Рішення

від 03.05.2024 по справі 440/4211/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/4211/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, міського голови - Малецького В.О., Департаменту освіти Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Директора - Москалик Г.Ф., виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання дій та бездіяльності протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Полтавського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний Суд" надійшов позов ОСОБА_1 (надалі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (надалі по тексту - Кременчуцька МР), міського голови - Малецького В.О., Департаменту освіти Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (надалі по тексту - Департамент освіти), Директора - ОСОБА_2 про визнання дій та бездіяльності протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, прохальна частина якого містить наступні вимоги:

"- скасувати, за результатом розгляду справи, Рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області: № 1345 від 22.09.2022 Про затвердження мережі закладів освіти м. Кременчука на 2022 - 2023 навчальний рік, № 95 від 19.01.2023 Про затвердження мережі закладів освіти м. Кременчука на 2022 - 2023 навчальний рік з 02.01.2023 в повному обсязі;

- зобов`язати невідкладно, на протязі не пізніше 5 робочих днів від набрання чинності Рішення Суду, прийняти належне Рішення належним органом місцевого самоврядування про Про затвердження мережі закладів освіти м. Кременчука на 2022 - 2023 навчальний рік для забезпечення прав та Державних гарантій на освіту, встановлених ст.53 Конституції України із обов`язковим дотриманням ч.2 ст.19 Конституції України;

- зобов`язати надати проект рішення Про затвердження мережі закладів освіти м. Кременчука на 2022-2023, що буде підготовлений на виконання Рішення Суду за результатом розгляду цієї справи, для ознайомлення з ним за 48 годин до винесення його на розгляд компетентного органу місцевого самоврядування для його прийняття;

- визнати протиправними Рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області: № 1345 від 22.09.2022 Про затвердження мережі закладів освіти м. Кременчука на 2022 - 2023 навчальний рік та № 95 від 19.01.2023 Про затвердження мережі закладів освіти м. Кременчука на 2022 - 2023 навчальний рік з 02.01.2023;

- визнати протизаконними дії Міського голови м. Кременчука, ОСОБА_3 , та Директора департаменту освіту, ОСОБА_2 , що виражені у прийнятті та підписанні Рішень виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області: № 1345 від 22.09.2022 Про затвердження мережі закладів освіти м. Кременчука на 2022 - 2023 навчальний рік та № 95 від 19.01.2023 Про затвердження мережі закладів освіти м. Кременчука на 2022 - 2023 навчальний рік з 02.01.2023;

- визнати протиправною бездіяльність Міського голови, ОСОБА_3 , через невиконання ним його прямих повноважень як очільника/керівника Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області шляхом не видання ним належного розпорядження про зупинення оскаржуваних мною НПА виконавчого комітету та винесенням їх на розгляд Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області для прийняття рішення з приводу їх скасування відповідно п.15 ч.1 ст.29 ЗУ Про місцеве самоврядування(ч.7 ст.59 ЗУ Про місцеве самоврядування) або зверненням до Суду (п.15 ч.4 ст.42 ЗУ Про місцеве самоврядування) для скасування Рішень виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області: № 1345 від 22.09.2022 Про затвердження мережі закладів освіти м. Кременчука на 2022 - 2023 навчальний рік та № 95 від 19.01.2023 Про затвердження мережі закладів освіти м. Кременчука на 2022 - 2023 навчальний рік з 02.01.2023;

- стягнути з Міського голови, ОСОБА_3 , компенсацію за моральну шкоду, зпричинену його бездіяльністю, протиправними діями та підписаними ним протизаконними рішеннями в розмірі 30000 грн. 00 коп.".

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що є членом кременчуцької громади та громадянкою України, відповідно, - маю право на участь у місцевому самоврядуванні, гарантованого Конституцією України, не тільки через представників, а й особисто - самопредставництво, шляхом вираження своєї думки й волі за допомогою комунікаційних інструментів взаємодії із органами місцевого самоврядування, такими, як: місцевий референдум, громадські слухання та збори, консультації з громадськістю тощо. Крім її прав, місцеве самоврядування обмежило в правах повністю всю громаду м. Кременчук, а це десь так 200000 осіб включно із дітьми, їх батьками, працівників закладів освіти. Наголосила, що про виявлене порушення тільки дізналась, оскільки громадських обговорень чи консультацій міською владою, відповідно до вимог закону, - проведено не було. Органами місцевого самоврядування, виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, з метою виконання їх обов`язків, якщо це можна так назвати, були прийняті оскаржувані мною протиправні рішення нормативно-правові акти (бо ж ними встановили загальні правила регулювання однотипних відносин, вони розраховані на довгострокове та неодноразове застосування, бо поширюється: на всі навчальні заклади, на весь період навчального року та на всіх, не визначених конкретно, осіб мешканців громади. п.18 ч.1 ст.4 КАС України), результатом прийняття яких стало загублення 18 загальноосвітніх закладів 18 гімназій й, наразі, постає питання правового статусу: всіх зарахованих дітей до цих навчальних закладів у 2022-2023 навчальному році; дітей, що мають отримати свідоцтва про освіту із неіснуючих навчальних закладів; всіх працівників загублених гімназій; всіх учнів гімназій міста. Обов`язковість проведення консультацій із громадськістю щодо прийняття рішень, що стосуються конституційних прав та свобод громадян, зокрема, права на освіту, розроблення та реалізації програм економічного, соціального і культурного розвитку громади, - мають проводитись в обов`язковому порядку для врахування думки територіальної громади, встановлене абз.8 ч.1 ст.62, абз.3 та 11 ч.2 ст.66 та ч.2 ст.68 ЗУ Про освіту, п.3 та 12 ПКМУ № 996 від 03.11.2010, ПКМУ від 5 вересня 2012 № 675-р Розпорядження Про схвалення методичних рекомендацій щодо складення регіональних планів створення освітніх округів та модернізації мережі професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, у тому числі шкіл-інтернатів. Звертала увагу суду, що при вирішенні справ щодо спірних правовідносин, які стосуються інтересів дітей, з урахуванням положень ст.3 Конвенції Про права дитини, пріоритетним є якнайкраще забезпечення інтересів дітей.

Ухвалою суду від 11 квітня 2023 року вирішено позовну заяву ОСОБА_1 до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, міського голови - Малецького В.О., Департаменту освіти Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Директора - Москалик Г.Ф. про визнання дій та бездіяльності протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії вважати повернутою позивачу.

Не погодившись з такою ухвалою суду, позивач оскаржила її до суду апеляційної інстанції.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24 серпня 2023 року апеляційну скаргу задоволено. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 11.04.2023 по справі № 440/4211/23 скасовано. Адміністративну справу № 440/4211/23 направлено до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Матеріали справи надійшли до Полтавського окружного адміністративного суду 28 вересня 2023 року, про що свідчить відбиток штемпелю вхідної кореспонденції.

Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29 вересня 2023 року справу передано ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 04 жовтня 2023 року позовну заяву було залишено без руху у зв`язку з невідповідністю її вимогам статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України. Недоліки зобов`язано усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду: позовної заяви, оформленої відповідно до частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі, із зазначенням особи, до якої звернені вимоги позову, в якості відповідача (зазначити повне найменування, його місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв`язку, його офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти), а також позовних вимог, звернених до таких відповідачів з урахуванням особливостей провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень, що визначено приписами ст. 264 КАС України; документа про сплату судового збору в розмірі 9662,40 грн (за реквізитами для сплати судового збору з 01 січня 2023 року: отримувач: ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101; код ЄДРПОУ: 37959255; банк: Казначейство України (ЕАП); рахунок: UA078999980313191206084016719; призначення платежу: Судовий збір, за позовом____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд), Полтавський окружний адміністративний суд) або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (зокрема довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (довідки МСЕК) про встановлення позивачу ІІ групи інвалідності, строк дії якої поширюється на період звернення до суду з даним позовом).

20 жовтня 2023 року канцелярією суду зареєстровано додаткові пояснення позивача, що надійшли на електронну пошту суду 19.10.2023 о 17:24.

Ухвалою суду від 25 жовтня 2023 року вирішено продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, міського голови - Малецького В.О., Департаменту освіти Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Директора - Москалик Г.Ф. про визнання дій та бездіяльності протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії на десять днів з дня вручення копії ухвали про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви. Вказані недоліки можуть бути усунені шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду: позовної заяви, оформленої відповідно до частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі, із зазначенням особи, до якої звернені вимоги позову, в якості відповідача (зазначити повне найменування, його місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв`язку, його офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти), а також позовних вимог, звернених до таких відповідачів з урахуванням особливостей провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень, що визначено приписами ст. 264 КАС України; документа про сплату судового збору в розмірі 9662,40 грн (за реквізитами для сплати судового збору з 01 січня 2023 року: отримувач: ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101; код ЄДРПОУ: 37959255; банк: Казначейство України (ЕАП); рахунок: UA078999980313191206084016719; призначення платежу: Судовий збір, за позовом____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд), Полтавський окружний адміністративний суд) або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (зокрема довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (довідки МСЕК) про встановлення позивачу ІІ групи інвалідності, строк дії якої поширюється на період звернення до суду з даним позовом).

08 листопада 2023 року до суду надійшли додаткові пояснення позивача, до яких долучено докази які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (а саме довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (довідки МСЕК) про встановлення позивачу ІІ групи інвалідності, строк дії якої поширюється на період звернення до суду з даним позовом).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року прийнято позовну заяву до судового розгляду та провадження у справі за даним позовом відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у даній справі в якості другого відповідача виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (надалі по тексту - ВК Кременчуцької МР). Витребувано докази по справі.

27 листопада 2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник виконавчого комітету Кременчуцької міської ради просила відмовити у задоволенні позову та наголошувала, що право на захист виникає за умови доведення позивачем факту застосування до нього норм оскаржуваного рішення, або того, що він є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано це рішення, при цьому, законність оскаржуваного рішення може бути перевірена лише після встановлення у позивача права на його оскарження. Оскаржувані позивачем у даній справі рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області: № 1345 від 22.09.2022 Про затвердження мережі закладів освіти м. Кременчука на 2022 - 2023 навчальний рік, № 95 від 19.01.2023 Про затвердження мережі закладів освіти м. Кременчука на 2022 - 2023 навчальний рік з 02.01.2023 не породжують ніяких прав та не встановлює ніяких обов`язків для позивача. Також зауважено стосовно суперечностей у позовних вимогах. Питання формування мережі класів, зарахування учнів до закладу загальної середньої освіти урегульовано Законом України Про повну загальну середню освіту, наказами Міністерства освіти і науки України від 16.04.2018 № 367 Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, від 15.05.2023 № 563 Про затвердження методичних рекомендацій щодо окремих питань здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні, від 20.02.2002 № 128 Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах. Таким чином, рішення про мережу закладів освіти приймається виконавчим органом ради щороку з метою забезпечення належної організації освітнього процесу та обслуговування закладів освіти, а також проведення статистичної звітності про кількість класів та учнів в поточному періоді для подальшої статистичної звітності. Згідно рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради № 95 від 19.01.2023 Про затвердження мережі закладів освіти м. Кременчука на 2022-2023 навчальний рік з 02.01.2023 було затверджено мережу закладів дошкільної освіти, мережу закладів загальної середньої освіти та мережу закладів позашкільної освіти міста. Мережа закладів загальної середньої освіти затверджена через загальну кількість класів та учнів у них. Додаток до рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 1345 від 22.09.2022 Про затвердження мережі закладів освіти м. Кременчука на 2022-2023 навчальний рік та додаток до рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 95 від 19.01.23 Про затвердження мережі закладів освіти м. Кременчука на 2022-2023 навчальний рік з 02.01.2023 не були підставою для припинення функціонування гімназій. Окремо наголошено, що позивачем у позовній заяві не зазначено: з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується та не надано доказів на підтвердження факту заподіяння йому моральних страждань або втрат немайнового характеру. Так, відсутнє обґрунтування позивачем заявленого розміру відшкодування моральної шкоди та докази, на підтвердження заявленого розміру відшкодування моральної шкоди, а також докази на підтвердження факту заподіяння позивачеві моральних страждань або втрат немайнового характеру /а.с. 160-165, т.1/.

01 грудня 2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву представника Департаменту освіти Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, відповідно до якого наголошено на відсутності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 Наголошував на неналежності обраного позивачем кола відповідачів та відсутності належним чином обгрунтованого залучення Департаменту освіти в якості відповідача у даній справі. Зауважуючи на правомірності оскаржуваних позивачем рішень зазначив, що рішення ВК Кременчуцької МР від 22.09.2022 № 1345 та від 19.01.2023 №95 на сьогоднішній час є нечинними. Звертав увагу суду на безпідставності вимог позивача стосовно стягнення моральної шкоди та наголошував на недоведеності порушення прав ОСОБА_1 /а.с. 16- 24, т. 2/.

08 грудня 2023 року через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла заява ОСОБА_1 про зміну підстав позову, до якої додано позовну заяву, згідно якої визначено додаткових інших відповідачів та змінено предмет позову /а.с. зв.89-90, т.2/.

Ухвалою суд від 13 грудня 2023 року відмовлено у прийнятті та повернуто без розгляду заяву ОСОБА_1 про зміну підстав позову та додану до неї позовну заяву від 08 грудня 2023 року у справі № 440/4211/23 за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, міського голови - Малецького В.О., Департаменту освіти Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Директора - Москалик Г.Ф., виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання дій та бездіяльності протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії /а.с. 131-137, т.2/.

09 січня 2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву за підписом Директора Департаменту освіти Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області Москалика Г.Ф., відповідно до якого наголошено на відсутності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 Наголошував на неналежності обраного позивачем кола відповідачів та відсутності належним чином обґрунтованого залучення Департаменту освіти в якості відповідача у даній справі. Зауважуючи на правомірності оскаржуваних позивачем рішень зазначив, що рішення ВК Кременчуцької МР від 22.09.2022 № 1345 та від 19.01.2023 №95 на сьогоднішній час є нечинними. Звертав увагу суду на безпідставності вимог позивача стосовно стягнення моральної шкоди та наголошував на недоведеності порушення прав ОСОБА_1 /а.с. 170-177, т. 2/.

11 січня 2024 року до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач, наполягаючи на задоволенні її позовних вимог, заперечувала щодо тверджень відповідачів, викладених у їх відзивах /а.с. 180-182, т.2/.

30 січня 2024 року до суду надійшли заперечення представника Департаменту освіти, відповідно до яких останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на раніше наведені аргументи /а.с. 206-210, т.2/.

01 лютого 2024 року до суду надійшли додаткові пояснення позивача в обґрунтування її позовних вимог /а.с. 214-219, т.2/.

12 лютого та 05, 18 березня 2024 року до суду надійшли додаткові пояснення представника ВК Кременчуцької МР по суті справи /а.с. 232-234, т.2; 28-31, 80-83, т.3/.

Ухвалою суду від 12 березня 2024 року заяву ОСОБА_1 про об`єднання справ в одне провадження зі справою №440/3567/23 у справі № 440/4211/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, міського голови - Малецького В.О., Департаменту освіти Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Директора - Москалик Г.Ф., виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання дій та бездіяльності протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишено без задоволення.

Також, ухвалою суду від 12 березня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 25 квітня 2024 року вирішено перейти до судового розгляду по суті справи №440/4211/23 за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, міського голови - Малецького В.О., Департаменту освіти Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Директора - Москалик Г.Ф., виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання дій та бездіяльності протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - в порядку письмового провадження в приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду за адресою: 36039, м. Полтава, вул. Пушкарівська, 9/26.

Дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області 22.09.2022 року в рішенні №1345 Про затвердження мережі закладів освіти м. Кременчука на 2022-2023 навчальний рік (додаток 2) визначено, що всього в місті функціонує 758 класів, в яких навчається 21588 учнів. Для формування обласної карти мережі ліцеїв виконавцем рішення в додатку 2 визначено, у тому числі: ліцеїв - 9 та початкова школа № 15 і 2 сільські школи, число класів у місті /а.с. 209-216, т.1/.

Згідно рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради № 95 від 19.01.2023 Про затвердження мережі закладів освіти м. Кременчука на 2022-2023 навчальний рік з 02.01.2023 затверджено мережу закладів дошкільної освіти, мережу закладів загальної середньої освіти та мережу закладів позашкільної освіти міста /а.с. 217-224, т.1/.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.

Статтею 53 Конституції України передбачено, що кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

У Преамбулі Конвенції про права дитини від 20.11.1989 (у редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1995), яку ратифіковано постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 №789-XII, зазначено, що дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.

Статтею 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Крім того, відповідно до статті 28 Конвенції про права дитини держави-учасниці визнають право дитини на освіту, і з метою поступового досягнення здійснення цього права на підставі рівних можливостей вони, зокрема: сприяють розвиткові різних форм середньої освіти, як загальної, так і професійної, забезпечують її доступність для всіх дітей.

Забезпечення якнайкращих інтересів дитини є одним із базових міжнародних принципів, який закріплений, зокрема, у статті 24 Хартії основних прав Європейського Союзу. Зміст цього принципу полягає у тому, що при здійсненні будь-яких дій по відношенню до дітей, як з боку органів державної влади, так і з боку приватних установ, вищі інтереси дитини повинні розглядатися як пріоритетні.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України від 21.05.1997 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон №280/97-ВР).

Згідно з частинами першою, четвертою статті 10 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Порядок формування та організація діяльності рад визначаються Конституцією України, цим та іншими законами, а також статутами територіальних громад.

Відповідно до частини першої статті 17, абзацу 2 пункту 30 частини першої статті 26 Закону №280/97-ВР відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради.

Статтею 11 Закону №280/97-ВР передбачено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону №280/97-ВР сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.

На підставі частини другої статті 5 Закону України "Про освіту від 05.09.2017 N 2145-VIII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, надалі Закон №2145) державну політику у сфері освіти визначає Верховна Рада України, а реалізують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, інші центральні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

До органів управління у сфері освіти належать: Кабінет Міністрів України; центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки; центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти; постійно діючий колегіальний орган у сфері забезпечення якості вищої освіти; державні органи, яким підпорядковані заклади освіти; Верховна Рада Автономної Республіки Крим; Рада міністрів Автономної Республіки Крим; органи місцевого самоврядування (стаття 62 Закону N 2145).

Як убачається із статті 24 Закону N 2145-VIII система управління закладами освіти визначається законом та установчими документами.

Управління закладом освіти в межах повноважень, визначених законами та установчими документами цього закладу, здійснюють: засновник (засновники); керівник закладу освіти; колегіальний орган управління закладу освіти; колегіальний орган громадського самоврядування; інші органи, передбачені спеціальними законами та/або установчими документами закладу освіти.

Повноваження органів місцевого самоврядування, а саме міської ради у галузі освіти, передбачені частиною другою статті 66 Закону N 2145-VIII, відповідно до якої міські ради, зокрема:

- відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності дошкільної, загальної середньої освіти, позашкільної освіти;

- планують та забезпечують розвиток мережі закладів дошкільної, загальної середньої освіти, позашкільної освіти;

- засновують заклади освіти, а також реорганізовують, перепрофільовують (змінюють тип) та ліквідовують їх з урахуванням спеціальних законів;

- ведуть облік дітей дошкільного та шкільного віку у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України;

- оприлюднюють офіційну звітність про всі отримані та використані кошти, а також перелік і вартість товарів, робіт, послуг, спрямованих на потреби кожного із заснованих ними закладів освіти, та інші видатки у сфері освіти;

- здійснюють інші повноваження у сфері освіти, передбачені законом.

За статтею 32 Закону N 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема:

- управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, молодіжними центрами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення;

- забезпечення здобуття повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти у державних і комунальних закладах освіти, створення необхідних умов для виховання дітей та молоді, розвитку їхніх здібностей, трудового навчання, професійної орієнтації, продуктивної праці учнів, сприяння діяльності дошкільних та позашкільних закладів освіти, дитячих, молодіжних та науково-просвітницьких громадських об`єднань, молодіжних центрів;

- забезпечення в межах наданих повноважень доступності і безоплатності освіти і медичного обслуговування на відповідній території, можливості отримання освіти державною мовою;

- забезпечення відповідно до закону розвитку всіх видів освіти і медичного обслуговування, розвитку і вдосконалення мережі освітніх і лікувальних закладів усіх форм власності, фізичної культури і спорту, визначення потреби та формування замовлень на кадри для цих закладів, укладення договорів на підготовку спеціалістів, організація роботи щодо удосконалення кваліфікації кадрів, залучення роботодавців до надання місць для проходження виробничої практики учнями професійно-технічних навчальних закладів.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Право на захист це самостійне суб`єктивне право, яке з`являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.

Об`єктом судового захисту є права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Для розкриття цих категорій необхідно звернути увагу на Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 ЦПК України (справа про охоронюваний законом інтерес) від 01.12.2004 №18-рп/2004 (справа №1-10/2004). Системний аналіз, який провів Конституційний Суд України, свідчить, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" має один і той же зміст.

З урахуванням наведених вище міркувань Конституційний Суд України вирішив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Визнання протиправним рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або охоронюваний законом інтерес якої порушені такою діяльністю.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14.12.2011 №19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Пунктом 18 частини першої статті 4 КАС України передбачено, що нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

В той час, як пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України передбачено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

У вітчизняній теорії права загальновизнано, що нормативно-правовий акт це письмовий документ компетентного органу держави, уповноваженого нею органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта, в якому закріплено забезпечуване нею формально обов`язкове правило поведінки загального характеру. Такий акт приймається як шляхом безпосереднього волевиявлення народу, так і уповноваженим на це суб`єктом за встановленою процедурою, розрахований на невизначене коло осіб і на багаторазове застосування.

Натомість індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; містять індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише в письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.

Отже, нормативно-правовий акт містить загальнообов`язкові правила поведінки (норми права), тоді як акт застосування норм права (індивідуальний акт) індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акта стосуються всіх суб`єктів, які опиняються в нормативно регламентованій ситуації, а акт застосування норм права адресується конкретним суб`єктам і створює права та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид суспільних відносин, а акт застосування норм права конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує свою дію фактами його застосування, тоді як дія індивідуального акта закінчується у зв`язку з припиненням існування конкретних правовідносин.

Ненормативним (індивідуальним) правовим актам притаманні такі ознаки: а) спрямовуються на врегулювання конкретних (одиничних) актів соціальної поведінки; б) поширюються лише на персонально визначених суб`єктів; в) містять індивідуальні приписи (веління, дозволи), розраховані на врегулювання лише окремої, конкретної життєвої ситуації, тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією; г) не передбачають повторного застосування одних і тих самих юридичних засобів; д) не мають зворотної дії в часі.

Індивідуальні акти стосуються конкретних осіб та їхніх відносин. Загальною рисою, яка відрізняє ці акти від нормативних, є їх правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їх конкретність, а саме чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративних правовідносин, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, індивідуальних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами.

До подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 09.04.2019 у справі №9901/611/18, від 18.09.2019 у справі №9901/801/18.

Проаналізувавши положення спірних актів та чинного нормативно-правового регулювання, суд дійшов висновку, що оспорювані рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №1345 від 22.09.2022 та № 95 від 19.01.2023 є правовими актами індивідуальної дії, адже ці рішення не є актами правотворчості, їх ухвалення не зумовлене нормотворчою діяльністю органу місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених законом, натомість вони стосуються конкретної життєвої ситуації, прийняті у результаті власної інтерпретації виконавчим органом органу місцевого самоврядування правозастосування своїх виключних повноважень, визначених статтею 32 Закону №280/97-ВР, а також поширюють свою дію на виключне коло осіб.

При цьому суд визнає хибними доводи позивача про те, що спірні рішення є нормативно-правовими актами, оскільки у них не зазначено конкретного адресата, щодо якого їх прийнято, оскільки наведена обставина не є визначальною. Так, нормативно-правовим актом, перш за все, є рішення, покликане унормувати не конкретні життєві ситуації, а заздалегідь невизначену кількість тотожних за своїми ознаками випадків, що прийняте у процесі реалізації відповідним суб`єктом саме правотворчої, а не правозастосовної функції.

Як наслідок, суд не погоджується з твердженням позивача про обов`язковість громадських слухань під час прийняття оскаржених рішень, оскільки ними було вирішено питання затвердження мережі закладів, і вони прийняті виконавчим комітетом, в той час як статтею 68 Закону України "Про освіту" встановлено, що органи управління у сфері освіти (тобто місцеві ради) забезпечують обов`язкове громадське обговорення саме проектів нормативно-правових актів, що стосуються системи освіти, та участь представників громадськості у підготовці та прийнятті цих документів.

Суд погоджується із твердженнями позивача, що питання скорочення кількості навчальних закладів, їх ліквідація чи реорганізації має вирішуватися засновником таких закладів, а саме міською радою, а не виконавчим комітетом, це питання відноситься до системи освіти і органи управління у сфері освіти мають забезпечувати обов`язкове громадське обговорення проектів таких нормативно-правових актів.

В той же час, як встановлено судом та не спростовано позивачем, предметом спору є рішення виконавчого комітету, а не міської ради, а також оскарженні рішення не містять жодних положень, про які зазначає в позові позивач, щодо питання скорочення кількості саме навчальних закладів, їх ліквідація чи реорганізації. Вказаними рішеннями, що чітко визначено в додатках до таких рішень, затверджено лише мережу закладів дошкільної та середньої освіти, зокрема визначено види та кількість груп, класів та вихованців (учнів). Як зазначено в оскаржених рішеннях №1345 та №95 та в додатках до них, загальна кількість закладів дошкільної та середньої загальної освіти в них однакова і не змінювалася відповідачем. Позивачем не надано належних та допустимих доказів в підтверджень тверджень, зазначених в позові, що результатом прийняття таких рішень стало "загублення" 18 загальноосвітніх закладів - гімназій.

Також окремо суд наголошує, що відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України "Про повну загальну середню освіту" від 16 січня 2020 року N 463-IX (далі Закон N 463-IX) у разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти засновник зобов`язаний забезпечити учням можливість продовжити здобуття загальної середньої освіти на відповідному рівні освіти. Реорганізація, зміна типу, ліквідація закладу загальної середньої освіти у сільській місцевості допускається лише після громадського обговорення проекту відповідного рішення засновника, який оприлюднюється не менше ніж за один рік до прийняття відповідного рішення.

Натомість в межах даного спору рішеннями виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №1345 від 22.09.2022 та № 95 від 19.01.2023 затверджувалась мережа закладів освіти міста Кременчука, та не вирішувалося питання реорганізації, зміни типу чи ліквідації закладів освіти.

Так само, суд погоджується із зауваженням представника ВК Кременчуцької МР, що Додаток до рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 1345 від 22.09.2022 Про затвердження мережі закладів освіти м. Кременчука на 2022-2023 навчальний рік та додаток до рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 95 від 19.01.23 Про затвердження мережі закладів освіти м. Кременчука на 2022-2023 навчальний рік з 02.01.2023 не були підставою для припинення функціонування гімназій, про що безпідставно зазначає позивач у позові однак не вказує, яким із пунктів оскаржених рішень це питання вирішено.

Як вже зазначалося судом, статтею 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що до відання саме виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать повноваження у сфері освіти.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо забезпечення відповідно до закону розвитку всіх видів освіти і медичного обслуговування, розвитку і вдосконалення мережі освітніх і лікувальних закладів усіх форм власності, фізичної культури і спорту, визначення потреби та формування замовлень на кадри для цих закладів, укладення договорів на підготовку спеціалістів, організація роботи щодо удосконалення кваліфікації кадрів, залучення роботодавців до надання місць для проходження виробничої практики учнями професійно-технічних навчальних закладів.

Оптимальна освітня мережа створюється з метою забезпечення ефективності управління закладами освіти Кременчуцької міської територіальної громади, спрямованої на формування знань, умінь, навичок та життєвих компетентностей, розвиток здібностей підростаючого покоління, раціонального використання ресурсів та бюджетних коштів.

Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту» мережа закладів загальної середньої освіти формується відповідно до законодавства з урахуванням соціально-економічної та демографічної ситуації, а також відповідно до культурно-освітніх та інших потреб територіальної громади та / або суспільства.

Відповідно до підп. 3.8.11 п. 3.8 Регламенту роботи Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області «Повноваження у сфері освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту» до відання Виконкому належать, як власні (самоврядні) повноваження, так делеговані повноваження, зокрема, забезпечення відповідно до закону розвитку всіх видів освіти і медичного обслуговування, розвитку і вдосконалення мережі освітніх і лікувальних закладів усіх форм власності.

Враховуючи вищенаведене, оскаржувані рішення були прийняті виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської в межах своїх повноважень.

Оскільки в рішенні виконавчого комітету Кременчуцької міської ради № 95 від 19.01.2023 Про затвердження мережі закладів освіти м. Кременчука на 2022-2023 навчальний рік з 02.01.2023 зазначені назви лише частини закладів загальної середньої освіти, але загальну кількість класів та учнів затверджено з урахуванням усіх закладів загальної середньої освіти міста Кременчука, то рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 597 від 13.04.2023 Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 19.01.2023 № 95 внесено зміни до рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 95 від 19.01.2023 Про затвердження мережі закладів освіти м. Кременчука на 2022-2023 навчальний рік з 02.01.2023 з 26.04.2023 та зазначено повний перелік закладів загальної середньої освіти м. Кременчука.

В пункті 23 рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 19.01.2023 № 95 Про затвердження мережі закладів освіти м. Кременчука на 2022-2023 навчальний рік з 02.01.2023 зазначено:

Вважати таким, що втратило чинність, рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 22.09.2022 № 1345 Про затвердження мережі закладів освіти м. Кременчука на 2022-2023 навчальний рік.

08.09.2023 з метою забезпечення належної організації освітнього процесу та обслуговування закладів освіти та відповідно до ст.32 Закону України Про місцеве самоврядування виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області прийнято рішення № 1853 Про затвердження мережі закладів освіти м. Кременчука на 2023-2024 навчальний рік, пунктом 1.2 якого було затверджено мережу закладів загальної середньої освіти та контингент учнів на 2023-2024 навчальний рік у кількості 32 одиниці згідно з додатком 2.

В пункті 23 рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 08.09.2023 № 1853 Про затвердження мережі закладів освіти м. Кременчука на 2023-2024 навчальний рік зазначено:

"Вважати таким, що втратило чинність, рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 19.01.2023 № 95 Про затвердження мережі закладів освіти м. Кременчука на 2022-2023 навчальний рік з 02.01.2023 вважати таким, що втратило чинність у зв`язку з прийняттям цього рішення".

Відтак, рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №1345 від 22.09.2022 та № 95 від 19.01.2023, що є предметом спору у даній справі, станом на момент вирішення спору по суті є такими, що втратили чинність.

Водночас зазначені рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №1345 від 22.09.2022 та № 95 від 19.01.2023 не містять положень, що прямо чи опосередковано стосувались би прав та законних інтересів ОСОБА_1 та не містять положень про реорганізацію, зміну типу чи ліквідацію закладів освіти.

Крім того, суд звертає увагу на те, що у матеріалах справи відсутні докази того, що позивач має дитину, що є учнем або працівником освіти відповідних освітніх закладів у період дії оскаржених рішень 2022-2023 навчальний рік. Позивач може оскаржити саме нормативно-правовий акт з тих підстав, що вона є суб`єктом правовідносин, у яких застосовано або буде застосовано цей акт. Однак, як було встановлено судом, оскаржені акти не є нормативно-правовими і позивач не є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт, оскільки такі акти вже є нечинними, тобто не будуть застосовувати до позивача у майбутньому та не застосовувалися до позивача під час їх чинності.

У контексті наведеного, суд зауважує, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Таким чином судовому захисту підлягає лише порушене право особи. До адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Водночас, відповідно до зазначених норм право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб`єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Рішення суб`єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо такі рішення прийняті суб`єктом владних повноважень поза межами визначеної законом компетенції, або ж оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 18.10.2019 у справі №813/38/16, від 27.02.2020 у справі №440/569/19.

Однак, позивачем наявності таких обставин не доведено, а судом не виявлено.

Судом встановлено, що в позові позивач взагалі не навела доводів, які саме її права, свободи чи інтереси порушені спірним рішенням відповідача. Натомість, в процесі судового розгляду, позивачем наводилися абстракті доводи про порушення її прав, свобод чи інтересів, без зазначення жодного обґрунтування негативного впливу спірного рішення на її конкретні реальні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси.

При цьому, незгода позивача зі спірними рішеннями не є тотожним порушенню права, свободи чи інтересу.

Право на захист - це самостійне суб`єктивне право, яке з`являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.

Таким чином, відсутність у будь-кого, в тому числі і позивача, прав чи обов`язків у зв`язку із оскаржуваними рішеннями не породжує для останнього і права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом.

Отже, під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів особи, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо особа не довела факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.

У такому разі суд не проводить перевірку оскаржуваного рішення на предмет його протиправності (законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили).

Як наслідок, суд не знаходить підстав для задоволення наступних позовних вимог:

"- скасувати, за результатом розгляду справи, Рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області: № 1345 від 22.09.2022 Про затвердження мережі закладів освіти м. Кременчука на 2022 - 2023 навчальний рік, № 95 від 19.01.2023 Про затвердження мережі закладів освіти м. Кременчука на 2022 - 2023 навчальний рік з 02.01.2023 в повному обсязі;

- визнати протиправними Рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області: № 1345 від 22.09.2022 Про затвердження мережі закладів освіти м. Кременчука на 2022 - 2023 навчальний рік та № 95 від 19.01.2023 Про затвердження мережі закладів освіти м. Кременчука на 2022 - 2023 навчальний рік з 02.01.2023".

В свою чергу, оскільки судом не встановлено підстав для задоволення таких основних вимог, то задоволенню не підлягають і похідні від них, а саме:

" - зобов`язати невідкладно, на протязі не пізніше 5 робочих днів від набрання чинності Рішення Суду, прийняти належне Рішення належним органом місцевого самоврядування про Про затвердження мережі закладів освіти м. Кременчука на 2022 - 2023 навчальний рік для забезпечення прав та Державних гарантій на освіту, встановлених ст.53 Конституції України із обов`язковим дотриманням ч.2 ст.19 Конституції України;

- зобов`язати надати проект рішення Про затвердження мережі закладів освіти м. Кременчука на 2022-2023, що буде підготовлений на виконання Рішення Суду за результатом розгляду цієї справи, для ознайомлення з ним за 48 годин до винесення його на розгляд компетентного органу місцевого самоврядування для його прийняття".

В свою чергу позовна заява містить вимоги:

"- визнати протизаконними дії Міського голови м. Кременчука, ОСОБА_3 , та Директора департаменту освіту, ОСОБА_2 , що виражені у прийнятті та підписанні Рішень виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області: № 1345 від 22.09.2022 Про затвердження мережі закладів освіти м. Кременчука на 2022 - 2023 навчальний рік та № 95 від 19.01.2023 Про затвердження мережі закладів освіти м. Кременчука на 2022 - 2023 навчальний рік з 02.01.2023".

Викладені вимоги ОСОБА_1 є такими, що задоволенню не підлягають з огляду на те, що вчинення дій суб`єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб`єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб`єкту владних повноважень.

Також, зважаючи на втрату чинності оскаржуваними рішеннями, суд не знаходить підстав і для задоволення вимоги "визнати протиправною бездіяльність Міського голови, ОСОБА_3 , через невиконання ним його прямих повноважень як очільника/керівника Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області шляхом не видання ним належного розпорядження про зупинення оскаржуваних мною НПА виконавчого комітету та винесенням їх на розгляд Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області для прийняття рішення з приводу їх скасування відповідно п.15 ч.1 ст.29 ЗУ Про місцеве самоврядування(ч.7 ст.59 ЗУ Про місцеве самоврядування) або зверненням до Суду (п.15 ч.4 ст.42 ЗУ Про місцеве самоврядування) для скасування Рішень виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області: № 1345 від 22.09.2022 Про затвердження мережі закладів освіти м. Кременчука на 2022 - 2023 навчальний рік та № 95 від 19.01.2023 Про затвердження мережі закладів освіти м. Кременчука на 2022 - 2023 навчальний рік з 02.01.2023".

В частині позовних вимог про стягнення з Міського голови, ОСОБА_3 , компенсацію за моральну шкоду, спричинену його бездіяльністю, протиправними діями та підписаними ним протизаконними рішеннями в розмірі 30 000 грн, суд виходить з таких міркувань.

Статтею 23 Цивільного кодексу України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Зміст поняття моральної шкоди розкрито у статті 23 Цивільного кодексу України.

Так, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Позовна вимога про стягнення з Міського голови, ОСОБА_3 , компенсацію за моральну шкоду, спричинену його бездіяльністю, протиправними діями та підписаними ним протизаконними рішеннями в розмірі 30000 грн фактично є похідною від попередніх основних вимог визнання протиправними дій та рішень.

Тож за умови відсутності підстав для задоволення основних позовних вимог у цій справі, відсутні й підстави для задоволення похідної вимоги про стягнення компенсації моральної шкоди.

Крім того, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди").

В той же час, позивачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження факту заподіяння їй моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні.

Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Судом встановлено, що відповідач виконав покладений на нього обов`язок щодо доказування. Натомість, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог, а наведені ним доводи спростовані в процесі судового розгляду.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, міського голови - Малецького В.О. (пл. Перемоги, буд.2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 24388300), Департаменту освіти Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Директора - Москалик Г.Ф. (вул. Лейтенанта Покладова, буд.3, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 33989364), виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (пл. Перемоги, буд.2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 04057287) про визнання дій та бездіяльності протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ч.8 ст. 18, ч.ч. 7-8 ст. 44 та ст. 297 КАС України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підп. 15.5 підп. 15 п. 1 р. VII "Перехідні положення" КАС України.

Суддя І.Г. Ясиновський