Рішення

від 23.04.2024 по справі 803/1638/16

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2024 року ЛуцькСправа № 803/1638/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозовського О. А.,

при секретарі судового засідання Новак Л.О.,

за участю представника позивача Крючкова В.О.,

представника відповідача Мельничука М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Камінь-Каширське лісове господарство» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

08.11.2016 Державне підприємство «Камінь-Каширське лісове господарство» (далі ДП «Камінь-Каширське ЛГ») звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.10.2016 №0004471407 частково - по основному платежу у розмірі 216300,00 грн. та за штрафними санкціями 103300,00 грн., від 24.10.2016 №0004481407 частково - по основному платежу у розмірі 180250,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 45060,00 грн., від 25.10.2016 №0002261400 та № 0002251400 - повністю.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки податкового органу, викладені в акті про результати планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.06.2016 (акт перевірки від 03.10.2016 №459/03-20-14-07/00991568), щодо наявності порушень, які виникли внаслідок фінансово-господарських правовідносин з фірмою «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія), оскільки остання ліквідована з 15.07.2014 є протиправними. Позивач зазначає, що факт виконання господарських операцій із вищевказаним іноземним контрагентом повністю підтверджується первинним документами бухгалтерського та податкового обліку, а доводи ГУ ДФС у Волинській області суперечать вимогам Закону України «Про міжнародне приватне право».

У письмових запереченнях на адміністративний позов представник відповідача позовних вимог не визнала, посилаючись на те, що в ході перевірки ДП «Камінь-Каширське ЛГ» було встановлено взаємовідносини позивача із фірмою-нерезидентом «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія), з якою протягом 2013-2015 років було укладено контракт з оплатою в іноземній валюті, предметом якого була поставка лісоматеріалів. Відповідно до даних з інформаційної мережі Інтернет фірма «ZORTEX BUSINESS LLP» припинила свою діяльність з 15.07.2014. Вказана обставина також підтверджена листом Міністерства закордонних справ України, в якому зазначено про ліквідацію фірми «ZORTEX BUSINESS LLP» з 15.07.2014. Таким чином, враховуючи факт ліквідації 15.07.2014 фірми «ZORTEX BUSINESS LLP», наявність у ДП «Камінь-Каширське ЛГ» облікових документів не є безумовним свідченням фактичного здійснення господарської операції з даним нерезидентом та не дивлячись на їх формальну відповідність нормативно встановленим вимогам, вони не можуть бути підставою для внесення відображених в них показників до даних бухгалтерського обліку. У зв`язку з наведеним вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено правомірно, підстави для їх скасування відсутні, у задоволенні позову просила відмовити повністю.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 07.12.2016, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2017, адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області: від 25.10.2016 №0002261400 повністю, від 25.10.2016 №0002251400 повністю, від 24.10.2016 №0004471407 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, на суму основного платежу у розмірі 216300,00 грн та штрафних санкцій у розмірі 103300,00 грн, від 24.10.2016 №0004481407 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх організацій) на суму основного платежу у розмірі 180250,00 грн та штрафних санкцій у розмірі 45060,00 грн.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.01.2024 касаційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області задоволено частково, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 07.12.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2017 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Програмою діловодства спеціалізованого суду автоматизованим розподілом справи між суддями відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Лозовського О.А. для розгляду вказаної справи.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 прийнято до провадження дану адміністративну справу, замінено відповідача Головне управління ДФС у Волинській області його правонаступником Головним управлінням ДПС у Волинській області, судовий розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження, у справі призначено підготовче засідання.

11.03.2024 до суду надійшли пояснення представника позивача щодо правової позиції у справі з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.01.2024. Зокрема, представник позивача вказав на безпідставність висновків податкового органу про ліквідацію фірми «ZORTEX BUSINESS LLP» з посиланням на лист Міністерства закордонних справ від 24.02.2015 №630/17-200-90, оскільки відповідно до Закону України «Про міжнародне приватне право» та пункту 103.5 статті 103 ПК України таким доказом є довідка, видана компетентним органом іноземної країни, легалізована в Україні в установленому порядку.

Також представник відповідача зазначив, що фірма-контрагент не була ліквідована, відбулась лише зміна її юридичної адреси, що підтверджується протоколом зборів партнерів компанії від 14.07.2014.

З приводу посилань податкового органу на кримінальне провадження №3201500000000072, представник позивача вказав, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває до цього часу, підозра службовим особам позивача не повідомлялась.

За таких обставин просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 замінено позивача в даній адміністративній справі Державне підприємство «Камінь-Каширське лісове господарство» на його правонаступника Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України в особі філії «Камінь-Каширське лісове господарство».

Ухвалою суду від 11.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судових засіданнях, які відбулися у цій справі, представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях, та просив його задовольнити.

Представник відповідача у судових засіданнях позов заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях, та просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що з 25.08.2016 по 21.09.2016 посадовими особами ГУ ДФС у Волинській області проведено планову виїзну документальну перевірку ДП «Камінь-Каширське ЛГ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 30.06.2016, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.06.2016.

За результатами перевірки складено акт від 03.10.2016 №459/03-20-14-07/00991568, яким встановлено такі порушення, зокрема, підпунктів 14.1.27, 14.1.36, 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 135.1, 135.2, підпункту135.4.1, пункту 135.4, підпункту 135.5.15 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.4 статті 137, пунктів 138.1, 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (далі ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 345875,00 грн., в тому числі: за 2013 рік на 1343,00 грн., за 2014 рік на 226845,00 грн.; за 2015 рік на 104241,00 грн., за І півріччя 2016 року на 13446,00 грн.; пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 16584,00 грн., в тому числі: за липень 2013 року 3987,00 грн., жовтень 2013 року 7677,00 грн.; січень 2014 року 4920,00 грн., та завищення від`ємного значення га загальну суму 118850,00 грн., в тому числі: за травень 2015 року 20697,00 грн., червень 2015 року 23861,00 грн., липень 2015 року 17371,00 грн., серпень 2015 року 27294,00 грн., вересень 2015 року 9658,00 грн., жовтень 2015 року 4336,00 грн., грудень 2015 року 692,00 грн., січень 2016 року 820,00 грн.; червень 2016 року 14121,00 грн.; пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138, Закону України «Про управління об`єктами державної власності», в результаті чого встановлено заниження відрахування частини чистого прибутку на загальну суму 460305 грн., в тому числі: за 2013 рік 1060,00 грн., за 2014 рік 316351,00 грн., за 2015 рік 86867,00 грн., за І півріччя 2016 року 56027,00 грн.; статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», постанов Правління Національного банку України «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов`язкового продажу надходжень в іноземній валюті» від 12.05.2014 №270, «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України» від 20.08.2014 №515, «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України» від 20.11.2014 №734; пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», частини третьої статті 1 Указу Президента України від 18.06.1994 №319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами», наказу Міністерства фінансів України від 25.12.1995 №207 «Про затвердження форми декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами»; статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» в частині порушення порядку декларування валютних цінностей, а саме: подання недостовірної інформації, що відображена в деклараціях про валютні цінності, доходи та майно станом на 01.10.2014.

12.10.2016 позивач подав до ГУ ДФС у Волинській області письмові заперечення на акт перевірки від 03.10.2016 №459/03-20-14-07/00991568.

Листом від 20.10.2016 №5360/10/03-20-14-07-13 ГУ ДФС у Волинській області вимоги ДП «Камінь-Каширське ЛГ», викладені у письмових запереченнях, задовольнило частково, а саме:

- задовольнило вимоги по фінансово-господарських взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1 щодо заниження податку на прибуток на загальну суму 106963,00 грн., в тому числі за 2015 рік - 93517,00 грн., за І півріччя 2016 року 13446,00 грн.; частини чистого прибутку на загальну суму 133957,71 грн., в тому числі за 2015 рік 77930,75 грн., за І квартал 2016 року 56026,96 грн.; завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 118850,00 грн., в тому числі за травень 2015 року 20697,00 грн., червень 2015 року 23861,00 грн., липень 2015 року 17371,00 грн., серпень 2015 року 27294,00 грн., вересень 2015 року 9658,00 грн., жовтень 2015 року 4336,00 грн., грудень 2015 року 692,00 грн., січень 2016 року 820,00 грн.; червень 2016 року 14121,00 грн.;

- не задовольнило вимоги щодо порушень по фінансово-господарських взаємовідносинах з фірмою-нерезидентом «ZORTEX BUSINESS LLP».

На підставі акту перевірки від 03.10.2016 №459/03-20-14-07/00991568 ГУ ДФС у Волинській області прийнято такі повідомлення-рішення:

- від 24.10.2016 №0004471407, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, на суму 353006,00 грн., в тому числі: за основним платежем 238912,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 114094,00 грн;

- від 24.10.2016 №0004481407, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств) на суму 407935,00 грн., в тому числі: за основним платежем 326348,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 81587,00 грн;

- від 25.10.2016 №0002261400, яким позивачу нараховано пеню у розмірі 1568276,14 грн. за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД;

- від 25.10.2016 №0002251400, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 1360,00 грн. за порушення вимог щодо декларування валютних цінностей.

Позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення в частині виявлених в ході перевірки порушень по фінансово-господарських взаємовідносинах з фірмою-нерезидентом «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія).

З акту перевірки від 03.10.2016 №459/03-20-14-07/00991568 слідує, що податковий орган встановив, зокрема, здійснення позивачем протягом 2013-2015 років зовнішньоекономічних операцій із фірмою-нерезидентом «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія). ГУ ДФС у Волинській області зазначає, що фірма «ZORTEX BUSINESS LLP» згідно з інформацією, викладеною на офіційному інтернет-сайті Великобританії, ліквідована з 15.07.2014. Вказані обставини також підтверджуються листом Міністерства закордонних справ України.

Суд звертає увагу, що у даній справі проведено новий судовий розгляд після скасування у касаційному порядку попередньо ухвалених у цій справі постанови Волинського окружного адміністративного суду від 07.12.2016 та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2017.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 29.01.2024 у даній справі вказав, що задовольняючи позов та скасовуючи ППР, суди дійшли висновків, що первинні документи, надані позивачем в підтвердження реальності поставки товару, підтверджують факт здійснення господарських операцій між ДП «Камінь-Каширське ЛГ» та фірмою «ZORTEX BUSINESS LLP» щодо поставки деревини протягом 2014 - 2015 років згідно з укладеного контракту від 03.07.2013 №ZB-KK-1. Разом з тим, дійшовши такого висновку, суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки доводам податкового органу щодо правового статусу контрагента позивача.

Судами першої та апеляційної інстанцій не взято до уваги те, що листом Міністерства закордонних справ від 24.02.2015 №630/17-200-490 повідомлено, що 30.09.2014 у реєстрі було здійснено запис про реєстрацію нової компанії: «ZORTEX BUSINESS LLP», Suite 20 12 South Bridge Edinburg Scotland EH1 1DD, United Kingdom (саме реєстрацію нової компанії, а не реєстрацію зміни юридичної адреси діючої компанії «ZORTEX BUSINESS LLP», United Kingdom). Зазначене має важливе значення з урахуванням, серед іншого, також доводів податкового органу щодо наявності кримінального провадження, у якому розслідуються факти виготовлення та надходження документів від імені «ZORTEX BUSINESS LLP» з електронної адреси, розташованої на території України.

Поза увагою судів залишено й доводи податкового органу про ліквідацію Компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» з 15.07.2014 за рішенням реєстратора, оскільки компанія була не діючою, а не за самостійним рішенням учасників, а також про відсутність податкової звітності з 31.12.2012, рахунків та активів в останньої.

Суди попередніх інстанцій під час розгляду справи також не звернули увагу, що лист компанії і доповнення до контракту, в тому числі й ті, які складені після 15.07.2014, підписані різними особами як директорами цієї фірми. Проте, час і підстави зміни директора компанії не були предметом дослідження судами попередніх інстанцій, хоча на безумовній необхідності дослідження цих обставин у правовідносинах із фірмою «ZORTEX BUSINESS LLP».

Також судами не перевірений висновок контролюючого органу про збільшення позивачу грошового зобов`язання зі сплати частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств) та винесення податкового повідомлення-рішення від 24.10.2016 №0004481407 (в оскаржуваній позивачем частині) з огляду на повноваження контролюючого органу в розрізі підпунктів 14.1.1-1, 14.1.39, 14.1.156 пункту 4.1 статті 4, статті 36 ПК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Відтак, при новому розгляді даної справи суд враховував викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.01.2024 висновки і мотиви, з яких скасовані попередньо ухвалені у цій справі постанова Волинського окружного адміністративного суду від 07.12.2016 та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2017.

Як вбачається із акту перевірки від 03.10.2016 №459/03-20-14-07/00991568, податковий орган встановив, зокрема, здійснення позивачем протягом 2013 - 2015 років зовнішньоекономічних операцій із фірмою-нерезидентом «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія).

При цьому, у вказаному акті зазначено, що фірма «ZORTEX BUSINESS LLP» згідно з інформацією, викладеною на офіційному інтернет-сайті компетентного органу Великобританії, ліквідована з 15.07.2014, та вказані обставини також підтверджуються листом Міністерства закордонних справ України від 24.02.2015 №630/17-200-490. На переконання контролюючого органу, кошти у сумі 91944,60 доларів США, в гривневому еквіваленті становить 1201674,34 грн., що надійшли від вищевказаної фірми-нерезидента в рахунок оплати за поставлений товар в період з 15.07.2014 по 30.06.2016, не можуть бути зараховані як оплата за поставлений товар, відтак зазначені кошти повинні були бути відображені підприємством в складі інших доходів. Вказані обставини, на думку податкового органу, свідчать про заниження ДП «Камінь-Каширське ЛГ» доходів в розмірі 91944,60 доларів США, в гривневому еквіваленті становить 1201674,34 грн., порушення граничних термінів розрахунків в іноземній валюті та недотримання порядку декларування валютних цінностей.

При вирішенні спору суд виходить з того, що 03.07.2013 між ДП «Камінь-Каширське ЛГ» як продавцем та фірмою «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія) як покупцем укладено зовнішньоекономічний контракт №ZB-KK-1, предметом якого є поставка на умовах CPT, Одеса (згідно правил Інкторемс 2010) пиловника соснового в кількості 300 м.куб. (в подальшому доповненнями до цього контракту було збільшено кількість поставки лісоматеріалів). Платежі за поставлену партію товару (100% передоплата) здійснюються в доларах США шляхом банківського переказу на валютний рахунок продавця. Поставка товару здійснюється залізничним транспортом. Зміни і доповнення до даного контракту дійсні тільки у тому випадку, якщо зафіксовані в письмовій формі і підписані сторонами. Після підписання контракту всі попередні переговори і переписка втрачають силу. Контракт та всі доповнення, які передані засобами факсимільного зв`язку, дійсні при наявності однієї оригінальної печатки. Строк дії контракту до 31.12.2013 (відповідно до доповнень до контракту строк дії контракту продовжувався до 31.03.2014, до 31.12.2014 та до 28.02.2015).

До вказаного контракту вносились зміни і доповнення відповідно до умов додаткових угод від 17.10.2013 №1, від 06.11.2013 №2, від 11.11.2013 №3, від 30.12.2013 №4, від 15.01.2014 №5, від 28.02.2014 №6, від 28.02.2014 №7, від 31.03.2014 №8, від 09.04.2014 № 9, від 15.04.2014 №10, від 06.05.2014 №11, від 07.05.2014 №12, від 02.06.2014 №13, №14, від 15.07.2014 №15, від 23.07.2014 №16, від 14.10.2014 №17, від 28.10.2014 №18, від 14.01.2015 №19. Відповідно до умов додаткової угоди від 28.10.2014 №18 до контракту від 03.07.2013 №ZB-KK-1 визначено, що оплату по даному Контракту може здійснювати компанія Interline Management L.P., Suite 1, Montgomey 78, Edinburgh, Scotland EH7 5JA, United Kingdom.

На виконання умов даного контракту позивачем здійснювались поставки деревини, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами встановленої форми:

копії рахунків-фактур 17.06.2014 №57, від 17.06.2014 №58, від 28.07.2014 №59, від 17.07.2014 №60, від 12.08.2014 №62, від 20.08.2014 №63, від 26.08.2014 №64, від 17.07.2014 №65, від 17.07.2014 №66, від 16.09.2014 №67, від 22.09.2014 №68, від 02.10.2014 №69, від 07.10.2014 №70, від 15.10.2014 №71, від 22.10.2014 №72, від 29.10.2014 №73, від 06.11.2014 №74, від 10.11.2014 №75, від 14.11.2014 №76, від 18.11.2014 №77, від 05.02.2014 №78;

копії вантажно-митних декларацій (далі - ВМД) від 25.07.2014 №205080005/2014/000690, від 30.07.2014 №205080005/2014/000704, від 19.08.2014 №205080005/2014/000679, від 14.08.2014 №205080005/2014/000743, від 21.08.2014 №205080005/2014/000766, від 04.09.2014 №205080005/2014/000725, від 28.08.2014 №205080005/2014/000784, від 15.10.2014 №205080005/2014/000839, від 07.10.2014 №205080008/2014/000817, від 02.10.2014 №205080005/2014/000804, від 21.10.2014 №205080005/2014/000861, від 19.11.2014 №205080005/2014/000944, від 06.11.2014 №»205080005/2014/000912, від 13.11.2014 №205080005/2014/000931, від 27.11.2014 №205080005/2014/000974, від 30.10.2014 №205080005/2014/000888, від 11.12.2014 №205080005/2014001037, від 09.12.2014 №205080005/2014/001025, від 03.12.2014 №205080005/2014/001002, від 04.03.2015 №205080005/2014/000103;

копії платіжних доручень від 21.07.2014 №(LORO), 13.08.2014 №(LORO), від 19.09.2014 №(LORO), від 03.11.2014№(LORO), від 11.02.2015 №(LORO).

Таким чином, досліджені судом первинні документи повністю підтверджують факт здійснення господарських операцій між ДП «Камінь-Каширське ЛГ» та фірмою «ZORTEX BUSINESS LLP» щодо поставки деревини протягом 2014 - 2015 років згідно з укладеного контракту від 03.07.2013 №ZB-KK-1.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що сума 91944,60 доларів США, в гривневому еквіваленті становить 1201674,34 грн., які надійшли на валютний рахунок ДП «Камінь-Каширське ЛГ» як розрахунки за продукцію по контракту від 03.07.2013 №ZB-KK-1 по фірмі «ZORTEX BUSINESS LLP», в силу неможливості їх отримання від даної компанії є безповоротною фінансовою допомогою позивача та повинна бути віднесена в бухгалтерському обліку до інших доходів позивача, з огляду на таке.

Відповідно до підпункту 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 ПК України (тут і надалі положення нормативно-правових актів наводяться у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин) доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з пунктом 135.1 статті 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Пунктом 135.2 статті 135 ПК України передбачено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.21-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що ввезення товарів на митну територію України, вивезення товарів за межі митної території України - сукупність дій, пов`язаних із переміщенням товарів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку, відповідно до Митного кодексу України.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 №959-ХІІ експорт (експорт товарів) - продаж товарів українськими суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб`єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів.

Відповідно до статті 82 Митного кодексу України (далі - МК України) експорт (остаточне вивезення) - це митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов`язань щодо їх зворотного ввезення.

Частиною першою статті 246 МК України передбачено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

За приписами частини першої статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Водночас, за змістом підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України, безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; б) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, що не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості; в) заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією; г) заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних після звернення кредитором стягнення на заставлене майно відповідно до закону та договору, за умови, що інші дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника, визначені нормативно-правовими актами, не призвели до повного покриття заборгованості; ґ) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв`язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; д) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, недієздатними або оголошені померлими, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі;

Згідно з підпунктом 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК України фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, єдиною підставою для висновків податкового органу про порушення позивачем законодавства у вигляді заниження доходу за 2014 рік на загальну суму безповоротної фінансової допомоги стало те, що фірма «ZORTEX BUSINESS LLP» з 15.07.2014 ліквідована. При цьому, підставою для таких висновків слугували інформація офіційного сайту Великобританії - Companies House, розміщеного за інтернет-адресою http://wck2.companieshouse.gov.uk, та лист Міністерства закордонних справ України від 24.02.2015 №630/17-200-490.

Проте, вказані висновки контролюючого органу суд вважає такими, що зроблені без урахування усіх обставин справи.

Так, статтею 2 Закону України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005 №2709-IV (далі - Закон № 2709-IV) встановлено, що цей Закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом: 1) визначення застосовуваного права; 2) процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб; 3) підсудність судам України справ з іноземним елементом; 4) виконання судових доручень; 5) визнання та виконання в Україні рішень іноземних суді.

Згідно зі частинами першою, другою статті 25 цього ж Закону особистим законом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи. Для цілей цього Закону місцезнаходженням юридичної особи є держава, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави.

Відповідно до статті 26 Закону № 2709-IV цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи визначається особистим законом юридичної особи.

За змістом підпункту 14.1.122 пункту 14.1 статті 14 ПК України нерезиденти - це: а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України; б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні; в) фізичні особи, які не є резидентами України.

Згідно з пунктом 103.4 статті 103 ПК України підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Підпунктом (і) пункту 1 статті 3 Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна від 10.02.1993 (набрала чинності 11.08.1993) термін «компетентний орган» означає, у відношенні Сполученого Королівства, Управління внутрішніх доходів або його повноважного представника, і, у відношенні України, Міністерство фінансів України або його повноважного представника.

Відповідно до частини першої статті 4 Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна, для цілей цієї Конвенції термін резидент однієї Договірної Держави означає особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місця знаходження керівного органу, місця реєстрації або будь-якого аналогічного критерію; цей термін, разом з тим, не включає будь-яку особу, яка підлягає оподаткуванню в цій Державі, тільки якщо ця особа одержує доходи або приріст вартості майна з джерел у цій Державі.

Згідно з пунктом 103.5 статті 103 ПК України довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Суд вважає, що посилання відповідача на лист Міністерства закордонних справ України від 24.02.2015 № 630/17-200-490 як на безумовний доказ ліквідації компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» є безпідставним.

Так, у матеріалах справи міститься копія протоколу зборів партнерів Компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» від 14.07.2014 про зміну реєстраційної адреси компанії в межах однієї країни - Об`єднане Королівство Великобританія з Англії: WORLD TRADE CENTRE TOWER 42 25 OLD BROAD STREET LONDON England EC2N 1HQ United Kingdom на Шотландія: Suite 20 12 South Bridge Edinburg Scotland EH1 1DD United Kingdom. Також про наявність діючої компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» з адресою розташування в Шотландії свідчить і інформація, викладена на офіційному сайті Великобританії - Companies House (http://wck2.companieshouse.gov.uk).

Суд відхиляє доводи, викладені у запереченнях відповідача, що протокол позачергових зборів партнерів «Zortex Business LLP» від 14.07.2014 про перереєстрацію компанії з Англії до Шотландії не може бути взятий до уваги з тих підстав, що містить відтиск печатки з реєстраційним номером компанії SO305036, який був наданий перереєстрованій компанії лише у вересні 2014 року, а на момент проведення таких позачергових зборів партнерів компанії її реєстраційний номер був - ОС370510, оскільки наявність відтиску печатки із номером SO305036 вбачається лише з перекладу даного протоколу зборів.

Крім того, посилання відповідача на факт реєстрації компаній «Eighth Holding CO.» та «Private Asset Group Limited» засновниками компанії «Zortex Business LLP» лише 30.09.2014, а відтак неможливість даних компаній брати участь в позачергових зборах партнерів 14.07.2014, судом також до уваги не приймається, оскільки протоколом позачергових зборів партнерів від 14.07.2014 лише констатовано приєднання компаній «Eighth Holding CO.» та «Private Asset Group Limited» до партнерства, а 30.09.2014 - дата уповноваження даних компаній (призначення офіційно уповноваженими учасниками «Zortex Business LLP»).

Суд також звертає увагу, що викладена у листі Міністерства закордонних справ України від 24.02.2015 № 630/17-200-490 інформація базується виключно на отриманих від Посольства України у Сполученому Королівстві витягах з реєстрів компаній, жодних інших офіційних доказів (зокрема, від уповноважених фіскальних органів Великої Британії), які б свідчили про ліквідацію Компанії «ZORTEX BUSINESS LLP», можливу фіктивність її господарської діяльності чи ухилення від сплати податків суду не надано.

Отже, висновки податкового органу про реалізацію позивачем товару не Компанії «ZORTEX BUSINESS LLP», а невідомому нерезиденту, належними доказами не підтверджені. Водночас надана суду первинна документація підтверджує факт господарських відносин позивача із фірмою «ZORTEX BUSINESS LLP». Про правомірність взаємовідносин із компанією «ZORTEX BUSINESS LLP» свідчить й те, що після 15.07.2014 дану компанію обслуговували іноземні банки, а митні органи України після виконання усіх належних митних процедур здійснювали митне оформлення вантажів та випускали їх за межі території України. Державна митна служба України без жодних заперечень здійснювала митне оформлення вантажів для компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» як до, так і після 15.07.2014.

Згідно з положенням частини першої статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 №185/94-ВР виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Частиною першою статті 4 цього Закону передбачено відповідальність за порушення резидентами строків, передбачених статті 1 Закону, у формі пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Крім того, статтею 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 №15-93 передбачено обов`язок резидентів задекларувати у Національному банку України валютні цінності та інше майно, яке перебуває за межами України. Водночас відповідальність за недекларування таких валютних цінностей передбачена статтею 16 цього Декрету.

Враховуючи надану вище оцінку висновкам контролюючого органу щодо ліквідації фірми «ZORTEX BUSINESS LLP», які судом визнані необґрунтованими, суд також не може погодитись з висновками контролюючого органу щодо недотримання позивачем термінів розрахунків з нерезидентом та порушення порядку декларування валютних цінностей.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності висновків щодо ліквідації фірми «ZORTEX BUSINESS LLP» та допущення позивачем вимог податкового та валютного законодавства, відтак донарахування грошових зобов`язань за операціями із вказаним контрагентом є протиправним.

На думку суду, позивачем належними та допустимими доказами доведено реальність господарських операцій з поставки товару іноземному контрагенту фірмі «ZORTEX BUSINESS LLP» та проведення оплати за поставлений товар.

Також судом не беруться до уваги посилання податкового органу на матеріали досудового розслідування кримінального провадження № 3201500000000072 за ознаками статті 212 КК України з огляду на наступне.

Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Частиною четвертою статті 72 КАС України визначено, що вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Відповідно до вимог статті 94 Кримінального процесуального кодексу України оцінка доказів, зібраних у межах кримінальної справи, належить до компетенції слідчого та суду.

При цьому, до компетенції податкового органу, в тому числі в процесі перевірки, не входить оцінка доказів, зібраних у межах кримінального провадження у випадку відсутності їх оцінки уповноваженим органом. Висновки, викладені в акті перевірки щодо порушення підприємством вимог податкового законодавства, не можуть ґрунтуватися лише на висновках перевірки контрагента в частині неможливості здійснення господарських операцій цією юридичною особою та матеріалах кримінального провадження без ухвалення відповідного рішення судом.

На вимогу суду відповідачем не надано інформації стосовно того, на якій стадії станом на час нового розгляду справи перебуває кримінальне провадження №32015000000000072 та чи було повідомлено про підозру посадовим особам позивача у зв`язку з розслідуванням даного кримінального провадження.

Також не надано доказів завершення кримінального провадження, у якому розслідуються факти виготовлення та надходження документів від імені вказаної компанії з електронної адреси, розташованої на території України.

Крім того, при вирішенні даного спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в інших аналогічних справах у постановах Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 25.10.2019 (справа № 806/5224/15), від 10.12.2019 (справа № 818/132/16), від 04.02.2020 (справа № 813/3763/15), від 14.02.2020 (справа № 809/4336/15), від 21.02.2020 (справа № 813/4913/15), від 06.03.2020 (справи № 803/320/16, № 813/3796/15), від 10.04.2020 (справи № 809/884/16, № 809/528/16), від 13.05.2020 (справа № 803/716/16), від 23.07.2020 (справа № 803/133/17), від 01.09.2020 (справа № 803/1154/16), від 13.11.2020 (справа №806/2438/15), які, зокрема, полягають у тому, що суди першої та апеляційної інстанції обґрунтовано відхилили доводи щодо відсутності реальності господарських операцій позивача з відповідним контрагентом, оскільки такі висновки контролюючого органу ґрунтувались на підставі листа Міністерства закордонних справ України від 24.02.2015 №630/17-200-490 «Щодо перевірки компанії ZORTEX BUSINESS LLP», згідно якого Компанія «ZORTEX BUSINESS LLP» ліквідована 15.07.2014; суди першої та апеляційної інстанції правильно зазначили, що посилання відповідача на вказаний лист Міністерства закордонних справ України, як на доведення безтоварності укладених договорів між позивачем та його контрагентом, не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій; судами першої та апеляційної інстанції встановлено та підтверджено реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом, крім укладених договорів, підтверджується первинними документами, оформленими відповідно до вимог податкового законодавства, які містять усі необхідні реквізити та відомості, а також у повній мірі відображають зміст господарських операцій, тоді як відповідачем не було доведено та не було надано жодних належних та достатніх доказів на підтвердження відсутності господарських операцій між позивачем та фірмою «ZORTEX BUSINESS LLP».

Відтак, з наведених вище підстав, виходячи з наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.10.2016 №0004471407 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, на суму основного платежу у розмірі 216300,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 103300,00 грн, від 25.10.2016 №0002261400 та № 0002251400 - повністю.

Щодо позовної вимоги про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.10.2016 №0004481407 в частині збільшення грошового зобов`язання за платежем: частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань) по основному платежу у розмірі 180250,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 45060,00 грн. суд зазначає таке.

Як слідує із даного податкового повідомлення-рішення відповідач збільшив позивачу відповідну суму грошового зобов`язання на підставі пункту 54.3 статті 54 ПК України та застосував згідно пункту 123.1 статті 123 цього Кодексу до платника податків штраф у відсотковому розмірі від суми визначеного зобов`язання.

Разом з тим, зміст положень підпунктів 14.1.1-1, 14.1.39, 14.1.156 пункту 4.1 статті 4, статті 36 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку, що відповідач має право визначати (у цьому випадку збільшувати) суми грошових зобов`язань лише щодо податків або зборів, які передбачені податковим законодавством.

В той же час, враховуючи нормативні визначення понять грошове зобов`язання, податкове зобов`язання (в редакції ПК України, чинній на час спірних відносин), частина чистого прибутку не є податковим платежем у розумінні норм ПК України. Цей платіж, хоча і є обов`язковим, але не віднесений ні до загальнодержавних податків та зборів, ні до місцевих податків.

Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 18.09. 2019 у справі №520/1919/19, від 27.11.2019 у справі №826/14937/15, від 17.09.2020 у справі №640/18375/18, від 13.10.2020 у справі №640/19757/19, від 18.03.2021 у справі №320/3774/19.

Покладення ж на контролюючі органи повноважень щодо обліку частини чистого прибутку (доходу), а також сплата його до Державного бюджету України не змінює правової природи такого платежу. Серед переліку функцій, які закріплені за контролюючими органами у статті 19-1 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) також відсутня функція, яка б визначала обов`язок відповідача здійснювати адміністрування частини чистого прибутку (доходу).

Лише Законом України №466-IX від 16.01.2020 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» стаття 19-1 доповнена підпунктом 19-1.1.51, яким визначено, що контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є державна та/або комунальна власність.

Крім того, розрахунки (у тому числі розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), які подаються до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюються до податкової декларації (пункт 46.1 статті 46 ПК України в редакції Закону №466-IX). А пунктом 1-1 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ПК України (в редакції Закону №466-IX) встановлено, що стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об`єднань здійснюється у порядку, визначеному статтями 59, 60 глави 4, статтями 87-101 глави 9 розділу II цього Кодексу.

Відтак, законодавець лише у 2020 році усунув неузгодженості у податковому законодавстві, в тому числі й щодо адміністрування частини чистого прибутку, який має сплачуватися до Державного бюджету України державними унітарними підприємствами.

Ураховуючи викладене, відповідач на час виникнення спірних правовідносин не мав повноважень збільшувати суму грошового зобов`язання зі сплати частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств) та, відповідно, приймати податкове повідомлення-рішення від 24.10.2016 №0004481407.

Однак, позивач просив визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення 24.10.2016 №0004481407 в частині збільшення грошового зобов`язання по основному платежу у розмірі 180250,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 45060,00 грн.

Так, відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вже зазначалося вище, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.10.2016 №0004481407 за відсутності на час виникнення спірних правовідносин у податкового органу повноважень з адміністрування чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств).

Виходячи з наведеного, з огляду на обсяг заявлених позовних вимог, а також встановлених обставин справи, суд вбачає підстави для виходу за межі позовних вимог у цій справі для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача, з огляду на що вважає за можливе ухвалити рішення про повне скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з урахуванням частини другої статті 9 КАС України

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд звертає увагу, що у зв`язку із задоволенням позову на користь позивача підлягає стягненню з відповідача судовий збір в сумі 31720,00 грн., сплачений платіжним дорученням від 07.11.2016 № 2349.

Разом з тим, оскільки при попередньому судовому розгляді цієї справи постановою Волинського окружного адміністративного суду від 07.12.2016 було присуджено на користь ДП «Камінь-Каширське ЛГ» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 31720,00 грн. тому цим судовим рішенням судовий збір з відповідача повторному стягненню не підлягає.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Камінь-Каширське лісове господарство» (44501, Волинська область, Камінь-Каширський район, місто Камінь-Каширський, вулиця Ковельська, будинок 42, ідентифікаційний код юридичної особи 44994450) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 44106679) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області:

від 24.10.2016 №0004471407 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, на суму основного платежу у розмірі 216300,00 грн. (двісті шістнадцять тисяч триста грн. 00 коп.) та штрафних санкцій у розмірі 103300,00 грн. (сто три тисячі триста грн. 00 коп.),

від 24.10.2016 №0004481407 повністю,

від 25.10.2016 №0002261400 повністю,

від 25.10.2016 №0002251400 повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Лозовський

Повний текст рішення складений 02 травня 2024 року