Рішення

від 01.07.2024 по справі 160/82/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2024 рокуСправа №160/82/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБухтіярової М.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків» до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування припису, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Дніпропетровський завод прокатних валків» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (далі відповідач), в якій позивач просить:

-визнати протиправним і скасувати припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю Південно-східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №ПС/ДН/24635/0005/П від 28.07.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідно до направлення на проведення позапланової заходу державного нагляду від 25.07.2023 №ПС/1/16773-23 та наказу від 24.07.2023 №111/ПС-ЗК Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці проведено інспекційне відвідування, за результатами якого складено акт №ПС/ДН/24635/0005. В ході перевірки встановлено, що працівнику ОСОБА_1 заробітна плата за липень-серпень 2022 року не виплачена. Також, актом визначено, що директора АТ ДЗПВ ОСОБА_2 18.08.2022 було звільнено з посади і згідно із розрахунком при звільненні від 18.08.2023 заборгованість з виплати заробітної плати останньому склала 270467,41грн. Встановлено порушення вимог ч.1 ст.21 Закону України «Про оплату», ч.1 ст. 115 КЗпП України, ч.1 ст. 116 КЗпП України, що порушує вимоги ч.1 ст. 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». На підставі таких висновків відповідачем складено оскаржуваний припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю № ПС/ДН/24635/0005/П від 28.07.2023, яким зобов`язано позивача усунути порушення вимог ч. 1 та 2 ст. 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Позивач вважає такий припис протиправним, оскільки відповідачем не враховано пояснення позивача, надані під час перевірки, а саме те, що між ОСОБА_1 та АТ ДЗПВ існує спір, який розглядається Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська (справа № 199/8765/22), а також те, що після отримання припису позивач, не чекаючи рішення по справі, 28.08.2023 виплатив ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати в розмірі 43607,29грн. Щодо ОСОБА_2 позивач зазначає, що він не працював в день звільнення і на виконання приписів ч.1 ст. 116 КзПП не пред`явив вимоги про розрахунок при звільненні. Виплата буде здійснена відповідно до вимог чинного законодавства України у строки, зазначені ст. 116 КзПП. Позивач вважає, що діяв законно та обґрунтовано в частині нездійснення розрахунку з ОСОБА_2 . Однак, відповідачем проігноровано вказані обставини. На переконання позивача, неправильно встановлені під час перевірки обставини призвело до винесення незаконного припису. Крім того, всупереч ч.7 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» і акт, і припис оформлені 28.07.2023, що вказує на передчасність винесення оскаржуваного припису, оскільки на момент складання припису позивач взагалі не був ознайомлений з результатами перевірки. З урахуванням викладеного, оскаржуваний припис про усунення порушень не може вважатися таким, що винесений з дотриманням процедури. Отже, припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю № ПС/ДН/24635/0005/П суперечить вимогам чинного законодавства України, порушує права та законні інтереси АТ ДЗПВ та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 05.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/82/24; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали для надання суду.

Цією ж ухвалою суду було витребувано у відповідача докази з їх документальним підтвердженням, що стали підставою для прийняття оскаржуваного припису №ПС/ДН/24635/0005/П від 28.07.2023.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

24.01.2024 від Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує у задоволенні позовних вимог та просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції зазначає наступне. У період з 25.07.2023 по 28.07.2023 відповідачем проведено позаплановий захід із здійснення державного нагляду (контролю) у формі перевірки АТ «Дніпропетровський завод прокатних валків» з питань оплати праці в частині дотримання строків та першочерговості виплати заробітної плати. 25.07.2023 складено вимогу про надання документів №ПС/ДН/111/ПС-ЗК/0005 та згідно з яким зобов`язано директора та головного бухгалтера в строк надати для проведення заходу державного контролю відповідні документи. На дану вимогу були надані уповноваженою особою документи із зазначенням інформації. За результатами перевірки складено акт ПС/ДН/24635/0005, в якому були встановлені порушення частин 1 та 2 статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Так, в ході проведеної перевірки встановлено, що згідно з розрахункової відомості за липень 2022 та серпень 2022 ОСОБА_1 заробітна плата до виплати за липень 2022 року нарахована у розмірі 36669,32 грн. За серпень 2022 року залишок заробітної плати до виплати нарахований у розмірі 6937,97 грн., що у загальній сумі становить 43607,29 грн. заборгованості з виплати заробітної плати. Таким чином, заробітна плата за вказані періоди ОСОБА_1 не виплачувалась. Також, перевіркою встановлено, що протоколом №57 від 18.08.2022 засіданням Наглядової ради АТ «Дніпропетровський завод прокатних валків» ОСОБА_2 18.08.2022 було звільнено з посади директора АТ «Дніпропетровський завод прокатних валків». Згідно з розрахунку при звільненні від 18.08.2022 заборгованість з виплати заробітної плати ОСОБА_2 складає 270 467,41 грн. Таким чином, вказані факти свідчать про порушення вимог встановлених ч.1 ст.21 Закону України «Про оплату праці», ч.1 ст.115 КЗпП України, ч.1 ст.116 КЗпП України, що порушує вимоги ч.1 ст.10 Закону України №2136 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Крім того, було встановлено, що при наявності заборгованості з виплати заробітної плати перед працівниками підприємством здійснювались інші платежі, замість зобов`язань щодо оплати праці, тобто оплата праці працівників здійснювалася не в першочерговому порядку. Відповідачем також зауважено, що 28.07.2023 акт позапланової перевірки ПС/ДН/24635/0005/П був підписаний державним інспектором з відміткою про відмову від підпису керівника суб`єкта господарювання/уповноваженої ним особою. 28.07.2023 поштовим відправленням на адресу АТ «Дніпропетровський завод прокатних валків» направлено запрошення на розгляд справи про адміністративне правопорушення, яке виявилось у незабезпеченні дотримання вимог законодавства України з питань праці (порушення зафіксовані актом №ПС/ДН/24635/0005 від 28.07.2023). 31.07.2023 головним державним інспектором направлено поштою АТ «Дніпропетровський завод прокатних валків» складений акт та припис. Крім того, відповідач зазначає, що не погоджується з доводами позивача стосовно передчасності винесення припису та не вручення акту перевірки під розпис уповноваженій особі суб`єкта господарювання, оскільки по закінченню позапланової перевірки мала місце відмова суб`єкта господарювання від підпису акта №ПС/ДН/24635/0005/П від 28.07.2023. Інспектором праці, враховуючи дану обставину, правомірно було зроблено в акті відповідний запис про відмову від підпису. 28.07.2023 суб`єкт господарювання, не погодившись підписати акт та ознайомитись з ним, тим самим свідомо позбавив себе можливості подати, в разі незгоди з актом, зауваження до акту. Тобто, в даному випадку, державний інспектор діяв згідно вимог Закону №877. Також, державним інспектором праці складено припис з дотриманням строків, що передбачено ч.7 ст.7 Законом №877. Закон зобов`язує протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складати припис. Щодо доводів позивача про не врахування пояснень, відповідачем зазначено, що нормами трудового законодавства не передбачено підстав для звільнення роботодавця від виплати працівникові заробітної плати, навіть в разі наявності випадку або обставин непереборної сили. Тим більше, наявність спору між роботодавцем та працівником (в даному випадку між АТ ДЗПВ та ОСОБА_1 ) не звільняють роботодавця від обов`язку виплатити працівникові заробітної плати. Роботодавець повинен у строк виплатити працівникові не оспорювану ним суму заробітної плати. Також, закон покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. Якщо звільнення ОСОБА_2 відбувалося за його відсутності на роботі, без його відома, за ініціативи роботодавця, тому роботодавець мав в день звільнення вжити всіх можливих способів, щоб виконати свій обов`язок. АТ «Дніпропетровський завод прокатних валків» не подає доказів того, що вживало всіх заходів, щоб виконати свій обов`язок, як роботодавця, щодо проведення розрахунку з ОСОБА_2 . Таким чином, оскаржуваний припис прийнятий на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України.

До відзиву відповідачем долучено витребувані докази.

Позивач не скористався своїм правом на подання відповіді на відзив.

02.05.2024 позивачем подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 03.05.2024 заяву Акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків» про забезпечення позову задоволено, зупинено дію припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю Південно-східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №ПС/ДН/24635/0005/П від 28.07.2023 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 160/82/24.

Відповідно до частини п`ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Акціонерне товариство «Дніпропетровський завод прокатних валків» зареєстроване 06.01.1995, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис про включення відомостей про державну реєстрацію юридичної особи за ідентифікаційним кодом 00187375; місцезнаходження юридичної особи: Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Яхненківська, буд. 2.

Згідно із відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний вид господарської діяльності товариства за КВЕД: 28.91 Виробництво машин і устатковання для металургії.

У період з 25.07.2023 по 27.07.2023 на підставі наказу начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 24.07.2023 №111/ПС-ЗК, направлення на перевірку від 25.07.2023 №ПС/1/16273-23 та на виконання доручення Прем`єр-міністра України ОСОБА_3 від 12.05.2023 №10013/5/1-23, з урахуванням інформації, надісланої листом Державної служби України з питань праці №ЦА-2583/2/2.1-23а від 12.06.2023, посадовою особою контролюючого органу проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) у формі позапланової перевірки Акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків» з питань оплати праці в частині дотримання строків та першочерговості виплати заробітної плати.

25.07.2023 Головним державним інспектором відділу з питань праці центрального регіону управління інспекційної діяльності у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці ОСОБА_4 було складено вимогу про надання документів №ПС/ДН/111/ПС-ЗК/0005, згідно з якою зобов`язано директора та головного бухгалтера в строк до 15 год. 00 хв. 27 липня 2023 року надати для проведення заходу державного контролю наступні документи: виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; паспортні дали керівника (дата і місце народження, громадянство. адреса проживання, серія і помер паспорта, код ІПН); паспортні дані головного бухгалтера (дата і місце народження, громадянство, адреса проживання, серія і номер паспорта, код ІПН); колективний договір; положення про оплату праці; штатні розписи за період з моменту виникнення заборгованості по теперішній час; відомості нарахування заробітної плати та її виплати за період, з моменту виникнення заборгованості по теперішній час, платіжні доручення банківські виписки, реєстри виплати заробітної плати; нарахування компенсації відпустки при звільненні; об`єднану звітність ПДФО та ЄСВ підприємства (з додатками) за ЄСВ з моменту виникнення заборгованості з виплати заробітної плати; інформацію про надходження коштів на розрахунковий рахунок та в касу з моменту виникнення заборгованості з виплати заробітної плати по теперішній час за наступними показниками: скільки надійшло коштів (тис.грн.); із них використано на виплату заробітної плати (тис. грн.); із них сплачено податків та інших обов`язкових платежів (тис.грн.); інші видатки (тис.грн.) в розрізі платежів з підтверджуючими документами; кількість працівників, перед якими, підприємство має заборгованість із заробітної плати із зазначенням суми заборгованості та періоду заборгованості в розрізі ПІБ;кількість звільнених працівників, перед якими підприємство має заборгованість із заробітної плати із зазначенням суми заборгованості та періоду.

На вказану вимогу позивач листом від 27.07.2023 від № 116/19 надав копії наступних документів: виписку з ЄДРЮОФОПГФ стосовно АТ ДЗПВ від 20.08.2023; паспортні дані, код ІНН, довідку про реєстрацію місця проживання керівника; паспортні дані, код ІНН головного бухгалтера; колективний договір АТ ДЗПВ; положення про преміювання за посаду/професію від 17.01.2022, строком дії до 31.03.2022, копію наказу № 26 від 17.01.2022; штатний розпис стоном на 01.01.2023; протокол № 57 Наглядової ради АТ ДЗПВ про звільнення ОСОБА_2 від 18.08.2022; розрахунок при звільненні ОСОБА_2 ; розрахунково-платіжну відомість ОСОБА_1 ; копію наказу директора АТ ДЗПВ № 191-лс від 28.12.2922 щодо скасування запису про звільнення ОСОБА_1 ; довідку від 27.07.23 про надходження коштів на поточний рахунок АТ ДЗПВ за 2023 з додатками; довіреність представника від 19.10.2022.

У вказаному листі від 27.07.2023 № 116/19 позивачем також повідомлено наступну інформацію:

1) АТ ДЗПВ має заборгованість із заробітної плати перед працівником - ОСОБА_1 , розмір заборгованості 43 607,29 грн., період - з серпня 2022 р. Причина наявності заборгованості - наявність спору між ОСОБА_1 та АТ ДЗПВ, який розглядається Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська, справа № 199/8765/22. У разі задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у справі 199/К765/22, АТ ДЗПВ здійснить виплати на користь працівника в розмірах, встановлених судовим рішенням.

2) ОСОБА_2 , який працював на посаді директора АТ ДЗПВ та був звільнений 18.08.2022 р., не працював в день звільнення і на виконання вимог ч. 1 ст. 116 КзПП не пред`явив АТ ДЗПВ вимоги про розрахунок при звільненні. Згідно ч. 1 ст. 116 КзПП «якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок». Сума виплат, що належить ОСОБА_2 при звільненні, становить 270467,41 грн. Виплата буде здійснена АТ ДЗПВ відповідно зо вимог чинного законодавства України в строки, зазначені ч. 1 ст. 116 КзПП.

За результатами позапланової перевірки складено акт від 28.07.2023 № ПС/ДН/24635/0005, за висновками якого встановлено порушення позивачем вимог частини першої, другої статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», Кодексу законів про працю України.

Виявлені порушення обґрунтовані в акті наступним.

1.В ході проведеної перевірки встановлено, що згідно з розрахункової відомості за липень 2022 та серпень 2022 ОСОБА_1 заробітна плата до виплати за липень 2022 нарахована у розмірі 36669,32 грн. За серпень 2022 залишок заробітної плати до виплати нарахований у розмірі 6937,97 грн., що у загальній сумі становить 43 607,29 грн. заборгованості з виплати заробітної плати. Таким чином, заробітна плата за зазначені періоди ОСОБА_1 не виплачувалась.

Крім того, перевіркою встановлено, що протоколом №57 від 18.08.2022 засіданням наглядової ради Акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків» ОСОБА_2 18.08.2022 було звільнено з посади директора АТ «Дніпропетровський завод прокатних валків». Згідно з розрахунку при звільненні від 18.08.2022 заборгованість з виплати заробітної плати ОСОБА_2 складає 270 467,41 грн.

Таким чином, вказані факти свідчать про порушення вимог, встановлених ч.1 ст.21 Закону України «Про оплату праці», ч.1 ст.115 КЗпП України, ч.1 ст.116 КЗпП України, що порушує вимоги ч.1 ст.10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

2. Частиною другою статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» визначено, що роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати. Так, згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 311 щодо надходження та використання коштів встановлено наступне: за період з 01.01.2023 по 25.07.2023 на поточний рахунок АТ «Дніпропетровський завод прокатних валків» надійшло 100 820,4 тис. грн., із них надходження на рахунок: 95 635,4 тис. грн.- реалізації власної готової продукції; 2 224,3 тис. грн.- реалізації інших матеріалів, послуг, орендної плати; 1391,4 тис.грн. - повернення від постачальників передоплат; 1166,4 тис. грн.- надходження від продажу валюти (за готову продукцію); 402,9 тис.грн. - інше; 24 084,0 тис.грн. - заробітної плати (з податками); 5467,4 тис. грн. - ЄСВ на заробітну плату; 1450,0 тис. грн. компенсація виплат ПФУ пільгових пенсій; 15379,5 тис. грн. - ПДВ, податок на нерухоме майно, земельний податок, орендна плата за землю, забруднення навколишнього середовища; 14172,4 тис. грн. електроенергія та газ, водопостачання та їх розподілу; 29108,6 тис. грн. постачальникам основних матеріалів для виробництва; 5705,4 тис. грн. - іншим постачальникам допоміжних матеріалів та послуг.

Таким чином, при наявності заборгованості з виплати заробітної плати перед працівниками підприємства здійснювались інші платежі, замість зобов`язань щодо оплати праці, отже оплата праці працівників здійснювалася не в першочерговому порядку.

Зазначений факт свідчить про порушення вимог ч.2 ст. 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» в частині не забезпечення можливих заходів для реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.

У зв`язку з відмовою від підписання акту перевірки від 28.07.2023 №ПС/ДН/24635/0005, про що міститься в акті, останній був направлений АТ «Дніпропетровський завод прокатних валків» та отриманий ним 17.08.2023, що не заперечується позивачем.

27.08.2023 Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці винесено Припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ПС/ДН/24635/0005/П від 28.07.2023, згідно із яким зобов`язано директора Акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків» усунути порушення, встановлені в акті перевірки від 28.07.2023 №ПС/ДН/24635/0005 до 28.08.2023.

Припис №ПС/ДН/24635/0005/П від 28.07.2023 направлений АТ «Дніпропетровський завод прокатних валків» та отриманий ним 17.08.2023, що не заперечується позивачем.

Не погодившись з вказаним приписом, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до статті 4 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Частиною першою статті 259 КЗпП України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення №96).

Пунктом 1 Положення №96 визначено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України Міністра економіки, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Підпунктами 6, 9 пункту 4 Положення №96 визначено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, у тому числі, здійснює: здійснює державний контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю; здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування;

Пунктом 7 Положення №96 встановлено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі Закон №877-V в редакції на час спірних відносин).

Дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина перша статті 2 Закону №877-V).

Відповідно до статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку (частина третя статті 4 Закону №877-V).

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю) (абзац 8 частини четвертої статті 4 Закону №877-V).

Органи державного нагляду (контролю) та суб`єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу (частина 8 статті 4 Закону №877-V).

Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи (частина 11 статті 4 Закону №877-V).

При здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів (частина 15 статті 4 Закону №877-V).

Частиною першою статті 6 Закону №877-V визначено, що підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави (абзац 8 частини першої статті 6 Закону №877-V).

Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону (частина друга статті 6 Закону №877-V).

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів. Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається (частина четверта статті 6 Закону №877-V).

Відповідно до частин першої та другої статті 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення) (абзац 1 частини п`ятої статті 7 Закону №877-V).

Права суб`єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені статтею 10 Закону №877-V.

Відповідно до цієї статті суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема: бути поінформованим про свої права та обов`язки; вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу; бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб; одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю); надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта; оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.

Обов`язки суб`єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) передбачені статтею 11 Закону №877-V.

Відповідно до цієї статті суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний:

допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом;

не створювати перешкоди органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю), за умови що зазначені заходи здійснюються такими особами відповідно до вимог закону;

виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства;

надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону;

одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.

Відповідно до частини шостої статті 7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

У разі створення суб`єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов`язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно з частиною 7 статті 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (частина 8 статті 7 Закону №877-V).

Частиною першою статті 12 Закону №877-V встановлено, що невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

Слід зауважити, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який діє на теперішній час.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 №2136-ІХ (далі Закон №2136-ІХ) у період дії воєнного стану центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи можуть здійснювати за заявою працівника або профспілки позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та фізичними особами, які використовують найману працю, в частині додержання вимог цього Закону, а також з питань виявлення неоформлених трудових відносин та законності припинення трудових договорів.

Позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються у порядку, встановленому Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Позапланові заходи державного нагляду (контролю) у період дії воєнного стану здійснюються:

за наявності підстав, визначених абзацами п`ятим, восьмим, дев`ятим, десятим частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»;

за зверненням Київської міської військової адміністрації або обласної військової адміністрації;

у зв`язку з невиконанням суб`єктом господарювання приписів про усунення порушень вимог законодавства, виданих після 1 травня 2022 року.

У період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені статтею 265 Кодексу законів про працю України, не застосовуються.

В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що підставою для прийняття оспорюваного припису стали висновки позапланової перевірки, що викладені в акті від 28.07.2023 № ПС/ДН/24635/0005, призначеної наказом начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 24.07.2023 №111/ПС-ЗК, прийнятого на виконання доручення Прем`єр-міністра України Д.Шмигаля від 12.05.2023 №10013/5/1-23, що цілком узгоджується з приписами абзацу 8 частини 1 статті 6 Закону №877-V та статті 16 Закону №2136-ІХ, а відтак відповідач мав право на проведення позапланової заходу державного нагляду (контролю) позивача у період дії воєнного стану.

Обґрунтовуючи протиправність припису №ПС/ДН/24635/0005/П від 28.07.2023, позивач у позові вказує, що відповідачем допущено процедурні порушення, оскільки на момент складання припису він не був ознайомлений з результатами перевірки, примірник акту не вручався, що унеможливило позивачу надати свої зауваження, крім того, оскаржуваний припис винесений у день складання самого акту.

Однак, такі доводи позивача не знайшли свого підтвердження, є необґрунтованими та безпідставними, виходячи з наступного.

Як вбачається зі змісту акт позапланової перевірки ПС/ДН/24635/0005/П від 28.07.2033, він був підписаний державним інспектором з відміткою про відмову від підписання керівником чи уповноваженою особою суб`єкта господарювання (а.25 акту), і такі обставини не заперечується позивачем.

Водночас, статтею 11 Закону №877-V чітко визначено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний одержувати примірник акта органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.

Законодавцем також визначено, що в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

За вказаних обставин, доводи позивача про те, що на момент вручення припису він не був ознайомлений з результатами перевірки, примірник акту не вручався, що унеможливило подачу зауважень, цілком безпідставні.

Суд вважає, що позивач, не погодившись підписати акт та ознайомитись з ним, тим самим свідомо позбавив себе можливості подати, в разі незгоди з актом, зауваження до акту.

Не прийнятні і зауваження позивача в обґрунтування допущення процедурних порушень про те, що оскаржуваний припис винесений передчасно, оскільки прийнятий в один день з актом перевірки.

Суд звертає увагу, що припис це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства, який не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання та складається у разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю).

Отже, Закон зобов`язує протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) скласти припис.

Як вбачається з матеріалів справи, позапланова перевірка позивача була завершена 27.07.2023, а припис складений на наступний день 28.07.2023. Тож, оскаржуваний припис прийнято з дотриманням строків, встановлених частиною сьомою статті 7 Законом №877-V.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для висновку про порушення відповідачем правил та процедур, тобто процедурних порушень, які б впливали юридичну силу оскаржуваного рішення, які стверджує позивач.

Щодо суті виявлених контролюючим органом порушень, суд зазначає наступне.

З акту вбачається, що в ході позапланової перевірки встановлено декілька порушень.

Щодо порушення частини першої статті 115 КЗпП України.

Відповідно до частини першої та другої статті 10 Закону №2136-ІХ заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.

Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.

Згідно з частиною першою статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до частини першої статті 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору (частина перша статті 21 Закону України «Про оплату праці»).

Оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці (частина третя статті 15 Закону України «Про оплату праці»).

Вказана норма кореспондується з частиною п`ятою статті 97 КЗпП України, яка також встановлює, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються роботодавцем після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

В ході позапланової перевірки встановлено, що згідно з розрахункової відомості за липень 2022 року та серпень 2022 року ОСОБА_1 заробітна плата до виплати за липень 2022 року нарахована у розмірі 36669,32 грн., за серпень 2022 року залишок заробітної плати до виплати нарахований у розмірі 6937,97 грн., що в загальній сумі становить 43 607,29 грн. заборгованості з виплати заробітної плати. Заробітна плата за вказані періоди ОСОБА_1 не виплачувалась.

У поясненнях до перевірки та у позові позивачем зазначено, що АТ ДЗПВ має заборгованість із заробітної плати перед працівником ОСОБА_1 , розмір заборгованості 43 607,29 грн., період - з серпня 2022 р., причина наявності заборгованості - наявність спору між ОСОБА_1 та АТ ДЗПВ, який розглядається Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська, справа № 199/8765/22. У разі задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у справі 199/К765/22, АТ ДЗПВ здійснить виплати на користь працівника в розмірах, встановлених судовим рішенням.

Отже, позивач фактично не заперечив факту наявності заборгованості із заробітної плати перед працівником ОСОБА_1 на час проведення перевірки, а відтак допущення порушень частини першої статті 115 КЗпП України, тому висновки відповідача в цій частині є цілком правомірними.

При цьому, суд критично ставиться до тверджень позивача про наявність спору між ОСОБА_1 та АТ «Дніпропетровський завод прокатних валків», який розглядається Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська (справа № 199/8765/22), оскільки вказаний спір не може впливати на своєчасність виплати заробітної плати ОСОБА_1 . Більше того, предметом спору у вказаній справі є зобов`язання видати копію наказу про звільнення та трудову книжку, стягнення компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а не стягнення заробітної плати за липень 2022 року та серпень 2022 року.

Здійснення виплати заборгованості по заробітній платі ОСОБА_1 після отримання оскаржуваного припису, про що зазначає позивач у позові, не спростовує висновків відповідача щодо виявлених порушень в частині несвоєчасності виплати заробітної плати та не говорить про неправомірність припису, а підтверджує його виконання.

Щодо порушення положень частини першої статті 116 КЗпП України.

В ході позапланової перевірки встановлено, що протоколом засідання Наглядової ради Акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків» №57 від 18.08.2022 ОСОБА_2 18.08.2022 було звільнено з посади директора АТ «Дніпропетровський завод прокатних валків». Згідно з розрахунку при звільненні від 18.08.2022 заборгованість з виплати заробітної плати ОСОБА_2 складає 270 467,41 грн.

У поясненнях до перевірки та у позові позивачем зазначено, що ОСОБА_2 , який працював на посаді директора АТ ДЗПВ та був звільнений 18.08.2022 р., не працював в день звільнення і на виконання вимог ч. 1 ст. 116 КзПП не пред`явив АТ ДЗПВ вимоги про розрахунок при звільненні. Сума виплат, що належить ОСОБА_2 при звільненні, становить 270467,41 грн., виплата буде здійснена відповідно до вимог чинного законодавства України в строки, зазначені ч. 1 ст. 116 КзПП.

Отже, позивач не заперечує факту не здійснення розрахунку з ОСОБА_2 при звільненні та вважає, що оскільки останній не працював в день звільнення, виплата всіх сум при звільненні (фактичний розрахунок) буде вчинена після відповідного звернення ОСОБА_2 .

Суд критично оцінює таку позицію позивача з наступного.

Відповідно до положень частини першої та другої статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців (частина перша статті 117 КЗпП України).

Отже, Закон покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку настає відповідальність, установлена ст. 117 КЗпП України. Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.

При цьому, частиною першою статті 47 КЗпП України передбачено, що роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Разом з цим, жодних доказів того, що Акціонерним товариством «Дніпропетровський завод прокатних валків» вживались заходи для виконання свого обов`язку, як роботодавця, щодо проведення повного розрахунку з ОСОБА_2 не надано, матеріали справ не містять.

Таким чином, вимоги припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ПС/ДН/24635/0005/П від 28.07.2023 є обґрунтованими.

Позивачем не доведено вжиття всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати у спірних правовідносинах.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм та встановлених обставин, суд вважає, що припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ПС/ДН/24635/0005/П від 28.07.2023 складений відповідачем на підставі, у межах та у спосіб, передбачений законодавством України, відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, що, в свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для його скасування.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, на підставі оцінки поданих доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи та системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст.9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків» (код ЄДРПОУ 00187375, місцезнаходження: 49023, м. Дніпро, вул. Яхненківська, буд.2) до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (код ЄДРПОУ 44729283, місцезнаходження: 49107, м. Дніпро, вул. Армстронга Ніла, 1Д) про визнання протиправним та скасування припису відмовити.

Рішення суду набирає законної сили до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.М. Бухтіярова