Постанова

від 21.11.2024 по справі 140/344/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 140/344/24 пров. № А/857/13566/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого суддіШавеля Р.М.,

суддівБруновської Н.В. та Хобор Р.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Волинської митниці (утвореної як відокремлений підрозділ Державної митної служби України) на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02.05.2024р. в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Док-Агро» до Волинської митниці (утвореної як відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, рішення про коригування митної вартості товарів (суддя суду І інстанції: ОСОБА_1 , час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 02.05.2024р., м.Луцьк; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: не зазначена),-

В С Т А Н О В И В:

09.01.2024р. (згідно з відомостями реєстраційної позначки суду першої інстанції) Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Док-Агро» звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними і скасувати прийняті відповідачем Волинською митницею (як відокремленим підрозділом Державної митної служби України) наступні рішення:

рішення № UA205140/2023/000583/1 від 08.09.2023р. про коригування митної вартості товарів;

картку відмови № UA205140/2023/006274 від 08.09.2023р. в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;

стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 6056 грн. (а.с.1-23).

Розгляд справи здійснено судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (а.с.93 і на звороті).

06.02.2023р. позивач скерував до суду клопотання про відшкодування витрат, в якому просив стягнути на користь ТзОВ «Док-Агро» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці понесені судові витрати, пов`язаних із залученням перекладача в розмірі 4295 (а.с.96-97).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02.05.2024р. заявлений позов задоволено; визнано протиправними та скасовано рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів № UA205140/2023/000583/1 від 08.09.2023р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205140/2023/006274 від 08.09.2023р.; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь ТзОВ «Док-Агро» судові витрати в розмірі 6056 грн. сплаченого судового збору та 4295 грн. витрат, пов`язаних із залученням перекладача (всього - 10351 грн.) (а.с.167-175).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач Волинська митниця, який покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.180-186).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що під час проведення контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за поданою митною декларацією /МД/ № 23UA205140072314U9 від 07.09.2023р., встановлено наявність розбіжностей в документах, поданих декларантом позивача до митного оформлення товарів, а саме:

згідно банківського платіжного документу б/н від 23.06.2023р. сума оплати за товар згідно контракту 01/08/2022 від 01.08.2022р., специфікації № 8 від 20.06.2023р., специфікації № 7 від 12.06.2023р. становить 26091 дол. США, що не ідентифікується з партією товару, поданою до митного оформлення, специфікація № 7 від 12.06.2023р. не подана до митного оформлення;

відповідно коносаменту № 140301279132 від 18.07.2023р. порт завантаження товару QINGDAO Китай, порт розвантаження KLAIPEDA, Литва. Надані рахунки про транспортно-експедиційне обслуговування № TG060923001 від 06.09.2023р., довідки про перевезення № 39 від 06.09.2023р., б/н від 01.09.2023р., № 12163 від 06.09.2023р. не містять інформації про вартість навантажувально-розвантажувальних робіт в порту; такі затрати могли бути понесені імпортером та відповідно мали б бути додані до митної вартості товару;

рахунок про надання транспортних витрат № 12163 від 06.09.2023р. містить інформацію щодо експедиторських витрат у сумі 2400 грн, однак вони не були включені до митної вартості; плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих товарів на умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в т.ч. надання послуг на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту призначення, нерозділеної до та після перетину митного кордону України, є обов`язковою для включення до бази оподаткування таких товарів; вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей;

у страховому полісі № 11153003902041740032 від 22.05.2023р. вказана сума 21054 дол. США, що не ідентифікується з партією товару, поданою до митного оформлення, числовий розрахунок не надано.

Апелянт звертає увагу, що на підтвердження заявленої митної вартості декларантом було надано специфікацію № 8 від 20.06.2023р. до контракту купівлі-продажу 01/08/2022 від 01.08.2022р. У графі 1 цієї специфікації зазначено: назва товару перкарбонат натрію; кількість, МТ 22; ціна, дол. США 870; загальна вартість, дол. США 19140. Умови оплати: 30 % передоплата, 70 % проти копії коносаменту. Представником декларанта до митного оформлення було додано банківський платіжний документ № б/н від 23.06.2023р., у якому в графі 70 «Інформація про переказ» зазначається: передоплата за перкарбонат натрію відповідно до контракту 01/08/2022 від 01.08.2022р., специфікації № 8 від 20.06.2023р., специфікації № 7 від 12.06.2023р. Водночас специфікацію № 7 від 12.06.2023р. не було надано під час митного оформлення. Лише на вимогу митного органу декларантом додатково було подано таку специфікацію, що спростовує твердження суду проте те, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним ч.2 ст.53 Митного кодексу /МК/ України.

Окрім цього, у поданому декларантом під час митного оформлення банківському платіжному документі було виявлено розбіжності, що зумовило необхідність витребування митним органом додаткових документів з метою встановлення ціни за товар.

Також представником декларанта до митного оформлення подано страховий поліс № 11153003902041740032 від 22.05.2023р., у якому вказана сума 21054 дол. США, що не ідентифікується з партією товару, поданою до митного оформлення, оскільки вартість товару, який ввезено згідно рахунку-фактури (інвойсу) № 23AR0620 від 20.06.2023р. становить 19140 дол. США. Разом з тим, числовий розрахунок не надано митному органу.

У зв`язку із вищевикладеним та з метою підтвердження заявленого рівня митної вартості товарів декларанту позивача направлені електронні повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів відповідно до приписів ч.3 ст.53 МК України.

Таким чином, митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України по МД № 23UA205140072314U9 від 07.09.2023р. не може бути визнана, оскільки подані для підтвердження митної вартості документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, не спростовані розбіжності, виявлені митним органом.

Митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі ст.64 МК України, відповідно до наказу ДМС України №476 від 01.07.2021р. «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», на підставі ПІК ЄАІС «Цінова інформація» на рівні: товар - 1,06 дол. США/кг за МД № UA205050/2023/27564 від 13.04.2023р. При здійсненні коригування заявленої декларантом митної вартості товару митним органом порівнювався рівень заявленої митної вартості оцінюваного товару з наявною інформацією про рівень цін на такі товари. За результатом такого порівняння виявлено МД № UA205050/2023/27564 від 13.04.2023р., згідно якої був оформлений товар, який має найбільшу кількість ідентичних параметрів із товаром, що був придбаний позивачем.

Митне оформлення для випуску у вільний обіг вказаних товарів було здійснено за МД № 23UA205140072930U5 від 08.09.2023р. за резервним методом, із наданням гарантій, передбачених ч.7 ст.55 МК України.

Зважаючи на викладене, вважає, що спірні рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства, що стверджується усталеною судовою практикою по аналогічних справах.

Окрім цього, розмір витрат щодо письмового перекладу вважає завищеним.

Позивач ТзОВ «Док-Агро» скерував до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права та ухвалив законне і справедливе судове рішення (а.с.216-222).

Розгляд справи в апеляційному порядку здійснено в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено під час судового розгляду, 01.08.2022р. між позивачем ТзОВ «Док-Агро» (покупець) та ZHENGZHOU CLEAN CHEMICAL Co. Ltd (Китай) (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу № 01/08/2022, відповідно до умов якого продавець зобов`язується поставити, а покупець зобов`язується прийняти хімічні речовини, що надалі називаються «товар»; найменування, кількість, якість, ціна, період поставки, базис поставки та інші необхідні умови поставки обумовлюються сторонами в додатках/специфікаціях і/або доповненнях, що є невід`ємною частиною цього контракту.

Згідно з п.3 контракту № 01/08/2022 ціна товару, що поставляється за даним контрактом, погоджується на кожну партію товару окремо і відображається у відповідних доповненнях/специфікаціях або додатках до цього контракту; загальна вартість контракту складається з сум усіх підписаних сторонами додатків/специфікацій або доповнень; валюта контракту долар США; товар, що купується за даним контрактом, буде транспортований в Україну, для митного очищення і використання на території України (а.с.34-35).

Відповідно до п.4 контракту умови оплати за товар визначено наступним чином: за кожну відвантажену партію товару продавець виставляє на покупця інвойс з розрахунком його вартості на основі ціни згідно розділу 3 контракту; оплата за партію товару проводиться покупцем на умовах 100% передоплати; після відвантаження товару продавець разом з товаром передає наступний набір експортних документів: оригінал підписаного контракту/специфікації, інвойс, пакувальний лист, коносамент/авіа-накладна, COA, MSDS, сертифікат походження, страховка; всі податки, мита, збори і тому подібні витрати, які пов`язані з виконанням цього контракту, які стягуються на території покупця, сплачує покупець, а ті з них, що стягуються на території продавця, сплачує продавець.

На виконання умов цього контракту 02.06.2023р. сторонами погоджено інвойс № 23AR0620 щодо здійснення оплати за товар в сумі 19140 доларів США (а.с.85-86).

Надалі між сторонами було укладено специфікацію № 8 від 20.06.2023р. щодо поставки на умовах CIF (INCOTERMS), Клайпеда, Литва перкарбонату натрію у кількості 22 МТ по ціні 870 дол. США за одиницю на загальну вартість 19140 дол. США; умови оплати за товар визначено сторонами наступним чином: 30 % від загальної вартості у формі передоплати, а 70 % від загальної вартості товару по наданню копії коносаменту (а.с.37).

На виконання умов контракту та специфікацій до нього позивачем через АТ «УКРГАЗБАНК» здійснено наступні платежі:

26091 доларів США відповідно до банківського повідомлення у формі swift від 23.06.2023р. (а.с.42, 76-77); згідно цього платежу здійснено оплату товару, який визначений у специфікації № 7 від 12.06.2023р. та у специфікації № 8 від 20.06.2023р. до контракту № 01/08/2022 від 01.08.2022р.;

140579,25 доларів США відповідно до банківського повідомлення у формі swift від 14.08.2023 (а.с.42, 78-79); згідно цього платежу здійснено оплату товару, який визначений у специфікації № 9 від 29.06.2023р. та у специфікації № 8 від 20.06.2023р. до контракту № 01/08/2022 від 01.08.2022р.

З метою здійснення митного оформлення імпортованого товару 07.09.2023р. декларант ТзОВ «Док-Агро» подав до Волинської митниці електронну митну декларацію № 23UA205140072314U9 на товар «перкарбонат натрію» (Sodium Percarbonate), хімічна формула Na2CO3 1,5H2O2, CAS №15630-89-4, зовнішній вигляд сипучий порошок білого кольору, без запаху; склад: активна речовина перкарбонат натрію, активний кисень (О) -13,6%, залізо 0,0014%, вологість 1,80%, об`ємна щільність 0,930 г/мл, значення РН 10,5. Добре розчинний у воді; код товару згідно УКТЗЕД 2836990 (графа 33 МД) (а.с.29-30).

У зазначеній декларацій митну вартість визначено за першим методом (за ціною договору) на рівні 19140 дол.США, що в еквіваленті становить 786777 грн. 14 коп.

До митної декларації на підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товарів та обраного методу її визначення декларант надав митному органу такі документи:

контракт купівлі-продажу № 01/08/2022 від 01.08.2022р.;

специфікацію до контракту № 7 від 12.06.2023р.; специфікацію до контракту № 8 від 20.06.2023р.;

комерційний інвойс № 23AR0620 від 20.06.2023р.;

пакувальний лист від 20.06.2023р.; експортну митну декларацію відправника 425820230000684755;

проформу інвойс від 20.06.2023р.;

swift № 2306238759012 від 23.06.2023р. на суму 26091 доларів США, із відміткою про проведення платежу банківською установою;

swift № 2308148759002 від 14.08.2023р. на суму 140579,25 доларів США, із відміткою про проведення платежу банківською установою;

коносамент № EGLV140301279132;

страховий поліс № 11153003902113528617;

договір транспортного експедирування № 10.01.2022/931ОД від 10.01.2023р.;

рахунок № TG060923001 від 06.09.2023р.;

довідку про транспортні витрати по доставці вантажу № 12163 від 06.09.2023р.;

договір-заявку перевезення вантажів № 138-Д від 04.09.2023р.;

довідку про транспортні витрати № 39 від 06.09.2023р.;

договір-заявку перевезення вантажів № 126-Д від 23.08.2023р.;

CMR № 0904 від 04.09.2023р. (а.с.34-54).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митний орган в електронному повідомленні декларанту зазначив про те, що подані до митного оформлення документи містять наступні неточності (а.с.31):

згідно банківського платіжного документу б/н від 23.06.2023р. сума оплати за товар згідно контракту 01/08/2022 від 01.08.2022р., специфікації № 8 від 20.06.2023р., специфікації № 7 від 12.06.2023р. становить 26091 дол. США, що не ідентифікується з партією товару, поданою до митного оформлення, специфікація № 7 від 12.06.2023р. не подана до митного оформлення;

відповідно коносаменту № 140301279132 від 18.07.2023р. порт завантаження товару QINGDAO Китай, порт розвантаження KLAIPEDA, Литва. Надані рахунки про транспортно-експедиційне обслуговування № TG060923001 від 06.09.2023р., довідки про перевезення № 39 від 06.09.2023р., б/н від 01.09.2023р., № 12163 від 06.09.2023р. не містять інформації про вартість навантажувально-розвантажувальних робіт в порту; такі затрати могли бути понесені імпортером та відповідно мали б бути додані до митної вартості товару;

рахунок про надання транспортних витрат № 12163 від 06.09.2023р. містить інформацію щодо експедиторських витрат у сумі 2400 грн., однак вони не були включені до митної вартості; плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих товарів на умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в т.ч. надання послуг на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту призначення, нерозділеної до та після перетину митного кордону України, є обов`язковою для включення до бази оподаткування таких товарів; вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей;

у страховому полісі 11153003902041740032 від 22.05.2023р. вказана сума 21054 дол. США, що не ідентифікується з партією товару, поданою до митного оформлення, числовий розрахунок не надано.

Відповідачем запропоновано декларанту надати в 10-денний термін наступні додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, банківські (платіжні) документи, транспортні (перевізні) документи.

У відповідь на запит відповідача декларант повторно надав запитувані та наявні документи, а також додаткові пояснення № 08/09 від 08.09.2023р. (а.с.32-33).

08.09.2024р. Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2023/000583/1, відповідно до якого митну вартість визначено за резервним методом на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на рівні 1,06 дол. США за МД № UA205050/2023/27564 від 13.04.2023р. (а.с.25-26).

Крім того, Волинська митниця видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205140/2023/006274, відповідно до якої відмовлено у митному оформленні товарів у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ст.53 МК України (а.с.27-28).

У подальшому спірний товар було випущено у вільний обіг згідно МД № 23UA20514007293014U5 від 08.09.2023р. (зворот а.с.146, а.с.147).

Розглядуваний спір стосується правомірності рішень відповідача щодо коригування митної вартості товарів та картки відмови, а саме: останній виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).

Приймаючи рішення та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що заявлена декларантом за першим (основним) методом митна вартість оцінюваного товару підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару. При цьому, товарно-супровідні документи не містять відомостей, що відповідно до визначених сторонами контракту умов позивач має нести інші витрати.

Поставка товару на умовах CIF зобов`язує продавця укласти договір страхування та сплатити фрахт, необхідний для доставки товару до названого порту призначення, витрати за страхування та забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті. Наведене свідчить, що погоджуючи саме обрані умови поставки CIF, сторони виходили з того, що продажна ціна включає вартість товару, фрахт або транспортні витрати, а також вартість страхування для морських перевезень.

У спірному рішенні не доведена неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом. При цьому, відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Отже, сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Таким чином, рішення № UA205140/2023/000583/1 від 08.09.2023р. про коригування митної вартості товарів, картка відмови № UA205140/2023/006274 від 08.09.2023р. в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, є необґрунтованими та безпідставними.

Водночас, матеріалами справи підтверджено понесення позивачем витрат на залучення перекладача в розмірі 4295 грн. Переклад документів замовлений позивачем на виконання вимог ухвали суду та наданий суду з метою доведення своєї позиції, а понесені позивачем витрати безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи. Витрати на залучення перекладача не перевищують ціну позову.

Відтак, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути 4295 грн витрат, пов`язаних із залученням перекладача.

Висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення заявленого позову колегія суддів вважає такими, що відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, з наступних причин.

Відповідно до МК України (в редакції, діючій на момент виникнення спірних правовідносин):

ст.ст.49, 50 - митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

ч.1 ст.51, ч.1 ст.52 - митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

ч.2 ст.52 - декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

ч.ч.1, 2 ст.54 - контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

ч.3 ст.54 - за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 цього Кодексу.

Таким чином, законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визнається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено); інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За правилами ч.3 цієї ж статті у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Наведені приписи законодавства з питань митної справи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Ненаведення митним органом в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових у декларанта документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до роз`яснень, які наведені у постанові Пленуму ВАС України № 2 від 13.03.2017р. «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13.03.2012 року», факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у ч.3 ст.53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.

В пункті 2 ч.5 ст.54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Під час судового розгляду справи з`ясовано, що позивач (декларант) для підтвердження заявленої митної вартості товарів подав до митного органу всі необхідні для цього документи, які містять достатні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а також відомості про ціну, яка була сплачена за товар.

Із змісту представлених документів можна чітко та однозначно встановити вартість придбання ввезених товарів, при цьому наявність будь-яких обставин, що є визначальними за цих умов та змінюють їх вартість, відповідачем не доведено.

Як обґрунтовано зазначено судом першої інстанції, подані декларантом документи в своїй сукупності підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікували оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Передумовою для прийняття оскаржених рішень слугувала наявність розбіжностей в документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом, а саме (із урахуванням доводів відповідача в суді):

згідно банківського платіжного документу б/н від 23.06.2023р. сума оплати за товар згідно контракту 01/08/2022 від 01.08.2022р., специфікації № 8 від 20.06.2023р., специфікації № 7 від 12.06.2023р. становить 26091 дол. США, що не ідентифікується з партією товару, поданою до митного оформлення, специфікація 7 від 12.06.2023р. не подана до митного оформлення;

відповідно коносаменту № 140301279132 від 18.07.2023р. порт завантаження товару QINGDAO Китай, порт розвантаження KLAIPEDA, Литва. Надані рахунки про транспортно-експедиційне обслуговування № TG060923001 від 06.09.2023р., довідки про перевезення № 39 від 06.09.2023р., б/н від 01.09.2023р., № 12163 від 06.09.2023р. не містять інформації про вартість навантажувально-розвантажувальних робіт в порту; такі затрати могли бути понесені імпортером та відповідно мали б бути додані до митної вартості товару;

рахунок про надання транспортних витрат № 12163 від 06.09.2023р. містить інформацію щодо експедиторських витрат у сумі 2400 грн, однак вони не були включені до митної вартості; плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих товарів на умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в т.ч. надання послуг на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту призначення, нерозділеної до та після перетину митного кордону України, є обов`язковою для включення до бази оподаткування таких товарів; вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей;

у страховому полісі 11153003902041740032 від 22.05.2023р. вказана сума 21054 дол. США, що не ідентифікується з партією товару, поданою до митного оформлення, числовий розрахунок не надано.

Водночас, для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією наступні документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним ч.2 ст.53 МК України: контракт купівлі-продажу № 01/08/2022 від 01.08.2022р.; специфікацію до контракту № 7 від 12.06.2023р.; специфікацію до контракту № 8 від 20.06.2023р.; комерційний інвойс № 23AR0620 від 20.06.2023р.; пакувальний лист від 20.06.2023р.; експортну митну декларацію відправника 425820230000684755; проформу-інвойс від 20.06.2023р.; swift № 2306238759012 від 23.06.2023р. на суму 26091 доларів США, із відміткою про проведення платежу банківською установою (в графі 70 якого міститься посилання про проведення даного платежу на виконання контракту № 01/08/2022 від 01.08.2022р. та специфікації № 8 від 20.06.2023р.); swift № 2308148759002 від 14.08.2023р. на суму 140579,25 доларів США, із відміткою про проведення платежу банківською установою (в графі 70 якого міститься посилання про проведення даного платежу на виконання контракту № 01/08/2022 від 01.08.2022р. та специфікації № 8 від 20.06.2023р.); коносамент №EGLV140301279132; страховий поліс № 11153003902113528617; договір транспортного експедирування № 10.01.2022/931ОД від 10.01.2023р.; рахунок № TG060923001 від 06.09.2023р.; довідку про транспортні витрати по доставці вантажу № 12163 від 06.09.2023р.; договір-заявку перевезення вантажів № 138-Д від 04.09.2023р.; довідку про транспортні витрати № 39 від 06.09.2023р.; договір-заявку перевезення вантажів № 126-Д від 23.08.2023р.; CMR № 0904 від 04.09.2023р.

Зокрема, контрактом № 01/08/2022 від 01.08.2022р. визначено предмет та умови поставки, строк дії контракту та основні зобов`язання продавця та покупця.

Відповідно до інвойсу № 23АR0620 від 20.06.2023р. вартість товару становить 19140 доларів США. Цим документом визначено ідентифікаційні ознаки товару (гранульований натрій з перкарбонатним покриттям), його кількість (22 МТ), ціну (870 доларів США за 1 МТ), порядок проведення оплати за товар.

Ціна товару в інвойсі № 23АR0620 від 20.06.2023р. відповідає фактурній вартості, зазначеній у графі 22 в МД № 23UA205140072314U9.

Банківські платіжні документи, а саме: swift № 2306238759012 від 23.06.2023р. на суму 26091 доларів США, із відміткою про проведення платежу банківською установою (в графі 70 якого міститься посилання про проведення даного платежу на виконання контракту № 01/08/2022 від 01.08.2022р. та специфікації № 8 від 20.06.2023р.); swift № 2308148759002 від 14.08.2023р. на суму 140579,25 доларів США, із відміткою про проведення платежу банківською установою (в графі 70 якого міститься посилання про проведення даного платежу на виконання контракту № 01/08/2022 від 01.08.2022р. та специфікації № 8 від 20.06.2023р.) свідчать про здійснення оплати за товар.

У спірному рішенні відповідач вказав, що відповідно банківського платіжного документу б/н від 23.06.2023р. сума оплати за товар становить 26091 дол.США, що не ідентифікується з партією товару.

Щодо вказаних доводів митного органу апеляційний суд зазначає, що загальна сума банківського платіжного документа від 23.06.2023р. включає в себе дві специфікації: № 7 від 12.06.2023р. та № 8 від 20.06.2023р., що в свою чергу підтверджує факт оплати, в тому числі за партію товару згідно із специфікацією № 8 від 20.06.2023р.

Водночас, як правильно зауважив суд першої інстанції, ціна продажу імпортованих товарів - це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з ч.2 ст.53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Отже, заявлена декларантом за першим методом митна вартість оцінюваного товару підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару. При цьому, товарно-супровідні документи не містять відомостей, що відповідно до визначених сторонами контракту умов позивач повинен нести інші витрати.

Як вбачається з специфікації № 8 від 20.06.2023р. до контракту купівлі-продажу № 01/08/2022 від 01.08.2022р. (а.с.76-77), умови поставки товару: CIF, Клайпеда, Литва (INCOTERMS).

Згідно правил Інкотермс термін CIF «вартість, страхування та фрахт» означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають відвантаження товару, переходять із продавця на покупця.

У спірному рішенні відповідачем зазначено, що «рахунки про транспортно- експедиційне обслуговування № TG060923001 від 06.09.2023р., довідки про перевезення № 39 від 06.09.2023р., б/н від 01.09.2023р., № 1 від 01.09.2023р., № 12163 від 06.09.2023р. не містять інформації про вартість навантажувально-розвантажувальних робіт в порту. Такі затрати могли бути понесені імпортером та відповідно мали б бути додані до митної вартості товару. Рахунок про надання транспортних витрат № 12163 від 06.09.2023р. містить інформацію щодо експедиторських витрат у сумі 2400 грн. однак вони не були включені до митної вартості...».

Як правильно встановлено судом першої інстанції, 10.01.2022р. між ТзОВ «Таніт Груп» (експедитор) та ТзОВ «Док-Агро» (клієнт) було укладено договір транспортного експедирування № 10.01.2022/9310Д (а.с.46-49), відповідно до умов якого експедитор зобов`язується за дорученням клієнта та за його рахунок надати або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезень експертно-імпортних та транзитних вантажів клієнта, організацію виконання митних формальностей, здійснення операцій, пов`язаних з пред`явленням митному органу до митного оформлення товарів, транспортних засобів та інших вантажів клієнта та документів на них, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (п.1.1. договору).

У свою чергу клієнт зобов`язувався оплачувати послуги експедитора, а також відшкодовувати додаткові витрати, в тому числі, але не виключно витрати з демереджу, детеншну, понаднормового простою, зберігання, зважування, навантаження, розвантаження, які виникли у Експедитора при виконанні цього Договору, якщо такі витрати не виникли з вини Експедитора (п.п.2.4.13. п.2.4. договору).

На підставі наведеного та в рамках виконання сторонами своїх зобов`язань за договором експедитором було надано клієнту рахунок TG060923001 від 06.09.2023р. (а.с.50) та довідку про транспортні витрати по доставці вантажу № 12163 від 06.09.2023р. (а.с.51) щодо наданих послуг за межами України з вантажно-розвантажувальних робіт у порту Клайпеда (Литва) за коносаментом NEGLV140301279132 вантажу в контейнері EITU3114295, згідно яких вартість транспортно-експедиторського обслуговування складає 56654 грн. 14 коп., яка була включена позивачем до митної вартості товару.

Експедиторська винагорода ТОВ «Таніт Груп» в розмірі 2400 грн. визначена за надання послуг на території Україна, а тому не включалася до визначення митної вартості товару.

Окрім цього, 04.09.2023р. між позивачем та ПП «Трансстохід» укладено договір-заявку перевезення вантажів № 138-Д (а.с.52), відповідно до умов якого замовник (ТзОВ «Док-Агро») доручив, а перевізник (ПП «Трансстохід») взяв на себе зобов`язання здійснити перевезення вантажу (сировина масою 22 тони) автомобілем АС2147НІ, причеп (кузов) АС3314XF з пункту навантаження Klaipeda до пункту розвантаження у см.Локачі, вул.Січових Стрільців (Горєлова), буд.1, Волинська обл. Сума фрахту згідно із п.1.16 даного договору становить 52000 грн.

Відповідно до довідки про транспортні витрати № 39 від 06.09.2023р. (а.с.53) перевізником підтверджено, що витрати на транспортно-експедиторські послуги перевезення вантажу для ТзОВ «Док-Агро» автомобілем марки Mercedes н/т АС2147НІ, н/п НОМЕР_1 за маршрутом м.Klaipeda (Литва) м.Локачі (Україна) становить 52000 грн: 1) м.Klaipeda (Литва) м/п Ягодин 30200 грн.; м/п Ягодин м.Локачі (Україна) 21800 грн.

Вартість послуг ПП «Трансстохід» з перевезення товару позивача із пункту навантаження до митного пункту Ягодин у розмірі 30200 грн. також включена позивачем до митної вартості товару.

Водночас, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (якими) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Отже, у рішенні відповідачем не обґрунтовано підстав для можливого заниження позивачем транспортних витрат та наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей.

Згідно із умовами специфікації № 8 від 20.06.2023р. до контракту сторонами було погоджено поставку товару на умовах CIF Клайпеда (Литва).

Відповідно до положень Інкотермс умови поставки CIF «вартість, страхування, фрахт» означає, що продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, проте ризик втрати чи ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять від продавця на покупця. Умови CIF передбачено, що на продавця покладається обов`язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення.

Таким чином, поставка товару на умовах CIF зобов`язує продавця укласти договір страхування та сплатити фрахт, необхідний для доставки товару до названого порту призначення, витрати за страхування та забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті. Наведене свідчить, що погоджуючи саме обрані умови поставки CIF, сторони виходили з того, що ціна продажу товару включає вартість товару, фрахт або транспортні витрати, а також вартість страхування для морських перевезень.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, компанія ZHENGZHOU CLEAN CHEMICAL Co.Ltd (Китай) як продавець за контрактом № 01/08/2022 від 01.08.2022р. здійснила страхування товару на суму 21054 дол. США, що підтверджується страховим полісом № 11153003902113528617 (а.с.82-84).

Вказаний страховий поліс містить інформацію про застраховану особу ТзОВ «Док-Агро»; опис, маркування та кількість товару (гранули покриті перкарбонатом натрію у к-сті 880 мішків); містить посилання на номер комерційного рахунка-фактури № 23ARO620 та номер коносаменту EGLV140301279132, що давало можливість відповідачу здійснити ідентифікацію даного страхового полісу з партією товару, поданою декларантом до митного оформлення.

При цьому апеляційний суд враховує, що у додаткових поясненнях позивача № 08/09 від 08.09.2023р. (а.с.32-33), наданих митному органу, зазначено, що каталоги, прейскуранти виробника товару, а також висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, є відсутніми у покупця.

Водночас, ненадання виписки з бухгалтерської документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару. Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки, не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості.

Отже, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знаходять свого підтвердження.

Водночас, спрацювання системи управління ризиками АСАУР є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Також в ЄАІС ДФС України є відсутньою інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню. Крім того, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

З урахуванням викладеного, позивач відповідно до вимог ст.ст.52, 53 МК України подав всі необхідні документи для митного оформлення зазначеного товару за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в ч.3 ст.53 МК України, і відповідач не мав підстав для прийняття оскаржених рішення про коригування митної вартості та картки відмови.

Колегія суддів погоджується з послідовним висновком суду першої інстанції про те, що позивачем подано для митного оформлення імпортованого товару документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар, містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто, підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч.4 і 5 ст.58 МК України, і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості.

Натомість, відповідачем не надано суду жодних доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

За обставин цієї справи відповідач не довів наявність таких розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до п.п.2, 4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затв. наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012р., у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019р. у справі № 825/648/17.

Між тим у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації (№ UA205050/2023/27564 від 13.04.2023р. а.с.26), на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.

Звідси, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

За усталеною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021р. у справі № 815/6854/17, від 14.07.2020р. у справі № 809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому, наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, що зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Отже, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

Також Верховний Суд у постанові від 21.12.2018р. по справі № 815/228/17 дійшов висновку про те, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про розмитнення у попередніх періодах аналогічних товарів із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Оцінюючи в сукупності вищевикладене, апеляційний суд вважає, що відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару. При цьому, зазначені документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас, такі підтверджували числові значення митної вартості.

Разом з тим, митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо непідтвердження обставин відчуження позивачу продавцем нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Враховуючи вищезазначене, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість, контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

За таких обставин визначення відповідачем митної вартості товарів за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для скасування оскаржуваних рішень.

Таким чином, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA205140/2023/000583/1 від 08.09.2023р., картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205140/2023/006274 не ґрунтуються на вимогах закону.

Враховуючи непідтвердження обставин, якими митний орган обґрунтовував свої твердження про дотримання ним вимог МК України та допущених порушень зі сторони позивача під час визначення митної вартості товарів, а відтак, й покладених в основу спірних рішень, заявлений позов є підставним, через що підлягає до задоволення.

Окрім цього, згідно з ст.137 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суд першої інстанції підставно стягнув понесені витрати, пов`язані із залученням перекладача для перекладу документів у розмірі 4295 грн., що підтверджується виставленим ФОП ОСОБА_2 рахунком фактурою № КІ-000009 від 22.01.2024р. (а.с.100), платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 2874 від 02.02.2024р. (а.с.99).

Згідно акту здачі-прийняття послуг № 000000009 від 22.01.2024р. загальна вартість робіт (послуг) з письмового перекладу на українську мову документів з нотаріальним засвідченням комерційного інвойсу № 23AR0620 від 20.06.2023р., проформи-інвойсу від 20.06.2023р., swift № 2306238759012 від 23.06.2023р. на суму 26091 дол. США, swift № 2308148759002 від 14.08.2023р. на суму 140579,25 дол. США, коносаменту № EGLV140301279132, страховий полісу № 11153003902113528617, експортної митної декларації 425820230000684755 та CMR № 0904 від 04.09.2023р. становить 4295 грн.

Отже, будь-які сумніви щодо неналежності вказаних послуг до розглядуваної справи № 140/344/24 позивачем спростовані.

Зокрема, факт надання послуг перекладача підтверджується перекладом документів, складених іноземною мовою, на українську мову, які містяться в матеріалах справи.

Переклад документів замовлений позивачем на виконання вимог ухвали суду та наданий суду з метою доведення своєї позиції, а понесені позивачем витрати безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Також в порядку ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта Волинську митницю.

Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Волинської митниці (утвореної як відокремлений підрозділ Державної митної служби України) на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02.05.2024р. в адміністративній справі № 140/344/24 залишити без задоволення, а вказане рішення суду без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Волинську митницю (утворену як відокремлений підрозділ Державної митної служби України).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді Н. В. Бруновська Р. Б. Хобор

Дата складання повного тексту судового рішення: 21.11.2024р.