний щодо поданої заяви про ухвалення додаткового рішення, а також, заявленого розміру понесених судових витрат на надання правничої допомоги.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції мав пересвідчитись у отриманні позивачем направленої заяви є безпідставними, оскільки жодною нормою процесуального закону не передбачено перевіряти саме отримання учасником справи направленої кореспонденції.

За відсутності заперечень позивача щодо заявленого розміру відповідачем на відшкодування правничої допомоги, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив заяву товариства та стягнув з позивача на користь відповідача понесені витрати на надання правничої допомоги у розмірі 35 000,00 грн.

Таким чином доводи, наведені в апеляційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду з їх оцінкою, а тому, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції всебічно і повно з`ясував обставини справи, дав об`єктивну оцінку зібраним і дослідженим доказам та обґрунтовано дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг, оскаржуване рішення та додаткове рішення підлягає залишенню без змін.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 серпня 2023 року та додаткове рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст складено 02 травня 2024 року.

Суддя-доповідач

Судді