Рішення

від 01.05.2024 по справі 580/374/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2024 року справа № 580/374/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., за участю:

секретаря судового засідання Міщенко Д.А.,

представників позивача адвоката Кирмана О.Д. (згідно з ордером), ОСОБА_1 (згідно з посадою),

представник відповідача не прибув,

розглянувши правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства АГРОШЛЯХБУД до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень,

УСТАНОВИВ:

09.01.2024 адвокат Кирман О.Д. ( АДРЕСА_1 ) від імені Закритого акціонерного товариства АГРОШЛЯХБУД (19604, Черкаська обл., Черкаський р-н., с.Червона Слобода, вул.Першотравнева, 2; код ЄДРПОУ 03582310) (далі позивач) подав у Черкаський окружний адміністративний суд позов до Головного управління ДПС у Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ ВП44131663) (далі відповідач) про:

визнання частково протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (далі ППР) від 20.09.2023:

№8762/23-00-07-03-01 про донарахування податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на суму 792068,41грн та застосування штрафних санкцій в сумі 48498,36грн - у частині донарахування 761044,48грн та застосування штрафних санкцій;

№8764/23-00-07-03-01 про донарахування земельного податку в сумі 11719,66грн та застосування штрафних санкцій в сумі 512,11грн - у частині донарахування 10568,05грн та застосування штрафних санкцій;

визнання протиправним і скасування в повному обсязі ППР:

від 20.09.2023 №8766/23-00-24-06-16 про донарахування військового збору в сумі 1580,96грн та застосування штрафних санкцій в сумі 142,35грн, та пені в сумі 97,35грн;

від 20.09.2023 №8767/23-00-24-06-16 про нарахування податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) у сумі 18971,42грн та застосування штрафних санкцій в сумі 1708,14грн, та пені в сумі 1168,23грн;

від 20.09.2023 №8757/23-00-07-03-01 про застосування штрафних санкцій у сумі 340,00грн;

від 20.09.2023 №8759/23-00-07-03-01 про застосування штрафних санкцій у сумі 1360,00грн;

від 20.09.2023 №8760/23-00-24-06-16 про застосування штрафних санкцій у сумі 1020,00грн;

від 20.09.2023 №8765/23-00-07-03-01 про застосування штрафних санкцій у сумі 7140,00грн;

від 12.12.2023 №12050/23-00-07-03-01 про застосування штрафних санкцій у сумі 4080,00грн

Додатково просив судові витрати покласти на відповідача.

Позивач вважає, що при проведенні документальної перевірки, на підставі якої складено акт та прийняті оскаржувані ППР, службові особи відповідача дійшли помилкових та необґрунтованих висновків про господарську діяльність позивача, ведення бухгалтерського обліку, подачі звітності, сплати податків. Такі висновки відповідача суперечать чинному законодавству, дійсним обставинам справи та матеріалам перевірки, є безпідставними, надуманими. Стверджує про порушення підстав проведення перевірки, оскільки він перебуває в стані перетворення та відповідно до підп.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) документальна позапланова перевірка не обґрунтована під час мораторію. З цього питання просив урахувати висновки Верховного Суду у постановах: від 21.02.2020 у справі №826/17123/18, від 22.09.2020 у справі №520/8836/18, від 26.09.202 у справі №1340/3590/18. Вважає, що ППР №8762/23-00-07-03-01 суперечить підп. «є» п.266.2.2 ст.266 ПК України, оскільки до 01.06.2020 його об`єкти нерухомості не були об`єктом оподаткування. Протягом 2014-2020 років позивач їх здавав в оренду ОСОБА_2 , ТОВ «Еко Агро СГ», ТОВ «БС Нафта», ТОВ «АС Пласт», ОСОБА_3 , Ковальчук Ю., ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ТОВ «Ековторресурси», ФОП ОСОБА_6 . Тому вони не вважалися об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Водночас визнає та не оспорює донарахування після 23.05.2020 до 31.12.2023 включно щодо: ОСОБА_4 на 2719,65грн, ОСОБА_5 15524,28грн, ТОВ «Ековторресурси» - 6930,00грн, ОСОБА_6 5850,00грн Позивач подав декларації зі вказаного податку за 2020 рік на 2132,43грн, за 2021рік 6498,00грн, за 2022 рік 17569,50грн, за 2023 рік 4824,00грн та сплатив їх в бюджет. ППР №8764/23-00-07-03-01 просив визнати протиправним у частині неврахування відповідачем змін у ПК України та його статус як платника єдиного податку третьої групи про те, що обов`язок сплати земельного податку він мав лише з 01.07.2020. Водночас визнає донарахування за надання в оренду приміщень: ОСОБА_4 - на 529,64грн, ОСОБА_5 354,44грн, ТОВ «Ековторресурси» - 210,90грн, ОСОБА_6 56,63грн Щодо решти ППР указує, що відповідач безпідставно не урахував відомості журналу ордерів та головної книги, обліку договору про поворотну фінансову допомогу, у т.ч. відсутність залишків щодо повернення такої допомоги станом на 01.02.2022, 01.03.2023, докази продажу асфальтоукладчика. Крім того вважає подвійним оподаткуванням прийняття за одне порушення двох ППР: №12050/23-00-07-03-01, №8765/23-00-07-03-01. Стверджує про відсутність в акті податкової перевірки дослідження та належного опису документів і інформації про вину позивача у зазначених порушеннях. Також просить урахувати відсутність підпису акту податкової перевірки одним із ревізорів.

10.01.2024 суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та розгляд справи у загальному позовному провадженні.

30.01.2024 на адресу суду надійшов відзив відповідача з проханням у задоволенні позову відмовити повністю. Стверджує, що не допустив порушення чинних вимог закону та спірні рішення виніс із-за невиконання позивачем податкових обов`язків: задекларувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, плату за землю щодо зданих в оренду приміщень за адресою його місцезнаходження, податок на доходи фізичних осіб (далі ПДФО) і військовий збір щодо знятих керівником позивача готівкових коштів без звітування про їх використання у господарській діяльності, а також переданого третій фізичній особі асфальтоукладчика без платіжних документів.

09.02.2024 позивач надав письмову відповідь на відзив з проханням позов задовольнити. Основні доводи відповідають вказаним у позовній заяві. Просив також урахувати, що надавав всі документи, що зазначено в додатку до акту податкової перевірки, у т.ч. касовий ордер, відображений в касовій книзі.

Під час підготовчого провадження суд долучив до матеріалів справи всі подані сторонами докази та задовольнив клопотання про допит в якості свідків: посадових осіб, як проводили податкову перевірку, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , яка працювала у періоді, що перевірений у спірних правовідносинах, на посаді головного бухгалтера.

Заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на таке.

З відомостей у ЄДРПОУ суд установив, що позивач зареєстрований як юридична особа з 05.04.1996. Зареєстровані види господарської діяльності: основний - 42.11 Будівництво доріг і автострад; інші - 19.20 Виробництво продуктів нафтоперероблення; 23.63 Виробництво бетонних розчинів, готових для використання; 43.11 Знесення; 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 43.31 Штукатурні роботи; 43.32 Установлення столярних виробів; 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін; 43.34 Малярні роботи та скління; 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. 04.12.2012 внесений запис 10171270005000652 щодо перебування позивача в стані припинення згідно з рішенням засновників щодо припинення юридичної особи в результаті реорганізації.

05.07.2023 відповідач видав наказ №1269-п на направлення на проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2017-06.07.2023 з урахуванням п.102.1 ст.102 ПК України, яку доручив головним державним інспекторам - ОСОБА_7 і ОСОБА_8

07.07.2023 відповідач вручив позивачу запит від 06.07.2023 про надання документів до 10.07.2023 14год.00хв. 13.07.2023 він склав акт про ненадання документів: договорів у період, що перевіряється, відображеної операції реалізації ТМЦ, послуг (з додатками за наявності); переліку основних засобів, які рахуються на балансі станом на 01.01.2017, 01.01.2018, 01.01.2019, 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 у розрізі їх груп; договорів оренди приміщень, актів прийому-передачі приміщень; актів виконаних робіт/послуг; наказу про встановлення ліміту залишку готівки в касі; касової книги за період 01.01.2017-29.08.2017, 25.09.2020-06.07.2023; документів, що підтверджують оплату транспортного засобу через розрахунковий рахунок згідно з договором його купівлі-продажу від 26.05.2017 №2.

Наслідком складено Акт від 24.07.2023 №7631/23-00-07-03-01/03582310 про її результати (далі Акт перевірки), який не підписав ОСОБА_8 , а позивач з запереченнями. Витягом з наказу відповідача від 11.07.2023 №190-в підтверджується перебування ОСОБА_8 у відпустці з 17 до 31 липня 2023 року.

У висновку Акту перевірки вказано про виявлені порушення позивача вимог:

1) вимог пп. 266.1.1. п. 266.1, пп. 266.2.1 п. 266.2, пп. 266.3.3 п. 266.3. ст.266 ПК України, в результаті чого занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, Червонослобідської територіальної громади (код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ 7124900000) на загальну суму 802005,19грн, в т. ч. за 1 квартал 2017 року на суму 20197,60грн, 2 квартал 2017 року на суму 20197,60грн, 3 квартал 2017 на суму 20197,60грн, 4 квартал 2017 року на суму 20197,60 грн, 1 квартал 2018 року на суму 591,72грн, 2 квартал 2018 року на суму 23591,72 грн, 3 квартал 2018 року на суму 23591,72грн, квартал 2018 року на суму 23591,72грн, 1 квартал 2019 року на суму 26338,93грн, 2 квартал 19 року на суму 26338,93грн, 3 квартал 2019 року на суму 26338,93грн, 4 квартал 2019 року на му 26338,93грн, 1 квартал 2020 року на суму 29810,40грн, 2 квартал 2020 року на суму 29810,40грн, 3 квартал 2020 року на суму 29810,40грн, 4 квартал 2020 року на суму 29810,4грн, 1 квартал 2021 року на суму 37870,50грн, 2 квартал 2021року на суму 37870,50грн, 3 квартал

2) вимог пп. 266.7.5. п. 266.7 ст. 266 ПК України, в результаті чого не подано податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 роки щодо Червонослобідської територіальної громади (код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ 7124900000);

3) вимог пп. 270.1.1. п.270.1 ст. 270, пп. 271.1.1, 271.1.2 п. 271.1 ст. 271, п. 284.3 ст.284, п. 286.1, п. 286.6 ст. 286 ПК України, в результаті чого занижено плату за землю щодо Червонослобідської територіальної громади на загальну суму 24493,43 грн, у т. ч.: січень 2017 року - 354,83 грн, лютий 2017 року - 354,83 грн, березень 2017 року- 354,83 грн, квітень 2017 року - 354,83 грн, травень 2017 року - 354,83 грн, червень 2017 року - 354,83 грн, липень 2017 року - 354,83 грн, серпень 2017 року - 354,83грн, вересень 2017 року - 354,83грн, жовтень 2017 року - 354,83 грн, листопад 2017 року - 354,83 грн, грудень 2017 року - 354,83грн; січень 2018 року - 285,30 грн, лютий 2018 року - 285,30 грн, березень 2018 року - 285,30 грн, квітень 2018 року - 285,30 грн, травень 2018 року - 285,30 грн, червень 2018 року - 285,30 грн, липень 2018 року - 285,30 грн, серпень 2018 року - 285,30 грн, вересень 2018 року - 285,30 грн, жовтень 2018 року - 285,30 грн, листопад 2018 року - 285,30 грн, грудень 2018 року - 285,30 грн; січень 2019 року - 282,91грн, лютий 2019 року - 282,91 грн, березень 2019 року - 282,91 грн, квітень 2019 року - 282,91грн, травень 2019 року - 282,91 грн, червень 2019 року - 282,91 грн, липень 2019 року - 282,91 грн, серпень 2019 року - 282,91 грн, вересень 2019 року - 282,91 грн, жовтень 2019 року - 282,91грн, листопад 2019 року - 282,91грн, грудень 2019 року - 282,91 грн; січень 2020 року - 282,91 грн, лютий 2020 року - 282,91грн, березень 2020 року - 282,91 грн, квітень 2020 року - 282,91 грн, травень 2020 року - 282,91 грн, червень 2020 року - 282,91 грн, липень 2020 року - 282,91 грн, серпень 2020 року - 282,91 грн, вересень 2020 року - 282,91 грн, жовтень 2020 року - 282,91 грн, листопад 2020 року - 282,91 грн, грудень 2020 року - 282,91 грн; січень 2021 року - 282,91 грн, лютий 2021 року - 282,91 грн, березень 2021 року - 282,91 грн, квітень 2021 року - 282,91 грн, травень 2021 року - 282,91 грн, червень 2021 року - 282,91 грн, липень 2021 року - 282,91грн, серпень 2021 року - 282,91 грн, вересень 2021 року - 282,91 грн, жовтень 2021 року- 282,91грн, листопад 2021 року - 282,91 грн, грудень 2021 року - 282,91 грн; січень 2022 року - 311,20 грн, лютий 2022 року - 311,20 грн, березень 2022 року - 311,20 грн, квітень 2022 року - 311,20 грн, травень 2022 року - 311,20 грн, червень 2022 року - 311,20 грн, липень 2022 року - 311,20 грн, серпень 2022 року - 311,20 грн, вересень 2022 року - 311,20 грн, жовтень 2022 року - 311,20 грн, листопад 2022 року - 311,20 грн, грудень 2022 року - 311,20 грн; січень 2023 року - 466,80 грн, лютий 2023 року - 466,80 грн, березень 2023 року - 466,80 грн, квітень 2023 року - 466,80 грн, травень 2023 року - 466,80 грн, червень 2023 року - 466,80грн, липень 2023 року (з 01.07.2023 по 06.07.2023) - 92,08 грн;

4) вимог п. 286.2. ст. 286 ПК України, в результаті чого не подано податкові декларації з плати за землю за 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 роки щодо Червонослобідської територіальної громади;

5) вимог п. 286.2. ст. 286 ПК України, в результаті чого несвоєчасно подано податкові декларації з орендної плати за 2017, 2018 роки щодо Мошнівської територіальної громади;

6) вимог пп. 164.2.17, пп. 164.2.20 п. 164.2, ст.164, ст.164, п. 167.1 ст,167 та п. 176.2 «а» ст.176 ПК України, в результаті чого занижено ПДФ у сумі 22571,42 грн, у т.ч. за березень 201-7 року в сумі 3600,00 грн, за травень 2017 року в сумі 6975,18 грн, за червень 2017 року в сумі 1980,00 грн, за серпень 2017 року в сумі 7767,00 грн, за грудень 2021 року в сумі 810,00 грн, за січень 2022 року в сумі 1080,00грн та за лютий 2023 року в сумі 359,24грн;

7) вимог пп.1.2, пп.1.3, пп.1.4 підрозд.10 розд. XX ПК України, у результаті чого занижено військовий збір на загальну суму 880,96грн, у т.ч. за березень 2017 року в сумі 300,00грн, за травень 2017 року в сумі 81,27грн, за червень 2017 року в сумі 165,00 грн, за серпень 2017 року в сумі 647,25грн, за грудень 2021 року в сумі 67,50грн, за січень 2022 року в сумі 90,00грн та за лютий 2023 року в сумі 29,94грн;

8) вимог п.51.1 ст.51 та п.176.2 «б» ст.176 ПК України в частині подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1-ДФ) за І та II квартали 2019 року, Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників платників - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (форма №4-ДФ) за П-III квартали 2021 року та III, IV квартали 2022 року;

9) вимог п.1, 2 ст. З Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в результаті чого не проведено розрахункові операції при реалізації асфальтоукладчика в травні 2017 року за готівкові кошти на суму 38751,00 грн;

10) вимог п. 63.3 ст. 63 ПК України, абз. 1 8.4, п. 8.5 розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300, в результаті чого не подано 8 повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність, за формою № 20-ОПП.

Тому відповідач прийняв ППР від 23.09.2023:

№8762/23-00-07-03-01 про донарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

№8764/23-00-07-03-01 про донарахування земельного податку з юридичних осіб (11719,66грн основне зобов`язання, 512,11грн штраф 10%);

№8766/23-00-24-06-16 про донарахування військового збору;

№8767/23-00-24-06-16 про нарахування ПДФО;

№8757/23-00-07-03-01штраф у сумі 340,00грн;

№8759/23-00-07-03-01 за неподання декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2018-2023 роки штраф у сумі 1360,00грн;

№8760/23-00-24-06-16 штраф у сумі 1020,00грн;

№8765/23-00-07-03-01 штраф у сумі 7140,00грн

Позивач їх оскаржив в Державну податкову службу України, яка рішенням від 06.12.2023 №36051/6/99-00-06-01-03-06 скасувала в частині ППР №8765/23-00-07-03-01 на 3060,00грн з приводу неподання повідомлення 20-ОПП за 2017рік та 2020 рік, а інші залишила без змін. Тому відповідач 12.12.2023 виніс ППР №12050/23-00-07-03-01 на суму штрафу 4080,00грн за неподання такого повідомлень щодо ОСОБА_10 (дата набуття в користування - 12.07.2018), ОСОБА_11 (дата набуття в користування - 10.09.2019), ФОП ОСОБА_6 (дата набуття в користування - 20.08.2022), ТОВ «Інвесттехмонтаж» (дата набуття в користування - 21.02.2023).

Не погодившись, позивач звернувся в суд вказаною вище позовною заявою.

Для вирішення спору суд урахував вимогу абзацу другого ст.19 Конституції України діяти в порядку, межах і спосіб, що визначені законом.

Посилання сторін на вказані вище рішення Верховного Суду не враховані, оскільки рішення в них стосуються не достатньо подібних правовідносин, які регулювалися законами відмінних для цієї справи редакцій. Відсутність підпису ревізора ОСОБА_8 в Акті перевірки обґрунтована його відсутністю на роботі та його допитом доведене проведення ним аналізу отриманих документів для податкової перевірки.

З приводу процедури проведення позапланової документальної виїзної перевірки.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок урегульований нормами ст.78 ПК України. Вона здійснюється за наявності хоча б однієї з підстав, визначених п.78.1.

У наказі про призначення документальної позапланової виїзної перевірки, у результаті якого прийняті відповідачем оскаржувані ППР, вказано про виконання підпункту 78.1.7. У цій нормі вказано, що підставою документальної позапланової перевірки є початок процедури реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Однак, як свідчать установчі документи позивача (Статут та протокол зборів акціонерів), позивач перебуває з 30.11.2012 у процесі перетворення форми - із закритого акціонерного товариства у товариство з обмеженою відповідальністю. Запис в ЄДРПОУ вказаний з 04.12.2012 про перебування юридичної особи в стані припинення у результаті реорганізації.

Згідно з ч.1 ст.104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Перетворенням юридичної особи відповідно до ч.1 ст.108 цього Кодексу є зміна її організаційно-правової форми.

Отже, відповідач не дотримався вимог підп.78.1.7 п.78.1 ст.78 ПК України щодо винятку для застосування вказаної підстави перевірки. Водночас, дотримуючись вимог ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки наказ не заявлений предметом спору, відсутні підстави надавати йому саме правову оцінку в цій справі. Зважаючи, що позивач допустив до виїзної перевірки, суд урахував наступне.

З приводу ППР від 20.09.2023 №8765/23-00-07-03-01 про накладення штрафу у сумі 7140,00грн за неподання 8 повідомлень 20-ОПП та ППР від 12.12.2023 №12050/23-00-07-03-01 на суму штрафу 4080,00грн за неподанння 4 повідомлень 20-ОПП.

Відповідно до п.117.1 ст.117 ПК України неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.

Розрахунок до ППР від 20.09.2023 №8765/23-00-07-03-01 свідчить про нарахування штрафу 7140,00грн за неподання повідомлення 20-ОПП стосувалося 8 об`єктів, правочини щодо оренди яких укладені позивачем з: СГ ТОВ «ЕКО-АГРО» (дата набуття в користування - 04.04.2017), ПП «АС-ПЛАСТ» (дата набуття в користування - 06.04.2017), ОСОБА_12 (дата набуття в користування - 06.04.2017), ОСОБА_10 (дата набуття в користування - 12.07.2018), ОСОБА_11 (дата набуття в користування - 10.09.2019), ФОП ОСОБА_13 (дата набуття в користування - 20.08.2022), ТОВ «Інвесттехмонтаж» (дата набуття в користування - 21.02.2023), ФОП ОСОБА_4 (дата набуття в користування - 02.04.2020), ОСОБА_5 (дата набуття в користування - 06.07.2020), бази відпочинку на АДРЕСА_2 (свідоцтво про право власності від 04.01.2012, вибуття згідно з договором купівлі-продажу від 07.09.2020).

Розрахунок до ППР від 12.12.2023 №12050/23-00-07-03-01 свідчить про нарахування штрафу 4080,00грн у зв`язку з адміністративним оскарженням вказаного вище ППР та за неподання 4-х повідомлень щодо ОСОБА_10 (дата набуття в користування - 12.07.2018), ОСОБА_11 (дата набуття в користування - 10.09.2019), ФОП ОСОБА_13 (дата набуття в користування - 20.08.2022), ТОВ «Інвесттехмонтаж» (дата набуття в користування - 21.02.2023).

Відповідно до підп.60.1.3. п.60.1. ПК України ППР вважається відкликаним, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого ППР, та згідно з підп.60.4 у такому випадку вважається відкликаним з дня надходження до платника податків ППР, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання.

Зважаючи на вказане вище, ППР від 20.09.2023 №8765/23-00-07-03-01 вважається відкликаним. Тому доводи відповідача про те, що воно не порушує прав позивача, обґрунтовані, а відповідна позовна вимога про визнання його протиправним і скасування задоволенню не підлягає.

Щодо прийнятого натомість ППР від 12.12.2023 №12050/23-00-07-03-01 суд урахував, що порядок обліку об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням, урегульований нормами розділу VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 22.04.2014 № 462), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за № 1562/20300 (далі Порядок №1588), редакція яких протягом періоду, що підлягав перевірці, змінювалася.

Відповідно до п.8.1 Порядку №1588 платник податків зобов`язаний повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом.

Щодо об`єктів нерухомості до 24.06.2020 діяла редакція Порядку станом на 10.05.2016. Згідно з пунктами 8.4-8.5 цієї редакції повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП (додаток 11) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. У разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України повідомлення за формою № 20-ОПП подається юридичною особою протягом 10 робочих днів після створення, реєстрації такого підрозділу до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи. У разі зміни відомостей про об`єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження або стану об`єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об`єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни. У повідомленні поряд із реквізитом, який змінився, зазначається у дужках його попереднє значення. При цьому в разі зміни призначення об`єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об`єкта оподаткування надається в повідомленні двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об`єкта оподаткування, призначення якого змінюється, у другому - оновлена інформація про об`єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого.

Відповідно до вимог пункту 8.4 Порядку №1588 у редакції наказу Міністерства фінансів № 323 від 24.06.2020 повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. У повідомленні за формою № 20-ОПП надається інформація про всі об`єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду. Під час надання повідомлень за формою № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об`єкт оподаткування (наприклад, якщо подається інформація про об`єкти оподаткування - офіс, склад, склад-магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об`єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад-магазин). Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об`єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у повідомленні за формою № 20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об`єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці). Інформація про однотипні (за видом, використанням, станом та видом права власності) автомобільні транспортні засоби, які не є пунктами пересувної роздрібної торгівлі, громадського харчування або послуг, інших ніж пасажирські та вантажні перевезення, може бути подана в повідомленні за формою № 20-ОПП як узагальнена з типом об`єкта оподаткування «автомобільні транспортні засоби» та зазначенням кількості таких транспортних засобів в графі «Реєстраційний номер об`єкта оподаткування».

Згідно з п.8.5. Порядку №1588 у редакції наказу Міністерства фінансів № 323 від 24.06.2020 у разі зміни відомостей про об`єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об`єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об`єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об`єкта оподаткування. При цьому в разі зміни призначення об`єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об`єкта оподаткування надається в повідомленні двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об`єкта оподаткування, призначення якого змінюється, у другому - оновлена інформація про об`єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого, при цьому ідентифікатор об`єкта оподаткування змінюється.

Перевіряючи дотримання сторонами темпоральних норм суд установив відсутність доказів щодо будь-яких правочинів з приводу об`єкта нерухомого майна між позивачем та ОСОБА_10 (дата набуття в користування, зазначена в розрахунках до ППР, - 12.07.2018) та ТОВ «Інвесттехмонтаж» (вказана дата набуття в користування - 21.02.2023). Водночас копіями договорів у матеріалах справи підтверджується укладення позивачем договорів оренди частини приміщень із належного йому цілісного майнового комплексу згідно з його свідоцтвом про право власності на виробничу базу та державним актом про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7124989000:02:001:0027:

ФОП ОСОБА_11 договір від 20.02.2018 №1 оренди частини приміщення ремонтної майстерні В-ІІ та прилеглої території загальною площею 72м2 строком на 5років з правом автоматичної прологації, акт прийому-передачі від 20.02.2018;

ФОП ОСОБА_6 договір від 02.08.2022 №4-Д оренди приміщення «д» загальною площею 216м2 та прилеглою територією 90м2 строком на 2роки з правом автоматичної пролонгації, акт прийому-передачі від 15.08.2022.

Повідомлення форми 20-ОПП від позивача щодо вказаних об`єктів відсутні.

Таким чином доведено лише 2 факти порушення позивача, а саме неповідомлення про передачу двох об`єктів нерухомого майна. Тому суд дійшов висновку, що ППР від 12.12.2023 №12050/23-00-07-03-01 правомірне в частині нарахування за них штрафу у сумі 2040,00гр (1020,00грн*2), а іншій частині протиправне та підлягає скасуванню (4080,00-2040,00грн=2040,00грн)

Щодо ППР від 20.09.2023 №8762/23-00-07-03-01 про донарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 792068,41грн та застосування штрафних санкцій в сумі 48498,36грн, яке позивач оскаржує в частині донарахування 761044,48грн та застосування штрафних санкцій.

Згідно з розрахунком донараховано:

2017рік 80790,40грн до декларації від 18.02.2017 №9023528685 (в якій вказано 0 податкового зобов`язання), штраф 10%;

2018рік 94366,88грн, декларацію не подано, штраф 10%;

2019рік 105355,73грн, декларацію не подано, штраф 10%;

2020рік 109304,80грн, декларацію не подано, штраф 10%;

2021рік 151482,00грн, декларацію не подано, штраф не застосовано;

2022рік 1641015,50грн, декларацію не подано, штраф 10%;

2023рік 86663,10грн, декларацію не подано, штраф 10%.

Справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, урегульоване нормами ст.266 ПК України.

Зокрема, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об`єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об`єкт. Ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об`єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об`єкт.

Податок сплачується за місцем розташування об`єкта/об`єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації. Податкове зобов`язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу.

Згідно з п.10.3 ст.10 ПК України місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору та земельного податку за лісові землі.

Якщо платник місцевих податків (у частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, плати за землю та єдиного податку четвертої групи) після закінчення граничного строку подання звітної декларації подає декларацію у зв`язку зі змінами об`єкта та/або бази оподаткування (на підставі даних, внесених до відповідних державних реєстрів), відповідно до п.50.4 ст.50 ПК України штрафи не застосовуються.

Для донарахування відповідач взяв загальну площу нерухомого майна 2524,7м2, що належить позивачу на праві власності, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Реєстру прав власності на нерухоме майно. Зокрема, за позивачем зареєстроване право власності на комплекс будівель на АДРЕСА_3 . Також ураховані ставки вартістю 1% мінімальної заробітної плати за 1м2, встановлені рішеннями Червонослобідської сільської ради: 2017 рік від 22.06.2016 №12-1, 2018 рік від 03.07.2017 №28-8, 2019рік від 04.06.2018 №46-20, 2020рік від 04.07.2019 №12-15/VII, 2021 рік від 14.07.2020 №27-10/VII, 2022-2023роки пролонговане рішення 2021року.

Зважаючи, що за позивачем зареєстровано цілісний комплекс будівель, урахування відповідачем його загальної площі для обчислення відповідного податку відповідає вказаним вище нормам ПК України.

У підп.266.2.2. п.266.2 ст.266 ПК України вказаний перелік об`єктів, які цим податком не оподатковуються. З приводу посилання позивача на підп. «ж», редакція якого змінювалася, суд урахував таке.

Вказаний підпункт у редакції станом на 20.11.2016, що діяла до березня 2020 року, передбачав, що не є об`єктом оподаткування «будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств».

У редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020 - «будівлі промисловості, віднесені до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку;». Вказані секції стосуються таких видів діяльності:

Секція В «Добувна промисловість і розроблення кар`єрів»: добування кам`яного та бурого вугілля, добування сирої нафти та природного газу, добування інших корисних копалин і розроблення кар`єрів, добування металевих руд, надання допоміжних послуг у сфері добувної промисловості та розроблення кар`єрів;

Секція С «Переробна промисловість»: виробництво харчових продуктів, виробництво напоїв, виробництво тютюнових виробів, текстильне виробництво, виробництво одягу, виробництво шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів, оброблення деревини та виготовлення виробів з деревини та корка, крім меблів; виготовлення виробів із соломки та рослинних матеріалів для плетіння, виробництво паперу та паперових виробів, поліграфічна діяльність, тиражування записаної інформації, виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення, виробництво хімічних речовин і хімічної продукції, виробництво основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів, виробництво гумових і пластмасових виробів, виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції, металургійне виробництво, виробництво готових металевих виробів, крім машин і устатковання, виробництво комп`ютерів, електронної та оптичної продукції, виробництво електричного устатковання, виробництво машин і устатковання, н.в.і.у., виробництво автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів, виробництво інших транспортних засобів, виробництво меблів, виробництво іншої продукції, ремонт і монтаж машин і устатковання;

Секція D «Постачання електроенергії, газу, парі та кондиційованого повітря»;

Секція Е «Водопостачання; каналізація, поводження з відходами»: забір, очищення та постачання води, каналізація, відведення й очищення стічних вод, збирання, оброблення й видалення відходів; відновлення матеріалів, інша діяльність щодо поводження з відходами;

Секція F «Будівництво»: будівництво будівель, будівництво споруд, спеціалізовані будівельні роботи.

У редакції Закону № 3603-IX від 23.02.2024 «будівлі промисловості, віднесені до класу "Промислові та складські будівлі" (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку».

Відомостями ЄДРПОУ підтверджуються зареєстровані види діяльності:

основний - 42.11 Будівництво доріг і автострад;

інші:19.20 Виробництво продуктів нафтоперероблення, 23.63 Виробництво бетонних розчинів, готових для використання, 43.11 Знесення, 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику, 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи, 43.31 Штукатурні роботи, 43.32 Установлення столярних виробів, 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін, 43.34 Малярні роботи та скління, 43.39 Інші роботи із завершення будівництва, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Відповідно до Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010, прийнятої наказом Держспоживстандарту України 11.10.2010 № 457, вказані зареєстровані види діяльності позивача з кодом «43.12», «43.22», « 43.29», « 43.29», «43.31», « 43.32», « 43.33», « 43.34», « 43.39» - входять у перелік секції F.

У Статуті позивача вказано, що він діє як єдиний господарський комплекс (п.8). Витягом з реєстру платників єдиного податку підтверджується, що позивач з 01.04.2016 перебуває на спрощеній системі оподаткування як платник єдиного податку 3-ї групи.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 17 лютого 2020 року в справі №820/3556/17, аналізуючи приписи підпункту «є» підп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України в редакції, що діяла у т.ч.2017 року, виснував, що його застосування можливе у разі якщо власниками об`єктів промисловості є фізичні та інші юридичні особи, в тому числі нерезиденти, та за умови (з врахуванням виду їх діяльності) використання таких об`єктів за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду).

Зважаючи, що позивач передав частину приміщень в оренду іншим суб`єктам господарювання ( ОСОБА_2 , ТОВ «Еко Агро СГ», ТОВ «БС Нафта», ТОВ «АС Пласт», ОСОБА_3 , Ковальчук Ю., ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ТОВ «Ековторресурси», ФОП ОСОБА_6 ) в межах саме такого виду діяльності та податковою перевіркою не виявлено, а судовим розглядом не спростовано відсутність фактів виробництва позивачем промислової продукції, використання всього майна за функціональним призначенням не підтверджене, тож донарахування вказаного податку оскаржуваним ППР обґрунтоване та правомірне.

Вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, відповідно до п.123.1. ст.123 ПК України тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Для донарахування штрафу у вказаному ППР відповідач дотримався вказаної норми.

Отже, позовна вимога визнати протиправним і скасувати в частині вказане ППР не обґрунтована та задоволенню не підлягає.

Щодо ППР від 20.09.2023 №8759/23-00-07-03-01, яким нараховано штраф у сумі 1360,00грн за неподання декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2018-2023 роки: 340грн за кожен 2018-2020 та 2023роки.

Згідно з розрахунком донарахування наступні:

не подана декларація за 2018 рік (граничний строк 19.02.2018) нарахована штрафна санкція 340грн;

не подана декларація за 2019 рік (граничний строк 19.02.2019) нарахована штрафна санкція 340грн;

не подана декларація за 2020 рік (граничний строк 19.02.2020) нарахована штрафна санкція 340грн;

не подана декларація за 2021 рік (граничний строк 22.02.2021) нарахована штрафна санкція 0грн;

не подана декларація за 2022 рік (граничний строк 21.02.2022) нарахована штрафна санкція 0грн;

не подана декларація за 2023 рік (граничний строк 20.02.2023) нарахована штрафна санкція 340грн.

Згідно з п.120.1 ст.120 ПК України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Електронними квитанціями №2 підтверджується подання 04.10.2023 (тобто, після оскаржуваних ППР) декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік, 2021 рік, 2022рік, 2023 рік. У цьому контексті суд урахував, що відповідно до п.112.6 ст.112 ПК України притягнення або звільнення особи від фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення не звільняє її від виконання податкового обов`язку, а також іншого обов`язку, передбаченого цим Кодексом, порушення якого стало підставою для притягнення до відповідальності. Тому факт подання вказаних декларацій не спростовує, а підтверджує допущення вказаних вище податкових порушень.

Подання такого виду декларації за 2018-2019роки не підтверджено. Необхідність подання підтверджена під час правової судової оцінки вказаного вище ППР про правомірність донарахування податку, відмінного від земельної ділянки.

Отже, відповідачем доведена правомірність відповідного ППР у повному обсязі.

Щодо ППР від 20.09.2023 №8764/23-00-07-03-01 про донарахування земельного податку, яке позивач оспорює в частині донарахування 10568,05грн та застосування штрафних санкцій у цій частині.

Згідно з розрахунком донарахування наступні:

не подана декларація за 2020 рік донараховане основне зобов`язання 1697,46грн, штрафна санкція не застосована;

не подана декларація за 2021 рік донараховане основне зобов`язання 3394,92грн, штрафна санкція не застосована;

не подана декларація за 2022 рік донараховане основне зобов`язання 3734,40грн, штрафна санкція 10%;

не подана декларація за 2023 рік донараховане основне зобов`язання 2892,88грн, штрафна санкція 10%.

Позивач не декларував у періоді, що підлягав податковій перевірці, вказаний вид податку щодо земельної ділянки 1,0180га за адресою: АДРЕСА_3 . Витягом з Державного земельного кадастру підтверджується її кадастровий номер 7124989000:02:001:0027, площа 2,0180га, комунальна власність, вид використання для несільськогосподарського використання під виробничу базу, цільове призначення для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства. Грошова оцінка не проведена. Відповідач урахував 2договори оренди приміщень, наданих позивачем 02.08.2022 ФОП ОСОБА_6 та ТОВ «Ековторресурси». Урахував ставку земельного податку 5%, установлену вказаними вище рішеннями Червонослобідської сільської ради для земельних ділянок, щодо яких не проведена нормативна грошова оцінка.

Згідно зі ст.269 ПК України платниками плати за землю є:

платники земельного податку: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування;

платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Особливості справляння податку суб`єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV цього Кодексу.

Відповідно до ст.270 ПК України об`єктами оподаткування платою за землю є:

об`єкти оподаткування земельним податком: земельні ділянки, які перебувають у власності; земельні частки (паї), які перебувають у власності; земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування;

об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Базою оподаткування відповідно до п.271.1 ст.271 ПК України є:

нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;

площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено.

Згідно з п.277.1. ст.277 ПК України ставка податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Відповідно до підп.4 п.297.1 ст.297 ПК України в редакції, що діяла з 01.07.2020, платники єдиного податку звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю згідно зі ст.285 ПК України є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до п.286.1. ст.286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є:

а) дані державного земельного кадастру;

б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);

ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);

д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);

е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об`єкт оподаткування.

Вказаних вимог відповідач дотримався і математичним обчисленням підтверджується сума донарахування у вказаному ППР. Отже, воно правомірне.

Щодо ППР від 20.09.2023 №8757/23-00-07-03-01 згідно з розрахунком про застосування штрафних санкцій у сумі 340,00грн за неподання декларації з плати за землю щорічно за 2020-2023роки.

Оскільки доведена правомірність ППР від 20.09.2023 №8764/23-00-07-03-01 щодо донарахування основного податкового зобов`язання, підтверджено його обов`язок декларувати цей податок за ті ж періоди.

Відповідач правильно застосував п.120.1 ст.120 ПК України за підтверджений факт податкового порушення позивача. Отже, це ППР правомірне.

ППР про донарахування військового збору та ПДФО стосуються одного виду порушення невиконання позивачем обов`язків податкового агентам під час надання доходу фізичним особам : керівнику ОСОБА_1 наданням готівки через термінал згідно з виписками банку (суми позивач не оскаржує) та продаж 26.05.2017 основного засобу - ОСОБА_14 (продаж цій особі не оскаржується).

Щодо ППР від 20.09.2023 №8767/23-00-24-06-16 про нарахування ПДФО у сумі 18971,42грн та застосування штрафних санкцій в сумі 1708,14грн, та пені в сумі 1168,23грн суд урахував наступне нормативне регулювання.

Відповідно до п.162.1 ст.162 ПК України платниками ПДФО є:

фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

фізична особа - резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов`язання;

фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;

податковий агент.

Об`єктом оподаткування резидента згідно з п.163.1 ст.163 ПК України є:

загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);

іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до пункту 170.9 статті 170 цього Кодексу, відповідно до підп.164.2.11. п.164.2 ст.164 ПК України включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Згідно з п.167.1. ст.167 ПК України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету урегульовано нормами ст.168 ПК України. Зокрема, оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання платіжної інструкції на перерахування цього податку до відповідного бюджету або платіжної інструкції на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений статтею 35-1 цього Кодексу.

Згідно з підп.168.1.4. ст.168 ПК України у редакції на 2017рік - продажу ОСОБА_14 якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання). У редакції з Закону №2888-IX від 12.01.2023 передбачає, якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох операційних днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Наявності прибутково-касового ордера щодо прийнятої в касу позивача готівки 38751,00грн від ОСОБА_14 не достатньо для спростування вказаного порушення з таких підстав.

Допитані ревізори засвідчили та в Акті перевірки зазначили про відсутність на момент перевірки вказаного виду платіжного документа та підтверджено відсутність доказу наступного зарахування цієї суми на рахунок позивача в банку. У податкових деклараціях такий правочин не задекларовано.

Згідно з п. 6 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 №148, суб`єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами: між собою - у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн включно; з фізичними особами - у розмірі до 50000 (п`ятдесяти тисяч) грн включно. Обмеження граничної суми готівкового розрахунку 10000 (50000) грн не поширюється на розрахунки, які здійснюються платниками податків шляхом внесення готівки до каси банку для подальшого її перерахування на рахунок отримувача.

Вказаного порядку дій позивач не дотримався, кошти на банківський рахунок не перерахував. Отже, відповідач правомірно оцінив отриманням безоплатного блага (доходу), з якого мали бути сплачені податки та збори.

Дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, відповідно до підп.164.2.17 п.164.1 ст.164 ПК України включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Щодо отриманої готівки керівником.

Згідно з підп.170.9.2. п.170.9 ст.170 ПК України у разі якщо під час відрядження чи виконання окремих цивільно-правових дій платник податку для проведення розрахунків застосував платіжний інструмент, включаючи корпоративний (бізнесовий) платіжний інструмент або особистий платіжний інструмент, чи його реквізити, вартість витрат засвідчується документом (випискою та/або відомостями з рахунку) в електронній або паперовій формі, що містить визначену законом інформацію про виконані платіжні операції за рахунком, до якого емітований такий платіжний інструмент.

Відповідно до підп.170.9.3 п.170.9 ст.170 ПК України документальне підтвердження суми фактичних витрат на відрядження або виконання окремих цивільно-правових дій шляхом надання підтвердних документів, що засвідчують суму таких витрат, у разі здійснення безготівкових розрахунків з використанням платіжних інструментів, включаючи корпоративні (бізнесові) платіжні інструменти або особисті платіжні інструменти, чи їх реквізити, та повернення особі, яка видала кошти/електронні гроші під звіт, суми надміру витрачених коштів/електронних грошей, розмір яких розрахований згідно з підпунктом 170.9.1 цього пункту, здійснюється платником податку до закінчення місяця, наступного за місяцем, у якому платник податку:

а) завершує таке відрядження;

б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, яка видала кошти/електронні гроші під звіт.

У разі якщо під час відрядження чи виконання окремих цивільно-правових дій платник податку застосував для проведення розрахунків платіжний інструмент, включаючи корпоративний (бізнесовий) платіжний інструмент або особистий платіжний інструмент, чи його реквізити та списання коштів/електронних грошей за понесеними витратами здійснюється надавачем платіжних послуг пізніше дати, коли платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії, строки, установлені цим підпунктом, продовжуються на один календарний місяць.

Відповідно до підп.170.9.4 п.170.9 ст.170 ПК України звіт про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт, складається та подається у строки, визначені підпунктом 170.9.3 цього пункту, платником податку (у паперовій або електронній формі (з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги") за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, у разі:

а) наявності оподатковуваного доходу, визначеного відповідно до підпункту 170.9.1 цього пункту, з метою розрахунку суми податку;

б) використання платником податку готівки понад суму добових витрат (включаючи отриману із застосуванням платіжних інструментів).

У разі якщо під час відрядження або виконання окремих цивільно-правових дій платник податку застосував платіжні інструменти, включаючи корпоративні (бізнесові) платіжні інструменти або особисті платіжні інструменти, чи їх реквізити, для проведення розрахунків у безготівковій формі та/або для отримання готівки в межах суми добових витрат та за відсутності оподатковуваного доходу, звіт про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт, не складається і не подається.

Зважаючи, що надані виписки та оборотно-сальдові відомості з приводу компенсації йому поворотної фінансової допомоги на кожен рік мали відомості про відсутність заборгованості, а звітів про використання (надміру отриманої) готівки не сформовано, відповідач правомірно оцінив факти отриманої готівки за відсутності доказів використання її господарській діяльності позивача отриманням доходу, з якого мали бути сплачені податки та збори.

Згідно з п.171.2 ст.171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є:

а) податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні;

б) платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов`язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.

Відповідно до підп.168.1.5. п.168.1 ст.168 ПК України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Оскільки вказаних вимог позивач не дотримався, відповідач обґрунтовано та правомірно донарахував ПДФО та військовий збір на відповідні суми коштів, що математично підтверджено.

Щодо ППР від 20.09.2023 №8766/23-00-24-06-16 про донарахування військового збору в сумі 1580,96грн та застосування штрафних санкцій в сумі 142,35грн, пені в сумі 97,35грн за березень, травень, червень, серпень 2017 року та грудень 2021 року, січень 2022року, лютий 2023року стосуються зняття готівкових коштів директором позивача через термінал та продаж 26.05.2017 асфальтоукладчика без розрахункового документа про переказ коштів у безготівковій формі за порушення п.1.2, 1.3, 14 підр.10 розд. ХХ ПК України.

Згідно з розрахунком донарахування військового збору наступні:

15.03.2017 дохід 20000,00грн, основне зобов`язання та штраф не застосовано;

26.05.2017 дохід 38751,00грн, основне зобов`язання 581,27грн, штраф 58,13грн;

04.06.2017 дохід 6000,00грн, основне зобов`язання 90,00грн, штраф 9,00грн;

04.06.2017 дохід 5000,00грн, основне зобов`язання 75,00грн, штраф 7,50грн;

01.08.2017 дохід 30000,00грн, основне зобов`язання 450,00грн, штраф 45,00грн;

02.08.2017 дохід 4000,00грн, основне зобов`язання 60,00грн, штраф 6,00грн;

02.08.2017 дохід 4000,00грн, основне зобов`язання 60,00грн, штраф 6,00грн;

02.08.2017 дохід 4000,00грн, основне зобов`язання 60,00грн, штраф 6,00грн;

22.08.2017 дохід 1150,00грн, основне зобов`язання 17,25грн, штраф 1,73грн;

30.12.2021 дохід 4500,00грн, основне зобов`язання 67,50грн, штраф не застосовано;

10.01.2022 дохід 4900,00грн, основне зобов`язання 73,50грн, штраф не застосовано;

20.01.2022 дохід 1100,00грн, основне зобов`язання 16,50грн, штраф не застосовано;

21.02.2023 дохід 1995,80грн, основне зобов`язання 29,94грн, штраф 2,99грн

Розрахунок пені: за 01.07.2023-27.07.2023 27днів заниження, облікова ставка НБУ 25% - 35,08грн; за 28.07.2023-14.09.2023 49днів заниження, облікова ставка НБУ 22% - 56,03грн; за 15.09.2023-20.09.2023 6днів заниження, облікова ставка НБУ 20% - 6,24грн

Вказані донарахування стосуються вказаних вище, підтверджених порушень позивача обов`язків податкового агента.

Згідно з п.16-1 підр.10 розділу ХХ ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 цього розділу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Зазначених вимог відповідач дотримався. Отже, відповідне ППР правомірне.

Щодо ППР від 20.09.2023 №8760/23-00-24-06-16 про донарахування штрафу в сумі 1020,00грн за неподання звітності форми 1-ДФ та 4-ДФ за І-ІІ квартали 2019року, ІІ-ІІІ квартали 2021 року, ІІІ-ІV квартали 2022року.

Порядок подання Розрахунку Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджено наказом Міністерства фінансів України 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 15 грудня 2020 року № 773), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за № 111/26556 (далі Порядок №773).

Відповідно до п.1. розділу II вказаного Порядку розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) з розбивкою по місяцях звітного кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий Розрахунок за календарний рік не подається. Згідно з п.4 розділу IV Порядку №773 порядок заповнення додатків до Розрахунку, що містять інформацію щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, з розбивкою по місяцях звітного кварталу Додаток 4 до Розрахунку «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі - 4ДФ).

Неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку, згідно з п. 119.1 ст.119 ПК України тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Своєчасність подання звітності форми 1-ДФ та 4-ДФ за І-ІІ квартали 2019року, ІІ-ІІІ квартали 2021 року, ІІІ-ІV квартали 2022року, в якій були би задекларовані нарахування ПДФО відсутні, при виплаті доходу у вигляді заробітної плати працівникам: ОСОБА_15 (45000,00грн Іквартал 2019року, 64621,32грн 2кв.2019року, 6400,00грн 2кв. 2021року, 10500,00грн 3кв.2021року, 11000,00грн 3кв.2022року, 25078,00грн 4кв.2022року), ОСОБА_16 (8310,36грн -1кв.2019року), ОСОБА_17 (900,00грн 2кв.2019року). Пояснення позивача про відсутність коштів на дату необхідності виплати заробітної плати не обґрунтовані, оскільки декларування передбачене вказаними вище нормами. Позивач, як податковий агент, мав обов`язок нарахувати заробітну плату та утримати всі необхідні податки та збори.

Отже, вказане ППР правомірне.

Зважаючи на результат вирішеного спору згідно з ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору за звернення до суду з позовною заявою, підтверджені на суму 13356,11грн платіжною інструкцією від 05.01.2024 №16, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам: 2040грн*1,5%=30,60грн.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Закритого акціонерного товариства АГРОШЛЯХБУД (19604, Черкаська обл., Черкаський р-н., с.Червона Слобода, вул.Першотравнева, 2; код ЄДРПОУ 03582310) задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ ВП44131663) від 12.12.2023 №12050/23-00-07-03-01 у частині штрафу на суму 2040,00грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ ВП 44131663) на користь Закритого акціонерного товариства АГРОШЛЯХБУД (19604, Черкаська обл., Черкаський р-н., с.Червона Слобода, вул.Першотравнева, 2; код ЄДРПОУ 03582310) частину понесених судових витрат зі сплати судового збору за звернення до адміністративного суду позовною заявою у розмірі 30,60грн (тридцять гривень шістдесят копійок).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Повний текст рішення виготовлений і підписаний 03.05.2024.