Рішення

від 02.05.2024 по справі 140/344/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2024 року ЛуцькСправа № 140/344/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Док-Агро» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Док-Агро» (далі ТОВ «Док-Агро», позивач, декларант) звернулося до суду з позовом до Волинської митниці (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000583/1 від 08.09.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205140/2023/006274 від 08.09.2023.

В обгрунтуванням позовних вимог позивач зазначає, що 01.08.2022 між ТОВ «Док-Агро» та ZHENGZHOU CLEAN CHEMICAL Co. Ltd (Китай) (продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу №01/08/2022, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує товар, виготовлений виробником та призначений для продажу на території України.

Надалі між сторонами було укладено Специфікацію №8 від 20.06.2023 щодо поставки товару перкарбонат натрію на умовах CIF (Incoterms), Клайпеда, Литва загальною вартістю 19140,00 доларів США. Умови оплати за товар було визначено сторонами наступним чином: 30% від загальної вартості у формі передоплати; 70% від загальної вартості товару по наданню копії коносаменту покупцю.

На виконання умов контракту, специфікації №8 ТОВ «Док-Агро» через АБ «Укргазбанк» було здійснено наступні платежі: 26091,00 доларів США відповідно до банківського повідомлення у формі swift від 23.06.2023 (в даному платежі передбачено 30% від загальної вартості (5742,00 дол.США), що визначена у Специфікації №8 від 20.06.2023 до контракту); 140579,25 доларів США відповідно до банківського повідомлення у формі swift від 14.08.2023, згідно з яким здійснено оплату решти 70 % загальної вартості товару (13398,00 дол.США), що визначена у Специфікації №8 від 20.06.2023 до контракту.

07.09.2023 ТОВ «Док-Агро» подало на Волинську митницю електронну митну декларацію, якій присвоєно номер 23UA205140072314U9 на товар «перкарбонат натрію» (Sodium Percarbonate), хімічна формула Na2CO3 1,5H2O2, №15630-89-4, зовнішній вигляд сипучий порошок білого кольору, без запаху. Склад: активна речовина перкарбонат натрію, активний кисень (О) -13,6%, залізо 0,0014%, вологість 1,80%, об`ємна щільність 0,930 г/мл, значення РН 10,5. Добре розчинний у воді. Код товару згідно УКТЗЕД 2836990 (графа 33 МД) з рівнем митної вартості 870,00 доларів США за 1 тонну.

У поданій декларації декларантом визначено митну вартість товару за основним методом за ціною договору (контракту).

Позивач стверджує, що разом з митною декларацією до митного органу було подано передбачений Митним кодексом України перелік документів, на підставі яких товар був придбаний та ввезений на територію України.

07.09.2023 декларанту було направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів відповідно до положень статті 53 Митного кодексу України (далі МК України): виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти, прайс-листи виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; банківські (платіжні) документи; транспортні (перевізні) документи.

У відповідь на запит позивач надав відповідачу додаткові пояснення №08/09 від 08.09.2023, а також додаткові документи: swift від 23.06.2023 на суму 26091,00 дол.США з відміткою про проведення платежу банківською установою (в графі 70 якого вказано призначення платежу за специфікацією №8); swift від 14.08.2023 на суму 140579,25 дол.США з відміткою про проведення платежу банківською установою (в графі 70 якого вказано призначення платежу за специфікацією №8); специфікацію №7 від 12.06.2023 до контракту № 01/08/2022 від 01.08.2022; довідку ТОВ «Таніт Груп» про транспортні витрати по доставці вантажу №12163 від 06.09.2023.

Однак, 08.09.2023 посадовою особою Волинської митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000583/1 та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/006274 від 08.09.2023, визначивши митну вартість за резервним методом. При цьому, митний орган дійшов висновку, що вартість товару, що ввозиться на митну територію України, не може бути визначена за вибраним декларантом методом з підстав ненадання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, визначених у частинами другою та четвертою МК України.

Позивач не погоджується із таким рішенням, оскільки надав для митного оформлення усі документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару за першим методом. Вважає, що твердження відповідача про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей є передчасними, надуманими та такими, що не відповідають дійсним обставинам та поданим декларантом документам.

На думку позивача, відповідачем безпідставно не враховано той факт, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня вартості продажу аналогічних товарів на європейському ринку не може розцінюватися як заниження митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації вартості продажу аналогічних товарів на європейському ринку, при чому без конкретного зазначення відповідного ресурсу, оскільки порядок формування цих невідомих ресурсів, ведення, отримання інформації, а також порядок використання їх даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльностіМК Українине передбачено. Крім того, абсолютно незрозумілим є порівняння вартості товару, взятого за розрахунок митним органом і тим, який імпортується наразі.

З наведених підстав позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) (а.с.93).

У поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що рішення про коригування вартості товарів №UA205140/2023/000583/1 від 08.09.2023 є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, положень МК України та Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, а тому є законним та обґрунтованим. Вказує, що відмовляючи у митному оформленні діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені МК України.

Свою позицію обґрунтовує тим, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:

- відповідно банківського платіжного документу б/н від 23.06.2023 сума оплати за товар згідно контракту №01/08/2022 від 01.08.2022, специфікації 8 від 20.06.2023, 7 від 12.06.2023 становить 26091 дол.США, що не ідентифікується з партією товару, поданою до митного оформлення, специфікація 7 від 12.06.2023 не подана до митного оформлення.

- відповідно до коносаменту №140301279132 від 18.07.2023 порт завантаження товару QINGDAO Китай, порт розвантаження KLAIPEDA, Литва. Надані рахунки про транспортно-експедиційне обслуговування №TG060923001 від 06.09.2023, довідки про перевезення №39 від 06.09.2023, б/н від 01.09.2023, №12163 від 06.09.2023 не містять інформації про вартість навантажувально-розвантажувальних робіт в порту. Такі затрати могли бути понесені імпортером та відповідно мали б бути додані до митної вартості товару;

- рахунок про надання транспортних витрат №12167 від 07.09.2023 містить інформацію щодо експедиторських витрат у сумі 2400 грн, однак вони не були включені до митної вартості. Плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих товарів на умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в т. ч. надання послуг на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту призначення, нерозділеної до та після перетину митного кордону України, є обов`язковою для включення до бази оподаткування таких товарів;

- у страховому полісі 11153003902041740032 вказана сума 21054 дол.США, що не ідентифікується з партією товару, поданою до митного оформлення товару, числовий розрахунок не надано.

Вищевказані розбіжності стали підставою для реалізації права митного органу вимагати додаткові документи.

Декларант не надав усіх додаткових документів, які б підтвердили заявлену митну вартість, про що повідомлено листом №09/2023 від 08.09.2023.

Таким чином, підставою прийняття рішення про коригування митної вартості товару стало виявлення у поданих до митного контролю та оформлення розбіжностей, які безпосередньо впливали на можливість визнання заявленої за першим методом митної вартості, а також не усунення в подальшому вказаних розбіжностей декларантом. За наведених умов митниця зобов`язана самостійно здійснювати визначення митної вартості шляхом її коригування із застосуванням методів, визначених МК України

Вартість ввезеного позивачем товару ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Митну вартість товару 1 визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на рівні: товар - 1,06 дол.США/кг за МД №UA205050/2023/27564 від 13.04.2023.

При цьому, статтею 64 МК України чітко передбачено можливість застосування резервного методу визначення митної вартості товару на підставі раніше визнаних чи визначених вартостей, тобто митних декларацій, відомості про які наявні в митниці.

З наведених підстав просив в позові відмовити (а.с.102-110).

Інші заяви по суті справи не надходили.

Розглянувши матеріали адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), згідно із правилами, встановленимистаттею 262 КАС України, дослідивши в сукупності заяви по суті та письмові докази, наявні в матеріалах даної адміністративної справи, суд встановив такі обставини.

01.08.2022 між позивачем ТОВ «Док-Агро» (покупець) та ZHENGZHOU CLEAN CHEMICAL Co. Ltd (Китай) (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу №01/08/2022 (а.с.34-35), за умовами якого продавець зобов`язується поставити, а покупець зобов`язується прийняти хімічні речовини, що надалі називаються «товар». Найменування, кількість, якість, ціна, період поставки, базис поставки та інші необхідні умови поставки обумовлюються сторонами в додатках/специфікаціях і/або доповненнях, що є невід`ємною частиною цього контракту (а.с.34-35).

Відповідно до пункту 3 контракту №01/08/2022 встановлено, що ціна товару, що поставляється за даним контрактом, погоджується на кожну партію товару окремо і відображається у відповідних доповненнях/специфікаціях або додатках до цього контракту. Загальна вартість контракту складається з сум усіх підписаних сторонами додатків/Специфікацій або доповнень. Валюта контракту долар США. Товар, що купується за даним контрактом, буде транспортований в Україну, для митного очищення і використання на території України.

Умови оплати за товар було визначено наступним чином: за кожну відвантажену партію товару продавець виставляє на покупця інвойс з розрахунком його вартості на основі ціни згідно розділу 3 контракту. Оплата за партію товару проводиться покупцем на умовах 100% передоплати. Після відвантаження товару продавець разом з товаром передає наступний набір експортних документів: оригінал підписаного контракту/специфікації, інвойс, пакувальний лист, коносамент/авіа-накладна, COA, MSDS, сертифікат походження, страховка. Всі податки, мита, збори і тому подібні витрати, які пов`язані з виконанням цього контракту, які стягуються на території покупця, сплачує покупець, а ті з них, що стягуються на території продавця, сплачує продавець (пункт 4 контракту).

02.06.2023 продавцем виставлено покупцю інвойс №23AR0620 щодо здійснення оплати за товар в сумі 19140,00 доларів США (а.с.85-86).

Надалі між сторонами було укладено специфікацію №8 від 20.06.2023 (а.с.37) щодо поставки на умовах CIF (INCOTERMS), Клайпеда, Литва перкарбонату натрію у кількості 22 МТ по ціні 870 дол.США за одиницю на загальну вартість 19140,00 дол.США. Умови оплати за товар визначено сторонами наступним чином: 30% від загальної вартості у формі передоплати, а 70% від загальної вартості товару по наданню копії коносаменту.

На виконання умов контракту та специфікацій до нього позивачем через АТ «УКРГАЗБАНК» здійснено наступні платежі:

26091,00 доларів США відповідно до банківського повідомлення у формі swift від 23.06.2023 (а.с.42, 76-77). Згідно даного платежу здійснено оплату товару, який визначений у специфікації №7 від 12.06.2023 та у специфікації №8 від 20.06.2023 до контракту №01/08/2022 від 01.08.2022;

140579,25 доларів США відповідно до банківського повідомлення у формі swift від 14.08.2023 (а.с.42, 78-79). Згідно даного платежу також здійснено оплату товару, який визначений у специфікації №9 від 29.06.2023 та у специфікації №8 від 20.06.2023 до контракту №01/08/2022 від 01.08.2022.

З метою митного оформлення імпортованого товару 07.09.2023 декларант ТОВ «Док-Агро» подав до Волинської митниці електронну митну декларацію, якій присвоєно номер 23UA205140072314U9 (а.с.29-30) на товар «перкарбонат натрію» (Sodium Percarbonate), хімічна формула Na2CO3 1,5H2O2, CAS №15630-89-4, зовнішній вигляд сипучий порошок білого кольору, без запаху. Склад: активна речовина перкарбонат натрію, активний кисень (О) -13,6%, залізо 0,0014%, вологість 1,80%, об`ємна щільність 0,930 г/мл, значення РН 10,5. Добре розчинний у воді. Код товару згідно УКТЗЕД 2836990 (графа 33 МД). У зазначеній декларацій митну вартість визначено за першим методом (за ціною договору) на рівні 19140,00 дол.США, що в еквіваленті становить 786777,14 грн.

Разом з митною декларацією позивачем до митного органу було подано також передбачений МК України перелік документів, на підставі яких товар був придбаний та ввезений на територію України, а саме: контракт купівлі-продажу №01/08/2022 від 01.08.2022; специфікацію до контракту №7 від 12.06.2023; специфікацію до контракту №8 від 20.06.2023; комерційний інвойс №23AR0620 від 20.06.2023; пакувальний лист від 20.06.2023; експортну митну декларацію відправника 425820230000684755; проформу інвойс від 20.06.2023; swift №2306238759012 від 23.06.2023 на суму 26091,00 доларів США із відміткою про проведення платежу банківською установою; swift №2308148759002 від 14.08.2023 на суму 140579,25 доларів США із відміткою про проведення платежу банківською установою; коносамент №EGLV140301279132; страхувальний поліс №11153003902113528617; договір транспортного експедирування №10.01.2022/931ОД від 10.01.2023; рахунок №TG060923001 від 06.09.2023; довідку про транспортні витрати по доставці вантажу №12163 від 06.09.2023; договір-заявку перевезення вантажів №138-Д від 04.09.2023; довідку про транспортні витрати №39 від 06.09.2023; договір-заявку перевезення вантажів №126-Д від 23.08.2023; CMR №0904 від 04.09.2023 (а.с.34-54).

07.09.2023 позивачу направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів відповідно до положень статті 53 МК України: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; банківські (платіжні) документи; транспортні (перевізні) документи (а.с.31).

У відповідь на запит відповідача декларант повторно надав запитувані та наявні документи, а також додаткові пояснення №08/09 від 08.09.2023 (а.с.32-33).

Проте, митний орган за результатами перевірки митної декларації, а також інших документів, наданих відповідно до МК України, прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 08.09.2023 №UA205140/2023/100583/1 (а.с.25-26).

Крім того, Волинська митниця видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.09.2023 №UA205140/2023/006274 (а.с.27-28), відповідно до якої відмовлено у митному оформленні товарів у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у статті 53 МК України.

Із тексту оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товарів від 08.09.2023 №UA205140/2023/100583/1 слідує, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів в поданих до митного оформлення документах містяться наступні розбіжності:

- відповідно банківського платіжного документу б/н від 23.06.2023 сума оплати за товар згідно контракту №01/08/2022 від 01.08.2022, специфікації 8 від 20.06.2023, 7 від 12.06.2023 становить 26091 дол.США, що не ідентифікується з партією товару, поданою до митного оформлення, специфікація 7 від 12.06.2023 не подана до митного оформлення.

- відповідно до коносаменту №140301279132 від 18.07.2023 порт завантаження товару QINGDAO Китай, порт розвантаження KLAIPEDA, Литва. Надані рахунки про транспортно-експедиційне обслуговування №TG060923001 від 06.09.2023, довідки про перевезення №39 від 06.09.2023, б/н від 01.09.2023, №12163 від 06.09.2023 не містять інформації про вартість навантажувально-розвантажувальних робіт в порту. Такі затрати могли бути понесені імпортером та відповідно мали б бути додані до митної вартості товару;

- рахунок про надання транспортних витрат №12167 від 07.09.2023 містить інформацію щодо експедиторських витрат у сумі 2400 грн, однак вони не були включені до митної вартості. Плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих товарів на умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в т. ч. надання послуг на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту призначення, нерозділеної до та після перетину митного кордону України, є обов`язковою для включення до бази оподаткування таких товарів. Вказане свідчить про наявність ризиків про заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей;

- у страховому полісі 11153003902041740032 вказана сума 21054 дол.США, що не ідентифікується з партією товару, поданою до митного оформлення товару, числовий розрахунок не надано.

Декларанту запропоновано надати додаткові документи.

Декларант надав специфікацію №7 від 12.06.2023, платіжний документ від 14.08.2023 на суму 140579,25 дол.США. В гр.70 платіжного документу б/н від 17.08.2023 «призначення платежу» зазначений контракт 01/08/2022 від 01.08.2022 та документ 8 від 20.06.2023, 9 від 29.06.2023, тобто платіж не стосується даної поставки. Лист 08/09 від 08.09.2023 імпортера ТОВ «Док-Агро» щодо поданих документів.

Декларант не надав усіх додаткових документів, які б підтвердили заявлену митну вартість, про що повідомлено листом 08/09 від 08.09.2023.

Уу зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причин відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та містять вищевказані розбіжності, митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари про які міститься у ЄАІС Держмитслужби, а саме: товар на рівні 1,06 дол. США/кг за МД №UA205050/2023/27564 від 13.04.2023, з врахуванням положень статті 64 МК України.

Товар був випущений у вільний обіг відповідно до митної декларації від 08.09.2023 №23UA20514007293014U5 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України (а.с.146 зворот).

Позивач, не погоджуючись із рішенням митного органу про коригування митної вартості та карткою відмовою в митному оформленні товарів, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України, а саме: контракт купівлі-продажу №01/08/2022 від 01.08.2022; специфікацію до контракту №7 від 12.06.2023; специфікацію до контракту №8 від 20.06.2023; комерційний інвойс №23AR0620 від 20.06.2023; пакувальний лист від 20.06.2023; експортну митну декларацію відправника 425820230000684755; проформу інвойс від 20.06.2023; swift №2306238759012 від 23.06.2023 на суму 26091,00 доларів США із відміткою про проведення платежу банківською установою (в графі 70 якого міститься посилання про проведення даного платежу на виконання контракту №01/08/2022 від 01.08.2022 та специфікації №8 від 20.06.2023); swift №2308148759002 від 14.08.2023 на суму 140579,25 доларів США із відміткою про проведення платежу банківською установою (в графі 70 якого міститься посилання про проведення даного платежу на виконання контракту №01/08/2022 від 01.08.2022 та специфікації №8 від 20.06.2023); коносамент №EGLV140301279132; страхувальний поліс №11153003902113528617; договір транспортного експедирування №10.01.2022/931ОД від 10.01.2023; рахунок №TG060923001 від 06.09.2023; довідку про транспортні витрати по доставці вантажу №12163 від 06.09.2023; договір-заявку перевезення вантажів №138-Д від 04.09.2023; довідку про транспортні витрати №39 від 06.09.2023; договір-заявку перевезення вантажів №126-Д від 23.08.2023; CMR №0904 від 04.09.2023 (а.с.29-54).

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Так, контрактом від 01.08.2022 №01/08/2022 визначено предмет та умови поставки, строк дії контракту та основні зобов`язання продавця та покупця (а.с.35-36).

Відповідно до інвойсу №23АR0620 від 20.06.2023 вартість товару становить 19140,00 доларів США. Цим документом визначено ідентифікаційні ознаки товару (гранульований натрій з перкарбонатним покриттям), його кількість (22 МТ), ціну (870 доларів США за 1 МТ), порядок проведення оплати за товар (а.с.38, 85-86)).

Ціна товару в інвойсі №23АR0620 від 20.06.2023 відповідає фактурній вартості, зазначеній у графі 22 в МД №23UA205140072314U9.

Банківські платіжні документи, а саме: swift №2306238759012 від 23.06.2023 на суму 26091,00 доларів США із відміткою про проведення платежу банківською установою (в графі 70 якого міститься посилання про проведення даного платежу на виконання контракту №01/08/2022 від 01.08.2022 та специфікації №8 від 20.06.2023); swift №2308148759002 від 14.08.2023 на суму 140579,25 доларів США із відміткою про проведення платежу банківською установою (в графі 70 якого міститься посилання про проведення даного платежу на виконання контракту №01/08/2022 від 01.08.2022 та специфікації №8 від 20.06.2023) свідчать про здійснення оплати за товар (а.с.76-77).

У спірному рішенні відповідач вказав, що відповідно банківського платіжного документу б/н від 23.06.2023 сума оплати за товар становить 26091 дол.США, що не ідентифікується з партією товару.

Щодо таких тверджень митниці, суд зауважує, що загальна сума банківського платіжного документа від 23.06.2023 включає в себе дві специфікації: №7 від 12.06.2023 (а.с.36) та №8 від 20.06.2023, що в свою чергу підтверджує факт оплати в тому числі за партію товару згідно із специфікацією №8 від 20.06.2023.

Суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Отже, заявлена декларантом за першим методом митна вартість оцінюваного товару підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару. При цьому, товарно-супровідні документи не містять відомостей, що відповідно до визначених сторонами контракту умов позивач має нести інші витрати.

Як вбачається з специфікації №8 від 20.06.2023 до контракту купівлі-продажу №01/08/2022 від 01.08.2022 (а.с.76-77), умови поставки товару: CIF, Клайпеда, Литва (INCOTERMS).

Відповідно до правил Інкотермс термін CIF «вартість, страхування та фрахт» означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають відвантаження товару, переходять із продавця на покупця.

В оскаржуваному рішенні відповідачем зазначено, що «- рахунки про транспортно- експедиційне обслуговування N TG060923001 від 06.09.2023, довідки про перевезення №39 від 06.09.2023, б/н від 01.09.2023, №1 від 01.09.2023, №12163 від 06.09.2023 не містять інформації про вартість навантажувально-розвантажувальних робіт в порту. Такі затрати могли бути понесені імпортером та відповідно мали б бути додані до митної вартості товару. - Рахунок про надання транспортних витрат №12163 від 06.09.2023 містить інформацію щодо експедиторських витрат у сумі 2400,00 грн. однак вони не були включені до митної вартості...».

Як встановлено судом 10.01.2022 між ТОВ «Таніт Груп» (експедитор) та ТОВ «Док-Агро» (клієнт) було укладено договір транспортного експедирування №10.01.2022/9310Д (а.с.46-49), відповідно до умов якого експедитор зобов`язується за дорученням клієнта та за його рахунок надати або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезень експертно-імпортних та транзитних вантажів клієнта, організацію виконання митних формальностей, здійснення операцій, пов`язаних з пред`явленням митному органу до митного оформлення товарів, транспортних засобів та інших вантажів клієнта та документів на них, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (п.1.1. договору).

В свою чергу клієнт зобов`язувався оплачувати послуги експедитора, а також відшкодовувати додаткові витрати, в тому числі, але не виключно витрати з демереджу, детеншну, понаднормового простою, зберігання, зважування, навантаження, розвантаження, які виникли у Експедитора при виконанні цього Договору, якщо такі витрати не виникли з вини Експедитора (п.п.2.4.13. п.2.4. договору).

На підставі наведеного та в рамках виконання сторонами своїх зобов`язань за договором експедитором було надано клієнту рахунок TG060923001 від 06.09.2023 (а.с.50) та довідку про транспортні витрати по доставці вантажу №12163 від 06.09.2023 (а.с.51) щодо наданих послуг за межами України з вантажно-розвантажувальних робіт у порту Клайпеда (Литва) за коносаментом NEGLV140301279132 вантажу в контейнері EITU3114295, згідно яких вартість транспортно-експедиторського обслуговування складає: 56654,14 грн., яка була включена позивачем до митної вартості товару.

Експедиторська винагорода ТОВ «Таніт Груп» в розмірі 2400,00 грн була визначена за надання послуг на території Україна, а тому не включалася до визначення митної вартості товару.

Окрім того, 04.09.2023 між позивачем та ПП «Трансстохід» укладено договір-заявку перевезення вантажів №138-Д (а.с.52), відповідно до умов якого замовник (ТОВ «Док-Агро») доручив, а перевізник (ПП «Трансстохід») взяв на себе зобов`язання здійснити перевезення вантажу (сировина масою 22 тонни) автомобілем АС2147НІ, причеп (кузов) АС3314XF з пункту навантаження Klaipeda до пункту розвантаження у смт Локачі, вул.Січових стрільців (Горєлова), 1, Волинська область. Сума фрахту згідно із п.1.16 даного договору становить 52000,00 грн.

Відповідно до довідки про транспортні витрати №39 від 06.09.2023 (а.с.53) перевізником підтверджено, що витрати на транспортно-експедиторські послуги перевезення вантажу для ТОВ «Док-Агро» автомобілем марки Mercedes н/т АС2147НІ, н/п НОМЕР_1 за маршрутом м.Klaipeda (Литва) м.Локачі (Україна) становить 52000, 00 грн: 1) м. Klaipeda (Литва) м/п Ягодин 30200,00 грн.; м/п ягодин м.Локачі (Україна) 21800,00 грн.

Вартість послуг ПП «Трансстохід» з перевезення товару позивача із пункту навантаження до митного пункту Ягодин у розмірі 30200,00 грн також включена позивачем до митної вартості товару.

Враховуючи позицію Верховного суду у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14 варто звернути увагу на те, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (якими) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Відтак, суд вважає, що у рішенні відповідачем не обґрунтовано підстав для можливого заниження позивачем транспортних витрат та наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей.

Як уже зазначалося судом вище, згідно із умовами специфікації №8 від 20.06.2023 до контракту сторонами було погоджено поставку товару на умовах CIF Клайпеда (Литва).

Відповідно до положень Інкотермс умови поставки CIF «вартість, страхування, фрахт» означає, що продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, проте ризик втрати чи ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять від продавця на покупця. Умови CIF передбачено, що на продавця покладається обов`язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення.

Таким чином, поставка товару на умовах CIF зобов`язує продавця укласти договір страхування та сплатити фрахт, необхідний для доставки товару до названого порту призначення, витрати за страхування та забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті. Наведене свідчить, що погоджуючи саме обрані умови поставки CIF, сторони виходили з того, що продажна ціна включає вартість товару, фрахт або транспортні витрати а також вартість страхування для морських перевезень.

Як встановлено судом та випливає з матеріалів справи, компанія ZHENGZHOU CLEAN CHEMICAL Co.Ltd (Китай) як продавець за контрактом №01/08/2022 від 01.08.2022 здійснила страхування товару на суму 21054,00 дол.США, що підтверджується страховим полісом №11153003902113528617 (а.с.82-84).

Вказаний страховий поліс містить інформацію про застраховану особу ТОВ «Док-Агро»; опис, маркування та кількість товару (гранули покриті перкарбонатом натрію у к-сті 880 мішків); містить посилання на номер комерційного рахунка-фактури №23ARO620 та номер коносаменту EGLV140301279132, що на переконання суду, давало можливість відповідачу здійснити ідентифікацію даного страхового полісу з партією товару, поданою декларантом до митного оформлення.

Як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, декларанту митним органом було запропоновано надати в 10-денний термін такі документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовленні спеціальними експертними організаціями; банківські (платіжні) документи; транспортні (перевізні) документи, а також відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товарів.

Декларант не надав усіх додаткових документів. Разом з тим, у додаткових поясненнях №08/09 від 08.09.2023 (а.с.32-33) зазначено, що каталоги, прейскуранти виробника товару, а також висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями відсутні у покупця.

Крім того, ненадання виписки з бухгалтерської документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару. Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки, не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості.

З урахуванням наведеного висновок у спірному рішенні про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними.

При цьому, відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

При вирішенні спору суд також враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

У спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації (МД UA205050/2023/27564 від 13.04.2023, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару. Між тим можливість поставки товару іншим покупцям за більшою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства, а формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості та автоматичною підставою для збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

При вирішенні спору суд керується усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16), за висновками якого митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Отже, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

На переконання суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Таким чином, підстави вважати, що рішення відповідача від 08.09.2023 №UA205140/2023/000583/1 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому таке рішення, на думку суду, є протиправним.

Відповідно до частин першої, другої статті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є похідною від рішення про коригування митної вартості (постанови Верховного Суду від 18.05.2022 у справі №520/3246/20, від 19.08.2020 у справі №140/754/19).

Оскільки картка відмови в митному оформленні (випуску) товару №UА205140/2023/006274 від 08.09.2023 винесена з причини невизнання митної вартості товару за вартістю, визначеною декларантом, та у зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів від 08.09.2023 №UA205140/2023/000583/1, яке судом визнано протиправним і скасовано, тому вказана картка відмови також підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, у зв`язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови належить задовольнити.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Як слідує з платіжної інструкції кредитового переказу коштів №2735 від 08.01.2024 (а.с.24), за подання до суду даного позову ТОВ «Док-Агро» сплатило судовий збір в сумі 6056,00 грн.

Окрім того, ухвалою суду від 15.01.2024 було залишено без руху позовну заяву ТОВ «Док-Агро», позивачу встановлено строк для подання до суду офіційного перекладу доданих до позовної заяви копій документів, що викладені іноземною мовою.

На виконання вимог ухвали позивачем долучено до матеріалів справи офіційний переклад на українську мову документів, що були викладенні на іноземній мові (а.с.74-92).

06.02.2024 ТОВ «Док-Агро» подало до суду клопотання №06/02 про відшкодування витрат на залучення перекладача в розмірі 4295,00 грн (а.с.96-97).

Як доказ понесення даних витрат позивачем надано:

- копію акту здачі-прийняття послуг №000000009 від 22.01.2024 (а.с.98), згідно з якимо загальна вартість робіт (послуг) з письмового перекладу на українську мову документів з нотаріальним засвідченням комерційного інвойсу №23AR0620 від 20.06.2023, проформи інвойсу від 20.06.2023, swift №2306238759012 від 23.06.2023 на суму 26091 дол.США, swift №2308148759002 від 14.08.2023 на суму 140579,25 дол. США, коносаменту №EGLV140301279132, страхувального полісу №11153003902113528617, експортної митної декларації 425820230000684755 та CMR №0904 від 04.09.2023 становить 4295,00 грн;

- оригінал платіжної інструкції кредитного переказу коштів №2874 від 02.02.2024 (а.с.99), згідно з яким ТОВ «Док-Агро» здійснено переказ в користь ФОП ОСОБА_1 4295,00 грн за надання послуг з перекладу згідно рахунку №КІ-000009 від 22.01.2024;

- рахунок-фактуру №КІ-000009 від 22.01.2024 (а.с.100) на суму 4295,00 грн.

У поданому клопотанні митниця просила відмовити у відшкодуванні витрат, пов`язаних із залученням перекладача, з огляду на те, що витрати пов`язані із залученням перекладача не є співмірними із складністю цієї справи, адже вказана справа є справою незначної складності. Разом з тим зауважила, що ціна позову у даній справі становить 17160,68 грн, а тому вважає, що витрати на послуги офіційного перекладу у сумі 4295,00 грн є завищеними, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності. Також вказала на відсутність бюджетного фінансування на поточні потреби митниці, в тому числі і сплату витрат на професійну правничу допомогу та інших судових витрат (а.с.149-150).

Вирішуючи питання обґрунтованості заявленого клопотання про відшкодування витрат на залучення перекладача, суд зауважує наступне.

У статті 10 Конституції України закріплено, що державною мовою в Україні є українська мова. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.

Згідно з частиною 1 статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.

Статтею 137 КАС України (частини третя, шоста-восьма) передбачено, що спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов`язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків.

Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, факт надання послуг перекладача підтверджується перекладом документів, складених іноземною мовою, на українську мову, які містяться в матеріалах справи.

Переклад документів замовлений позивачем на виконання вимог ухвали суду та наданий суду з метою доведення своєї позиції, а понесені позивачем витрати безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи.

Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 31.03.2020 у справі №160/7049/19 (К/9901/6449/20).

Доводи відповідача про неспівмірність витрат на залучення перекладача суд відхиляє, оскільки такі витрати не перевищують ціну позову.

Враховуючи те, що суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути 10351,00 грн судових витрат, в тому числі: судовий збір в сумі 6056,00 грн та 4295,00 грн витрат, пов`язаних із залученням перекладача.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 08.09.2023 №UA205140/2023/000583/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/006274 від 08.09.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Док-Агро» судові витрати в сумі 10351,00 грн (десять тисяч триста п`ятдесят одна гривня 00 копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Док-Агро» (45516, Волинська область, Володимирський район, село Кремеш, вулиця Локацька, 2-а, код ЄДРПОУ 40955973);

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ ВП 43958385).

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій