Постанова

від 24.04.2024 по справі 813/2468/17

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 813/2468/17 пров. № А/857/359/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Іщук Л. П.,

суддів Сеника Р.П., Шинкар Т.І.,

за участі секретаря судового засідання Доморадової Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року (головуючий суддя Кухар Н.А., 10:34 год., м. Львів, повний текст виготовлено 04 грудня 2023 року) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна консалтингова компанія" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

ТОВ "Центральна консалтингова компанія" звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.05.2017 №0008001402.

Позов обгрунтовує тим, що контролюючому органу надано документи, які підтверджують факт здійснення фінансово-господарських відносин, вид, обсяг, якість операцій та розрахунків, що здійснювалися, а висновки відповідача стосовно нереальності здійснення господарських операцій з контрагентами ПП «НП «Хіміч», ТОВ «Фьюженс», ПП «Хімінвест», ТОВ «Укр Сервіс груп», ТОВ «Вейсис», ТОВ «ЦВГ Україна» є необґрунтованими та не доведеними.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій покликається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що позивачем не підтверджено здійснення господарських операцій із контрагентами ПП «НП «Хіміч» за липень-грудень 2014 року, ТОВ «Фьюженс» за лютий, квітень 2015 року, ПП «Хімінвест» за лютий 2015 року, ТОВ «Укр Сервіс груп» за березень 2015 року, ТОВ «Вейсес» за березень, червень 2015 року, враховуючи податкову інформацію від 30.12.2014 № 521/26-59-22-08 щодо неможливості проведення зустрічної звірки з ПП «НП «Хіміч», а також відомості, отримані з ІС «Податковий блок» щодо ПП «НП «Хіміч», ТОВ «Фьюженс», ПП «Хімінвест», ТОВ «Укр Сервіс груп», ТОВ «Вейсес», які свідчать про те, що вказані контрагенти не могли фактично здійснювати господарські операції, передбачені умовами укладених договорів, з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, віддаленості контрагентів один від одного, відсутністю необхідних транспортних засобів та майна, недостатньої чисельності трудових ресурсів та відсутністю залучених контрагентів-підрядників, необхідних для виконання робіт (послуг). Крім того, зазначає, що у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015060000000009 від 30.01.2015 встановлено схеми по незаконному формуванню податкового кредиту з ПДВ контрагентами позивача, зокрема, ПП «НП «Хіміч», ТОВ «Фьюженс», ПП «Хімінвест», ТОВ «Укр Сервіс груп», ТОВ «Вейсес». Звертає увагу на низку факторів, які вказують на нереальность господарських операцій, зокрема, підприємства-контрагенти одночасно з декларуванням господарських операцій з позивачем задекларували значний обсяг постачання робіт та послуг по всій території України; у таких підприємств наявний незначний штат працівників; у спірних контрагентів відсутні основні засоби; посадові особи контрагентів, від імені яких складені первинні документи, вказали що не здійснювали господарську діяльність; первинні документи не розкривають суть, зміст та обсяг господарських операцій; позивачем не підтверджено необхідність проведення робіт та послуг з такою періодичністю (відсутні заявки на проведення робіт, докази наявності порушень у роботі обладнання, акти обстеження та інші документи які б підтверджували дійсну необхідність проведення робіт). Додатково зазначає, що суд першої інстанції погодився із доводами податкового органу про нереальність господарських операцій з ТОВ «Фьюженс» та з ТОВ «Вейсес», предметом яких було надання правової допомоги, однак не зміг виокремити суму донарахованих зобов`язань та штрафних санкцій по даних операціях.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач подав до суду письмовий відзив на апеляційну скаргу із викладом заперечень щодо наведених обставин, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Під час апеляційного розгляду представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, надав пояснення і просив скасувати рішення суду та відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача у судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення представників, проаналізувавши письмові докази, які є в матеріалах справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції і визнається сторонами, ТОВ «Центральна консалтингова компанія» зареєстроване як юридична особа 19.08.2002 (ЄДРПОУ 32127093), з 11.06.2003 перебуває на податковому обліку в Личаківській об`єднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС у Львівській області та є платником податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість.

Основними видами діяльності за КВЕД є установлення столярних виробів (43.32); діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (46.19); організування конгресів і торговельних виставок (82.30); діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування (55.10); діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування(56.10); надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (68.20); агентства нерухомості (68.31); діяльність у сфері права (основний) (69.10).

ГУ ДФС у Львівській області проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Центральна консалтингова компанія» з питань проведення взаємовідносин з ПП «НП «Хіміч», що містяться у податкових деклараціях ПДВ за липень-грудень 2014 року, ТОВ «Фьюженс» за лютий, квітень 2015 року, ПП «Хімінвест» за лютий 2015 року, ТОВ «Укр Сервіс груп» за березень 2015 року, ТОВ «Вейсес» березень, червень 2015 року, ТОВ «ЦВГ Україна», травень, червень 2015 року, за результатами якої складено акт перевірки від 13.05.2017 №550/13-01-14-02/23127093.

З акту перевірки від 13.05.2017 №550/13-01-14-02/23127093 вбачається, що контролюючим органом встановлено порушення ТОВ «Центральна консалтингова компанія» п.198.1, п.198.3, п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України, яке полягає у завищенні податкового кредиту на загальну суму ПДВ 810 733 грн, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 810 733 грн, в тому числі: липень 2014 року 92 949,26 грн, серпень 2014 року 85 776,96 грн, вересень 2014 року 37437,50 грн, жовтень 2014 року 85 776,96 грн, листопад 2014 року 108 879,93 грн, грудень 2014 року 37 437,50 грн, лютий 2015 року - 93 877,09 грн, березень 2015 року 109 254,83 грн, квітень 2015 року 92760 грн, червень 2015 року 66 583,33 грн.

Висновки акта перевірки обґрунтовані безпідставним віднесенням позивачем до складу податку на додану вартість відповідних сум вартості придбаних послуг у контрагентів зв`язку із недоведенням реальності господарських операцій. В основу таких висновків контролюючого органу покладено податкову інформацію від 30.12.2014 № 521/26-59-22-08 щодо неможливості проведення зустрічної звірки з ПП «НП «Хіміч», а також відомості, отримані з ІС «Податковий блок» по ПП «НП «Хіміч», по ТОВ «Фьюженс», по ПП «Хімінвест», по ТОВ «Укр Сервіс груп», по ТОВ «Вейсес», які свідчать про те, що вказані контрагенти не могли фактично здійснювати господарські операції, передбачені умовами відповідних договорів, з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, віддаленості контрагентів один від одного, відсутністю необхідних транспортних засобів та майна, недостатньої чисельності трудових ресурсів та відсутністю залучених контрагентів-підрядників, необхідних для виконання робіт (послуг). Також, відповідачем була врахована отримана з Єдиного державного реєстру судових рішень інформація про встановлення у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015060000000009 від 30.01.2015 схеми по незаконному формуванню податкового кредиту з ПДВ контрагентами позивача, зокрема: ПП «НП «Хіміч» (код ЄДРПОУ 38075025), ТОВ «Фьюженс» (код ЄДРПОУ 39246622), ПП «Хімінвест» (код ЄДРПОУ 32424590); ТОВ «Укр Сервіс груп» (код ЄДРПОУ 39123362), ТОВ «Вейсес» (код ЄДРПОУ 39419613).

За висновками контролюючого органу, господарська операція є такою, яка фактично не відбулася, не спрямована на реальне настання правових наслідків, а спрямована лише на формування платником податкового кредиту у зв`язку із відображенням її змісту у первинних документах, а господарські операції позивача (у виді послуг) із контрагентами не містять у собі розумних економічних або інших причин систематичного надання робіт та послуг, не містять економічної доцільності, не підтверджені фактичним виконанням і отриманням цих послуг позивачем.

26.05.2017 на підставі акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0008001402, яким ТОВ «Центральна консалтингова компанія» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - податок на додану вартість на суму 1 013416 грн, в тому числі, за основним платежем 810 733 грн та штрафними (фінансовими) санкціями 202 683 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не доведено правомірності своїх рішень, а позивачем документально підтверджено здійснення господарських операцій з контрагентами ПП «НП «Хіміч», ТОВ «Фьюженс», ПП «Хімінвест», ТОВ «Укр Сервіс груп», ТОВ «Вейсис», ТОВ «ЦВГ Україна».

Суд першої інстанції відхилив покликання відповідача на інформацію, отриману з Єдиного державного реєстру судових рішень про встановлення у ході розслідування кримінального провадження №42015060000000009 від 30.01.2015, так як саме по собі кримінальне провадження, протокол допиту та податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій.

Щодо укладення договорів із ТОВ «Фьюженс» та з ТОВ «Вейсес», предметом яких було надання правової допомоги ТОВ «Центральна консалтингова компанія» (замовник), то суд першої інстанції зазначив, що матеріали справи не містять підтверджуючих документів, які саме правові (юридичні) послуги були отримані позивачем від вказаних контрагентів, враховуючи, що основним видом діяльності позивача у відповідності до відомостей із витягу з ЄДРПОУ є діяльність у сфері права (основний вид), а наявні в матеріалах справи акти виконаних робіт (послуг) лише формально містять посилання на виконання послуг, передбачених вимогами договорів про надання правової допомоги, а також вартість цих послуг без вказівки, які саме послуги були надані вказаними контрагентами позивачу.

Таким чином, суд першої інстанції погодився із доводами податкового органу про нереальність господарських операцій з ТОВ «Фьюженс» та з ТОВ «Вейсес», предметом яких було надання правової допомоги, однак зазначив, що виокремити суму донарахованих зобов`язань та штрафних санкцій по даних операціях є неможливим, а тому прийшов до висновку про скасування податкового повідомлення-рішення повністю.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового.

Згідно з підпунктами 14.1.18, 14.1.178, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника; податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

Відповідно до підпунктів а та б пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/ орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

За правилами пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно пункту 198.3. статті 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно підпункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі Закон №996-ХІV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених відповідно до вимог чинного законодавства.

Апеляційний суд зазначає, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 26.05.2017 №0008001402 стали висновки податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму ПДВ 810 733 грн, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на вказану суму, по операціях з ПП «НП Хіміч», ТОВ «Фьюженс», ПП «Хімінвест», ТОВ «Укр Сервіс груп», ТОВ «Вейсес».

Судом першої інстанції встановлено, що у періоді, що перевірявся, позивачем як замовником укладались договори по придбанню послуг.

Зокрема, з ПП «НП «Хіміч» укладені договори про надання послуг №05/05/2014 від 05.05.2014 та №08/05/2014 від 08.05.2014 (із додатками), умовами яких передбачено, що ПП «НП «Хіміч» зобов`язувався як виконавець надати ТОВ «Центральна консалтингова компанія» послуги по прибиранню приміщення (договір №05/05/2014 від 05.05.2014) та послуги з очистки системи вентиляції, очистки системи каналізації та водопроводу, прибирання дрібного будівельного сміття, усунення пошкоджень в промисловій підлозі, профілактичні роботи в системі кондиціонування (договір №08/05/2014 від 08.05.2014).

Пунктом 3.1. вказаних договорів передбачено, що за надання передбачених цими договорами послуг замовник виплачує виконавцю суму, зазначену в Акті виконаних робіт протягом 20 днів шляхом перерахунку на розрахунковий рахунок виконавця.

Пунктами 3.2 договорів визначено, що здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюється Актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується повноважними представниками Сторін протягом 3-ох робочих днів після фактичного надання послуг.

На підтвердження отриманих послуг позивачем надано копії: актів виконаних робіт №ОУ-50 від 18.07.2014, №ОУ-68/07 від 22.07.2014, №ОУ-45 від 15.08.2014, №ОУ-70 від 22.08.2014, №ОУ-49 від 19.09.2014, №ОУ-30 від 17.10.2014, №ОУ-40 від 21.10.2014, №ОУ-34 від 11.11.2014, №ОУ-37 від 13.11.2014, №ОУ-39 від 14.11.2014, №ОУ-40 від 16.11.2014, №ОУ-36 від 11.12.2014, а також податкові накладні №50 від 18.07.2014, №68 від 22.07.2014, №45 від 15.08.2014, №70 від 22.08.2014, №49 від 19.09.2014, №30 від 17.10.2014, №40 від 21.10.2014, №34 від 11.11.2014, №37 від 13.11.2014, №39 від 14.11.2014, №40 від 16.11.2014, №36 від 11.12.2014; платіжні доручення №271 від 18.07.2014,№575 від 21.07.2014, №580 від 22.07.2014, №583 від 23.07.2014, №600 від 15.08.2014, №602 від 18.08.2014, №609 від 22.08.2014, №611 від 26.08.2014, №629 від 19.09.2014, №630 від 22.09.2014, №656 від 17.10.2014, №660 від 20.10.2014, №661 від 21.10.2014, №662 від 22.10.2014, №683 від 11.11.2014, №684 від 12.11.2014, №686 від 13.11.2014, №687 від 14.11.2014, №689 від 14.11.2014, №691 від 17.11.2014, №729 від 11.12.2014, №730 від 12.12.2014 (т. 1 а.с. 76-131).

Таким чином, з наданих позивачем актів виконаних робіт та платіжних доручень вбачається виконання ПП «НП Хіміч» послуг згідно укладених договорів №05/05/2014 від 05.05.2014 та 08/05/2014 від 08.05.2014.

Карткою рахунку 631 від 04.07.2017 підтверджується відсутність заборгованості станом на 31.12.2014 з контрагентом ПП НП Хіміч за 2 півріччя 2014 року.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними включено до складу податкового кредиту ТОВ «Центральна консалтингова компанія» відповідного податкового періоду та відповідають додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за відповідні періоди на загальну суму 448 258,11 грн.

З ТОВ «Фьюженс» укладений договір про надання правової допомоги від 12.02.2015, умовами якого передбачено, що ТОВ «Фьюженс» (виконавець) приймає на себе обов`язки здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси замовника, надавати іншу юридичну допомогу в обсязі і на умовах, встановлених цим договором, зобов`язується здійснювати представництво інтересів замовника в суді, адміністративному суді, в т.ч. апеляційній та касаційній інстанції по судових справах.

Вказаним договором передбачено, що розрахунки за виконану роботу здійснюються не пізніше п`яти календарних днів згідно підписаних актів виконаних робіт/наданих послуг (п. 5.1 Договору).

На підтвердження отриманих послуг позивачем надано копії: актів виконаних робіт №б/н від 24.02.2015, №б/н від 25.02.2015, №б/н 26.02.2015, №ОУ-112 від 27.04.2015, №ОУ-113 від 29.04.2015, №ОУ-114 від 30.04.2015; податкові накладні №121 від 24.02.2015, №122 від 25.02.2015, №123 від 26.02.2015, №112 від 27.04.2015, №113 від 29.04.2015, №114 від 30.04.2015; платіжні доручення №823 від 06.03.2015, №824 від 10.03.2015, №828 від 11.03.2015, №878 від 07.05.2015, №879 від 08.05.2015, №883 від 12.05.2015, №887 від 13.05.2015 (т. 2 а.с. 132-155).

Станом на 31.12.2015 заборгованість позивача перед контрагентом відсутня, що підтверджується карткою рахунку 631 з контрагентом ТОВ «Фьюженс» за 01.02.2015-31.03.2015 від 04.07.2017.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними включено до складу податкового кредиту ТОВ «Центральна консалтингова компанія» відповідного податкового періоду та відповідають додатку 5 до податкових декларацій по податку на додану вартість за відповідні періоди на загальну суму 164 010 грн.

Також позивачем з ТОВ «Хімінвест» (виконавець) укладений договір про надання послуг №09/02/15 від 09.02.2015 з прибирання дрібного будівельного сміття та проведення профілактичних робіт в системах кондиціонування.

Пунктами 3.1-3.3 даного договору передбачено, що за надання послуг замовник виплачує виконавцю суму, зазначену в Акті виконаних робіт, протягом 20 днів шляхом перерахунку на розрахунковий рахунок Виконавця. Здавання послуг Виконавцем та приймання їх результатів Замовником оформлюється Актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується повноважними представниками Сторін протягом 3-ох робочих днів після фактичного надання послуг.

На підтвердження отриманих послуг позивачем надані: акти виконаних робіт №605 від 27.02.2015, №605/1 від 27.02.2015; податкова накладна №605 від 27.02.2015; платіжне доручення №827 від 10.03.2015 (т. 2 а.с. 156-163).

Як вбачається з картки рахунку 631 з контрагентом ТОВ «Хімінвест» за 01.02.2015-31.03.2015 від 04.07.2017 станом на 31.12.2015 заборгованість відсутня.

Сума податку на додану вартість за податковою накладною включено до складу податкового кредиту ТОВ «Центральна консалтингова компанія» відповідного податкового періоду та відповідають додатку 5 до податкових декларацій по податку на додану вартість за відповідні періоди на загальну суму 22 627,09 грн.

З ТОВ «Вейсес» укладений договір про надання послуг № 06/02/2015 від 06.02.2015, за умовами якого ТОВ «Вейсес» надає ТОВ «Центральна консалтингова компанія» послуги з очистки системи вентиляції, очистки системи каналізації та водопроводу, прибирання дрібного будівельного сміття, усунення пошкоджень в промисловій підлозі, провести профілактичні роботи в системі кондиціонування, миття санвузлів, прибирання прилеглої території, миття коридорів та сходової клітки.

Відповідно до п.1.1 розділу 1 даного договору № 06/02/2015 від 06.02.2015 виконавець зобов`язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надавати за плату послуги зачистки системи вентиляції, очистки системи каналізації та водопроводу, прибирання дрібного будівельного сміття, усунення пошкоджень в промисловій підлозі, профілактичні роботи в системі кондиціонування, миття санвузлів, прибирання прилеглої території, миття коридорів та сходової клітки, а Замовник зобов`язується оплачувати надані послуги.

Згідно пункту 3.1 за надання передбачених цим договором послуг замовник виплачує виконавцю суму, зазначену в Акті виконаних робіт протягом 20 днів шляхом перерахунку на розрахунковий рахунок Виконавця.

Пунктом 3.2 договору визначено, що здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюється Актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується повноважними представниками Сторін протягом 3-ох робочих днів після фактичного надання послуг.

Також з ТОВ «Вейсес» укладений договір №05/05/2015 від 05.05.2015 року про надання правової допомоги, за умовами якого ТОВ «Вейсес» здійснює представницькі повноваження ТОВ «Центральна консалтингова компанія» (замовник), захищає права і законні інтереси замовника, надає іншу юридичну допомогу в обсязі і на умовах, встановлених цим договором, виконавець зобов`язується здійснювати представництво інтересів замовника в суді, адміністративному суді, в т.ч. апеляційній та касаційній інстанції по судових справах.

Згідно з п.1.1 розділу 1 вказаного договору замовник доручає виконавцю, а виконавець відповідно до чинного в Україні законодавства приймає на себе обов`язки здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси замовника, надавати іншу юридичну допомогу в обсязі і на умовах, встановлених цим договором.

Розрахунки за виконану роботу здійснюються не пізніше п`яти календарних днів згідно підписаних актів виконаних робіт/ наданих послуг (п. 5.1 договору №05/05/2015 від 05.05.2015).

На підтвердження отриманих послуг позивачем надано копії наступних документів: акти виконаних робіт №ОУ-157 від 25.03.2015, №ОУ-158 від 26.03.2015, №ОУ-372 від 29.06.2015, №ОУ-373 від 30.06.2015; податкові накладні №157 від 25.03.2015, №158 від 26.03.2015, №372 від 29.06.2015, №373 від 30.06.2015; платіжні доручення №842 від 26.03.2015, №843 від 30.03.2015, №847 від 31.03.2015, №848 від 01.04.2015, №933 від 06.07.2015, №936 від 07.07.2015, №938 від 08.07.2015 (т. 2 а.с. 164-187).

Суми податку на додану вартість за податковими накладними включено до складу податкового кредиту ТОВ «Центральна консалтингова компанія» відповідного податкового періоду та відповідають додатку 5 до податкових декларацій по податку на додану вартість за відповідні періоди на загальну суму 153 211,07 грн.

Станом на 31.12.2015 заборгованість позивача перед контрагентом відсутня, що підтверджується карткою рахунку 631 з контрагентом ТОВ «Вейсес» за 01.02.2015-31.03.2015 від 04.07.2017.

З ТОВ «Укр Сервіс груп» укладено договір про надання послуг № 12-03-2015 від 12.03.2015, за умовами якого ТОВ «Укр Сервіс груп» зобов`язувався за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надавати за плату послуги з придбання дрібного сміття, профілактичні роботи в системах кондиціювання.

На підтвердження отриманих послуг позивачем надано копії наступних документів: акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) робіт № 38711 від 31.03.2015, №387 від 31.03.2015; податкові накладні №387 від 31.03.2015; платіжне доручення №861 від 10.04.2015, картка рахунку 631 (том 1, а.с. 188-195).

Станом на 31.12.2015 заборгованість позивача перед контрагентом відсутня, що підтверджується карткою рахунку 631 з контрагентом ТОВ «Укр Сервіс груп» за 01.03.2015-30.04.2015 від 04.07.2017.

При цьому, зі змісту акту перевірки від 13.05.2017 №550/13-01-14-02/23127093 вбачається, що згідно даних фінансового звіту за півріччя 2015 року на балансі ТОВ «Центральна консалтингова компанія» рахуються основні фонди в сумі 14109600 грн, Товариство володіє цегляним будинком загальною площею 28468,6 кв. м. за адресою: Львів вул. Зелена, 301.

На підтвердження економічної доцільності проведення господарських операцій та наявність господарської мети позивачем надано суду: технічний паспорт на виробничо-складські та адміністративні приміщення будівля літ. «У-3», за адресою: м. Львів, вул. Зелена, буд. 301, План території по вул. Зелена, 301, Топографічне знімання (М 1:500) з нанесеними червоними лініями за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 301, передпроектні пропозиції теплопостачання нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 , Договір переоснащення виробничих приміщень №28/05/2012 від 28 травня 2012 року, Додаткова угода №1 від 28 травня 2012 року до Договору переоснащення виробничих приміщень №28/05/2012 від 28 травня 2012 року, Додаткова угода №2 від 28 травня 2012 року до Договору переоснащення виробничих приміщень №28/05/2012 від 28 травня 2012 року, Акт приймання завершення монтажних робіт та вводу в експлуатацію систем вентиляції та кондиціонування повітря виробничо-складських приміщень по вул. Зеленій, 301 у м. Львові, Акт приймання-передачі об`єкту від 28 травня 2012 року, Технічний паспорт щодо Переоснащення виробничих приміщень по вул. Зеленій, 301 у м. Львові, робочий проект Водопостачання та водовідведення складських приміщень та торгово-офісних приміщень машинного цеху на вул. Зеленій, 301 в м. Львові.

Суд першої інстанції вірно встановив, що цегляний будинок загальною площею 28468,6 кв. м. та прилегла територія потребують постійного прибирання та догляду, обслуговування системи каналізації, водовідведення, кондиціонування, теплопостачання, а тому для забезпечення діяльності Товариства були укладені договори з ПП «ПН «ХІМІЧ», ТОВ Хімінвест, ТОВ Вейсес, ТОВ «Укр Сервіс груп».

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого покладений обов`язок доведення правомірності своїх рішень, вказаних обставин не спростовано, заперечень з приводу необхідності залучення контрагентів для обслуговування та прибирання належного позивачу приміщення не надано.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що реальність цих господарських операцій підтверджується наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами, які підтверджують економічну доцільність проведення відповідних господарських операцій, та наявністю господарської мети.

Щодо тверджень апелянта про неврахування судом того, що контрагенти не могли фактично здійснювати господарські операції, передбачені умовами укладених договорів, з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, віддаленості контрагентів один від одного, відсутністю необхідних транспортних засобів та майна, недостатньої чисельності трудових ресурсів та відсутністю залучених контрагентів-підрядників, необхідних для виконання робіт (послуг), то апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що чинне законодавство не містить обов`язку суб`єкта господарювання перевіряти наявність трудових ресурсів, складських приміщень, наявності основних фондів у свого контрагента.

При цьому основні засоби не обов`язково повинні перебувати у власності суб`єкта господарювання, так як можуть бути орендовані або взяті у лізинг у третіх осіб, а необхідні для виконання операцій особи можуть бути залучені платником за цивільно-правовими договорами.

Стосовно покликання апелянта на отриману з Єдиного державного реєстру судових рішень інформацію про встановлення у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015060000000009 від 30.01.2015 та протокол допиту ОСОБА_1 від 07.11.2016 року, здійснений в ході кримінального досудового розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 42015000000001259 від 23.06.2015 року, колегія суддів зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду від 07 липня 2022 року у справі №160/3364/19 (провадження №11-200апп21) виснувала, що зібрані у кримінальному провадженні докази не є доказами в адміністративній справі, а вирок суду може мати преюдиційне значення для адміністративної справи, якщо в ньому встановлені обставини щодо позивача в адміністративній справі.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду підтвердила вже сформовану Верховним Судом правову позицію про те, що до постановлення вироку в межах кримінального провадження протокол допиту під час досудового розслідування не може вважатися належним доказом в адміністративному судочинстві; суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

У пункті 103 постанови від 07 липня 2022 року Велика Палата сформулювала висновок, відповідно до якого платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла.

Отже, визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо неприйняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій.

Таким чином, зважаючи на висловлену Великою Палатою Верховного Суду правову позицію, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що кримінальне провадження, протокол допиту та податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання не можуть бути самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій.

Стосовно тверджень апелянта про те, що суд першої інстанції, погодившись із доводами податкового органу про нереальність господарських операцій з ТОВ «Фьюженс» та з ТОВ «Вейсес», предметом яких було надання правової допомоги, не зміг виокремити суму донарахованих зобов`язань та штрафних санкцій по даних операціях і не залишив в силі податкове повідомлення-рішення в частині цих сум, колегія суддів наголошує, що саме на податковий орган покладений обов`язок доведення правомірності своїх рішень і саме відповідач здійснює нарахування суми податкового зобов`язання.

У постанові Верховного Суду від 27.10.2022 у справі № 817/1879/17 вказано, що прийняття чи неприйняття податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки входить до дискреційних повноваженнях суб`єкта владних повноважень, а тому суд не може втрутитися у внутрішню компетенцію такого органу, суд може лише надати оцінку правомірності такого податкового повідомлення-рішення у разі його прийняття.

Також Верховним Судом у постанові від 25.10.2022 у справі № 826/3464/18 викладено позицію, що у випадку скасування спірного акта індивідуальної дії в частині нарахованого податкового зобов`язання суд не перебирає на себе функції контролюючого органу та не здійснює нарахування суми податкового зобов`язання. Повноваження судового контролю не обмежує суд в можливості виокремити протиправно визначені контролюючим органом грошові зобов`язання і скасувати спірні індивідуальні акти в частині.

Наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб`єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.12.2006 у справі № 21-527во06.

Колегія суддів звертає увагу, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не може бути визнане протиправним в якійсь конкретній частині, оскільки у ньому відповідачем не визначено, не ідентифіковано розмір штрафних санкцій за оформлення позивачем нереальних господарських операцій із ТОВ «Фьюженс» та з ТОВ «Вейсес», предметом яких було надання правової допомоги, та не надав суду відповідний розрахунок.

Виходячи з аналізу правових норм та обставин даної справи, а також враховуючи те, що податковим органом не доведено правомірності свого рішення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.05.2017 №0008001402.

Інші доводи та аргументи скаржника, наведені ним у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції і свідчать про незгоду із правовою оцінкою судом обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.

При обгрунтуванні цієї постанови суд апеляційної інстанції також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доказів, які б були безпідставно залишені без уваги судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Щодо розподілу судових витрат, то такий відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст. 310, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року у справі №813/2468/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно у випадках, передбачених частиною 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. П. Іщук судді Р. П. Сеник Т. І. Шинкар

Повне судове рішення складено 02 транвя 2024 року