Постанова

від 24.04.2024 по справі 400/10548/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/10548/21Головуючий в 1 інстанції: Мороз А.О.

Дата і місце ухвалення 26.01.2024р., м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів: Федусика А.Г,

Шевчук О.А.,

за участю секретаря Челак Р.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Капітал Центр" до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Капітал Центр" звернулось до суду першої інстанції з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.08.21 р. № 691514290703.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 січня 2024 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій посилалось на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилався на те, що суд першої інстанції не дослідив такі докази: витяги з Держаного реєстру прав на нерухоме майно щодо неіснуючої адреси в товарно-транспортних накладних; факт підміни договору поставки; витяги з НАІС ДДАІ МВС України, а також, не надав оцінки значним недолікам первинних документів (невідповідність кількості товару у платіжних дорученнях, видаткових та товарно-транспортних накладних). Також апелянт посилався на те, що деякі первинні документи суд першої інстанції не аналізував взагалі, посилаючись на те, що документи на перевезення не є обов`язковими при оподаткуванні операцій з поставки ТМЦ. Однак, на думку апелянта, такий підхід суперечить завданню адміністративного судочинства (ч.1 ст.2 КАС України).

З огляду на викладене апелянт просив скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 січня 2024 року та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Згідно статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 12.07.2021 р. до 23.07.2021 р. посадовими особами Головного управління ДПС у Миколаївській області на підставі наказу ГУ ДПС у Миколаївській області від 12.07.2021 року № 1291-п було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Агро Капітал Центр" з метою дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість за травень 2021 р., за результатами якої складено акт перевірки № 5371/14-29-07-03/35720615 від 23.07.2021 року.

В ході проведення перевірки посадовими особами контролюючого органу було встановлено порушення позивачем вимог п. 198.1, 198.3 ст. 198, п. 200.1, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення з податку на додану вартість за травень 2021 р. на 6 489 214 грн.

На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у Миколаївській області 13.08.2021 року винесено податкове повідомлення-рішення № 691514290703, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення податку на додану вартість за травень 2021 р. на суму виявленого порушення, а саме на 6 489 214 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «Агро Капітал Центр» оскаржило його до суду першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції визнав необґрунтованими доводи податкового органу про безтоварний характер операції між позивачем та ТОВ "Агрохім Технолоджі" та дійшов висновку, що матеріали справи спростовують висновки відповідача щодо завищення позивачем від`ємного значення з податку на додану вартість за травень 2021 р. на 6 489 214 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку про дотримання позивачем податкового законодавства при формуванні показників діяльності, необхідних для обчислення податкового кредиту за результатом здійснення господарської операції з ТОВ "Агрохім технолоджі" та вказав, що доводи відповідача, якими він обґрунтовує безтоварний характер операції між позивачем та ТОВ "Агрохім Технолоджі" носять опосередкований характер, так як прямо не свідчать про відсутність постачання товару.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне:

В ході перевірки було становлено, що 17.06.2021 року ТОВ «Агро Капітал Центр» подало податкову декларацію з ПДВ за травень 2021 року (вх. № 9162594072). У Додатку 2 до декларації «Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» позивачем зазначено від`ємне значення в розмірі 22854175 грн. за попередні періоди.

В подальшому позивачем був поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з ПДВ за травень 2021 року (вх. від 23.06.2021 року № 91666692484). Згідно даних додатку № 1 до уточнюючого розрахунку товариство задекларувало зменшення податкового кредиту по ТОВ "Агрохім Технолоджі" на суму 7250786 грн. з періодом взаємовідносин квітень 2021 року.

Відповідно зменшено суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду.

Контролюючим органом встановлено, що від`ємне значення за травень 2021 року (рядок 19 «Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) період) - (рядок 17 - рядок 9 декларації)» на суму ПДВ 15 603 389 грн. сформовано за рахунок включення до складу податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ "Агро Капітал Центр" за січень, лютий, березень, квітень, травень 2021 року (рядок 10.1 декларації) суми ПДВ по операціях з придбання товарів/послуг на митній території України з основною ставкою.

В свою чергу, перевіркою достовірності і правильності визначення та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації суми податкового кредиту (рядок 17 (колонка Б) встановлено її завищення на суму 6489214 грн, що призвело до завищення на цю ж суму показника рядка 19 Декларації.

В акті зазначено, що оскільки було завищено на суму ПДВ 6489214 грн. показник у рядку 10.1 (колонка Б) податкової декларації (з урахуванням уточнюючого розрахунку) внаслідок врахування сум ПДВ всупереч п. 198.1, п. 198.3, ст. 198 Податкового кодексу України з придбання добрива органічного «Біочар-Ахт» в квітні 2021 року у контрагента-постачальника ТОВ «Агрохім Технолоджі» на суму 6489214 гривень.

Перевіркою взаємовідносин ТОВ «Агро Капітал Центр» з контрагентом-постачальником ТОВ «Агрохім Технолоджі» контролюючим органом встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій у випадках коли вони здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту. Контролюючий орган вказував на неможливість підтвердження реального здійснення господарських операцій між ТОВ «Агро Капітал Центр» та ТОВ «Агрохім Технолоджі» за травень 2021 року щодо придбання добрива органічного «Біочар-Ахт» на суму 6489214 грн., в тому числі у зв`язку з невстановленням реального ланцюга руху добрива органічного до ТОВ «Агро Капітал Центр», що, на думку відповідача, свідчить про відсутність джерела його походження та достовірність даних відображених у податкових накладних, зареєстрованих у ЄРПН та як наслідок і у податковій декларації з ПДВ за травень 2021 року щодо придбання товару у ТОВ «Агрохім Технолоджі».

В акті перевірки податковий орган посилався на те, що позивачем при проведенні перевірки не надано документів, які б підтверджували місце поставки товару, зазначене у договорі від 31.03.2021 року № 3101, а саме: склад постачальника за адресою: Миколаївська область, Арбузинський район, с. Новоселівка, вул. Центральна, буд. 35. Також відповідач вказував на відсутність за даними форми 20-ОПП у ТОВ «Агрохім Технолоджі» об`єктів оподаткування за вказаною вище адресою, що на думку контролюючого органу, свідчить про неможливість відслідкувати сам факт відвантаження товару за даною адресою.

Також в акті зазначено про ненадання позивачем визначених договором документів, а саме: рахунків-фактур, що позбавляє можливості дослідити операцію щодо оплати за товар, копії патенту на корисну модель № 118128, зареєстрованого в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі 25.07.2017 та копії Інструкції по використанню добрив органічних «Біочард-Ахт», копії висновку ТОВ «Харківського незалежного центра сертифікації» № 182/1911 від 06.08.20219 року, тобто не надано документів, що підтверджують якість і комплектність товару, його відповідність державним стандартам України або затвердженим технічним умовам заводу-виробника.

Як встановили перевіряючі, за даними Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «Агрохім Технолоджі» виписало на адресу ТОВ «Агро Капітал Центр» в квітні 2021 року видаткові накладні, податкові накладні, суми ПДВ по яких включено до податкового кредиту за травень 2021 року (з урахуванням уточнюючого розрахунку). При дослідженні видаткових накладних встановлено, що в них не зазначено посадову особу, відповідальну за здійснення господарської операції і правильність оформлення видаткових накладних, яка отримувала добриво органічне "Біочар-Ахт" з боку ТОВ «Агро Капітал Центр», проставлено лише підпис, тому не можливо встановити, кому належать підпис, та ідентифікувати особу, відповідальну за здійснення господарської операції і правильність її оформлення. На думку відповідача надані до перевірки видаткові накладні мають істотний недолік, який перешкоджає ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Також як зазначив контролюючий орган, до перевірки не надано:

- матеріальні звіти та/або інші первинні документи, шо підтверджують оприбуткування, відпуск та використання добрива органічного "Біочар-Ахт" у господарській діяльності та інформація з яких повинна переноситись до регістрів бухгалтерського обліку;

- журнал обліку довіреностей або інші документи на отримання добрива органічного "Біочар-Ахт";

- накази на відрядження посадової особи ТОВ "Агро Капітал Центр" до с. Остапівка, Варвинський р-н, Чернігівська обл. для отримання товару, звіти про відрядження, регістри бухгалтерського обліку, в т.ч. «Розрахунки з підзвітними особами»;

- акти приймання-передачі або інші документи, які б підтверджували факт передачі добриво органічне "Біочар -Ахт" від постачальника до покупця тощо із зазначенням реального часу та визначеннях конкретної відповідальної особи;

- документів, які підтверджують залучення до перевезення третіх осіб та копії договорів оренди транспортних засобів, що унеможливлює підтвердження факт залучення третіх осіб до перевезення та факт самого перевезення.

Також контролюючий орган вказував на те, що у підтвердження виконання перевізником ТОВ «Трейд Ла Грейн» послуг з перевезення позивачем був наданий до перевірки акт надання послуг, який не розкриває суті наданих послуг, не містить інформацію щодо механізму надання послуг; не надано додаткових розрахунків щодо калькуляції послуг, пояснень та документах підтверджень технічних характеристик на транспортні засоби, які були задіяні в перевезенні товару.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне:

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Також пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу вказаних правових норм вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Зазначена правова позиція неодноразово була викладена у постановах Верховного Суду, зокрема від 10.04.2020 у справі № 808/954/17, від 09.09.2021 у справі №460/2315/19, від 26.07.2023 у справі № 160/25972/21, від 19.10.2023 у справі №420/18874/22.

Згідно вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового документального підтвердження сум податкового кредиту, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, що закріплений в статті 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», так само характеризує і податковий облік.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку. Це відповідає і вимогам статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України щодо достовірності доказів.

Отже, наявність у платника податків первинних документів в підтвердження задекларованих сум податкового кредиту, є підставною для одержання податкової вигоди у вигляді податкового кредиту, якщо контролюючий орган не встановив і не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні, суперечливі або ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував суми податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В даному випадку за наслідками проведеної перевірки відповідач дійшов висновку про відсутність реального вчинення позивачем господарських операцій з придбання у ТОВ «Агрохім Технолоджі» органічного добрива.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є сільськогосподарським товаровиробником, для здійснення господарської діяльності у нього в користуванні знаходяться земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 8 680,6255 га, що підтверджується податковою звітністю платника єдиного податку четвертої групи. Також, позивач має у власності, оренді та суборенді об`єкти нерухомого майна, а також вантажний транспорт та транспорт сільськогосподарського призначення та працівників в кількості 76 осіб.

Основним видом діяльності ТОВ "Агро Капітал Центр" є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (КВЕД 01.11).

31.03.2021 року між ТОВ "Агро Капітал Центр" (покупець) та ТОВ "Агрохім Технолоджі" (продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 3101/2021/5, за умовами якого продавець зобов`язується проводити продаж (поставку) покупцю у власність товару окремими партіями, відповідно до замовлень покупця, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах цього договору.

Згідно п. 1.3 Договору асортимент, найменування, кількість ,ціна та загальна вартість товару зазначаються у бухгалтерських документах продавця: рахунку фактурі, видаткових накладних, які після підписання сторонами мають юридичну силу специфікації в розумінні ст. 266 ГК України та є невід`ємною частиною цього Договору.

Сторони домовились, що поставка товару здійснюватиметься на умовах EXW, місце поставки склад постачальника за адресою: Миколаївська область, Арбузинський район, с. Новоселівка, вул. Центральна, буд. 35 (п. 2.1 Договору).

Згідно п. 2.2 Договору, поставка товару здійснюється покупцем власними силами або за допомогою залучення третіх осіб.

За пунктами 2.3-2.5 Договору, замовлення покупця на поставку товару обов`язкові для постачальника. Замовлення можуть надаватися постачальникові в усній та письмовій формі, засобами поштового, факсимільного зв`язку, по електронній пошті або у інший спосіб, прийнятний для покупця. У заявці має бути зазначена кількість, асортиментний перелік товару.

В підтвердження прийняття Замовлення постачальник протягом 2-х банківських днів надає покупцю відповідний рахунок-фактуру. У випадку погодження покупця з цінами, кількістю, асортиментом, зазначеними у рахунку-фактурі він надсилає постачальнику замовлення у письмовій формі з обов`язковим посиланням на номер рахунку-фактури. Замовлення має бути підписано уповноваженою особою та скріплено печаткою покупця. З моменту отримання постачальником замовлення покупця вважається, що сторони досягли згоди з усіх істотних умов угод купівлі-продажу та поставки товару.

Відповідно до п. 3.2 Договору ,вартість товару вказується у рахунку-фактурі, що є невід`ємною частиною даного договору і діє на момент відвантаження товару.

Згідно п. 3.3 Договору, покупець оплачує суму, зазначену у рахунку-фактурі по факту поставки, шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок продавця.

Перехід права власності на товар відбувається в момент прийняття покупцем партії товару в місці постачання (п. 4.3 договору).

Відповідно до додаткової угоди до договору поставки від 31.03.2021 року, сторони домовились, що за фактом поставки кожної партії товару покупець має право на відстрочку оплати за товар. Постачальник надає відстрочку оплати покупцю за поставлений товар або його партію до 31.12.2021 року.

Звертаючись з позовом до суду, товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Капітал Центр» вказувало на те, що згідно з вказаним договором ТОВ «Агрохім Технолоджі» поставило на адресу позивача 1 500 т добрив на загальну суму 82 440 000 грн.

У підтвердження реального виконання умов укладеного з ТОВ "Агрохім Технолоджі" договору та придбання добрива органічного «Біочар-Ахт», позивач надав видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення, лімітно-забірні картки на отримання товарно-матеріальних цінностей, акти на списання ТМЦ, які, на думку позивача, складені у відповідності до вимог чинного законодавства та у повній мірі підтверджують факт реального здійснення господарської операції з поставки добрив.

Дослідивши надані документи, колегія суддів зазначає наступне:

Як встановлено судом, під час проведення перевірки позивач надав податковому органу договір, укладений з ТОВ "Агрохім Технолоджі" від 31.03.2021 року № 3101/2021/5, за умовами якого поставка товару повинна була здійснюватися на умовах EXW, місце поставки склад постачальника за адресою: Миколаївська область, Арбузинський район, с. Новоселівка, вул. Центральна, буд. 35 (п. 2.1 Договору). При цьому у наданих до перевірки товарно-транспортних накладних пунктом навантаження товару вказано: Чернігівська область, Варвинський район, с. Остапівка, вул. Ф. Лавового, 47, а у видаткових накладних місце складання вказано: м. Львів, Личаківський район, вул. Бескидська, 33.

В свою чергу, звертаючись з даним позовом, позивач надав суду копію договору від 31.03.2021 року № 3101/2021/5, укладеного з ТОВ "Агрохім Технолоджі", зміст якого відрізняється від змісту договору, який надавався товариством контролюючому органу під час проведення перевірки. Так, у наданій до суду копії договору у п. 2.1 місце поставки вказане склад постачальника за адресою: Миколаївська область, Баштанський район, с. Добра Криниця, вул. Центральна, буд. 1.

В якості пояснення даних розбіжностей позивач вказав на те, що у договорі від 31.03.2021 року № 3101/2021/5 було допущено описку, яку в подальшому було виправлено шляхом укладення додаткової угоди № 2.

Колегія суддів критично відноситься до даних пояснень позивача, з огляду на те, що положення договору поставки про місце здійснення поставки товару є істотною умовою договору, щодо якої сторонами обов`язково повинна бути досягнута згода. З огляду на зазначене суд не може визнати допущення такої помилки технічною опискою, оскільки вона суттєво змінює умови договору.

Як вже зазначалось вище, позивачем у підтвердження реальності здійснюваних операцій з поставки добрив, надав видаткові накладні та товарно-транспортні накладні.

Суд враховує, що видаткова накладна є первинним документом, який видається постачальником покупцеві та підтверджує факт передачі товарно-матеріальних цінностей від нього до покупця.

Місцем складання видаткових накладних, поданих позивачем, вказано юридичну адресу ТОВ «Агрохім Технолоджі» - м. Львів, Личаківський район, вул. Бескидська, 33.

Колегія суддів звертає увагу на те, що за умовами укладеного між позивачем та ТОВ "Агрохім Технолоджі" договору, а саме, пунктів 4.1, 4.2, 4.3 та 4.4, поставка товару здійснюється в межах території складу постачальника. Поставка товару вважається виконаною, якщо товар завантажено на транспортний засіб перевізника, визначеного покупцем. Перехід власності на товар відбувається в момент прийняття покупцем партії товару в місці постачання. Постачання товару та його прийняття оформляються у видатковій накладній на відвантаження товару, що підписується уповноваженими представниками сторін.

Однак незважаючи на вказані вище умови договору, якими передбачено, що поставка товару здійснюється на складі постачальника, а прийняття товару оформлюється видатковою накладною, у наданих позивачем видаткових накладних місцем їх складення вказана не адреса складу постачальника, а його юридична адреса. Тобто з наданих видаткових накладних вбачається, що вони не були складені безпосередньо під час прийняття товару на складі постачальника та не засвідчують факт дійсного прийняття товару за місцем постачання.

Будь-яких інших первинних документів у підтвердження факту прийняття уповноваженою особою покупця товару на складі постачальника позивачем до суду не надано.

Крім того, як вірно посилався контролюючий орган, у наданих видаткових накладних відсутні відомості про особу, яка їх підписала з боку ТОВ «Агро Капітал Центр», оскільки не зазначено прізвища та ініціалів такої особи, її посади. У видаткових накладних міститься лише підпис невідомої особи.

Вказане не дає змоги ідентифікувати особу, яка приймала участь у здійсненні господарської операції.

У своїх поясненнях позивач вказував на те, що видаткові накладні були підписані від імені ТОВ «Агро Капітал Центр» директором товариства. Однак при цьому, позивачем ні під час проведення перевірки, ні під час судового розгляду справи, не було надано доказів (наказів) про відрядження директора чи іншої посадової особи ТОВ "Агро Капітал Центр" (податкова адреса якого розташована у м. Миколаєві) до міста Львова для підписання видаткових накладних.

Також позивачем не надано жодного доказу у підтвердження відрядження директора чи інших посадових осіб товариства за місцем розташування складу постачальника (який, як зазначає позивач, знаходився за адресою: Миколаївська область, Баштанський район, с. Добра Криниця, вул. Центральна, буд. 1) з метою прийняття товару.

З огляду на викладене колегія суддів доходить висновку, що надані видаткові накладні не засвідчують факт прийняття товару покупцем (ТОВ «Агро Капітал Центр») за місцем його поставки на складі постачальника.

З наданих товарно-транспортних накладних судом встановлено, що автомобільним перевізником товару (добрива органічного «Біочар-Ахт») є ТОВ «Нік-Транс», замовником перевезення є ТОВ «Трейд Ла Грейн», вантажовідправником ТОВ «Агрохім Технолоджі», а вантажоодержувачем ТОВ «Агро Капітал Центр».

Згідно відомостей ТТН пунктом навантаження товару є Чернігівська область, Варвинський район, с. Остапівка, вул. Ф.Лавового, 47, а пунктом розвантаження Миколаївська область, Баштанський район, с. Добра Криниця, вул. Центральна, буд. 1.

У позові позивач підтвердив, що відпуск товару відбувався зі складу продавця, розташованого у с. Остапівка, Варвинський район, Чернігівська область, вул. Ф. Лавового, 47, і товар було перевезено за адресою: с. Добра Криниця, Баштанський район, Миколаївська область. Також позивач вказав, що товар навантажувався силами постачальника.

Як вже зазначалось вище, за умовами договору поставки товару здійснюється на умовах EXW, місце поставки склад постачальника (ТОВ «Агрохім Технолоджі»).

За умовами поставки EXW (англ. Ex Works), або (Франко завод (…назва місця)), продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту.

Покупець повинен укласти договір з перевізниками товару і сплатити перевезення від підприємства продавця до пункту призначення, включаючи вантаження, отримати експортні ліцензії, виконати і сплатити митні процедури, а також податки і збори, сплатити товар продавцеві за ціною виробника.

В свою чергу слід зазначити, що у двох різних редакціях договору поставки від 31.03.2021 року № 3101/2021/5, наданих позивачем до суду, не зазначено адреси розташування складу постачальника, з якого нібито здійснювалось перевезення товару до покупця (ТОВ «Агро Капітал Центр»), - Чернігівська область, Варвинський район, с. Остапівка, вул. Ф. Лавового, 47.

За редакцією договору, наданого при перевірці, місцем поставки (склад постачальника) вказано: Миколаївська область, Арбузинський район, с. Новоселівка, вул. Центральна, буд. 35, за редакцією договору, наданого до суду, місцем поставки товару (склад постачальника) є Миколаївська область, Баштанський район, с. Добра Криниця, вул. Центральна, буд. 1, яке в свою чергу за відомостями ТТН є місцем розвантаження товару у ТОВ «Агро Капітал Центр» та не може бути одночасно складом постачальника.

Таким чином надані позивачем первинні документи містять істотні суперечності, які не дають можливості достеменно встановити дійсне місце поставки товару (звідки постачався товар).

Колегія суддів також звертає увагу на те, що у товарно-транспортних накладних місцем розвантаження товару вказано: Миколаївська область, Баштанський район, с. Добра Криниця, вул. Центральна, буд. 1.

В свою чергу позивач стверджуючи про наявність у нього об`єктів нерухомого майна (складів), необхідних для зберігання придбаного добрива, вказував на перебування у його власності об`єкта за адресою: Миколаївська область, Баштанський район, с. Добра Криниця, вул. Центральна, буд. 10, у підтвердження чого надав витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Дійсно, згідно наданого витягу за адресою : Миколаївська область, Баштанський район, с. Добра Криниця, вул. Центральна, буд. 10 об`єкт нерухомого майна загальною площею 1305.1 кв.м., складовими частинами якого є матеріальні склади 1, О та 1, Е, належний ТОВ «Агро Капітал Центр». Також згідно вказаного витягу ТОВ «Агро Капітал Центр» належать нежитлові об`єкти нерухомості, які включають в себе, зокрема, і склади, розташовані за адресою: Миколаївська область, Баштанський район, с. Добра Криниця, вул. Центральна, буд. 7 та вул. Центральна, буд. 8.

Однак доказів належності позивачеві будь-якого нерухомого майна, яке б використовувалось для зберігання придбаного у ТОВ «Агрохім Технолоджі» добрива за адресою: Миколаївська область, Баштанський район, с. Добра Криниця, вул. Центральна, буд. 1 товариством до суду не надано.

Крім того будь-яких доказів того, що за адресою: Чернігівська область, Варвинський район, с. Остапівка, вул. Ф. Лавового, 47 знаходиться склад постачальника (ТОВ «Агрохім Технолоджі») позивачем також не надано.

На вимогу суду апеляційної інстанції про надання вказаних документів, а також документів у підтвердження можливості виконання контрагентами позивача господарських операцій обумовлених укладеними договорами, позивач такі документи не надав, посилаючись на неможливість їх подання через сплив часу.

В свою чергу відповідачем у справі надані відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 2 а.с. 84-85), які підтверджують належність нежитлової будівлі за вказаною адресою іншому підприємству ТОВ «Гнідинці-Агро».

У підтвердження факту перевезення добрив від постачальника, позивач надав договір транспортного перевезення від 01.04.2021 року № 1/04, укладений з ТОВ Трейд Ла Грейн», договори-заявки на перевезення вантажу до договору транспортного перевезення, а також акт надання послуг від 30.06.2021 року № 43.

Дослідивши надані документи, колегія суддів погоджується з висновком контролюючого органу про те, що поданий акт надання послуг не розкриває суті господарської операції, а містить лише загальне посилання на надану послугу «транспортні послуги з перевезення вантажів» та ціну послуги, не містить будь-яких відомостей, які б підтверджували те, що він складений саме за результатом виконання перевезень добрив від постачальника ТОВ «Агрохім Технолоджі». Також зазначений акт не містить розрахунків щодо калькуляції послуг, пояснень та документах підтверджень технічних характеристик на транспортні засоби, які були задіяні в перевезенні товару.

Слід зазначити, що за умовами договору транспортного перевезення від 01.04.2021 року, укладеного з ТОВ «Трейд Ла Грейн», перевізник здійснює перевезення власними або орендованими транспортними засобами, а також має право залучати до перевезення третіх осіб, які зазначаються в додатках до договору, що є невід`ємною складовою даного договору.

Відповідні додатки до договору в матеріалах справи відсутні.

Як встановлено судом, в ході розгляду даної справи в суді, позивачем був наданий лист ТОВ «Трейд Ла Грейн» від 15.12.2021 року № 89, в якому товариство вказало на те, що для здійснення перевезення добрив від ТОВ «Агрохім Технолоджі» до ТОВ «Агро Капітал Центр» залучалось ТОВ «Нік-Транс». До вказаного листа був долучений договір транспортного перевезення № 40321/15 від 04.03.2021 року, укладений між ТОВ «Трейд Ла Грейн» та ТОВ «Нік-Транс».

При цьому, як встановлено судом, зазначений договір № 40321/15 від 04.03.2021 року, укладений між ТОВ «Трейд Ла Грейн» та ТОВ «Нік-Транс», а також інші документи, які підтверджують правомірність залучення третьої особи, з якою позивач безпосередньо не укладав будь-яких договорів транспортного перевезення, до перевірки надані не були, що свідчить про їх відсутність на момент проведення перевірки у позивача, хоча п. 3.1.8 Договору від 01.04.2021 року № 1/04, укладеного з ТОВ «Трейд Ла Грейн», передбачено, що у разі надання послуг з використання орендованого транспорту, Перевізник надає Замовнику (позивачу) копії договорів оренди.

Також слід відмітити, що за умовами п. 1.2 Договору від 01.04.2021 року № 1/04, укладеного з ТОВ «Трейд Ла Грейн» перевізник має право залучати до перевезення третіх осіб, які зазначаються в Додатках до договору, що є невід`ємною частиною договору. Однак додатки до договору, із зазначенням третіх осіб, які можуть бути залучені перевізником до здійснення перевезення ні до перевірки, ні до суду також надані не були.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що з метою встановлення обставин наявності у позивача об`єктів оподаткування за адресою: Миколаїська область, Баштанський район, с. Добра Криниця, які могли використовуватись ТОВ «Агро Капітал Центр» при здійсненні господарських операцій з ТОВ «Агрохім Технолоджі» суд апеляційної інстанції витребував у позивача відомості форми 20-ОПП щодо наявних об`єктів оподаткування. Однак, з наданої товариством звітності форми 20-ОПП вбачається, що товариством повідомлялось контролюючому органу лише про наявність таких об`єктів оподаткування, або пов`язаних оподаткуванням, або через які провадиться діяльність, як земельні ділянки. Відомості про будь-які склади або інші споруди, які могли використовуватись як склади позивачем не надано.

При наданні оцінки реальності господарських операцій між ТОВ «Агро Капітал Центр» та ТОВ «Агрохім Технолоджі» ,податковий орган також використав податкову інформацію стосовно контрагент позивача.

Так, в акті перевірки податковий орган вказував на те, що за даними податкової інформації, отриманої від ГУ ДФС у Львівській області від 21.05.2021 року, ТОВ «Агрохім Технолоджі» за податковою адресою не знаходиться. Крім того враховано інформацію по контрагенту, отриману з листа від 19.05.21 р. № 31/2/1-43521-20 Офісу Генерального прокурора встановлено, що в рамках кримінального провадження від 26.01.18 р. за № 1201800000000047 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 361, ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 200 Кримінального кодексу України, в ході якого встановлено групу підприємств, які у своїй діяльності використовують схеми пересортування товарної номенклатури, тобто відображають товарно-матеріальні цінності за відсутності фактів їх придбання.

Суд першої інстанції при вирішенні справи посилався на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 24.09.21 р. № 320/5555/20, про те, що сам по собі факт порушення кримінального провадження щодо контрагента платника податків, а тим більше контрагента-контрагента у ланцюгу, в якому не винесено вироку суду або ухвали про закриття кримінального провадження із звільнення особи від кримінальної відповідальності за нереабілітуючих підстав в силу приписів ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними.

Колегія суддів звертає увагу на те, що дійсно сам по собі факт порушення кримінального провадження не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними, однак за сукупністю обставин щодо неможливості виконання суб`єктами господарювання господарської операції, непідтвердження факту виконання господарської операції належним чином складеними документами, які б відображали її реальність факт наявності кримінального провадження, в якому фігурує контрагент, може бути підтвердженням доводів податкового органу про нереальність господарських операцій.

Така правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі N 160/3364/19, згідно якої визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

За наслідком дослідження поданих позивачем документів у підтвердження реальності здійснюваних господарських операцій з ТОВ «Агро Технолоджі», які містять суттєві розбіжності, не містять всіх даних, необхідних для розкриття змісту господарських операцій, колегія суддів доходить висновку, що представлені позивачем документи не підтверджують здійснення поставки товару на користь позивача саме згаданим суб`єктом господарювання. Встановлені судом апеляційної інстанції в ході розгляду справи обставини у сукупності та взаємозв`язку підтверджують позицію контролюючого органу щодо безтоварності операцій позивача з ТОВ «Агро Технолоджі», що виключає можливість їх відображення у обліку підприємства й підстави для формування позивачем податкового кредиту за такими відносинами.

Зважаючи на вищевикладене колегія суддів доходить висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, та відповідно, про задоволення поданого ТОВ «Агро Капітал Центр» позову.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 242 КАС України через недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду підлягає скасуванню на підставі ст. 317 КАС України, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 січня 2024 року скасувати.

Прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Капітал Центр" до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 03.05.2024 року.

Суддя-доповідач: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик

Суддя: О.А. Шевчук