Рішення

від 24.04.2024 по справі 363/6852/23

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

24.04.2024 Справа № 363/6852/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2024 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лукач О.П.,

за участю секретаря Мітясова Д.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Вишгороді у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області, треті особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

01.12.2023 до Вишгородського районного суду Київської області надійшла вказана позовна заява, у якій позивач просить: визначити йому додатковий строк для подання заяви на прийняття спадщини по заповіту померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , терміном на три місяці з моменту набрання рішенням законної сили; витребувати від приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області, ОСОБА_6 копію спадкової справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_5 , яка постійно проживала в с. Жукин, Вишгородського р-н., Київської обл. У 2015 році мати позивача по заповіту передала на ім`я позивача ОСОБА_1 дві земельні ділянки 0,4240 га. державний акт ЯЛ №105378 та 0,2507 га. державний акт ЯЛ №105330, які розташовані за межами села Жукин для ведення особистого селянського господарства. Після смерті матері позивача, справа по спадщині не відкривалася, у зв`язку із його хворобами. Спадкоємцями спадщини померлої матері ОСОБА_5 є позивач ОСОБА_1 , та його сестра ОСОБА_2 , яка відмовляється від спадщини на дві земельні ділянки - 0,4240 га. державний акт ЯЛ №105378 та 0,2507 га. державний акт ЯЛ №105330 по заповіту на його користь. Як зазначаєпозивач,він незміг скористатисясвоїм правомна прийняттяспадщини,оскільки вінє інвалідомармії 2-їгрупи,та станйого здоров`яз кожнимроком погіршуєтьсяце -постійно високийартеріальний тиск,що спричинивхворобу серця,мерцальну аритмію,утворення улегенях рідини,мікроінсульт,цукровий діабет2-гоступеню,артроз шийкиправого стегна2-гоступеню,втрата зору(проведенаоперація позаміні кришталикаправого окау 2019році,це буврік,коли потрібнобуло відкриватиспадщину). Щодо прийняття спадщини позивач звернувся до нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області, ОСОБА_6 20.11.2023 і отримав письмову відмову з пропозицією звернутися до суду з позовом про визначення строку достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2023, для розгляду зазначеного позову визначено головуючого суддю Лукач О.П.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 05.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання на 13.02.2024 о 10:30.

Крім цього, вказаним судовим рішення, за клопотання позивача, у порядку статті 84 ЦПК України, витребувано: у Приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Бандури С.О. належним чином завірену копію спадкової справи до майна ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Витребувані матеріали надійшли до суду 17.01.2024.

На стадіїпідготовчого провадженнябрав участьпозивач ОСОБА_1 .Інші учасникипровадження нез`явилися,при цьомувід відповідачанадійшло клопотанняпро розглядсправи увідсутності їхпредставника та,відповідно до статей 174, 178ЦПК України відповідачне скориставсясвоїм процесуальнимправом податидо судувідзив напозовну заяву,із викладеннямзаперечень протипозову. Від третьої особи ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи у її відсутності, проти задоволення позову не заперечує.

У підготовчому засіданні, ухвалою суду від 13.02.2024 залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про що повідомлено учасників провадження та їм надіслано копію вказаної ухвали суду.

12.03.2024 до суду від третіх осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надійшли окремі заяви про розгляд справи у їх відсутності, зазначивши, що не заперечують проти позову.

Ухвалою суду від 21.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду на 24.04.2024 о 15:30.

У призначене судове засідання з`явився позивач ОСОБА_1 , представник відповідача та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, до суду не з`явились.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача та третіх осіб, суд враховує думку позивача, який вважав за можливе розглянути справу, наявність в матеріалах справи заяв та клопотань представника відповідача та третіх осіб про розгляд справи у їх відсутність, а також положення статті 223 ЦПК України.

Відповідно до статті 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові та просив задовольнити їх.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом дійшов висновку про задоволення позову, з таких підстав.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України та статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 12 ЦПК України).

Судом встановлено що 14.06.2019, у віці 87 років, померла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 09.11.2023 Васильківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повторно видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис №11 (а.с.5).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 05.08.1963 встановлено, що ОСОБА_5 є матір`ю позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.12).

27.01.2015 ОСОБА_5 склала заповіт, яким, на випадок смерті зробила розпорядження, що земельні ділянки, які належать їй відповідно до державних актів на право власності заповідає:

ОСОБА_1 земельну ділянку, серія НОМЕР_3 від 30.07.2010, розмір земельної ділянки 0,4240 га, кадастровий номер 3221882800:29:142:0034, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н., с. Жукинська сільська рада, за межами населеного пункту; земельну ділянку, серія ЯЛ №105330 від 30.07.2010, розмір земельної ділянки 0,2507 га, кадастровий номер 3221882800:27:056:0109, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н., с. Жукинська сільська рада, за межами населеного пункту;

ОСОБА_3 земельну ділянку, серія ЯК №664191 від 17.09.2010, розмір земельної ділянки 0,1000 га, кадастровий номер 3221882801:29:196:0152, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_4 земельну ділянку, серія ЯК №664190 від 17.09.2010, розмір земельної ділянки 0,1254 га, кадастровий номер 3221882801:28:207:0157, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 »;

Вказаний заповіт посвідчено секретарем виконавчого комітету Жукинської сільської ради Бруй С.В. та зареєстровано в реєстрі за №6 (а.с.6).

Згідно державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯЛ №105330, ЯЛ №105378, на підставі розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації №1622 від 22.10.2009, власником земельних ділянок кадастровий номер 3221882800:27:056:0109 та 3221882800:29:142:0034, є ОСОБА_5 (а.с.7-8).

Як убачається із матеріалів спадкової справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 01.12.2023 до приватного нотаріуса надійшла заяв ОСОБА_1 від 20.11.2023 про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5 (а.с.43-44).

Відповідно до витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі №74964084, 01.12.2023 приватним нотаріусом Бандура С.О. заведено спадкову справу №16/2023 щодо спадкодавця ОСОБА_5 (а.с.50).

Згідно довідки від 27.11.2023 за №167 виданої виконавчим комітетом Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області Жукинського старостинського округу, зазначено що на момент смерті ОСОБА_5 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , при цьому за вказаною адресою не було зареєстровано інших осіб (а.с.45).

Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що, 27.06.2019 за №00139749032 реєстратором Вишгородського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Київській області, внесено відомості, актовий запис №11, та видано свідоцтво про смерть ОСОБА_5 , серія НОМЕР_4 , а 09.11.2023 реєстратором Васильківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області ЦМУМЮ (м.Київ) повторно видано свідоцтво про смерть ОСОБА_5 , серія НОМЕР_1

(а.с.46-47).

Згідно інформаційної довідки зі спадкового реєстру (спадкові та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №74963932 від 01.12.2023 сформованої приватним нотаріусом Бандура С.О., щодо померлої ОСОБА_5 , у спадкову реєстрі інформація відсутня про видачу свідоцтва про право на спадщину (а.с.48).

Згідно інформаційної довідки зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) ОСОБА_5 , убачається наявність заповіту №57053817, посвідчений Жукинською сільською радою Вишгородського району Київської області 27.01.2015 (а.с.49).

На заяву ОСОБА_1 , яка надійшла до приватного нотаріусу 01.12.2023

Вх. №23/02-14 про прийняття спадщини померлої ОСОБА_5 , листом приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Бандура С.О. від 12.12.2023 №254/01-16, ОСОБА_1 відмовлено щодо відкриття спадкової справи та видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті його матері ОСОБА_5 , з підстав пропущеного шестимісячного строку для прийняття спадщини та відсутністю відомості про постійне проживання з померлою (а.с.55 на звороті).

Так, як убачається із копії паспорта особи, позивач ОСОБА_1 з 20.10.1995 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.9-11).

Відповідно донаданої позивачеммедичної документаціївбачається,що з 14.10.2012 перебуває на лікуванні та періодично знаходиться на стаціонарному лікуванні (а.с.22-26).

Згідно копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_5 серія НОМЕР_6 ,

ОСОБА_1 має другу групу інвалідності армії виданого 09.12.2015, термін дії в якому зазначено довічно (а.с.27).

Згідно виписки №3129 центрального госпіталю з неврологічного відділення ОСОБА_1 знаходився у стаціонарі з 25.03.2019 по 09.04.2019 (а.с.20-21).

Згідно виписному епікризу з амбулаторної картки ОСОБА_1 знаходився на амбулаторному лікуванні у Васильківській центральній районній лікарні з 28.09.2019 по 28.09.2019 з діагнозом зріла,ускладнена, катаракта правого ока. Крім цього, 28.09.2019 проведене хірургічне лікування з імплантацією на правому оці (а.с.19).

Відповідно до огляду лікаря кардіолога від 03.01.2022 у ТОВ «Медичний центр» Добробут-Поліклініка», ОСОБА_1 поставлено діагноз МКХ-10, а саме атеросклерозна серцево-судинна хвороба, відповідно до якої позивачу було визначено лікування (а.с.18).

Відповідно до результатів досліджень від 06.09.2023, 15.03.2023, 06.12.2023 та 08.09.2020, позивач перебував на довготривалому лікарняному (а.с.14-17).

Згідно із виписним епікризом встановлено, що ОСОБА_1 проходив лікування від 26.09.2023 у Васильківській багатопрофільній лікарні інтенсивного лікування, у якій йому було поставлено діагноз зріла, ускладнена, катаракта лівого ока, крім цього 26.09.2023 ОСОБА_1 була проведена операція на лівому оці (а.с.13).

Як убачається із відповіді приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Бандури О.С. від 22.11.2023, щодо відкриття спадкової справи і видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачем пропущено строк подачі відповідної заяви та про необхідність звернутись до суду з відповідним позовом (а.с.28).

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Відповідно до частини першої та другої статті 1220, частини першої статті 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно із частиною першою статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (частина перша статті 1223 ЦК України).

Статтею 1233 ЦК України визначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин (частина перша статті 1235 ЦК України).

Заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщин (частина перша та четверта статті 1236 ЦК України).

Загальні вимоги до форми заповіту та його посвідчення нотаріусом встановлено статтями 1247 та 1248 ЦК України.

Як встановлено судом, ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , 27.01.2015 склала заповіт, яким заповіла, зокрема, сину ОСОБА_1 : земельну ділянку, серія ЯЛ №105378 від 30.07.2010, розмір земельної ділянки 0,4240 га, кадастровий номер 3221882800:29:142:0034, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н., с. Жукинська сільська рада, за межами населеного пункту; земельну ділянку, серія ЯЛ №105330 від 30.07.2010, розмір земельної ділянки 0,2507 га, кадастровий номер 3221882800:27:056:0109, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н., с. Жукинська сільська рада, за межами населеного пункту.

Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (частина третя статті 1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Частиною першою статті 1270 ЦК України встановлено шестимісячний строк для прийняття спадщини, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно із частиною першою статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

Даючи оцінку спірним правовідносинам щодо пропущеного позивачем строку на подання заяви про прийняття спадщини судом встановлено, що місце проживання позивача (спадкоємця) не було зареєстроване за однією адресою із спадкодавцем.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Так, до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від

23.08.2017№ 6-1320цс17,а такожу постановахКасаційного цивільногосуду ускладі ВерховногоСуду:від 17.10.2019 усправі №766/14595/16),від 30.01.2020у справах№487/2375/18,№ 450/1383/18.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування № 7 від 30 травня 2008 року при розгляді справ про визначення додаткового строку для прийняття спадщини судам слід перевіряти наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Із роз`яснень, викладених у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», слідує, що, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриттяспадщини.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач зазначає, що у зв`язку з виникненням об`єктивних, непереборних та істотних труднощів для своєчасної подачі заяви про прийняття спадщини через те, що він будучи інвалідом, має незадовільний стан здоров`я, часто хворіє має проблеми з високим артеріальним тиском, що спричинив хворобу серця, мерцальну аритмію, утворення у легенях рідини, мікроінсульт, цукровий діабет 2-гого ступеню, артроз шийки правого стегна 2-го ступеню, втрата зору, та станом на час відкриття спадщини йому проведено оперативне втручання щодо ока, після чого мала місце тривала реабілітація, та вживання ним інших ліків, після чого, змушений перебувати вдома та не може далеко відлучатися.

Проаналізувавши встановлені обставини у справі, оцінивши надані докази в їх сукупності та наведені позивачем причини пропуску строку звернення за оформленням спадкових прав, суд вважає їх поважними, оскільки встановлено, що позивач пропустив встановлений законом строк для прийняття спадщини з поважних причин.

Враховуючи, що законодавець не визначив переліку причин, які є поважними при пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини, суд у кожному конкретному випадку, виходячи з аналізу конкретних обставин пропуску строку, вирішує питання про те, чи є причина його пропуску поважною.

Тобто, питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника, інших осіб, так і від чинників, що не пов`язані з людським фактором.

Так, причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення дій у визначений законом строк, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, протягом строку, який пропущено, що підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Крім цього, суд враховує, що у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, який міститься у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, провадження № 61-38298св18.

Проаналізувавши встановлені обставини у справі, оцінивши надані докази у їх сукупності, встановивши, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини з об`єктивних та непереборних обставин для нього, враховуючи, що факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, а також враховуючи той факт, що у відповідача та третіх осіб відсутні заперечення щодо заявлених позивачем позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви та позивачу необхідно визначити додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини терміном 3 (три) місяці, який починається з дня набранням рішенням суду законної сили.

Керуючись статтями 12161218, 1220 1223, 1233, 1235, 1236, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, статтями 2, 4, 5, 12, 13, 7689, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов ОСОБА_1 до Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини по заповіту щодо майна ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю три місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 06.05.2024.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_3 ;

Відповідач: Пірнівська сільська рада Вишгородського району Київської області, код 04359643, адреса: 07342, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Пірново, вул. Спортивна, 1;

Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_4 ;

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_4 ;

Третя особа: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_9 , адреса: АДРЕСА_4 ;

Суддя О.П. Лукач