Рішення

від 03.05.2024 по справі 380/3191/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 травня 2024 рокусправа № 380/3191/24Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м.Львові, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Керівника Самбірської окружної прокуратури Львівської області до Турківської міської ради Самбірського району Львівської області, за участю у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, Міністерства культури та інформаційної політики України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

Керівник Самбірської окружної прокуратури Львівської області (місцезнаходження: вул. Филипчака, 4А, м. Самбір, Самбірський район, Львівська область, 81400; код ЄДРПОУ: 02910031) звернувся з позовною заявою до Турківської міської ради Самбірського району Львівської області (місцезнаходження: пл. Ринок, 26, м. Турка, Самбірський район, Львівська область, 82500; код ЄДРПОУ: 04056026), за участю у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації (місцезнаходження: вул. Винниченка, 18, м. Львів, 79008; код ЄДРПОУ 38557581), Міністерства культури та інформаційної політики України (місцезнаходження: вул. Івана Франка, 19, м. Київ, 01601; код ЄДРПОУ 43220275), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Турківської міської ради Самбірського району Львівської області щодо не утворення спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини;

- зобов?язати Турківську міську раду Самбірського району Львівської області утворити спеціально уповноважений орган охорони культурної спадщини.

Позов обґрунтований тим, що нормами Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено створення спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини, що входить до повноважень місцевих рад за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

Позивач вказує, що Самбірською окружною прокуратурою у межах наданих повноважень відповідно до частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» вивчено інформацію Турківської міської ради Самбірського району Львівської області щодо створення спеціально уповноваженого органу у сфері охорони культурної спадщини та встановлено, що він не утворювався. Зазначає, що орган місцевого самоврядування в особі Турківської міської ради зобов`язаний створити у своєму складі спеціально уповноважений орган у сфері охорони культурної спадщини, тому просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді від 19.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою судді від 05.03.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Від представника третьої особи - Міністерства культури та інформаційної політики України до суду надійшли письмові пояснення, в яких просить позов задовольнити в повному обсязі. Зокрема, вказує, що Міністерство як центральний орган виконавчої влади не має відокремлених структурних підрозділів, які б могли забезпечити виконання вимог законодавства щодо збереження та охорони культурної спадщини, водночас законодавець наділив такими функціями, зокрема, громади, які діють через відповідні виконавчі органи органів місцевого самоврядування.

Важливість і необхідність створення та діяльності відповідного виконавчого органу в органі місцевого самоврядування підкреслюється і вже згаданою нормою статті 6 Закону №1805-ІІІ відповідно до приписів якої відповідний виконавчий орган сільської, селищної, міської ради щорічно звітують перед центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини та громадськістю про стан збереження об`єктів культурної спадщини.

Вважає, що таким чином законодавець підкреслив ключову роль місцевого самоврядування, яка виконується відповідним виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, у питанні збереження об`єктів культурної спадщини, які знаходяться на території відповідної громади. Водночас, відсутність такого виконавчого органу сприятиме як порушенням законодавства про охорону культурної спадщини, що можуть призвести до невідворотних змін у вигляді та традиційному характері міського середовища, так і неможливості контролю Міністерством стану збереження характерного міського середовища, цінної історичної забудови та притягнення винних у порушенні законодавства про охорону культурної спадщини осіб до відповідальності.

При цьому, як убачається із позовної заяви та відповідно до наявної у Міністерства інформації відповідний виконавчий орган у Турківській міській раді не створений. З огляду на викладене вважає, що позовні вимоги Самбірської окружної прокуратури підлягають задоволенню.

Від представника відповідача 21.03.2024 надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує. Вказує, що у зв`язку із відсутністю коштів з боку Держави (чи її органів) на виконання делегованих повноважень, фінансовою обмеженістю міського бюджету, Турківська міська рада Самбірського району Львівської області, з метою виконання цих делегованих повноважень у сфері охорони культурної спадщини, виконання даних функцій покладено на Відділ містобудування, архітектури, житловокомунального господарства та енергетики Турківської міської ради (Код ЄДРПОУ 44146271) (зокрема п.3.8 та 3.23 Положення), що є виконавчим органом ради, має свого керівника, печатку, ідентифікаційний номер юридичної особи. Посадовою інструкцією головного спеціаліста відділу також передбачено виконання функцій із охорони культурної спадщини.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Турківська міська рада Самбірського району Львівської області є органом місцевого самоврядування, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 №878 «Про затвердження Списку історичних населених місць України» з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць України, та виконання статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» затверджено список історичних населених місць України, у який увійшло місто Турка.

Згідно інформації Турківської міської ради Самбірського району Львівської області №2/35-02.17 від 17.11.2023, уповноважений орган у сфері охорони культурної спадщини Турківською міською радою не утворювався. Затверджено рішення «Про створення відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та енергетики Турківської міської ради».

Відповідно до листа Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації №16-4282/0/2-23 від 27.12.2023, скерованого на адресу позивача, звернень від Турківської міської ради Самбірського району Львівської області щодо надсилання, переадресування до Міністерства культури та інформаційної політики України погоджень на створення спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини до Департаменту не надходило. У зв`язку з чим, Департаментом скеровано листи до Турківської міської ради від 07.11.2023 №16-3492/0/2-23 та від 27.12.2023 №16-4269/0/2-23.

Відповідно до листа Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації від 07.11.2023 №16-3492/0/2-23, скерованого на адресу відповідача, Турківській міській раді Самбірського району Львівської області рекомендовано скерувати подання про утворення Відділу з питань охорони культурної спадщини до Міністерства культури та інформаційної політики України.

Відповідно до листа Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації від 27.12.2023 №16-4269/0/2-23, скерованого на адресу відповідача, Турківську міську раду Самбірського району Львівської області повідомлено про необхідність подання до Департаменту рішення про створення спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини, погоджене центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини. А також, відповідно до вимог частини 4 статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини», надіслати до Департаменту подання про призначення керівника спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини на погодження.

Листом від 15.01.2024 №104-02.17 Турківська міська рада Самбірського району Львівської області повідомила керівника Самбірської окружної прокуратури, що на засіданні постійної депутатської комісії з питань бюджету, комунальної власності та регуляторної політики прийнято рішення про неможливе створення відділу з питань охорони культурної спадщини у зв`язку з відсутністю коштів у місцевому бюджеті.

Листом від 17.01.2024 №06/15/542-24 у відповідь на запит позивача, Управління дозвільно-погоджувальної документації Міністерства культури та інформаційної політики України повідомило, що Турківська міська рада Самбірського району Львівської області не зверталася до МКІП з питань погодження утворення органів охорони культурної спадщини.

З огляду на те, що відповідачем не утворено спеціально уповноважений орган охорони культурної спадщини відповідно до вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини» позивач звернувся з до суду з цим позовом.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведені норми означають, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до ст.54 Конституції України, культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Статтею 140 Конституції України передбачено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно зі статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання; утворення за поданням сільського, селищного, міського голови інших виконавчих органів ради.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про місцеве самоврядування» в Україні, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема підготовка програм соціально-економічного та культурного розвитку сіл, селищ, міст, цільових програм з інших питань самоврядування, подання їх на затвердження ради, організація їх виконання; подання раді звітів про хід і результати виконання цих програм.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що виконавчі органи рад - це органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Згідно з ст. 5 Закону України «Про місцеве самоврядування» до системи місцевого самоврядування входять виконавчі органи рад.

Частиною 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (ч.1 ст.11 Закону України «Про місцеве самоврядування»).

Також, відповідно до пп.10 п. б ст.32 Закону України «Про місцеве самоврядування», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад делеговано повноваження щодо забезпечення охорони пам`яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання.

Делеговані повноваження - повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом.

Згідно з ч.1 ст.3 Закону України «Про охорону культурної спадщини» №1805-ІІІ від 08.06.2000 (далі - Закон №1805-ІІІ), державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону №1805-ІІІ до спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини, (далі - органи охорони культурної спадщини), зокрема, належать, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради.

Також, відповідно до п.6 ч.2 ст.6 Закону№1805-ІІІ, до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить у тому числі організація розроблення відповідних програм охорони культурної спадщини.

Крім того, ч.3 ст.6 Закону №1805-ІІІ встановлено, що відповідний виконавчий орган сільської, селищної, міської ради щорічно звітують перед центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини та громадськістю про стан збереження об`єктів культурної спадщини.

Частиною 3 ст.3 Закону №1805-ІІІ визначено, що відповідний виконавчий орган сільської, селищної, міської ради населеного пункту, занесеного до Списку історичних населених місіть України, утворюється місцевою радою за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

Отже, на відповідну місцеву раду населеного пункту, занесеного до Списку історичних населених місць України покладено обов`язок утворення за погодженням із центральним органом виконавчої влади спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини.

Частиною 4 ст.3 Закону №1805-ІІІ визначено, що голови обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та сільські, селищні, міські голови призначають на посаду і звільняють з посади керівників відповідних органів охорони культурної спадщини за погодженням з органом охорони культурної спадщини вищого рівня відповідно до закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 №878 «Про затвердження Списку історичних населених місць України,» з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць України, на виконання статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» затверджено Список історичних населених місць України (міста і селища міського типу), у який увійшло місто Турка.

З матеріалів справи слідує, що Турківською міською радою Львівської області не утворено за погодженням з Міністерством культури та інформаційної політики України спеціально уповноваженого органу у сфері охорони культурної спадщини.

Вказане підтверджується листами Турківської міської ради Самбірського району Львівської області №2/35-02.17 від 17.11.2023, від 15.01.2024 №104-02.17, Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації №16-4282/0/2-23 від 27.12.2023, від 07.11.2023 №16-3492/0/2-23 та від 27.12.2023 №16-4269/0/2-23, а також Міністерства культури та інформаційної політики України від 17.01.2024 №06/15/542-24.

При цьому, аналізуючи зміст наданого відповідачем Положенням про відділ містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та енергетики Турківської міської ради (додаток до рішення 8 сесії міської ради 8 скликання від 18.02.2020 №289), слід дійти висновку про те, що зазначений відділ не наділений усіма функціями спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини, визначеними безпосередньо Законом №1805-ІІІ, відтак вимоги даного Закону відповідачем не виконані.

Окрім того, суд зазначає, що положення Закону №1805-ІІІ встановлюють вимоги щодо утворення спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини. Однак, за змістом письмових пояснень Міністерства культури та інформаційної політики України, а також листа Управління дозвільно-погоджувальної документації Міністерства культури та інформаційної політики України від 17.01.2024 №06/15/542-24, Турківська міська рада Самбірського району Львівської області не зверталася до МКІП з питань погодження утворення органів охорони культурної спадщини.

Як вже йшлося вище, листом Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації від 27.12.2023 №16-4269/0/2-23 Турківську міську раду Самбірського району Львівської області повідомлено про необхідність подання до Департаменту рішення про створення спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини, погоджене центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини. А також, відповідно до вимог частини 4 статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини», надіслати до Департаменту подання про призначення керівника спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини на погодження.

Однак, доказів прийняття вищевказаного рішення, погодженого Міністерства культури та інформаційної політики України, а також надсилання до Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації відповідного подання про призначення керівника спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини на погодження відповідачем до суду не надано.

Суд зауважує, що не утворення відповідного спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини та недотримання порядку призначення його керівника може стати передумовою визнання винесених, прийнятих, виданих неуповноваженим органом/особами розпоряджень, рішень, приписів, постанов, незаконними, а відтак відсутності державних механізмів захисту об`єктів культурної спадщини.

Таким чином, відсутність відповідного спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини Дрогобицької міської ради є порушенням вимог Закону №1805-ІІІ та, на переконання суду, унеможливлює належне виконання повноважень, покладених на органи місцевого самоврядування у сфері охорони культурної спадщини на території Турківської міської територіальної громади.

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення даного позову.

Згідно із частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи зазначену вище норму та те, що докази про такі судові витрати суду не надано, підстави для їх розподілу відсутні.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Турківської міської ради Самбірського району Львівської області щодо не утворення спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини.

Зобов?язати Турківську міську раду Самбірського району Львівської області (місцезнаходження: пл. Ринок, 26, м. Турка, Самбірський район, Львівська область, 82500; код ЄДРПОУ: 04056026) утворити у складі виконавчих органів ради спеціально уповноважений орган охорони культурної спадщини.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяБратичак Уляна Володимирівна