Ухвала

від 03.05.2024 по справі 160/82/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

03 травня 2024 р.Справа №160/82/24Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву Акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків» про забезпечення позову у справі №160/82/24 за позовною заявою Акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків» до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування припису, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Дніпропетровський завод прокатних валків» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (далі відповідач) в якій позивач просить:

-визнати протиправним і скасувати припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю Південно-східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №ПС/ДН/24635/0005/П від 28.07.2023 р.

Ухвалою суду від 05.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/82/24, розгляд справу призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали для надання суду відзиву на позов та докази в обґрунтування відзиву, а позивачу - п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив.

Цією ж ухвалою суду витребувано у відповідача докази з їх документальним підтвердженням, що стали підставою для прийняття оскаржуваного припису №ПС/ДН/24635/0005/П від 28.07.2023.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

24.01.2024 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, просить у їх задоволенні відмовити.

До відзиву долучено витребувані докази.

Позивач не скористався правом на подання відповіді на відзив.

02.05.2024 позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №ПС/ДН/24635/0005/П від 28.07.2023 на час розгляду судового спору у справі №160/82/24.

В обґрунтування заяви позивачем зазначено, що ним оскаржено до суду припис Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №ПС/ДН/24635/0005/П від 28.07.2023. Ухвалою суду позов прийнято та відкрито провадження у справі. Наразі у справі №160/82/24 рішення не прийнято. Разом з тим, 02.05.2024 від головного державного інспектора Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Деревянко Д.О. отримано нове направлення на перевірку з питань виконання оскаржуваного припису №ПС/ДН/24635/0005/П від 28.07.2023. Строк перевірки 02.05.2024-08.05.2024. Оскільки позивач оскаржує припис №ПС/ДН/24635/0005/П від 28.07.2023 до суду і не виконав його до цього часу через те, що вважає його протиправним, існує реальна загроза застосування до Акціонерного товариство «Дніпропетровський завод прокатних валків» штрафних санкцій за невиконання припису, що оскаржується у справі №160/82/24, що призведе до ще більших порушень прав та інтересів позивача. За наведених обставин, вважає обґрунтованим вжиття судом заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії припису №ПС/ДН/24635/0005/П від 28.07.2023 на час розгляду судового спору у справі №160/82/24, тому просить задовольнити його заяву у повному обсязі.

Положенням частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахуванням приписів частини першої статті 154 КАС України суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши подану заяву Акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків» про забезпечення позову та докази, долучені на її обґрунтування, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення такої заяви, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При цьому, частиною четвертою статті 150 КАС України визначено, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Частиною першою статті 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

За змістом частини другої статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

З аналізу наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що забезпечення позову здійснюється з метою гарантування виконання судового рішення, у разі задоволення позовних вимог та спрямоване на те, щоб не допустити настання незворотних наслідків щодо відновлення порушеного права.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (зупинення оскаржуваного рішення). Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

З огляду на приписи статті 150 КАС України небезпека істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, до вирішення справи по суті не є фактом, який підлягає встановленню, а є елементом аргументації або оціночною категорією.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В силу статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд зазначає, що під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову обов`язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, аргументованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка заявляє клопотання.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень закону, застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.

При цьому, статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

В розумінні наведених норм процесуального закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.

Як зазначалося, позивач звернувся до суду із позовною заявою до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в якій просить визнати протиправним і скасувати припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю Південно-східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №ПС/ДН/24635/0005/П від 28.07.2023, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №160/82/24.

02.05.2024 позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову.

Станом на час подання вказаної заяви судове рішення у справі №160/82/24 не прийнято, проте, з урахуванням норм частини другої статті 150 КАС України, це не є перешкодою для розгляду поданої Акціонерним товариством «Дніпропетровський завод прокатних валків» заяви про забезпечення позову, оскільки згідно з вказаною нормою КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи.

За змістом заяви про забезпечення позову підставою звернення до суду є протиправний, за твердженням позивача, припис Південно-східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №ПС/ДН/24635/0005/П від 28.07.2023.

Як вбачається зі змісту припису №ПС/ДН/24635/0005/П від 28.07.2023, ним зобов`язано директора Акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків» усунути виявлені порушення законодавства про працю в ході позапланового заходу із здійснення державного нагляду (контролю), за результатами якого складно акт від 28.07.2023 №ПС/ДН/24635/0005, - до 28.08.2023.

Відповідно до частини 8 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі Закон №877-V) припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Підставами для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю) (абзац 4 частини першої статті 6 Закону №877-V).

Невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом (частина перша статті 12 Закону №877-V).

З аналізу наведених законодавчих норм слідує, що припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства, не виконання якого тягне застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій.

При цьому, законодавцем визначено право контролюючих органів перевіряти стан виконання суб`єктом господарювання приписів, винесених ними, шляхом позапланових заходів.

Позивач зазначає, що не виконав припис №ПС/ДН/24635/0005/П від 28.07.2023, оскільки вважає його протиправним, що зумовило звернення до суду.

У контексті з наведеним, суд враховує те, що у відповідності до частини 4 статті 150 КАС України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Поряд з цим, з матеріалів справи встановлено, що 30.04.2024 Південно-східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці на підставі наказу №209/ПС-ЗК від 30.04.2024 оформлено направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) Акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків» від 30.04.2024 №ПС/1/8195-24 з питань виконання припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 28.07.2023 № ПС/ДН/24635/0005/П; дата початку заходу 02.05.2024, дата закінчення заходу 08.05.2024.

Отже, у періоді з 02.05.2024 по 08.05.2024 запланований позаплановий захід позивача з питань виконання припису, що є предметом спору у цій справі.

Наведене свідчить про наявність очевидної небезпеки того, що невжиття заходів забезпечення позову, про які просить позивач, може істотно ускладнити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків».

Оскільки правомірність (неправомірність) прийняття оскаржуваного припису буде встановлена лише судовим рішенням, прийнятим за результатами розгляду адміністративної справи №160/82/24 за позовною заявою Акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків» до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним і скасування припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю Південно-східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №ПС/ДН/24635/0005/П від 28.07.2023, з якою він звернувся, та стверджувати на даний час про це неможливо, водночас, у разі встановлення протиправності оскаржуваного припису і задоволенні позовних вимог про його скасування, позивачу в майбутньому доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права, оскільки невиконання оскаржуваного припису, що не заперечується позивачем, є підставою для застосування штрафних санкцій в розумінні частини першої статті 12 Закону №877-V.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Відповідно до статті 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При цьому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настане подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Згідно з Рекомендацією NR (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийняті Комітетом міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції з прав людини встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Суд також наголошує, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Судом враховується також правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні у справі Беєлер проти Італії, в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

Крім того, у рішенні від 09.01.2007 року у справі «Інтерсплав проти України» Суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати справедливий баланс між інтересами особи і суспільства.

Враховуючи наведене, суд вважає, що достатнім, допустимим і належним способом, який дозволить зберегти існуюче становище позивача до вирішення справи по суті позовних вимог, є вжиття заходів забезпечення позову у справі у спосіб зупинення дії припису Південно-східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №ПС/ДН/24635/0005/П від 28.07.2023 до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі № 160/82/24.

При вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову суд оцінив, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти та дійшов висновку, що вжиття вказаних заходів забезпечення позову буде мати наслідком виключно збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Водночас, невжиття таких заходів, очевидно, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів заявника, на захист яких буде подано в майбутньому позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, в тому числі матеріальних.

При цьому вжиті заходи забезпечення є своєчасними, співрозмірними із заявленими вимогами, необхідними і достатніми для забезпечення в майбутньому виконання судового рішення, а їх невжиття може унеможливити ефективний захист прав заявника та призвести до заподіяння шкоди його правам та інтересам.

Крім того, суд наголошує, що вжиття таких заходів жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору, а спрямовано лише на збереження існуючого становища заявника до набрання законної сили рішення у цій справі.

За таких обставин, заява про забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150-154, 156, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків» про забезпечення позову - задовольнити.

Зупинити дію припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю Південно-східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №ПС/ДН/24635/0005/П від 28.07.2023 до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі № 160/82/24.

Дана ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Копію ухвали про забезпечення позову негайно надіслати сторонам.

Стягувачем у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали, є: Акціонерне товариство «Дніпропетровський завод прокатних валків» (код ЄДРПОУ 00187375, місцезнаходження: 49023, м. Дніпро, вул. Яхненківська, буд.2).

Боржником у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали, є: Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (код ЄДРПОУ 44729283, місцезнаходження: 49107, м. Дніпро, вул. Армстронга Нілі, 1Д).

Відповідно до частини 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи по суті.

Суддя М.М. Бухтіярова